Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 12/04/2025

Справа №759/5948/23 від 01/04/2025
1. Предметом спору є відмова Київського апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за скаргою обвинуваченого на ухвалу суду першої інстанції щодо запобіжного заходу у вигляді застави та покладених обов’язків.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін ухвалу апеляційного суду, мотивуючи це тим, що ухвала суду першої інстанції про залишення в силі дії запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов’язків не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення по суті справи, згідно з положеннями статей 392 та 399 КПК України. Суд зазначив, що суддя апеляційного суду правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга була подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Також суд касаційної інстанції вказав, що касаційний суд не перевіряє доводи щодо ухвали суду першої інстанції, оскільки це не є предметом касаційного перегляду.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.

Справа №707/472/18 від 27/03/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:

1. Предметом спору є оскарження прокурором ухвали апеляційного суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6, якого було засуджено за ухилення від сплати податків та підробку документів.

2. Суд апеляційної інстанції закрив кримінальне провадження, мотивуючи це тим, що сторона обвинувачення не довела вину ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, а висновки суду першої інстанції не підтверджуються належними доказами. Апеляційний суд зазначив, що висновок експерта має умовний характер, оскільки не були враховані витрати обвинуваченого, а обов’язок реєстрації платником ПДВ виникає з чистого, а не валового доходу. Також, апеляційний суд врахував рішення адміністративного суду, які визнали протиправними податкові повідомлення-рішення, та лист податкової про відсутність заборгованості у ОСОБА_6, що, на думку суду, свідчить про відсутність умислу на ухилення від сплати податків. **** Верховний Суд не погодився з таким підходом, вказавши, що рішення адміністративних судів не мають преюдиціального значення в кримінальному провадженні.

3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд справи в апеляційній інстанції через істотні порушення кримінального процесуального закону.

Справа №917/2072/23 від 03/04/2025
Вітаю! Ось детальний аналіз рішення Верховного Суду у справі № 917/2072/23:

1. **Предмет спору:** Спір стосується оскарження рішення апеляційного суду та додаткового рішення господарського суду щодо часткового задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу адвоката.

2. **Основні аргументи суду:**
* Суд касаційної інстанції зазначив, що неподання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу.
* Суд врахував обсяг та характер наданих адвокатом послуг, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерії реальності адвокатських витрат. Суд погодився з висновками попередніх інстанцій про часткове задоволення вимог, оскільки деякі послуги адвоката були визнані необґрунтованими для відшкодування (наприклад, окреме вивчення документів, складання заяви про поновлення строку на подання відзиву, витрати на підготовку заяви про розподіл судових витрат).
* Суд також зазначив, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не повинно призводити до надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються.
* Суд відхилив доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували попередні правові висновки Верховного Суду, оскільки в кожній справі рішення приймаються на основі конкретних обставин та доказів.

3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив касаційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” без задоволення, а постанову апеляційного суду та додаткове рішення господарського суду – без змін.

Справа №754/15594/23 від 07/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього рішення:

1. Предметом спору є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (легкі тілесні ушкодження).

2. У резолютивній частині рішення не наведено аргументів суду.

3. Верховний Суд ухвалив залишити без змін вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Справа №243/1538/23 від 02/04/2025
1. Предметом спору є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за ч. 4 ст. 402 КК України (непокора).

2. На жаль, у наданій резолютивній частині судового рішення відсутні будь-які аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, тому я не можу їх надати.

3. Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №910/9366/22 від 03/04/2025
1. Предметом спору є стягнення з ТОВ “Атем Груп” на користь ТОВ “ГАЗ-МДС” заборгованості за договором постачання природного газу.

2. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з того, що між сторонами виникли розбіжності щодо обсягу спожитого газу, і ці розбіжності були врегульовані в іншій судовій справі, де було встановлено обсяг спожитого газу ТОВ “Атем Груп”. На підставі цього, апеляційний суд встановив, що ТОВ “Атем Груп” здійснило оплату за газ в повному обсязі, і тому відсутні підстави для стягнення основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені. Верховний Суд закрив касаційне провадження в частині посилання скаржника на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки висновки Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними до тих, що розглядаються у даній справі. Суд касаційної інстанції також не погодився з доводами скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів частини 9 статті 129 ГПК України щодо розподілу судових витрат.

3. Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду про відмову в задоволенні позову ТОВ “ГАЗ-МДС”.

Справа №921/298/24 від 08/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви і просили:

1. Предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 41 407 766,88 грн між ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” та ПрАТ “Тернопільгаз”.

2. В тексті наданого судового рішення не вказано аргументи суду. Рішення містить лише вступну та резолютивну частини, тому неможливо визначити, якими саме аргументами керувався суд, відмовляючи у задоволенні касаційної скарги ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” та залишаючи без змін рішення попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні пені. Щоб зрозуміти логіку суду, необхідно аналізувати повний текст судового рішення, де міститься мотивувальна частина.

3. Суд вирішив касаційну скаргу ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” залишити без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін.

Справа №875/383/23 від 02/04/2025
1. Предметом спору є скасування рішення третейського суду про стягнення з фермерського господарства на користь товариства з обмеженою відповідальністю штрафних санкцій за порушення договору поставки.
2. Суд скасував рішення третейського суду, оскільки встановив, що справа не підвідомча третейському суду, тому що третейська угода між сторонами була відсутня, оскільки договір поставки, який містив третейське застереження, не був підписаний уповноваженою особою фермерського господарства, що підтверджується висновками експертиз та судовим рішенням в іншій справі. **** Суд зазначив, що вирішуючи питання про скасування рішення третейського суду, господарський суд одночасно вирішує питання про дійсність чи недійсність третейської угоди у разі заявлення відповідних доводів стороною, посилаючись на практику Верховного Суду. Крім того, суд врахував, що фермерське господарство знаходилося в зоні бойових дій та окупації, що ускладнювало своєчасне звернення до суду, і поновив строк на оскарження рішення третейського суду.
3. Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про задоволення заяви фермерського господарства та скасування рішення третейського суду.

Справа №160/10118/24 від 04/04/2025
1. Предметом спору є рішення державного реєстратора про відмову у скасуванні запису про право власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав.

2. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що спір є публічно-правовим, оскільки виник між підприємством та державним реєстратором, який реалізовував владні управлінські функції, і стосується правомірності рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій. Суд зазначив, що предметом перевірки є саме правомірність рішення суб’єкта владних повноважень, а не питання речового права. Попередні судові інстанції помилково вважали, що спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки він нібито стосується цивільних прав на нерухоме майно.

3. Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа №320/1199/19 від 31/03/2025
1. Предметом спору є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України) та вирішення цивільних позовів про відшкодування моральної шкоди.

2. Суд касаційної інстанції, залишаючи в основному судові рішення без змін, зазначив наступне: суди попередніх інстанцій ретельно перевірили всі доводи сторін та надали їм належну оцінку, висновок про винуватість особи ґрунтується на сукупності належних та допустимих доказів, стандарт доведення поза розумним сумнівом дотримано, формальні недоліки у відновлених матеріалах кримінального провадження не вплинули на права засудженого, збільшення суми відшкодування моральної шкоди не погіршує становище засудженого в контексті кримінального провадження. **** Водночас, суд касаційної інстанції, відступаючи від попередньої позиції, вказав, що право на відшкодування моральної шкоди має кожна особа, чиє право порушене і кому дійсно завдано шкоди, і необґрунтованим є обмеження кола суб’єктів, які мають право на відшкодування моральної шкоди, лише тими, про яких йдеться в ч. 2 ст. 1168 ЦК України, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди потерпілій особі.

3. Верховний Суд касаційні скарги засудженого та його захисника залишив без задоволення, касаційну скаргу представника потерпілої задовольнив частково, скасував ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої про відшкодування моральної шкоди та призначив новий розгляд в апеляційційній інстанції.

Справа №906/243/24 від 02/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:

1. **Предмет спору:** Прокурор звернувся до суду з вимогою витребувати у приватного підприємства на користь територіальної громади земельні ділянки, оскільки підприємство незаконно набуло право власності на них, не маючи правонаступництва від колективного сільськогосподарського підприємства.

2. **Основні аргументи суду:** Суд погодився з прокурором, вказавши, що для визнання правонаступництва недостатньо лише формальних ознак, як-от зазначення про правонаступництво в статуті або ідентифікація коду ЄДРПОУ, необхідно встановити тяглість членства колишніх учасників колективного сільськогосподарського підприємства в новоствореному підприємстві. Оскільки відповідач не довів, що члени колишнього КСП стали учасниками його підприємства, то він не набув права власності на землі правомірно. Суд також підкреслив, що набуття приватної власності на землі, які належали колишньому КСП і повинні були перейти у власність територіальної громади, порушує інтереси громади і є підставою для витребування цих земель. Суд також зазначив, що орган місцевого самоврядування вчасно звернувся до суду, оскільки позов подано з дотриманням строку позовної давності.

Суд відступив від формального підходу до визначення правонаступництва, який застосовувався раніше, наголосивши на важливості тяглості членства.

3. **Рішення суду:** Суд залишив касаційну скаргу підприємства без задоволення, підтримавши рішення попередніх інстанцій про витребування спірних земельних ділянок на користь територіальної громади.

Справа №645/6817/23 від 01/04/2025
1. Предметом спору є оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 336 КК України).

2. Суд касаційної інстанції залишив вирок апеляційного суду без змін, мотивуючи це тим, що апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, враховуючи суспільну небезпеку злочину, вчиненого в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, а також те, що застосування ст. 75 КК України не сприятиме виправленню засудженого та запобіганню вчиненню нових злочинів. Суд також наголосив на тому, що апеляційний суд належним чином врахував дані про особу засудженого та обставини, що пом’якшують покарання, і дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування ст. 69 КК України про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Рішення апеляційного суду відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, а призначене покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу засудженого без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін.

