Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 27/12/2024

Справа №991/4875/21 від 19/12/2024
Предмет спору: Заволодіння коштами державного бюджету в особливо великому розмірі (17,3 млн грн) шляхом обману при закупівлі квартир для військовослужбовців Національної гвардії України.Основні аргументи суду: 1) Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою, подали неправдиві документи про готовність квартир до заселення, хоча насправді в них не були підключені комунікації та вони були непридатні для проживання; 2) Своїми діями вони ввели в оману конкурсну комісію НГУ та отримали перемогу в конкурсі на закупівлю житла; 3) Суд врахував щире каяття обвинувачених, їх активне сприяння розслідуванню та зобов’язання відшкодувати завдані збитки.Рішення суду: Затверджено угоду про визнання винуватості, згідно якої обвинувачених засуджено до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки та зобов’язанням відшкодувати завдані державі збитки у повному обсязі.

Справа №927/1089/23 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що захисні споруди цивільної оборони відносились до об’єктів, які не підлягали приватизації згідно з законодавством. Оскільки право приватної власності на таке майно не могло виникнути за жодних умов, належним способом захисту прав держави є негаторний позов. При цьому повернення майна державі не порушує права АТ “Укртелеком” на мирне володіння майном, оскільки відповідає суспільним інтересам в умовах воєнного стану.

Справа №380/14667/22 від 20/12/2024

Основні аргументи суду: 1) Позивач здійснив митне оформлення трьох транспортних засобів без належних документів про зняття їх з обліку в Польщі, що порушує вимоги Митного кодексу. 2) На момент оформлення автомобілі мали постійну реєстрацію в Польщі, що підтверджується даними офіційного реєстру. 3) Позивач як посадова особа митниці був зобов’язаний перевірити факт зняття автомобілів з обліку і відмовити в митному оформленні за відсутності таких документів.

Справа №160/14683/22 від 20/12/2024

Суд встановив, що рішення прикордонної служби було необґрунтованим, оскільки не містило конкретних підстав для відмови та посилалось на нечинне розпорядження. Також не було зазначено, яких саме документів не вистачало позивачу для перетину кордону, хоча він надав всі необхідні документи, включаючи довідку про зарахування до іноземного університету та довідку про право на відстрочку від призову.

Справа №420/21516/24 від 20/12/2024
Предмет спору: встановлення факту навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна як факту проходження військової служби у Збройних Силах України.Суд керувався тим, що справи про встановлення юридичних фактів можуть розглядатися у двох порядках – позасудовому та судовому. При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від попередньої практики та роз’яснила, що якщо факт встановлюється в позасудовому порядку – його можна оскаржити в адміністративному суді, а якщо в судовому – справа розглядається за правилами цивільного судочинства. Оскільки позивач одразу звернувся до суду за встановленням факту, не намагаючись спочатку вирішити питання в позасудовому порядку, така справа не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.Суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Справа №927/1592/23 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що відповідач не надав належних доказів повідомлення позивача про зміну складу учасників (не надав розрахунковий документ та повідомлення про вручення рекомендованого листа). Також суд не прийняв до уваги скріншот електронного листа як доказ повідомлення, оскільки відповідач не зміг надати оригінал електронного листа, а достовірність скріншота була поставлена під сумнів.

Справа №817/1775/17 від 18/12/2024

Суд зазначив, що для арешту коштів на рахунках необхідна наявність податкового боргу та доведення податковим органом відсутності або недостатності іншого майна для його погашення. Оскільки податковий орган не надав доказів наявності податкового боргу та його суми, а також не довів відсутність іншого майна платника податків, яке могло б бути джерелом погашення боргу, підстав для арешту коштів немає.

Справа №200/4992/24 від 20/12/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій повернули позовну заяву, вважаючи що вона підписана особою, повноваження якої не підтверджені належним чином, оскільки довіреність була видана юридичній особі, а не конкретній фізичній особі. Однак Верховний Суд визнав такий підхід надмірно формальним і зазначив, що з довіреності чітко випливають повноваження конкретних фізичних осіб представляти інтереси позивачки, в тому числі в судах.

Справа №0440/7026/18 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення щодо нарахування транспортного податку на автомобіль Range Rover Sport 2015 року випуску.Суд керувався тим, що автомобіль позивача підпадає під критерії оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість (1513888,65 грн) перевищує встановлений поріг у 375 мінімальних зарплат (1396125 грн). При цьому суд зазначив, що незначна різниця між технічним об’ємом двигуна (2993 куб.см) та округленим значенням (3000 куб.см) не впливає на визначення об’єкта оподаткування, оскільки об’єм двигуна застосовується як економічна, а не суто технічна характеристика.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги позивача.

Справа №380/10774/21 від 18/12/2024

Суд зазначив, що при визначенні розміру орендної плати податковий орган має враховувати: 1) умови договору оренди щодо розміру орендної плати за різні види угідь (ставки, заболочені землі, гідротехнічні споруди, сіножаті); 2) актуальну нормативну грошову оцінку земельних ділянок; 3) індекси інфляції, оскільки це передбачено як договором, так і законодавством. Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином ці питання.

Справа №806/2615/17 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що позивач не є власником майнових комплексів в смт Любашівка Одеської області, що підтверджено постановою Житомирського окружного адміністративного суду та іншими документами. Було встановлено, що державний реєстратор здійснив реєстрацію прав власності на майнові комплекси за іншою особою з таким самим ПІБ, але з іншими анкетними даними. Оскільки позивач не є власником нерухомості, він не може бути платником відповідного податку.

Справа №215/2914/24 від 20/12/2024

Суд керувався тим, що фізична особа не має права подавати позов про встановлення відсутності компетенції суду/судді, оскільки такі спори можуть виникати лише між суб’єктами владних повноважень. Крім того, оскарження дій суддів щодо розгляду справ можливе лише в межах відповідної судової справи, а не шляхом подання окремого позову. Суд також зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки не відповідає способам захисту, визначеним в КАС України.

Справа №280/2157/22 від 20/12/2024

Суд керувався тим, що спір виник у відносинах публічної служби і стосується виплати компенсації, а не публічно-владних функцій у сфері реалізації податкової політики. Оскільки Головне управління ДФС не було припинене як юридична особа на момент розгляду справи, а спір не стосується переданих ДПС функцій – підстав для заміни боржника немає. Крім того, суд першої інстанції порушив процесуальні права учасників, не повідомивши їх належним чином про розгляд заяви.

Справа №380/16592/22 від 20/12/2024
Предмет спору: оскарження наказів про звільнення начальника сектору моніторингу поліції за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.Основні аргументи суду: 1) Суд встановив, що позивач, будучи начальником сектору моніторингу поліції, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. 2) Така поведінка керівника поліції є грубим порушенням службової дисципліни, що дискредитує звання поліцейського та підриває авторитет поліції. 3) Закриття справи про адміністративне правопорушення не виключає можливості притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки це різні види відповідальності з різними процедурами та підставами.Рішення суду: У задоволенні позову відмовлено, звільнення визнано законним.

Справа №240/16693/20 від 18/12/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій та анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним через порушення порядку обліку товарних запасів та подання недостовірних даних при отриманні ліцензії. Основні аргументи суду: 1) Позивач не надав документи, що підтверджують облік та походження залишків скрапленого газу в обсязі 2613,91 л, який знаходився на АГЗС. 2) При отриманні ліцензії компанія не зазначила в документах наявність другого резервуару для зберігання газу, який фактично використовувався в діяльності. 3) Подання недостовірних даних при отриманні ліцензії є законною підставою для її анулювання згідно з частиною 47 статті 15 профільного закону. Рішення суду: Касаційну скаргу ТОВ ‘Житомир Ойл Газ’ залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Справа №160/32749/23 від 20/12/2024
Предмет спору – виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за різні періоди служби.Суд встановив, що частина вимог позивача щодо індексації за 2015-2018 роки вже була предметом розгляду в іншій справі, тому провадження в цій частині підлягає закриттю. Водночас вимоги щодо виплати фіксованої індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн на місяць за період 2018-2021 років не розглядались раніше, тому справа в цій частині направляється на новий розгляд. Суд також вказав, що попередні інстанції помилково застосували норму про залишення позову без розгляду, оскільки щодо попередньої справи вже було ухвалено рішення, яке набрало законної сили.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення попередніх інстанцій, закрив провадження щодо вимог за 2015-2018 роки та направив справу на новий розгляд в частині вимог за 2018-2021 роки.

Справа №240/21650/23 від 20/12/2024

Суд дійшов висновку, що додаткова винагорода не повинна включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та допомоги на оздоровлення, оскільки це прямо заборонено Порядком №260. Однак суд визнав, що при розрахунку компенсації за невикористані відпустки така винагорода має враховуватись, оскільки вона є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а відповідні норми не містять заборони її врахування.

Справа №120/16025/23 від 19/12/2024

Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши довідку військової частини достатнім доказом участі в бойових діях. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи що право на винагороду має підтверджуватися додатковими списками. Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не дослідив усі обставини справи, зокрема не перевірив первинні документи та не встановив, які конкретно завдання виконував військовослужбовець. Також суд не врахував, що відсутність формальних списків не може автоматично позбавляти права на винагороду, якщо участь у бойових діях підтверджується іншими доказами.

Справа №320/29317/23 від 20/12/2024

Суд керувався тим, що з 11 липня 2022 року в Україні діє повна заборона на використання кальянів у закладах ресторанного господарства, незалежно від їх складу. Надання послуг з приготування кальянів вважається стимулюванням продажу тютюнових виробів і підлягає відповідальності, навіть якщо не відбувається пряма реклама продукту. Такі обмеження запроваджені в рамках імплементації міжнародних зобов’язань України щодо боротьби з тютюнокурінням.

