Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі *Поздняков та інші проти України*:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Україна дискримінувала трьох внутрішньо переміщених осіб (ВПО), відмовивши їм у повному праві брати участь у парламентських виборах. Заявники, родом із Донецька, переїхали до Черкас і були зареєстровані як ВПО. Хоча їм було дозволено голосувати за партійні списки на парламентських виборах 2019 року, їм було відмовлено в можливості голосувати за окремих кандидатів у їхньому виборчому окрузі через їхній статус ВПО та реєстрацію. Суд постановив, що ця часткова відмова у виборчих правах є дискримінацією, що порушує статтю 3 Протоколу № 1 (право на вільні вибори) у поєднанні зі статтею 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини.
**2. Структура та основні положення:**
* **Предмет спору:** Справа стосувалася ймовірної дискримінаційної відмови дозволити заявникам повною мірою брати участь у місцевих та парламентських виборах за місцем їхнього проживання в Черкасах, де вони були зареєстровані як ВПО.
* **Передісторія:** Заявники, переміщені з Донецька через конфлікт на сході України, були зареєстровані як ВПО в Черкасах. Вони не змогли проголосувати на місцевих виборах у 2015 році, а згодом їм було відмовлено в можливості голосувати за кандидатів в одномандатних виборчих округах на парламентських виборах 2019 року.
* **Скарги заявників:** Заявники стверджували, що відмова в праві голосу за місцем їхнього проживання, де вони були зареєстровані як ВПО, порушує статтю 3 Протоколу № 1 у поєднанні зі статтею 14 Конвенції та статтею 1 Протоколу № 12.
* **Оцінка Суду:**
* Суд об’єднав три заяви.
* Суд оголосив скарги щодо парламентських виборів прийнятними, встановивши, що заявники вичерпали національні засоби правового захисту та подали свої заяви у встановлений строк.
* Суд встановив порушення статті 3 Протоколу № 1 у поєднанні зі статтею 14 Конвенції, постановивши, що влада дискримінувала заявників, не врахувавши їхньої особливої ситуації як ВПО, позбавивши їх таким чином повної участі в парламентських виборах.
* **Справедлива сатисфакція:** Суд присудив кожному заявнику 4500 євро відшкодування моральної шкоди, а також суми для покриття витрат і видатків, понесених у національному провадженні та в Суді.
**3. Основні положення для практичного застосування:**
* **Дискримінація ВПО на виборах:** Основним висновком є те, що відмова ВПО в повному праві брати участь у виборах, зокрема в праві голосувати за кандидатів в одномандатних виборчих округах, є дискримінацією.
* **Зв’язок з попередньою практикою Суду:** Суд прямо посилається на свої висновки у справі *Селіжененко та інші проти України*, підкреслюючи подібність правового статусу заявників і правової бази. Це підкреслює послідовне застосування принципу, згідно з яким Україна повинна враховувати особливу ситуацію ВПО у виборчих процесах.
* **Застосування статті 14 і статті 3 Протоколу № 1:** Рішення роз’яснює взаємозв’язок між статтею 14 Конвенції та статтею 3 Протоколу № 1 у контексті виборчих прав, підсилюючи принцип, згідно з яким будь-які обмеження права голосу мають бути недискримінаційними.
**** Це рішення має наслідки для України, оскільки воно підкреслює необхідність забезпечення того, щоб виборче законодавство та практика не дискримінували ВПО і щоб їм була надана можливість повною мірою брати участь у виборах, включаючи голосування за кандидатів в одномандатних виборчих округах.