Справа №727/6730/24 від 02/04/2025
1. Предметом спору є законність закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України (легкі тілесні ушкодження) у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, коли злочин було вчинено у сім’ї.
2. Суд касаційної інстанції наголосив, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження не може бути закрито, якщо воно пов’язане з домашнім насильством, незважаючи на відмову потерпілого від обвинувачення. Суд взяв до уваги, що згідно з обвинувальним актом, дії ОСОБА_7 були кваліфіковані як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень його матері, і це було визнано обтяжуючою обставиною, оскільки злочин було вчинено у сімейних відносинах. **** Суд послався на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, що кримінальним правопорушенням, пов`язаним із домашнім насильством, необхідно вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу кримінального правопорушення.
3. Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Справа №925/604/24 від 02/04/2025
Орендар фермерське господарство позивається до міської ради з вимогою визнати договір оренди землі укладеним на новий строк, оскільки вважає, що має переважне право на це.

Суд касаційної інстанції підкреслив, що орендар належним чином повідомив орендодавця про свій намір укласти договір оренди на новий строк, додав проєкт договору, і матеріали справи не містять доказів, що міська рада повідомляла орендаря про неможливість досягнення домовленості щодо орендної плати чи інших умов договору. Також, суд зауважив, що землекористувачем є фермерське господарство, для якого земля є основним засобом виробництва та об’єктом державної підтримки. Суд також зазначив, що бездіяльність орендодавця щодо проведення переговорів та узгодження істотних умов є порушенням прав орендаря. **** Суд відступив від попередньої позиції, згідно з якою для поновлення договору оренди обовʼязково потрібне рішення органу місцевого самоврядування.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову фермерського господарства, визнавши договір оренди укладеним на новий строк.

Справа №645/489/24 від 02/04/2025
1. Предметом спору є законність ухвали апеляційного суду щодо залишення без змін вироку місцевого суду, яким ОСОБА_6 було звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України.

2. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд не дотримався вимог кримінального процесуального закону, зокрема не перевірив належним чином доводів прокурора щодо неправильного застосування статті 75 КК, не врахував тяжкість вчинених злочинів, обставини їх вчинення в умовах воєнного стану з метою збагачення, а також попередню судимість особи за аналогічні злочини. Апеляційний суд не надав належної оцінки доводам прокурора, який зазначав, що обвинувачений ніде не працює, не займається суспільно корисною працею, а цілеспрямовано відшукує і ремонтує вогнепальну зброю, яку в період воєнного стану збуває разом із боєприпасами з метою особистого збагачення. Суд касаційної інстанції наголосив, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення, повинен був врахувати всі обставини у їх взаємозв’язку та оцінити, чи є підстави вважати, що виправлення особи можливе без відбування покарання.

3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Справа №462/3318/22 від 02/04/2025
1. Предметом спору є законність звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим.
2. Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, вважаючи, що той примирився з потерпілим. Проте Верховний Суд не погодився з таким рішенням, вказавши, що ст. 46 КК України передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності лише за умови вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину. Оскільки ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, апеляційний суд неправильно застосував закон.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд в апеляційній інстанції.

Справа №927/1595/23 від 08/04/2025
Вітаю! Ось детальний аналіз рішення, як ми обговорювали:

1. Предметом спору є визнання недійсними рішень загальних зборів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Чернігівгаз”.

2. Верховний Суд відмовив у передачі справи на розгляд об’єднаної палати Касаційного господарського суду. Суд закрив касаційне провадження в частині оскарження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, ймовірно, через відсутність виключної правової проблеми, яка потребує вирішення. В іншій частині, де були заявлені підстави, передбачені пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 ГПК України (порушення норм матеріального чи процесуального права), касаційну скаргу залишено без задоволення, що свідчить про відсутність таких порушень, які б вплинули на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій. Фактично, суд касаційної інстанції погодився з висновками попередніх судів.

3. Верховний Суд залишив без змін рішення Господарського суду Чернігівської області та постанову Північного апеляційного господарського суду, тобто відмовив у задоволенні позову ПрАТ “ГАЗТЕК”.

Справа №707/2226/22 від 02/04/2025
1. Предметом спору є законність виправдувального вироку ОСОБА_7, обвинуваченого у незаконному транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів за попередньою змовою групою осіб.

2. Суд касаційної інстанції скасував ухвалу апеляційного суду, вказавши на істотні порушення кримінального процесуального закону, а саме: апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи; необґрунтовано відмовив у повторному дослідженні доказів, хоча мав створити для цього умови з метою забезпечення реалізації права сторони обвинувачення на апеляційне оскарження; не перевірив, чи спирається виправдувальний вирок на належні мотиви. Суд зазначив, що апеляційний суд фактично відтворив зміст вироку, не спростувавши переконливо доводи апеляційної скарги, що не відповідає вимогам КПК.

3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Справа №522/12635/24 від 31/03/2025
Доброго дня! Звісно, я допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.

1. Предметом спору є законність повернення апеляційної скарги підозрюваному ОСОБА_7, який оскаржував продовження строку тримання його під вартою.

2. Суд обґрунтував своє рішення тим, що відповідно до Конституції України та кримінального процесуального законодавства, провадження здійснюється державною мовою, а скарги до суду повинні бути викладені українською мовою або з перекладом на неї. Верховний Суд наголосив, що викладення скарги недержавною мовою унеможливлює її розгляд, а обов’язку залучати перекладача для перекладу скарги, поданої недержавною мовою, у суду немає. Суд також послався на сталу практику Верховного Суду, зокрема на постанову об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 19 вересня 2022 року, та рішення об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 06 грудня 2024 року, де вже розглядалися аналогічні питання.

3. Верховний Суд вирішив залишити касаційну скаргу ОСОБА_7 без задоволення, а ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги – без змін.

Справа №916/1530/24 від 03/04/2025
1. Предметом спору є стягнення заборгованості за спожитий природний газ та зобов’язання здійснити списання кредиторської заборгованості.

2. Суд відмовив у задоволенні позову “Нафтогазу” про стягнення заборгованості, виходячи з того, що “Бона Віта-ДК” є управителем багатоквартирного будинку і діє в інтересах мешканців, а спожитий газ використовується для їхніх побутових потреб; враховуючи це, вартість газу не має перевищувати встановлений ліміт, який було сплачено. Також суд задовольнив зустрічний позов, зобов’язавши “Нафтогаз” списати заборгованість, яка перевищує вартість газу, придбаного за встановленою ціною, посилаючись на Закон “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану”. Суд врахував, що на момент набрання чинності цим Законом за “Бона Віта-ДК” обліковувалася заборгованість, яка підпадає під списання.

3. Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши “Нафтогазу” в позові та зобов’язавши списати частину заборгованості “Бона Віта-ДК”.

Справа №921/238/24 від 03/04/2025
1. Предметом спору у цій справі є стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат.

2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду щодо зменшення розміру пені, зазначивши, що суди мають право зменшувати розмір штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, суди повинні враховувати ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Суд також врахував, що ПрАТ «Тернопільміськгаз» є підприємством критичної інфраструктури і стягнення надмірних штрафних санкцій може негативно вплинути на його діяльність. Також, суд зазначив, що зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

Справа №733/1526/19 від 01/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:

1. **Предмет спору:** Засуджений оскаржував вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими.

2. **Аргументи суду:**
* Верховний Суд встановив порушення норм кримінального процесуального закону апеляційним судом.
* Апеляційний суд не повною мірою перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту.
* Суд касаційної інстанції вказав на необхідність ретельної перевірки всіх обставин справи апеляційним судом.
* Наявність підстав для тримання особи під вартою має бути обґрунтована належним чином.
* Суд також врахував доводи касаційної скарги захисника.

3. **Рішення суду:** Касаційну скаргу захисника задоволено частково, ухвалу апеляційного суду скасовано та призначено новий розгляд в апеляційній інстанції, а засудженого звільнено з-під варти.

Справа №916/5167/24 від 08/04/2025
1. Предметом спору є забезпечення позову до подання позовної заяви, в якому АТ «Одеський припортовий завод» просить заборонити ДП «Укрінтеренерго» та АТ «ДТЕК Одеські електромережі» припиняти або обмежувати постачання електроенергії.

2. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, наголосивши на тому, що суди не обґрунтували адекватність та співмірність вжитих заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, зокрема, їх відповідність та взаємозв’язок, а також співвідношення наслідків вжитих заходів з правами та обов’язками інших осіб. Суд вказав, що забезпечення позову шляхом заборони припиняти постачання електроенергії призводить до втручання в господарську діяльність ДП «Укрінтеренерго» та порушує збалансованість інтересів сторін. Крім того, обраний спосіб захисту є тотожним задоволенню майбутніх позовних вимог, що не узгоджується з Господарським процесуальним кодексом України (ГПК). **** Суд також нагадав, що не можна забороняти сторонам припиняти договірні відносини, оскільки це гарантовано Конституцією та законами України, посилаючись на попередні постанови Верховного Суду.

3. Суд касаційної інстанції постановив скасувати рішення попередніх судів та відмовити в задоволенні заяви АТ «Одеський припортовий завод» про забезпечення позову.

Справа №569/10652/20 від 07/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:

1. **Предмет спору:** Розглядалася касаційна скарга захисника на вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо засудження особи за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство).

