Справа №362/8003/23 від 23/01/2025
Суд керувався тим, що позивачка вже зверталася з аналогічним позовом щодо стягнення пені за той самий період, і рішенням суду їй було присуджено 22 757 грн. Хоча загальний розмір пені за цей період становив більшу суму (224 347,94 грн), але позивачка у першій справі заявила вимоги лише на частину суми, і це рішення набрало законної сили. Тому повторний позов щодо стягнення решти пені за той самий період є неможливим, оскільки спір між тими самими сторонами, з того самого предмету і тих самих підстав вже був вирішений судом.
Справа №751/3052/23 від 21/01/2025
Суд керувався тим, що у зв’язку з отриманням відповідачем коштів за нікчемними договорами, обов’язок їх повернути виник з моменту отримання цих коштів. Оскільки кошти не були повернуті вчасно, виникли підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України. При цьому суд зазначив, що пункт 18 Прикінцевих положень ЦК України про звільнення від відповідальності у період воєнного стану не застосовується до таких правовідносин, оскільки стосується лише кредитних договорів та договорів позики.
Справа №912/3031/19 від 24/01/2025
Предмет спору – заборона використання торгового знаку «Укрзолото» та демонтаж відповідної вивіски з магазину відповідача.Суд розглядав питання процесуального правонаступництва, оскільки первісний позивач (ТОВ «Маркхолдер») передав права на торговий знак новому власнику (АТ «Цефей»). Суд визнав, що передача прав на торговий знак є підставою для процесуального правонаступництва, а первісний позивач може бути залучений як третя особа, оскільки рішення може вплинути на його права. Суд також встановив, що всі учасники були належним чином повідомлені про судові засідання.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про заміну позивача його правонаступником та залучення первісного позивача як третьої особи.
Справа №170/183/24 від 23/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не довів наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Необізнаність про наявність спадкового майна, похилий вік та обставини воєнного стану не були визнані судом як об’єктивні, непереборні та істотні перешкоди для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини. Суд також врахував, що позивач знав про смерть спадкодавця, але не вчинив активних дій для прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Справа №332/2056/21 від 21/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався сукупністю доказів: показаннями потерпілої та свідків, медичними документами, що підтверджують наявність тілесних ушкоджень, висновком судово-психіатричної експертизи про неможливість потерпілої чинити опір через її вік та стан. Суд також встановив, що строки досудового розслідування були дотримані, а технічна описка в постанові прокурора щодо кваліфікації злочину не є підставою для скасування вироку.
Справа №759/2917/23 від 20/01/2025
Суд встановив, що відмова виконати наказ була необґрунтованою, оскільки: 1) військова частина, де служив обвинувачений, не відносилась до десантно-штурмових військ, тому медичні протипоказання для служби в ДШВ не мали значення; 2) командир, який віддав наказ, був законним начальником обвинуваченого; 3) сам наказ був законним і чітким. Також суд врахував, що злочин відноситься до категорії тяжких та був вчинений в умовах воєнного стану.
Справа №910/8436/23 від 20/01/2025
Предмет спору – оскарження дій державного виконавця щодо звернення стягнення на пенсію боржника під час дії воєнного стану.Суд керувався тим, що згідно з законом під час воєнного стану забороняється звертати стягнення на пенсію громадян України (крім аліментів та відшкодування шкоди здоров’ю). Однак суди не дослідили належним чином докази та не встановили, чи дійсно кошти, на які було звернено стягнення, були саме пенсійними виплатами, оскільки рахунок боржника був універсальним і міг використовуватись для різних надходжень. Також не було встановлено, чи повідомляв банк державного виконавця про цільове призначення коштів на рахунку.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд для встановлення походження коштів, на які було звернено стягнення.
