Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі “Григорчук та інші проти України”:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Україна порушила статті 3 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через неналежні умови тримання під вартою у Житомирському слідчому ізоляторі № 8 та відсутність ефективних засобів правового захисту щодо цих умов. Заявники зіткнулися з такими проблемами, як переповненість, погана гігієна, відсутність приватності та неналежний доступ до основних потреб. Крім того, кримінальні провадження деяких заявників були надмірно тривалими, без ефективних засобів правового захисту, що порушувало статтю 6(1) та статтю 13 Конвенції. Суд зобов’язав Україну виплатити кожному заявнику компенсацію за завдані порушення.
**2. Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення стосується численних заяв, поданих проти України щодо умов тримання під вартою.
* **Факти:** У розділі фактів міститься посилання на додану таблицю з детальною інформацією про кожного заявника, тривалість їхнього тримання під вартою, конкретні скарги та інші претензії.
* **Право:**
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати заяви спільно через їхню подібну тематику.
* **Імовірне порушення статей 3 та 13:** Основна частина рішення зосереджена на неналежних умовах тримання під вартою та відсутності ефективних засобів правового захисту. Суд посилався на свою усталену практику, включаючи *Muršić v. Croatia* та *Ananyev and Others v. Russia*, наголошуючи на важливості достатнього особистого простору та належних умов тримання під вартою. Суд зазначив, що український уряд не надав достатніх доказів, щоб спростувати твердження заявників.
* **Інші ймовірні порушення:** Деякі заявники висунули додаткові скарги, такі як надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність ефективних засобів правового захисту, які Суд також визнав порушеннями на основі своєї усталеної практики.
* **Решта скарг:** Один заявник висунув додаткові скарги відповідно до статті 3, які Суд визнав неприйнятними.
* **Застосування статті 41:** Суд визначив розміри компенсації, які мають бути виплачені кожному заявнику, враховуючи конкретні обставини їхніх справ та посилаючись на свою практику, зокрема *Sukachov v. Ukraine*.
* **Рішення:** Суд оголосив скарги щодо умов тримання під вартою, відсутності засобів правового захисту та інших порушень прийнятними, встановивши порушення статей 3, 13 та, де це застосовно, 6(1) Конвенції. Він зобов’язав Україну виплатити заявникам зазначені суми відшкодування збитків.
**3. Основні положення для використання:**
* **Неналежні умови тримання під вартою:** Рішення підкреслює позицію ЄСПЛ щодо того, що становить нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження відповідно до статті 3, зокрема щодо переповненості в’язниць та поганих умов.
* **Відсутність ефективного засобу правового захисту:** Рішення підкреслює важливість доступних та ефективних засобів правового захисту для осіб, які зазнають неналежних умов тримання під вартою.
* **Стандарт доказування:** Рішення повторює стандарт доказування, необхідний у справах про умови тримання під вартою, наголошуючи на відповідальності уряду надавати первинні докази для спростування тверджень про жорстоке поводження.
* **Компенсація:** Присуджені суми забезпечують орієнтир для компенсації у подібних справах, що стосуються неналежних умов тримання під вартою та пов’язаних з цим порушень в Україні.
* **Посилання на попередню практику Суду:** Рішення посилається на ключові справи, такі як *Muršić v. Croatia*, *Ananyev and Others v. Russia*, *Melnik v. Ukraine* та *Sukachov v. Ukraine*, які мають вирішальне значення для розуміння усталених принципів ЄСПЛ щодо умов тримання під вартою та засобів правового захисту.
Це рішення є особливо актуальним для України, оскільки воно стосується системних проблем у її місцях тримання під вартою та судовій системі. Воно слугує нагадуванням про зобов’язання України згідно з Європейською конвенцією з прав людини забезпечувати гуманне поводження з ув’язненими та надавати ефективні засоби правового захисту у разі порушень.
