Справа №686/19871/22 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що апеляційний суд неправильно зарахував у строк покарання період перебування обвинуваченого під вартою з іншого кримінального провадження (18.03.2020-27.01.2022). Цей період вже був врахований при винесенні попереднього вироку від 02.11.2022. За правилами ч.5 ст.72 КК України, у строк покарання може зараховуватись лише той період попереднього ув’язнення, який стосується конкретного кримінального провадження.
Справа №752/11454/22 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.Суд керувався тим, що коли сторона обвинувачення повідомляє про завершення досудового розслідування в останній день його строку, то останнім днем для подання обвинувального акту є день, коли сторона захисту завершила ознайомлення з матеріалами справи. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували цю позицію та неправильно застосували норми процесуального права щодо обчислення строків. Також суди не взяли до уваги, що строк ознайомлення з матеріалами не включається до строку досудового розслідування.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій про закриття кримінального провадження та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №910/11162/23 від 12/12/2024
Предмет спору – стягнення 1,4 млн грн та визнання зобов’язань припиненими у справі між ТОВ “Юнайтед Гросеріс” та АТ “Банк Січ”.На жаль, з наданої резолютивної частини рішення неможливо встановити аргументи суду, оскільки вона містить лише кінцеві висновки без мотивувальної частини. Можна лише побачити, що суд розглядав касаційну скаргу за кількома підставами, передбаченими пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.Верховний Суд закрив касаційне провадження в частині однієї з підстав оскарження та відмовив у задоволенні касаційної скарги в іншій частині, залишивши без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №911/1175/18 (911/2260/23) від 03/12/2024
Суд при розгляді керувався критеріями розумності, співмірності та обґрунтованості витрат на правничу допомогу. Було враховано, що правова позиція позивача була сталою протягом розгляду справи, касаційна скарга розглянута в одному судовому засіданні, а заявлена сума витрат не повною мірою відповідає складності справи та обсягу наданих послуг.
Справа №910/17633/23 від 10/12/2024
Суд першої інстанції частково задовольнив вимоги та стягнув 20 000 грн витрат на правничу допомогу, врахувавши критерії розумності та співмірності цих витрат з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та ціни позову. Апеляційний суд погодився з таким рішенням, зазначивши, що зменшення витрат на 65% є обґрунтованим з огляду на суму позову в 5,7 млн грн та великий обсяг матеріалів справи. Верховний Суд підтвердив, що позивачем було надано всі необхідні документи на підтвердження витрат, а їх розмір був належно оцінений судами.
Справа №911/2581/14 від 03/12/2024
Предмет спору: оскарження ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута ЗАТ ‘Макарово’.Суд при винесенні рішення керувався тим, що ліквідатор вжив усіх необхідних заходів для пошуку та повернення майна боржника, включаючи звернення до суду з позовом про витребування майна у третіх осіб. Хоча в задоволенні цього позову було відмовлено через пропуск строку позовної давності, суд визнав, що ліквідатор діяв належним чином та виконав усі вимоги законодавства щодо проведення ліквідаційної процедури. Також суд врахував, що кредитори не подавали скарг на дії ліквідатора протягом тривалого часу.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ЗАТ ‘Макарово’, відмовивши в задоволенні касаційної скарги.
Справа №916/4323/23 від 21/11/2024
Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження, вважаючи що є колізія між нормами закону щодо можливості суду самостійно встановлювати мінімальну суму щомісячного платежу. Апеляційний суд скасував це рішення, вказавши що закон прямо надає суду таке право, якщо боржник доведе відсутність фінансової можливості виконувати стандартний план реструктуризації. Верховний Суд погодився з апеляційним судом, зазначивши що закон треба тлумачити на користь захисту прав людини.
Справа №464/3224/21 від 05/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку щодо колишнього інспектора патрульної поліції, якого засуджено за заволодіння службовим пальним з використанням службового становища. Суд керувався такими аргументами: 1) Доведено, що обвинувачений, використовуючи службову паливну картку, незаконно заволодів спочатку 10 л, а потім ще 250 л бензину, що належав поліції; 2) Кожен епізод мав самостійну мету і спосіб реалізації, тому це не продовжуваний злочин, а їх сукупність; 3) При розгляді в одному провадженні кількох епізодів тотожних злочинів для кваліфікації дій як повторних не має значення, чи була особа раніше засуджена. Верховний Суд залишив без змін вирок про визнання особи винною у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем та призначення покарання у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади.
Справа №947/12873/23 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за крадіжку кабелю вартістю 646,80 грн та пошкодження телекомунікаційної мережі. Суд керувався тим, що після вчинення злочину набув чинності новий закон, який декриміналізував крадіжки майна вартістю до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн у 2023 році). Оскільки вартість викраденого була меншою за цю суму, дії особи тепер кваліфікуються як адміністративне правопорушення, а не кримінальний злочин. При цьому суд врахував, що закон, який пом’якшує відповідальність, має зворотну дію в часі. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – закрив кримінальне провадження щодо крадіжки, але залишив у силі вирок за пошкодження телекомунікаційної мережі з покаранням у вигляді 2 років обмеження волі.
Справа №176/1033/22 від 05/12/2024
Верховний Суд встановив, що апеляційний суд допустив істотні порушення процесуального закону: не надав належної оцінки доводам захисту щодо недопустимості доказів, не розглянув клопотання про повторне дослідження доказів, не оцінив аргументи про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину. Також суд не перевірив належним чином твердження про можливу провокацію злочину з боку правоохоронних органів.
Справа №676/6929/17 від 26/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) докази, отримані під час затримання та обшуку, є допустимими, оскільки вони існують незалежно від волі особи; 2) не було встановлено факту провокації злочину з боку правоохоронних органів; 3) апеляційний суд правильно дослідив докази та не вийшов за межі апеляційної скарги.
Справа №572/2499/16-к від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором виправдувального рішення апеляційного суду у справі про втручання в діяльність працівника правоохоронного органу.Оскільки це лише резолютивна частина рішення, суд не наводить аргументів по суті справи. Однак, задовольняючи касаційну скаргу прокурора та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд вказує на наявність істотних порушень, допущених апеляційним судом при розгляді справи.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу Волинського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №925/893/23 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що боржник повністю погасив вимоги податкової першої та третьої черги (близько 450 тис грн), а непогашеними залишились лише штрафи і пеня (8,86 млн грн). Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, у разі погашення всіх вимог кредиторів, крім штрафних санкцій, суд має закрити провадження у справі про банкрутство, а вимоги щодо штрафів і пені вважаються погашеними.
Справа №910/6131/23 від 12/12/2024
Предмет спору – стягнення авансового платежу в розмірі 396 000 гривень та розірвання договору.Суд змінив рішення попередніх інстанцій, визначивши, що відповідальним за повернення авансового платежу має бути ДП ‘Автомаз-Україна’, а не АТ ‘Державний експортно-імпортний банк України’. Суд встановив, що саме ДП ‘Автомаз-Україна’ є належним відповідачем у справі, оскільки отримало авансовий платіж. Також суд зобов’язав позивача компенсувати банку судові витрати за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу банку, скасувавши попередні рішення в частині стягнення коштів з банку та постановив стягнути 396 000 гривень з ДП ‘Автомаз-Україна’.
Справа №903/999/23 від 12/12/2024
Предмет спору – стягнення з ПОСП ім. Івана Франка на користь ТОВ «Агро Фонд» заборгованості у розмірі 5 214 599,76 грн.Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позовні вимоги ТОВ «Агро Фонд». ПОСП ім. Івана Франка не погодилось з рішеннями судів та подало касаційну скаргу до Верховного Суду. Проте Верховний Суд не знайшов підстав для скасування попередніх судових рішень, оскільки вони були прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №910/4398/23 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України від 27.12.2022 №63-р/тк Товариством з обмеженою відповідальністю «Український трубний завод».Суд закрив касаційне провадження в частині однієї з підстав оскарження (п.1 ч.2 ст.287 ГПК) та відмовив у задоволенні касаційної скарги в частині іншої підстави (п.3 ч.2 ст.287 ГПК). Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які визнали законним оскаржуване рішення АМКУ.За результатами розгляду справи Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Справа №914/587/23 від 10/12/2024
Предмет спору – стягнення моральної шкоди у розмірі 2 733 600 гривень з органів державної виконавчої служби та казначейства.Суд розглянув касаційні скарги всіх сторін на рішення судів попередніх інстанцій. Суд вирішив закрити касаційне провадження за деякими скаргами через недотримання процесуальних вимог щодо їх подання. Щодо інших скарг, суд не знайшов підстав для скасування попередніх судових рішень.Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відмовивши у задоволенні всіх касаційних скарг.
Справа №927/249/24 від 10/12/2024
Предмет спору – стягнення 20 490,67 євро з Чернігівської митниці та Держказначейства на користь естонської компанії Eesti Veski OU.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу естонської компанії, вирішивши, що питання про стягнення упущеної вигоди в розмірі 9 195,07 євро та витрат на правничу допомогу в сумі 22 082,26 грн потребує додаткового розгляду. Суд направив ці питання на новий розгляд до суду першої інстанції для детального дослідження обставин та належного обґрунтування.За результатами розгляду касаційних скарг Верховний Суд частково скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу в цих частинах на новий розгляд, залишивши решту рішень без змін.
Справа №991/13377/24 від 11/12/2024
Предмет спору – застосування санкцій до російського підприємства НВО «Родіна» у вигляді стягнення активів в дохід держави.Суд розглянув позов Міністерства юстиції України щодо стягнення комплектів рульових агрегатів систем керування польотом та прав вимоги за договором, які належать російському підприємству. Активи знаходяться у володінні АТ «АНТОНОВ» та були отримані за договором від 2014 року. Рішення базується на положеннях Закону України «Про санкції», який дозволяє стягувати в дохід держави активи, що належать суб’єкту з країни-агресора.Суд повністю задовольнив позов та постановив стягнути в дохід держави як фізично наявні рульові агрегати (4 штуки), так і право вимоги на додаткові 5 агрегатів за договором.
