Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

СПРАВА ЗАХАРОВА ТА ІНШИХ ПРОТИ РОСІЇ

Суть рішення:
Європейський суд з прав людини розглянув численні заяви проти Росії щодо законодавства про “іноземних агентів”. Суд встановив, що практика Росії з визначення фізичних осіб та організацій як “іноземних агентів” порушує статтю 10 (свобода вираження) та статтю 8 (право на приватне життя) Європейської конвенції з прав людини. Суд визначив, що таке позначення було стигматизуючим, накладало обтяжливі вимоги і не було необхідним у демократичному суспільстві.

Структура та основні положення:
1. Суд об’єднав 32 заяви через подібність предмета
2. Суд підтвердив свою юрисдикцію у справах, де порушення відбулися до виходу Росії з Ради Європи (16 вересня 2022 року)
3. Суд встановив, що позначення “іноземний агент”:
– Було стигматизуючим та оманливим
– Накладало обтяжливі вимоги (обов’язкове маркування, обмеження діяльності)
– Передбачало суворі санкції за недотримання
– Не мало виправдання “нагальною суспільною потребою”
4. Суд присудив кожному заявнику €10 000 компенсації та €250 на витрати

Ключові важливі положення:
1. Суд підкреслив, що позначення “іноземний агент” передбачало іноземний контроль без доказів
2. Законодавство порушувало як свободу вираження, так і право на приватне життя
3. Вихід Росії з Ради Європи не звільняє її від виконання рішень Суду
4. Суд встановив уніфіковану компенсацію для всіх заявників незалежно від їхнього статусу чи обставин
5. Рішення стосується різних категорій “іноземних агентів” – журналістів, громадських діячів, організацій та медійних професіоналів

Повний текст за посиланням

E-mail
Password
Confirm Password
Lexcovery
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.