Справа стосується визнання недійсним права власності української компанії на нерухомість (кафе) в Одесі, яке було збудоване без належного дозволу на муніципальній землі. Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист власності).
Суд встановив, що, незважаючи на те, що кафе було несанкціонованою забудовою на муніципальній землі без належних дозволів, заявник придбав його законно та добросовісно. Право власності компанії було зареєстровано органами влади, і вона володіла кафе принаймні два роки до того, як прокурор оскаржив її право власності.
Ключові положення рішення:
- Суд визнав, що кафе становить ‘майно’ заявника, незважаючи на його несанкціонований статус, оскільки компанія придбала його законно та добросовісно
- Втручання в права власності було визнано непропорційним, оскільки органи влади не надали компенсації або іншого належного відшкодування добросовісному власнику
- Суд підкреслив, що ризик помилок, допущених державними органами, повинен покладатися на саму державу, а не на осіб, які діяли добросовісно
- Суд присудив компанії 3 000 євро немайнової шкоди та 400 євро судових витрат, залишивши питання майнової шкоди для подальшого розгляду
Рішення встановлює важливі принципи щодо захисту права власності добросовісних набувачів, навіть у випадках, коли первісне будівництво було несанкціонованим. Воно підкреслює, що державні органи не можуть виправляти свої минулі помилки за рахунок осіб або компаній, які діяли добросовісно при придбанні майна.
