Справа №947/10158/21 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що власники здійснили самочинну реконструкцію квартири з втручанням у несучі конструкції будинку – демонтували частину несучої стіни та здійснили прибудову на прибудинковій території без необхідних дозволів. Згідно з висновком експерта, такі дії порушують будівельні норми та створюють загрозу для цілісності будинку. Також суд врахував, що прибудинкова територія є спільною власністю всіх мешканців.
Справа №910/15043/21 (910/1668/24) від 27/11/2024
Предмет спору – стягнення судових витрат у розмірі 10 929,25 грн за розгляд касаційної скарги у справі про визнання правочинів недійсними.Суд керувався тим, що оскільки касаційна скарга Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю ‘АЕ – Агроексім Лімітед’ була задоволена, а постанова апеляційного суду скасована, то судові витрати за подання касаційної скарги (включаючи судовий збір та сервісний збір банку) мають бути покладені на розпорядника майна ТОВ ‘Комплекс Агромарс’. При цьому суд врахував положення статті 129 ГПК України щодо критеріїв розподілу судових витрат, зокрема їх зв’язок з розглядом справи та обґрунтованість розміру.Суд задовольнив заяву та постановив стягнути з розпорядника майна ТОВ ‘Комплекс Агромарс’ на користь ‘АЕ – Агроексім Лімітед’ судові витрати у повному обсязі.
Справа №924/161/16 (924/443/24) від 04/12/2024
Суд касаційної інстанції погодився з доводами скаржника про те, що між отриманням згоди кредитора на продаж майна (серпень 2022 року) та проведенням аукціону (січень 2024 року) пройшло надто багато часу – півтора роки. За цей час умови продажу майна потребували актуалізації щодо його вартості. Крім того, майно було продано за дуже низькою ціною – 20 394 грн при початковій ціні 509 851 грн, що могло порушити права кредиторів. Також суд вказав на неправильне визначення кола відповідачів, оскільки до їх числа не було включено організатора аукціону.
Справа №462/2487/22 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження потерпілою рішення апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, засудженої за порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.2 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов істотні порушення в рішенні апеляційного суду, які вимагають повторного розгляду справи. При цьому суд залишив в силі рішення про розгляд цивільних позовів в порядку цивільного судочинства.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу потерпілої, скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №902/25/24 від 28/11/2024
Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно закрили провадження без проведення підсумкового засідання та належного дослідження реального фінансового стану боржника. Суди обмежились лише формальним порівнянням пасивів за заявленими вимогами кредиторів з активами за даними балансу, не провели інвентаризацію майна та не встановили його реальну вартість, не з’ясували позицію зборів кредиторів.
Справа №922/2738/21 (922/4386/23) від 26/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) розмір витрат на правничу допомогу був документально підтверджений договором, додатковою угодою та актом виконаних робіт; 2) заявлена сума є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг; 3) для стягнення витрат на правничу допомогу не обов’язково надавати докази фактичної оплати послуг адвоката, достатньо підтвердити обсяг наданих послуг та їх вартість, що підлягає оплаті.
Справа №910/15043/21 (910/13298/23) від 27/11/2024
Суд керувався тим, що оскільки касаційна скарга компанії ‘АЕ – Агроексім Лімітед’ була задоволена, а постанова апеляційного суду скасована, то судові витрати за подання касаційної скарги (включаючи судовий збір та сервісний збір банку) мають бути покладені на розпорядника майна ТОВ ‘Комплекс Агромарс’. При цьому суд врахував положення статті 129 ГПК України щодо критеріїв розподілу судових витрат, зокрема їх обґрунтованість та пропорційність.
Справа №766/6976/21 від 03/12/2024
Предмет спору – незаконний вилов риби з використанням заборонених знарядь лову, що спричинило істотну шкоду державі на суму 29 799 грн.Суд керувався тим, що: 1) Апеляційний суд правильно звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, але неправильно застосував спеціальну конфіскацію майна, оскільки закон забороняє її застосування при звільненні від відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. 2) Апеляційний суд також не вирішив питання щодо частини речових доказів, скасування арешту майна та розподілу судових витрат. 3) Процесуальні витрати при звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності мають бути віднесені на рахунок держави.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, змінив ухвалу апеляційного суду, виключивши з неї рішення про спеціальну конфіскацію майна, та вирішив питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Справа №991/6770/23 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) номінальні власники (бабуся та тітка дружини посадовця) не мали достатніх законних доходів для придбання такої нерухомості; 2) всі юридично значимі дії щодо цих об’єктів (оформлення документів, оплата комунальних послуг тощо) здійснювались посадовцями; 3) схема оформлення майна на родичів та подальше його дарування посадовцям свідчить про приховування реальних власників.