Справа №991/7774/24 від 20/01/2025
Предмет спору: визнання необґрунтованим активом та стягнення в дохід держави квартири площею 97,7 м2 в м. Полтава вартістю 1,92 млн грн, яка належить матері військовослужбовця.Основні аргументи суду: 1) Встановлено зв’язок між квартирою та військовослужбовцем, оскільки він фактично проживає в ній з сім’єю, сплачує комунальні послуги та вказує її як місце проживання в декларації; 2) Придбання квартири матір’ю військовослужбовця через його дружину за довіреністю співпало в часі з переведенням військовослужбовця на службу до м. Полтава; 3) Ні мати військовослужбовця, ні він сам не довели наявність законних доходів достатніх для придбання такого активу, а різниця між вартістю квартири та підтвердженими доходами становить 1,89 млн грн, що перевищує встановлену законом межу.Рішення суду: Позов задоволено повністю – квартиру визнано необґрунтованим активом та стягнуто в дохід держави.
Справа №303/7389/23 від 14/01/2025
Суд визнав необґрунтованими доводи захисту про провокацію злочину з боку правоохоронних органів, оскільки оперативні закупки були проведені законно, на підставі наявної інформації про злочинну діяльність обвинуваченого. Докази, отримані під час НСРД та обшуку, є допустимими та підтверджують вину особи. Показання легендованого свідка узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Справа №724/188/16-ц від 22/01/2025
Суд при розгляді справи керувався тим, що після відкриття виконавчого провадження має відбуватися заміна сторони виконавчого провадження, а не заміна стягувача у виконавчому листі. Суди першої та апеляційної інстанцій помилково задовольнили заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, хоча виконавчі провадження вже були відкриті. Верховний Суд вказав, що ці поняття не є тотожними – заміна стягувача у виконавчому листі можлива лише до відкриття виконавчого провадження.
Справа №755/3762/14-ц від 22/01/2025
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що приміщення перебуває в іпотеці банку, який не був залучений до справи як відповідач. Однак Верховний Суд вказав, що це неправильно – банк-іпотекодержатель не може бути відповідачем у такій справі, а міг бути залучений лише як третя особа. При цьому незалучення третьої особи не є підставою для відмови в позові, на відміну від незалучення належного відповідача.
Справа №914/72/23 від 22/01/2025
Суд зазначив, що для правильного вирішення справи необхідно детально дослідити характер порушень орендарями своїх зобов’язань – чи мала місце повна несплата орендної плати два і більше разів (що є підставою для розірвання договору за ст.141 Земельного кодексу), чи часткова несплата (що потребує доведення істотності порушення за ст.651 Цивільного кодексу). Також суд наголосив, що факт погашення заборгованості після подання позову не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору.
Справа №922/2167/23 (922/92/24) від 15/01/2025
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що: 1) договір поруки був укладений за 3,5 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто поза межами ‘підозрілого періоду’ в 3 роки; 2) на момент укладення договору поруки в лютому 2020 року фінансовий стан поручителя був задовільним – активи перевищували зобов’язання; 3) спірний договір був укладений замість попередніх аналогічних договорів поруки.
Справа №904/6691/20 від 14/01/2025
Суд керувався тим, що згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, після визнання боржника банкрутом у нього не виникає жодних додаткових зобов’язань, включаючи податкові платежі. Оскільки строки сплати податків настали вже після визнання компанії банкрутом (після 06.07.2021), то такі податкові зобов’язання не можуть бути включені до вимог кредиторів. Подання боржником податкових декларацій після введення ліквідаційної процедури не створює обов’язку сплачувати податки.
Справа №215/7881/23 від 20/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений щиро розкаявся, повністю відшкодував шкоду потерпілому, який його пробачив і не наполягав на реальному покаранні. Також суд врахував, що засуджений проходить військову службу, має позитивні характеристики, а командування військової частини готове здійснювати контроль за його поведінкою. Важливим фактором стало і те, що засуджений може ефективно реалізувати свій громадянський обов’язок із захисту України.
Справа №925/1398/22(925/676/24) від 15/01/2025
Суд керувався тим, що ліквідатор банкрута має право на отримання інформації про посадових осіб боржника для виконання своїх повноважень у справі про банкрутство. Така інформація стосується самого боржника і не може вважатися конфіденційною по відношенню до нього. Відмова податкового органу надати запитувану інформацію є неправомірною, оскільки порушує права ліквідатора на доступ до документів, необхідних для здійснення процедури банкрутства.
