Предмет спору: розірвання договору емфітевзису (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб) через несплату користувачем плати за користування.Суд при розгляді справи керувався тим, що емфітевзис є одним з найбільш міцних речових прав після права власності, яке є самостійним і незалежним від договору, яким воно встановлене. Підстави припинення емфітевзису визначаються виключно законом і є вичерпними. Загальні підстави розірвання договорів, в тому числі через істотне порушення, не можуть застосовуватися для припинення емфітевзису. Належним способом захисту прав власника у разі несплати за користування є стягнення заборгованості, а не розірвання договору.Суд відмовив у задоволенні позову про розірвання договору емфітевзису, оскільки позивачами було обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