Справа №676/6929/17 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку Хмельницького апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_7 в касаційному порядку.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з документу видно, що захисник засудженого подав касаційну скаргу на вирок апеляційного суду, яку Верховний Суд розглянув у встановленому порядку.Верховний Суд вирішив залишити вирок Хмельницького апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №372/5545/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні щодо порушення правил безпеки дорожнього руху.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення, але вказує, що повний текст постанови буде оголошено пізніше. Важливо відзначити, що справа стосується обвинувачення особи за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, а представник потерпілого оскаржував рішення апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу представника потерпілого, скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Справа №539/2258/20 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо особи, яку обвинувачували у замаху на вбивство.Суд керувався тим, що: 1) стороною обвинувачення не надано беззаперечних доказів вини обвинуваченого – на ножі не виявлено його відбитків пальців, не встановлено механізм нанесення поранень, не доведено відсутність сторонніх осіб на місці події; 2) потерпілий в суді заперечував причетність обвинуваченого до нанесення поранень; 3) поведінка обвинуваченого після події (надання першої допомоги потерпілому, виклик швидкої) не узгоджується з версією обвинувачення про його намір вбити потерпілого.Верховний Суд залишив без змін виправдувальний вирок та відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора.
Справа №462/1754/23 від 04/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за крадіжки товарів з магазинів на суми від 374 до 1174 гривень в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що після набрання чинності Законом №3886-IX від 09.08.2024 було змінено межу вартості викраденого майна для кримінальної відповідальності – вона має перевищувати 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (2481 грн у 2022 році). Оскільки в кожному з шести епізодів крадіжок сума викраденого була меншою за цю межу, діяння втратило ознаки кримінального правопорушення. Закон, що покращує становище особи, має зворотну дію в часі.Рішення суду: кримінальне провадження закрито у зв’язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, обвинуваченого звільнено з-під варти.
Справа №916/726/24 від 10/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ ‘Бочарова 52’ за позовом фізичної особи.На жаль, з наданої резолютивної частини постанови неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина рішення. Єдине що можна побачити – суд частково закрив касаційне провадження за однією з підстав оскарження, а в іншій частині залишив касаційну скаргу без задоволення.Верховний Суд прийняв рішення частково закрити касаційне провадження та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, які, вочевидь, відмовили у задоволенні позову.
Справа №913/401/20(913/327/23) від 27/11/2024
Предмет спору: Спір між ТОВ «ТОК «Південна бухта» та ОСОБА_1 щодо права власності на земельну ділянку площею 3.0688 га, яка має подвійну реєстрацію з різними кадастровими номерами за двома власниками.Основні аргументи суду: Суд зазначив, що одночасне існування державної реєстрації двох прав власності на один об’єкт нерухомості суперечить законодавству. При подвійній реєстрації володіння кожної з осіб є неповноцінним, тому судове рішення обов’язково має призводити до закриття одного з розділів Державного реєстру прав. Суди попередніх інстанцій не дослідили всі обставини справи та не вирішили спір по суті, зосередившись лише на питанні нікчемності довіреності від 2006 року.Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №159/7433/21 від 05/12/2024
Суд взяв до уваги первинні показання потерпілої, надані в порядку ст. 225 КПК України, та обґрунтовано відхилив її пізніші показання в суді, де вона заперечувала факт насильства. Суд врахував висновки психологів про можливий вплив матері на зміну показань дитини, а також підтвердив правильність кваліфікації дій як двох окремих епізодів злочину, а не як продовжуваного злочину, оскільки вони були розділені значним проміжком часу і вчинялись з новим умислом.
Справа №185/2010/24 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду щодо незастосування обмежувальних заходів до особи, засудженої за домашнє насильство.Суд зазначив, що апеляційний суд, пом’якшуючи покарання засудженому з позбавлення волі на громадські роботи, не врахував вимоги статті 91-1 КК України щодо можливості застосування обмежувальних заходів до кривдника. Враховуючи систематичний характер домашнього насильства та інтереси потерпілої (матері засудженого), суд мав застосувати до засудженого обмежувальні заходи, зокрема направлення для проходження програми для кривдників. Також суд послався на практику ЄСПЛ у справі «Опуз проти Туреччини» щодо обов’язку держави вживати заходів для захисту жертв домашнього насильства.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про застосування обмежувальних заходів до засудженого.
Справа №904/872/24 від 03/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач (університет) несвоєчасно оплатив газ через об’єктивні причини – скорочення бюджетного фінансування в умовах воєнного стану. При цьому університет повністю погасив основний борг до подання позову, вживав заходів для вирішення ситуації та є бюджетною неприбутковою установою. Враховуючи ці обставини та принципи справедливості й розумності, суд вирішив зменшити розмір пені на 95%.
Справа №759/14123/23 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення покарання особі, яка незаконно придбала та зберігала амфетамін.Суд керувався тим, що засуджений раніше вже був судимий за злочини у сфері обігу наркотиків та вчинив новий злочин під час іспитового строку. Апеляційний суд правильно застосував положення ст. 71 КК України та обґрунтовано призначив більш суворе покарання у виді обмеження волі замість штрафу, оскільки мінімальне покарання не відповідало б ступеню суспільної небезпечності особи та не сприяло б досягненню мети покарання. Також суд врахував, що при вчиненні нового злочину під час іспитового строку має застосовуватись правило складання покарань.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у виді 5 років і 1 місяця позбавлення волі.
Справа №572/2499/16-к від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо колишнього начальника поліції, якого обвинувачували у втручанні в діяльність правоохоронних органів під час виявлення незаконного видобутку бурштину.Суд касаційної інстанції наголосив на кількох ключових моментах: по-перше, злочин втручання в діяльність правоохоронців вважається закінченим з моменту самого втручання, незалежно від його наслідків; по-друге, відсутність претензій у потерпілих не має значення для кваліфікації злочину; по-третє, апеляційний суд не надав належної оцінки всім наявним доказам та проігнорував обов’язкові вказівки Верховного Суду з попереднього розгляду справи.В результаті Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Справа №991/5241/24 від 11/12/2024
Предмет спору – визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави автомобіля Mercedes-Benz G 400 D 2023 року випуску вартістю понад 5,6 млн гривень.Оскільки це лише вступна та резолютивна частини рішення, ми не бачимо аргументації суду. Проте з рішення зрозуміло, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура довела необґрунтованість набуття цього активу відповідачами, тобто вони не змогли підтвердити законність джерел походження коштів на придбання такого дороговартісного автомобіля.Суд повністю задовольнив позов САП та постановив стягнути автомобіль Mercedes-Benz G 400 D в дохід держави як необґрунтований актив.
Справа №127/8593/22 від 05/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку щодо громадянина РФ, засудженого за публічні заклики до зміни кордонів України та поширення матеріалів, що виправдовують агресію РФ.Суд керувався такими аргументами: 1) Кримінальна відповідальність за виправдовування збройної агресії РФ (ст.436-2 КК) була встановлена лише з 16 березня 2022 року, тому дії обвинуваченого в лютому 2022 року не могли кваліфікуватись за цією статтею. 2) Публікації обвинуваченого в соцмережі ‘Одноклассники’ містили публічні заклики до зміни кордонів України та пропаганду національної нетерпимості, що підтверджується висновком експерта. 3) Той факт, що соцмережа була заблокована в Україні, не має значення, оскільки злочин вчинявся з території України.Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував вирок в частині ст.436-2 КК, але залишив у силі засудження за публічні заклики до зміни кордонів України та зберігання матеріалів, що пропагують національну нетерпимість.
Справа №991/6143/21 від 05/12/2024
Суд першої інстанції визнав обвинувачених винними, але апеляційний суд скасував це рішення та закрив кримінальне провадження через недоведеність вини. Однак апеляційний суд не дослідив належним чином усі докази, які були досліджені судом першої інстанції, та допустив протиріччя у своїх висновках щодо оцінки доказів.
Справа №911/2665/23 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався такими аргументами: 1) витрати мають бути реальними, співмірними та розумними; 2) враховано фактичний обсяг наданих адвокатом послуг та їх необхідність; 3) взято до уваги, що правова позиція не змінювалась порівняно з попередніми інстанціями і адвокат був обізнаний з матеріалами справи, оскільки представляв клієнта в судах першої та апеляційної інстанцій.
Справа №910/2286/23 від 10/12/2024
Суд апеляційної інстанції, оцінюючи докази щодо розміру витрат на правничу допомогу, керувався критеріями реальності, обґрунтованості, розумності та співмірності таких витрат. При цьому суд врахував фактичний обсяг наданих послуг, складність справи та інші важливі обставини. Верховний Суд підтвердив, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права щодо розподілу судових витрат.
Справа №910/19547/23 від 12/12/2024
Предмет спору – зобов’язання газопостачальної компанії вчинити певні дії на вимогу ОСББ.На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки представлена лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ОСББ та залишив без змін рішення апеляційного суду.
Справа №904/141/20 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) сума витрат на правничу допомогу становить лише 2% від ціни позову в 4,2 млн грн і є співмірною; 2) витрати документально підтверджені договором про надання правової допомоги, актами та іншими документами; 3) справа є складною, що підтверджується її тривалим та неодноразовим розглядом; 4) спір виник через подання Укрзалізницею безпідставного позову до органу, який захищає інтереси вразливих верств населення.
Справа №922/856/23 (910/8719/22) від 05/12/2024
Суд встановив, що під виглядом договору найму майнових прав фактично було передано в користування саму будівлю, яка була предметом іпотеки. Оскільки така передача відбулась без згоди банку-іпотекодержателя, договір є нікчемним в силу закону. При цьому суд зазначив, що неможливо передати в найм майнові права на нерухоме майно окремо від самого майна, а також що використання принципу свободи договору не може бути використано для уникнення дотримання законодавства.