Справа №240/1692/24 від 20/12/2024

Суд керувався тим, що хоча законодавець формально виконав рішення Конституційного Суду від 07.04.2021, встановивши нові розміри пенсій у Законі №1584-IX, але ці розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Тому до таких правовідносин слід застосовувати норми Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, які передбачали вищі розміри пенсій. Також суд зазначив, що не було належно досліджено питання за яким саме законом позивач отримує пенсію та чи є підстави для її перерахунку.

Справа №810/2392/18 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, якими компанії донараховано податкові зобов’язання через визнання нереальними операцій з контрагентом.Суд керувався тим, що сам факт наявності вироку щодо фіктивного підприємництва контрагента не може автоматично свідчити про нереальність всіх його операцій. Необхідно досліджувати реальність конкретних господарських операцій та наявність ділової мети. Контролюючий орган має довести, що платник податків діяв недобросовісно або без належної обачності при співпраці з таким контрагентом.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, оскільки суди не дослідили належним чином всі обставини справи та докази реальності господарських операцій.

Справа №440/6875/24 від 20/12/2024
Предмет спору – виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцю.Суд керувався тим, що компенсація втрати частини доходу є складовою заробітної плати та має компенсаторний характер. До спірних правовідносин, які виникли до 19 липня 2022 року, застосовується редакція КЗпП, що діяла раніше і не обмежувала строк звернення до суду у справах про стягнення заробітної плати. День фактичної виплати грошового доходу не впливає на період, за який здійснюється виплата компенсації.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки позивач не може бути позбавлений права на судовий захист через неправильне застосування судами норм про строки звернення.

Справа №560/2963/23 від 20/12/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.Суд встановив, що контролюючий орган неправильно кваліфікував операції з отримання пального як його реалізацію. За нормами Податкового кодексу України, лише операція з реалізації пального створює обов’язок реєстрації платником акцизного податку, а операція з отримання пального таких наслідків не несе. Оскільки податковий орган не довів факт здійснення компанією саме реалізації пального, підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та задовольнив позов платника податків про скасування податкового повідомлення-рішення.

Справа №120/13215/23 від 19/12/2024

Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши довідку про участь у бойових діях достатнім доказом. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи що сама довідка без додаткових списків не є належним підтвердженням. Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не дослідив усі обставини справи, зокрема не перевірив первинні документи та не встановив, які саме завдання виконував військовослужбовець.

Справа №0907/2-а-3/2011 від 20/12/2024
Предмет спору – відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої органами державної виконавчої служби невиконанням вироку у кримінальній справі щодо стягнення компенсації з засудженого на користь потерпілих.Суд виходив з того, що сам факт тривалого невиконання судового рішення не може бути підставою для відшкодування збитків у вигляді стягнення нестягнутої за рішенням суми. Держава не несе відповідальності за борги приватних осіб, а її зобов’язання обмежується наданням необхідної допомоги стягувачу через службу судових виконавців. Оскільки не доведено, що саме неправомірні дії державних виконавців призвели до неможливості виконання рішення суду, відсутні підстави для стягнення майнової шкоди.Суд частково задовольнив касаційну скаргу – змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду, але залишив без змін його рішення про відмову у стягненні майнової шкоди та присудження моральної шкоди у розмірі 30 000 грн кожному позивачу.

Справа №927/1593/23 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що відповідач не надав належних доказів виконання обов’язку повідомити позивача про зміну складу учасників – не було надано ні оригіналу електронного листа, ні підтвердження вручення поштового відправлення. Також суд врахував, що розмір компенсації був погоджений сторонами в договорі як справедливий і такий, що не підлягає зменшенню.

Справа №826/19813/16 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що хоча особа і здійснила продаж значної кількості об’єктів нерухомості (20 квартир із земельними ділянками протягом 2013-2015 років), вона не була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Правила оподаткування за статтею 177 Податкового кодексу України застосовуються лише до зареєстрованих підприємців, а сам факт систематичного продажу майна без реєстрації ФОП не є підставою для застосування підприємницьких ставок оподаткування.

Справа №463/8028/22 від 16/12/2024

Суд керувався тим, що працівник самовільно пішов у відпустку без належного погодження з керівництвом лікарні. В умовах воєнного стану лікарня є об’єктом критичної інфраструктури і має право відмовляти у наданні відпусток. Працівник не довів поважність причин своєї відсутності на роботі та не отримав наказу про надання відпустки.

Справа №209/1008/24 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження відмови апеляційного суду у відкритті провадження щодо вироку суду першої інстанції у кримінальній справі.Суд встановив, що апеляційний суд помилково відмовив у відкритті провадження, посилаючись на те, що вирок, ухвалений у спрощеному порядку, не підлягає оскарженню. Насправді засуджений оскаржував вирок з підстав порушення права на захист та відсутності захисника під час слідчих дій, що не підпадає під обмеження права на оскарження, передбачені статтею 394 КПК. Апеляційний суд не врахував, що скарга подана з інших підстав, ніж ті, щодо яких діє заборона на оскарження, і не перевірив належним чином доводи скаржника.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.

Справа №370/1883/23 від 19/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокуратурою рішення апеляційного суду у кримінальній справі щодо обвинувачення особи у вчиненні побоїв (ч.1 ст.126 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування рішення апеляційного суду, оскільки задовольнив скаргу прокуратури.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу Київського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в апеляційній інстанції.

Справа №1313/3628/2012 від 18/12/2024

Суд встановив, що додаткове рішення було ухвалено з порушенням процесуального права, оскільки ним фактично було вирішено новий позов, який не мав жодного зв’язку з первісним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Крім того, спірні об’єкти знаходились у м. Львові, тому позов мав розглядатися за правилами виключної підсудності у Франківському районному суді м. Львова, а не в Миколаївському районному суді Львівської області.

Справа №9901/206/21 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження Указу Президента України від 25 березня 2021 року № 123/2021 компанією ТОВ «Транс Сет Гео».На жаль, з наданої резолютивної частини рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина рішення. Єдине що можна побачити – це те, що справа розглядалась Великою Палатою Верховного Суду як судом апеляційної інстанції після розгляду справи Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.Велика Палата Верховного Суду залишила без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Транс Сет Гео» та залишила без змін рішення суду першої інстанції.

Справа №9901/203/21 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження Указу Президента України від 25 березня 2021 року № 123/2021 компанією ‘Надра Вест Груп’.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ ‘Надра Вест Груп’ та залишити без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2024 року.

Справа №591/6525/18 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за замах на умисне вбивство, незаконне поводження зі зброєю, легкі тілесні ушкодження та опір працівнику правоохоронного органу.Суд керувався тим, що стосовно деяких злочинів (легкі тілесні ушкодження та опір працівнику правоохоронного органу) закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є безумовною підставою для звільнення від відповідальності. При цьому суд залишив без змін кваліфікацію та покарання за більш тяжкі злочини – замах на вбивство та незаконне поводження зі зброєю.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – звільнив засудженого від відповідальності за менш тяжкі злочини у зв’язку із закінченням строків давності, але залишив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі за більш тяжкі злочини.

Справа №753/716/21 від 18/12/2024

Суд встановив, що позивачка здійснила самочинне перепланування нежитлового приміщення без погодження з іншими співвласниками, за рахунок приміщень, які їй не належать, без відповідного проекту та дозволів. При цьому позивачка не заявляла вимог про виділ їй в натурі частки приміщень площею 186,4 кв.м, яка належить їй відповідно до попереднього судового рішення, а вимагала визнання права власності на збільшену внаслідок перепланування площу 212,4 кв.м.

Справа №824/107/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що первісний кредитор (компанія Radius Systems Holdings Limited) потрапив під санкції 12 травня 2023 року, а заміна кредитора на нову компанію відбулась 27 червня 2023 року, тобто вже після введення санкцій. Суд дійшов висновку, що приватноправовий інструментарій (заява про визнання арбітражного рішення) використовується для обходу санкцій та виведення активів, що суперечить публічному порядку України.

Справа №933/363/22 від 11/12/2024

Суд першої інстанції задовольнив позов прокурора, визнавши незаконним рішення про передачу земельної ділянки, оскільки відповідач вже раніше отримувала безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи що прокурор обрав неефективний спосіб захисту і мав подавати віндикаційний позов. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду через процесуальні порушення при поновленні строку на апеляційне оскарження.

Справа №759/1602/24 від 18/12/2024
Предмет спору: встановлення факту родинних відносин між бабусею заявника та її матір’ю, а також між бабусею та її братом для отримання документів у органах ДРАЦС. Суд керувався тим, що заявник не довів юридичне значення встановлення цих фактів для захисту своїх прав та не пояснив, які саме права чи обов’язки виникнуть у нього після встановлення цих фактів. Також суд врахував, що існують розбіжності в документах щодо даних про батьків осіб, між якими встановлюються родинні відносини. Важливим було те, що заявник намагався використати це рішення в іншій адміністративній справі про внесення змін до актового запису про народження. Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин.

Справа №676/7843/19 від 17/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди нижчих інстанцій допустили істотні порушення, не забезпечивши переклад документів з латвійської та російської мов на українську та їх належне дослідження. Також суди не врахували, що постанова про закриття кримінального провадження щодо можливого застосування до засудженого недозволених методів слідства була скасована слідчим суддею.

