Це рішення Загального суду (Перша палата, розширений склад) Європейського Союзу, ухвалене 23 липня 2025 року у справі T-1095/23, що стосується OT проти Ради Європейського Союзу. Рішення стосується обмежувальних заходів (санкцій), запроваджених через дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Зокрема, воно стосується заморожування коштів і включення фізичних та юридичних осіб, на яких поширюються ці заходи, до списку.
Структура рішення наступна:
1. **Передісторія спору:** У цьому розділі викладено контекст справи, зокрема обмежувальні заходи ЄС проти дій, що підривають цілісність України, початкове включення заявника (OT) до списку після анексії Криму Росією, а також подальші рішення, які змінюють і підтримують ці заходи.
2. **Факти, що виникли після початку провадження:** У цій частині детально описано події, які відбулися після початку судового позову, включаючи подальші комунікації між OT та Радою, а також додаткові рішення, які залишають ім’я OT у списках санкцій.
3. **Форми позовних вимог:** У цьому розділі підсумовано вимоги, висунуті OT (заявником) та Радою (відповідачем). OT вимагає скасування рішень, які залишають його ім’я у списках санкцій, і наказу Раді вилучити його ім’я. Рада просить відхилити позов і покласти витрати на OT.
4. **Право:** Це ядро рішення, де Суд розглядає правові аргументи.
* **Юрисдикція Суду:** Суд спочатку роз’яснює, що він не має повноважень наказувати Раді вилучити ім’я OT зі списків.
* **Суть:** Потім Суд розглядає суть вимог OT, які ґрунтуються на трьох основних аргументах:
* **Помилка в оцінці:** OT стверджує, що Рада неправильно оцінила факти.
* **Порушення принципу пропорційності:** OT стверджує, що санкції є непропорційними.
* **Порушення прав на захист:** OT стверджує, що його права були порушені через відсутність доступу до доказів і неврахування його аргументів.
Суд детально аналізує кожен з цих аргументів, розглядаючи докази та юридичні обґрунтування, представлені обома сторонами. Він розглядає достовірність доказів, критерії запровадження санкцій і те, чи були належним чином дотримані права OT.
5. **Витрати:** Суд вирішує, хто повинен нести витрати на провадження.
Основні положення акту, які можуть бути найважливішими для його використання:
* Суд відхиляє позов OT, підтримуючи рішення Ради про залишення його імені у списках санкцій.
* Суд встановлює, що, хоча Рада спочатку не надала OT певні документи своєчасно, це не зашкодило його здатності захищати свої права.
* Суд наголошує, що саме Рада повинна обґрунтовувати причини залишення особи у списку санкцій, але зацікавлена особа повинна надати докази, якщо її особиста ситуація змінилася.
* Суд підтверджує, що Рада має широку свободу розсуду при оцінці того, чи дотримано критерії для запровадження санкцій, але ця свобода розсуду підлягає судовому контролю.
* Суд встановлює, що заходи, вжиті проти OT, не були непропорційними, враховуючи цілі режиму санкцій.
* Суд роз’яснює критерії, за якими особу вважають “впливовим бізнесменом” і за якими вона здійснює діяльність у секторах, що є суттєвим джерелом доходу для російського уряду, що є підставами для запровадження санкцій.
**** Це рішення стосується політики ЄС щодо України та обмежувальних заходів, вжитих проти фізичних та юридичних осіб, причетних до дій, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Це має наслідки для українців і тих, хто веде бізнес у Росії або з нею.