Справа №207/1786/23 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення апеляційного суду про закриття кримінального провадження щодо крадіжки в умовах воєнного стану через декриміналізацію діяння.Суд встановив, що апеляційний суд допустив істотні процесуальні порушення: не з’ясував позицію обвинуваченого щодо закриття провадження, не отримав його згоди на це, не перевірив доводи апеляційної скарги та не обґрунтував своє рішення належним чином. Також апеляційний суд порушив процедуру розгляду справи, оскільки не зупинив провадження для отримання згоди обвинуваченого на закриття справи, як того вимагає закон.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №922/493/21 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що боржник діяв недобросовісно: не надав повну інформацію про перетин кордону на автомобілі та правові підстави користування ним, а також уклав договір позики, який пізніше був визнаний недійсним. Суд наголосив, що право на звільнення від боргів має лише добросовісний боржник, який не за власним умислом потрапив у стан неплатоспроможності. Важливо, що закриття провадження у справі є безумовним наслідком недобросовісних дій боржника, незалежно від його мотивів.
Справа №911/2247/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що звернення стягнення на предмет застави (майнові права на грошові кошти) відбулось з порушенням встановленої законом процедури, оскільки було здійснено в той самий день, коли зареєстровано відомості про звернення стягнення та направлено повідомлення боржнику. Це позбавило боржника можливості припинити звернення стягнення шляхом виконання зобов’язання. Крім того, договори між банком і ТОВ «Фінспот» були укладені без відома боржника та з порушенням умов кредитного договору щодо банківської таємниці.
Справа №24/142-б від 26/11/2024
Суд відмовив у задоволенні заяви, оскільки постанова Касаційного адміністративного суду, на яку посилався заявник, не є нововиявленою обставиною в розумінні закону. Суд зазначив, що заявник фактично намагається переоцінити докази, які вже оцінювались судом раніше, а це не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, суд встановив відсутність підстав для постановлення окремої ухвали щодо ліквідатора ВАТ ‘Радикал’.
Справа №331/451/22 від 03/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку щодо адміністратора автошколи, яка отримала неправомірну вигоду в розмірі 6000 грн за вплив на посадових осіб сервісного центру МВС для успішного складання практичного іспиту на право керування транспортним засобом.Суд керувався такими аргументами: 1) Факт передачі коштів підтверджується результатами негласних слідчих дій та вилученими під час обшуку грошима з співпадаючими номерами купюр; 2) Після передачі коштів заявниця успішно склала іспит з третьої спроби, при цьому додаткових уроків водіння не проходила; 3) Під час розмов засуджена сама назвала суму коштів та запевнила, що працівники сервісного центру будуть допомагати; 4) Відсутні ознаки провокації злочину з боку правоохоронних органів.Верховний Суд залишив без змін вирок, яким засуджену визнано винною за ч.2 ст.369-2 КК (зловживання впливом) та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн.
Справа №991/5084/24 від 10/12/2024
Предмет спору стосується оскарження рішення Вищого антикорупційного суду компанією «Ethoder Investments Limited» в апеляційному порядку.Оскільки в наявному тексті міститься лише вступна та резолютивна частини постанови без мотивувальної частини, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при прийнятті рішення. Для повного аналізу правової позиції суду необхідно дочекатися повного тексту постанови, який буде складено 16 грудня 2024 року.Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Справа №638/7105/21 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо обвинувачення особи у вчиненні умисного вбивства та незаконного поводження зі зброєю.Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів по суті справи. Проте з рішення видно, що Верховний Суд погодився з висновками судів нижчих інстанцій, не знайшовши підстав для їх скасування чи зміни за результатами розгляду касаційних скарг як захисника, так і прокурора.Верховний Суд залишив без задоволення касаційні скарги захисника та прокурора, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Справа №202/5053/21 від 04/12/2024
Суд виходив з того, що на майно, придбане в шлюбі, поширюється презумпція спільної сумісної власності подружжя. Позивач не зміг спростувати цю презумпцію та довести, що квартира була придбана виключно за його особисті кошти чи кошти його матері. Також суд врахував, що більша частина кредиту була погашена в період перебування сторін у шлюбі.
Справа №695/1039/22 від 20/11/2024
Суд встановив, що сільська рада діяла недобросовісно, коли, знаючи про наміри позивача отримати ділянку у власність та наявність погодженого проекту землеустрою, включила цю ділянку до переліку земель для продажу права оренди на аукціоні. Суд також врахував, що за законом земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок учасникам бойових дій. Крім того, першочергове право на отримання земельної ділянки має особа, на підставі проекту землеустрою якої ця ділянка була сформована.