2. **Основні аргументи суду:** У резолютивній частині постанови не наведено аргументів, якими керувався суд. Однак, з огляду на те, що рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, можна припустити, що Верховний Суд погодився з їх висновками щодо доведеності вини засудженого, правильності кваліфікації його дій та відсутності істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на законність і обґрунтованість судових рішень.

3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №910/2697/24 від 08/04/2025
Вітаю! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.

1. Предметом спору у цій справі було зобов’язання вчинити певні дії, ініційоване ТОВ “Місто для людей Київ” проти ТОВ “Київські енергетичні послуги” та ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі”.

2. Верховний Суд закрив касаційне провадження, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ТОВ “Місто для людей Київ” не надало достатніх доказів на підтвердження своїх вимог у цій частині. Щодо підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, суд зазначив, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали належну оцінку доказам і правильно застосували норми матеріального та процесуального права. Суд касаційної інстанції не виявив порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору, і не встановив необхідності відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у попередніх рішеннях Верховного Суду.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ “Місто для людей Київ” без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду залишив без змін.

Справа №910/2026/24 від 19/03/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:

1. Предметом спору є стягнення з приватного підприємства на користь товариства з обмеженою відповідальністю суми попередньої оплати (авансу) у зв’язку з розірванням договору про надання послуг з проведення Due Diligence.

2. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, зазначивши, що суди не встановили важливі обставини, а саме: чи було надано замовником завдання на виконання договору, яку інформацію, необхідну для надання послуг, отримав виконавець, який обсяг послуг був наданий на момент розірвання договору, та чи приступав виконавець до виконання нових завдань після отримання повідомлення про розірвання договору. Також, суд вказав, що попередні інстанції не застосували статтю 1212 Цивільного кодексу України щодо повернення безпідставно набутого майна у зв’язку з розірванням договору. Суд зазначив, що триваюче надання послуг після розірвання договору може свідчити про недобросовісну поведінку з боку виконавця.

3. Суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №910/15903/23 від 03/04/2025
1. Предмет спору – визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ТОВ “Транспроект” та ОСОБА_2, колишнім учасником ТОВ “Транспроект” на підставі того, що цей договір був укладений з метою уникнення розрахунку з позивачем, як колишнім учасником товариства.

2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення попередніх судів, зазначив, що суди не врахували усталену практику Верховного Суду щодо можливості оскарження фраудаторних правочинів особою, чиї майнові інтереси порушені. Також суди не встановили факт наявності у відповідача-1 непогашеної заборгованості перед позивачем, не дослідили, чи ухиляється відповідач-1 від її сплати шляхом укладення спірного договору, чи відчужено майно за заниженою вартістю, та чи є у боржника інше майно для погашення зобов’язань. **** Верховний Суд вказав, що учасник, який вийшов з товариства, зберігає інтерес щодо платоспроможності товариства до моменту повного розрахунку з ним.

3. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування обставин справи.

Справа №916/2745/22 від 02/04/2025
Предмет спору: Стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Суд частково задовольнив заяву, враховуючи, що хоча позивач і надав докази витрат на правничу допомогу, ці витрати мають бути реальними, обґрунтованими та відповідати критерію розумної необхідності. Суд зазначив, що форма гонорару була фіксованою, тому позивач не зобов’язаний деталізувати час, витрачений адвокатом, але відповідач довів неспівмірність заявлених витрат. Суд взяв до уваги сталість правової позиції позивача, відсутність змін у нормативно-правовому регулюванні та обізнаність адвоката з усіма деталями справи, що не вимагало значного обсягу роботи при підготовці до касаційного розгляду.

Суд постановив стягнути з відповідача на користь позивача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Справа №754/8422/18 від 02/04/2025
1. Предметом спору є оскарження виправдувального вироку відносно особи, обвинуваченої у службовій недбалості, що нібито завдала збитків територіальній громаді при реконструкції веломаршруту.

2. Суд, оцінивши докази, зокрема висновки експертиз, вирішив, що сторона обвинувачення не довела наявність у діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки не підтверджено завдання збитків державним інтересам; суд врахував покази обвинуваченого, висновки комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, яка встановила відповідність виконаних робіт актам приймання, а також не встановила завдання збитків державним інтересам. Суд врахував, що на час проведення будівельних робіт нормативне регулювання до велодоріжок було відсутнє, а до будівництва об’єкту “веломаршруту” застосовувалися норми, відмінні від тих, що застосовані експертом у висновку від 19.06.2017. Також суд зазначив, що деякі недоліки в технічній фіксації судового процесу не вплинули на обґрунтованість виправдувального вироку.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду – без змін.

Справа №910/9924/19 від 08/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення:

Предметом спору у цій справі є витребування з чужого незаконного володіння простих іменних акцій.

Верховний Суд прийняв рішення про скасування постанови апеляційного суду, мотивуючи це необхідністю повторного розгляду справи апеляційним судом. Фактично, суд касаційної інстанції вказав на певні недоліки або невраховані обставини, які мають бути досліджені апеляційним судом більш ретельно. При цьому, суд відмовив у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, що свідчить про відсутність виключної правової проблеми, яка б потребувала вирішення на найвищому рівні судової системи.

Суд вирішив касаційну скаргу задовольнити частково, скасувавши постанову апеляційного суду та направивши справу на новий апеляційний розгляд.

Справа №917/2072/23 від 03/04/2025
1. Предметом спору у цій справі є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська універсальна біржа” та Фермерського господарства “Слобожанський колос” через дискваліфікацію останнього як переможця торгів на послуги з використання вагонів “Укрзалізниці”.

2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки “Укрзалізниця” не довела наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування збитків, зокрема, не було доведено вини відповідачів та причинно-наслідкового зв’язку між їхніми діями та збитками позивача, адже розрахунок збитків базувався на теоретичних припущеннях. Також, “Укрзалізниця” не надала доказів невиконання ТОВ “Українська універсальна біржа” обов’язку з перевірки інформації про учасників торгів. Крім того, суд зазначив, що упущена вигода має бути реальною, а не теоретичною можливістю отримання прибутку.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін.

Справа №990/320/23 від 02/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз рішення суду, як ти просив.

1. Предметом спору є оскарження Указу Президента України в частині втрати громадянства позивачем через набуття ним громадянства іншої держави.

2. Суд обґрунтував своє рішення тим, що, по-перше, з 1997 року наявність у громадянина України громадянства іншої держави є підставою для втрати українського громадянства. По-друге, посилання позивача на незворотність дії закону в часі є безпідставними, оскільки правовідносини тривали до моменту видання оскаржуваного указу. Також, суд зазначив, що позивач не був позбавлений громадянства України, оскільки він добровільно набув громадянство іншої держави, і це не зробило його апатридом.

3. Суд відмовив у задоволенні позову, визнавши Указ Президента правомірним.

Справа №295/1287/23 від 02/04/2025
1. Предметом спору було оскарження вироків судів першої та апеляційної інстанцій щодо засудженого за замах на вбивство, зокрема щодо міри покарання та порядку зарахування строку попереднього ув’язнення.

2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи скаргу захисника, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо доведеності вини та кваліфікації дій засудженого. Також суд касаційної інстанції відхилив доводи про надмірну суворість покарання, оскільки суди врахували всі необхідні обставини, зокрема рецидив злочинів, характер вчиненого діяння, думку потерпілого та щире каяття. Водночас Верховний Суд вказав на помилку апеляційного суду в частині зарахування строку попереднього ув’язнення, оскільки було не враховано, що запобіжний захід у виді тримання під вартою діяв до певної дати, і ухвала про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі не змінює цього факту. Суд касаційної інстанції послався на попередню позицію ККС ВС щодо обчислення строку відбування покарання у випадку призначення покарання за сукупністю вироків.

3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, змінивши вирок апеляційного суду в частині зарахування строку попереднього ув’язнення, а в решті залишив судові рішення без змін.

Справа №910/14228/21 від 08/04/2025
1. Предметом спору є визнання недійсними свідоцтв та зобов’язання вчинити певні дії.

2. У тексті рішення відсутні аргументи суду, якими він керувався при винесенні рішення. Щоб їх дізнатися, необхідно аналізувати повний текст постанови, а не лише вступну та резолютивну частини.

3. Верховний Суд вирішив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Справа №904/4356/17 (904/4274/23) від 26/03/2025
Звісно, ось аналіз цього судового рішення:

1. Предметом спору є визнання недійсними договорів та повернення платежів за ними в межах справи про банкрутство.

2. Суд касаційної інстанції погодився з апеляційним судом, який встановив, що, незважаючи на відсутність оригіналів договорів, наявні докази (зокрема, висновки експертів та аудиторські звіти) підтверджують факт їх укладення та перерахування коштів. Суд врахував, що директор ТОВ “Торгівельний дім “Амстор” здійснив перерахування коштів саме на підставі цих договорів. Важливо, що ТОВ “Амстор Трейд” отримало право довгострокової оренди, яке мало отримати ТОВ “Торгівельний дім “Амстор”, що свідчить про зловживання правом та фраудаторність правочинів. Суд також відзначив пов’язаність сторін договорів родинними зв’язками, що є додатковою ознакою недобросовісності.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Справа №924/949/22 від 07/04/2025
Звісно, ось аналіз рішення Верховного Суду:

1. **Предмет спору:** Спір стосувався визнання недійсним інвестиційного договору між двома компаніями, оскільки одна з них, на думку позивача, вже передала всі права на об’єкт будівництва іншій особі за договором цесії.

2. **Аргументи суду:** Суд касаційної інстанції підтримав рішення апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу (ОСОБА_1), не була стороною інвестиційного договору і не довела, що рішення суду безпосередньо стосується її прав чи обов’язків. Суд зазначив, що передача права вимоги за договором відступлення не робить ОСОБА_1 правонаступником у всіх правовідносинах, пов’язаних з інвестиційним договором, а отже, він не має права оскаржувати рішення про визнання цього договору недійсним. Суд також наголосив, що рішення про визнання договору недійсним впливає лише на сторони цього договору або їх правонаступників у межах спірного правочину.