Справа №910/11028/20 від 14/01/2025
Предмет спору: стягнення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 742,5 млн грн шкоди з колишніх керівників банку ‘Михайлівський’ за збиткові операції, що призвели до неплатоспроможності банку.Основні аргументи суду: 1) Фонд гарантування вкладів має право подавати такі позови відповідно до закону, чинного на момент подання позову; 2) Суди попередніх інстанцій помилково визнали Фонд неналежним позивачем та не дослідили належним чином докази протиправної поведінки відповідачів; 3) Той факт, що НБУ не вказав спірні операції як підставу визнання банку неплатоспроможним, не свідчить про їх законність.Рішення суду: Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин і доказів.
Справа №904/11028/15 (904/5476/23) від 14/01/2025
Суд зазначив, що арбітражний керуючий, діючи як розпорядник майна боржника, не має права на звільнення від сплати судового збору, оскільки він виступає як представник боржника за законом, а не як фізична особа. Законодавець визначив джерела та порядок відшкодування витрат арбітражного керуючого, включаючи судовий збір – це або кошти боржника, або спеціальний фонд, що створюється кредиторами.
Справа №588/878/22 від 17/01/2025
Предмет спору – клопотання про виправлення описки у постанові Верховного Суду щодо суми стягнення судового збору.Суд встановив, що невірне зазначення суми судового збору (5 954,40 грн замість фактично сплачених 11 908,80 грн) не є опискою, яку можна виправити в порядку статті 269 ЦПК України. Натомість, це питання має вирішуватися шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України. Суд також зазначив, що заявник дійсно сплатив судовий збір двома платежами по 5 954,40 грн.За результатами розгляду суд відмовив у задоволенні клопотання про виправлення описки, але додатково стягнув з позивача на користь відповідача 5 954,40 грн судового збору.
Справа №916/1712/22 від 21/01/2025
Суд встановив, що під виглядом договору про біологічне очищення каналу фактично було приховано передачу водного об’єкта в користування для рибогосподарських потреб. За законом, водні об’єкти можуть надаватися в користування лише через процедуру земельних торгів та укладення договору оренди землі разом з водним об’єктом. Оскільки ця процедура була порушена, а Кілійське управління водного господарства не мало повноважень передавати водний об’єкт у користування, договір визнано недійсним.
Справа №910/380/24 від 23/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач як поручитель при підписанні договору поруки підтвердив ознайомлення з договором підряду та надав згоду на внесення змін без додаткового повідомлення; 2) на момент подання позову про визнання недійсним договору поруки вже існувало рішення суду про стягнення коштів з поручителя за цим договором; 3) обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки всі обставини щодо дійсності поруки мали б розглядатися в межах справи про стягнення коштів.
Справа №910/1129/24 від 23/01/2025
Предмет спору: оскарження рішення Антимонопольного комітету України про визнання дій КП «Київтеплоенерго» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Основні аргументи суду: 1) КП «Київтеплоенерго» займало монопольне становище на ринку послуг з централізованого опалення в Києві з часткою 100%; 2) підприємство незаконно встановило для споживачів обов’язок отримувати платні технічні умови та рішення на встановлення лічильників тепла, хоча законодавство цього не вимагало; 3) такі дії призвели до ущемлення інтересів споживачів через необхідність сплачувати додаткові кошти. Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у задоволенні позову КП «Київтеплоенерго» про скасування рішення Антимонопольного комітету.
Справа №760/7012/17-к від 14/01/2025
Предмет спору – касаційний перегляд ухвали Київського апеляційного суду у кримінальній справі щодо двох осіб.Суд не наводить детальної аргументації в резолютивній частині постанови, зазначаючи лише, що повний текст рішення буде оголошено пізніше через те, що його складання вимагає значного часу. Варто відзначити, що відповідно до процесуального законодавства, суд має право обмежитись проголошенням лише резолютивної частини постанови, якщо складання повного тексту потребує додаткового часу.Верховний Суд задовольнив касаційні скарги прокурорів, скасував ухвалу Київського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №914/1068/24 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що позивач вже звертався з аналогічним позовом раніше (справа №914/927/19), провадження в якій було закрито. Додавання вимоги про визнання недійсним державного акту не змінює суті спору, оскільки ця вимога є похідною від попередніх. Тому суд дійшов висновку, що має місце повторне звернення з тим самим предметом спору, між тими самими сторонами і з тих самих підстав.
