СПРАВА “ХОМЕНКО ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ”
Суть рішення:
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув п’ять об’єднаних заяв проти України щодо неналежних умов тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі. Суд встановив порушення статей 3 та 13 Конвенції стосовно поганих умов утримання та відсутності ефективних засобів правового захисту. Заявникам було присуджено компенсацію від 4 700 до 9 800 євро за шкоду.
Структура та основні положення:
1. Суд об’єднав п’ять окремих заяв через подібність предмета.
2. Основні порушення стосувалися:
– Неналежних умов утримання (стаття 3)
– Відсутності ефективних засобів правового захисту (стаття 13)
– Додаткових порушень у деяких справах щодо надмірної тривалості кримінального провадження та досудового утримання
3. Суд ґрунтував своє рішення на усталеній судовій практиці, зокрема посилаючись на справи “Мельник проти України” та “Сукачов проти України”.
Ключові важливі положення:
1. Суд наголосив, що серйозна нестача простору в камерах (2,5-3,65 м² на ув’язненого в цих справах) є crucial фактором у визначенні, чи є умови утримання “принизливими”.
2. Конкретні порушення включали:
– Перенаселення
– Незадовільні санітарні умови
– Брак свіжого повітря
– Низьку якість їжі та води
– Недостатні можливості для фізичних вправ
3. Суд встановив, що Україна не надала достатніх доказів, що спростовують скарги заявників про умови утримання.
4. Рішення підтверджує вимогу до держав забезпечувати мінімальні стандарти в місцях тримання під вартою та надавати ефективні засоби правового захисту за порушення.
СПРАВА ОНИЩЕНКА ПРОТИ УКРАЇНИ
Суть рішення:
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі Онищенка проти України щодо надмірно тривалого цивільного провадження в українських судах. Суд встановив, що Україна порушила статтю 6 § 1 (право на справедливий суд) та статтю 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції через необґрунтовано тривале цивільне провадження тривалістю понад 17 років та відсутність ефективних внутрішніх засобів правового захисту для вирішення цього питання.
Структура та основні положення:
1. Суд розглянув справу на основі критеріїв вимоги “розумного строку”:
– Складність справи
– Поведінка заявника
– Поведінка відповідних органів
– Що було на кону для заявника
2. Суд посилався на попереднє рішення у справі Карнаушенка проти України (2006) як на провідну справу, що стосується подібних питань тривалих проваджень в Україні.
3. Висновки Суду:
– Тривалість провадження (17 років, 7 місяців і 26 днів) була надмірною
– У заявника не було ефективного засобу правового захисту на національному рівні
– Україну зобов’язали сплатити 7 800 євро немайнової шкоди
Ключові важливі положення:
1. Підтвердження Судом того, що цивільне провадження тривалістю понад 17 років порушує вимогу “розумного строку” згідно зі статтею 6 § 1.
2. Наголос Суду на обов’язку держави забезпечити ефективні засоби правового захисту від надмірної тривалості провадження.
3. Встановлення суми компенсації (7 800 євро) як належного відшкодування немайнової шкоди у справах про необґрунтовано тривалі провадження.
4. Вимога до України конвертувати та сплатити присуджену суму протягом трьох місяців, з нарахуванням відсотків у разі затримки платежу.
СПРАВА “ПУЛОПУЛОС ПРОТИ ГРЕЦІЇ”
Суть рішення:
Справа стосується невиліковно хворого ув’язненого, який скаржився на незадовільні умови утримання в лікарні в’язниці Корідаллос у Греції. Суд встановив порушення статті 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) через неналежні умови утримання та статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту) через відсутність ефективних внутрішніх засобів правового захисту. Після смерті заявника його рідні були допущені до провадження, і Суд присудив їм 8 000 євро відшкодування немайнової шкоди.
Структура та основні положення:
1. Суд встановив, що умови утримання були неналежними, зокрема:
– Перенаселення
– Погана гігієна санітарних приміщень
– Відсутність призначеного спеціального харчового режиму
– Невідповідність медичному стану заявника
2. Суд визнав внутрішні засоби правового захисту неефективними через:
– Недоступність наявних правових механізмів для вирішення загальних умов утримання
– Надмірно тривалий процес медичного звільнення (п’ять місяців)
– Відсутність терміновості провадження, незважаючи на термінальний стан заявника
Ключові важливі положення:
1. Суд підтвердив, що права за статтею 3 можуть бути пред’явлені спадкоємцями, якщо є достатній моральний вимір та залучення під час ув’язнення
2. Суд наголосив, що засоби правового захисту для тяжко хворих ув’язнених мають розглядатися в межах строку, що враховує їхню гідність та специфічні потреби
3. Суд підтримав позицію, що довідки від установ утримання мають незначну доказову цінність, якщо не підтверджені об’єктивною документацією
4. Суд посилив принцип, що при роботі з уразливими ув’язненими (особливо невиліковно хворими) існує підвищена відповідальність щодо забезпечення належних умов утримання та негайного реагування на запити про медичне звільнення.