3. **Рішення суду:** Касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

Справа №913/769/21 від 19/03/2025
1. Предметом спору є стягнення штрафу з фермерського господарства за недопоставку насіння соняшнику за договором поставки.
2. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду, оскільки той, поновлюючи фермерському господарству строк на апеляційне оскарження, не врахував доводи іншої сторони та не дослідив докази щодо поважності причин пропуску цього строку, а також не оцінив, чи дійсно обставини воєнного стану об’єктивно перешкоджали вчасному зверненню до суду. Суд зазначив, що поновлення строку оскарження остаточного судового рішення без наведення переконливих причин є порушенням принципу правової визначеності. **** Суд підкреслив, що саме по собі введення воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а потребує доведення конкретних обставин, які унеможливили виконання процесуальних дій.
3. Верховний Суд постановив скасувати рішення апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Справа №910/10335/23 від 03/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:

1. Предметом спору є визнання недійсними актів приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ, визначення розміру часток учасників та скасування реєстраційних дій, пов’язаних зі зміною власників.

2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення попередніх інстанцій, за яким було визнано недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ, оскільки експертиза підтвердила, що підпис позивача на документі був підроблений. При цьому, касаційний суд не знайшов підстав для скасування рішення апеляційного суду, який відмовив у визнанні недійсним наступного акту приймання-передачі частки, укладеного між наступними набувачами, зазначивши, що належним способом захисту в даному випадку є витребування майна від останнього набувача, а не визнання недійсним другого правочину. Суд касаційної інстанції також наголосив, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права можливе лише у випадку, коли спірні правовідносини є подібними.

3. Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій.

Справа №910/14752/23 від 19/03/2025
Звісно, ось аналіз цього рішення:

1. Предметом спору було визнання недійсним рішення загальних зборів членів автогаражного кооперативу (АГК), яке стосувалося обрання уповноваженого від одного з гаражних рядів.

2. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, наголошуючи, що суди повинні зважати на наявність у позивача порушеного права чи інтересу та ефективність обраного способу захисту; суд зазначив, що сам по собі факт порушення процедури проведення зборів не є достатньою підставою для визнання рішення недійсним, якщо це не призвело до порушення прав позивачів; суд встановив, що позивачі не довели, яким чином оскаржуване рішення порушує їхні права як членів кооперативу, адже спір стосується порядку делегування уповноваженого від ряду, в якому один з позивачів не має гаражу; **** суд відступив від попередньої позиції, в якій наголошувалося на важливості дотримання процедури проведення зборів.

3. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК.

Справа №671/184/24 від 02/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.

1. Предметом спору є оскарження вироку щодо особи, засудженої за порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

2. Суд касаційної інстанції залишив в силі вирок апеляційного суду, яким особу було засуджено до позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік. Суд врахував ступінь тяжкості злочину, позитивні характеристики засудженого, його молодий вік, щире каяття, часткове відшкодування шкоди, але відхилив можливість застосування умовного звільнення з огляду на тяжкі наслідки – смерть людини. Суд також визнав необґрунтованими доводи про відсутність технічного запису судового засідання, встановивши наявність та доступність аудіофіксації, хоча і з незначною перервою, яка не вплинула на суть судового розгляду. ** Суд посилається на попередні рішення Верховного Суду щодо незначних порушень запису судового засідання.

3. Суд частково задовольнив касаційні скарги засудженого та захисника і змінив вирок апеляційного суду лише в частині зарахування строку попереднього ув’язнення у строк відбування покарання, а касаційні скарги потерпілих залишив без задоволення.

Справа №243/1538/23 від 02/04/2025
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку та ухвали щодо засудження військовослужбовця ОСОБА_7 за відмову виконати наказ начальника в умовах воєнного стану, тобто за злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України.

2. Верховний Суд залишив вирок без змін, наголосивши, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали ОСОБА_7 винним, спираючись на покази свідків та інші докази, які підтверджують факт відмови виконати наказ, при цьому суди ретельно перевірили доводи захисту про недопустимість доказів та стан здоров’я засудженого, однак відхилили їх як необґрунтовані. Суд також врахував, що розгляд справи проводився в умовах воєнного стану, і дистанційний формат судового засідання не вплинув на справедливість розгляду, оскільки права учасників процесу були дотримані. Суд відмітив, що хоч і були певні процедурні недоліки при розгляді справи судом першої інстанції (розгляд відводу слідчим суддею, дистанційний розгляд), вони не вплинули на законність прийнятого рішення, зважаючи на конкретні обставини справи.

3. Верховний Суд постановив залишити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №464/2008/21 від 02/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз рішення:

1. Предметом спору є заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору, сплаченого позивачем за подання касаційної скарги у справі про поділ спільного майна подружжя.

2. Верховний Суд, задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, керувався тим, що відповідно до ЦПК України, суд може ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати, а судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки касаційну скаргу позивача було задоволено, але питання розподілу судового збору вирішено не було, суд вирішив стягнути з відповідачки на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання касаційної скарги. Суд врахував надану квитанцію, яка підтверджує сплату судового збору позивачем.

3. Верховний Суд постановив задовольнити заяву ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 22 700 грн, сплачений за подання касаційної скарги.

Справа №400/8800/24 від 07/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.

1. Предметом спору є оскарження відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ГУ ПФУ) провести перерахунок пенсії шляхом індексації із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.

2. Суд касаційної інстанції встановив, що ГУ ПФУ діяло протиправно, не застосувавши коефіцієнти збільшення (1,14, 1,197, 1,0796) до показника середньої заробітної плати, який використовувався для обчислення пенсії позивача при її індексації у 2022-2024 роках, і наголосив, що Кабінет Міністрів України не має права встановлювати базову розрахункову величину для індексації, оскільки це суперечить Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Водночас, суд врахував строки звернення до суду і обмежив період перерахунку пенсії позивача, зазначивши, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і захист цього права обмежується строком звернення до суду. **** При цьому, Верховний Суд відступив від попередніх висновків щодо застосування строків у таких справах, зазначивши, що у даному випадку не йдеться про невиплачені з вини держави нараховані суми, а про нарахування індексації.

3. Верховний Суд скасував попередні рішення судів та частково задовольнив позов, визнавши протиправною бездіяльність ГУ ПФУ та зобов’язавши здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, але обмеживши період перерахунку з 19.03.2024.

Справа №636/2840/24 від 02/04/2025
Звісно, ось аналіз цього судового рішення:

1. Предметом спору є заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю з померлим чоловіком без шлюбу з метою отримання свідоцтва про право власності на частину квартири, придбаної до реєстрації їхнього шлюбу.

2. Суд залишив заяву без розгляду, оскільки вважає, що справа містить спір про право, який має вирішуватися в порядку позовного провадження, враховуючи наявність спадкоємців померлого чоловіка, судові спори щодо спадкового майна, а також те, що встановлення факту проживання однією сім’єю вплине на обсяг спадкової маси. Суд також взяв до уваги, що заявниця в судовому засіданні зазначала про необхідність встановлення факту для визнання права власності на квартиру, що додатково вказує на спір про право. Крім того, суд врахував попередні судові спори між сторонами, пов’язані зі спадщиною померлого.

3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Справа №755/8033/24 від 01/04/2025
1. Предметом спору є скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця щодо передачі стягувачу майна (100% статутного капіталу ТОВ), яке, на думку скаржника, йому вже не належало на момент вчинення виконавчої дії.

2. Суд, відмовляючи в задоволенні скарги, виходив з того, що на момент вчинення виконавчої дії (передачі майна стягувачу) згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, боржник (ОСОБА_1) значився власником частки в статутному капіталі ТОВ; суд зазначив, що державна реєстрація зміни складу учасників товариства має значення для третіх осіб, оскільки відомості ЄДР є достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою; суд підкреслив, що виконавець не володів іншими відомостями на момент вчинення виконавчих дій, і діяв у відповідності до закону; також, суд зазначив, що права особи, яка вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, можуть бути захищені в порядку позовного провадження (стаття 59 Закону “Про виконавче провадження”). Суд відхилив посилання скаржника на практику щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки у даному випадку спірні правовідносини пов’язані з реєстрацією зміни складу учасників товариства в ЄДР.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Справа №140/8999/24 від 08/04/2025
1. Предметом спору у цій справі є оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням певних коефіцієнтів збільшення середньої заробітної плати.

2. Суд касаційної інстанції вказав, що індексація пенсії є обов’язковою виплатою, а Порядок №124, який регулює проведення перерахунку пенсій, має застосовуватися у відповідності до Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Суд наголосив, що у разі суперечності норм підзаконного акту (Порядку) нормам закону, перевага надається закону. **** Також суд відступив від попередньої позиції щодо безстроковості виплати пенсій, наголосивши на важливості дотримання строків звернення до суду, встановлених КАС України, а саме шестимісячного строку з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов, визнавши протиправними дії Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії, та зобов’язав здійснити індексацію пенсії з 28 лютого 2024 року із застосуванням відповідних коефіцієнтів, а позовні вимоги за попередній період залишив без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Справа №260/651/24 від 07/04/2025
Вітаю! Ось аналіз судового рішення, як ви і просили:

1. Предметом спору є оскарження рішення Ужгородської міської ради про відмову у наданні дозволу учаснику бойових дій на розробку проекту землеустрою для будівництва, та зобов’язання міськради надати такий дозвіл.

