Предмет спору: Службовець ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області щодо невиплати заборгованості грошового забезпечення при звільненні.
Основні аргументи суду: Верховний Суд встановив, що суди попередніх інстанцій неправильно вважали, що цей позов є тотожним до попередньої справи. Судді проаналізували підстави та обставини позову і дійшли висновку, що вони різняться – попередня справа стосувалася нарахування додаткової винагороди під час воєнного стану, аця – невиплати грошового забезпечення при звільненні. Тому суди неправомірно відмовили у відкритті провадження.
Рішення суду: Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