СПРАВА “РОМАНО ТА ІНШІ ПРОТИ ІТАЛІЇ”
Суть рішення:
Справа стосується численних заяв проти Італії щодо невиконання внутрішньодержавних судових рішень через ініціювання муніципалітетами процедур “до банкрутства”. Суд встановив порушення статті 6 § 1 Конвенції стосовно як невиконання внутрішніх рішень, так і обмеження права заявників на доступ до суду. Суд наказав Італії забезпечити виконання судових рішень та сплатити компенсацію заявникам.
Структура та основні положення:
1. Рішення розглядає питання використання муніципалітетами процедури “до банкрутства” (procedura di riequilibrio finanziario pluriennale) для призупинення виконавчих проваджень проти них.
2. Суд дослідив два основні аспекти:
– Невиконання або затримка виконання внутрішньодержавних рішень
– Обмеження доступу до суду через призупинення виконавчих проваджень
3. Суд встановив, що:
– Органи влади не вжили необхідних заходів для своєчасного виконання рішень
– Невизначене призупинення виконавчих проваджень порушує право на доступ до суду
4. Суд наказав сплатити грошову компенсацію та забезпечити виконання судових рішень протягом трьох місяців
Ключові важливі положення:
1. Суд встановив, що процедура “до банкрутства” не може нескінченно призупиняти виконавчі провадження, оскільки це порушує право на доступ до суду
2. Період призупинення залишається поза контролем заявників, оскільки залежить від діяльності адміністративних органів
3. Суд дотримався попередньої позиції у справі “Де Лука проти Італії” щодо незаконності перешкоджання виконавчим провадженням проти муніципалітетів
4. Рішення встановлює конкретні строки (три місяці) для грошової компенсації та виконання судових рішень
5. Суд підтвердив, що виконання судових рішень має розглядатися як невід’ємна частина “судового засідання” відповідно до статті 6
СПРАВА “СЕМЧУК ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ”
Суть рішення:
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув 12 об’єднаних заяв проти України щодо неналежних умов тримання під вартою та відсутності ефективних засобів правового захисту. Суд встановив порушення статей 3 та 13 Конвенції у всіх справах, пов’язаних з поганими умовами тримання в Криворізькому слідчому ізоляторі. Суд присудив компенсацію заявникам у розмірі від 1 500 до 7 500 євро.
Структура та основні положення:
1. Суд об’єднав 12 окремих заяв через подібність предмета.
2. Скарги були зосереджені на двох основних питаннях:
– Неналежні умови тримання під вартою (стаття 3)
– Відсутність ефективного засобу правового захисту (стаття 13)
3. Суд встановив порушення на підставі:
– Переповненості (2,5-3,9 м² на ув’язненого)
– Поганих санітарних умов
– Відсутності базових зручностей
– Недостатнього доступу до свіжого повітря та прогулянок
4. Суд посилався на попередні подібні справи (Мельник проти України та Сукачов проти України) як на прецеденти.
Ключові важливі положення:
1. Суд підтвердив, що серйозна нестача простору в камерах є crucial фактором у визначенні, чи є умови тримання “принижуючими”.
2. Визначено конкретні вимоги до доказів: уряд повинен надати первинні докази, включаючи плани приміщень камер та фактичну кількість ув’язнених.
3. Суд встановив, що українська влада не забезпечила належних умов тримання під вартою та ефективних засобів правового захисту.
4. Детальні суми компенсацій були призначені на основі тривалості та тяжкості поганих умов, з конкретними сумами для кожного заявника у додатковій таблиці.
СПРАВА ТИМОШЕНКА ПРОТИ УКРАЇНИ
Суть рішення:
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув справу Тимошенка проти України щодо недоліків у провадженні з перегляду законності затримання. Заявник – син продовжив справу після смерті батька у серпні 2023 року. Суд встановив порушення Україною статті 5 § 4 Конвенції через відсутність оперативності при перегляді ордерів на затримання.
Структура та основні положення:
1. Суд спочатку розглянув питання процесуальної правоздатності, підтвердивши право пана Олександра Тимошенка продовжити провадження від імені deceased батька.
2. Основна увага була приділена порушенням статті 5 § 4, зокрема, дослідженню питання, чи забезпечила Україна належний та оперативний перегляд ордерів на затримання.
3. Суд посилався на справу Харченка проти України як провідний прецедент для подібних порушень.
4. Рішення завершилося грошовою компенсацією у розмірі 500 євро немайнової шкоди, яку має сплатити Україна заявникові.
Ключові важливі положення:
1. Суд підтвердив, що затримані особи мають право на перегляд як процесуальних, так і суттєвих умов законності їхнього затримання.
2. Хоча держави не зобов’язані встановлювати другий рівень юрисдикції для розгляду законності затримання, якщо вони це роблять, вони повинні забезпечити такі самі гарантії, як і в першій інстанції.
3. Суд встановив, що час, витрачений українськими судами на перегляд ордерів на затримання (від кількох тижнів до місяців), порушує вимогу оперативного перегляду згідно зі статтею 5 § 4.
4. Рішення встановлює черговий прецедент щодо системних проблем України з процедурами перегляду затримання, слідуючи моделі, визначеній у справі Харченка.