Справа №715/2192/19 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що позивач є законним власником будинку, а відповідачі проживають там без правових підстав та мають інше житло для проживання. Суд також врахував, що виселення відповідає критерію пропорційності згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини, оскільки сестри не позбавляються права на житло, маючи зареєстроване місце проживання за іншими адресами.

Справа №369/3056/21 від 11/12/2024
Предмет спору – визнання спільною власністю та поділ земельної ділянки та АЗС, побудованої на ній під час шлюбу. Суд керувався тим, що: 1) земельна ділянка, отримана дружиною через приватизацію, є її особистою власністю; 2) не можна безкомпенсаційно припинити право власності на земельну ділянку при поділі майна подружжя; 3) для набуття права власності на частку земельної ділянки чоловік мав би попередньо внести на депозит суду грошову компенсацію її вартості. Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій про визнання АЗС спільною власністю та її поділ, відмовивши в задоволенні позову. При цьому суд зазначив, що позивач не позбавлений можливості вимагати грошової компенсації за поліпшення майна відповідача під час шлюбу.

Справа №404/4513/24 від 18/12/2024
Предмет спору – клопотання про передачу кримінального провадження з Кіровського районного суду м. Кіровограда до Вищого антикорупційного суду.Оскільки це лише резолютивна частина ухвали, суд не наводить аргументацію свого рішення. Повний текст ухвали з мотивувальною частиною буде оголошено 23 грудня 2024 року.Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання про передачу справи до Вищого антикорупційного суду.

Справа №127/13959/20 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Вінницького апеляційного суду щодо засудженого за надання неправомірної вигоди та крадіжку.Суд розглянув касаційну скаргу захисника, подану в інтересах засудженого ОСОБА_7, який був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 369 (надання неправомірної вигоди службовій особі) та частиною 4 статті 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. На жаль, з наданої резолютивної частини неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки вони будуть викладені в повному тексті рішення.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок Вінницького апеляційного суду – без змін.

Справа №522/7252/21 від 11/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив процесуальні порушення: не перевірив факт належного повідомлення учасника справи ОСОБА_3 про судове засідання та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не врахувавши, що ОСОБА_3 не було вручено копію рішення суду першої інстанції.

Справа №740/463/22 від 11/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач має право на відшкодування шкоди, оскільки був виправданий вироком суду; 2) розмір моральної шкоди (400 000 грн) обґрунтований тривалим перебуванням під слідством та судом, що призвело до порушення нормальних життєвих зв’язків; 3) майнова шкода (343 498 грн) включає втрачений заробіток за час відсторонення від посади та витрати на правову допомогу, які були документально підтверджені.

Справа №344/17548/21 від 11/12/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у позбавленні батьківських прав, оскільки: 1) не було надано беззаперечних доказів винної поведінки батька щодо ухилення від виховання дитини; 2) батько заперечував проти позбавлення прав і висловлював бажання брати участь у житті сина; 3) висновок органу опіки був недостатньо обґрунтованим, бо не враховував причини неналежного виконання батьком своїх обов’язків. Суд наголосив, що сама лише несплата аліментів не є підставою для позбавлення батьківських прав.

Справа №303/1797/19 від 18/12/2024
Предмет спору: визнання недійсними документів на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивачка не надала належних доказів щодо меж, конфігурації та лінійних промірів своєї земельної ділянки; 2) не було надано доказів про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж ділянки; 3) не було доведено факт порушення прав позивачки як користувача суміжної земельної ділянки та існування перешкод у користуванні житловим будинком; 4) позивачка не довела, яким чином обраний спосіб захисту має відновити її порушені права.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу позивачки та залишив в силі рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову.

Справа №760/7654/24 від 18/12/2024
Предмет спору: акціонери ПАТ «Укрінком» вимагали від рф відшкодування збитків у розмірі 78,2 млн доларів США через зменшення вартості їхніх корпоративних прав внаслідок військової агресії.Суд керувався тим, що: 1) власником майна товариства є саме товариство, а не його акціонери; 2) зменшення вартості корпоративних прав через втрату активів стосується діяльності акціонерного товариства; 3) згідно з практикою ЄСПЛ акціонер не може вважатися належним заявником, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи; 4) спір між юридичною особою та іноземною державою щодо відшкодування шкоди є господарським, а не цивільним.Суд відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Справа №588/739/21 від 13/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) не було надано належних доказів накладення земельних ділянок сторін, оскільки не проводилась земельно-технічна експертиза; 2) суди не встановили всіх обставин щодо правомірності збільшення площі земельної ділянки відповідачки та зменшення ділянки позивачки; 3) міська рада не має повноважень на відновлення меж земельної ділянки за власний рахунок, оскільки це має робити зацікавлена особа.

Справа №725/5919/19 від 11/12/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що для визнання торгів недійсними необхідна сукупність трьох обставин: порушення правил проведення електронних торгів, їх вплив на результати торгів, а також порушення прав особи, яка звернулася до суду. Позивач лише констатував порушення, але не довів як це вплинуло на його права та результати торгів. Крім того, вимога про визнання недійсними свідоцтв про придбання майна з торгів є неналежним способом захисту прав, оскільки такі свідоцтва не породжують прав.

Справа №154/3452/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що спадкоємець за заповітом не був обізнаний про наявність заповіту на його користь, оскільки не перебував у родинних відносинах зі спадкодавцем та проживав в іншому місті. Нотаріус, який посвідчував заповіт, не повідомив спадкоємця про відкриття спадщини та наявність заповіту. Необізнаність про існування заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Справа №705/4950/20 від 19/12/2024

Суд встановив, що роботодавець порушив вимоги трудового законодавства, оскільки не запропонував працівнику всі наявні вакантні посади в період від попередження про звільнення до дня фактичного звільнення. Зокрема, було встановлено наявність двох вакантних посад лісничого та працевлаштування 5 нових працівників на інші посади, які не були запропоновані позивачу. Також суд відхилив аргументи роботодавця про невідповідність працівника кваліфікаційним вимогам як необґрунтовані.

Справа №758/2952/23 від 11/12/2024

Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що: 1) попередній договір купівлі-продажу не є підставою для набуття права власності на нерухомість; 2) позивач не довів факт оплати за конкретним договором про забезпечення зобов’язань, на який він посилається; 3) позивач не здійснював оплату сум, необхідних для завершення будівництва, в той час як добудова об’єкта проводилась за рахунок коштів членів житлового кооперативу.

Справа №569/19205/21 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення суду про конфіскацію транспортних засобів, які використовувались як знаряддя злочину.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не навів доказів того, що власниця транспортних засобів знала чи могла знати про їх незаконне використання. Апеляційний суд не надав мотивованих відповідей на доводи апеляційних скарг та не з’ясував всіх важливих обставин справи. Це є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, яке передбачає повернення майна власнику, якщо він не знав і не міг знати про його незаконне використання.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував рішення апеляційного суду в частині конфіскації транспортних засобів та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Справа №758/16164/19 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що договір позики містить підписи обох сторін та власноручний напис позичальника про отримання коштів, а відповідач не надав належних доказів на спростування факту підписання договору. Хоча відповідач заявляв про необхідність проведення почеркознавчої експертизи, він не оплатив її проведення та в подальшому не заявляв відповідних клопотань. Суд також врахував, що розмір пені підлягає зменшенню відповідно до ст. 551 ЦК України.

Справа №560/904/15-ц від 11/12/2024

Суд апеляційної інстанції задовольнив позов банку частково та стягнув заборгованість у доларах США, а не в гривні, як було визначено судом першої інстанції. Суд виходив з того, що банк правомірно подав заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути борг у валюті кредиту. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, якщо це передбачено договором.

Справа №295/7701/22 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за замах на крадіжку.Суд касаційної інстанції розглянув справу та встановив, що закон, за яким особу було засуджено, втратив чинність. Відповідно до кримінального процесуального законодавства, якщо діяння втратило статус кримінально караного, кримінальне провадження підлягає закриттю. Суд врахував принцип, що закон, який скасовує чи пом’якшує відповідальність особи, має зворотну дію в часі.В результаті Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та закрив кримінальне провадження через декриміналізацію діяння.

Справа №761/11948/20 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду у справі про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.286 КК України).Суд не навів детальної аргументації в резолютивній частині постанови, зазначивши лише, що повний текст рішення буде проголошено пізніше. Проте з рішення видно, що суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги захисника та зміни вироку апеляційного суду.Верховний Суд залишив без змін вирок Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №688/4314/23 від 18/12/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову через те, що не були залучені до справи всі власники земельних часток (паїв) СС «Мрія». Однак Верховний Суд не погодився з таким висновком, оскільки після 1 січня 2019 року єдиною підставою для виділення таких земельних ділянок в натурі є рішення територіальної громади в особі відповідної ради, а не всіх власників паїв. Також суд зазначив, що позови щодо паювання земель можуть розглядатися судами, де відповідачами виступають КСП, держадміністрації та органи місцевого самоврядування.

Справа №991/6481/22 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором виправдувального вироку Вищого антикорупційного суду та ухвали Апеляційної палати ВАКС у справі про зловживання службовим становищем.Суд касаційної інстанції розглянув скаргу прокурора на рішення судів нижчих інстанцій. Оскільки це лише резолютивна частина, повне обґрунтування не наведено, але суд знайшов підстави для часткового задоволення касаційної скарги прокурора. Колегія суддів вирішила, що справа потребує нового розгляду в апеляційній інстанції.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційної палати ВАКС та направив справу на новий апеляційний розгляд.