Справа №300/8722/23 від 10/12/2024
Суд встановив, що апелянт (Головне управління Державної казначейської служби) фактично усунув недоліки апеляційної скарги (сплатив судовий збір) вчасно – до закінчення 10-денного строку. Суд детально проаналізував порядок обчислення процесуальних строків та дійшов висновку, що апеляційний суд помилково визначив строк як пропущений. Верховний Суд також зазначив, що таке порушення норм процесуального права призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа №758/9907/21 від 27/11/2024
Суд апеляційної інстанції порушив процесуальні права батька, не надавши йому можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи. Апеляційний суд не врахував, що за час проживання дитини з батьком її стан значно покращився, що підтверджується висновками психологів. Також суд не взяв до уваги, що висновок органу опіки та піклування був виданий без урахування всіх обставин справи.
Справа №369/15888/21 від 20/11/2024
Суд при вирішенні питання керувався такими аргументами: 1) витрати мають відповідати критеріям реальності наданих послуг та розумності їх розміру; 2) деякі заявлені послуги (представництво в суді, подання клопотання про пришвидшення розгляду справи, подання заяви про судові витрати) не можуть розглядатися як окремі процесуальні дії, що підлягають компенсації; 3) не було надано детального розрахунку витраченого часу та вартості кожної послуги окремо.
Справа №560/2929/24 від 10/12/2024
Суд керувався тим, що введення воєнного стану само по собі не є поважною причиною для пропуску строку апеляційного оскарження, якщо не доведено конкретні обставини, які унеможливлювали подання скарги вчасно. Скаржник мав доступ до системи ‘Електронний суд’ і не надав доказів існування об’єктивних перешкод для своєчасного оскарження. Також суд зазначив, що невиконання вимог про сплату судового збору при першій спробі оскарження не дає права подавати повторну апеляцію поза встановленими строками.
Справа №214/7159/15-ц від 27/11/2024
Предмет спору: визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про зміну умов договору найму квартири та визнання особи наймачем квартири.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) рішення органу місцевого самоврядування було прийнято в межах його повноважень та на виконання попереднього судового рішення; 2) відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, що є порушенням права на справедливий суд; 3) вимога про визнання наймачем не була предметом апеляційного оскарження і не підлягала перегляду в цій частині.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – залишив без змін рішення апеляційного суду в частині відмови у визнанні незаконним рішення органу місцевого самоврядування, але скасував рішення в частині вимоги про визнання наймачем квартири, оскільки ця вимога не була предметом апеляційного оскарження.
Справа №9901/420/21 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження Указу Президента України фізичною особою.Оскільки в наданому тексті відсутня мотивувальна частина рішення, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. В тексті наведено лише вступну та резолютивну частини судового рішення.Суд відмовив у задоволенні адміністративного позову повністю.
Справа №714/1022/23 від 20/11/2024
Предмет спору: забезпечення повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки після її незаконного вивезення матірʼю в Україну. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) дитина від народження постійно проживала в Італії до її вивезення матірʼю; 2) батько не давав згоди на вивезення дитини та активно намагався повернути її, звернувшись до компетентних органів менше ніж через рік після вивезення; 3) матір не довела наявності серйозного ризику фізичної чи психічної шкоди для дитини у разі її повернення до Італії та не надала доказів вчинення батьком домашнього насильства. Суд задовольнив позов та зобовʼязав матір повернути малолітню дитину до місця постійного проживання в Італійській Республіці.
Справа №280/12207/21 від 10/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що компанія вчасно, ще до набрання чинності нових вимог щодо ліцензування, подала документи на отримання ліцензії. Затримка з видачею ліцензії сталася через зволікання органів влади з визначенням порядку ліцензування та уповноваженого органу. Такі дії держави порушили принцип ‘належного урядування’ та створили перешкоди для добросовісних платників податків.
Справа №341/1526/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що висновок судово-психіатричної експертизи підтвердив наявність у особи психічного розладу у формі деменції, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. При цьому суд зазначив, що сам факт проходження військової служби онуком не може бути підставою для відмови у призначенні його опікуном, оскільки законодавством не встановлено такої заборони. Важливою умовою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення конкретної особи опікуном.
Справа №910/9087/23 від 26/11/2024
Предмет спору: Оскарження наказів Міністерства юстиції України про скасування реєстраційних дій щодо нерухомого майна та витребування цього майна з чужого незаконного володіння.Основні аргументи суду: 1) Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином обставини виникнення, зміни та припинення речових прав на спірне нерухоме майно. 2) Не було достеменно встановлено момент, з якого відповідач дізнався про оскаржувані реєстраційні дії, що важливо для визначення дотримання строку на оскарження. 3) Суди не перевірили належним чином дотримання Мін’юстом порядку повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарг.Рішення суду: Касаційну скаргу задоволено частково, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №917/264/15 від 10/12/2024
Суд відмовив у задоволенні заяви про перегляд, оскільки надані заявником нові докази (відповіді на адвокатські запити щодо невиконання попередніх судових рішень) не є нововиявленими обставинами в розумінні процесуального закону. Суд наголосив, що не можуть вважатися нововиявленими обставинами нові докази, які були отримані після ухвалення судового рішення, а також ті обставини, що могли бути встановлені при своєчасному поданні доказів.