2. Суд залишив позов без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду і не надав доказів поважності причин пропуску. Суд зазначив, що мобілізація сама по собі не є безумовною підставою для поновлення строку, якщо не доведено неможливість звернення до суду через виконання бойових завдань. Також, суд наголосив, що строк оскарження рішення міськради закінчився ще до мобілізації позивача, а доводи про те, що підпис про отримання рішення виконаний не позивачем не приймаються до уваги, бо ці обставини не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій. Суд підкреслив, що особа повинна довести, що вона не могла дізнатися про порушення свого права, а не просто посилатися на необізнаність.

3. Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Справа №802/52/18-а від 08/04/2025
1. Предметом спору у цій справі було анулювання спеціального дозволу на користування надрами, виданого компанії “Будтранс сервіс-М”.

2. Суд відмовив у задоволенні позову Держгеонадр, оскільки попередні судові рішення вже встановили протиправність припису та наказу Держгеонадр, на які вона посилалася як на підставу для анулювання дозволу. Зокрема, суди визнали неправомірним недопуск посадових осіб Держгеонадр до перевірки та встановлення терміну для усунення порушень. Враховуючи преюдиційність цих рішень, суд дійшов висновку, що немає підстав для анулювання дозволу. Також суд врахував доктрину похідної недійсності, за якою скасування акту, який є підставою для іншого рішення, робить останнє недійсним. Суд наголосив, що анулювання дозволу є винятковим заходом, який потребує чітких та належно підтверджених підстав.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу Держгеонадр без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Справа №580/6536/24 від 08/04/2025
1. Предметом спору є оскарження дій Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням певного показника середньої зарплати та невиплати грошової допомоги.

2. Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій помилково застосували норми процесуального права, не врахувавши, що пенсія є щомісячним платежем, і вимоги про перерахунок пенсії за останні шість місяців перед зверненням до суду були заявлені в межах встановленого строку. Суд зазначив, що відмова у перерахунку пенсії є триваючим порушенням, і строк звернення до суду слід обчислювати окремо для кожного місячного платежу. **** При цьому, суд послався на попередні висновки Верховного Суду щодо застосування строків звернення до суду у соціальних спорах, зокрема, щодо щомісячних виплат.

3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій в частині повернення позову щодо перерахунку пенсії за останні шість місяців і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №440/10346/24 від 08/04/2025
Звісно, ось аналіз цього судового рішення:

1. Предметом спору є правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням встановлених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.

2. Суд касаційної інстанції зазначив, що індексація пенсії є невід’ємною складовою частиною пенсійних виплат, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення. Також суд вказав на те, що у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону, слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Суд наголосив, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. При цьому, Суд врахував строки звернення до адміністративного суду та обмежив період виплати індексації шістьма місяцями до дати подання позову.

3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, визнавши протиправною відмову в індексації пенсії та зобов’язавши Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням встановлених коефіцієнтів, але обмеживши період виплати шістьма місяцями до дати подання позову.

Справа №554/1126/23 від 01/04/2025
Предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором між банком та фінансовою компанією, а також застосування позовної давності.

Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не надала суду копію оспорюваного договору, що унеможливило його дослідження та надання правової оцінки, а також не довела, що фінансова компанія не мала права здійснювати факторингові операції на момент укладення договору. Суд врахував, що позивачка не скористалася правом подати клопотання про витребування доказів судом. Також, суд зазначив, що незгода позивачки з розміром заборгованості не може бути підставою для визнання договору відступлення прав вимоги недійсним, а строк позовної давності не поширюється на договірні правовідносини щодо відступлення права вимоги.
Суд також підкреслив, що сам факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов’язку сплатити борг саме в такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі.

Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін.

Справа №440/9171/22 від 08/04/2025
Звісно, ось аналіз цього судового рішення:

1. **Предмет спору:** “Полтаваобленерго” оскаржувало рішення НКРЕКП про накладення штрафу та зобов’язання усунути порушення у зв’язку з неналежним виконанням обов’язків щодо комерційного обліку електроенергії на об’єктах “Укргідроенерго”.

2. **Основні аргументи суду:**
* Суд підкреслив, що “Полтаваобленерго” не було зобов’язане надавати дані ТОВ “Тріос Груп”, оскільки між цими компаніями не було укладено договору про інформаційну взаємодію.
* Суд зазначив, що “Полтаваобленерго” діяло правомірно, складаючи акти про порушення замість актів технічної перевірки, коли було виявлено самовільний демонтаж лічильників “Укргідроенерго”.
* Суд врахував, що “Полтаваобленерго” проводило технічні перевірки та складало акти про виявлені порушення, а вимога про усунення порушень була обґрунтованою, враховуючи невідповідність класу точності трансформаторів струму.

3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив касаційну скаргу НКРЕКП без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій про скасування штрафу та розпорядження НКРЕКП щодо “Полтаваобленерго” – без змін.

Справа №559/4056/13-ц від 07/04/2025
Звісно, ось аналіз рішення суду у справі про спадкування:

1. **Предмет спору:** Спір виник щодо визнання права власності на спадкове майно (частину будинку та земельної ділянки) за онукою померлого діда, яка вважала, що її мати фактично прийняла спадщину після смерті діда, але не оформила її.

2. **Основні аргументи суду:** Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу повторно після вказівок Верховного Суду, дійшов висновку, що мати позивачки, дійсно, фактично прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки проживала з ним на момент смерті та продовжувала користуватися спадковим майном. Суд врахував довідки про фактичне проживання матері позивачки разом зі спадкодавцем, а також те, що вона брала участь в утриманні майна. Суд зазначив, що відсутність реєстрації місця проживання не є безумовним доказом відсутності факту проживання, і обставини справи підтверджують, що мати позивачки вступила в управління спадковим майном. Суд також вказав, що малолітня позивачка вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки не було подано заяву про відмову від спадщини. **** Суд відступив від формального підходу до оцінки доказів прийняття спадщини, зосередившись на фактичних обставинах справи та діях спадкоємця, які свідчили про намір прийняти спадщину та користуватися нею.

3. **Рішення суду:** Суд частково задовольнив позов, визнавши за позивачкою право власності на 1/8 частину будинку та 1/4 частину земельної ділянки, а також визнав частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане іншій спадкоємиці.

Справа №160/18021/24 від 08/04/2025
1. Предметом спору є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, що враховуються при обчисленні пенсії, у розмірах 1,11, 1,14 та 1,197 у 2021-2023 роках.

2. Суд касаційної інстанції не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, наголосивши, що при індексації пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії, а не станом на 01.10.2017, як це передбачено Порядком №124, оскільки в разі суперечності норм підзаконного акту нормам закону, застосовуються норми закону. Суд також врахував строки звернення до адміністративного суду, зазначивши, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і обмежене шестимісячним строком звернення до суду. З огляду на те, що позивач звернувся до суду 04.07.2024, вимоги за період до 04.01.2024 залишаються без розгляду через пропуск строку звернення до суду. **** У цьому рішенні суд фактично відступив від попередньої практики застосування норм щодо індексації пенсій, надавши пріоритет положенням Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” над положеннями Порядку №124.

3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та частково задовольнив позов, визнавши протиправною відмову у проведенні індексації пенсії з 04.01.2024 та зобов’язавши здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням відповідних коефіцієнтів, а позовні вимоги за попередній період залишив без розгляду.

Справа №751/2085/24 від 07/04/2025
1. Предметом спору є стягнення безпідставно набутих коштів, трьох відсотків річних та інфляційних втрат у зв’язку з нікчемністю попереднього договору купівлі-продажу квартири.

2. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що попередній договір купівлі-продажу квартири є нікчемним через відсутність нотаріального посвідчення, а отже, кошти, передані за цим договором, підлягають поверненню як безпідставно набуті. Суд зазначив, що оскільки попередній договір є нікчемним, то у відповідача виник обов’язок негайно повернути кошти позивачу, і у зв’язку з простроченням цього обов’язку, правомірно стягнуто 3% річних та інфляційні втрати. **** Також, суд відмітив, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які звільняють від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання, не застосовуються до цих правовідносин, оскільки вони не пов’язані з наданням позики чи кредиту.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Справа №260/9470/23 від 08/04/2025
1. Предметом спору у цій справі є оскарження рішення Пенсійного фонду щодо обмеження максимальним розміром перерахованої пенсії при виплаті щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу, вимагаючи сплату судового збору, оскільки особа, яка звертається до суду з вимогою забезпечити виконання вже ухваленого судового рішення (встановлення судового контролю), не повинна сплачувати судовий збір, якщо це прямо не передбачено законом. Суд зазначив, що судовий контроль є важливим елементом забезпечення виконання судового рішення, і встановлення додаткових фінансових перешкод для його здійснення суперечить конституційному праву на судовий захист. Суд також відступив від попередньої практики, зазначивши, що положення закону про судовий збір, які дозволяють стягувати збір за подання апеляційної скарги на ухвалу про судовий контроль, суперечать Конституції України.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Справа №320/12545/24 від 07/04/2025
1. Предметом спору у цій справі є оскарження ТОВ «Нік-Електроніка» податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДПС у м. Києві.

2. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій. Аргументи суду, на жаль, неможливо встановити, оскільки в наданому тексті відсутня мотивувальна частина постанови. Відсутність обґрунтування позбавляє можливості зрозуміти, чому саме суд вирішив підтримати платника податків і відхилити аргументи податкового органу. Для повноцінного аналізу справи необхідно ознайомитися з повним текстом судового рішення.

3. Верховний Суд залишив без змін рішення суду першої інстанції та апеляційного суду, тим самим підтримавши ТОВ «Нік-Електроніка» у спорі з податковим органом.

