Суд керувався тим, що: 1) ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду відсутня в переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду; 2) така ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі; 3) заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору. Суд також відступив від попередньої практики Касаційного господарського суду щодо тлумачення поняття ‘заява’ у процесуальному законодавстві.