Ось переклад тексту українською мовою:
1. Суть рішення в 3-5 реченнях:
– Ця справа стосується спору між літньою українкою та її дорослими дітьми, які зайняли її будинок у Бучі, унеможливлюючи її проживання там. Суд встановив порушення як статті 1 Протоколу № 1 (права власності), так і статті 8 (право на повагу до житла) Конвенції, оскільки українські суди не змогли належним чином розглянути майновий спір і захистити права заявниці. Суд розкритикував українські суди за покладання виключно на застарілі положення радянського Житлового кодексу, ігноруючи більш релевантні норми Цивільного кодексу, та за неврахування вразливості заявниці як літньої жінки, яка намагається повернути доступ до свого житла.
2. Структура та основні положення:
– Справа розглядала два основні правові питання:
1) Захист майнових прав за статтею 1 Протоколу 1
2) Право на повагу до житла за статтею 8
Суд встановив, що:
– Українські суди не виконали позитивного обов’язку розглядати приватні майнові спори неупереджено
– Суди неналежно покладалися на застарілий радянський Житловий кодекс, ігноруючи сучасні положення Цивільного кодексу
– Будинок становив “житло” заявниці, незважаючи на періоди відсутності
– Держава не забезпечила ефективних процесуальних гарантій захисту прав заявниці
– Заявниці присуджено 5 900 € немайнової шкоди та 2 600 € витрат
3. Ключові положення для практичного використання:
– Суд наголосив, що внутрішні суди повинні належним чином збалансовувати конкуруючі приватні інтереси в майнових спорах
– Навіть вторинне житло може становити “житло” за статтею 8, незважаючи на слабші зв’язки
– Держави повинні забезпечити належні процесуальні гарантії, коли правова база вимагає спільного проживання
– Суди мають враховувати вразливість літніх осіб у житлових спорах
– Положення радянського Житлового кодексу можуть бути несумісними з сучасним захистом майнових прав
– Рішення встановлює важливі стандарти розгляду сімейних майнових спорів у пострадянських країнах
Рішення є особливо значущим для України, оскільки воно висвітлює проблеми застосування застарілого радянського законодавства та необхідність забезпечення кращого захисту майнових прав і права на повагу до житла, особливо для вразливих осіб, таких як літні люди.