Справа №916/4659/23(914/411/21) від 19/11/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного між ТОВ ‘ОПТІМУС+’ та ТОВ ‘БРРЕНТ’.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) первинний договір купівлі-продажу цих приміщень між банком та ТОВ ‘ОПТІМУС+’ від 2013 року був нікчемним, оскільки майно було продано за ціною, яка становила лише 23,48% від його ринкової вартості; 2) оскільки ТОВ ‘ОПТІМУС+’ не набуло право власності на приміщення через нікчемність первинного договору, воно не мало права відчужувати це майно третім особам; 3) позивач (ТОВ ‘МАНІ ФЛОУ’) має законний інтерес у визнанні недійсним оспорюваного договору, оскільки володіє майновими правами на спірне майно та фактично ним володіє.Суд вирішив залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 між ТОВ ‘ОПТІМУС+’ та ТОВ ‘БРРЕНТ’.
Справа №18/2694/11(917/1205/23) від 28/11/2024
Суд керувався тим, що позивач не довів порушення його прав саме відповідачем – Фондом держмайна (ні як суб’єктом управління об’єктами державної власності, ні як органом управління боржника). Крім того, визнання права господарського відання в судовому порядку нівелює встановлений законом порядок реалізації державою права власності та управління державним майном. Суд також зазначив, що право господарського відання є похідним від права власності і може бути зареєстроване лише після державної реєстрації права власності.
Справа №910/14968/22 від 27/11/2024
Предмет спору – розгляд заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника ТОВ «Укрбуд Девелопмент» у справі про банкрутство.Суд керувався тим, що у справах про банкрутство діє підвищений стандарт доказування для кредиторів, які мають належним чином документально підтвердити свої вимоги. При цьому суд має перевірити не лише дійсність договорів відступлення права вимоги, на підставі яких заявлені вимоги, але й наявність та розмір самої заборгованості, право вимоги якої було відступлено. Також суд врахував, що управитель фонду фінансування будівництва має право вимагати від забудовника повернення коштів лише за визначених законом умов – у разі виявлення ризику порушень умов договору.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Укрбуд Девелопмент», скасував рішення попередніх інстанцій в частині визнання вимог ТОВ «ФК «Житло-Капітал» та ТОВ «Регіональні Ресурси» і направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №924/395/24 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження дій приватного виконавця щодо примусового стягнення заборгованості за природний газ в розмірі 62 млн грн. Суд керувався тим, що боржник (ПрАТ ‘Шепетівкагаз’) включений до спеціального Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості на ринку природного газу. За законом, щодо таких підприємств виконавче провадження має бути зупинене не лише в частині основного боргу, але й щодо пені, штрафів та інфляційних нарахувань. Також суд зазначив, що приватний виконавець мав самостійно перевірити наявність боржника в публічному Реєстрі та зупинити стягнення. Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду, яким було визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо незупинення виконавчого провадження та зобов’язано зняти арешт з майна боржника.
Справа №18/2694/11(917/1206/23) від 28/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач не довів порушення своїх прав саме відповідачем – Фондом державного майна України; 2) обраний спосіб захисту (визнання права господарського відання) нівелює встановлений законом порядок реалізації державою права власності та управління державним майном; 3) Фонд держмайна не заперечував права господарського відання підприємства, а лише вказував на необхідність дотримання порядку формування Єдиного реєстру об’єктів державної власності.
Справа №910/3600/22 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що заборгованість АТ ‘Харківгаз’ перед ТОВ ‘ЙЕ Енергія’ підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Доводи боржника про відступлення права вимоги іншій компанії були відхилені, оскільки при розгляді таких заяв суд досліджує лише факт наявності підтвердженої заборгованості. Також суд врахував, що заміна стягувача у виконавчому провадженні не відбулась.
Справа №924/413/24 від 10/12/2024
Предмет спору: визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електроенергії та стягнення надмірно сплачених коштів.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) постачальник на момент подання тендерної пропозиції та укладення договору вже знав про підвищення тарифу на передачу електроенергії, тому мав врахувати це при формуванні ціни; 2) не було доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим і його неможливо було передбачити; 3) згідно закону ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від початкової ціни договору.Суд визнав недійсними додаткові угоди та зобов’язав постачальника повернути надмірно сплачені кошти у розмірі 53 850,82 грн.
Справа №911/3337/21 від 10/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) позивач пропустив строк позовної давності, оскільки знав про укладення оспорюваного договору з 31.08.2016, а позов подав лише в листопаді 2021 року; 2) позивач не навів поважних причин пропуску позовної давності; 3) договір не є нікчемним і не порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на забезпечення публічних інтересів громади в розвитку інфраструктури.
Справа №333/4863/23 від 11/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку щодо засудженого за крадіжку (ч.4 ст.185 КК України).Суд врахував, що після винесення вироку відбулася декриміналізація діяння, за яке було засуджено особу. Це є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до принципу зворотної дії закону в часі, якщо закон скасовує злочинність діяння, він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. Тому суд прийняв рішення про закриття провадження, незважаючи на те, що на момент вчинення діяння воно вважалося злочином.Верховний Суд скасував вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, закрив кримінальне провадження у зв’язку з декриміналізацією діяння та звільнив засудженого з-під варти.
Справа №991/2122/24 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначений у КПК України і не підлягає розширеному тлумаченню. Ухвала про відмову у скасуванні арешту майна не входить до цього переліку. Також суд врахував правовий висновок об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 20.05.2024, згідно з яким такі ухвали не підлягають апеляційному оскарженню.
Справа №128/89/20 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у справі про застосування примусових заходів медичного характеру.Суд не навів аргументів у резолютивній частині рішення, зазначивши, що повний текст постанови буде проголошено пізніше. Однак, враховуючи задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду, можна припустити, що суд першої інстанції допустив істотні порушення процесуального права при поверненні апеляційної скарги.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу Вінницького апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Справа №914/2587/21 від 11/12/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу, включаючи основний борг та штрафні санкції (пеню, 3% річних та інфляційні втрати). Основні аргументи суду: 1) При визначенні суми штрафних санкцій за період лютий-березень 2021 року мають застосовуватись положення постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021, якою встановлено 90-денний строк оплати рахунків за добовий небаланс; 2) Суд апеляційної інстанції не врахував цю постанову та не перевірив належним чином розрахунок штрафних санкцій; 3) Суд касаційної інстанції не може самостійно перевірити правильність розрахунків штрафних санкцій. Рішення суду: Касаційну скаргу задоволено, постанову апеляційного суду в частині стягнення штрафних санкцій на суму 41,7 млн грн скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №464/3224/21 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження захисником рішення апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, пов’язаних із заволодінням майном та документами.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення, але з тексту видно, що справа стосується обвинувачення особи за статтями 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів), 191 (привласнення, розтрата майна) Кримінального кодексу України.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Львівського апеляційного суду, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №947/12873/23 від 05/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку Одеського апеляційного суду щодо засудженого за крадіжку та умисне пошкодження технічних засобів.Суд врахував, що втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна відповідальність за крадіжку (ч.4 ст.185 КК). Також суд виключив з вироку посилання на призначення покарання за сукупністю злочинів, оскільки залишилось тільки одне правопорушення. При цьому суд залишив в силі покарання за умисне пошкодження технічних засобів.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – закрив провадження щодо крадіжки та залишив покарання у виді 2 років обмеження волі за пошкодження технічних засобів.
Справа №913/14/24 від 10/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним пункту договору поставки щодо включення ПДВ до ціни медичного обладнання та стягнення 211 000 грн.Основні аргументи суду: 1) На момент укладення договору операції з постачання медичного обладнання для боротьби з COVID-19 були звільнені від ПДВ, тому включення ПДВ до ціни договору було незаконним. 2) Оплата за договором здійснювалась за рахунок бюджетних коштів через Національну службу здоров’я України (НСЗУ), тому безпідставна сплата ПДВ порушила принцип цільового використання бюджетних коштів. 3) НСЗУ як розпорядник бюджетних коштів має право на повернення безпідставно сплачених коштів, а прокурор мав підстави звернутись до суду в інтересах держави через бездіяльність НСЗУ.Рішення суду: Позов задоволено – визнано недійсним пункт договору щодо включення ПДВ та стягнуто з постачальника 211 000 грн на користь держави в особі НСЗУ.
Справа №907/606/23 від 27/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що право користування земельною ділянкою виникло у ТОВ «Інвестгруп К-2» автоматично після придбання нерухомого майна на цій ділянці згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України. При цьому не потрібно було проводити конкурентні процедури, оскільки це право перейшло від попереднього землекористувача. Також суд зазначив, що сама по собі незгода прокурора з розміром земельної ділянки, без доведення конкретних порушень, не є підставою для визнання договору оренди нікчемним.
Справа №714/115/21 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо особи, обвинуваченої у крадіжках з магазину (стільців, холодильної вітрини, грошей та продуктів).Суд апеляційної інстанції визнав докази сторони обвинувачення недопустимими, оскільки слідчі дії по двом епізодам крадіжок були проведені до внесення відомостей в ЄРДР. Також суд критично оцінив відеозаписи з камер спостереження, на яких неможливо чітко розпізнати особу та транспортний засіб, та документи про недостачу товару, які не містили належного документального підтвердження. Щодо третього епізоду – суд погодився з висновками першої інстанції про недоведеність вини обвинуваченого.Верховний Суд залишив без змін виправдувальний вирок, оскільки не знайшов порушень процесуального чи матеріального права при оцінці доказів судами нижчих інстанцій.
