Справа №738/429/23 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що кредитор своєчасно (у грудні 2020 року) пред’явив вимоги до спадкоємців після смерті боржника. Апеляційний суд помилково застосував строк позовної давності, оскільки представник відповідачів не обґрунтовував свої заяви обставинами зміни строку виконання зобов’язань, а лише посилався на пропуск строку пред’явлення вимог до спадкоємців. При цьому вимоги про виселення є передчасними, оскільки звернення з таким позовом не є необхідним для реалізації іпотечного майна.
Справа №371/569/21 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором закриття кримінального провадження щодо двох осіб, обвинувачених у привласненні майна та службовому підробленні.Суд першої інстанції та апеляційний суд закрили кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Однак Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу прокурора, дійшов висновку про необхідність скасування попередніх судових рішень. На жаль, з наданої резолютивної частини неможливо встановити конкретні мотиви такого рішення, оскільки вони будуть викладені в повному тексті постанови.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №711/5299/21 від 04/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач вчасно заявив про наявність судових витрат на правничу допомогу та надав відповідні докази їх понесення. Суд врахував складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, розгляд справи в порядку спрощеного провадження та необхідність дотримання критеріїв розумності і справедливості. При цьому суд зменшив заявлену суму витрат з 31 000 грн до 10 000 грн, вважаючи таку суму співмірною.
Справа №331/1255/17 від 11/12/2024
Суд встановив, що хоча власниця магазину надала гарантійний лист про перенесення опор, це не є достатньою підставою для покладення на неї такого обов’язку, оскільки опори є комунальною власністю на балансі підприємства. При цьому право комунального підприємства на володіння та користування опорами не порушується, оскільки вони продовжують використовуватись за призначенням.
Справа №461/5877/22 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що після закінчення строку дії депозитних договорів та ухвалення рішення про стягнення коштів у 2012 році між сторонами припинились договірні відносини, тому відсутні підстави для нарахування договірної пені. Щодо моральної шкоди – суд врахував, що позивач вже реалізував право на її відшкодування в іншій справі, а законодавство не передбачає багаторазового відшкодування моральної шкоди за одним і тим самим фактом порушення прав.
Справа №369/12118/23 від 11/12/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов частково, стягнувши з відповідача борг, проценти та інфляційні втрати. Апеляційний суд скасував це рішення і передав справу до господарського суду, оскільки щодо відповідача було відкрито справу про банкрутство. Однак Верховний Суд встановив, що справа про банкрутство була відкрита вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, тому передача справи до господарського суду була неправомірною.
Справа №263/14009/21 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок у кримінальній справі.Суд керувався тим, що перелік відомостей, які повинні міститися в апеляційній скарзі, є вичерпним і визначений статтею 396 КПК. Апеляційний суд неправомірно вимагав від прокурора надати інформацію про місце перебування обвинуваченого, оскільки такі відомості не входять до обов’язкових вимог щодо змісту апеляційної скарги. Крім того, суд наголосив на важливості забезпечення права на апеляційне оскарження як основоположного принципу верховенства права.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи.
Справа №204/10297/23 від 16/12/2024
Суд керувався тим, що довідка військової частини про загибель особи не є достатнім доказом смерті, оскільки відсутні медичні документи чи інші докази, які б достовірно підтверджували факт смерті. За таких обставин правильним буде звернення із заявою про оголошення особи померлою, а не про встановлення факту смерті. Також суд зазначив, що роботодавець не є належним заявником у такій категорії справ.
Справа №591/6556/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Сумського апеляційного суду щодо засудження особи за ухилення від призову під час мобілізації (ст. 336 КК України).Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника, який оскаржував вирок апеляційного суду. На жаль, з наданої резолютивної частини неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки вони будуть викладені в повному тексті рішення, який має бути проголошений пізніше.За результатами розгляду Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисника без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін.
Справа №287/1093/21 від 12/12/2024
Предмет спору стосується законності закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування щодо групи осіб, які підозрювались у незаконній вирубці лісу та службових злочинах.Суд керувався тим, що: 1) повідомлення про завершення досудового розслідування не було належним чином вручене підозрюваним та їх захисникам; 2) фактичне ознайомлення з матеріалами справи відбулося після спливу встановленого строку досудового розслідування; 3) обвинувальний акт було направлено до суду поза межами строку досудового розслідування.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування.
Справа №619/5039/23 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка (мати) не довела належними доказами факт свідомого ухилення батька від виконання батьківських обов’язків. Також суд врахував думку самої дитини, яка висловила бажання спілкуватися з батьком. Суд наголосив, що зміна прізвища дитини має відповідати її найкращим інтересам, а в даному випадку немає підстав вважати, що батькове прізвище суперечить інтересам дитини, оскільки батько сплачує аліменти.
Справа №507/1807/22 від 11/12/2024
Суд врахував, що хоча підстава закриття кримінального провадження прямо не передбачена в законі про відшкодування шкоди, але оскільки вину особи не було доведено в суді, вона має право на компенсацію. При визначенні розміру відшкодування суд взяв до уваги тривалість кримінального переслідування (98 місяців) та розмір мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи (6700 грн). Також суд керувався принципом верховенства права та практикою Європейського суду з прав людини щодо права на свободу і особисту недоторканність.
Справа №396/1398/21 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження засудженим ОСОБА_6 ухвали Кропивницького апеляційного суду від 18 березня 2024 року.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів щодо прийнятого рішення – вони будуть викладені у повному тексті постанови, який буде оголошено 16 грудня 2024 року.Верховний Суд вирішив залишити без зміни ухвалу Кропивницького апеляційного суду, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.
Справа №440/295/19 від 11/12/2024
Суд апеляційної інстанції залишив позов без розгляду через повторну неявку позивачки в судові засідання, але залишив в силі рішення суду першої інстанції про стягнення з позивачки витрат на правничу допомогу в розмірі 16 242 грн. Верховний Суд вказав, що при залишенні позову без розгляду стягнення судових витрат можливе лише у випадку доведення необґрунтованих дій позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Оскільки апеляційний суд не дослідив це питання належним чином, справу в частині вирішення питання про судові витрати направлено на новий розгляд.
Справа №592/9605/21 від 11/12/2024
Суд визнав, що апеляційний суд правомірно провів засідання без участі сторони захисту, оскільки: 1) протягом 10 місяців обвинувачений та його захисник систематично подавали клопотання про відкладення засідань з непереконливих причин; 2) не надали належних доказів неможливості участі в засіданні навіть у режимі відеоконференції; 3) така поведінка була розцінена як зловживання процесуальними правами та затягування процесу.
Справа №209/1008/24 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови ще не складено. Проте, виходячи з резолютивної частини, можна зробити висновок, що Верховний Суд встановив порушення права особи на апеляційне оскарження, що є фундаментальним правом у кримінальному процесі.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Справа №130/3611/23 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо особи, яка зробила неправдиве повідомлення про замінування ресторану під час весілля.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) злочин є тяжким і створює загрозу громадській безпеці, вносить дезорганізацію в роботу установ та викликає паніку серед населення; 2) засуджений частково відшкодував шкоду і щиро розкаявся, що є пом’якшуючими обставинами; 3) призначене покарання у вигляді 2 років позбавлення волі є мінімальним в межах санкції статті і відповідає тяжкості злочину та особі винного.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким особу засуджено до 2 років реального позбавлення волі.
Справа №369/5998/16-к від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо особи, яка обвинувачувалась у незаконному виготовленні, зберіганні або збуті підакцизних товарів.Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення, але з тексту видно, що прокурор не погодився з рішенням апеляційного суду та оскаржив його в касаційному порядку. Верховний Суд, розглянувши скаргу, знайшов підстави для її часткового задоволення.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №539/1379/22 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) злочин належить до категорії особливо тяжких; 2) наявні дві обтяжуючі обставини – стан алкогольного сп’яніння та рецидив злочину; 3) засуджений вчинив новий злочин в період іспитового строку; 4) життя людини є найвищою соціальною цінністю і призначене покарання відповідає тяжкості злочину.
Справа №371/569/21 від 03/12/2024
Предмет спору стосується законності закриття кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій через нібито пропущення строків досудового розслідування.Суд встановив, що обвинувальний акт був направлений до суду 7 червня 2021 року, тобто в межах строку досудового розслідування, який закінчувався 11 червня 2021 року. При цьому Верховний Суд керувався тим, що період ознайомлення сторін з матеріалами справи не включається у строк досудового розслідування, а кінцевим моментом цього строку є фактичне направлення обвинувального акту до суду.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій про закриття кримінального провадження та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №361/5334/18 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що медичним закладом були допущені недоліки при наданні медичної допомоги пацієнту, що підтверджується висновками судово-медичних експертиз. При цьому суд врахував, що навіть при наданні медичної допомоги в повному обсязі, гарантувати збереження життя пацієнта було неможливо через важкий стан після ДТП. Також суд взяв до уваги, що з винуватця ДТП вже було стягнуто компенсацію моральної шкоди на користь батьків.
Справа №472/265/23 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що між сторонами існувала усна домовленість про оренду квартири, власниця завчасно (за 3 місяці) попередила орендарів про необхідність звільнити житло, оскільки воно потрібне їй для власного проживання. При цьому суд врахував, що у власниці немає іншого житла, а виселення орендарів є пропорційним втручанням у їхнє право на житло, оскільки ґрунтується на законі та було передбачуваним для них.
Справа №711/82/24 від 17/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем протягом п’яти років до відкриття спадщини. Надані докази (показання свідків, чеки, акти) суд визнав недостатніми для підтвердження наявності спільного бюджету, спільного харчування, участі у спільних витратах та інших ознак сімейних відносин. Сам факт тривалого знайомства та надання допомоги померлій не свідчить про наявність між ними взаємних прав та обов’язків, притаманних членам сім’ї.
Справа №352/2182/23 від 17/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що в закладі дійсно відбулося скорочення кількості груп з 11 до 8 через низьку відвідуваність дітей, що потягнуло за собою необхідність скорочення штату. При цьому роботодавець дотримався всіх вимог законодавства – завчасно попередив працівницю про звільнення, провів порівняння продуктивності праці працівників для визначення переважного права на залишення на роботі, перевірив наявність вакантних посад. Тривалий стаж роботи позивачки (41 рік) не мав вирішального значення, оскільки першочергово враховується продуктивність праці, яка в неї виявилась нижчою порівняно з іншими працівниками.
Справа №459/1344/15-ц від 11/12/2024
Суд керувався тим, що відповідач подала апеляційну скаргу в межах строку на оскарження, який почався після постановлення ухвали про відмову у перегляді заочного рішення. Апеляційний суд помилково відмовив у відкритті провадження, вважаючи строк пропущеним. При цьому Верховний Суд наголосив, що процедура оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскарженого рішення.
Справа №188/682/23 від 11/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись такими аргументами: 1) позивачка не довела, що держава знала про загрозу обстрілу і могла йому запобігти; 2) поранення було отримане на тимчасово окупованій території, яку Україна на той момент не контролювала; 3) не доведено, що розслідування кримінального провадження було неефективним, позивачка лише вказала на його тривалість, але не обґрунтувала, які саме процесуальні дії не були вжиті.
Справа №229/2438/23 від 17/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором вироку апеляційного суду щодо особи, обвинуваченої у організації або утриманні місць для незаконного вживання наркотичних засобів (ч.1 ст.317 КК України).На жаль, через те що надана лише резолютивна частина рішення, неможливо визначити аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Для повного аналізу потрібен повний текст судового рішення з описовою та мотивувальною частинами.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишив без змін вирок апеляційного суду.
Справа №521/1564/19 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Одеського апеляційного суду щодо засудження особи за злочини, пов’язані з незаконним обігом прекурсорів та наркотичних засобів.Суд проаналізував матеріали справи та дійшов висновку, що в діях засудженого відсутній склад злочину за частиною 2 статті 313 КК (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів). Водночас суд підтвердив наявність складу злочину за частиною 3 статті 311 КК (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів). При цьому суд застосував статтю 69 КК, що дозволяє призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено законом.За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково змінив попередні судові рішення – скасував засудження за ст.313 КК, але залишив в силі вирок за ст.311 КК із призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Справа №759/12263/21 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та апеляційної ухвали щодо засудження особи за замах на умисне вбивство.Суд обґрунтував своє рішення тим, що: 1) удари ножем були нанесені в шию – місце зосередження життєво важливих органів, при цьому засуджений не міг контролювати глибину проникнення леза; 2) після нанесення поранення засуджений змушував потерпілу сидіти поруч і спостерігав як вона стікає кров’ю, не надаючи допомоги; 3) показання потерпілої та свідків підтверджують наявність прямого умислу на вбивство, а версія засудженого про самопоранення потерпілої визнана необґрунтованою.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, якими особу засуджено до 8 років позбавлення волі за замах на умисне вбивство.
