СПРАВА МЖАВАНАДЗЕ ТА РУХАДЗЕ ПРОТИ ГРУЗІЇ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі Мжаванадзе та Рухадзе проти Грузії:
**1. Суть рішення:**
Справа стосувалася арешту та засудження двох грузинських активістів, Мжаванадзе та Рухадзе, за непокору поліцейським наказам під час демонстрації проти парламентських виборів і комендантської години через COVID-19. Суд встановив порушення статті 6 (право на справедливий судовий розгляд) щодо Рухадзе, оскільки суд першої інстанції покладався виключно на заяву поліцейського без підтверджуючих доказів, фактично переклавши на нього тягар доведення. Він також встановив порушення статті 11 (свобода зібрань) щодо обох заявників, вважаючи втручання в їхнє право на мирні зібрання непропорційним, особливо враховуючи ненасильницький характер їхніх дій і відсутність достатнього обґрунтування для обмежень.
**2. Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає суть справи, зосереджуючи увагу на ймовірних порушеннях статей 6, 10 і 11 Конвенції через арешт і засудження заявників за непокору поліцейським наказам під час демонстрації.
* **Факти:** Детально описує передісторію справи, включаючи парламентські вибори, комендантську годину через COVID-19, демонстрації та арешт заявників. Представлено суперечливі версії подій від заявників і поліцейських.
* **Відповідна правова база:** Надає контекст грузинського законодавства, що стосується адміністративних правопорушень, свободи зібрань і демонстрацій.
* **Право:**
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати заяви спільно через їхню подібну тематику.
* **Порушення статті 6:**
* **Прийнятність:** Суд визнав скарги прийнятними, зазначивши, що провадження слід кваліфікувати як визначення кримінальних обвинувачень.
* **Суть:** Суд встановив порушення статті 6 § 1 щодо другого заявника (Рухадзе) через підхід суду першої інстанції до доказів поліцейського, що підірвало загальну справедливість провадження. Однак він не встановив порушення цього положення щодо першого заявника (Мжаванадзе).
* **Порушення статей 10 та 11:**
* **Прийнятність:** Суд визнав скарги прийнятними, відхиливши заперечення уряду.
* **Суть:** Суд встановив порушення статті 11 щодо обох заявників, дійшовши висновку, що національні суди не надали достатніх підстав для обґрунтування необхідності та пропорційності втручання в їхнє право на свободу мирних зібрань.
* **Порушення статті 2 Протоколу № 7:**
* **Прийнятність:** Суд визнав одну частину скарги неприйнятною як явно необґрунтовану, а іншу – неприйнятною через недотримання правила шести місяців.
* **Застосування статті 41:** Розглядає питання справедливої сатисфакції, присуджуючи заявникам матеріальну та моральну шкоду.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **Тягар доведення:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким посилання виключно на свідчення поліції без підтверджуючих доказів може несправедливо перекласти тягар доведення на обвинуваченого, особливо в “кримінальних” адміністративних провадженнях.
* **Свобода зібрань:** Рішення підкреслює важливість захисту мирних зібрань, навіть якщо вони спричиняють певні перешкоди. Обмеження повинні бути обґрунтовані вагомими причинами, особливо коли демонстрація стосується питань суспільного інтересу.
* **Пропорційність санкцій:** Суд наголошує, що санкції за ненасильницьку поведінку під час демонстрацій повинні бути пропорційними і не повинні мати стримувальний вплив на майбутню участь у подібних зібраннях. Позбавлення волі вимагає особливо ретельного обґрунтування.
* **Відеодокази:** Суд зазначив важливість відеодоказів у спірних подіях, особливо коли вони зняті на натільні камери. Ненадання відповідних відеоматеріалів без задовільного пояснення може викликати занепокоєння щодо справедливості провадження.
Сподіваюся, це корисно!