Справа №910/9450/22 від 26/11/2024
Суд відмовив у визнанні вимог кредитора, оскільки вони базувались на договорі будівництва, який був визнаний недійсним в іншій справі. При цьому суд зазначив, що кредитор не надав доказів передачі боржнику будь-яких матеріальних цінностей за цим договором, які підлягали б поверненню в порядку реституції. Суд також вказав, що сама по собі недійсність договору не створює підстав для грошових вимог, якщо не доведено факт передачі майна чи коштів за таким договором.
Справа №911/1806/22 від 03/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що податковий орган пропустив 10-денний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Наведені податковим органом причини пропуску строку (воєнний стан, повітряні тривоги, відсутність фінансування для сплати судового збору) не були визнані поважними, оскільки не доведено, що ці обставини реально унеможливлювали подання апеляційної скарги вчасно. Сам факт воєнного стану не є автоматичною підставою для поновлення процесуальних строків.
Справа №904/735/20 від 11/12/2024
Суд встановив, що державний виконавець передчасно закрив виконавче провадження, не вживши всіх можливих заходів для примусового виконання рішення. Зокрема, не було встановлено, що рішення не може бути виконане без участі боржника, не здійснено перевірок виконання рішення боржником та не вжито інших передбачених законом виконавчих дій.
Справа №922/2738/21 (922/4386/23) від 26/11/2024
Предмет спору: визнання недійсними електронних торгів з продажу майна банкрута ТОВ ‘Інженерний центр ‘Енергомаш’, які відбулися після визнання компанії банкрутом. Основні аргументи суду:
– Після визнання боржника банкрутом його майно могло реалізовуватися виключно в межах ліквідаційної процедури банкрутства, а не через виконавче провадження;
– На торгах було реалізовано не лише заставне майно банку, але й інше майно, оцінка якого не проводилась;
– Приватний виконавець неправомірно не зупинив торги після визнання боржника банкрутом. Суд частково задовольнив касаційну скаргу банку – скасував рішення в частині визнання недійсними протоколу та акту торгів, але залишив в силі визнання недійсним самого правочину купівлі-продажу на електронних торгах.
Справа №808/451/18 від 11/12/2024
Суд встановив, що всі господарські операції підприємства з контрагентами були реальними та підтверджені належно оформленими первинними документами. Податковий орган не надав належних доказів фіктивності операцій, а його висновки ґрунтувались лише на припущеннях щодо розривів у ланцюгах постачання та відсутності у контрагентів достатніх ресурсів. При цьому суд наголосив, що негативні наслідки порушень контрагентів не можуть автоматично переноситись на платника податків без доведення його причетності до зловживань.
Справа №340/800/22 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що Укртрансбезпека пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому наведені причини пропуску строку (відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору) не були визнані поважними, оскільки держава не може отримувати вигоду від порушення встановлених нею ж правил, а відсутність фінансування не дає права реалізовувати право на оскарження в будь-який час.
Справа №240/31271/23 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що прийнятий Верховною Радою Закон №1584-IX, який встановив нижчі розміри пенсій для чорнобильців, порушує їхнє право на належний соціальний захист. Тому до спірних правовідносин має застосовуватися попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів 2 групи. Суд також врахував правову позицію Верховного Суду у аналогічних справах.
Справа №521/12780/19 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що обраний позивачем спосіб захисту (скасування рішень реєстратора) не є ефективним, оскільки не призведе до відновлення порушеного права іпотекодержателя. Належним способом захисту в такій ситуації є подання позову про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна. Також суд врахував, що ТОВ ‘Консалт Солюшенс’ не набуло прав іпотекодержателя, оскільки за договором відступлення права вимоги йому було передано лише права за кредитним договором, але не за договором іпотеки.
Справа №759/8156/23 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що представник позивача (адвокат) раніше працював у Фонді соціального страхування України на посаді заступника начальника відділу. Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» протягом року після звільнення з державної служби особа не має права представляти інтереси будь-кого у справах проти органу, де вона працювала. Оскільки адвокат звернувся з позовом менш ніж через рік після свого звільнення з Фонду, це порушує встановлену законом заборону.
Справа №385/308/22 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) земельна ділянка за договором мала використовуватись виключно як пасовище, а не як рілля; 2) факт порушення цільового використання підтверджено актом перевірки Держгеокадастру та притягненням суборендаря до адміністративної відповідальності; 3) дії суборендаря щодо нецільового використання землі прямо впливають на виконання зобов’язань орендарем перед власником землі.
Справа №420/5269/19 від 12/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень, якими компанії донараховано податкові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток на загальну суму понад 4,3 млн грн.Суд керувався тим, що контрагенти позивача не мали необхідних ресурсів (складських приміщень, транспорту, працівників) для реального виконання задекларованих операцій. Більшість контрагентів були створені незадовго до операцій і припинили діяльність одразу після них, їх керівники фігурують у кримінальних провадженнях щодо фіктивного підприємництва. Укладення договорів субпідряду не мало економічної доцільності, оскільки зменшувало прибуток позивача, але збільшувало податковий кредит.Суд відмовив у задоволенні позову та залишив у силі податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції з контрагентами визнані нереальними.
Справа №520/3473/2020 від 11/12/2024
Предмет спору: можливість апеляційного оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні заяви щодо виконання судового рішення.Суд керувався такими аргументами: 1) право на апеляційне оскарження є конституційним правом, яке не може бути обмежене законом; 2) неможливість оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви порушує принцип рівності сторін, оскільки протилежна сторона має право на оскарження; 3) відсутність можливості оскарження такої ухвали може призвести до незабезпечення обов’язковості виконання судового рішення.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, визнавши право на апеляційне оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Справа №420/18574/21 від 11/12/2024
Суд зазначив, що оскільки існує попереднє судове рішення щодо повернення цих коштів, то позивач не може подавати новий позов про стягнення, а повинен використовувати механізм контролю за виконанням попереднього рішення згідно зі статтею 383 КАС України. Також суд вказав, що АТ ‘Укрзалізниця’ як правонаступник ДП ‘Одеська залізниця’ мала спочатку оформити заміну сторони у попередній справі.
Справа №380/14352/22 від 12/12/2024
Суд встановив, що Держаудитслужба правомірно виявила порушення, оскільки переможець торгів запропонував шини з іншими технічними характеристиками (більший діаметр та ширина профілю), ніж вимагалось у тендерній документації. Орган контролю мав право зобов’язати замовника припинити зобов’язання за договором, оскільки це є одним із законних способів усунення порушень при публічних закупівлях.
Справа №420/11339/22 від 12/12/2024
Предмет спору: оскарження рішень податкових органів про накладення штрафів на ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» за зберігання пального без ліцензії та відсутність реєстрації акцизного складу.Суд керувався тим, що компанія не надала під час перевірки документи, які б підтверджували зберігання пального виключно в резервуарі, що є частиною асфальтозмішувальної установки. Також суд встановив, що компанія отримала значні обсяги пального (понад 1000 куб. м), що вимагало реєстрації акцизного складу. Попереднє судове рішення щодо подібного спору не мало преюдиційного значення, оскільки стосувалося іншого періоду перевірки.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» та визнав правомірним накладення штрафних санкцій.
Справа №824/79/22 від 09/12/2024
Суд керувався тим, що оскільки справу щодо оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядав Київський апеляційний суд як суд першої інстанції і він же видав виконавчі документи, то скарги на дії державного виконавця мають розглядатися саме цим судом. При цьому суд відхилив аргумент про необхідність розгляду справи в адміністративному суді через приєднання виконавчих проваджень до зведеного провадження, оскільки суть скарги стосувалася лише правомірності відкриття конкретних виконавчих проваджень.
Справа №826/2668/18 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування митних платежів через неправильну класифікацію іригатора ротової порожнини при імпорті.Суд встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином всі обставини справи, зокрема: не врахували положення про класифікацію електричних пристроїв, не дослідили докази того, що товар не є зубною щіткою, не надали оцінку експертному висновку та іншим документам позивача, не з’ясували правомірність застосування штрафних санкцій.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення попередніх інстанцій в частині податкових повідомлень-рішень і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин.
Справа №188/1196/19 від 09/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову з таких причин: 1) позивач не довів факт ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору; 2) договір є нікчемним через відсутність у продавця зареєстрованого права власності на майно; 3) спірне нерухоме майно має ознаки самочинного будівництва і не прийняте в експлуатацію.
Справа №520/12939/21 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що транспортування не входило в основний обсяг робіт за предметом закупівлі (модернізація системи регулювання турбіни), а було лише допоміжною функцією. Підрядник міг використовувати транспортні засоби замовника або орендувати їх, тому відсутність водія у штаті не є порушенням кваліфікаційних вимог. Переможець торгів надав усі необхідні документи щодо наявності працівників відповідної кваліфікації для виконання основних будівельно-монтажних робіт.
Справа №280/10715/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих ГУ ДПС у Запорізькій області щодо ТОВ ‘ВОСТОК АВТОМИР’.Оскільки надано лише вступну та резолютивну частини постанови, неможливо визначити конкретні аргументи суду. Однак з резолютивної частини видно, що Верховний Суд вважав рішення судів попередніх інстанцій частково необґрунтованими, оскільки направив справу в частині трьох податкових повідомлень-рішень на новий розгляд.Верховний Суд прийняв рішення частково задовольнити касаційну скаргу податкового органу: скасував рішення попередніх інстанцій щодо трьох податкових повідомлень-рішень та направив справу в цій частині на новий розгляд, залишивши в силі решту оскаржуваних рішень.
Справа №826/8465/17 від 11/12/2024
Суд встановив, що компанія-позивач мала реальні господарські відносини з контрагентами щодо надання рекламних послуг, що підтверджується первинними документами, договорами та звітами про виконані роботи. Ключовими аргументами суду були: наявність документального підтвердження реальності операцій, використання послуг у господарській діяльності позивача та неможливість покладення на платника податків відповідальності за порушення податкового законодавства його контрагентами.