Справа №640/14640/20 від 07/04/2025
1. Предметом спору є оскарження податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги в частинах, винесених податковим органом.

2. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу податкового органу, вказавши на необхідність повно та всебічно дослідити обставини справи судом першої інстанції. Суд касаційної інстанції зазначив, що попередні судові рішення не містять достатнього обґрунтування щодо суті спору, що унеможливлює оцінку правильності застосування норм матеріального та процесуального права. Для прийняття обґрунтованого рішення необхідно встановити всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, та надати їм належну правову оцінку.

3. Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №9901/374/21 від 07/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.

1. Предметом спору є оскарження бездіяльності Президента України щодо нерозгляду подання Вищої ради правосуддя про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва.

2. Суд, задовольняючи частково позов, виходив з того, що Президент України зобов’язаний розглянути подання Вищої ради правосуддя про призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Суд визнав протиправною бездіяльність Президента, оскільки він не розглянув подання ВРП у встановлений строк. Водночас, суд відмовив у задоволенні інших позовних вимог, ймовірно, тих, які виходили за межі зобов’язання розглянути подання. Суд також вирішив стягнути з Президента України на користь позивача судовий збір.

3. Суд визнав протиправною бездіяльність Президента та зобов’язав його розглянути подання Вищої ради правосуддя про призначення ОСОБА_1 на посаду судді.

Справа №487/1004/16-ц від 02/04/2025
1. Предметом спору є відновлення частини втраченого судового провадження за заявою ОСОБА_1.

2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повернув заяву ОСОБА_1, вважаючи її неподаною, оскільки заявник не усунув в повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху, а саме не вказав конкретний перелік втрачених документів, які необхідно відновити, обмежившись лише зазначенням обставин, які ці документи мали б підтверджувати. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що заявник не надав конкретного переліку документів, які, на його думку, містилися у справі та були втрачені, що є перешкодою для розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження. Суд касаційної інстанції також вказав, що розгляд справ про відновлення провадження не передбачає дослідження нових доказів чи оцінки обґрунтованості вимог за втраченим провадженням, а вирішує лише процесуальне питання щодо можливості відновлення провадження.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.

Справа №400/7370/24 від 07/04/2025
1. Предметом спору є оскарження відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ГУ ПФУ) провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням певних коефіцієнтів збільшення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України.

2. Верховний Суд вказав, що Кабінет Міністрів України не має повноважень встановлювати базову розрахункову величину для індексації пенсій, оскільки це нівелює саму суть індексації, яка полягає у підтриманні купівельної спроможності населення в умовах зростання цін. Суд зазначив, що під час перерахунку пенсії має використовуватись той показник середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії, а не показник станом на 01.10.2017, як це передбачено Порядком № 124. Також, хоча суд і визнав дії ГУ ПФУ протиправними, він застосував строк звернення до суду і захистив права позивачки лише в межах шести місяців до дати подання позову.

3. Суд задовольнив касаційну скаргу частково, скасував рішення судів попередніх інстанцій, визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ та зобов’язав здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, але лише за період, що не перевищує шести місяців до дати звернення до суду.

Справа №365/604/21 від 03/04/2025
Звісно, ось аналіз цього судового рішення:

1. Предметом спору є відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина позивачки внаслідок ДТП за участю службового автомобіля, яким керував працівник Головного управління МВС України в Київській області, правонаступником якого є відповідач.

2. Суд задовольнив позов частково, стягнувши з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивачки 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачка зазнала значних моральних страждань у зв’язку із втратою сина, а відповідач є правонаступником органу, працівник якого спричинив ДТП. Суд врахував, що загиблий порушив ПДР, тому зменшив розмір компенсації моральної шкоди. Суд зазначив, що Головне управління Національної поліції в Київській області є правонаступником Головного управління МВС України в Київській області, оскільки до нього перейшло нерухоме майно, яке використовувалось для здійснення функцій держави. Суд при прийнятті рішення враховував практику Європейського суду з прав людини.

3. Суд вирішив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.

Справа №120/4522/24 від 07/04/2025
1. Предметом спору є відмова Пенсійного фонду включити додаткову грошову винагороду, яку позивач отримував під час воєнного стану, до складу грошового забезпечення для розрахунку пенсії.

2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки додаткова винагорода, виплачена на підставі постанови Кабміну №168, має тимчасовий характер і не є постійною складовою грошового забезпечення. Суд зазначив, що для обчислення пенсії враховуються лише ті види грошового забезпечення, які мають постійний характер, а перелік таких виплат є вичерпним і встановлений законом. Сплата єдиного соціального внеску з цих виплат не є автоматичною підставою для їх включення до розрахунку пенсії, якщо вони не входять до визначеного законом переліку. Суд також послався на попередню практику Верховного Суду з цього питання.

3. Суд касаційної інстанції залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, відмовивши в задоволенні касаційної скарги позивача.

Справа №758/1302/23 від 26/03/2025
1. Предметом спору є припинення права власності на частку в спільному майні (житловому будинку) та визнання права власності на ці частки за позивачем, який виплатив би компенсацію співвласникам.

2. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, вважаючи, що позивач не довів дійсну ринкову вартість часток відповідачів на час розгляду справи, а також неможливість спільного користування будинком; апеляційний суд погодився з тим, що одночасне поєднання вимог про припинення права на частку та визнання права є недопустимим. Верховний Суд не погодився з позицією апеляційного суду, вказавши, що той не врахував попередні висновки Верховного Суду щодо доцільності одночасного розгляду вимог про припинення права на частку та визнання права власності на неї за співвласником, який вніс компенсацію. **** Верховний Суд також зазначив, що апеляційний суд не дослідив обставини, які б підтверджували наявність підстав для припинення права власності на частку в спільному майні, зокрема, неможливість виділу частки в натурі, а також істотність шкоди, яка може бути завдана співвласникам у разі припинення їхнього права.

3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Справа №757/10360/23-ц від 07/04/2025
1. Предметом спору у справі є розірвання шлюбу між подружжям, де один з подружжя (позивач) подав позов про розірвання шлюбу, а інший (відповідач) заперечував проти цього.

2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов, мотивуючи це тим, що збереження шлюбу можливе лише на основі взаємної любові, поваги та підтримки, чого в даному випадку не було, і примушування до збереження шлюбу є порушенням прав позивача; суди також врахували, що позивач не має наміру зберігати шлюб, і подальше спільне життя суперечитиме її інтересам, що є достатньою підставою для розірвання шлюбу. Верховний Суд підтримав рішення судів попередніх інстанцій, наголосивши, що не було виявлено порушень норм процесуального права щодо підсудності, оскільки обидві сторони є громадянами України і доказів їх постійного проживання за кордоном надано не було, а також підтвердив право позивача на представництво в суді через адвоката.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін, підтвердивши рішення про розірвання шлюбу.

Справа №990/4/25 від 08/04/2025
1. Предметом спору було оскарження бездіяльності Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо розгляду дисциплінарної скарги позивача на дії судді.

2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки ВРП довела наявність об’єктивних обставин, які вплинули на строки розгляду скарги, зокрема велике навантаження на членів ВРП та дисциплінарних інспекторів; суд також врахував, що дисциплінарні провадження, які не були вирішені до початку роботи служби дисциплінарних інспекторів, були передані цим інспекторам, що перервало строки розгляду. Суд також зазначив, що розумність строку розгляду дисциплінарної скарги потрібно оцінювати з урахуванням всіх обставин, і просте затягування строків не завжди свідчить про протиправну бездіяльність. **** Суд зазначив, що самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення.

3. Суд вирішив відмовити в задоволенні позову повністю, не знайшовши протиправної бездіяльності у діях Вищої ради правосуддя.

Справа №242зп-24/160 від 07/04/2025
1. Предметом спору є забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України (Держгеонадра) анулювати або зупиняти дію спеціального дозволу на користування надрами, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» (ТОВ «Мотронівський ГЗК»).

2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, вказуючи на те, що суди не обґрунтували необхідність обмеження дискреційних повноважень Держгеонадр, особливо в контексті Указу Президента України про введення санкцій проти бенефіціарного власника ТОВ «Мотронівський ГЗК». Суд підкреслив, що заходи забезпечення позову не можуть непропорційно обмежувати дискреційні повноваження державного органу та перешкоджати реалізації державної політики у сфері надрокористування. Також суд зазначив, що посилання на можливі ускладнення для іншої юридичної особи (ТОВ «Тіберіус Плюс») не є достатньою підставою для забезпечення позову на користь ТОВ «Мотронівський ГЗК».

3. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Справа №520/48/18 від 26/03/2025
1. Предметом спору було розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, зокрема визнання за позивачем права власності на житловий будинок, придбаний в шлюбі, але оформлений на відповідача.

2. Суд касаційної інстанції встановив, що іпотекодержатель не є стороною у спорі про поділ майна подружжя, однак може бути залучений до участі у справі як третя особа, якщо рішення суду може вплинути на його права та обов’язки, а апеляційний суд повинен самостійно вирішити питання про таке залучення, перевіривши всі обставини справи. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, помилково вважав, що саме лише незалучення іпотекодержателя є підставою для скасування рішення, не перевіривши рішення по суті спору та не взявши до уваги, що кредитор не буде позбавлений права задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. **** Суд касаційної інстанції зазначив, що він узгоджує свою позицію з висновками, викладеними у постанові Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду.

3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду в частині вирішення позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на житловий будинок і направив справу в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.

Справа №380/8998/24 від 08/04/2025
1. Предметом спору було оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України (ГУ ПФУ) щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовця при її перерахунку з 1 березня 2024 року та обмеження виплати індексації пенсії сумою 1500 грн.