СПРАВА «МІАРІ ПРОТИ ДАНІЇ»
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі «Міарі проти Данії»:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Данія не порушила статтю 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), коли ухвалила рішення про вислання пана Халеда Міарі, палестинця без громадянства, який проживав у Данії понад 34 роки. Міарі був засуджений за серйозні злочини, пов’язані з наркотиками, і засуджений до тюремного ув’язнення та шестирічної заборони на повторний в’їзд. Данські суди скоротили постійну заборону на повторний в’їзд, як це передбачено данським законодавством, до шести років, визнавши, що постійна заборона, ймовірно, порушуватиме статтю 8. ЄСПЛ наголосив, що обмежений у часі характер заборони на повторний в’їзд був вирішальним фактором для того, щоб зробити вислання сумісним зі статтею 8, і національні суди належним чином оцінили пропорційність цього рішення.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Коротко викладає суть справи, зазначаючи, що вона стосується вислання мігранта, який осів у країні, та його скарги на підставі статті 8.
* **Факти:** Детально описує біографію Міарі, включаючи його прибуття до Данії у віці 13 років, його статус постійного резидента, його кримінальне минуле (пограбування в 1997 році та злочини, пов’язані з наркотиками, у 2022 році), а також обставини, пов’язані з його засудженням та рішенням про вислання. Також містить інформацію про його особисті обставини, такі як розлучення, відсутність дітей та сімейні зв’язки в Данії.
* **Відповідна правова база:** Підсумовує відповідні положення Закону Данії про іноземців, що стосуються вислання та заборони на повторний в’їзд, включаючи поправки, які дозволяють судам скорочувати термін заборони на повторний в’їзд для дотримання міжнародних зобов’язань.
* **Право – Ймовірне порушення статті 8:**
* **Прийнятність:** Суд визнав заяву прийнятною, відхиливши аргумент уряду про те, що вона є явно необґрунтованою.
* **Суть справи:** Представляє аргументи як заявника, так і уряду Данії. Міарі стверджував, що національні суди не врахували його інтеграцію, давність його попереднього засудження та його міцні зв’язки з Данією. Уряд стверджував, що данські суди ретельно оцінили пропорційність, враховуючи серйозні злочини Міарі, пов’язані з наркотиками, та загрозу, яку він становить для громадського порядку.
* **Оцінка Суду:** Суд виклав загальні принципи оцінки справ про вислання відповідно до статті 8, посилаючись на ключові прецеденти, такі як *«Юнер проти Нідерландів»* та *«Маслов проти Австрії»*. Він застосував ці принципи до справи Міарі, наголошуючи на серйозності його злочинів, тривалості його перебування в Данії та міцності його зв’язків як з Данією, так і з Ліваном. Суд підкреслив, що данські суди скоротили заборону на повторний в’їзд до шести років, враховуючи зв’язки Міарі з Данією.
* **Висновок:** ЄСПЛ дійшов висновку, що порушення статті 8 не було, оскільки втручання в приватне життя Міарі було виправдане відповідними та достатніми підставами, а данські суди належним чином оцінили пропорційність рішення про вислання.
3. **Основні положення для використання:**
* **Наголос на оцінці пропорційності:** Рішення підкреслює важливість проведення національними судами ретельної оцінки пропорційності при розгляді питання про вислання довгострокових резидентів, збалансовуючи права особи з інтересами суспільства.
* **Тривалість заборони на повторний в’їзд:** Рішення підкреслює, що тривалість заборони на повторний в’їзд є важливим фактором при визначенні того, чи є рішення про вислання сумісним зі статтею 8. Можливість повторного в’їзду, навіть на короткий період, може бути пом’якшувальним фактором.
* **Стандарт «дуже серйозних підстав»:** ЄСПЛ повторює, що для виправдання вислання мігрантів, які осіли в країні і провели значну частину свого життя в приймаючій країні, потрібні «дуже серйозні підстави».
* **Врахування зв’язків:** Рішення підкреслює необхідність врахування соціальних, культурних і сімейних зв’язків особи як з приймаючою країною, так і з країною призначення.
* **Принцип субсидіарності:** Суд підтверджує, що він, як правило, буде покладатися на оцінку національних судів, коли вони ретельно вивчили факти і застосували відповідні стандарти в галузі прав людини, якщо немає вагомих підстав для іншого.