Справа №373/87/23 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що баба має законне право на спілкування з онукою та участь у її вихованні, неприязні стосунки між матір’ю дитини та бабою не можуть бути підставою для обмеження цих прав. Суд також врахував висновок органів опіки та піклування, вік дитини, особливості її розвитку та необхідність дотримання розпорядку дня. Важливо, що суд зробив відступ від попередньої практики щодо обов’язкової наявності перешкод у спілкуванні як передумови для задоволення такого позову.
Справа №495/5491/20 від 03/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку Одеського апеляційного суду щодо засудження особи за грабіж, вчинений повторно (ч. 2 ст. 186 КК України).Верховний Суд розглянув касаційну скаргу в порядку кримінального провадження за участю засудженого, його захисника та прокурора. Оскільки це резолютивна частина, повне обґрунтування позиції суду буде викладено у повному тексті постанови, який буде проголошений пізніше.Суд прийняв рішення залишити касаційну скаргу засудженого без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін.
Справа №2-747/11 від 11/12/2024
Предмет спору – перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами з поручителів.Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, оскільки поновили ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, хоча такий строк є присічним і не може бути поновлений за жодних обставин. Згідно з ЦПК України, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання рішенням законної сили, і цей строк не підлягає поновленню незалежно від причин його пропуску.Верховний Суд скасував всі оскаржувані судові рішення та направив справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
Справа №523/11002/20 від 17/12/2024
Предмет спору – звільнення засудженого від покарання за зберігання наркотичних засобів без мети збуту у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Суд керувався тим, що з моменту виявлення у засудженого канабісу (05.05.2020) до набрання вироком законної сили (09.02.2024) минуло більше 3 років, що згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за кримінальний проступок. Суди нижчих інстанцій не врахували цю обставину при винесенні рішень. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора та звільнив засудженого від покарання за ч.1 ст.309 КК, залишивши в силі решту призначених покарань із остаточним строком 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
Справа №462/2487/22 від 09/12/2024
Суд встановив, що апеляційний суд допустив істотні порушення, розглянувши справу без належного повідомлення потерпілої та не врахувавши належним чином тяжкість вчиненого злочину при скасуванні додаткового покарання. Апеляційний суд не надав достатнього обґрунтування для непризначення додаткового покарання та не врахував позицію потерпілих, які не погоджувались з таким рішенням.
Справа №187/510/24 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.3 ст.286-1 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу засудженого на вирок Дніпровського апеляційного суду в кримінальному провадженні.Верховний Суд залишив без змін вирок Дніпровського апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги засудженого.
Справа №155/581/20 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку та повернення апеляційної скарги.Суд керувався тим, що захисник подав первинну апеляційну скаргу вчасно (в межах 30-денного строку), хоч і з порушенням процедури – напряму до апеляційного суду замість місцевого. Після отримання повідомлення про це порушення захисник оперативно (без невиправданої затримки) подав повторну скаргу через місцевий суд. Верховний Суд вважає, що відмова у поновленні строку була проявом надмірного формалізму і непропорційно обмежила право на апеляційне оскарження.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Справа №759/8814/23 від 17/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позичальник звільняється від сплати пені за період дії карантину COVID-19 згідно з п.15 Прикінцевих положень ЦК України; 2) інфляційні втрати не підлягають стягненню, оскільки втрати від знецінення гривні вже компенсовані прив’язкою до долара США; 3) позивач не довів факт завдання йому моральних страждань.
Справа №761/23455/16 від 12/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам прокурора щодо законності проведення огляду квартири за згодою її власника. Зокрема, не було досліджено питання наявності орендних відносин між власником та орендарем, а також не враховано, що власник має право володіння майном відповідно до Цивільного кодексу. Апеляційний суд формально послався на судову практику без належного обґрунтування своїх висновків.
Справа №175/5649/13-ц від 11/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково закрив провадження за скаргою Дніпровської міської ради. Оскільки спірне майно розташоване на землі комунальної власності, міська рада як власник земельної ділянки має право оскаржувати рішення про визнання права власності на об’єкт, збудований на цій землі. Апеляційний суд повинен був розглянути скаргу по суті, а не закривати провадження.
Справа №146/1811/23 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення реального покарання у вигляді позбавлення волі замість звільнення від відбування покарання з випробуванням за ухилення від призову під час мобілізації.Суд керувався тим, що: 1) в умовах збройної агресії РФ ухилення від призову становить значну суспільну небезпеку; 2) звільнення від відбування покарання з випробуванням створює негативне враження безкарності в суспільстві під час воєнного стану; 3) відсутність належного реагування держави на такі злочини може призвести до збільшення їх кількості та неспроможності забезпечити оборону держави.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з реальним відбуванням.
Справа №161/13533/21 від 12/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд припустився істотних порушень процесуального закону, оскільки належним чином не перевірив і не спростував доводи прокурора щодо відсутності провокації злочину, а також без належного обґрунтування відмовив у повторному дослідженні частини доказів. Крім того, суд не надав належної оцінки усталеній судовій практиці щодо розмежування захисту від провокації із запереченням факту вчинення злочину.
Справа №626/924/23 від 11/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, вважаючи, що особа, яка через психічний розлад не усвідомлювала свої дії, не повинна відшкодовувати шкоду. Однак Верховний Суд вказав, що це неправильне тлумачення закону – суд може зобов’язати таку особу відшкодувати шкоду повністю або частково, враховуючи матеріальне становище потерпілого та особи, яка завдала шкоди.
Справа №635/2849/21 від 11/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо визнання особи винною у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.286 КК України).Суд керувався такими основними аргументами: 1) доведено, що водій перевищив встановлену дорожнім знаком швидкість 70 км/год, рухаючись зі швидкістю 86 км/год; 2) відеозапис з відеореєстратора та інші докази, отримані під час слідства, є допустимими, оскільки водій добровільно надав доступ до них; 3) хоча потерпілий і створив небезпечну ситуацію, перетинаючи дорогу в невстановленому місці, але водій був зобов’язаний вжити заходів для уникнення наїзду шляхом зниження швидкості.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким особу засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Справа №761/18548/18 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», засуджених за перевищення влади, незаконне перешкоджання проведенню мітингу та службове підроблення під час подій на Майдані 30 листопада 2013 року. Суд визнав необґрунтованими доводи захисту про недоведеність вини засуджених, оскільки їх винуватість підтверджується сукупністю доказів. Суд також відхилив аргументи про те, що рапорт не є офіційним документом, та визнав призначене покарання справедливим. Водночас суд погодився з представником потерпілого щодо необґрунтованості зменшення апеляційним судом суми відшкодування моральної шкоди та виключення МВС і ГУНП з числа відповідачів за позовом. За результатами розгляду суд залишив без змін вирок в частині визнання винуватості та призначеного покарання, але скасував рішення апеляційного суду щодо зменшення суми відшкодування моральної шкоди.
Справа №240/929/24 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що прийнятий у 2021 році закон №1584-IX, який встановив фіксовані розміри пенсій чорнобильцям, суперечить Конституції України та не забезпечує належний рівень соціального захисту. Тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів ІІ групи.
Справа №754/7141/23 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що спір між Київською міською радою та органом державної виконавчої служби щодо зняття арешту з нерухомого майна має розглядатися в порядку господарського, а не цивільного судочинства, оскільки обидві сторони є юридичними особами. Суд також врахував попередню практику Верховного Суду, де було встановлено, що такі спори за участю юридичних осіб належать до господарської юрисдикції незалежно від підстав накладення арешту.
Справа №212/2988/20 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що вина засуджених повністю доведена зібраними доказами. Аргументи захисту про недопустимість доказів (відсутність постанови про призначення прокурорів, неправильне оформлення протоколів впізнання та слідчих експериментів) були визнані необґрунтованими. Водночас суд погодився з тим, що один із висновків судово-медичної експертизи був отриманий неналежним чином.
Справа №1309/3314/12 від 21/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку та апеляційної ухвали щодо засудження особи за розбій, бандитизм, незаконне поводження зі зброєю та незаконні дії з наркотичними засобами.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки це лише короткий витяг з повного тексту ухвали, який буде оголошений пізніше. З наявного тексту видно, що справа розглядалась за участю захисника та прокурора, з дотриманням процесуальних прав учасників процесу, включаючи можливість участі в режимі відеоконференції.Верховний Суд прийняв рішення залишити касаційну скаргу засудженого без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Справа №756/1932/23 від 17/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) роботодавець належним чином повідомив працівника про майбутнє скорочення за 2 місяці; 2) працівнику регулярно пропонувались наявні вакантні посади, від яких він відмовився; 3) призупинення дії трудового договору не припиняє трудових відносин і не забороняє звільнення працівника при скороченні штату.
Справа №227/3059/20 від 04/12/2024
Предмет спору – скарга приватного виконавця на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти у справі про стягнення судового збору.Суд керувався тим, що приватний виконавець не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги та не усунула недоліки скарги у встановлений судом строк. При цьому суд зазначив, що приватний виконавець не належить до категорії осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, оскільки діє не як фізична особа, а як суб’єкт виконання судового рішення.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги приватного виконавця без розгляду через несплату судового збору.
Справа №591/6556/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.Суд керувався тим, що: 1) відмова від захисту Батьківщини свідчить про підвищену суспільну небезпечність діяння в умовах воєнного стану; 2) визнання вини засудженим було формальним, без реальних дій для виправлення наслідків; 3) звільнення від відбування покарання з випробуванням призведе до досягнення мети злочину, якої прагнув обвинувачений.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Справа №552/907/21 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Полтавського апеляційного суду щодо засудження особи за привласнення чужого майна (ч.1 ст.191 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу засудженого в повному обсязі та не знайшов підстав для її задоволення.Верховний Суд залишив без змін вирок Полтавського апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги засудженого.
Справа №753/25744/21 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що позичальниця мала непогашені зобов’язання за кредитом, забезпечені іпотекою квартири, та вчасно (протягом 3 місяців після набрання чинності законом) подала заяву про реструктуризацію. Додаткові документи були надані на вимогу банку і не вважаються порушенням строку подання первинної заяви. Тому відмова банку у реструктуризації була неправомірною.
Справа №495/5491/20 від 03/12/2024
Предмет спору – зарахування строку попереднього ув’язнення при призначенні покарання за новий злочин.Суд керувався тим, що період перебування під вартою з 06.11.2018 по 26.05.2020 вже був зарахований засудженому за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси. Тому цей же період не може бути повторно зарахований при призначенні покарання за новий злочин, оскільки це суперечить вимогам ч.5 ст.72 КК України. Апеляційний суд правильно виключив це зарахування з вироку першої інстанції.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким було виключено повторне зарахування строку попереднього ув’язнення.
Справа №930/859/22 від 04/12/2024
Предмет спору: визнання недійсними електронних торгів з продажу частин майнового комплексу, що належав ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент». Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) частка у праві спільної часткової власності є самостійним об’єктом цивільних прав і може бути продана з електронних торгів без виділу в натурі; 2) інформація в заявці та протоколі про майно відповідала вимогам законодавства; 3) відсутність відомостей про земельну ділянку не є порушенням, оскільки вона належить міській раді, а позивач є лише орендарем. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу покупця майна, скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову у визнанні торгів недійсними.
Справа №401/129/24 від 11/12/2024
Суд зазначив, що хоча позивачі і мають статус ФОП, але в даних правовідносинах вони діють як фізичні особи, оскільки набули права на земельну ділянку саме в цьому статусі. Для визначення підсудності важливим є не сам факт наявності статусу підприємця, а те, чи використовується земельна ділянка для здійснення господарської діяльності. В матеріалах справи відсутні докази використання ділянки в комерційних цілях.
Справа №201/14776/23 від 27/11/2024
Суд апеляційної інстанції допустив суттєві порушення, не вживши заходів для всебічного з’ясування обставин справи, як того вимагає окреме провадження. Зокрема, суд не витребував додаткові докази щодо доходів загиблого військовослужбовця та його сина, хоча мав таке право за власною ініціативою. Також суд неправильно розділив вимоги заявника на два окремі факти – належність до членів сім’ї та перебування на утриманні.
Справа №552/2490/23 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) юридичний факт, який просить встановити заявниця (місце народження), ймовірно мав місце на території іноземної держави і ця подія не відбувалась на території України; 2) справа окремого провадження повинна стосуватися особистого статусу громадянина України, а заявниця з серпня 2017 року є громадянкою Ізраїлю; 3) відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» така вимога не може бути предметом розгляду в суді на території України.