Справа №681/456/23 від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що ОСОБА_2 раніше за позивачку ОСОБА_1 звернувся із заявою про отримання земельної ділянки (18.11.2019 проти 09.09.2020), тому мав першочергове право на її отримання. Також суд зазначив, що дозвіл на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим документом і не гарантує набуття права власності. Після реєстрації права власності за ОСОБА_2 міська рада вже не мала повноважень розпоряджатися цією ділянкою.

Справа №953/8918/24 від 19/12/2024
Предмет розгляду – подання голови Харківського апеляційного суду про зміну територіальної підсудності кримінального провадження щодо групи осіб, обвинувачених у привласненні майна та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.Оскільки це лише резолютивна частина ухвали, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте такі подання зазвичай задовольняються у випадках неможливості здійснення правосуддя певним судом через об’єктивні обставини (як-от бойові дії) або для забезпечення безпеки учасників судового процесу.Верховний Суд задовольнив подання та направив матеріали кримінального провадження з Київського районного суду м. Харкова до Комсомольського міського суду Полтавської області для розгляду по суті.

Справа №990SСGС/20/24 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої ради правосуддя про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси до дисциплінарної відповідальності.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлена лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення залишити скаргу судді без задоволення, а оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя – без змін.

Справа №712/5139/20 від 18/12/2024
Предмет спору – притягнення до кримінальної відповідальності лікаря-гінеколога за неналежне виконання професійних обов’язків під час пологів, що призвело до смерті новонародженої дитини.Суд керувався тим, що лікар ОСОБА_10 не провела належний моніторинг стану плодів під час пологів та із запізненням провела кесарів розтин (через 22 хвилини замість нормативних 15 хвилин). Це підтверджується висновками судово-медичних експертиз, які встановили прямий причинний зв’язок між діями лікаря та смертю дитини внаслідок асфіксії. Суд також врахував, що лікар мала можливість проводити моніторинг почергово для кожного плоду на наявному обладнанні, але не зробила цього.Верховний Суд залишив без змін вирок щодо визнання лікаря винною за ч.2 ст.140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому) із призначенням покарання у вигляді 3 років обмеження волі з випробувальним терміном 2 роки.

Справа №753/3275/23 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 отримала право на приватизацію квартири на підставі судового рішення про визнання її наймачем, яке пізніше було скасоване Верховним Судом. Оскільки майно вибуло з власності територіальної громади без її волі, а правовідносини з вибуття об’єкта із комунальної власності становлять суспільний інтерес, суд визнав правомірним витребування квартири від добросовісного набувача ОСОБА_2.

Справа №357/4984/24 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що між сторонами існує реальний спір щодо відшкодування значної суми збитків (понад 1 млн грн), а відповідач володіє цінним майном (земельною ділянкою), яким може розпорядитися до вирішення спору. Накладення арешту на майно є співмірним із заявленими вимогами та необхідним для забезпечення можливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому такий арешт не створює надмірного тягаря для відповідача, оскільки не позбавляє його можливості користуватися майном.

Справа №501/489/23 від 18/12/2024
Предмет спору – незаконне звільнення працівниці морського порту у зв’язку зі скороченням штату.Суд при розгляді справи звернув увагу на два ключові моменти. По-перше, апеляційний суд не перевірив належним чином, чи дійсно були на підприємстві інші вакантні посади, які не запропонували працівниці при звільненні. По-друге, не було досліджено питання щодо переважного права працівниці на залишення на роботі – чи були на підприємстві однорідні посади і чи мала вона вищу кваліфікацію порівняно з іншими працівниками.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для належного дослідження всіх обставин справи.

Справа №632/2045/23 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Харківського апеляційного суду щодо засудження особи за незаконні дії з наркотичними засобами за ч.3 ст.309 КК України.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок апеляційного суду.Верховний Суд залишив без змін вирок Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №296/7350/16-к від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки.Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для часткового задоволення касаційної скарги прокурора та вважає, що справа потребує нового апеляційного розгляду.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа №676/1132/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) відсутність запису про іпотеку в реєстрі не припиняє саму іпотеку; 2) покупець квартири міг знати про існування обтяжень, оскільки купив лише частину квартири, а інша частина перебувала під обтяженням; 3) продавці квартири діяли недобросовісно, оскільки продали майно одразу після зняття обтяження на підставі судового рішення, яке пізніше було скасоване.

Справа №759/25337/23 від 18/12/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у відкритті провадження, вважаючи що позивачі обрали неправильний спосіб захисту своїх прав та мали подавати позов про визнання права власності, а не про встановлення юридичного факту. Верховний Суд не погодився з такою позицією, зазначивши що наявність спору про право не може бути підставою для відмови у відкритті провадження, а неправильно обраний спосіб захисту може бути підставою для відмови в позові, але не для відмови у відкритті провадження.

Справа №278/3548/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо засудження особи за незаконне зберігання наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських препаратів з метою збуту.Суд обґрунтував своє рішення тим, що наявність 218 однаково розфасованих згортків з наркотичними та сильнодіючими речовинами у великих розмірах, які значно перевищують потреби для власного вживання, а також обізнаність засудженого про точну кількість згортків свідчать про умисел на збут цих речовин. Суд також відхилив версію захисту про випадкове знаходження пакунку, оскільки згортки були повністю ізольовані один від одного і їх цілісність не була порушена.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду, яким засудженого було визнано винним у незаконному зберіганні наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських препаратів з метою збуту та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Справа №761/21762/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) термін проведення податкової перевірки, встановлений наказом ДПС, вже сплив; 2) податкова не надала належних доказів відсутності платника податків за податковою адресою та не обґрунтувала період, за який вимагає розкриття банківської таємниці; 3) не було надано доказів, що платник податків дійсно використовував вказані банківські рахунки.

Справа №824/67/24 від 19/12/2024
Предмет спору – скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення штрафних санкцій з американської компанії Ultra Defence Corp за порушення умов контракту з Агенцією оборонних закупівель України.Суд розглянув апеляційну скаргу американської компанії на попереднє рішення Київського апеляційного суду. На жаль, з наданого тексту неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини.Верховний Суд залишив апеляційну скаргу Ultra Defence Corp без задоволення, а попереднє рішення Київського апеляційного суду – без змін.

Справа №644/5285/21 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.2 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника в повному обсязі та не знайшов підстав для її задоволення.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №202/8251/18 від 18/12/2024

Суд дійшов висновку, що позов був поданий до неналежних відповідачів, оскільки у справах про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем має бути спадкоємець, який прийняв спадщину, або орган місцевого самоврядування (у разі відсутності спадкоємців). Позивач же подав позов до осіб, які не є спадкоємцями, і не залучив орган місцевого самоврядування.

Справа №161/15015/22 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що позивачка була незаконно притягнута до кримінальної відповідальності та перебувала під слідством і судом 94 місяці, внаслідок чого зазнала моральних страждань, була відсторонена від посади судді та недоотримала суддівську винагороду. Також суд врахував, що позивачка понесла витрати на правову допомогу під час кримінального провадження.

Справа №761/15902/14-ц від 11/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази отримання позичальником кредитних коштів. Зокрема, заява про видачу готівки не містила підпису отримувача коштів, що робить її неналежним доказом. Також суди не врахували, що банк вже звертався з аналогічним позовом раніше і отримав відмову, не дослідили питання спливу позовної давності та не розглянули клопотання позичальника про проведення почеркознавчої експертизи підписів на кредитних документах.

Справа №824/107/23 від 18/12/2024
Предмет спору – визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення про стягнення заборгованості з українського підприємства на користь британської компанії.Суд розглянув апеляційну скаргу прокуратури, яка виступила в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України. На жаль, з наявної резолютивної частини неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина рішення. Проте очевидно, що аргументи прокуратури були визнані обґрунтованими, оскільки суд задовольнив її апеляційну скаргу.За результатами розгляду Верховний Суд скасував попереднє рішення апеляційного суду та відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення на території України.

Справа №760/8842/21 від 11/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що приватний виконавець надав належні докази понесених витрат на правничу допомогу (договір про надання правничої допомоги та акт наданих послуг). Суд врахував заперечення позивача щодо неспівмірності заявленої суми та, оцінивши обсяг наданих послуг, складність справи та інші критерії, визначив обґрунтованим зменшення суми витрат. Також суд визнав поважними причини пропуску строку подання доказів щодо судових витрат.

Справа №638/1230/23 від 18/12/2024
Предмет спору: оскарження розпорядження Харківської обласної військової адміністрації про відсторонення генерального директора дитячої лікарні від роботи в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що ХОВА мала повноваження на відсторонення керівника медзакладу, оскільки після введення воєнного стану військові адміністрації отримали право управління закладами охорони здоров’я. Відсторонення було обґрунтованим, оскільки керівник залишила заклад і виїхала в інший регіон, що могло порушити його нормальне функціонування в умовах війни. При цьому за керівником зберігалась заробітна плата, а про відсторонення її повідомили телефоном та електронною поштою, що відповідає законодавству воєнного часу.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу керівника лікарні та підтримав рішення апеляційного суду про законність її відсторонення.

Справа №363/820/20 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором виправдувального вироку щодо двох осіб за статтями про бандитизм, розбій та незаконне заволодіння транспортним засобом.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) зібрані стороною обвинувачення докази, включаючи показання потерпілих, не підтверджують причетність обвинувачених до вчинення розбійного нападу; 2) протокол впізнання речей є недопустимим доказом, оскільки слідчий показав речі потерпілій до проведення офіційної процедури впізнання; 3) інформація з ломбарду про здачу ювелірних виробів не дозволяє ідентифікувати їх як викрадені у потерпілих.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора та підтримав виправдувальний вирок щодо обвинувачених за статтями про бандитизм, розбій та незаконне заволодіння транспортним засобом.