Це рішення містить цінні вказівки щодо застосування статті 8 у справах про вислання, що стосуються довгострокових резидентів з кримінальними судимостями, підкреслюючи необхідність ретельного збалансування інтересів і пропорційного підходу.
СПРАВА “АЛІЄВ ТА ІНШІ ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ”
Нижче наведено аналіз рішення у справі “Алієв та інші проти Азербайджану”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) у справі трьох громадян Азербайджану, чиє майно було незаконно знесено державними органами. Хоча національні суди визнали порушення і присудили компенсацію, ЄСПЛ встановив, що компенсація за знесену будівлю була недостатньою. Суд відхилив скарги щодо земельної ділянки, пошкодження майна та невиконання національного судового рішення. Суд визнав статус заявників як потерпілих щодо будівлі та присудив додаткову компенсацію за матеріальну та моральну шкоду, а також витрати та видатки.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет спору:** Справа стосувалася незаконного знесення та експропріації майна заявників у Баку.
* **Передісторія:** Заявники були власниками нежитлової будівлі та земельної ділянки під нею. Будівлю було знесено державними органами через її аварійний стан.
* **Національне провадження:** Заявники подали позов, і національні суди визнали порушення їхніх майнових прав, присудивши компенсацію.
* **Оцінка ЄСПЛ:**
* Суд розглядав знесену будівлю та земельну ділянку як “майно” відповідно до статті 1 Протоколу № 1.
* Він оголосив частину скарги щодо будівлі прийнятною, але відхилив вимоги щодо незадокументованого додаткового поверху.
* Суд об’єднав заперечення Уряду щодо статусу потерпілого з суттю скарги щодо майна.
* Він встановив, що компенсація за земельну ділянку була розумною, тому заявники більше не можуть стверджувати, що є потерпілими щодо землі.
* Однак Суд встановив, що компенсація за знесену будівлю була неадекватною, оскільки національні суди не пояснили свій підхід до оцінки.
* Суд відхилив скаргу щодо пошкодження майна через відсутність обґрунтування.
* Він також відхилив скаргу щодо невиконання національного судового рішення, оскільки воно було виконано протягом розумного строку.
* Суд вирішив, що немає потреби розглядати решту скарг за статтями 6, 13 та 34 Конвенції.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присудив заявникам 75 000 євро за матеріальну шкоду, 3 000 євро за моральну шкоду та 1 055 євро за витрати та видатки.
3. **Основні положення для використання:**
* **Адекватність компенсації:** Рішення підкреслює важливість надання адекватної компенсації за незаконне позбавлення майна. Національні суди повинні надавати чітке обґрунтування своїх методів оцінки та забезпечувати, щоб компенсація відображала фактичні збитки, завдані власнику майна.
* **Статус потерпілого:** Суд роз’яснив, що навіть якщо національні суди визнають порушення та присуджують компенсацію, заявники все одно можуть стверджувати, що є потерпілими, якщо компенсація є неадекватною.
* **Тягар доказування:** Заявники повинні надати достатньо доказів на підтримку своїх вимог, особливо щодо обсягу та вартості їхнього майна.
* **Вмотивовані судові рішення:** Національні суди повинні надавати вмотивовані судові рішення, які пояснюють підстави для їхніх рішень, особливо під час оцінки компенсації за порушення майнових прав.
СПРАВА БАГІРОВА ТА ІБІШБЕЙЛІ ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі Багірова та Ібішбейлі проти Азербайджану:
**1. Суть рішення:**
Справа стосується тверджень двох громадян Азербайджану, Талеха Багірова та Фікрата Ібішбейлі, про жорстоке поводження під час їхнього арешту та затримання. Суд встановив, що Азербайджан порушив статтю 3 Європейської конвенції з прав людини через неефективне розслідування скарг заявників на жорстоке поводження. Хоча Суд не знайшов достатньо доказів, щоб дійти висновку, що початкові травми, отримані Багіровим під час арешту, були наслідком жорстокого поводження, він все ж встановив, що травми, які він отримав пізніше під час затримання, становили катування. Суд також наголосив на відсутності доступу до адвокатів за власним вибором і контактів з членами сім’ї як на факторах, що сприяли порушенню статті 3. У результаті Суд присудив обом заявникам відшкодування моральної шкоди та витрат.
