Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі “Томенко проти України”:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Україна порушила статтю 3 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на вільні вибори). Справа стосувалася дострокового припинення мандата пана Томенка як народного депутата після його виходу з фракції політичної партії. Суд встановив, що цей захід не був передбачуваним, не мав чіткої правової бази та непропорційно втручався у вільне волевиявлення народу при виборі законодавчого органу. Рішення підкреслює важливість захисту пасивного виборчого права обраних посадових осіб від зловживань та забезпечення чіткої та передбачуваної правової бази для будь-яких обмежень цього права.
**2. Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко представляє справу, зосереджуючись на скарзі заявника щодо дострокового припинення його мандата як народного депутата.
* **Факти:** Детально описує політичну біографію заявника, його обрання до парламенту, його вихід із партійної фракції через розбіжності та подальше рішення партії про припинення його мандата. Також підкреслює непослідовне застосування цього правила до інших народних депутатів, які вийшли з тієї ж фракції.
* **Відповідна правова база та практика:** Викладає відповідні конституційні та правові положення України щодо припинення мандата народного депутата, включаючи зміни до Конституції, Закон про статус народного депутата та рішення Конституційного Суду України. Він також посилається на відповідні документи Ради Європи, включаючи резолюції Парламентської асамблеї (ПАРЄ) та висновки Венеціанської комісії, які постійно критикували “імперативний мандат” (можливість політичних партій припиняти мандат народних депутатів, які залишають їхні фракції).
* **Право:** Цей розділ містить юридичне обґрунтування Суду.
* **Імовірне порушення статті 3 Протоколу № 1:** Зазначає скаргу заявника про те, що дострокове припинення його мандата порушило статті 8 і 10 Конвенції, а також статтю 3 Протоколу № 1 і статтю 13 Конвенції.
* **Прийнятність:** Розглядає питання прийнятності заяви, включаючи статус жертви заявника, відповідальність держави та вичерпання внутрішніх засобів захисту. Суд відхиляє заперечення Уряду щодо цих питань.
* **Суть справи:** Розглядає суть справи, зосереджуючись на тому, чи було втручання в права заявника законним, чи переслідувало воно законну мету та чи було пропорційним. Суд встановлює, що втручання було незаконним, оскільки воно не було передбачуваним і не мало чіткої правової бази. Він також встановлює, що захід був непропорційним і перешкоджав вільному волевиявленню народу при виборі законодавчого органу.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** Обговорює застосування статті 41 Конвенції, яка передбачає справедливу сатисфакцію потерпілій стороні. Суд відхиляє вимогу заявника про відшкодування матеріальної шкоди, але присуджує йому 3000 євро як відшкодування моральної шкоди, плюс будь-який податок, який може бути нараховано. Він також присуджує йому 500 євро на відшкодування витрат і видатків, плюс будь-який податок, який може бути нараховано заявнику.
* **Окрема думка судді Сергідеса:** Суддя Сергідес частково не погодився, стверджуючи, що Суд мав окремо розглянути скарги за статтями 8, 10 і 13 Конвенції, а не включати їх до скарги за статтею 3 Протоколу № 1.
**3. Основні положення для використання:**
* **Незаконність втручання:** Суд встановив, що дострокове припинення мандата заявника було незаконним, оскільки воно не було передбачуваним. Це ключовий момент для оцінки аналогічних справ, коли припиняється мандат обраної посадової особи.
* **Непропорційність:** Суд підкреслив, що захід був непропорційним і перешкоджав вільному волевиявленню народу при виборі законодавчого органу. Це підкреслює важливість збалансування партійної дисципліни з правами обраних посадових осіб представляти своїх виборців.
* **Важливість чіткої правової бази:** Суд наголосив на необхідності чіткої та передбачуваної правової бази для будь-яких обмежень пасивного виборчого права обраних посадових осіб. Це є важливим міркуванням для держав при прийнятті законів, які можуть вплинути на термін перебування на посаді обраних посадових осіб.
* **Відмова від імперативного мандата:** Суд підтвердив позицію Венеціанської комісії та інших органів Ради Європи про те, що імперативний мандат або подібна практика суперечать принципу вільного та незалежного мандата. Це підсилює ідею про те, що обрані посадові особи повинні представляти народ, а не лише свої політичні партії.
**** Це рішення має наслідки для України, оскільки підкреслює необхідність реформування її законів щодо припинення мандатів для членів парламенту. Рішення підсилює важливість захисту прав обраних посадових осіб представляти своїх виборців і діяти відповідно до своїх переконань, навіть якщо це означає незгоду зі своїми політичними партіями.