Справа №991/6481/22 від 19/12/2024

Суд першої інстанції визнав депутата винним у зловживанні службовим становищем, апеляційний суд скасував це рішення через відсутність складу злочину. Ключовим аргументом апеляційного суду було те, що депутату інкримінували зловживання службовим становищем, тоді як його дії мали б кваліфікуватися як зловживання владою – це різні форми злочину за статтею 364 КК.

Справа №180/385/22 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироків судів першої та апеляційної інстанцій у кримінальній справі за ч.2 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки).Суд касаційної інстанції розглянув касаційні скарги як засудженого, так і представника потерпілого на попередні судові рішення. Колегія суддів Верховного Суду не знайшла підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень. Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вироків судів нижчих інстанцій.За результатами розгляду Верховний Суд залишив без змін вироки судів першої та апеляційної інстанцій, а касаційні скарги обох сторін – без задоволення.

Справа №607/14298/20 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) питання про процесуальні витрати має вирішуватися в будь-якому рішенні, яким завершується кримінальне провадження, включаючи ухвалу про закриття провадження; 2) процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнуті з особи, звільненої від кримінальної відповідальності за строками давності; 3) стягнення процесуальних витрат не порушує презумпцію невинуватості, оскільки не свідчить про визнання особи винною у вчиненні злочину.

Справа №278/3959/22 від 17/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за грабіж, вчинений в умовах воєнного стану із застосуванням насильства.Суд при винесенні рішення керувався наступними аргументами: 1) винуватість засудженого підтверджується показаннями потерпілого, свідків та висновком судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень; 2) слідчий експеримент проведено з дотриманням процесуальних вимог, а участь поняті як свідка не робить його результати недопустимим доказом; 3) призначене покарання у виді 7 років позбавлення волі є мінімальним в межах санкції статті та відповідає тяжкості злочину й особі засудженого.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши в задоволенні касаційної скарги захисника.

Справа №752/10819/23 від 17/12/2024
Предмет спору – законність засудження особи за незаконне придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.Суд керувався тим, що: 1) у обвинуваченого було вилучено пістолет та боєприпаси, на які він не мав дозволу; 2) посилання захисту на те, що обвинувачений отримав зброю для участі в обороні Києва у 2022 році, не підтверджується належними документами про його членство в добровольчому формуванні; 3) повідомлення про наявність зброї під час зупинки поліцією не може вважатися добровільною здачею, оскільки особа усвідомлювала неминучість її виявлення.Суд залишив без змін вирок першої інстанції, яким особу засуджено до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки.

Справа №331/3944/22 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за крадіжку товару на суму 909,84 грн з магазину в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що 09 серпня 2024 року набув чинності новий закон, який підвищив межу вартості майна для кваліфікації крадіжки як кримінального правопорушення до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2481 грн у 2022 році). Оскільки вартість викраденого була меншою за цю суму, діяння втратило ознаки кримінального правопорушення і стало адміністративним правопорушенням. При цьому Верховний Суд відступив від попередньої практики, посилаючись на постанову Об’єднаної палати ККС ВС від 07 жовтня 2024 року, яка визнала цей закон таким, що скасовує кримінальну протиправність певних діянь.Верховний Суд скасував вирок суду першої інстанції та апеляційної інстанції і закрив кримінальне провадження щодо обвинуваченої.

Справа №643/5459/21 від 16/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) злочин належить до категорії тяжких; 2) хоча засуджена раніше не притягувалась до відповідальності та щиро розкаялась, але повторно вчинила незаконний обіг наркотиків; 3) поширення наркотиків становить серйозну загрозу здоров’ю населення, тому звільнення від відбування покарання з випробуванням неможливе.

Справа №159/437/24 від 16/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що представник позивача (адвокат) був належним чином повідомлений про судове засідання через його електронний кабінет в системі ‘Електронний суд’, оскільки адвокати зобов’язані мати такий кабінет відповідно до закону. Суд встановив, що судові повістки та документи були доставлені до електронного кабінету адвоката завчасно, а тому його аргументи про неповідомлення про судове засідання є безпідставними.

Справа №638/7447/23 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що частина вимог (про стягнення 11 597,13 грн майнової шкоди) є тотожною до вимог, які вже були предметом судового розгляду в іншій справі між тими самими сторонами. Водночас інші вимоги (про стягнення витрат на експертизу, моральної шкоди та штрафних санкцій) раніше не розглядались, тому провадження в цій частині має бути продовжено.

Справа №486/74/20 від 11/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що дитина останні 5 років проживає з батьком, має там сформовані соціальні зв’язки та друзів. Важливим фактором стало те, що дитина сама висловила бажання проживати з батьком. Суд також врахував, що зміна місця проживання дитини може негативно вплинути на її психоемоційний стан та порушити її усталений спосіб життя.

Справа №588/878/22 від 11/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) сам по собі похилий вік дарувальниці (81 рік), її стан здоров’я та продовження проживання в подарованому будинку не є достатніми підставами для визнання договорів недійсними; 2) позивачка раніше неодноразово укладала різні правочини з нерухомістю, що свідчить про її правову обізнаність; 3) не доведено, що на момент укладення договорів дарування позивачка помилялась щодо їх правової природи чи наслідків.

Справа №645/8704/21 від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) при відчуженні спадкового майна територіальна громада має право лише на відшкодування його вартості за ринковими цінами, а не на витребування в натурі; 2) добросовісний набувач не може відповідати за порушення інших осіб при вчиненні правочинів з нерухомим майном; 3) позивач не є власником або законним користувачем спірного майна, яке незаконно вибуло з його володіння, тому не має підстав для його витребування.

Справа №127/7997/22 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення покарання особі за незаконний обіг психотропних речовин.Суд керувався тим, що наявні пом’якшуючі обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік, позитивна характеристика, наявність на утриманні малолітніх родичів) істотно знижують ступінь тяжкості правопорушень. Водночас, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого, суд вирішив, що покарання має бути реальним, а не умовним. Також суд врахував, що не було доведено корисливого мотиву злочину.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, змінивши вирок апеляційного суду в частині призначення покарання – пом’якшив його до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна із реальним відбуванням покарання.

Справа №676/7843/19 від 17/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій засудженим ОСОБА_7.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення, але зазначає, що повний текст постанови буде проголошено пізніше. Суд визнав необхідним скласти повний текст постанови через складність справи, що потребує значного часу для підготовки.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу засудженого, скасував рішення судів нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №127/7997/22 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Вінницького апеляційного суду щодо засудженої за незаконне зберігання та збут наркотичних засобів.Суд врахував доводи касаційних скарг засудженої та її захисника щодо надмірної суворості призначеного покарання. Верховний Суд дійшов висновку про можливість застосування статті 69 КК України (призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом) та необхідність пом’якшення покарання засудженій. При цьому суд застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, змінивши вирок апеляційного суду в частині покарання та призначивши засудженій 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Справа №334/2843/22 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення суду про звільнення від кримінальної відповідальності водія, який порушив правила дорожнього руху та спричинив тілесні ушкодження середньої тяжкості малолітній пішоходу.Суд при винесенні рішення керувався тим, що обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану шкоду, позитивно характеризується за місцем роботи. Також суд врахував, що трудовий колектив підприємства, де працює обвинувачений, подав клопотання про передачу його на поруки, що є законною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 КК України. При цьому права потерпілої на відшкодування шкоди не обмежуються, оскільки вона може звернутися з позовом у порядку цивільного судочинства.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу.

Справа №301/433/22 від 11/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач не довела порушення правил проведення торгів, які могли вплинути на їх результат; 2) участь лише одного учасника в торгах не є порушенням, оскільки Порядок реалізації арештованого майна не містить обмежень щодо кількості учасників; 3) оскарження оцінки майна має відбуватись в окремому порядку і не може бути підставою для визнання торгів недійсними.

Справа №135/342/21 від 16/12/2024

Суд визнав особу винною, оскільки: 1) обвинувачений свідомо розмістив на своїй сторінці в соцмережі відео із закликами до зміни меж України; 2) згідно з експертизою, відео містило публічні заклики до зміни території України; 3) обвинувачений тривалий час не видаляв це відео та регулярно користувався сторінкою, тобто усвідомлював його наявність.

Справа №990/71/24 від 19/12/2024
Предмет спору – стягнення судових витрат у справі про оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови у рекомендації на посаду судді.Суд керувався тим, що при задоволенні позову особи проти суб’єкта владних повноважень всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Позивачка документально підтвердила сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги квитанціями на загальну суму 3027,80 грн. Оскільки її позовні вимоги були задоволені, а питання судових витрат не було вирішено в основному рішенні, суд прийняв додаткове рішення про їх стягнення.Велика Палата Верховного Суду постановила стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь позивачки 3027,80 грн судових витрат.

Справа №990/28/24 від 19/12/2024
Предмет спору: Оскарження дій Вищої ради правосуддя та вимога про зобов’язання вчинити певні дії.Аргументи суду: З наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини постанови без мотивувальної частини. Велика Палата Верховного Суду вирішила змінити мотивувальну частину попереднього рішення Касаційного адміністративного суду, але зміст цих змін у наданому документі не розкрито.Рішення суду: Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила апеляційну скаргу ОСОБА_1 та змінила мотивувальну частину рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року.