Справа №199/5456/23 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що мати добровільно відмовилась від батьківських прав, а батько фактично самоусунувся від виховання дитини з моменту її народження, ніколи не спілкувався з нею та не надавав матеріальної допомоги. При цьому суд врахував, що дитина була змушена самостійно покинути зону бойових дій, а батько навіть не цікавився її подальшою долею. Також суд зазначив, що саме лише заперечення батька проти позбавлення прав не свідчить про його реальний інтерес до дитини, особливо враховуючи, що він висловлював сумніви щодо свого батьківства.
Справа №552/4770/19 від 10/12/2024
Суд керувався тим, що зміни до Переліку наркотичних засобів, внесені Постановою Кабінету Міністрів України №653 від 24.05.2024, якими канабіс був переведений з особливо небезпечних наркотичних засобів до наркотичних засобів обмеженого обігу, не можуть розглядатися як зміни до кримінального закону. Суд послався на рішення Конституційного Суду України, згідно з яким зміни до підзаконних актів не змінюють кримінальний закон і не мають зворотної дії. Також суд вирішив відступити від попередньої практики Верховного Суду, яка допускала застосування таких змін як підстави для пом’якшення відповідальності.
Справа №521/504/21 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду, яким було залишено без змін вирок щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, засудженої за торгівлю людьми.Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджена раніше не судима, щиро розкаялась, визнала вину, потерпілі не мали до неї претензій і просили не призначати реальне позбавлення волі. Також суд врахував позитивні характеристики обвинуваченої, її вік, стан здоров’я та те, що злочин вона вчинила через скрутне матеріальне становище. Важливо, що навіть прокурор у суді першої інстанції просив застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора та підтвердив правомірність звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням.
Справа №404/5456/17 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду у кримінальній справі щодо обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою).На жаль, оскільки це лише резолютивна частина постанови, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки вони містяться в повному тексті постанови, який ще не був проголошений.Верховний Суд прийняв рішення залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін.
Справа №333/4863/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за крадіжку шоколаду та навушників на загальну суму менше 2000 грн в умовах воєнного стану.Суд при винесенні рішення керувався тим, що після набрання чинності Законом №3886-IX від 18.07.2024 було змінено межу між адміністративною та кримінальною відповідальністю за крадіжку – з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684,10 грн у 2023 році). Оскільки вартість викраденого була меншою за цю суму, а новий закон має зворотну дію в часі, то діяння особи перестало бути кримінально караним і стало адміністративним правопорушенням.Верховний Суд скасував вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, закрив кримінальне провадження у зв’язку з декриміналізацією діяння та постановив звільнити засудженого з-під варти.
Справа №751/10942/15-к від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за незаконне поводження зі зброєю, вчинене у співучасті.Суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу захисника, який оскаржував рішення попередніх інстанцій. Оскільки в документі наведена лише резолютивна частина, конкретні аргументи суду не вказані, але суд визнав, що попередні судові рішення є законними та обґрунтованими.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №128/89/20 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги як поданої з пропуском строку.Суд керувався тим, що відповідно до КПК України, якщо закінчення процесуального строку припадає на вихідний день, останнім днем цього строку вважається наступний робочий день. Оскільки 30-денний строк на апеляційне оскарження закінчувався у вихідний день 30 червня 2024 року, то останнім днем подання апеляційної скарги правомірно вважається 1 липня 2024 року. Тому апеляційний суд помилково повернув скаргу захисника як подану з пропуском строку.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Справа №263/14009/21 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні щодо незаконного зберігання наркотичних засобів.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що прокурор не погодився з поверненням його апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції і оскаржив це рішення в касаційному порядку.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та призначив новий розгляд справи в апеляційній інстанції.
Справа №463/10095/23 від 12/12/2024
Предмет спору – законність звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка незаконно придбала та зберігала психотропні речовини, на підставі добровільного звернення до лікувального закладу.Суд касаційної інстанції вказав, що для звільнення від відповідальності за ч.4 ст.309 КК необхідно встановити два факти: 1) добровільність звернення до лікувального закладу до моменту ухвалення вироку судом першої інстанції; 2) наявність встановленого діагнозу ‘наркоманія’ за результатами медичного обстеження. Апеляційний суд не перевірив належним чином ці обставини, оскільки обвинувачена звернулась до клініки вже після винесення вироку, а діагноз ‘наркоманія’ їй взагалі не встановлювався.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №179/687/21 від 11/12/2024
Предмет спору: оскарження наказів Держгеокадастру про надання земельних ділянок у власність третім особам та скасування реєстрації права власності на ці ділянки.Суд керувався тим, що після створення селянського (фермерського) господарства право постійного користування земельною ділянкою переходить від засновника до самого господарства як юридичної особи. Тому після смерті засновника його спадкоємці не набувають права на цю земельну ділянку, оскільки воно належить господарству. Відповідно, спадкоємець засновника не має права оскаржувати розпорядження земельною ділянкою – таке право має лише саме фермерське господарство.Верховний Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка як спадкоємиця засновника фермерського господарства не довела порушення саме її прав щодо спірних земельних ділянок.
Справа №554/5380/20 від 10/12/2024
Суд відхилив доводи захисту про провокацію злочину правоохоронними органами, оскільки дії поліції були пасивними і лише документували вже існуючу злочинну діяльність. Суд також визнав необґрунтованими аргументи про неможливість ідентифікації обвинуваченого на відеозаписі та про його відсутність на місці злочину, оскільки ці факти спростовуються сукупністю зібраних доказів.
Справа №712/7643/20 від 11/12/2024
Суд встановив, що відповідач збудував гараж на відстані 4,6 м від будинку позивача замість необхідних за нормами 8 м, що порушує протипожежні вимоги. Також будівництво призвело до надмірного затінення кімнати в будинку позивача. Відповідач неодноразово отримував приписи від контролюючих органів про усунення порушень, але не виконував їх.
Справа №493/1020/20 від 11/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив процесуальні порушення, не вирішивши питання розподілу судового збору та витрат на проведення експертизи після часткового задоволення позовних вимог. Крім того, апеляційний суд не розглянув клопотання позивачів про поновлення строку для подання доказів щодо судових витрат, що є порушенням їхніх процесуальних прав.
Справа №932/4119/22 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що позивач не звертався до Держпраці з вимогою призначити повторне спеціальне розслідування, як це передбачено законодавством. Крім того, суд зазначив, що саме комісія має виключну компетенцію визначати, чи пов’язаний нещасний випадок з виробництвом, і такий факт не може бути встановлений судом. Суд може лише перевірити законність процедури розслідування.
Справа №307/1735/22 від 26/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо порушення правил безпеки дорожнього руху.Суд не навів аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки це лише короткий витяг з повного тексту постанови, який буде проголошений пізніше. З наявного тексту можна побачити лише те, що справа стосується обвинувачення особи за частиною 2 статті 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки).Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишив без змін ухвалу Закарпатського апеляційного суду.
Справа №155/581/20 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні.Суд касаційної інстанції розглянув скаргу захисника на процесуальне рішення апеляційного суду і дійшов висновку про необхідність нового розгляду справи в апеляційній інстанції. На жаль, оскільки це лише резолютивна частина, конкретні мотиви такого рішення в документі не наведені. Проте можна припустити, що апеляційний суд допустив істотні порушення процесуального права при поверненні апеляційної скарги.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №587/3259/23 від 12/12/2024
Суд врахував, що засуджена систематично передавала через Telegram дані про дислокацію українських військ та техніки на Сумщині, а також поширювала через мережу ‘Одноклассники’ матеріали, що виправдовують російську агресію. Суд не погодився з аргументами захисту про те, що проставлення ‘класів’ не є поширенням інформації, оскільки це автоматично розміщує публікації в стрічці новин друзів. Також суд відхилив посилання на практику ЄСПЛ у справі ‘Меліке проти Туреччини’, оскільки вона стосується трудових відносин.
Справа №638/12248/21 від 11/12/2024
Предмет спору – витребування нежитлових приміщень підвалу загальною площею 79,8 кв.м з незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності. Суд встановив, що спірне майно належало територіальній громаді м. Харкова і вибуло з її володіння поза її волею. Перший набувач (ОСОБА_1) зареєстрував право власності на підставі технічного паспорта та довідки, які не є правовстановлюючими документами. Наступні набувачі (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) при купівлі майна мали можливість перевірити законність підстав набуття права власності попереднім власником, але не проявили належної обачності. Суд задовольнив позов про витребування майна на користь територіальної громади, але відмовив у вимогах про скасування реєстрації права власності, оскільки рішення про витребування майна є достатньою підставою для відновлення права власності позивача.
Справа №757/1957/23-ц від 02/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) в законодавстві України відсутній спеціальний закон, який би регулював порядок відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом; 2) позивач не довів, що держава знала про можливість обстрілу і могла, але не вжила заходів для його попередження; 3) не було доведено неефективність розслідування кримінального провадження за фактом загибелі.
Справа №404/6368/21 від 04/12/2024
Предмет спору – розірвання договору купівлі-продажу автомобіля та повернення сплачених коштів через виявлені недоліки в механізмі перемикання передач.Суд керувався тим, що: 1) позивач не надав доказів наявності істотного недоліку в автомобілі, який би унеможливлював його використання за призначенням; 2) відповідно до акту виконаних робіт від 03.09.2021 автомобіль може експлуатуватися після проведеного ремонту; 3) сторони погодили в договорі строк гарантійного ремонту до 60 днів у разі відсутності запчастин, який не був порушений відповідачем.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки не було доведено наявність істотного недоліку як підстави для розірвання договору.
Справа №748/55/23 від 16/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах 100-метрової прибережної захисної смуги річки Річище, яка є протокою річки Дніпро, і відповідно до законодавства відноситься до земель водного фонду. Такі землі не можуть передаватись у приватну власність, а тому їх приватизація була незаконною. Суд також врахував, що втручання у право власності відповідача є виправданим з огляду на суспільний інтерес щодо охорони водних об’єктів.
Справа №466/4660/20 від 11/12/2024
Суд встановив, що банк не надав доказів належного надсилання та отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт надсилання повідомлення позивачу та завершення 30-денного строку з моменту його отримання, що є обов’язковою умовою для позасудового звернення стягнення.
Справа №178/976/21 від 17/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності, оскільки право на позов виникло у нього ще в 1997 році після смерті матері, коли він мав можливість дізнатися про порушення своїх прав і звернутися до відповідних органів. Також суд зазначив, що встановлення факту родинних відносин не породжує спадкових прав у позивача через пропуск строку позовної давності, тому такий факт не має юридичного значення.
Справа №240/1983/24 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що після визнання Конституційним Судом неконституційним положення про визначення розміру пенсій Кабінетом Міністрів, новий закон №1584-IX встановив менші розміри пенсій, ніж було передбачено раніше. Оскільки це порушує право на належний рівень соціального захисту, суд вирішив застосувати попередню редакцію закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком для інвалідів III групи.
Справа №505/1346/21 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у справі про порушення правил безпеки дорожнього руху.Суд врахував, що справа стосується кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України. При розгляді касаційної скарги прокурора суд звернув увагу на наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності згідно з пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України. Також суд вирішив питання щодо процесуальних витрат за проведення експертиз, віднісши їх на рахунок держави.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення попередніх інстанцій та звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження.
Справа №522/2736/16-ц від 11/12/2024
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд помилково закрив провадження за скаргою ОСОБА_3, оскільки рішення суду першої інстанції про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва стосується прав та інтересів ОСОБА_3 як пайовика ДБК «Металург». Апеляційний суд не врахував, що раніше іншим судовим рішенням було встановлено незаконність вибуття з власності ОСОБА_3 частки паю та земельної ділянки, на якій розташований спірний об’єкт.
Справа №569/2642/23 від 11/12/2024
Суд зазначив, що встановлення такого юридичного факту окремо, без одночасного заявлення вимог по суті спору (наприклад, про поділ майна), є недопустимим. У справах позовного провадження факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу належить до предмета доказування і має встановлюватися при розгляді основних позовних вимог. Крім того, позивачка вже подала окремий позов про поділ спільного майна, тому встановлення факту спільного проживання для преюдиційності в іншому спорі є неприпустимим.
Справа №163/2670/21 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо жінки, яка організувала замах на вбивство свого колишнього чоловіка на замовлення.Суд встановив, що засуджена добровільно звернулася до посередника з проханням знайти виконавця вбивства, надала інформацію про потерпілого, показала його місце проживання та передала завдаток. Виконавець повідомив правоохоронні органи, було проведено імітацію вбивства. Суд відхилив аргументи захисту про провокацію злочину, оскільки ініціатива походила від самої засудженої, а правоохоронці лише пасивно документували її дії.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким жінку засуджено до 6 років позбавлення волі за організацію замаху на умисне вбивство на замовлення.
