Це рішення Спільного комітету ЄЕС, по суті, є оновленням правової бази, що регулює імпорт органічної продукції до Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Воно офіційно включає нещодавній регламент Європейського Союзу до Угоди про ЄЕЗ, забезпечуючи, щоб правила визнання органів, які сертифікують органічну продукцію в країнах за межами ЄС, були однаковими для країн ЄЕЗ (Ісландії та Норвегії) та для держав-членів ЄС. Така гармонізація є ключовою для сприяння торгівлі при збереженні високих стандартів для органічних товарів, що надходять на внутрішній ринок.
Саме рішення має просту структуру. Воно починається з посилання на правову основу (Угода про ЄЕЗ) та надає контекст у преамбулі, пояснюючи, який акт ЄС включається, і зазначаючи, що це конкретне законодавство про харчові продукти не застосовується до Ліхтенштейну через існуючі угоди. Основою рішення є Стаття 1, яка вносить зміни до Додатку II Угоди про ЄЕЗ шляхом додавання посилання на Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2024/1748. Цей регламент, у свою чергу, вносить зміни до попереднього регламенту (Імплементаційний регламент (ЄС) 2021/1378), який містить перелік конкретних органів контролю, визнаних ЄС як компетентних для сертифікації органічної продукції в третіх країнах для імпорту до Союзу. Статті 2, 3 та 4 стосуються технічних аспектів, таких як автентичні мови, набрання чинності та опублікування. Основною зміною, внесеною цим рішенням, є правове поширення оновленого переліку визнаних органів контролю (як визначено в Регламенті 2024/1748) на ЄЕЗ.
Для всіх, хто займається імпортом органічної продукції до Ісландії чи Норвегії, найважливішим положенням є Стаття 1. Включивши Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2024/1748, це рішення означає, що до цих держав ЄЕЗ можуть імпортуватися органічні продукти, сертифіковані лише органами контролю, переліченими в цьому конкретному регламенті ЄС, з третіх країн. Підприємствам необхідно звернутися до Регламенту (ЄС) 2024/1748 (який вносить зміни до 2021/1378), щоб переконатися, що їхні постачальники з третіх країн сертифіковані офіційно визнаним органом. Примітка щодо виключення Ліхтенштейну також є життєво важливою для розуміння географічної сфери застосування цього рішення.
: Оскільки базовий регламент ЄС стосується визнання органів контролю в третіх країнах для імпорту органічної продукції, він є актуальним для торгівлі з будь-якою третьою країною, що експортує таку продукцію до ЄС/ЄЕЗ, включаючи Україну. Підприємства, які імпортують органічну продукцію з України до ЄЕЗ, повинні переконатися, що орган сертифікації, який використовується в Україні, є одним із тих, що визнані відповідно до включеного регламенту ЄС (2024/1748).
