Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі “Райченко та інші проти України”, яке об’єднало 15 подібних заяв, що стосувалися непропорційних санкцій у митних справах. Справи стосувалися ситуацій, коли заявники не задекларували готівку, що перевищує дозволену межу в 10 000 євро при перетині українських кордонів, що призвело до конфіскації недекларованих сум та накладення грошових штрафів.
Суд встановив, що Україна порушила статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист власності) у всіх справах. Ключовим питанням була непропорційність накладених санкцій – зокрема, поєднання повної конфіскації надлишкової готівки з додатковими штрафами. Суд визначив, що це подвійне покарання покладало надмірний тягар на заявників.
Основні положення рішення включають:
• Суд підтвердив попередню позицію, встановлену у справі “Яремійчук та інші проти України”, щодо непропорційності поєднаних санкцій у митних справах
• Визнаючи, що заявники мають нести відповідальність за неподання декларації, Суд вважав повну конфіскацію плюс штрафи надмірними
• Суд наказав Україні сплатити компенсацію заявникам, що дорівнює конфіскованим сумам, плюс витрати у деяких справах
• Суми компенсацій значно різнилися між справами – від 2 060 до 90 323 євро залежно від конфіскованих сум
Найбільш значущі аспекти для практичного застосування:
• Встановлення чіткого прецеденту щодо пропорційності митних санкцій
• Визнання того, що держави можуть накладати стягнення за митні порушення, але такі стягнення не повинні бути надмірними
• Підтвердження, що сукупне використання конфіскації та штрафів може становити порушення права власності
• Позиція Суду, що встановлення порушення не звільняє заявників від відповідальності за митні порушення