Справа №307/1735/22 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду про звільнення від відбування покарання з випробуванням водія вантажівки, який спричинив смерть велосипедистки.Суд врахував кілька ключових факторів при прийнятті рішення: необережну форму вини обвинуваченого, його позитивну характеристику та відсутність попередніх правопорушень, повне відшкодування шкоди потерпілому, а також думку потерпілого, який просив не позбавляти обвинуваченого волі. Суд також взяв до уваги, що позбавлення права керування транспортними засобами позбавить обвинуваченого можливості забезпечувати сім’ю та здійснювати підприємницьку діяльність.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, відхиливши касаційну скаргу прокурора.
Справа №405/1050/24 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції про відмову у закритті кримінального провадження.Суд керувався тим, що згідно з КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржена лише ухвала про закриття кримінального провадження, але не ухвала про відмову в його закритті. Крім того, апелянт не мав процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, оскільки йому не було повідомлено про підозру. Тому апеляційний суд правомірно повернув апеляційну скаргу як подану особою, яка не має права на таке оскарження.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, а касаційну скаргу – без задоволення.
Справа №639/2579/22 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Харківського апеляційного суду щодо засудження особи за умисне знищення або пошкодження майна (ч.2 ст.194 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки це лише короткий витяг з повного тексту постанови, який буде оголошено пізніше. З наявного тексту видно, що справа розглядалась у касаційному порядку за скаргою захисника засудженого.Верховний Суд вирішив залишити вирок Харківського апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №372/5545/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку у кримінальній справі.Суд керувався тим, що представник потерпілого пропустила строк подання апеляційної скарги лише на один день через об’єктивні обставини – відключення електроенергії та інтернету внаслідок російської агресії, що підтверджується документально. Апеляційний суд не надав належної оцінки цим обставинам і формально підійшов до розгляду клопотання про поновлення строку. Верховний Суд наголосив, що питання поновлення строків через обставини, пов’язані з війною, має вирішуватись індивідуально з урахуванням конкретних доказів.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи.
Справа №523/11002/20 від 17/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку щодо особи, засудженої за незаконний обіг наркотичних засобів та прекурсорів.Суд при винесенні рішення керувався тим, що особу необхідно звільнити від покарання за частиною 1 статті 309 КК (незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту) на підставі закінчення строків давності. При цьому суд залишив в силі покарання за більш тяжкі злочини – незаконний збут наркотичних засобів та незаконний обіг прекурсорів, визначивши остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.За результатами розгляду касаційної скарги прокурора Верховний Суд частково змінив попередні судові рішення, звільнивши засудженого від відповідальності за менш тяжкий злочин, але залишивши покарання за інші злочини.
Справа №824/46/24 від 12/12/2024
Предмет спору – визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення коштів з ТОВ «Нафтогазмонтаж» на користь румунської компанії TOTALGAZ INDUSTRIE srl.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлено лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду та відмовив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Нафтогазмонтаж».
Справа №500/4386/22 від 16/12/2024
Суд керувався тим, що при автоматичному переведенні пенсії з пенсії державного службовця на пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV має застосовуватися показник середньої зарплати за 2014-2016 роки, як це прямо передбачено п.4-3 та п.4-7 Прикінцевих положень цього Закону. Таке переведення не вважається новим призначенням пенсії, тому не можна застосовувати показник середньої зарплати за роки, що передують зверненню.
Справа №521/1564/19 від 10/12/2024
Справа стосується засудження особи за придбання і зберігання прекурсору псевдоефедрину та спеціального хімічного обладнання для виготовлення психотропної речовини метамфетаміну. Верховний Суд частково змінив рішення попередніх інстанцій, скасувавши засудження за ст. 313 КК (обладнання для виготовлення наркотиків), оскільки вилучені предмети були звичайними побутовими речами, які знаходяться у вільному продажі. Водночас суд залишив без змін призначене покарання за ст. 311 КК (незаконне поводження з прекурсорами), погодившись з апеляційним судом, що виправлення засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, враховуючи його попередню судимість за аналогічні злочини. В результаті Верховний Суд призначив засудженому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна за незаконне поводження з прекурсорами.
Справа №570/6145/21 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за розбійний напад та викрадення банківської картки.Суд керувався тим, що: 1) вина обвинуваченого повністю доведена сукупністю доказів, включаючи показання потерпілої та результати впізнання; 2) банківська картка правомірно визнана предметом двох злочинів – і як майно при розбої, і як офіційний документ при викраденні; 3) призначене покарання (10,5 років позбавлення волі) є справедливим з огляду на тяжкість злочинів та особу засудженого, який раніше вже був судимий.Верховний Суд залишив без задоволення касаційні скарги захисників і підтримав рішення судів нижчих інстанцій.
Справа №639/819/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду засудженим ОСОБА_7.Суд не навів аргументів у резолютивній частині постанови, зазначивши, що повний текст постанови буде оголошено пізніше, оскільки складання постанови вимагає значного часу. Суд розглянув справу в касаційному порядку за участю засудженого, його захисника та прокурорів, частина з яких брала участь у режимі відеоконференції.Верховний Суд прийняв рішення залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.
Справа №243/444/21 від 12/12/2024
Предмет спору – касаційний перегляд вироку щодо особи, засудженої за домашнє насильство, погрози вбивством, шахрайство, умисне знищення майна та опір працівнику правоохоронного органу.Суд встановив, що після внесення змін до законодавства відбулась декриміналізація шахрайства на суму до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше – до 0,2). Оскільки засуджений вчинив шахрайство на суму менше цього порогу, його дії більше не є кримінально караними. Також суд звернув увагу, що сплив 3-річний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за частину інкримінованих злочинів.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду, закрив кримінальне провадження в частині шахрайства у зв’язку з декриміналізацією діяння та направив справу на новий розгляд в апеляційний суд для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за іншими епізодами у зв’язку із закінченням строків давності.
Справа №760/2751/24 від 16/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що саме по собі подання позову про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним не є підставою для зупинення стягнення аліментів. Суд врахував, що при вирішенні питання про забезпечення позову мають бути враховані всі обставини справи, включаючи вид стягнення. Оскільки питання стосується виконання аліментних зобов’язань на утримання дитини, зупинення їх стягнення порушило б права дитини на утримання.
Справа №941/865/21 від 09/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій закрили кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строків давності та не встановленням винної особи. Однак Верховний Суд вказав, що таке рішення є передчасним, оскільки потерпілий неодноразово вказував на конкретну особу як на таку, що вчинила правопорушення. Крім того, не було проведено всебічного та повного розслідування обставин справи.
Справа №2-90/11 від 11/12/2024
Предмет спору – поділ спільного майна подружжя, включаючи нерухомість, транспортні засоби та майно приватного підприємства.Суд керувався тим, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і підлягає поділу в рівних частках. При цьому майно приватного підприємства не може бути об’єктом поділу, оскільки належить юридичній особі, а не подружжю. Також суд врахував, що відчуження спільного майна одним з подружжя без згоди іншого на користь близьких родичів є підставою для визнання таких правочинів недійсними, оскільки набувачі не могли не знати про порушення прав іншого з подружжя.За результатами розгляду справи суд здійснив поділ спільного майна подружжя, виділивши кожному майно приблизно рівної вартості – дружині на суму 2,42 млн грн, чоловіку на суму 2,39 млн грн, та визнав недійсними договори відчуження спільного майна, укладені дружиною без згоди чоловіка.
Справа №396/1398/21 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи до 9 років позбавлення волі за умисне вбивство, вчинене шляхом нанесення ударів ногою в голову потерпілому. Верховний Суд погодився з висновками судів нижчих інстанцій, оскільки: 1) причетність засудженого до нанесення смертельних ударів була доведена, а неточності в показаннях свідків щодо кількості ударів не могли поставити під сумнів висновки експертизи; 2) мотиви дій засудженого (намір «провчити» потерпілого) не свідчили про стан сильного душевного хвилювання; 3) нанесення множинних ударів ногою в голову з силою, що призвела до переломів черепа, свідчить про щонайменше непрямий умисел на вбивство; 4) призначене покарання відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши в задоволенні касаційної скарги засудженого.
Справа №405/7023/22 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що банк не надав доказів оформлення заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування та не здійснив належну верифікацію клієнта. Було встановлено, що номер телефону, з якого здійснювалась ідентифікація при відкритті рахунків, не належав позивачу. Також суд врахував, що в період відкриття рахунків цей телефон знаходився в іншому місті, ніж позивач.
Справа №760/18839/23 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) накладення арешту на кошти відповідача є співмірним із позовними вимогами та сприятиме захисту прав позивача; 2) відсутність інформації про конкретні банківські рахунки не може бути підставою для відмови в арешті коштів; 3) існують ризики того, що відповідач може розпорядитися коштами та ускладнити виконання майбутнього судового рішення.
Справа №753/5812/23 від 04/12/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не встановили ключові обставини справи: чи була сформована земельна ділянка на момент реєстрації права власності на будинок, яка ділянка надавалась в оренду кооперативу, членом якого є позивач, та не роз’яснили позивачу право на проведення земельно-технічної експертизи для визначення меж ділянки, необхідної для обслуговування будинку. Без встановлення цих обставин неможливо визначити характер спірних правовідносин та чи порушуються права позивача.
Справа №953/750/23 від 17/12/2024
Суд відмовив у забезпеченні позову, оскільки заявник не надав належних доказів наявності ювелірних виробів у відповідача, а самі вироби мають лише родові ознаки і не можуть бути надійно ідентифіковані. Крім того, суд врахував, що не доведено факт незаконного заволодіння цими виробами, оскільки відсутнє відповідне рішення у кримінальному провадженні.
Справа №560/8190/24 від 17/12/2024
Суд встановив, що апеляційний суд неправомірно повернув скаргу, оскільки не забезпечив належне вручення ухвали про залишення скарги без руху. Апеляційний суд помилково надіслав ухвалу електронною поштою, хоча позивач не мав зареєстрованого електронного кабінету і не належав до осіб, які зобов’язані його мати. За законом, ухвала мала бути надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Справа №824/46/24 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що відсутні підстави для відмови у визнанні рішення МКАС, оскільки арбітражне застереження в контракті не визнане недійсним, склад арбітражу відповідав угоді сторін, рішення є обов’язковим і не було скасоване. Наявність провадження про банкрутство стягувача в іноземному суді не перешкоджає визнанню рішення МКАС та не порушує публічний порядок України.
Справа №367/3690/24 від 11/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у відкритті провадження, вважаючи що справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки смерть настала не на окупованій території України. Однак Верховний Суд вказав, що суди не врахували, що встановлення такого факту можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавчо не визначено іншого способу встановлення цього факту, особливо враховуючи, що документи РФ не мають юридичної сили в Україні.
Справа №742/3598/20 від 11/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що позивачі не довели порушення їхніх прав, оскільки спірна частка квартири (29/50) належала до комунальної власності громади і обліковувалась як неприватизована, а позивачі не були ні її власниками, ні користувачами. В квартирі були укладені окремі договори житлового найму, за якими наймачі отримали у власність свої частки квартири, тому приватизація іншої частки квартири відповідачем не порушує прав позивачів.
Справа №761/18548/18 від 03/12/2024
Предмет спору – касаційний перегляд вироку та апеляційної ухвали щодо кримінальної справи та цивільного позову потерпілого.Суд розглянув касаційні скарги від захисників двох засуджених, прокурора та представника потерпілого. Оскільки це лише резолютивна частина, повне обґрунтування не наведено, але суд вирішив, що більшість скарг не підлягають задоволенню. Однак в частині цивільного позову потерпілого суд погодився зі скаргою його представника та вирішив повернути в силу рішення суду першої інстанції.За результатами розгляду суд частково задовольнив лише касаційну скаргу представника потерпілого, скасувавши апеляційну ухвалу в частині цивільного позову та залишивши в силі рішення суду першої інстанції, а в решті залишив оскаржувані судові рішення без змін.
Справа №639/2579/22 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення реального покарання у виді позбавлення волі на 3 роки за умисне знищення майна шляхом підпалу.Суд керувався тим, що: 1) злочин був вчинений за попередньою змовою групою осіб та на замовлення, що підвищує його суспільну небезпечність; 2) хоча обвинувачений щиро розкаявся і відшкодував збитки, але тяжкість злочину та спосіб його вчинення (підпал) не дають підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) призначене покарання відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №405/1050/24 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що розглядалась касаційна скарга на процесуальне рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Кропивницького апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги.
Справа №128/1455/15-ц від 11/12/2024
Суд керувався тим, що боржник має право оскаржувати дії державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням рішень, і не зобов’язаний звертатись окремо з позовом. Важливо, що стягувач аліментів може обирати спосіб судового захисту – або оскаржувати дії державного виконавця, або подавати позов на загальних підставах. Апеляційний суд помилково вважав, що такий спір може розглядатися виключно в позовному провадженні.
