Звісно, ось аналіз рішення суду у справі про спадкування:
1. **Предмет спору:** Спір виник щодо визнання права власності на спадкове майно (частину будинку та земельної ділянки) за онукою померлого діда, яка вважала, що її мати фактично прийняла спадщину після смерті діда, але не оформила її.
2. **Основні аргументи суду:** Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу повторно після вказівок Верховного Суду, дійшов висновку, що мати позивачки, дійсно, фактично прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки проживала з ним на момент смерті та продовжувала користуватися спадковим майном. Суд врахував довідки про фактичне проживання матері позивачки разом зі спадкодавцем, а також те, що вона брала участь в утриманні майна. Суд зазначив, що відсутність реєстрації місця проживання не є безумовним доказом відсутності факту проживання, і обставини справи підтверджують, що мати позивачки вступила в управління спадковим майном. Суд також вказав, що малолітня позивачка вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки не було подано заяву про відмову від спадщини. **** Суд відступив від формального підходу до оцінки доказів прийняття спадщини, зосередившись на фактичних обставинах справи та діях спадкоємця, які свідчили про намір прийняти спадщину та користуватися нею.
3. **Рішення суду:** Суд частково задовольнив позов, визнавши за позивачкою право власності на 1/8 частину будинку та 1/4 частину земельної ділянки, а також визнав частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане іншій спадкоємиці.