**2. Структура та основні положення:**
* **Предмет:** Рішення стосується скарг на жорстоке поводження під час арешту та затримання, непроведення ефективних розслідувань та обмеження доступу до правової допомоги та контактів із сім’єю.
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати дві заяви спільно через їхню схожу тематику.
* **Прийнятність:** Суд визнав скарги щодо жорстокого поводження під час арешту та затримання прийнятними.
* **Порушення статті 3:**
* **Процесуальний аспект:** Суд встановив порушення статті 3 через неефективні розслідування тверджень заявників про жорстоке поводження.
* **Матеріальний аспект:** Суд не встановив порушення щодо початкових травм, отриманих Багіровим під час арешту, але встановив порушення щодо травм, отриманих після арешту, кваліфікувавши це як катування. Порушень щодо Ібішбейлі не виявлено.
* **Інші скарги:** Суд вирішив, що немає необхідності розглядати додаткові скарги, оскільки основні правові питання були вирішені.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присудив грошову компенсацію обом заявникам за моральну шкоду та витрати.
**3. Основні положення для використання:**
* **Обов’язок розслідувати:** Рішення підкреслює обов’язок держави проводити ефективні, ретельні та незалежні розслідування тверджень про жорстоке поводження з боку державних агентів.
* **Стандарти доказування:** Суд наголошує, що коли твердження про жорстоке поводження підкріплені медичними документами або іншими достовірними доказами, держава повинна надати переконливі пояснення будь-яких отриманих травм.
* **Доступ до правової допомоги та контактів із сім’єю:** Рішення підкреслює важливість доступу до адвоката за власним вибором і контактів із членами сім’ї як фундаментальних гарантій проти жорстокого поводження та примусу, особливо під час затримання.
* **Визначення катування:** Кваліфікація Судом поводження з Багіровим після його арешту як катування підкреслює серйозність жорстокого поводження та створює прецедент для подібних справ.
СПРАВА ГУСЕЙНОВ ТА ІНШІ ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ
Ось розбір рішення у справі “Гусейнов та інші проти Азербайджану”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув декілька заяв щодо відчуження майна в Баку, Азербайджан, для будівництва Зимового парку. Заявники стверджували про порушення їхніх прав за статтею 6 (право на справедливий суд), статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), статтею 1 Протоколу № 1 (захист власності) та статтею 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції. Суд встановив порушення статті 6 § 1 через несправедливе припинення провадження та, в одному випадку, порушення статті 6 § 1 та статті 1 Протоколу № 1 через затримку у виконанні остаточного рішення. Суд також розглянув питання представництва та виключив частини однієї заяви через втрату інтересу деякими заявниками.
2. **Структура та основні положення:**
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглянути заяви спільно через їхню подібну тематику.
* **Попередні питання:** Суд розглянув питання щодо представництва заявників, зазначивши, що деякі заявники розірвали зв’язки зі своїм первинним представником і призначили нового. Суд виключив частини заяви № 53731/13 стосовно заявників, які втратили інтерес до провадження. Суд також визнав сина померлого заявника таким, що має право продовжувати провадження замість свого батька.
* **Порушення статті 6 § 1 (Заяви № 53173/13 та 53731/13):** Суд встановив порушення статті 6 § 1, оскільки національний суд припинив провадження на підставі неявки заявників на слухання, не перевіривши, чи були вони належним чином повідомлені.
* **Порушення статті 6 § 1 та статті 1 Протоколу № 1 (Заяви № 47637/15 та 50695/15):** Суд розглянув скарги щодо невиконання остаточних рішень. Він відхилив заперечення Уряду щодо вичерпання національних засобів захисту. Суд встановив порушення статті 6 § 1 та статті 1 Протоколу № 1 у заяві № 47637/15 через затримку у виконанні остаточного рішення. Однак він відхилив заяву № 50695/15, встановивши, що рішення було виконано і заявник не скаржився на затримку у виконанні.