Справа №333/1017/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі за обвинуваченням особи у вчиненні умисного вбивства (ч.1 ст.115 КК України).Верховний Суд розглянув касаційні скарги як захисника обвинуваченого, так і представника потерпілої сторони на рішення судів нижчих інстанцій. На жаль, з наданої резолютивної частини неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки вони будуть викладені в повному тексті рішення, який має бути оголошений пізніше.Верховний Суд прийняв рішення залишити без змін оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні касаційних скарг обох сторін.
Справа №287/1461/21 від 10/12/2024
Предмет спору стосується законності закриття кримінального провадження щодо групи осіб у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.Суд встановив, що прокуратура не надала доказів належного повідомлення підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування в межах встановленого строку (до 10 лютого 2021 року). Ознайомлення з матеріалами справи відбулося вже після спливу цього строку (з 11 березня по 17 серпня 2021 року), а обвинувальний акт був направлений до суду 20 серпня 2021 року, тобто також поза межами строку досудового розслідування. За таких обставин суд визнав, що відсутні підстави для скасування рішення про закриття кримінального провадження.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій про закриття кримінального провадження, відмовивши у задоволенні касаційної скарги прокурора.
Справа №757/112/24-к від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення слідчого судді.Суд керувався тим, що згідно з КПК існує чіткий перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ст. 309 КПК). Оскаржувана ухвала слідчого судді про залишення без задоволення скарги на бездіяльність прокурора не входить до цього переліку. Крім того, ст. 307 КПК прямо встановлює, що такі ухвали не підлягають оскарженню, за винятком чітко визначених випадків, які не стосуються даної справи.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги.
Справа №757/38626/17-к від 10/12/2024
Суд відхилив аргументи захисту про недопустимість доказів через несвоєчасне надання доступу до матеріалів НСРД, оскільки захист отримав до них доступ під час апеляційного розгляду і мав можливість надати свої заперечення. Суд також не погодився з доводами про неправильну кваліфікацію дій за ст.369 КК (замість ст.369-2 КК), оскільки засуджений звертався до прокурора саме як до службової особи, яка мала відповідні повноваження. Крім того, суд не знайшов ознак провокації злочину з боку правоохоронних органів.
Справа №761/13951/22 від 09/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що звільнення було незаконним, оскільки роботодавець не врахував поважність причин відсутності працівниці на робочому місці через обставини непереборної сили (початок повномасштабного вторгнення та неможливість безпечно повернутись з окупованої території). Також суд встановив, що належним відповідачем у справі є Департамент освіти і науки КМДА, а не Управління освіти районної адміністрації, оскільки саме з Департаментом було укладено трудовий договір.
Справа №824/69/24 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що заявник звернувся до належного суду в межах встановленого строку, надав всі необхідні документи, арбітражне рішення є остаточним і обов’язковим для сторін, не було скасоване чи зупинене. Суд також встановив, що сторони були належним чином повідомлені про арбітражний розгляд, а визнання та виконання цього рішення не суперечить публічному порядку України.
Справа №373/2163/21 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що прокурор не мав повноважень представляти інтереси НІЕЗ «Переяслав», оскільки заповідник не є суб’єктом владних повноважень. Водночас суд вказав на необхідність детально дослідити, чи були порушені інтереси держави при укладенні договорів через значне завищення ціни та порушення процедури оцінки майна. Важливо встановити, чи дійсно була проведена належна оцінка майна, чи були зареєстровані звіти про оцінку, чи мали оцінювачі відповідні повноваження.
Справа №386/745/22 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо засудженого за незаконне поводження зі зброєю та умисне вбивство.Суд не навів детальної мотивації свого рішення, оскільки це лише резолютивна частина постанови. Однак з тексту видно, що були виявлені істотні порушення, які стали підставою для скасування вироку апеляційного суду, при цьому суд вирішив залишити обвинуваченого під вартою на час нового апеляційного розгляду.За результатами розгляду касаційних скарг Верховний Суд скасував вирок Кропивницького апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №344/11054/20 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка ОСОБА_1 є законним власником приміщення СТО, яке вона придбала на електронних торгах. Відповідачі ОСОБА_2 (попередній власник) та ОСОБА_3 незаконно перешкоджають їй у користуванні цим майном, продовжуючи використовувати його без правових підстав. При цьому суд зазначив, що аргумент про належність земельної ділянки під будівлею відповідачу не є підставою для відмови у захисті права власності позивачки на саме приміщення.
Справа №243/444/21 від 12/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокуратурою рішення апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у домашньому насильстві, погрозі вбивством, шахрайстві, умисному знищенні майна та опорі представнику влади.Суд врахував, що частина кримінального закону, за яким обвинувачувався підсудний (ч.2 ст.190 КК – шахрайство), втратила чинність. Щодо інших обвинувачень суд вирішив, що справа потребує нового розгляду в апеляційній інстанції, оскільки попереднє рішення апеляційного суду було помилковим.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокуратури – закрив провадження щодо шахрайства та призначив новий апеляційний розгляд щодо інших обвинувачень.
Справа №522/22397/18 від 11/12/2024
Суд встановив, що позивач не довів удаваність договору купівлі-продажу та намір сторін приховати інший правочин (договір іпотеки). Наявність розписки про повернення квартири у разі погашення боргу третьою особою не спростовує дійсність нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Факт проживання позивача в квартирі та сплата ним комунальних послуг також не доводять фіктивність правочину. Припинення права власності позивача відбулось з його волі, що була виражена в договорі купівлі-продажу.
Справа №361/106/20 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що позивач є законним власником квартири і не може користуватися своєю власністю через перешкоди з боку відповідача. При цьому відповідач має у власності інший будинок, а довідка про його непридатність для проживання не є належним доказом. Суд також врахував, що втручання у право відповідача на житло є пропорційним та необхідним для захисту прав власника.
Справа №405/2927/22 від 17/12/2024
Суд врахував, що позивач перебував під слідством та судом 147 місяців (більше 12 років), з яких понад 2 роки – під вартою. Після виправдувального вироку він має право на відшкодування шкоди згідно закону. При визначенні розміру компенсації суд взяв до уваги тривалість переслідування, глибину душевних страждань, тяжкість змін у житті позивача та вимоги розумності й справедливості.
Справа №824/50/24 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) спір має цивільно-правовий характер і може бути предметом арбітражного розгляду; 2) виконання арбітражного рішення не порушує публічний порядок України, оскільки стосується приватних господарських відносин; 3) статус АТ «Енергоатом» як стратегічного підприємства не є підставою для відмови у виконанні арбітражного рішення; 4) відсутні передбачені законом підстави для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення.
Справа №453/2107/23 від 04/12/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно відмовили у задоволенні позову, посилаючись на відсутність доказів розташування ділянки в межах прибережної смуги. Адже навіть за відсутності проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги необхідно керуватися нормативними розмірами таких смуг, встановленими законом. Крім того, суди безпідставно відхилили висновок експертизи, який підтверджував розташування ділянки в межах прибережної смуги.
Справа №757/38626/17-к від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Вищого антикорупційного суду та ухвали Апеляційної палати ВАКС щодо ОСОБА_8.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Повний текст постанови з мотивувальною частиною буде оголошено пізніше. Варто зазначити, що справа розглядалась Верховним Судом у касаційному порядку за участю захисників та прокурора.Верховний Суд прийняв рішення залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу захисників – без задоволення.
Справа №759/12263/21 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного суду засудженим та його захисником.Оскільки надано лише резолютивну частину постанови Верховного Суду, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при прийнятті рішення. В даному випадку суд обмежився складанням і оголошенням лише резолютивної частини, зазначивши, що повний текст постанови буде оголошено пізніше.Верховний Суд прийняв рішення залишити без зміни оскаржувані судові рішення, а касаційні скарги засудженого та захисника – без задоволення.
Справа №761/48027/19 від 11/12/2024
Предмет спору – відмова у відкритті апеляційного провадження за скаргою ТОВ «Стома-Світ» через пропуск строку на оскарження.Суд керувався тим, що ТОВ «Стома-Світ» дізналося про рішення суду першої інстанції ще в березні 2023 року під час розгляду іншої справи, але подало апеляційну скаргу лише в березні 2024 року. Посилання заявника на те, що він не знав, чи порушуються його права цим рішенням, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку. Також суд зазначив, що сам факт введення воєнного стану не може бути підставою для автоматичного поновлення процесуальних строків без доведення конкретних обставин, які завадили своєчасно подати скаргу.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ТОВ «Стома-Світ» та підтримав висновки апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Справа №638/7894/23 від 11/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, вважаючи що позивачка не надала належних доказів заподіяння їй моральної шкоди та її розміру. Однак Верховний Суд вказав, що суди не надали належної оцінки порушенню прав позивачки на життя і свободу пересування, характеру вимушених змін у її житті, глибині душевних страждань та необхідності докладання додаткових зусиль для забезпечення безпеки її та дітей внаслідок збройної агресії.
Справа №553/2611/21 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що обставини, на які посилався заявник (перешкоджання у спілкуванні з дитиною та виїзд матері з дитиною за кордон), не є нововиявленими у розумінні закону, оскільки вони виникли після видачі судового наказу. Крім того, утримання дитини не може ставитись у залежність від спілкування з нею, а для вирішення питань щодо участі у вихованні дитини батько має право звернутися з окремим позовом. Також суд зазначив, що боржник не надав доказів, які б спростовували проживання дитини з матір’ю на момент видачі судового наказу.
Справа №460/20719/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) право на підвищення до пенсії не залежить від наявності посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи, а визначається лише місцем проживання та статусом непрацюючого пенсіонера; 2) для нарахування такої доплати не потрібне окреме звернення пенсіонера; 3) розмір доплати має розраховуватись виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не мінімальної заробітної плати.
Справа №240/814/24 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що після визнання Конституційним Судом неконституційною норми про визначення Кабміном розмірів пенсій чорнобильцям, має застосовуватися попередня редакція закону від 1996 року, яка передбачала для інвалідів III групи пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком. Прийнятий в 2021 році закон, який встановив фіксовані суми пенсій, не відповідає Конституції, оскільки знижує досягнутий рівень соціального захисту.
Справа №990/132/24 від 17/12/2024
Суд встановив, що ВККС відмовила кандидату через сумніви в його доброчесності, оскільки він уклав удаваний договір дарування замість договору купівлі-продажу квартири, чим позбавив інших співвласників права переважної купівлі. Суд погодився з тим, що такі дії, хоч і не є незаконними, але можуть свідчити про недостатню етичність поведінки кандидата на посаду судді. Оцінка доброчесності є виключною компетенцією ВККС і суд не може втручатись у дискреційні повноваження комісії, якщо її висновки не є довільними.
Справа №812/428/16 від 17/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій до ТОВ «Вест» за порушення порядку ведення розрахункових операцій. Основні аргументи суду: 1) Податковий орган безпідставно застосував штраф за незберігання розрахункової книжки, оскільки вона взагалі не запитувалась під час перевірки. 2) Відсутність документів на контрольній стрічці РРО, які мали передаватися до податкових органів, означає відсутність обов’язку їх передавати. 3) Товариство не здійснювало діяльність у спірний період через бойові дії, що підтверджується довідками. Рішення суду: Касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій про часткове задоволення позову ТОВ «Вест» – без змін.
Справа №520/12978/23 від 16/12/2024
Суд встановив, що податковий орган правомірно застосував штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, але неправильно визначив розмір штрафу. Податковий орган не довів наявність умислу в діях платника податків, що є обов’язковою умовою для застосування підвищеного штрафу в розмірі 50%. За відсутності доведеного умислу має застосовуватися базова ставка штрафу 10% від суми несплаченого зобов’язання.
Справа №0640/4278/18 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що обмеження права на отримання більшої суми допомоги лише протягом двох років після первинного встановлення інвалідності суперечить Конституції України, оскільки невиправдано обмежує право військовослужбовців на соціальний захист. Це підтверджено Рішенням Конституційного Суду від 06.04.2022. Суд наголосив, що принцип верховенства права та пряма дія норм Конституції мають пріоритет над законодавчими обмеженнями.