Справа №441/1100/16 від 22/01/2025
Суд керувався наступними аргументами: показання свідків та експертів підтвердили, що саме ОСОБА_6 керував автомобілем ВАЗ та виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автобусом IVECO. Всі проведені експертизи були визнані допустимими доказами, оскільки проводились з дотриманням процесуальних вимог. Доводи захисту про фальсифікацію доказів та порушення права на захист були визнані необґрунтованими.
Справа №642/6646/23 від 21/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що призначене покарання є справедливим та обґрунтованим, оскільки було враховано всі істотні обставини справи: ступінь тяжкості злочину, відсутність обтяжуючих обставин, наявність пом’якшуючої обставини у вигляді визнання вини, позитивну характеристику особи, але водночас і той факт, що засуджений умисно проігнорував свій конституційний обов’язок щодо захисту Батьківщини. Суд також зазначив, що покарання призначене в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
Справа №335/3926/20 від 22/01/2025
Суд встановив, що водій порушив правила дорожнього руху, рухаючись зі швидкістю 50-60 км/год при обмеженні 40 км/год, та не надав перевагу пішоходу, який закінчував перехід проїзної частини. Експертизи підтвердили справність автомобіля та наявність тяжких тілесних ушкоджень у потерпілого. Суд врахував тяжкість злочину, дані про особу винного та обставини справи.
Справа №910/9446/23 від 16/01/2025
Суд керувався тим, що план санації був схвалений більшістю кредиторів (23286 голосів проти 5693), передбачає погашення 3% боргу протягом 30 днів власником боржника за рахунок особистих коштів, а ініціюючий кредитор не довів, що в ліквідаційній процедурі вимоги кредиторів були б задоволені в більшому розмірі. Також суд врахував, що неплатоспроможність боржника виникла через воєнні дії та окупацію м. Мелітополь, де знаходились його товарні запаси вартістю понад 230 млн грн.
Справа №908/3468/13 від 23/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що заява про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат на правову допомогу, а тому витрати на її підготовку не підлягають відшкодуванню. Також суд врахував критерії обґрунтованості, пропорційності та розумності судових витрат.
Справа №724/188/16-ц від 22/01/2025
Суд керувався тим, що апеляційна скарга була подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому поручитель був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції та отримав копію рішення, а обставин непереборної сили, які б завадили подати апеляційну скаргу вчасно, не було. Тому відповідно до ч.2 ст.358 ЦПК України суд зобов’язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку.
Справа №127/9859/14-ц від 22/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідачі (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) правомірно набули земельні ділянки у власність від Лука-Мелешківської сільської ради, яка діяла в межах своїх повноважень, оскільки ділянки знаходились на плані забудови села 1995 року. Крім того, відповідачі протягом 15 років активно користувались цими ділянками (встановили огорожі, провели світло, збудували криницю та будівлі), тоді як позивачка ОСОБА_1 з 2005 року не цікавилась станом своєї ділянки.
Справа №753/6230/22 від 22/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач (ТОВ «ФК «Капітал Джирінг») неправильно обрав відповідача, оскільки в справі про застосування наслідків нікчемності договору іпотеки належним відповідачем є іпотекодержатель, а не іпотекодавець; 2) хоча договір іпотеки був визнаний нікчемним в іншій справі, позовна давність за вимогами про застосування наслідків нікчемності договору іпотеки розпочалася 30 жовтня 2015 року і сплинула в жовтні 2018 року; 3) відповідач заявив про застосування позовної давності.
Справа №904/4463/23 від 23/01/2025
Суд при вирішенні питання про розмір відшкодування витрат на правничу допомогу керувався критеріями співмірності таких витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову. Суд також врахував, що деякі заявлені послуги (як-от виготовлення скан-копій документів) не потребують спеціальних юридичних знань і не можуть бути віднесені до професійної правничої допомоги.