Справа №202/2564/19 від 06/12/2024
Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, оскільки апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання. Суд зазначив, що оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади не є належним способом повідомлення, коли адреса проживання особи відома. Це порушило право відповідача на справедливий судовий розгляд.
Справа №205/6894/20 від 04/12/2024
Предмет спору: витребування квартири з комунальної власності, яка вибула з володіння територіальної громади міста Дніпра поза її волею на підставі підроблених документів.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, оскільки придбала квартиру за нотаріально посвідченим договором та не могла знати про незаконність відчуження; 2) спірна квартира є єдиним житлом відповідача; 3) витребування квартири порушить справедливий баланс інтересів та покладе на ОСОБА_3 надмірний індивідуальний тягар, оскільки вона втратить не лише власність, а й єдине місце проживання.Суд відмовив у задоволенні позову про витребування квартири, оскільки це становитиме непропорційне втручання у право мирного володіння майном добросовісного набувача.
Справа №753/2350/23 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) квартира була придбана за рахунок кредитних коштів, що підтверджується кредитним договором; 2) банк правомірно набув право власності на квартиру в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджено окремим судовим рішенням; 3) законодавство допускає виселення мешканців без надання іншого житла, якщо іпотечне житло було придбане за кредитні кошти.
Справа №752/8014/21 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що працівниця подала заяву про звільнення за власним бажанням та перебувала на лікарняному протягом двотижневого строку попередження про звільнення, що підтверджується листками непрацездатності. При цьому законодавством не заборонено звільнення працівника за власним бажанням у період тимчасової непрацездатності, а роботодавець був зобов’язаний розглянути заяву про звільнення за власним бажанням та не мав права звільняти працівницю за прогул.
Справа №639/8821/13-ц від 11/12/2024
Суд керувався тим, що позичальник не виконав належним чином зобов’язання за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку. Суд відхилив аргументи позичальника про нікчемність умов договору щодо комісії, оскільки на момент укладення договору законодавство не містило положень про нікчемність таких умов. Також суд встановив, що страхове відшкодування було належним чином зараховане в рахунок погашення заборгованості.
Справа №760/26099/21 від 09/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідачка ОСОБА_3 є законним власником квартири, оскільки набула право власності у встановленому порядку через спадкування та укладення відповідних договорів. Жоден з правочинів щодо набуття права власності не був визнаний недійсним. Позивачка та її недієздатний син не мають права вимагати усунення перешкод у користуванні майном, оскільки не є його власниками.
Справа №340/1913/24 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що для звільнення від оподаткування нерухомості необхідна сукупність трьох умов: 1) будівля має бути віднесена до класу сільськогосподарського призначення за класифікатором; 2) власник має бути сільськогосподарським товаровиробником; 3) будівля не повинна здаватись в оренду. Суд встановив, що апеляційна інстанція не дослідила всі докази щодо статусу позивача як сільгоспвиробника, зокрема податкове повідомлення про сплату мінімального податкового зобов’язання за ведення сільськогосподарського виробництва.
Справа №260/675/19 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідно до детального плану території спірна земельна ділянка має цільове призначення для будівництва житлового будинку, а не для садівництва; 2) на момент розгляду справи земельна ділянка вже перебуває у приватній власності іншої особи; 3) на ділянку накладено арешт за рішенням суду.
Справа №494/1193/22 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що обраний позивачем спосіб захисту через оскарження рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації не забезпечує реального захисту його прав. Крім того, позивач не довів факт порушення його прав внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. Щодо судових витрат на правову допомогу, суд вказав, що при відмові в позові проти органу влади такі витрати не можуть стягуватись на користь третьої особи, яка виступала на стороні відповідача.
Справа №320/13573/21 від 12/12/2024
Суд встановив, що позивач (Департамент архітектурно-будівельного контролю) не довів факт самочинного будівництва та не перевірив належним чином достовірність даних у декларації. Хоча були сумніви щодо збільшення площі приміщень з 353,9 до 458 кв.м., позивач не провів необхідну перевірку об’єкта, оскільки власник не допустив інспекторів на об’єкт.
Справа №380/30206/23 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував строком право працівника на звернення до суду щодо стягнення заробітної плати. Оскільки спірні правовідносини виникли до внесення змін у законодавство в 2022 році, які встановили 3-місячний строк звернення, то на цей спір поширюється попередня редакція закону, яка не обмежувала строк звернення. Також суд врахував принцип, що закони не мають зворотної дії в часі.
Справа №440/7204/21 від 12/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення Полтавської міської ради про продовження розміщення тимчасових торговельних споруд та паспорту їх прив’язки.Основні аргументи суду: 1) Три поєднані між собою тимчасові споруди площею по 25 кв.м кожна фактично становлять єдину конструкцію площею 75 кв.м, що перевищує максимально допустиму площу в 30 кв.м для тимчасових споруд. 2) Стаціонарна тимчасова споруда не може перевищувати 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру, в тому числі з урахуванням об’єднання споруд. 3) Оскільки площа споруд перевищує встановлені законом обмеження, паспорт прив’язки не відповідає вимогам законодавства.Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування положень рішення міської ради щодо продовження розміщення тимчасових споруд та паспорту їх прив’язки.
Справа №385/1763/23 від 11/12/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив банку у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на оскарження. Банк не довів поважність причин пропуску строку – ні воєнний стан, ні кадрові питання не були визнані поважними причинами. Суд також врахував, що банк проявив пасивну поведінку і не вжив невідкладних дій для повторного подання апеляційної скарги.
Справа №344/7485/22 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка повністю оплатила вартість квартири, що підтверджується довідкою забудовника. Будинок введений в експлуатацію ще у 2014 році, але забудовник протягом 9 років безпідставно не передає документи для реєстрації права власності. Оскільки має місце триваюче порушення прав позивачки через невизнання її права власності та ненадання необхідних документів, позовна давність на такі вимоги не поширюється.
Справа №766/22017/18 від 06/12/2024
Суд встановив, що фактична площа земельної ділянки (411 кв.м) є меншою від документально закріпленої органом місцевого самоврядування (448,8 кв.м), а також змінилась конфігурація ділянки – східна межа збільшилась на 2,4 м. При цьому відсутні докази правомірності таких змін розміру та конфігурації земельної ділянки. Визначення порядку користування зміненою земельною ділянкою порушуватиме права третіх осіб.
Справа №372/1182/20 від 28/08/2024
Предмет спору: витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення із незаконного володіння фізичних та юридичних осіб на користь держави.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) вимоги про витребування земельних ділянок у фізичних осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а вимоги до юридичних осіб – в порядку господарського судочинства; 2) вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту, оскільки не призведе до відновлення володіння земельними ділянками; 3) належним способом захисту є віндикаційний позов, а не негаторний, оскільки спірні ділянки зареєстровані за відповідачами.Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення апеляційного суду в частині вимог до фізичних осіб та направив справу на новий розгляд, а в частині вимог до юридичної особи закрив провадження з передачею до господарського суду.
Справа №641/8955/21 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що за договором позики 2010 року сплив строк позовної давності (3 роки), який закінчився у 2013 році, а позивач звернувся до суду лише у 2021 році. Часткове погашення боргу у 2020 році не перериває позовну давність, оскільки відбулось поза її межами. Щодо договору 2018 року – позовна давність не спливла через продовження строків під час карантину COVID-19.
Справа №280/10715/23 від 11/12/2024
Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином питання наявності економічної мети (ділової мети) при здійсненні реорганізації товариства. Зокрема, не було встановлено економічну спрямованість передачі майна новоствореній компанії, особливо враховуючи швидку зміну її власника та відсутність задекларованих прибутків. Також суди не надали оцінку всім обставинам справи та доказам, що унеможливило встановлення фактичних обставин для правильного вирішення справи.
Справа №600/1579/24-а від 12/12/2024
Суд керувався тим, що при призначенні перевірки податковий орган порушив процедуру, оскільки не отримав належної інформації від державних органів про можливі порушення, а службова записка, на підставі якої призначено перевірку, суперечила методичним рекомендаціям ДПС. Суд також зазначив, що апеляційна інстанція не надала належної оцінки цим порушенням процедури перевірки, що є істотним для вирішення справи.
Справа №820/1743/18 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що прощена сума кредиту є додатковим благом згідно з Податковим кодексом України та підлягає оподаткуванню. Позивачка була належним чином повідомлена банком про прощення боргу та необхідність сплати податків, що підтверджується її заявою від 22.06.2015. Банк також надав податковому органу інформацію про отримання позивачкою доходу у вигляді додаткового блага.
Справа №334/630/24 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що у справах про адміністративні правопорушення встановлено спеціальний 10-денний строк на апеляційне оскарження, який обчислюється з дня проголошення рішення. Укртрансбезпека пропустила цей строк, подавши апеляційну скаргу через місяць після проголошення рішення. При цьому суд вважав, що відсутність фінансування для сплати судового збору та організаційні складнощі не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку.
Справа №990/185/24 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що справи про порушення вимог щодо несумісності можуть відкриватися лише щодо діючих суддів, які займають штатну посаду та здійснюють правосуддя. Оскільки суддя у відставці вже є звільненим, до нього не може бути застосована відповідальність у вигляді звільнення з посади за порушення вимог несумісності. Крім того, порушення вимог щодо несумісності не є підставою для припинення відставки судді.
Справа №296/1743/23 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що тимчасовий виїзд дитини за кордон не може обмежувати право батька на спілкування з дитиною. Матеріали справи не містять доказів негативного впливу на дитину від прямого контакту з батьком. Обмеження таких контактів перешкоджатиме гармонійному розвитку дівчинки, яка має відчувати любов обох батьків незалежно від їх розлучення. При цьому суд врахував, що батько погодився взяти на себе оплату витрат матері на дорогу.
