Це рішення стосується кількох заяв проти України щодо неналежних умов утримання та відсутності ефективних засобів правового захисту. Суд розглянув дев’ять заяв спільно через їхню подібну тематику. Суд встановив порушення статей 3 та 13 Конвенції стосовно поганих умов утримання в різних українських місцях тримання під вартою у період між 2020 та 2024 роками. Порушення включали перенаселення, брак свіжого повітря, незадовільні санітарно-гігієнічні умови, відсутність приватності, недостатній доступ до води та душу, погану якість їжі та інші субстандартні умови.
Основні висновки Суду включають:
• Всі заявники утримувалися під вартою в умовах, що не відповідають прийнятним стандартам, з особистим простором від 2,5 до 3,8 квадратних метрів на ув’язненого
• Українська правова система не мала ефективних засобів правового захисту для скарг щодо умов утримання
• У деяких випадках було встановлено додаткові порушення стосовно надмірної тривалості досудового утримання та кримінального провадження
Суд присудив компенсацію від 1 500 до 9 800 євро кожному заявнику за немайнову шкоду, а також додаткові суми на витрати в деяких випадках. Рішення ґрунтується на усталеній судовій практиці, зокрема на прецедентах, встановлених у справах Мельник проти України та Сукачов проти України щодо умов утримання.