Справа №875/1759/24 від 14/01/2025
Суд керувався тим, що між АТ ‘Мегабанк’ та ТОВ ‘ФК ‘Вінстар’ було укладено договір відступлення права вимоги, який повністю виконаний сторонами. Відповідно до частини п’ятої статті 334 ГПК України заміна стягувача у виконавчому документі допускається до відкриття виконавчого провадження. Заперечення боржника були подані з пропуском процесуального строку, тому правомірно залишені без розгляду.
Справа №911/1153/23 від 22/01/2025
Суд встановив, що позивач (фермерське господарство) обрав неналежний спосіб захисту своїх прав. Оскільки ФГ є лише користувачем, а не власником земельної ділянки, воно не може вимагати скасування реєстрації права власності територіальної громади на спірну ділянку. Належним способом захисту прав землекористувача в даному випадку було б подання позову про визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Справа №686/10505/23 від 24/01/2025
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів, що договір був укладений під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах. Суд встановив, що хвороба очей позивача тривала вже 10 років до укладення договору, тому не могла бути тією тяжкою обставиною, яка змусила його укласти договір. Крім того, сторони добровільно домовились про укладення договору без доплат і підтвердили відсутність фінансових претензій.
Справа №333/8983/23 від 22/01/2025
Суд керувався тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише за наявності вини в діях батька та неможливості змінити його поведінку на краще. Позивачка не надала переконливих доказів свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов’язками. Сама по собі заборгованість зі сплати аліментів не є достатньою підставою для позбавлення батьківських прав. Важливо також те, що батько заперечував проти позбавлення прав і висловлював бажання відновити стосунки з дітьми.
Справа №523/19925/23 від 23/01/2025
Суд керувався тим, що хоча у справі фігурує орган місцевого самоврядування, спір має приватноправовий характер, оскільки стосується майнових прав на нерухоме майно. Суд зазначив, що якщо порушення прав особи пов’язане з рішенням органу влади, яке призвело до зміни майнових прав, такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Справа №522/19548/17 від 22/01/2025
Суд керувався тим, що при виселенні мешканців з житла, яке було придбане не за кредитні кошти і на яке звернено стягнення, таке виселення має відбуватися з одночасним наданням іншого постійного житлового приміщення. Оскільки позивачка не зазначила інше постійне житло для відповідачів, у задоволенні позову про виселення було відмовлено. Суд також врахував, що це загальне правило стосується як судового, так і позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.
Справа №583/2063/16-к від 14/01/2025
Предмет спору – обвинувачення директора ТОВ у ухиленні від сплати податків на суму понад 3,3 млн грн шляхом включення до витрат підприємства документально непідтверджених сум.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) податкове повідомлення-рішення про донарахування податків було скасоване в адміністративному суді як незаконне; 2) прокурор не довів безтоварність операцій та не спростував реальність господарських операцій підприємства; 3) компіляція розрахунків, подана прокурором, не може вважатися належним доказом, оскільки фактично підміняє собою акт податкової перевірки.За результатами розгляду справи суд виправдав обвинуваченого у зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
Справа №206/3462/21 від 14/01/2025
Суд керувався тим, що вина засуджених повністю доведена сукупністю доказів: показаннями свідків, протоколами затримання та оглядів, висновками експертиз, даними телефонних з’єднань. Докази були зібрані законно, є логічними та послідовними. Заяви засудженого про фальсифікацію доказів були перевірені та не підтвердились.
Справа №526/2352/21 від 16/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправильно застосував ст.75 КК України, оскільки поведінка засудженого не свідчила про щире каяття – він не вибачився перед потерпілими, не відшкодував шкоду добровільно та перекладав частину вини на іншого водія. Також апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів, давши іншу оцінку висновку експертизи без її дослідження в судовому засіданні. Крім того, суд неправильно поклав обов’язок відшкодування процесуальних витрат на цивільного відповідача замість обвинуваченого.