Справа №201/13593/19 від 27/11/2024
Предмет спору: поділ спільного майна подружжя, визнання недійсними договорів відчуження нерухомого майна та стягнення грошових коштів.Суд при вирішенні справи керувався наступними аргументами: 1) Оскільки дружина надала нотаріально посвідчену згоду на відчуження нерухомого майна чоловіком, відсутні підстави для визнання недійсними договорів дарування; 2) Право оренди земельних ділянок не може бути примусово поділене судом без згоди орендодавця, але може бути компенсоване грошима; 3) При поділі частки у статутному капіталі ТОВ інший з подружжя має право вимагати виплати половини вартості цієї частки; 4) Право вимоги за договорами позики, за якими є судові рішення про стягнення, може бути поділене між подружжям, якщо рішення не виконані.Суд частково задовольнив позовні вимоги – відмовив у визнанні недійсними договорів та поділі нерухомого майна, але направив справу на новий розгляд в частині поділу корпоративних прав та права вимоги за договорами позики.

Справа №751/10942/15-к від 16/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за незаконне придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї та боєприпасів.Суд керувався такими аргументами: 1) всі докази у справі були отримані законним шляхом з дотриманням процесуальних норм; 2) не було встановлено фактів провокації злочину з боку правоохоронних органів, оскільки їх дії мали пасивний характер; 3) показання свідків, результати негласних слідчих дій та інші докази підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.

Справа №331/3598/23 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні.Оскільки в резолютивній частині відсутні мотиви суду, можна лише констатувати, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги. Суд вирішив, що апеляційний суд неправомірно відмовив у розгляді апеляційної скарги по суті, тому справа потребує нового розгляду в апеляційній інстанції.За результатами розгляду Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Справа №639/5936/21 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що після закінчення виконавчого провадження постановою державного виконавця від 26 липня 2019 року, в якій зазначено про припинення арешту майна, такий арешт підлягає зняттю відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Той факт, що боржник не виконав рішення суду про знесення самочинного будівництва, не є підставою для збереження арешту після закінчення виконавчого провадження.

Справа №686/29638/23 від 18/12/2024

Суд визнав, що позивачка не довела підстав для стягнення майнової шкоди, оскільки природні ресурси є власністю Українського народу, а не конкретної особи. Щодо моральної шкоди – суд відмовив у стягненні з України через недоведеність її бездіяльності, але частково задовольнив вимоги до РФ, оскільки внаслідок агресії позивачка зазнала душевних страждань, втрати спокою та необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Справа №487/5969/21 від 18/12/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки вважав, що відповідач (військовослужбовець) пропустив строк на оскарження без поважних причин. Однак Верховний Суд вказав, що перебування відповідача на військовій службі в зоні бойових дій під час воєнного стану може бути поважною причиною пропуску строку, якщо це об’єктивно унеможливило подання апеляційної скарги вчасно. Апеляційний суд мав детально дослідити ці обставини, а не формально відмовити у відкритті провадження.

Справа №520/12887/18 від 18/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним заповіту, за яким спадкодавець заповів своє майно релігійним організаціям та іншим особам, позбавивши права спадкування свого племінника.Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що: 1) висновком почеркознавчої експертизи підтверджено, що рукописний текст у заповіті виконаний самим спадкодавцем; 2) не доведено, що спадкодавець не володів українською мовою, оскільки він був громадянином України і тривалий час проживав в Одесі; 3) твердження про зловживання спадкодавцем алкоголем та його агресивну поведінку не підтверджені медичними документами і не свідчать про нездатність усвідомлювати свої дії під час складання заповіту.Верховний Суд залишив рішення попередніх інстанцій без змін, оскільки заповіт відповідає вимогам закону щодо форми та змісту, а його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача.

Справа №751/8698/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна за незаконний збут наркотичних засобів.Суд керувався тим, що конфіскація майна є обов’язковим додатковим покаранням за тяжкі корисливі злочини, передбачена санкцією статті 307 КК України. При цьому було враховано, що обвинувачений свідомо обрав злочинний шлях заробітку, діяв з корисливих мотивів та розраховував на отримання прибутку від незаконного збуту наркотиків. Хоча суд і врахував пом’якшуючі обставини (щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність судимостей), але визнав, що підстав для незастосування конфіскації майна немає.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій, визнавши призначене покарання справедливим та обґрунтованим.

Справа №534/1680/20 від 13/11/2024
Предмет спору – розподіл судових витрат у справі про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в спільному майні.Суд керувався тим, що розподіл судових витрат здійснюється судом, який ухвалює остаточне рішення у справі, пропорційно до задоволених вимог. Оскільки касаційну скаргу позивачки було задоволено частково, а апеляційний суд не вирішив питання про стягнення відстроченого судового збору, Верховний Суд здійснив розподіл всіх судових витрат у справі. При цьому суд врахував розміри ставок судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг як за майнові, так і немайнові вимоги.За результатами розгляду заяви суд частково її задовольнив – стягнув з відповідача на користь позивачки відшкодування судового збору за подання позовної заяви в частині немайнової вимоги, а також стягнув з відповідача в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги.

Справа №199/5221/23 від 18/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку Дніпровського апеляційного суду щодо особи, обвинуваченої у замаху на умисне вбивство та незаконному поводженні зі зброєю.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, але з огляду на часткове задоволення касаційної скарги та скасування вироку апеляційного суду, можна припустити, що були виявлені істотні порушення кримінального процесуального закону або неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, які вимагають нового апеляційного розгляду справи. При цьому суд вважав за необхідне залишити обвинуваченого під вартою на час нового розгляду справи.За результатами розгляду Верховний Суд скасував вирок апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції, обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Справа №689/2404/20 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо особи, яку обвинувачували у підробленні та використанні підроблених документів при розподілі майна сільськогосподарського підприємства.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) обвинувачення не довело поза розумним сумнівом факт підроблення документів, оскільки майно дійсно розподілялось між пайовиками в різних пропорціях; 2) наявні документи підтверджують законність розподілу майна, включаючи довідку директора СТОВ; 3) всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого.Верховний Суд залишив без змін виправдувальний вирок та відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора.

Справа №199/5221/23 від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд недостатньо обґрунтував наявність у засудженого прямого умислу на вбивство та не пояснив, які саме обставини свідчать про те, що підсудний вважав свої дії достатніми для досягнення смерті потерпілого. Також не було належно мотивовано, чому злочин кваліфіковано саме як закінчений замах на вбивство. Суд зазначив, що правова кваліфікація має чітко узгоджуватися з фактичними обставинами справи, які повинні бути детально викладені.

Справа №369/16526/20 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що дії обвинуваченого утворюють реальну сукупність злочинів, оскільки спочатку він вчинив сексуальне насильство без проникнення в тіло потерпілої, а потім намагався вчинити її зґвалтування. Суд врахував, що вина підсудного підтверджується показаннями потерпілої та свідків, висновками експертиз, відеозаписами з камер спостереження та іншими доказами. Також суд відхилив доводи захисту про те, що всі дії охоплювались єдиним умислом на зґвалтування.

Справа №569/4498/20 від 04/12/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили ключові обставини: чи дійсно порушуються права позивача та учасників ОСББ, чи має місце істотне відхилення від проекту будівництва, чи впливає воно на планування та благоустрій території. Також не було надано належної оцінки висновку експерта про те, що добудова не створює аварійної ситуації та не перешкоджає доступу до комунікацій.

Справа №752/1273/21 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) не доведено наявність законних підстав для припинення іпотеки, оскільки договір іпотеки є чинним; 2) кредитор вчасно (протягом 6 місяців) пред’явив свої вимоги через нотаріуса після смерті боржника, дотримавшись строків за статтею 1281 ЦК України; 3) визнання недійсним договору дарування, на підставі якого було укладено іпотеку, не є підставою для припинення іпотеки згідно закону.

Справа №362/6637/23 від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково відмовив у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Позивач правильно заявив про орієнтовний розмір витрат у відзиві на апеляційну скаргу (до прийняття постанови) та подав заяву про відшкодування протягом 5 днів після ухвалення рішення. Апеляційний суд неправильно вважав, що такі витрати мали бути заявлені ще в позовній заяві.

Справа №464/1713/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що наявність договору між батьками про визначення місця проживання дитини з матір’ю не є нововиявленою обставиною, оскільки на момент видачі судового наказу дитина фактично проживала з батьком. Суд зазначив, що нововиявленими можуть бути лише ті обставини, які існували на момент розгляду справи, не були і не могли бути відомі заявнику, та які могли б суттєво вплинути на рішення суду. Наявність спору про визначення місця проживання дитини не впливає на право стягнення аліментів з того з батьків, з ким дитина фактично не проживає.

Справа №761/11948/20 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення реального покарання у виді позбавлення волі замість звільнення від відбування покарання з випробуванням за смертельну ДТП.Суд керувався тим, що обвинувачена грубо порушила ПДР, проїхавши на червоне світло та збивши малолітню дитину на пішохідному переході, що призвело до її смерті. Хоча обвинувачена раніше не судима, має на утриманні хвору дитину та частково відшкодувала шкоду, тяжкість наслідків та характер порушення вимагають реального покарання для досягнення мети виправлення. Також суд врахував позицію потерпілих – батьків загиблої дитини, які наполягали на реальному покаранні.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Справа №641/1029/23 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений, будучи офіцером, без поважних причин залишив військову частину в районі бойових дій, що підриває військову дисципліну. Хоча суд врахував пом’якшуючі обставини (щире каяття, наявність дружини з інвалідністю), але дійшов висновку, що виправлення засудженого можливе лише при реальному відбуванні покарання. Суд також зазначив, що призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі є мінімально можливим за цей злочин і відповідає його тяжкості.

