1. Предметом спору є скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби щодо незняття арешту з її нерухомого майна.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного суду, яким скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення скарги ОСОБА_1, виходячи з того, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі відсутності у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, не є безумовною підставою для зняття арешту з майна боржника. Суд врахував, що наслідки завершення виконавчого провадження, зокрема зняття арешту з майна, застосовуються лише у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду, що видав його. Суд також зазначив, що стягувач має право повторно пред’явити виконавчий документ до виконання, якщо обставини, що стали підставою для його повернення, перестануть існувати. **** Суд зазначив, що відступає від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблених у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15, та застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24).
3. Верховний Суд постановив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