Справа №908/2672/23 від 22/01/2025
Суд визначив, що для застосування нульової ставки ПДВ згідно Постанови КМУ №178 ключовим є не те, хто є стороною договору, а фактичне використання товару для потреб оборони та безпеки. Оскільки з преамбули договору та Програми чітко випливало, що паливо призначене для потреб поліції в умовах воєнного стану, то до такої поставки мала застосовуватись нульова ставка ПДВ. Включення ПДВ до ціни договору було неправомірним.
Справа №755/16107/21 від 14/01/2025
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо порушення правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд формально розглянув справу та не дав належної оцінки важливим аргументам захисту. Зокрема, не було досліджено розбіжності в результатах комп’ютерної томографії потерпілого щодо наявності перелому тім’яної кістки, що могло вплинути на кваліфікацію злочину. Також апеляційний суд не перевірив належним чином доводи про необґрунтованість висновку судово-медичної експертизи.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №752/26632/19 від 22/01/2025
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не надав належних доказів спільного проживання та ведення спільного господарства зі спадкодавцем. Однак Верховний Суд встановив, що апеляційний суд припустився процесуальної помилки – розглянув апеляційну скаргу особи (ОСОБА_3), яка не була учасником справи, і не перевірив, чи стосується рішення суду першої інстанції її прав та інтересів.
Справа №947/15245/23 від 23/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач не довів факт понесення саме збитків, оскільки надані чеки не містять доказів їх оплати саме ним та обґрунтованої необхідності придбання товарів/послуг; 2) для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідно довести протиправну поведінку, наявність збитків, причинний зв’язок між ними та вину; 3) позивач не довів, що міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки дії відповідача позбавили його такої можливості.
Справа №522/13164/22 від 22/01/2025
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, вважаючи що позов подано до неналежного відповідача (профспілки), оскільки на момент ДТП автомобілем володіла АТ ‘Укрзалізниця’. Однак Верховний Суд встановив, що суди не дослідили належним чином докази передачі автомобіля у користування АТ ‘Укрзалізниця’ та наявності трудових відносин між водієм і АТ ‘Укрзалізниця’ на момент ДТП.
Справа №910/5887/22 від 22/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову. Суд врахував критерії реальності, розумності та пропорційності витрат, а також сталість судової практики при вирішенні аналогічних спорів. Важливим фактором стало те, що позивач надав заперечення щодо надмірності заявленої суми витрат.
Справа №755/2598/22 від 24/01/2025
Суд встановив, що останній платіж за кредитом був здійснений 30 листопада 2016 року, а згідно з умовами договору через 90 днів після прострочення (10 березня 2017 року) у банку виникло право вимагати дострокового погашення всієї суми кредиту. Оскільки банк звернувся до суду лише 11 лютого 2022 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, а відповідач заявив про застосування позовної давності, суд правомірно відмовив у задоволенні позову.
Справа №922/3921/21 (922/1371/22) (922/4023/23) від 23/01/2025
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що у разі смерті боржника кредитор повинен отримати від поручителів померлого відповідну згоду забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником (спадкоємцем). Також суди не з’ясували важливі обставини – чи звертався кредитор до спадкоємців боржника з вимогами та чи надавав поручитель згоду забезпечувати виконання зобов’язання спадкоємцями.
Справа №2-2961/10 від 23/01/2025
Суд керувався тим, що особа, яка не брала участі у справі, може оскаржити судове рішення лише якщо цим рішенням безпосередньо вирішувалось питання про її права та обов’язки. В даному випадку в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не містилось жодних висновків щодо прав заявниці, а лише вирішувалось питання про визнання права власності на нерухоме майно за конкретними особами. Також суд зазначив, що заявниця не надала доказів існування спору між подружжям щодо поділу майна.
Справа №910/3657/24 від 23/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач на момент укладення договору знав про тривалість поставки товару з Китаю (60-80 днів), але взяв на себе зобов’язання поставити товар за 30 днів; 2) фактичні строки поставки (59 днів) відповідали звичайним строкам доставки з Китаю, тому не було істотної зміни обставин; 3) збройний конфлікт в Червоному морі та блокування кордону з Польщею не можуть вважатися форс-мажором, оскільки позивач мав можливість передбачити ці ризики.