2. Суд касаційної інстанції зазначив, що обмеження пенсії максимальним розміром для військовослужбовців є неправомірним, оскільки відповідні положення закону були визнані неконституційними Конституційним Судом України. Водночас, суд підкреслив, що Кабінет Міністрів України має право встановлювати обмеження на максимальний розмір індексації пенсій, особливо в умовах воєнного стану, для забезпечення збалансованості виплат та підтримки більшої кількості пенсіонерів, а обмеження індексації сумою 1500 грн є правомірним. Суд також врахував, що обмеження індексації пенсій було введено у зв’язку з воєнним станом та необхідністю пріоритетного фінансування національної безпеки та оборони.

3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ГУ ПФУ, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправним обмеження індексації пенсії сумою 1500 грн, але залишив в силі рішення про неправомірність обмеження пенсії максимальним розміром.

Справа №344/23905/23 від 02/04/2025
Звісно, ось аналіз цього судового рішення:

1. Предметом спору є позов батька про позбавлення матері батьківських прав та зустрічний позов матері про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.

2. Суд відмовив у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, оскільки не було доведено свідомого ухилення матері від виконання батьківських обов’язків. Суд врахував, що мати намагалася брати участь у вихованні дитини, але їй перешкоджав колишній чоловік. Суд також частково задовольнив зустрічний позов матері, зобов’язавши батька не перешкоджати її спілкуванню з дитиною та встановив конкретний порядок такого спілкування, враховуючи найкращі інтереси дитини та висновок органу опіки і піклування. Суд наголосив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується лише у виняткових випадках, коли поведінка батьків становить реальну загрозу для дитини.

3. Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, відмовивши у задоволенні касаційної скарги батька.

Справа №520/11705/15-ц від 02/04/2025
1. Предметом спору у даній справі є скарга ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, опису та арешту майна, а також призначення оцінювача для автомобіля боржника.

2. Суд касаційної інстанції погодився з апеляційним судом у тому, що скаргу слід залишити без розгляду, оскільки вона стосується дій виконавця щодо реалізації майна, яке вже було продано на торгах третій особі, яка не є стороною виконавчого провадження; у такому випадку, на думку суду, ефективним способом захисту прав боржника є подання позову із залученням усіх зацікавлених сторін, включаючи покупця майна. Суд також зазначив, що навіть у разі задоволення скарги в порядку судового контролю, суд не має достатніх механізмів для поновлення прав заявника на вже продане майно або відшкодування збитків, а залишення скарги без розгляду не позбавляє боржника права звернутися до суду з позовом. Також, суд касаційної інстанції зазначив, що виконавче провадження було завершено у зв’язку із поверненням виконавчого документу стягувачем.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Справа №127/3622/24 від 02/04/2025
1. Предметом спору є встановлення факту самостійного виховання матір’ю дитини для звільнення з військової служби під час воєнного стану.

2. Суд касаційної інстанції не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які відмовили у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що встановлення факту самостійного виховання дитини не породжує юридичних наслідків і не відповідає інтересам дитини, оскільки усувається участь органу опіки та піклування. Верховний Суд підкреслив, що законодавець в умовах воєнного стану передбачив можливість звільнення з військової служби для військовослужбовців, які самостійно виховують та утримують дитину, і чітко визначив судовий порядок встановлення цього факту. Суд зазначив, що для прийняття рішення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, а саме: чи здійснює один з батьків самостійне виховання та утримання дитини, з обов’язковою участю органу опіки та піклування. Суд наголосив, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать редакції статті 26 Закону № 2232-XII, чинній на момент розгляду справи, та не відповідають фактичним обставинам справи.

3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №461/2716/20 від 02/04/2025
1. Предметом спору у цій справі є встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

2. Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду, оскільки було встановлено, що одного з відповідачів, ОСОБА_1, не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання в апеляційній інстанції, що є порушенням її права на участь у розгляді справи та принципу змагальності сторін, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; суд зазначив, що не може перевіряти обґрунтованість інших доводів касаційних скарг, оскільки вже встановлено порушення апеляційним судом норм процесуального права. Суд вказав, що забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має базуватися на справедливих судових процедурах, а право бути почутим є ключовим принципом процесуальної справедливості; невиконання судом обов’язку належним чином повідомити учасника справи про дату, час і місце судового засідання призводить до порушення основних засад цивільного судочинства.

3. Верховний Суд постановив скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа №333/2679/22 від 02/04/2025
1. Предметом спору є розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем.

2. Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки позивачка, за її словами, не підписувала позовну заяву та не мала наміру розривати шлюб, але суд взяв до уваги, що її інтереси в суді представляв адвокат, який підтримував позов. Верховний Суд не погодився з таким рішенням, зазначивши, що апеляційний суд мав перевірити доводи позивачки щодо того, що вона взагалі не зверталася до суду з позовом, не підписувала позовну заяву, і що адвокат діяв самоправно, а апеляційний суд цього не зробив. **** Суд наголосив, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам позивачки, не врахував її процесуальної поведінки та передчасно відмовив у відкритті провадження, не надавши можливості довести факт відсутності волевиявлення на звернення до суду.

3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Справа №359/8595/23 від 02/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:

1. Предметом спору є витребування земельної ділянки та житлового будинку з чужого незаконного володіння.

2. Суд першої інстанції задовольнив позов, оскільки майно вибуло з володіння позивачки через недійсні електронні торги. Апеляційний суд скасував рішення в частині витребування будинку, вважаючи, що позивачка не набула на нього право власності, оскільки будинок не був введений в експлуатацію. Верховний Суд, скасовуючи рішення апеляційного суду, зазначив, що будинок був збудований на земельній ділянці, яка належала позивачці на підставі відповідних дозволів, про що було відомо відповідачці. Крім того, на момент звернення до суду, будинок вже був введений в експлуатацію та зареєстрований за відповідачем, що унеможливлює набуття позивачкою права власності в інший спосіб, крім витребування майна через суд. **** Суд також підкреслив, що відповідач не є добросовісним набувачем, оскільки знав про наявність будинку на ділянці ще до придбання.

3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

Справа №200/3947/24 від 07/04/2025
1. Предметом спору у цій справі є оскарження відмови Пенсійного фонду провести індексацію пенсії позивача із застосуванням певних коефіцієнтів збільшення середньої заробітної плати.

2. Суд касаційної інстанції встановив, що Пенсійний фонд діяв протиправно, нараховуючи щомісячні доплати до пенсії замість застосування коефіцієнтів збільшення, передбачених постановами Кабінету Міністрів. Суд наголосив, що Порядок № 124 суперечить Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині встановлення базового показника середньої заробітної плати, до якого застосовується коефіцієнт збільшення. **** Суд відступив від попередньої позиції щодо застосування положень Порядку № 124 лише в частині, що не суперечить Закону, вказуючи на те, що Кабмін не уповноважений встановлювати базову розрахункову величину для індексації. Також, суд звернув увагу на пропуск строку звернення до суду та обмежив період виплати індексації шістьма місяцями до дати подання позову.

3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та частково задовольнив позов, визнавши протиправними дії Пенсійного фонду та зобов’язавши його провести індексацію пенсії, але обмежив період виплати індексації шістьма місяцями до дати подання позову.

Справа №460/28060/23 від 08/04/2025
1. Предметом спору є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати пенсію за віком учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зі збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, без застосування двоскладової формули.

2. Суд першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що на момент звернення позивача правове регулювання змінилося, і збільшення пенсії на 1% можливе лише за умови призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону №1058, чого в даному випадку не було. Верховний Суд, однак, не погодився з таким підходом, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій застосували висновки, від яких відступила судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду. Верховний Суд зазначив, що зміни в законодавстві, внесені Законом №2148-VIII, не повинні погіршувати становище осіб, які вже набули право на пенсію, призначену до цих змін.

3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин щодо наявності у позивача додаткового стажу та прийняття рішення на основі досліджених доказів.

Справа №620/13779/21 від 08/04/2025
1. Предметом спору було оскарження рішень Чернігівської міської ради та її управління архітектури щодо затвердження та надання містобудівних умов і обмежень для будівництва багатоповерхового житлового будинку, ініційоване прокуратурою в інтересах держави.
2. Суд касаційної інстанції вирішив, що прокурор не мав достатніх підстав для представництва інтересів держави в суді, оскільки Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) не виявила порушень у сфері містобудівної діяльності на спірному об’єкті будівництва. Суд вказав, що прокурор може звертатися до суду, коли компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави, але в цій справі ДІАМ не реалізувала своїх повноважень з виявлення порушень. **** Суд посилається на свою попередню практику у справах № 380/13877/21 та №460/23417/23, де також розглядалися питання представництва прокурором інтересів держави в особі ДІАМ, наголошуючи, що для такого представництва необхідне попереднє виявлення порушень компетентними органами.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та залишив позовну заяву прокуратури без розгляду.

Справа №752/6399/22 від 27/03/2025
1. Предметом спору є визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу їх проведення та акта державного виконавця щодо реалізації квартири, яка була предметом іпотеки.

2. Суд відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що: державний виконавець діяв у межах закону, належним чином повідомив позивача про оцінку майна та її результати; оцінка майна була чинною на момент проведення торгів; торги проведені з дотриманням вимог законодавства про іпотеку, а права позивача як іпотекодавця не були порушені, оскільки він відповідає перед стягувачем в межах вартості предмета іпотеки; дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження.