Справа №600/358/21-а від 18/12/2024
Предмет спору – анулювання ліцензії на мовлення телерадіокомпанії через відмову у проведенні перевірки Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.Суд встановив, що телекомпанія була завчасно повідомлена про перевірку, але в день її проведення директор був відсутній через хворобу, а направлений адвокат не мав повноважень надати необхідні документи. Суд визнав, що на момент подій були наявні підстави для анулювання ліцензії, оскільки ненадання документів розцінюється як перешкоджання перевірці. Однак через зміну законодавства під час розгляду справи (прийняття нового Закону ‘Про медіа’) суд не може застосувати санкцію у вигляді анулювання ліцензії.Суд частково задовольнив касаційну скаргу Нацради, змінивши мотивувальну частину попередніх судових рішень, але залишивши без змін їх резолютивну частину про відмову в анулюванні ліцензії.
Справа №320/8946/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих податковою службою щодо ТОВ «Алакор Сіті».Суд встановив, що справа потребує часткового перегляду, оскільки рішення судів нижчих інстанцій в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на суму понад 170 млн грн потребують додаткового розгляду та оцінки. При цьому решта висновків судів першої та апеляційної інстанцій визнані правильними та залишені без змін.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу податкової служби, скасувавши рішення попередніх інстанцій в частині спірних податкових повідомлень-рішень та направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №820/4301/17 від 17/12/2024
Суд встановив, що податковий орган неправильно розрахував середньоринкову вартість автомобіля, застосувавши невірний коефіцієнт за строком експлуатації. Крім того, податковий орган не надав належних доказів того, що вартість автомобіля перевищувала встановлені законом граничні показники для оподаткування (750 розмірів мінімальної зарплати у 2016 році та 375 розмірів – у 2017 році). Також не було надано інформації від Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість такого автомобіля.
Справа №910/17150/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України компанією ТОВ «ХОЗХІМСЕРВІС».Суд розглянув справу, пройшовши три інстанції – першу, апеляційну та касаційну. На жаль, з наданого тексту неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки представлена лише резолютивна частина рішення без мотивувальної частини. Проте очевидно, що всі три інстанції дійшли однакового висновку щодо законності рішення Антимонопольного комітету.Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «ХОЗХІМСЕРВІС» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №990/307/24 від 18/12/2024
Суд встановив, що прокурор вчинив дисциплінарні проступки, а саме: непристойно поводився зі студенткою-практиканткою, порушив правила внутрішнього службового розпорядку перебуваючи в ресторані в робочий час, а також відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння. ВРП, розглянувши скаргу прокурора, дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення КДКП про накладення дисциплінарного стягнення.
Справа №260/3637/23 від 17/12/2024
Суд зазначив, що апеляційна інстанція неправильно оцінила докази участі військовослужбовця в бойових діях. Довідка військової частини, видана на підставі бойового розпорядження, є достатнім доказом для підтвердження права на винагороду, а порушення процедури передачі документів між військовими частинами не може бути підставою для відмови у виплаті. Також суд наголосив, що держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні норми, які їх передбачають, а особа відповідає необхідним умовам.
Справа №803/1171/16 від 17/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування акцизного податку з реалізації пального через мережу АЗС.Суд керувався тим, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, а тому такі операції оподатковуються акцизним податком незалежно від форми розрахунків та підстав для відпуску. Об’єктом оподаткування є будь-який фізичний відпуск пального через АЗС, навіть якщо він здійснюється оптовим покупцям. Дата здійснення розрахункової операції через мережу АЗС є датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу податкового органу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову платника податків.
Справа №520/1970/23 від 17/12/2024
Предмет спору: оскарження звільнення заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області та накладення на неї дисциплінарного стягнення.Суд керувався тим, що: 1) при накладенні дисциплінарного стягнення були допущені численні процедурні порушення – не враховані письмові пояснення працівниці та її безпосереднього керівника; 2) при звільненні не було дотримано вимогу щодо пропозиції вакантних посад; 3) порушено процедуру ознайомлення працівниці з наказами про накладення стягнення та звільнення, оскільки їх направлено з неофіційної електронної пошти.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги – скасував рішення попередніх інстанцій лише в частині визнання протиправним погодження Мінфіном звільнення працівниці, в решті частині (щодо поновлення на роботі) залишив рішення без змін.
Справа №280/5268/23 від 18/12/2024
Суд зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску строку потрібно враховувати всі обставини справи, включаючи підстави повернення першої апеляційної скарги та дії скаржника після цього. У даному випадку податковий орган діяв добросовісно – подав повторну скаргу з усуненими недоліками у стислі строки після повернення першої скарги, тому відмова у відкритті провадження була надмірно формальною і порушила право на судовий захист.
Справа №240/465/24 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що хоча законодавець формально виконав рішення Конституційного Суду України, встановивши нові розміри пенсій у Законі №1584-IX, але ці розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Верховний Суд дійшов висновку, що в такій ситуації слід застосовувати норми закону в редакції №230/96-ВР, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком для інвалідів ІІІ групи.
Справа №812/428/16 від 17/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій до ТОВ «Вест» за порушення порядку ведення розрахункових операцій. Основні аргументи суду: 1) Податковий орган безпідставно застосував штраф за незберігання розрахункової книжки, оскільки вона взагалі не запитувалась під час перевірки. 2) Відсутність документів на контрольній стрічці РРО, які мали передаватися до податкової, обумовлює відсутність обов’язку їх передавати. 3) Через військові дії РРО підприємства був заблокований на інформаційному еквайєрі з липня 2014 по листопад 2015 року, що унеможливлювало передачу даних. Рішення суду: Касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій про часткове задоволення позову ТОВ «Вест» – без змін.
Справа №560/10227/23 від 17/12/2024
Суд зазначив, що при вирішенні питання про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно застосовувати різні редакції статті 117 КЗпП: до 19 липня 2022 року – без обмеження строком виплати, а після цієї дати – з обмеженням у 6 місяців. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували лише нову редакцію статті з обмеженням у 6 місяців до всього періоду затримки розрахунку.
Справа №160/10294/20 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) повідомлення про звільнення було належним чином доведено до відома позивача через електронну пошту та поштовий зв’язок відповідно до вимог закону; 2) скорочення посади відбулось правомірно у зв’язку зі зміною правового статусу ДБР та реорганізацією штатного розпису; 3) законом не передбачено механізму переведення з посади державної служби на посаду рядового чи начальницького складу.
Справа №910/10986/18 від 21/11/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що обраний позивачами спосіб захисту (визнання недійсними договорів) є неефективним, оскільки наслідком недійсності правочину є реституція, яка може застосовуватися лише між сторонами договору. Позивачі не є сторонами оспорюваних договорів, тому єдиним належним способом захисту в даному випадку була б вимога про витребування земельної ділянки від її кінцевого набувача. Обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові.
Справа №420/7564/21 від 18/12/2024
Предмет спору – знесення самочинного будівництва готелю з центром обслуговування туристів в Одесі.Суд керувався тим, що: 1) для звернення з позовом про знесення самочинного будівництва орган архітектурно-будівельного контролю спочатку має видати припис про усунення порушень, чого зроблено не було; 2) клас наслідків об’єкта будівництва (СС2) був визначений правильно відповідно до ДСТУ 8855:2019, а орган контролю помилково розрахував його як СС3; 3) замовники отримали дозвіл на будівництво від ДАБІ України 19.08.2021.Суд відмовив у задоволенні позову про знесення будівництва та частково задовольнив зустрічний позов, зобов’язавши орган контролю повторно розглянути заяву замовників.
Справа №810/7168/14 від 17/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) платник податків не надав достатніх доказів реальності господарських операцій з контрагентами; 2) надані документи були лише проектною документацією і не підтверджували фактичне використання придбаних матеріалів; 3) контрагенти не знаходились за юридичними адресами та не мали можливостей для виконання договорів; 4) платник податків не проявив належної обачності при виборі контрагентів.
Справа №822/1984/17 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування ПДВ та орендної плати за землю.Суд керувався тим, що: 1) компанія неправомірно не включила до бази оподаткування ПДВ операції з постачання основних засобів на суму 1,19 млн грн; 2) при реалізації сільгосппродукції нижче собівартості компанія не склала додаткові податкові накладні; 3) було виявлено заниження орендної плати за землю через неправильне застосування площі орендованих ділянок та ставок оренди.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтримав рішення судів попередніх інстанцій про законність донарахування податків.
Справа №340/7478/23 від 18/12/2024
Суд встановив, що саме лише перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. Ключовою умовою є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах через бойові накази, журнали бойових дій тощо. Крім того, місто, де перебував позивач, у спірний період не було віднесено до територій ведення бойових дій.
Справа №904/2720/22 від 23/10/2024
Предмет спору: витребування земельної ділянки площею 0,611 га з незаконного володіння ТОВ «Солар Гоу» на користь територіальної громади міста Дніпра.Суд у своєму рішенні керувався тим, що: 1) поділ спірної земельної ділянки відповідачем під час розгляду справи не впливає на можливість її витребування власником; 2) суд апеляційної інстанції не надав оцінки добросовісності дій відповідача при поділі ділянки; 3) власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно заволоділа ним, незалежно від подальших змін характеристик цього майна.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для повного та всебічного дослідження обставин справи.
Справа №910/5450/21 від 12/12/2024
Суд зазначив, що ліквідатор обрав неефективний спосіб захисту прав, оскільки не заявив вимогу про стягнення конкретних збитків із колишніх керівників. Належним способом захисту мало бути одночасне встановлення порушення та стягнення конкретної суми збитків. Неефективність обраного способу захисту є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви, незалежно від інших обставин справи.
Справа №420/7564/21 від 18/12/2024
Предмет спору – знесення самочинно збудованого об’єкту нерухомості на Лідерсовському бульварі в Одесі.Суд керувався тим, що для знесення самочинного будівництва необхідна наявність припису про усунення порушень від органу архітектурно-будівельного контролю, який не був виданий. Також суд встановив, що Управління ДАБК неправильно визначило клас наслідків об’єкту як СС3 (значні наслідки), оскільки підрахувало загальну кількість людей з усіх частин комплексу, тоді як за стандартами ДСТУ клас наслідків визначається окремо для кожної частини будівлі. За правильними розрахунками об’єкт відноситься до класу СС2 (середні наслідки).Суд відмовив у задоволенні позову про знесення будівлі та частково задовольнив зустрічний позов забудовників, зобов’язавши Управління ДАБК повторно розглянути їх заяву про видачу дозволу на будівництво.
Справа №520/1970/23 від 17/12/2024
Предмет спору: оскарження звільнення заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області та визнання протиправними наказів про накладення дисциплінарного стягнення.Суд керувався тим, що при звільненні позивачки були допущені суттєві порушення процедури – не було належним чином проведено дисциплінарне провадження (не враховані письмові пояснення працівниці та її безпосереднього керівника), не запропоновано вакантні посади при звільненні, порушено порядок ознайомлення з наказами про звільнення. При цьому суд зазначив, що погодження Міністра фінансів на звільнення не є окремим актом, який може бути оскаржений, оскільки саме по собі не породжує правових наслідків.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги – скасував рішення попередніх інстанцій в частині визнання протиправним погодження Мінфіну на звільнення, але залишив в силі рішення про поновлення позивачки на посаді.
Справа №520/1970/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження звільнення заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області та накладення на неї дисциплінарного стягнення.Суд встановив, що при звільненні позивачки були допущені суттєві порушення: дисциплінарне провадження проведено без врахування її письмових пояснень та пояснень безпосереднього керівника, не було запропоновано вакантних посад при звільненні, порушено процедуру ознайомлення з наказами. Також суд дійшов висновку, що погодження Міністра фінансів на звільнення не є окремим адміністративним актом і не може бути предметом оскарження.За результатами розгляду справи Верховний Суд частково задовольнив позов – визнав незаконним звільнення та поновив позивачку на посаді, але відмовив у визнанні протиправним погодження Міністра фінансів щодо звільнення.
Справа №240/34887/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що хоча законодавець формально виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021, встановивши нові розміри пенсій, але ці розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Оскільки це порушує право на належний рівень соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи, суд вирішив застосувати норми закону в редакції, яка передбачала більший розмір пенсії – 8 мінімальних пенсій за віком.
Справа №360/1120/23 від 16/12/2024
Суд встановив, що позивач пропустив строк звернення до суду більш ніж на рік. Хоча позивач пояснював пропуск строку окупацією території та вилученням документів російськими військовими, суд визнав ці причини неповажними, оскільки вони підтверджувались лише внутрішніми документами підприємства (наказами та актами), а доказів звернення до правоохоронних органів щодо вилучення документів чи повідомлення податкового органу про неможливість виконання податкових обов’язків надано не було.