Справа №460/11939/23 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що податковий орган не надав належних доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд зазначив, що відсутність коштів для сплати судового збору та введення воєнного стану без конкретизації їх впливу на можливість виконання процесуальних обов’язків не є поважними причинами. Також суд врахував, що скаржник не проявив належної сумлінності, оскільки тривалий час зволікав з повторним поданням апеляційної скарги та сплатою судового збору.
Справа №640/14829/21 від 11/12/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ на 415 558 грн.Суд при винесенні рішення керувався тим, що спори про оскарження податкових повідомлень-рішень мають розглядатись в порядку адміністративного, а не господарського судочинства, навіть якщо щодо платника податків відкрито провадження про банкрутство. Верховний Суд відступив від попередньої практики, за якою такі справи розглядались господарськими судами в межах справи про банкрутство. Ключовим критерієм визначення юрисдикції є публічно-правовий характер спору, а не наявність процедури банкрутства.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та закрив провадження у справі, оскільки цей же спір вже був розглянутий в порядку господарського судочинства і щодо нього існує остаточне рішення Верховного Суду.
Справа №826/10529/18 від 11/12/2024
Предмет спору: оскарження податкової консультації щодо необхідності реєстрації компанії платником акцизного податку при здійсненні операцій з паливом через смарт-картки.Суд керувався тим, що: 1) Реалізація палива через смарт-картки є різновидом торговельних послуг у роздрібній торгівлі; 2) Для реєстрації платником акцизного податку достатньо лише планувати здійснювати операції з реалізації палива, при цьому наявність АЗС чи фізичний рух палива не є обов’язковими умовами; 3) Облік отриманого та реалізованого палива можливий лише за умови реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку.Суд відмовив у задоволенні позову, підтвердивши законність податкової консультації про необхідність реєстрації компанії платником акцизного податку.
Справа №639/5749/20 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка не довела належними та допустимими доказами факт спільного проживання однією сім’єю з відповідачем, ведення спільного господарства та наявності спільного бюджету. Сам факт народження спільної дитини та участь відповідача в пологах, без доведення ведення спільного господарства та наявності взаємних прав і обов’язків, не може свідчити про усталені відносини, притаманні подружжю. Надані позивачкою акти про проживання не були належно засвідчені, а показання свідків не містили однозначних пояснень щодо спільного проживання сторін.
Справа №990/71/23 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження Указу Президента України від 19 жовтня 2022 року №727/2022 в певній частині.Оскільки надано лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини, неможливо визначити аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Для розуміння правової позиції суду необхідно дочекатися повного тексту рішення, яке буде виготовлено протягом п’яти днів.Суд відмовив у задоволенні адміністративного позову повністю.
Справа №600/1454/24-а від 12/12/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення, яким компанії донараховано податок на прибуток через невизнання витрат на консультаційні та юридичні послуги від трьох ФОПів.Основні аргументи суду: 1) Компанія не надала належних доказів реального отримання послуг – акти виконаних робіт містили лише загальні формулювання без конкретизації обсягів та змісту послуг. 2) Один з контрагентів (ФОП) був засновником та директором компанії-замовника, що ставить під сумнів ділову мету операцій. 3) Не доведено зв’язок понесених витрат з господарською діяльністю компанії та не підтверджено економічний ефект від отриманих послуг.Рішення суду: Касаційну скаргу компанії залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №120/10649/23 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що довідка військової частини, видана на підставі бойового розпорядження, є належним документом для підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях. Суд зазначив, що накази Адміністрації Держприкордонслужби не можуть обмежувати право військовослужбовців на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168. Також суд наголосив, що військовослужбовець не може нести негативні наслідки через недотримання військовою частиною формальних процедур.
Справа №120/6039/22 від 12/12/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у звільненні позивача від сплати судового збору, хоча той надав довідку про відсутність доходів. Верховний Суд вказав, що довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків є належним доказом відсутності доходів і може бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Суд апеляційної інстанції помилково не врахував цей доказ і необґрунтовано повернув апеляційну скаргу.
Справа №400/2861/21 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив строк на апеляційне оскарження, оскільки рішення суду першої інстанції було доставлено в його електронний кабінет 8 липня 2024 року, а апеляційну скаргу подано лише 27 вересня 2024 року. Суд не визнав поважними причини пропуску строку (перебування директора у відпустці та відрядженні, воєнний стан, перебої з електроенергією), оскільки вони не були непереборними обставинами, що об’єктивно унеможливлювали подання апеляційної скарги вчасно.
Справа №560/12539/22 від 12/12/2024
Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не повністю дослідили важливі обставини справи. Зокрема, не було належним чином перевірено твердження позивача про знищення його документів під час обстрілів, не з’ясовано які саме завдання і де виконував військовослужбовець у спірний період, а також не розглянуто клопотання про витребування додаткових доказів від військової частини. Суд наголошує, що в адміністративних справах діє принцип офіційного з’ясування всіх обставин і суд зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів для встановлення істини.
Справа №990/166/24 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що правила участі в конкурсі є однаковими для всіх кандидатів і передбачають подання повного пакету документів через офіційний вебсайт ВККС у встановлений строк. Позивач мав достатньо часу (понад 3 місяці) для підготовки документів, оскільки був мобілізований майже через місяць після оголошення конкурсу. Крім того, формування документів без участі кандидата неможливе, оскільки частина з них (мотиваційний лист, анкета) потребує особистого заповнення актуальною інформацією.
Справа №990/166/24 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та вимога зобов’язати вчинити певні дії.Суд не навів детальних аргументів у скороченому тексті рішення, тому неможливо визначити мотиви відмови. Проте, враховуючи, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, можна припустити, що позивач не довів протиправність оскаржуваного рішення ВККС України та не обґрунтував належним чином свої вимоги.Верховний Суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Справа №240/35154/23 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що держава не може зменшувати раніше встановлений рівень соціального захисту для чорнобильців. Хоча Верховна Рада України прийняла новий закон, який встановив фіксовані суми пенсій, ці суми є меншими, ніж було гарантовано попереднім законом (6 мінімальних пенсій за віком). Тому суд вирішив, що має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала вищий розмір пенсії.
Справа №320/37379/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих податковою службою щодо ТОВ ‘СІТІ СТРОНГ’.Оскільки в документі наведено лише вступну та резолютивну частини, неможливо визначити конкретні аргументи суду. Проте, враховуючи, що суди трьох інстанцій (першої, апеляційної та касаційної) прийняли однакове рішення на користь платника податків, можна припустити наявність суттєвих порушень з боку податкового органу при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги податкового органу та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які були прийняті на користь платника податків.
Справа №824/100/22 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що оскільки Київський апеляційний суд як суд першої інстанції розглянув справу та постановив ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, то саме він має повноваження розглядати питання про відстрочення виконання свого рішення. Суд також врахував, що МКАС при ТПП України підтвердив припинення своїх повноважень після завершення арбітражного розгляду.
Справа №140/3116/19 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що податковий орган, хоч і подав першу апеляційну скаргу вчасно, але після її повернення через несплату судового збору подав повторну скаргу із значним зволіканням – через місяць після сплати збору. Суд наголосив, що для поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно довести поважність причин пропуску та продемонструвати добросовісне ставлення до реалізації процесуальних прав, чого податковий орган не зробив.
Справа №320/37379/23 від 11/12/2024
Суд встановив, що податковий орган безпідставно відмовив у бюджетному відшкодуванні, оскільки платник податків надав всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та факт оплати. Щодо браку у виробництві – суд визнав, що відбракована м’ясна сировина є частиною єдиного виробничого процесу, а не окремою операцією, тому на її вартість не потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ.
Справа №299/8679/23 від 10/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що позивач не довів порушення своїх прав, оскільки дитина і так проживає з ним за згодою матері, а звертатись до суду можна лише у разі порушення, невизнання або оспорювання прав особи. Суд також врахував, що орган опіки та піклування вважав доцільним проживання дитини з батьком, а мати не вимагає зміни місця проживання дочки та не перешкоджає їхньому спілкуванню.
Справа №727/3429/23 від 04/12/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки вважав, що тривале проживання відповідача та її сім’ї в нежитловому приміщенні дає підстави розглядати його як ‘житло’ в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини. Однак Верховний Суд вказав, що такий висновок зроблено передчасно, оскільки суд не дослідив належним чином докази проживання відповідача в приміщенні, не встановив наявність/відсутність в неї іншого житла та не перевірив правові підстави використання нею спірного приміщення.
Справа №753/2535/22 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, що було встановлено попереднім судовим рішенням. При цьому подальші перепродажі майна різним особам, включаючи продаж через процедуру банкрутства, не можуть легалізувати незаконне заволодіння майном. Суд також врахував, що для захисту прав власника достатньо витребування майна, і визнання недійсними проміжних договорів купівлі-продажу не є необхідним.
Справа №9901/231/20 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) ВРП мала законні підстави розглядати питання звільнення судді, оскільки попереднє рішення про його звільнення було скасоване; 2) рішення ВРП містило необхідні посилання на підстави звільнення та було належно вмотивованим; 3) набуття позивачем статусу адвоката не впливало на можливість його звільнення з посади судді, оскільки він був відновлений у статусі судді після скасування попереднього рішення про звільнення.
Справа №260/675/19 від 12/12/2024
Предмет спору стосується оскарження рішень Оноківської сільської ради щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.Суд керувався тим, що після реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за третьою особою, спір набув ознак приватно-правового характеру, оскільки стосується права власності на нерухоме майно. Суд зазначив, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі щодо розпорядження землею, не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Також суд врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо того, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише етапом процесу отримання права власності.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі, оскільки такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Справа №600/4490/22-а від 11/12/2024
Суд встановив, що податковий орган порушив визначену законом процедуру стягнення боргу з державного підприємства. Зокрема, не було спочатку здійснено спробу самостійного стягнення коштів за рішенням керівника податкового органу, не вжито заходів щодо продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, та не було звернення до органу управління підприємства. Лише після цих кроків податковий орган мав право звертатися до суду.