3. Суд касаційної інстанції залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Справа №160/9707/24 від 08/04/2025
1. Предметом спору у справі є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи судді додатково три роки роботи у сфері права, необхідні для першого призначення на посаду судді, що вплинуло на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

2. Суд першої інстанції задовольнив позов, виходячи з того, що стаж роботи позивачки, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання становить повних 23 роки, у зв`язку з чим її щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути визначене у розмірі 56% суддівської винагороди судді. Апеляційний суд скасував це рішення, зазначивши, що збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді на два відсотки за кожний повний рік роботи передбачено тільки за роботу на посаді судді понад 20 років. Верховний Суд не погодився з таким підходом, посилаючись на те, що до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. **** Суд також підкреслив, що Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала аналогічну позицію в попередніх рішеннях.

3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, ставши на сторону позивачки.

Справа №320/12545/24 від 07/04/2025
Звісно, ось аналіз цього судового рішення:

1. **Предмет спору:** ТОВ «Нік-Електроніка» оскаржувало податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві, якими підприємству було збільшено суму податкового зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток через нібито нереальність господарських операцій з низкою контрагентів.

2. **Основні аргументи суду:** Суд задовольнив позов, оскільки ТОВ “Нік-Електроніка” надало достатньо первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, і ці документи відповідають вимогам законодавства. Суд врахував висновок експертизи, яка підтвердила обґрунтованість формування податкового кредиту позивачем. Суд зазначив, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік платника податків (покупця) від неналежного ведення звітності його контрагентами, якщо підтверджено реальний характер операцій. Суд відхилив посилання податкової на кримінальні провадження проти контрагентів, оскільки не було надано доказів, що підтверджують безпосередню участь позивача у зловживаннях або його обізнаність про такі зловживання.

3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, визнавши податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувавши їх.

Справа №953/7076/23 від 01/04/2025
1. Предметом спору є визнання недійсним договору позики, укладеного між двома фізичними особами.

2. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, мотивуючи це тим, що позивачка, дружина позичальника за договором позики, звернулася до суду з позовом про визнання недійсним цього договору, вказавши відповідачем лише позикодавця, а позичальника залучила як третю особу. Апеляційний суд зазначив, що належними відповідачами у такій справі є обидві сторони оспорюваного договору. Верховний Суд погодився з цим висновком, наголосивши, що розгляд справи без залучення усіх належних відповідачів порушує процесуальні права сторін та унеможливлює вирішення спору по суті.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін, підтримавши позицію про необхідність залучення усіх сторін договору до участі у справі про визнання його недійсним.

Справа №146/613/23 від 31/03/2025
Звісно, ось мій аналіз цього судового рішення:

1. Предметом спору є визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між фізичною особою та агрокомплексом, та припинення державної реєстрації права оренди.

2. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що: (1) описка у кадастровому номері в попередньому договорі оренди не означає, що спірний договір оренди укладений на чужу землю, оскільки позивач не заперечує, що предметом оскаржуваного договору є саме його земельна ділянка; (2) суд першої інстанції не мав підстав вважати договір недійсним, виходячи з принципу індивідуальності судового захисту, оскільки власниця землі з помилковим кадастровим номером не заявляла вимог щодо недійсності договору; (3) реєстрація права оренди за новим договором відбулася вже після закінчення строку дії попереднього договору, тому немає підстав вважати новий договір недійсним. Верховний Суд погодився з цими висновками, підкресливши, що для захисту цивільного права необхідно встановити факт порушення цього права, а в даному випадку позивач не довів, що його права були порушені укладенням нового договору оренди.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Справа №139/27/24 від 02/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього рішення:

1. Предметом спору є витребування прокурором на користь територіальної громади земельних ділянок у відповідачки, які, на думку прокуратури, незаконно вибули з державної власності.

2. Суд задовольнив позовні вимоги прокурора, оскільки встановив, що відчуження земельних ділянок з державної власності відбулося на підставі підроблених рішень органу місцевого самоврядування, тобто без волі держави як власника. Суд також врахував, що на момент відчуження спірні ділянки перебували у державній власності за межами населеного пункту, і розпоряджатися ними могла лише Державна служба геодезії, картографії та кадастру, а не сільська рада. Також суд взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання “справедливого балансу” між інтересами суспільства та захистом прав особи, проте дійшов висновку, що в даному випадку суспільний інтерес у поверненні земель у державну власність переважає.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Справа №440/18188/23 від 08/04/2025
1. Предметом спору є оскарження рішення Кременчуцької міської ради щодо зміни форми організації освітнього процесу в гімназії № 29, зокрема, переведення навчання в інше приміщення.

2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не повною мірою дослідив обставини справи, зокрема, не з’ясував обґрунтованість висновків ДСНС щодо пожежної безпеки в гімназії, не врахував повноваження міської ради щодо забезпечення безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану, а також не оцінив належним чином, чи були порушення процедури прийняття рішення суттєвими та чи призвели вони до порушення прав позивача. Крім того, суд не обґрунтував, яким чином оскаржуване рішення порушує право на освіту дитини, і чи забезпечує навчання в іншому приміщенні безперервність освіти. **** Суд також наголосив, що формальні процедурні порушення без наслідків для прав позивача не є підставою для визнання акта протиправним, підкресливши необхідність забезпечення балансу між суспільними та приватними інтересами.

3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Справа №280/275/24 від 07/04/2025
1. Предметом спору є оскарження рішень Держпродспоживслужби про накладення штрафів на ТОВ «Вайн-Дрінк» за порушення законодавства про рекламу алкогольних напоїв.
2. Суд касаційної інстанції зазначив, що Закон України «Про рекламу» є спеціальним законом у цій сфері, а контроль за дотриманням законодавства про рекламу не є заходом державного нагляду (контролю) в розумінні іншого закону, який регулює перевірки бізнесу. Суд звернув увагу, що промоційні матеріали в магазині, які містять заклики до покупки («акція», «подарунок»), вважаються рекламою, а розміщення інформації про товар у місцях продажу не вважається рекламою. **:** Суд також наголосив, що апеляційний суд не повно дослідив обставини справи, не дав належної оцінки доказам і доводам сторін.
3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Справа №200/1102/24 від 08/04/2025
1. Предметом спору було оскарження рішення Пенсійного фонду про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2.

2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка, хоч і досягла необхідного віку для призначення пільгової пенсії, не мала необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2, який становить 10 років. Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що справа № 360/3611/20, на яку посилалася позивачка, не є релевантною до її випадку, оскільки у зразковій справі позивачка мала необхідний пільговий стаж. Суд також підкреслив, що визнання незаконним рішення пенсійного органу в частині визначення пенсійного віку не призведе до відновлення порушених прав позивачки, оскільки головною умовою для призначення пенсії є наявність необхідного пільгового стажу.

3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Справа №260/651/24 від 07/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цій справі.

1. Предметом спору було оскарження рішення Ужгородської міської ради про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою для учасника бойових дій.

2. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду. Суд зазначив, що позивач мав можливість дізнатися про порушення своїх прав ще у 2018 році, але звернувся до суду лише у 2024 році. Мобілізація позивача не є поважною причиною пропуску строку, оскільки він не довів, що саме перебування на військовій службі унеможливило звернення до суду у встановлений строк. Суд також не взяв до уваги твердження позивача про те, що підпис про отримання спірного рішення вчинений не ним, оскільки ці обставини не були вказані як підстава позовної заяви та відповідно предметом розгляду у судах попередніх інстанцій.

3. Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Справа №127/13328/22 від 01/04/2025
1. Предметом спору є встановлення факту батьківства померлого чоловіка щодо дитини, народженої поза шлюбом, для внесення змін до актового запису про народження дитини з метою оформлення спадщини.

2. Суд першої інстанції задовольнив позов, спираючись на висновок генотипоскопічного дослідження, молекулярно-генетичної експертизи та інші докази, такі як довідка з дитячого садка, медична історія, акт сусідів, фото та відеоматеріали. Апеляційний суд змінив рішення в частині мотивування, визнавши висновок молекулярно-генетичної експертизи неналежним доказом, оскільки експертизу проводила не атестована судова експертка, проте погодився з висновком суду першої інстанції про встановлення факту батьківства, враховуючи інші докази в їх сукупності. Верховний Суд підкреслив, що для встановлення батьківства важливо враховувати всі докази в сукупності, а не лише висновок експертизи, і погодився з висновками судів попередніх інстанцій, підкресливши, що надані докази, зокрема, генотипоскопічне дослідження з імовірністю 99,8% та інші докази підтверджують факт батьківства померлого.

3. Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а рішення апеляційного та першої інстанцій – без змін.

Справа №953/4751/23 від 05/03/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:

1. Предметом спору є оскарження працівником наказів про зміну істотних умов праці, а саме зменшення посадового окладу, та вимога про поновлення попередніх умов і стягнення недоотриманої зарплати.

2. Суд першої інстанції задовольнив позов частково, скасувавши накази про зміну умов праці та зобов’язавши поновити попередні умови, оскільки відповідач не довів наявність змін в організації виробництва, які б обґрунтовували зміну тарифного розряду. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи, що зміни в організації виробництва були, а саме приведення штатного розпису у відповідність до рекомендацій аудиторського звіту, і працівника було вчасно повідомлено про зміну умов оплати праці згідно з законодавством воєнного стану. Верховний Суд не погодився з апеляційним судом, вказуючи на те, що працівника було повідомлено про зміну умов праці вже після того, як ці зміни були впроваджені, а штатний розпис, на підставі якого було видано наказ про зміну умов праці, згодом було визнано недійсним. **** При цьому Верховний Суд послався на свою попередню позицію, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки у разі доведеності змін в організації виробництва.

3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і залишив в силі рішення суду першої інстанції в частині скасування наказів про зміну умов праці та зобов’язання поновити попередні умови.

Leave a comment

E-mail
Password
Confirm Password
Lexcovery
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.