Справа №560/17661/23 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження постанови приватного виконавця та стягнення його винагороди у справі між газорозподільними компаніями.Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги, вирішив скасувати постанови апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. На жаль, з наданого тексту неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини.За результатами розгляду справи Верховний Суд задовольнив касаційні скарги, скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Справа №990/132/24 від 17/12/2024
Предметом спору є оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України фізичною особою.На жаль, в наданому скороченому тексті рішення відсутні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки представлена лише резолютивна частина.Верховний Суд відмовив у задоволенні позову повністю, залишивши в силі оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Справа №320/19933/23 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що прокурор не має права самостійно оскаржувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, оскільки право на таке оскарження мають лише особи, щодо яких акт застосовано, або суб’єкти владних повноважень, у яких цей акт буде застосовано. Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо відповідний орган не здійснює захист або здійснює його неналежно, або у разі відсутності такого органу. В даному випадку таких підстав не було.
Справа №400/8195/23 від 18/12/2024
Предмет спору – перерахунок пенсії особі з інвалідністю 2 групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Суд керувався тим, що хоча формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду від 07.04.2021, встановивши нові розміри пенсій у Законі №1584-IX, проте ці розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону від 1996 року. Суд наголосив, що держава не може зменшувати досягнутий рівень соціального захисту чорнобильців, оскільки це порушує їх конституційні права. Тому має застосовуватись редакція закону 1996 року, яка передбачає вищі розміри пенсій. Верховний Суд задовольнив позов та зобов’язав Пенсійний фонд перерахувати пенсію позивачу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 25.04.2023.
Справа №815/2095/17 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що згідно закону ліцензія вважається анульованою лише після отримання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання. Податковий орган не надав доказів направлення такого розпорядження, а лише надіслав інформаційний лист. Крім того, іншим судовим рішенням вже було встановлено, що розпорядження про анулювання ліцензії взагалі не приймалося.
Справа №805/500/17-а від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих податковою службою компанії «АПК-Інвест».На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлена лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги податкової служби та залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, які були прийняті на користь компанії «АПК-Інвест».
Справа №240/2273/24 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що після визнання неконституційною норми про право Кабміну встановлювати розміри пенсій чорнобильцям, парламент ухвалив новий закон, який встановив фіксовані суми пенсій. Однак ці суми виявились меншими за раніше гарантовані 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів 2 групи. Оскільки держава не має права зменшувати соціальні гарантії чорнобильцям, суд вирішив застосувати попередню редакцію закону, яка передбачала вищі розміри пенсій.
Справа №380/25141/23 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що компенсація втрати частини доходів є складовою заробітної плати, а на момент виникнення спірних правовідносин (до 19 липня 2022 року) строк звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати не обмежувався жодним строком. Тому суд апеляційної інстанції помилково застосував шестимісячний строк звернення та неправомірно залишив позов без розгляду.
Справа №460/25173/23 від 17/12/2024
Суд зазначив, що для осіб, яким пенсія була призначена до внесення змін до закону в 2017 році, має застосовуватися попередня редакція закону, яка не вимагала призначення пенсії на особливих умовах для отримання доплати за понаднормовий стаж. Верховний Суд наголосив, що держава гарантувала особливі умови пенсійного забезпечення як компенсацію постраждалим від Чорнобильської катастрофи, і ці права не можуть бути звужені новим законодавством. При цьому суд відступив від своїх попередніх правових позицій у подібних справах.
Справа №240/34221/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що хоча законодавець формально виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021, встановивши нові розміри пенсій, але ці розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Верховний Суд дійшов висновку, що в такому випадку слід застосовувати норми закону в редакції 1996 року, які передбачали більш високі розміри пенсій для чорнобильців. Також суд врахував, що зменшення розміру соціальних гарантій порушує конституційні права громадян.
Справа №280/6374/20 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Більмацької селищної ради про перейменування смт Більмак на смт Кам’янка.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) оскаржене рішення селищної ради було лише проміжним етапом у процесі перейменування і не мало самостійних правових наслідків; 2) на момент розгляду справи Верховна Рада України вже прийняла остаточне рішення про перейменування населеного пункту; 3) оскаржене рішення селищної ради вже реалізоване і не породжує жодних правових наслідків самостійно.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, змінивши мотивувальну частину попередніх судових рішень.
Справа №380/13318/23 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що після внесення змін до законодавства у лютому 2022 року, для призначення пенсії за вислугу років враховується лише календарна вислуга (без пільгового обчислення), яка має становити не менше 25 років. Оскільки позивач звернувся за оформленням пенсії у 2023 році, коли вже діяли нові правила, а його календарна вислуга становила лише 17 років 7 місяців (без врахування пільгового обчислення), то відмова у підготовці пенсійних документів була правомірною.
Справа №560/17661/23 від 18/12/2024
Суд дійшов висновку, що стягнута сума 1,2 млн грн не є заборгованістю, включеною до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу, а є поверненням коштів згідно з ухвалою суду про поворот виконання. Тому на цю суму не поширюються вимоги Закону про заходи на ринку газу та норми про нестягнення виконавчого збору. Крім того, частина п’ята статті 27 Закону про виконавче провадження стосується лише виконавчого збору і не поширюється на основну винагороду приватного виконавця.
Справа №903/639/23 від 23/10/2024
Суд керувався тим, що після придбання об’єкта приватизації новий власник був зобов’язаний використовувати його під медичний центр площею не менше 1465,2 кв.м, однак оспорюваними рішенням ради та договором ці зобов’язання були неправомірно змінені на будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями медичного центру меншої площі. Такі зміни порушують інтереси територіальної громади, оскільки звужують права громадян на отримання медичної допомоги у належних умовах.
Справа №560/17661/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що сума 1,2 млн грн, яка стягувалась з АТ ‘Хмельницькгаз’, не була заборгованістю, включеною до Реєстру підприємств для врегулювання заборгованості на ринку природного газу, а була поверненням коштів за поворотом виконання судового рішення. Тому на цю суму не поширюються вимоги закону про заборони стягнення виконавчого збору. Крім того, норми про нестягнення виконавчого збору не поширюються на основну винагороду приватного виконавця.
Справа №910/5217/20 від 20/11/2024
Суд встановив, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» у 2007 році добровільно відмовився від права оренди земельної ділянки, але в 2018 році незаконно зареєстрував за собою право оренди без належних правових підстав, без волевиявлення Київської міської ради та без укладення нового договору оренди. Також суд визнав, що скасування наказу Мін’юсту, яким раніше було анульовано реєстрацію права оренди, є нововиявленою обставиною, що дозволяє переглянути справу.
Справа №320/8946/23 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) контролюючий орган не довів безтоварність операцій позивача з контрагентами, оскільки наявність/відсутність окремих документів не може бути єдиною підставою для висновків про нереальність господарських операцій; 2) позивач правомірно включив до витрат відсотки за позиками від нерезидентів, оскільки первинно позики були отримані від компаній з Кіпру, який не є офшорною зоною; 3) позивач не був зобов’язаний збільшувати фінансовий результат на 30% вартості операцій з нерезидентом з Гонконгу, оскільки такі операції не були контрольованими.
Справа №812/192/16 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень про донарахування податку на прибуток та ПДВ за результатами перевірки взаємовідносин платника податків з контрагентом.Суд керувався тим, що апеляційний суд не врахував обов’язковість виконання попереднього судового рішення, яким податковий орган було зобов’язано прийняти податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки. Також апеляційний суд неправильно застосував норми Податкового кодексу щодо можливості винесення податкових повідомлень-рішень до отримання рішення у кримінальному провадженні.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд через порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення всіх фактичних обставин справи.
Справа №820/3359/16 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що страхування є способом захисту від можливих ризиків, а сплачені страхові платежі підтверджені первинними документами. Той факт, що страховий випадок не настав і що компанія згодом припинила сплачувати внески, не впливає на правомірність віднесення до витрат вже сплачених платежів, оскільки в період їх сплати послуга страхового захисту фактично надавалась.
Справа №813/2695/15 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що при оскарженні податкових повідомлень-рішень платник податків має право посилатися на порушення порядку проведення перевірки, і такі доводи мають бути розглянуті судом в першу чергу. Якщо встановлено порушення процедури перевірки – це є самостійною підставою для скасування прийнятих за її результатами рішень. Апеляційний суд не дослідив належним чином аргументи позивача щодо незаконності призначення перевірки через діючий мораторій.
Справа №160/6265/23 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що довідка військової частини є достатнім доказом участі військовослужбовця у бойових діях, навіть за відсутності додаткових списків. Відсутність формальних списків від підрозділу є лише процедурним недоліком і не може бути підставою для відмови у виплаті винагороди. При цьому суд врахував, що за періоди перебування у відпустці та притягнення до адміністративної відповідальності виплата винагороди не здійснюється.
Справа №910/1944/24 від 04/12/2024
Суд апеляційної інстанції, дослідивши докази, встановив, що відповідач отримав товар за видатковими накладними та передав його на зберігання продавцю за окремим договором зберігання, що підтверджує перехід права власності. Суд також врахував, що відповідач сам звертався з позовом про відшкодування вартості втраченого майна за договором зберігання, тобто діяв як власник. Застосувавши принципи добросовісності та заборони суперечливої поведінки, суд дійшов висновку про обов’язок покупця оплатити отриманий товар.
Справа №500/5929/23 від 18/12/2024
Суд встановив, що позивач пропустив 6-місячний строк звернення до суду, оскільки про оскаржувані накази він дізнався ще 13 січня 2023 року з першого попередження про звільнення, а з позовом звернувся лише у вересні 2023 року. При цьому позивач не довів поважність причин пропуску строку, а його аргумент про те, що він дізнався про зміст наказів лише 3 жовтня 2023 року, суд визнав необґрунтованим.
Справа №280/6238/19 від 18/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не провели належного дослідження доказів реальності господарських операцій. Зокрема, не було враховано, що один з контрагентів визнаний фіктивним за вироком суду, інші контрагенти не мали необхідних ресурсів для здійснення операцій, а первинні документи мали суттєві недоліки в оформленні. Також не було належним чином досліджено обставини списання посівів сільськогосподарських культур.
Справа №120/5140/23 від 17/12/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов, вважаючи довідку військової частини достатнім доказом участі позивача в бойових діях. Апеляційний суд скасував це рішення, вказавши що довідка не може бути доказом, оскільки бойове розпорядження, на яке вона посилається, не належить до визначених наказом документів. Верховний Суд вирішив, що апеляційний суд не дослідив належним чином усі докази та обставини справи, зокрема не перевірив саме бойове розпорядження та не з’ясував, які конкретно завдання виконував позивач у спірний період.
Справа №640/35802/21 від 17/12/2024
Предмет спору: оскарження рішень Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо притягнення будівельної компанії до відповідальності за виконання будівельних робіт без належного дозволу.Основні аргументи суду: Верховний Суд встановив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам щодо наявності/відсутності у позивача дійсного дозволу на будівництво та правомірності змін його статусу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Також не було перевірено обставини щодо протоколу про правопорушення, на підставі якого було винесено постанову про накладення штрафу. Суд наголосив, що принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи вимагає повного встановлення фактів для ухвалення об’єктивного рішення.Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.
Справа №240/32966/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що прийнятий у 2021 році Закон №1584-IX, який встановив нові розміри пенсій для чорнобильців, суперечить Конституції України та рішенню Конституційного Суду, оскільки знижує раніше встановлені соціальні гарантії. Тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів ІІ групи.
Справа №320/6348/22 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження відмови апеляційного суду у відкритті провадження за скаргою Укртрансбезпеки на рішення суду першої інстанції про скасування штрафу.Суд керувався тим, що Укртрансбезпека пропустила строк на апеляційне оскарження без поважних причин, оскільки відсутність коштів для сплати судового збору є внутрішньою організаційною проблемою органу влади і не може вважатися об’єктивною перешкодою. Крім того, відповідач не продемонстрував добросовісного ставлення до реалізації права на оскарження, подавши документ про сплату судового збору із значним запізненням.Верховний Суд залишив касаційну скаргу Укртрансбезпеки без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №360/462/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що для отримання підвищеної винагороди необхідне документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах. Надана позивачем довідка не містила всіх необхідних підтверджуючих документів згідно з вимогами наказів Держприкордонслужби. Командир військової частини, де позивач перебував у відрядженні, офіційно не підтвердив його участь у бойових діях.
Справа №826/4395/16 від 18/12/2024
Суд встановив, що податковий орган не довів безтоварність операцій позивача з контрагентами, оскільки всі господарські операції підтверджені первинними документами. Зокрема, послуги з транспортування продукції, забезпечення пожежної безпеки та постачання природного газу мали реальний характер і були пов’язані з господарською діяльністю. Щодо нарахування пені за порушення валютного законодавства – податковий орган не надав належних доказів порушення строків розрахунків та правильності розрахунку пені.