Справа №127/13959/20 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення покарання особі, яка вчинила крадіжку у великих розмірах та пропонувала хабар поліцейському.Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений раніше був неодноразово (більше 10 разів) судимий за аналогічні злочини проти власності, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість. Хоча обвинувачений формально визнав вину, він не вчинив реальних дій для відшкодування завданої шкоди потерпілій у розмірі понад 488 тисяч гривень та не вибачився перед нею. Суд також врахував позицію потерпілої та прокурора, які наполягали на більш суворому покаранні.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у вигляді 7 років 3 місяців позбавлення волі.

Справа №308/22432/23 від 11/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що приватний виконавець мав право відкрити виконавче провадження, оскільки у виконавчому листі була вказана адреса боржника в межах виконавчого округу виконавця, а також на території цього округу знаходилось нерухоме майно боржника. При цьому законодавство не зобов’язує виконавця додатково перевіряти фактичне місце проживання боржника при відкритті провадження.

Справа №210/6948/19 від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд розглянув справу з порушенням процесуального права – не було належним чином повідомлено позивачку про дату та час судового засідання. Апеляційний суд надіслав повідомлення через Viber, хоча не мав письмової згоди позивачки на такий спосіб повідомлення. Це є порушенням права на справедливий судовий розгляд та основних принципів цивільного судочинства.

Справа №208/4228/19 від 11/12/2024

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 не є учасником виконавчого провадження, але вважає, що на торгах було продано майно, яке належить йому на праві власності. В такому випадку захист порушеного права можливий лише шляхом подання віндикаційного позову до останнього набувача майна, а не через визнання торгів недійсними. Оскільки позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права, який не призведе до його відновлення, суд відмовив у задоволенні позову.

Справа №604/481/23 від 11/12/2024

Суд встановив, що позивач не сплатив орендну плату за 2022 рік в установлений договором строк, тобто не виконав належним чином свої обов’язки за договором оренди. Через це він втратив переважне право на укладення договору оренди на новий строк, оскільки таке право мають лише орендарі, які належно виконували свої обов’язки. Суд також зазначив, що після закінчення строку дії договору власник земельної ділянки мав право розпорядитися нею на власний розсуд.

Справа №288/1462/23 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо засудженої за виправдовування збройної агресії РФ через публікації в соціальній мережі «Однокласники».Суд керувався тим, що: 1) засуджена протягом півроку умисно розповсюджувала публікації, які виправдовували агресію РФ, незважаючи на масову загибель військових та цивільних; 2) її каяття не було щирим, оскільки спочатку вона не визнавала вину і намагалась виправдати свої дії; 3) перерахування коштів на ЗСУ було здійснено вже після винесення першого вироку, що не свідчить про справжнє каяття.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким засуджену покарано до 5 років позбавлення волі без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Справа №536/897/24 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.286 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови буде складено пізніше. Проте з рішення видно, що колегія суддів Верховного Суду не знайшла підстав для скасування чи зміни оскарженого вироку апеляційного суду та визнала його законним.Верховний Суд залишив без змін вирок Полтавського апеляційного суду від 24 червня 2024 року, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №753/13117/23 від 19/12/2024

Суд першої інстанції задовольнив позов, зобов’язавши банк повернути кошти, оскільки списання відбулось без згоди клієнта, а банк не вжив заходів для з’ясування обставин справи. Банк пропустив строк на апеляційне оскарження, а його аргументи щодо поважності причин пропуску (збої в роботі оператора зв’язку, воєнний стан) були визнані необґрунтованими, оскільки не доведено, що ці обставини реально перешкоджали своєчасному поданню скарги. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що сам факт воєнного стану без доведення конкретних перешкод не є підставою для поновлення строку.

Справа №757/56899/19-к від 19/12/2024
Предмет спору – клопотання обвинуваченого про зміну територіальної підсудності кримінального провадження щодо державної зради.Оскільки в ухвалі наведена лише резолютивна частина без мотивувальної, неможливо встановити аргументи, якими керувався суд при прийнятті рішення. Проте варто зазначити, що питання зміни територіальної підсудності вирішується Верховним Судом відповідно до статті 34 КПК України при наявності обґрунтованих підстав.Суд відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого про направлення матеріалів кримінального провадження з одного суду до іншого.

Справа №293/779/16-ц від 18/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не довели факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, оскільки не звертались із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори та фактично не вступили у володіння спадковим майном. Також суд врахував, що записи про їх реєстрацію у спірному будинку на час відкриття спадщини відсутні.

Справа №495/5193/18 від 11/12/2024

Суд встановив, що оскільки спір стосується майна боржника у справі про банкрутство та може вплинути на розмір ліквідаційної маси, він повинен розглядатися виключно господарським судом у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства.

Справа №755/14631/23 від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково відмовив у відкритті провадження, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного вручення відповідачу як рішення суду першої інстанції, так і ухвали про повернення первинної апеляційної скарги. Суд наголосив, що надсилання судового рішення учаснику справи є процесуальним обов’язком суду, а відсутність доказів вручення означає, що рішення вважається не врученим.

Справа №990SСGС/16/24 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження суддею Полтавського апеляційного суду рішення Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.На жаль, з наданого тексту рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина постанови. Для повного аналізу аргументації суду потрібен повний текст судового рішення.Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення залишити скаргу судді без задоволення, а оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя – без змін.

Справа №646/7619/23 від 11/12/2024

Суд встановив, що звільнення відбулось з дотриманням всіх вимог законодавства – працівника попередили за 2 місяці, вакантні посади були відсутні, скорочення стосувалось не лише позивача, а всіх працівників його кваліфікації. Суд також відхилив аргумент про те, що звільнення було незаконним через наявність справи про мобінг, оскільки скорочення не мало ознак цькування і стосувалось багатьох працівників. Доводи про те, що працівник вже підпорядковувався іншій компанії також були відхилені, оскільки новий оператор газорозподільних мереж не був правонаступником попереднього.

Справа №753/9012/22 від 18/12/2024

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 незаконно збільшила площу належного їй приміщення з 186,4 кв.м до 197,1 кв.м за рахунок самовільного приєднання технічного приміщення площею 9,8 кв.м, яке належить позивачці. При реєстрації права власності на збільшену площу не було надано всіх необхідних документів, передбачених законодавством для реєстрації реконструйованого об’єкта. Крім того, рішення суду, на підставі якого здійснювалась реєстрація, не містило вказівки на конкретну площу приміщення.

Справа №562/1148/22 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги через неусунення недоліків у встановлений строк у справі про розірвання шлюбу та поділ майна.Суд керувався тим, що: 1) представник заявниці (адвокат) подав апеляційну скаргу через електронний кабінет в системі ‘Електронний суд’; 2) копія ухвали про усунення недоліків була належним чином доставлена до електронного кабінету адвоката; 3) заявниця пропустила 5-денний строк на усунення недоліків і не надала пояснень щодо причин пропуску; 4) вручення документів представнику вважається врученням самій особі.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, оскільки апеляційний суд правильно застосував процесуальне законодавство щодо порядку комунікації з учасниками процесу через електронний кабінет їх представників.

Справа №824/75/24 від 19/12/2024

Суд встановив, що Київський апеляційний суд неправильно повернув заяву про скасування арбітражного рішення, оскільки не дотримався належної процедури вручення судових документів. Зокрема, суд надіслав ухвалу лише на електронну пошту, яка не є офіційною, і не направив її рекомендованим листом, як того вимагає закон. Через це польська компанія не змогла вчасно повторно подати заяву про скасування арбітражного рішення.

Справа №638/7210/15-ц від 18/12/2024

Суд керувався тим, що позивачі повторно не з’явились у судові засідання, хоча вважаються належним чином повідомленими про їх проведення, оскільки судові повістки направлялись за вказаною ними адресою. При цьому позивачі не подавали заяв про розгляд справи за їх відсутності та не повідомляли про зміну адреси проживання. Суд також врахував, що справа розглядається з 2015 року і позивачі неодноразово не з’являлись на засідання.

Справа №754/11495/23 від 17/12/2024

Суд першої інстанції засудив двох осіб за збут наркотиків, врахувавши великий розмір вилучених речовин (9,766 г амфетаміну), їх розфасування у 34 пакетики, наявність електронних ваг та записів. Апеляційний суд змінив кваліфікацію на зберігання без мети збуту, не дослідивши безпосередньо докази та не обґрунтувавши належним чином відсутність умислу на збут. Верховний Суд вказав, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів.

Справа №334/5592/23 від 19/12/2024

Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що прокуратура оскаржила виправдувальний вирок або м’яке покарання, призначене судами нижчих інстанцій, оскільки касаційна скарга прокурора була задоволена.

Справа №824/105/24 від 19/12/2024
Предмет спору – скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення коштів за оборонним контрактом з американської компанії на користь ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель».Оскільки в документі наведено лише вступну та резолютивну частини, неможливо детально проаналізувати аргументи суду. Проте, враховуючи що і апеляційний суд, і Верховний Суд відмовили у задоволенні скарги американської компанії, можна зробити висновок, що суди не знайшли підстав для скасування арбітражного рішення відповідно до законодавства України про міжнародний комерційний арбітраж.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду та відмовив у задоволенні апеляційної скарги американської компанії.