Справа №240/15666/23 від 12/12/2024
Суд встановив, що контролюючий орган безпідставно вимагав припинити договір через нібито відсутність у підрядника декларації про відповідність вимогам охорони праці. Суд зазначив, що роботи з фарбування, які виконувались за договором, не відносяться до робіт підвищеної небезпеки, для яких потрібна така декларація. Крім того, на момент перевірки 90% робіт вже було виконано, тому припинення договору було б непропорційним заходом.
Справа №1940/1470/18 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення митниці щодо зміни коду товару за УКТ ЗЕД для преміксу (кормової добавки) при його імпорті.Суд керувався тим, що: 1) згідно експертного висновку вміст крохмалю в преміксі складав 0,4%, що відповідає заявленому коду; 2) дозування преміксу у кормосуміш 0,1% відповідає технічним умовам для такого виду товару; 3) висновок митниці про вміст крохмалю 1,6% не містить обґрунтування необхідності класифікації товару за іншим кодом.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу імпортера, скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним рішення митниці щодо зміни коду товару.
Справа №160/8990/22 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення компанією ‘ФЕРСТ ГРУП’ щодо Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.Суд не розкрив детально свої аргументи в наданому скороченому рішенні, але прийняв рішення про закриття провадження у справі. Це може свідчити про наявність процесуальних підстав, які унеможливлюють розгляд справи по суті (наприклад, неналежна підсудність, пропуск строків звернення до суду, або інші процесуальні порушення).За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково задовольнив вимоги податкового органу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі.
Справа №817/1827/17 від 11/12/2024
Суд встановив, що позивач має право на податковий кредит лише по даті отримання будівельних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт та зареєстрованими податковими накладними. При цьому оплата робіт третьою особою (ТОВ «Мінераліз») не дає права позивачу на формування податкового кредиту за датою такої оплати. Суд також врахував, що надані первинні документи підтверджують реальність господарських операцій та їх використання у господарській діяльності позивача.
Справа №240/6608/19 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень Житомирським бронетанковим заводом до податкової служби.Суд касаційної інстанції, розглянувши матеріали справи та доводи сторін, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги податкового органу. На думку суду, справа потребує нового розгляду в суді першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, оскільки попередні судові рішення потребують додаткової перевірки та оцінки.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу податкової, скасувавши попередні судові рішення в частині задоволених позовних вимог та направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №240/28129/23 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що для звільнення від оподаткування необхідна сукупність умов: будівля має бути віднесена до класу сільськогосподарського призначення, власник має бути сільгосптоваровиробником, і будівля не повинна здаватись в оренду. Суд також звернув увагу на те, що апеляційна інстанція не дослідила належним чином докази щодо статусу позивача як сільгосптоваровиробника та не надала оцінку його доводам щодо відсутності детального розрахунку податку.
Справа №120/13662/23 від 12/12/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на оскарження.Суд встановив, що апеляційний суд помилково визначив дату отримання відповідачем рішення суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що копію рішення було доставлено до електронного кабінету відповідача лише 17.04.2024, а не 12.12.2023, як помилково вважав апеляційний суд. Тому висновок про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження був передчасним.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Справа №520/15566/21 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що обмеження права на отримання грошової допомоги дворічним строком суперечить Конституції України, оскільки погіршення стану здоров’я військовослужбовців може настати і після спливу цього строку. Конституційний обов’язок держави щодо соціального захисту військовослужбовців є важливішим за будь-які часові обмеження. Суд застосував норми Конституції як норми прямої дії.
Справа №160/19039/22 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення, яким податковий орган зменшив розмір від’ємного значення ПДВ на 2,2 млн грн через нібито нестачу товарів на складі.Суд керувався тим, що: 1) Різниця між сумою ПДВ у декларації та розрахованим від залишку товарів виникла через те, що товариство сплатило більший ПДВ при імпорті за вимогою митниці, хоча оприбуткувало товар за договірною вартістю; 2) Податковий орган не довів фактичну нестачу товарів, а лише констатував різницю в сумах ПДВ; 3) Рішення митниці про коригування митної вартості були скасовані судом, що підтверджує правомірність позиції платника податків.Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення.
Справа №9901/304/21 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 в певній частині.На жаль, з наданого тексту рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина рішення, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду. Повний текст рішення буде виготовлено протягом п’яти днів, як зазначено в документі.Суд прийняв рішення відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України про скасування частини Указу.
Справа №451/488/23 від 10/12/2024
Суд керувався тим, що розписка позичальника є належним доказом укладення договору позики та підтверджує як сам факт отримання коштів, так і умови їх повернення. Суд встановив, що відповідач власноручно склав та підписав розписку про отримання позики, але не виконав зобов’язання щодо її повернення у встановлений строк. Всі необхідні елементи договору позики (сума, строк повернення, сторони) були належним чином зафіксовані у розписці.
Справа №686/25443/23 від 11/12/2024
Предмет спору – виселення колишнього прокурора та членів його сім’ї зі службової квартири без надання іншого житла.Суд керувався тим, що спір про виселення зі службового житла має приватно-правовий характер і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується захисту житлових прав, а не проходження публічної служби. Суд зазначив, що відповідач вже звільнений з органів прокуратури та забезпечений іншим житлом, тому підстав розглядати справу в порядку адміністративного судочинства немає. Важливо, що практика Верховного Суду щодо розгляду таких спорів у порядку цивільного судочинства є усталеною.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду про закриття провадження та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду для вирішення спору по суті в порядку цивільного судочинства.
Справа №153/247/24 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що хоча законодавство передбачає позасудовий порядок встановлення факту догляду через органи соціального захисту, але він стосується лише випадків отримання грошової допомоги. У даному випадку заявник як військовослужбовець не претендує на матеріальну компенсацію, а потребує встановлення факту догляду для можливості перетину державного кордону відповідно до Правил перетинання державного кордону. Оскільки інший позасудовий порядок встановлення такого факту не передбачений, справа підлягає розгляду в судовому порядку.
Справа №237/3566/17-ц від 04/12/2024
Суд встановив, що позичальник ОСОБА_2 ввела в оману позикодавця ОСОБА_1, переконавши його підписати заяву про повне виконання зобов’язань за договором позики, хоча фактично кошти не повернула. Після цього ОСОБА_2 швидко відчужила майно, яке було в іпотеці, на користь третьої особи. Крім того, було встановлено, що ОСОБА_2 використовувала недійсні документи для посвідчення особи. Суд врахував, що поведінка ОСОБА_2 була недобросовісною та спрямованою на ухилення від повернення позики.
Справа №640/16942/20 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій державному підприємству.Суд керувався тим, що податковий орган не надав належних доказів порушень з боку платника податків – не було складено актів про відмову надання документів, не конкретизовано суть порушень щодо несплати ПДФО, не наведено первинних документів, що підтверджують порушення. Також суд врахував, що в акті перевірки містяться суперечливі дані щодо сум порушень, а штрафні санкції застосовані без належного обґрунтування їх розміру.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки вони є необґрунтованими та протиправними.
Справа №140/6257/22 від 12/12/2024
Суд при розгляді справи звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази та не встановили, чи дійсно підприємство не відображало в податковій звітності інформацію про наявність заборгованості з ПДФО та військового збору, а також не перевірили правомірність донарахування контролюючим органом грошових зобов’язань. Суди також не з’ясували природу донарахування основного платежу та наявність підстав для застосування штрафних санкцій.
Справа №360/4199/18 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що надані позивачем сертифікати Торгово-промислової палати від 2014 року не можуть підтверджувати форс-мажорні обставини щодо неможливості реєстрації податкових накладних у 2018 році. Сертифікати засвідчують обставини непереборної сили лише до дати їх видачі, а для підтвердження форс-мажору в подальші періоди необхідно отримувати нові сертифікати. Крім того, в наданих сертифікатах взагалі не йшлося про неможливість реєстрації податкових накладних.
Справа №824/100/22 від 12/12/2024
Предмет спору – заява НАЕК ‘Енергоатом’ про відстрочення виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості на користь естонської компанії Universal Baltic Group OU.Суд касаційної інстанції розглянув апеляційну скаргу НАЕК ‘Енергоатом’ на ухвалу апеляційного суду та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги. Суд вирішив скасувати рішення апеляційного суду в частині відстрочення виконання та зупинення дії виконавчого листа, направивши справу на новий розгляд до апеляційного суду. В іншій частині оскаржувана ухвала залишена без змін.Верховний Суд частково задовольнив апеляційну скаргу НАЕК ‘Енергоатом’, скасувавши рішення апеляційного суду в частині відстрочення виконання та направивши справу на новий розгляд.
Справа №420/10453/22 від 12/12/2024
Суд встановив, що поліцейський ОСОБА_1 заснув під час несення служби, що призвело до втечі затриманого. При цьому він не повідомив керівництво про неналежні умови утримання затриманого (відсутність замків на дверях палати) та не відмовився від виконання незаконного наказу щодо організації конвоювання. Також після втечі затриманого поліцейський не повідомив про це за номером 102, як того вимагають правила.
Справа №400/3715/23 від 11/12/2024
Суд зазначив, що Кабінет Міністрів України не мав права своєю постановою змінювати визначений законом перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовцям. Відповідно до закону, пенсія має обчислюватися з урахуванням не лише посадового окладу, окладу за званням і надбавки за вислугу років, але й інших надбавок та премій. Суд також наголосив, що обмеження виплати пенсії не може встановлюватися постановою уряду.
Справа №1640/2836/18 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що звільнення від оподаткування будівель промисловості можливе лише за умови їх використання за функціональним призначенням – для промислового виробництва. Оскільки власник не був зареєстрований як підприємець і не використовував приміщення для промислового виробництва, пільга щодо звільнення від оподаткування на нього не поширюється. Важливим аргументом стало те, що сам позивач підтвердив, що не використовував приміщення та не був суб’єктом підприємницької діяльності.
