1. Предметом спору є оскарження висновку Державної аудиторської служби України (Держаудитслужба) щодо порушень, виявлених під час моніторингу публічної закупівлі Службою автомобільних доріг у Запорізькій області.
2. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, які визнали протиправною вимогу Держаудитслужби про усунення порушень шляхом припинення зобов’язань за договором, в тому числі із застосуванням наслідків недійсності/нікчемності договору. Суд зазначив, що Держаудитслужба мала право зобов’язати замовника припинити договір, а конкретний правовий механізм (розірвання, недійсність, нікчемність) замовник обирає самостійно. Також, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій помилково послалися на попередню практику Верховного Суду, оскільки обставини тієї справи не були релевантними до даної ситуації, де були виявлені суттєві порушення, що унеможливлювали укладення договору. Суд підкреслив, що орган державного фінансового контролю має дискрецію щодо визначення форми усунення порушень, а вимога про припинення зобов’язань за договором була достатньо конкретною та пропорційною виявленим порушенням. **** Суд відступив від попередньої позиції, яка була в інших рішеннях Верховного Суду.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Служби автомобільних доріг у Запорізькій області.