Справа №369/5998/16-к від 16/12/2024
Предмет спору – законність виправдання особи у справі про незаконне придбання, транспортування та зберігання з метою збуту алкогольних напоїв.Суд звернув увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, згідно з яким алкогольний напій може бути предметом злочину за статтею 204 КК за двох умов: виготовлення на основі спиртів згідно з нормами Податкового кодексу та протиправне поводження з ним як з підакцизним товаром. Апеляційний суд не проаналізував усі докази та доводи прокурора, зокрема щодо того, що вилучена рідина хоч і не відповідала стандартам горілки, але підпадала під визначення підакцизного алкогольного напою. Також суд не оцінив належним чином докази проведення контрольної закупки.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд через істотні порушення процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

Справа №990/16/24 від 12/12/2024

Суд керувався тим, що Мін’юст як суб’єкт владних повноважень може звертатися до адміністративного суду лише у випадках, прямо передбачених законом. Оскільки законодавство не наділяє Мін’юст правом оскаржувати рішення ВРП щодо забезпечення незалежності суддів, а таке рішення стосується прав саме суддів, а не Мін’юсту – справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Справа №761/26091/23 від 20/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач перебував під слідством та судом майже 6 років, що призвело до порушення його нормальних життєвих звʼязків, негативно вплинуло на душевний стан та здоровʼя, спричинило втрату роботи. Також суд врахував, що мінімальний розмір відшкодування за законом становить один мінімальний розмір зарплати за кожен місяць перебування під слідством. При цьому суд взяв до уваги наявність публікацій негативного характеру про позивача в пресі та погіршення стану його здоровʼя, що підтверджується медичними документами.

Справа №607/14298/20 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо хуліганства (ч.2 ст.296 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що справа стосується обвинувачення особи у хуліганстві, вчиненому за обтяжуючих обставин, і попередні судові інстанції визнали особу винною у вчиненні цього злочину.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Тернопільського апеляційного суду, а касаційну скаргу обвинуваченого – без задоволення.

Справа №755/15005/23 від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд не дослідив належним чином розрахунок компенсації за втрату частини зарплати у розмірі 319 065 грн, не перевірив його в сукупності з іншими доказами. Також суд зазначив, що висновки апеляційного суду про зменшення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 388 985 грн до 50 000 грн є передчасними, оскільки суд врахував при цьому факт стягнення компенсації за затримку зарплати, правомірність якої не була належно перевірена.

Справа №757/17735/16-ц від 18/12/2024

Суд відмовив у перегляді рішення, оскільки посилання заявника на правову позицію Вищого спеціалізованого суду України в іншій справі не є нововиявленою обставиною. Суд наголосив, що нововиявленими можуть бути лише фактичні обставини, які існували на момент розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику. Правова позиція суду в іншій справі такою обставиною не є.

Справа №613/620/21 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що орендовані земельні ділянки не входили до складу єдиного майнового комплексу підприємства при приватизації, про що було чітко зазначено в інформаційному повідомленні про продаж. Також у договорі купівлі-продажу було прямо вказано, що земельні ділянки не входять до об’єкта приватизації, а питання землекористування покупець має вирішувати самостійно. Суд встановив, що позивач не довів порушення його прав та інтересів оспорюваними угодами про розірвання договорів оренди.

Справа №211/5222/23 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що позивач надав достатньо доказів спільного проживання з відповідачкою однією сім’єю в період з вересня 2006 по серпень 2007 року (спільні фотографії, документи про спільні витрати на ремонт квартири, акт про спільне проживання). Оскільки спірна квартира була придбана в цей період, вона є їх спільною сумісною власністю, а частки в ній мають бути рівними відповідно до презумпції рівності часток подружжя.

Справа №464/5336/13 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) пособник не може бути учасником групи осіб за попередньою змовою, оскільки не виконує об’єктивну сторону злочину; 2) обвинувачений не мав повноважень розпоряджатися коштами банку, оскільки діяв лише як представник компанії за договором про співпрацю; 3) обвинувачений не був службовою особою, а лише найманим працівником, який діяв в межах договірних відносин з банком.

Справа №334/2843/22 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст.286 КК України).Оскільки в документі наведена лише резолютивна частина постанови Верховного Суду, без мотивувальної частини, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при прийнятті рішення. Для повного аналізу правової позиції суду необхідно дочекатися оприлюднення повного тексту постанови, яке заплановане на 19 грудня 2024 року.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2024 року, а касаційну скаргу законного представника потерпілої – без задоволення.

Справа №209/1235/20 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що свідоцтво про право на спадщину не є правочином, тому до нього не можуть застосовуватися норми про недійсність правочинів. Крім того, підстави для визнання свідоцтва недійсним мають існувати на момент його видачі, а в даному випадку вони виникли пізніше – після скасування рішення про усунення позивача від спадкування. Також суд вказав, що належним способом захисту прав спадкоємця в такій ситуації є віндикаційний позов.

Справа №344/4122/22 від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) згідно висновку судово-психіатричної експертизи на момент складання заповіту у 2010 році заповідачка не страждала психічними розладами і могла усвідомлювати свої дії; 2) заповідачка не перебувала на психіатричному обліку в період 2005-2015 років; 3) недієздатною її було визнано лише у 2017 році, тобто значно пізніше складання оспорюваного заповіту.

Справа №990SСGС/18/24 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження суддею Верховного Суду рішення Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки представлена лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Велика Палата Верховного Суду залишила скаргу судді без задоволення, а оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя – без змін.

Справа №990/133/24 від 12/12/2024

Суд визнав, що запитувані документи є публічною інформацією, а ненадання їх адвокату є протиправним. Суд вказав, що факт неналежного виконання Тимчасовою слідчою комісією вимог закону щодо передачі документів до Апарату Верховної Ради не може бути підставою для відмови у задоволенні законних вимог адвоката. Верховна Рада як розпорядник інформації повинна була вжити всіх заходів для надання запитуваних документів.

Справа №331/3598/23 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника на рішення про продовження тримання під вартою.Суд керувався тим, що апеляційний суд порушив процесуальний закон, коли повернув скаргу захисника через нібито відсутність повноважень. За законом, якщо до апеляційної скарги не додані належні документи про повноваження захисника, суд має залишити її без руху і надати час для усунення недоліків, а не повертати її одразу. Крім того, апеляційний суд не врахував, що цей же захисник вже представляв інтереси обвинуваченого в суді першої інстанції.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Справа №400/490/20 від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд розглянув справу з порушенням процесуальних прав третьої особи ОСОБА_2, яка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Це позбавило її можливості взяти участь у розгляді справи та реалізувати свої процесуальні права. Такі порушення є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п.5 ч.1 ст.411 ЦПК України.

Справа №755/8434/22 від 18/12/2024
Предмет спору – заява засудженого про роз’яснення судового рішення Верховного Суду від 13 листопада 2024 року.Суд розглянув заяву в порядку статті 380 КПК України, яка передбачає можливість роз’яснення судового рішення його учасникам, якщо воно є незрозумілим. Оскільки повний текст ухвали ще не складено, суд оголосив лише резолютивну частину.Верховний Суд відмовив засудженому у роз’ясненні постанови.

Справа №386/745/22 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду, яким дії обвинуваченого були перекваліфіковані з необережного вбивства на умисне вбивство.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів – не допитав свідків особисто, а просто по-іншому оцінив їх показання, надані в суді першої інстанції. Крім того, апеляційний суд неправомірно послався на пояснення підозрюваного, які не є джерелом доказів у кримінальному провадженні.Верховний Суд скасував вирок апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду, щоб той безпосередньо дослідив усі докази та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Справа №990/28/24 від 19/12/2024

Суд встановив, що позивач не довів, яким чином дії члена ВРП ОСОБА_2 щодо інших суддів та неприйняття рішення про його звільнення впливають на права та інтереси самого позивача. Також суд зазначив, що позивач не є суб’єктом призначення чи звільнення членів ВРП, а наведені ним аргументи щодо конфлікту інтересів є абстрактними та загальними.

Справа №604/182/23 від 11/12/2024

Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела, що оскаржуване рішення порушує її права. Зокрема, не було доведено, що земельна ділянка, передана відповідачці за адресою вул. Д. Галицького, та ділянка, якою користувалась мати позивачки за адресою вул. Островського, є однією і тією ж ділянкою або що має місце накладення їх меж. Також суд зазначив, що підписання акту погодження меж само по собі не призводить до виникнення чи припинення прав на земельну ділянку.

Справа №907/825/22 від 18/12/2024
Предмет спору – визнання укладеним договору між будівельною компанією та Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення, без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та аргументація суду.Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні позову будівельної компанії повністю, скасувавши при цьому рішення судів попередніх інстанцій, які були на користь позивача, та стягнула з позивача судові витрати.

Справа №753/17909/23 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що оскільки всі сторони спору зареєстровані як фізичні особи-підприємці, а предметом договору є спільна господарська діяльність для досягнення комерційних цілей, такий спір належить до юрисдикції господарських судів, а не цивільних. Суд врахував, що фізична особа-підприємець набуває статусу суб’єкта господарювання, і спори щодо її підприємницької діяльності розглядаються в господарських судах.

Справа №990/97/24 від 12/12/2024

Суд керувався тим, що законодавство чітко вимагає від усіх кандидатів, включаючи діючих суддів, подавати документи, що підтверджують відповідність вимогам статті 69 Закону ‘Про судоустрій і статус суддів’. Положення ВККС конкретизує, що таким документом є витяг з інформаційно-аналітичної системи щодо судимості, і не передбачає винятків для діючих суддів. Суд також зазначив, що позивачка мала достатньо часу для отримання необхідного документу, оскільки конкурс був оголошений заздалегідь.

Leave a comment

E-mail
Password
Confirm Password