Справа №760/7012/17-к від 14/01/2025
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду, якою було змінено вирок суду першої інстанції щодо кваліфікації умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Верховний Суд вказав на дві ключові помилки апеляційного суду. По-перше, апеляційний суд безпідставно вирішив, що обвинуваченим не було пред’явлено обвинувачення у вчиненні вбивства за попередньою змовою, хоча це прямо містилося в обвинувальному акті. По-друге, суд неправильно оцінив роль другого обвинуваченого, вважаючи що відсутність смертельних ушкоджень від його дій виключає умисел на вбивство, хоча для кваліфікації співучасті важливим є саме спільний умисел, а не те, чиї конкретно дії призвели до смерті. В результаті Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.
Справа №206/3462/21 від 14/01/2025
Предмет спору – касаційне оскарження вироку та ухвали апеляційного суду щодо засудження осіб за незаконний обіг наркотичних засобів та прекурсорів.Суд не навів у резолютивній частині детальних аргументів щодо прийнятого рішення, оскільки це лише резолютивна частина постанови. Повний текст з мотивувальною частиною буде проголошений пізніше. З наявного тексту видно, що суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги засудженого та зміни попередніх судових рішень.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №760/33583/21 від 22/01/2025
Предмет спору: ОСББ оскаржує законність реєстрації права власності на нежитлове приміщення №200 площею 56,6 кв.м та його подальшого продажу, оскільки вважає це приміщення допоміжним (технічним) та таким, що належить співвласникам будинку.Основні аргументи суду:
1. Позовні вимоги ОСББ до ПАТ «Київміськбуд» про скасування реєстрації права власності підлягають розгляду в господарському, а не цивільному суді через суб’єктний склад сторін.
2. Суди попередніх інстанцій помилково відмовили в позові, вказавши що ОСББ обрало неправильний спосіб захисту (віндикаційний позов).
3. Суди не дослідили ключове питання – чи є спірне приміщення допоміжним технічним приміщенням будинку, в якому розміщене обладнання для його експлуатації, чи самостійним нежитловим приміщенням.Рішення суду: Касаційну скаргу ОСББ задоволено частково – справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для з’ясування правового статусу спірного приміщення та вирішення спору по суті.
Справа №624/946/23 від 24/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що хоча електропотяг є джерелом підвищеної небезпеки і його власник несе відповідальність незалежно від вини, але розмір відшкодування може бути зменшений через грубу необережність потерпілого. У даному випадку батько позивача перебував у стані алкогольного сп’яніння, порушив правила безпеки на залізничному транспорті та своєю недбалістю сприяв настанню нещасного випадку. Також суд врахував, що сума відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров’ю, не підлягає оподаткуванню.
Справа №369/4167/21 від 24/01/2025
Суд встановив, що батько позивача був членом кооперативу, що підтверджується членською книжкою садівника та іншими документами. Після смерті батька позивач успадкував земельну ділянку та мав право на вступ у члени товариства. Відмова кооперативу у прийнятті позивача в члени була необґрунтованою, оскільки він як спадкоємець члена кооперативу має право на членство. Визнання членом кооперативу є належним способом захисту порушеного права.
Справа №643/5022/24 від 23/01/2025
Суд керувався тим, що законодавством визначений позасудовий порядок встановлення факту проживання для отримання довідки ВПО через органи соціального захисту населення. Факт проживання підтверджується під час оформлення довідки ВПО шляхом надання відповідних доказів (документів про освіту, медичних документів, фотографій тощо). У разі відмови у видачі довідки ВПО таке рішення може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.
Справа №910/15808/19 від 22/01/2025
Суд погодився з позицією позичальника, що умови договору про сплату комісії за користування кредитом суперечать принципам справедливості та добросовісності, оскільки такі дії не є банківською послугою. Однак суд відмовив у задоволенні зустрічного позову через пропуск строку позовної давності та обрання неефективного способу захисту – позивач не заявив вимог про застосування наслідків недійсності правочину.