Справа №902/1435/23 від 17/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним рішення АТ «Вінницяобленерго» щодо ТОВ «Титан».На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки документ містить лише резолютивну частину без мотивувальної. Текст не розкриває суті спору та правових позицій суду.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу АТ «Вінницяобленерго», скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Справа №910/18099/23 від 17/12/2024
Предмет спору – стягнення 16,165,094 гривень з АТ «Антонов» на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та зустрічний позов про визнання зобов’язання припиненим.На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки представлена лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини. Текст не містить обґрунтування прийнятого рішення та правових позицій суду.Верховний Суд залишив касаційну скаргу АТ «Антонов» без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №240/1093/24 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що хоча законодавець формально виконав рішення Конституційного Суду від 07.04.2021, встановивши нові розміри пенсій у Законі №1584-IX, але ці розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Тому суд вирішив, що має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів 2 групи, оскільки це краще захищає права постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
Справа №420/13174/23 від 17/12/2024
Суд встановив, що дитячий будинок-інтернат як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня був зобов’язаний оприлюднити обґрунтування технічних характеристик та очікуваної вартості закупівлі на веб-сайті відповідно до постанови КМУ №710. Оскільки заклад цього не зробив, висновок Держаудитслужби про порушення є правомірним. Також суд погодився з висновками щодо порушень вимог тендерної документації.
Справа №520/34552/23 від 17/12/2024
Суд відмовив податковому органу у відкритті апеляційного провадження, оскільки той двічі подавав апеляційну скаргу без сплати судового збору. При цьому суд вважав, що відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною для пропуску строку на оскарження, а повторне подання скарги через 28 днів після повернення першої свідчить про зволікання. Також податковий орган не надав належних доказів вжиття всіх можливих заходів для отримання фінансування на сплату судового збору.
Справа №520/2099/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що перевірка була проведена під час дії мораторію на проведення податкових перевірок, встановленого пунктом 52-2 Податкового кодексу України на період карантину. Хоча Кабмін своєю постановою №89 дозволив проведення деяких перевірок, але ця постанова суперечила Податковому кодексу, який має вищу юридичну силу. Зміна строків мораторію могла бути здійснена лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу.
Справа №380/15324/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що хоча в попередній справі №560/5998/21 вже розглядалось питання права позивача на індексацію за цей період, але конкретний механізм розрахунку та розмір фіксованої індексації не були предметом розгляду в тій справі. Тому новий позов не є тотожним попередньому і має право на розгляд в окремому провадженні.
Справа №160/722/21 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка добровільно виявила бажання пройти атестацію для переведення в окружну прокуратуру, під час тестування набрала 67 балів при необхідних 70, не висловлювала зауважень щодо процедури тестування, а тому рішення про неуспішне проходження атестації та наступне звільнення є законними. Також суд врахував, що позивачка на момент набрання чинності Законом №113-IX проходила спеціальну підготовку, тому на неї поширювалась вимога про успішне проходження атестації для переведення в окружну прокуратуру.
Справа №640/15163/22 від 17/12/2024
Суд встановив, що зміни до закону надали право особам, які не мають громадянства, отримати відповідний статус та посвідку на проживання незалежно від законності їх перебування в Україні. Однак підзаконний акт КМУ містить додаткові обмеження, які суперечать закону і фактично унеможливлюють документування осіб без громадянства, щодо яких раніше були прийняті рішення про примусове повернення. Це створює правову невизначеність та порушує права таких осіб, гарантовані законом.
Справа №909/1182/23 від 17/12/2024
Суд визнав правомірним рішення АМКУ, оскільки було доведено узгодження дій між учасниками торгів через: спільне середовище (обидва учасники були засновниками однієї компанії), телефонні з’єднання між ними, використання спільної IP-адреси при подачі документів, синхронність дій у часі при поданні пропозицій, однакові особливості оформлення документів та схожу цінову поведінку. Суд підкреслив, що для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій достатньо встановити сам факт координації поведінки учасників, а не обов’язково доводити настання негативних наслідків.
Справа №560/17661/23 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження постанови приватного виконавця та стягнення його винагороди у справі між газорозподільними компаніями.Верховний Суд розглянув касаційні скарги приватного виконавця та ТОВ ‘Оператор газорозподільної системи України’ на рішення апеляційного суду. Оскільки в наявному тексті міститься лише вступна та резолютивна частини, без мотивувальної частини, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при прийнятті рішення.За результатами розгляду Верховний Суд задовольнив касаційні скарги, скасував постанови апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Справа №240/419/24 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що хоча Верховна Рада України прийняла новий закон, який встановив фіксовані розміри пенсій для чорнобильців, але ці розміри є меншими, ніж було гарантовано попереднім законодавством. Суд зазначив, що держава не може погіршувати соціальний захист постраждалих від Чорнобильської катастрофи, оскільки це суперечить Конституції України. Тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Справа №620/6324/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, тому її розмір завжди відомий отримувачу. Позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав щомісяця при отриманні пенсії, але звернувся до суду лише через 2 роки. Суд вважає, що така тривала пасивна поведінка свідчить про пропуск 6-місячного строку звернення до суду без поважних причин.
Справа №357/4518/24 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що апеляційна скарга була подана без сплати належного судового збору. Хоча відповідач стверджував, що сплатив збір раніше, документ про оплату стосувався іншої справи. Крім того, суд послався на правову позицію Великої Палати ВС щодо необхідності сплати судового збору у справах про адміністративні правопорушення та його розміру при оскарженні процесуальних ухвал.
Справа №820/1520/17 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що податковий орган не надав належних доказів порушень з боку платника податків. Зокрема, в акті перевірки не було вказано конкретних господарських операцій та первинних документів, які б підтверджували заниження податкових зобов’язань. Також не було доведено фактів реалізації товарів нижче собівартості та відсутності реальності господарських операцій.
Справа №914/1389/23 від 17/12/2024
Предмет спору – солідарне відшкодування збитків банком від університету, державної виконавчої служби та приватної компанії.Суд розглянув касаційну скаргу за двома підставами оскарження. По першій підставі касаційне провадження було закрито. По другій підставі суд частково задовольнив скаргу, оскільки виявив підстави для перегляду справи. Суд врахував, що справа потребує додаткового розгляду обставин, які не були належним чином досліджені апеляційним судом.В результаті Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Справа №640/11762/22 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що строк звернення до суду для оскарження податкових повідомлень-рішень становить 6 місяців з дня їх отримання платником податків, якщо не застосовувалась процедура адміністративного оскарження. Суд встановив, що позивач пропустив цей строк, подавши позов через 8 місяців після отримання рішень. При цьому наведені позивачем причини пропуску строку (карантинні обмеження, воєнний стан, дистанційний режим роботи) не були визнані судом поважними, оскільки не доведено, що ці обставини реально унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Справа №460/24083/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що неповнолітні діти, яким призначена пенсія по інвалідності, є непрацюючими пенсіонерами через їх непрацездатність. Тому на них поширюється право на виплату підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за умови проживання на території радіоактивного забруднення. При цьому суд врахував, що після рішення Конституційного Суду від 17.07.2018 було відновлено дію статті 39 Закону про статус чорнобильців у редакції до 01.01.2015.
Справа №380/3985/24 від 18/12/2024
Суд встановив, що апеляційний суд не врахував факт часткової сплати судового збору ДПС (3220,80 грн з необхідних 3633,60 грн) при поданні апеляційної скарги. Крім того, податковий орган стверджував, що додатково сплатив решту суми (412,80 грн) та подав відповідне клопотання до суду, яке не було належним чином розглянуто. Верховний Суд визнав, що апеляційний суд неналежно дослідив матеріали справи та надані скаржником документи.
Справа №910/15308/23 від 17/12/2024
Предмет спору – стягнення з НЕК ‘Укренерго’ на користь ТОВ ‘Чорноморенергоспецмонтаж’ заборгованості у розмірі 2 169 360,54 грн.Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, апеляційний суд підтримав це рішення. НЕК ‘Укренерго’ подало касаційну скаргу з двох підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України. Верховний Суд закрив касаційне провадження за першою підставою та відмовив у задоволенні касаційної скарги за другою підставою.В результаті Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про стягнення заборгованості з НЕК ‘Укренерго’.
Справа №560/17661/23 від 18/12/2024
Суд встановив, що сума 1,2 млн грн, яка стягувалась з АТ ‘Хмельницькгаз’, не є заборгованістю, включеною до Реєстру підприємств для врегулювання заборгованості на ринку природного газу, а є поверненням коштів за поворотом виконання судового рішення. Тому на цю суму не поширюються особливі правила щодо нестягнення виконавчого збору, передбачені законодавством для врегулювання заборгованості на ринку газу. Крім того, приватний виконавець має право на отримання винагороди за виконану роботу.
Справа №825/324/17 від 18/12/2024
Суд встановив, що відбулась не реорганізація прокуратури як юридичної особи, а лише зміна внутрішньої організаційної структури з формальним перейменуванням відділу. При цьому функції та завдання нового відділу були тотожними попередньому. Також роботодавець порушив процедуру звільнення, не запропонувавши працівнику іншої посади та не врахувавши його переважне право на залишення на роботі.
Справа №640/21763/19 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що рішення Конституційного Суду про визнання неконституційним положення закону про реформу прокуратури має пряму дію і не може бути підставою для перегляду вже ухвалених судових рішень. Крім того, рішення суду про відмову в позові не підлягає примусовому виконанню, а тому не може переглядатися за виключними обставинами відповідно до усталеної практики Верховного Суду.
Справа №826/1836/16 від 17/12/2024
Суд касаційної інстанції частково погодився з позицією платника податків щодо реальності господарських операцій, оскільки вони підтверджені первинними документами, а податкова не довела їх фіктивність. Однак суд вказав на необхідність додатково дослідити правомірність списання товарів через пересортицю, оскільки не було надано всіх необхідних документів щодо інвентаризації.
Справа №911/3794/23 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що спірне майно знаходиться на території Обухівської міської територіальної громади і мало бути передане їй відповідно до закону після реорганізації районів. Районна рада не виконала свій обов’язок передати майно до 1 липня 2021 року, а натомість незаконно передала його іншому комунальному підприємству. Суд також врахував, що амбулаторія фінансувалась з районного бюджету та державних субвенцій для створення медичної інфраструктури району.
Справа №560/17661/23 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження постанови приватного виконавця та стягнення його винагороди у справі між газорозподільними компаніями.Верховний Суд розглянув касаційні скарги приватного виконавця та ТОВ ‘Оператор газорозподільної системи України’ на рішення апеляційного суду. Оскільки в наявному тексті міститься лише вступна та резолютивна частини, без мотивувальної частини, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при прийнятті рішення.За результатами розгляду Верховний Суд задовольнив касаційні скарги, скасував постанови апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Справа №812/192/16 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що апеляційний суд не врахував наявність попередньої постанови суду, яка набрала законної сили і зобов’язувала податковий орган прийняти податкові повідомлення-рішення. Також суд вказав на порушення принципу обов’язковості судових рішень та неправильне застосування норм процесуального права, що унеможливило встановлення всіх фактичних обставин справи.
Справа №240/4012/24 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що хоча законодавець формально виконав рішення Конституційного Суду від 07.04.2021, встановивши нові розміри пенсій для чорнобильців, але ці розміри виявились суттєво меншими, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Верховний Суд дійшов висновку, що в такому випадку слід застосовувати норми закону в редакції 1996 року, які передбачали більш високі розміри пенсій. Також суд зазначив, що зменшення розміру соціальних гарантій порушує конституційні права громадян.
Справа №910/15954/23 від 17/12/2024
Предмет спору – визнання укладеною додаткової угоди між Міністерством оборони України та ТОВ «Українська бронетехніка».Верховний Суд не погодився з рішеннями судів нижчих інстанцій та вирішив, що справа потребує нового розгляду. На жаль, з наданого тексту постанови неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише резолютивна частина рішення без мотивувальної частини.За результатами розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України, Верховний Суд частково задовольнив скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №924/397/24 від 11/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору постачання електричної енергії між ТОВ «Національна енергетична група» та Подільським державним університетом.Суд керувався тим, що визнання договору недійсним без вимоги про застосування наслідків недійсності (повернення коштів чи майна) не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача. Також суд врахував, що договір був повністю виконаний сторонами, жодна зі сторін не мала претензій щодо його виконання, а позов був поданий лише після відкриття іншої справи за позовом прокуратури щодо цього ж договору.Верховний Суд змінив мотивувальну частину рішень попередніх інстанцій, але залишив їх резолютивну частину без змін – у задоволенні позову відмовлено.
Справа №908/1748/23 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що податковий орган не набув статусу кредитора у справі про банкрутство, оскільки не подавав відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника у встановлений законом строк. Крім того, податковий орган не довів, що оскаржуване судове рішення безпосередньо стосується його прав та обов’язків – лише припущення про можливий вплив рішення не є достатньою підставою для його оскарження.