Справа №160/20805/22 від 12/12/2024
Предмет спору: стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця через несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення.Суд у своєму рішенні керувався тим, що період стягнення середнього заробітку має поділятися на дві частини: 1) з 27.06.2018 по 18.07.2022 – застосовується стара редакція ст.117 КЗпП без обмеження строку виплат; 2) з 19.07.2022 по 26.12.2022 – застосовується нова редакція ст.117 КЗпП з обмеженням виплат 6 місяцями. При цьому суд наголосив, що відсутність претензій працівника щодо невиплачених сум до моменту звернення до суду не позбавляє його права на отримання компенсації за весь період затримки розрахунку.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для правильного розрахунку суми компенсації з урахуванням двох періодів дії різних редакцій ст.117 КЗпП.
Справа №280/2790/23 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що направлення апеляційної скарги представнику позивача (адвокату) в його електронний кабінет є належним виконанням обов’язку щодо направлення скарги учаснику справи. При цьому Верховний Суд послався на практику об’єднаної палати КАС, за якою участь позивача через представника з підтвердженими повноваженнями розглядається саме як участь самого позивача. Суд вказав, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм, вимагаючи окремого направлення скарги безпосередньо позивачу.
Справа №240/2858/24 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що прийнятий у 2021 році Закон №1584-IX, який встановив фіксовані розміри пенсій чорнобильцям, суперечить Конституції України та попередній редакції закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком для інвалідів III групи. Верховний Суд послався на свої попередні рішення, де вже було сформовано позицію про необхідність застосування старої редакції закону, яка передбачала вищі розміри пенсій.
Справа №813/2303/18 від 11/12/2024
Суд встановив, що податкова провела позапланову перевірку з порушенням процедури – не вручила платнику копію наказу про перевірку, як того вимагає закон. Також податкова посилалась на судове рішення як підставу для перевірки, але не надала його. Суд зазначив, що такі порушення роблять перевірку незаконною, а всі рішення за її результатами – протиправними.
Справа №161/20022/21 від 10/12/2024
Суд встановив, що відповідач ОСОБА_2, знаючи про існування судового рішення про стягнення з неї 231 436,25 грн, відчужила своє майно (будинок і квартиру) на користь племінника. При цьому вона продовжила проживати у подарованій квартирі, а борг не погасила. Суд дійшов висновку, що ці правочини були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а лише з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника, що є зловживанням правом.
Справа №759/14651/22 від 10/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачем не надано достатніх доказів свідомого ухилення матері від виконання батьківських обов’язків. Суд врахував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який може застосовуватися лише у виняткових випадках. Також суд зазначив, що відмова матері від дитини, висловлена в нотаріальній заяві, є неправозгідною і суперечить моральним засадам суспільства.
Справа №932/2934/23 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що роботодавець не довів неможливість надання роботи працівниці, оскільки установа продовжила роботу в м. Дніпро після релокації з Краматорська. Роботодавець не запропонував працівниці змінити місце роботи або працювати дистанційно, хоча фактично продовжував господарську діяльність. Також суд зазначив, що зменшення обсягів робіт і фінансування не є підставою для призупинення трудового договору.
Справа №504/2642/20 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не довів порушення своїх прав оскаржуваним рішенням сільради, а задоволення позову вплинуло б на права 35 інших осіб, яким були передані земельні ділянки в цьому мікрорайоні. Також суд врахував, що позивач не надав доказів того, що саме цей проїзд є єдиним можливим доступом до його будинку, а інші мешканці мікрорайону не висловлювали незгоди з рішеннями сільради.
Справа №756/3544/20 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) банк правомірно звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, оскільки договір іпотеки містив відповідне застереження; 2) банк належним чином повідомив позичальницю про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується поштовим повідомленням; 3) мораторій на стягнення майна за валютними кредитами не застосовується, оскільки стягнення було звернено в рахунок погашення кредиту в гривні.
Справа №672/186/24 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що батько без згоди матері змінив місце проживання дітей, а в його попередньому позові про визначення місця проживання дітей з ним було відмовлено судом з посиланням на інтереси дітей. Тому він не може вважатися особою, з якою на правових підставах проживають діти, і не має права на стягнення аліментів. Присудження аліментів на його користь фактично легітимізувало б протиправні дії щодо зміни місця проживання дітей без згоди матері.
Справа №461/433/23 від 11/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що автомобіль позивача-громадянина Польщі перебував на території України без його згоди та за відсутності правових підстав, підлягав поверненню власнику за рішенням суду, яке набрало законної сили. При цьому Львівська митниця знала про існування судового провадження на момент примусового відчуження транспортного засобу. Суд також врахував, що вимоги про визнання протиправними дій щодо примусового відчуження майна є неналежним способом захисту, а належним способом є відшкодування його вартості.
Справа №298/825/15-ц від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що факт отримання кредиту позичальником не оспорювався, договір частково виконувався, а його недійсність не була встановлена. Банк надав належні докази заборгованості у вигляді банківських виписок. Висновок судової експертизи, на який посилались відповідачі, був оцінений судом разом з іншими доказами та не мав переважної сили. Відповідачі не надали власного розрахунку чи інших доказів, які б спростовували розмір заборгованості, заявлений банком.
Справа №462/1722/16-ц від 10/12/2024
Суд керувався тим, що за засудженим зберігалося право на житло протягом всього строку відбування покарання згідно зі ст.71 ЖК України, оскільки в квартирі залишились проживати інші члени сім’ї. Приватизація квартири без його згоди у 2005 році була незаконною, оскільки він мав право на приватизацію разом з іншими членами сім’ї. Суд також врахував, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки дізнався про порушення своїх прав лише після звільнення з місць позбавлення волі у 2015 році.
Справа №638/18016/21 від 10/12/2024
Суд встановив, що відповідач (ТОВ «ФК «С-ІНВЕСТБУД») виступав лише управителем коштів і не відповідав за будівництво об’єкта – це був обов’язок забудовника. В договорах прямо передбачено, що управитель не несе відповідальності за порушення термінів введення об’єкта в експлуатацію. Позивач не довела, що затримка будівництва сталася через неналежний контроль з боку управителя за діями забудовника.
Справа №369/5810/23 від 11/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним рішення сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду.Суд керувався тим, що: 1) спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісгоспу; 2) сільська рада не мала повноважень розпоряджатися цією ділянкою без погодження з Кабінетом Міністрів України; 3) ділянка також має статус об’єкта природно-заповідного фонду з особливим режимом охорони.Верховний Суд залишив у силі рішення попередніх інстанцій про задоволення позову прокурора та повернення земельної ділянки у державну власність.
Справа №520/27841/23 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) відчуження квартири в багатоквартирному будинку не призводить до автоматичного припинення договору оренди земельної ділянки з попереднім власником; 2) спірна земельна ділянка була надана в оренду для прибудови до квартири, а не як прибудинкова територія; 3) позивач не надав доказів звернення до міської ради щодо припинення договору оренди.
Справа №494/1193/22 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог та виступає на стороні суб’єкта владних повноважень, має право на відшкодування судових витрат за тими ж правилами, що й суб’єкт владних повноважень. Оскільки КАС України не передбачає стягнення витрат на правничу допомогу на користь суб’єкта владних повноважень при відмові в позові, такі витрати не можуть стягуватись і на користь третьої особи, яка виступає на його стороні.
Справа №480/6738/24 від 12/12/2024
Суд касаційної інстанції розглядав питання правомірності повернення апеляційної скарги через нібито відсутність повноважень у представника податкового органу. Верховний Суд вказав, що наявність обмежень повноважень представника (наприклад, щодо права відмови від позову) не позбавляє його можливості діяти в порядку самопредставництва від імені юридичної особи. При цьому суд відступив від попередньої практики, де вважалось, що обмеження повноважень виключає можливість самопредставництва.
Справа №420/35964/23 від 12/12/2024
Суд першої та апеляційної інстанції вважали, що відсутність фізичного підпису адвоката на ордері, який було додано до електронної позовної заяви у форматі PDF, є підставою для залишення позову без розгляду. Однак Верховний Суд зазначив, що згідно з актуальними змінами до Положення про ордер, документ вважається підписаним адвокатом, якщо він засвідчений електронним підписом, або якщо електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер. У даному випадку адвокат засвідчив власним цифровим підписом як позовну заяву, так і доданий до неї ордер.
Справа №643/2994/23 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що хоча документи окупаційної влади є недійсними, але міжнародна практика (так звані «намібійські винятки») передбачає визнання документів про реєстрацію шлюбів, народжень і смертей, виданих окупаційною владою, якщо їх невизнання призведе до порушення прав громадян. Також суд врахував, що з травня 2022 року законодавство України прямо дозволяє використовувати такі документи при реєстрації актів цивільного стану.
Справа №350/203/20 від 09/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) ОСОБА_4 є законним власником земельної ділянки площею 0,13 га на підставі рішень сільської ради; 2) господарські споруди (шопи) не входили до складу нерухомого майна відповідача і є самовільно встановленими, що підтверджено окремим судовим рішенням; 3) оскарження в іншій справі рішення про надання дозволу на розробку документації не впливає на законність набуття права власності на земельну ділянку.
Справа №620/16033/23 від 12/12/2024
Суд встановив, що замовник не надав контролюючому органу запитувані документи (проектно-кошторисну документацію, технічне завдання, дефектні акти тощо), чим порушив принципи відкритості та прозорості закупівель. Ненадання цих документів позбавило можливості здійснити контроль за використанням бюджетних коштів у сумі понад 7,3 млн грн та перевірити обґрунтованість технічних характеристик і вартості закупівлі.