Справа №591/4693/15 від 23/01/2025
Предмет спору – касаційне оскарження потерпілою рішень судів першої та апеляційної інстанцій.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Суд зазначає, що повний текст постанови з мотивувальною частиною буде оголошено пізніше, оскільки складання постанови вимагає значного часу. Таке право суду передбачено частиною 2 статті 376 КПК України.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги потерпілої.
Справа №908/1931/22 (908/3376/23) від 16/01/2025
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з судом першої інстанції, не перевірив належним чином аргументи компанії про те, що вона дізналась про справу із запізненням та не мала представника в Україні. Апеляційний суд не дослідив докази щодо належного повідомлення іноземної компанії про справу та не оцінив обґрунтованість причин пропуску строку подання зустрічного позову.
Справа №336/5375/22 від 21/01/2025
Суд керувався тим, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом причетність обвинуваченого до злочину. Жоден із свідків прямо не підтвердив, що саме обвинувачений наніс смертельні ушкодження. На тілі обвинуваченого не було виявлено слідів бійки, а його одяг не був досліджений на наявність слідів крові, хоча у потерпілого була зовнішня кровотеча. Також існували розбіжності в часі подій.
Справа №127/27730/23 від 20/01/2025
Суд відхилив касаційну скаргу прокурора, оскільки при призначенні покарання суди нижчих інстанцій правильно врахували всі обставини справи: щире каяття обвинувачених, незначний розмір завданої шкоди та її відшкодування, відсутність претензій потерпілого, відсутність насильства при вчиненні злочину та обставин, що обтяжують покарання. Суд також зазначив, що призначення більш м’якого покарання із застосуванням статей 69, 75 КК України відповідає принципам законності, індивідуалізації та справедливості.
Справа №560/5184/24 від 24/01/2025
Суд встановив, що до моменту офіційного виключення пам’ятки з Державного реєстру нерухомих пам’яток України вона зберігає охоронний статус і власник зобов’язаний укласти охоронний договір. Той факт, що власник оскаржує статус об’єктів культурної спадщини в інших судових справах, не звільняє його від обов’язку укласти охоронний договір. Якщо орган охорони культурної спадщини не вживає заходів для укладення такого договору, прокурор має право звернутися з позовом в інтересах держави.
Справа №240/940/24 від 27/01/2025
Суд керувався тим, що зміни до законодавства 2021 року, які встановили менші розміри пенсій для чорнобильців, порушують конституційні гарантії соціального захисту цієї категорії осіб. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що держава не може зменшувати раніше встановлений рівень соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала вищі розміри пенсій.
Справа №160/2039/24 від 27/01/2025
Суд керувався тим, що в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів має право встановлювати граничні розміри індексації пенсій для збалансування потреб різних категорій пенсіонерів та фінансових можливостей держави. Обмеження верхньої межі індексації сумою 1500 грн здійснюється для захисту насамперед громадян з низькими пенсіями та збалансування фінансового ресурсу для проведення індексації для широких категорій осіб. Таке обмеження не порушує законодавство, оскільки стосується лише суми підвищення, а не загального розміру пенсії.
Справа №420/7259/23 від 21/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не з’ясували належним чином місце проходження служби позивача у спірний період (з 13 квітня по 10 червня 2022 року) та не дослідили докази щодо структури військової частини НОМЕР_1 і її підрозділів станом на 2022 рік. Крім того, суд апеляційної інстанції неправомірно поклав на позивача обов’язок доказування, хоча за законом цей обов’язок покладається на відповідача – суб’єкта владних повноважень.
Справа №520/14994/24 від 24/01/2025
Суд встановив, що нижчестоящі суди неправильно закрили провадження у справі, не перевіривши важливі обставини: чи дійсно спірна ділянка перебувала в постійному користуванні ПАТ ‘Центренерго’, чи було дотримано процедуру отримання згоди землекористувача на вилучення ділянки, чи забезпечено баланс між приватними та публічними інтересами при прийнятті оскаржуваних рішень.