* **Інші скарги:** Суд вважав, що він розглянув основні правові питання і не потребує розгляду решти скарг.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присудив заявникам суми відшкодування моральної шкоди та судових витрат, відхиливши вимоги щодо матеріальної шкоди через можливість поновлення справи згідно з національним законодавством.
3. **Основні положення для використання:**
* **Несправедливе припинення провадження:** Рішення підкреслює важливість забезпечення належного повідомлення сторін про судові засідання. Припинення провадження на підставі неявки без перевірки належного повідомлення може порушувати статтю 6 § 1.
* **Затримка у виконанні рішень:** Рішення підтверджує, що тривалі затримки у виконанні судових рішень можуть порушувати статтю 6 § 1 та статтю 1 Протоколу № 1.
* **Питання представництва:** Підхід Суду до питань представництва, особливо коли заявники розривають зв’язки зі своїми представниками або коли заявник помирає, надає вказівки щодо того, як діяти в таких ситуаціях.
* **Справедлива сатисфакція:** Рішення роз’яснює види збитків, які можуть бути присуджені у випадках відчуження майна та порушення права на справедливий суд, розрізняючи матеріальну та нематеріальну шкоду.
Це рішення підкреслює важливість принципів справедливого судового розгляду та захисту прав власності в контексті міського розвитку та відчуження майна.
СПРАВА “ІЛІА ПРОТИ АЛБАНІЇ”
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі “Іліа проти Албанії”:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується громадянина Албанії, Бледара Іліа, який поскаржився на те, що йому було відмовлено у доступі до Конституційного суду через суворе застосування нового, коротшого строку для подання конституційних скарг. Іліа мав трудовий спір, і після програшу в судах нижчої інстанції він подав апеляцію до Верховного суду. Після того, як Верховний суд відхилив його апеляцію, він подав скаргу до Конституційного суду, яку було відхилено через подання після закінчення нового чотиримісячного строку. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Албанія порушила статтю 6 § 1 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд, оскільки Конституційний суд несправедливо розрахував строк для подання Іліа скарги. ЄСПЛ підкреслив, що тягар доведення дати повідомлення про рішення Верховного суду не повинен покладатися виключно на заявника. В результаті суд присудив Іліа компенсацію за нематеріальну шкоду та судові витрати.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** У цьому розділі викладено фактичні обставини, включаючи трудовий спір заявника, оскарження в албанських судах та рішення Конституційного суду відхилити його скаргу через закінчення строку.
* **Оцінка Суду:** Це є ядром рішення. У ньому зазначено, що скарга є прийнятною, і посилається на аналогічну справу *Supergrav Albania Shpk проти Албанії*, яка встановила принципи щодо доступу до албанського Конституційного суду та нового строку. Суд встановив, що Іліа подав свою скаргу протягом чотиримісячного строку, обчисленого з моменту, коли він дізнався про рішення Верховного суду. Він також розкритикував Конституційний суд за те, що він не роз’яснив, як заявник може довести дату повідомлення, і за покладання тягаря доведення виключно на заявника.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** У цьому розділі йдеться про справедливу сатисфакцію. Суд відхилив вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, але присудив заявнику 3600 євро за нематеріальну шкоду та 2000 євро на покриття витрат і видатків.
* **Резолютивна частина:** Рішення оголошує заяву прийнятною, встановлює, що було порушення статті 6 § 1 Конвенції, визначає суми, які мають бути виплачені заявнику за збитки та витрати, і відхиляє решту вимог щодо справедливої сатисфакції.
3. **Основні положення для використання:**
* **Справедливий розрахунок строків:** Рішення підкреслює важливість справедливого розрахунку строків для доступу до судів, особливо коли вводяться нові правила.
* **Тягар доведення:** ЄСПЛ роз’яснює, що тягар доведення дати повідомлення про судове рішення не повинен покладатися виключно на заявника. Суди повинні мати механізми для забезпечення належного документування дати вручення.
* **Доступ до Конституційного суду:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким особи повинні мати ефективний доступ до конституційних судів для оскарження порушень своїх прав.
Це рішення служить нагадуванням про те, що держави повинні забезпечити, щоб процесуальні правила не обмежували надмірно право особи на доступ до судів.
