Предмет спору: Визнання недійсним договору дарування квартири, який, на думку позивачки, насправді мав бути договором довічного утримання.
Основні аргументи суду:
1. Позивачка – літня жінка з інвалідністю, яка уклала договір дарування квартири своєму синові, вважаючи, що це договір довічного утримання.
2. Суд встановив, що договір підписаний особисто позивачкою, яка була ознайомлена з його умовами та усвідомлювала свої дії.
3. Позивачка звернулася до суду зі спливом більше трьох років після укладення договору, що перевищує строк позовної давності.
Рішення суду: Відмовити у задоволенні позову про визнання договору дарування недійсним у зв’язку зі спливом строку позовної давності.
: Верховний Суд змінив мотивувальну частину рішення апеляційного суду, підтримавши висновок про відмову в позові, але з інших підстав.