Справа №295/17285/21 від 27/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка не надала достатніх доказів свідомого ухилення батька від виконання батьківських обов’язків. Суд врахував, що відповідач сплачує аліменти в повному обсязі, заперечує проти позбавлення батьківських прав та має намір відновити відносини з дитиною. Також суд зазначив, що відсутність спілкування батька з дочкою пов’язана з відсутністю комунікації між батьками та виїздом матері з дитиною за кордон.
Справа №420/28384/23 від 10/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що військова частина не довела поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Зокрема, посилання на воєнний стан, зміну представника та проблеми з доступом до електронного кабінету без належного обґрунтування та доказів не можуть вважатися поважними причинами. Суд також зазначив, що неналежна організація процесу оскарження є суб’єктивною причиною, а не об’єктивно непереборною обставиною.
Справа №466/1445/21 від 04/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд розглянув справу 14 грудня 2023 року за відсутності позивачки та її представника під час оголошення сигналу «повітряна тривога», що є об’єктивною перешкодою для явки в судове засідання. Апеляційний суд не забезпечив належним чином право сторони на участь у розгляді справи та не вирішив питання про відкладення розгляду справи з урахуванням надзвичайної ситуації.
Справа №580/9551/23 від 10/12/2024
Суд керувався тим, що додаткова винагорода на період воєнного стану має тимчасовий характер, оскільки виплачується лише під час дії воєнного стану, її розмір не є сталим та визначається наказами командирів. Тому така винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а не щомісячним. При цьому законодавство чітко визначає, що при обчисленні пенсії враховуються лише щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а одноразові – не враховуються.
Справа №133/747/23 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може застосовуватись лише у виняткових випадках за наявності достатніх доказів свідомого ухилення від батьківських обов’язків. У даній справі батько погасив заборгованість по аліментах, заперечував проти позбавлення прав та висловлював бажання брати участь у вихованні дитини. Відсутність батька в психологічній картині світу дитини не обов’язково свідчить про його байдужість, а може відображати поточний емоційний стан дитини.
Справа №761/21023/20 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що оскільки щодо боржника було відкрито провадження про банкрутство, то відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства всі майнові спори за участю боржника мають розглядатися виключно господарським судом у межах справи про банкрутство. Суди першої та апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції, розглянувши спір у порядку цивільного судочинства.
Справа №320/10714/22 від 10/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) платник податків надав всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з імпорту товарів; 2) податковий орган не надав належних доказів нереальності операцій та недостовірності документів; 3) інформація з баз даних податкового органу без документального підтвердження не є належним доказом порушень.
Справа №520/1104/19 від 10/12/2024
Суд зазначив, що попередні інстанції не встановили ключові обставини справи, зокрема: правові підстави укладення договору відступлення права вимоги між фінансовою компанією та фізичною особою; докази фактичної сплати коштів, на які нараховувались курсові різниці; правомірність фіксації зобов’язань в іноземній валюті. Також не було перевірено сплату процентів та їх врахування при обчисленні курсових різниць.
Справа №215/1175/24 від 10/12/2024
Суд першої інстанції помилково визначив спір як компетенційний та безпідставно залишив позовну заяву без руху через нібито нечитабельність довідки МСЕК. Верховний Суд вказав, що саме використання формулювання ‘встановлення компетенції’ не робить спір компетенційним за відсутності інших обов’язкових ознак, а довідка МСЕК була цілком придатною для читання. Суд наголосив на необхідності уникати надмірного формалізму, який може призвести до обмеження права на доступ до суду.
Справа №645/7759/20 від 28/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачі не мали належних дозвільних документів на будівництво, оскільки містобудівні умови та обмеження були видані неуповноваженим органом. Крім того, хоча позивачі отримали декларації про готовність обʼєктів до експлуатації, ці декларації були скасовані компетентним органом, а позивачі не оскаржили таке скасування. Суд також врахував, що право на визнання права власності на самочинне будівництво виникає лише після розгляду цього питання компетентним державним органом.
Справа №753/13817/13-ц від 04/12/2024
Суд керувався тим, що заявник не надав доказів втрати оригіналів виконавчих листів та не довів поважність причин пропуску строку для їх пред’явлення до виконання. Сам факт відсутності виконавчих листів у кредитній справі, переданій новому стягувачу, не доводить ні їх втрату, ні поважність пропуску строку. Крім того, раніше суд вже двічі відмовляв у задоволенні аналогічних заяв.
Справа №480/6711/22 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження військовою частиною ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження через підписання апеляційної скарги неуповноваженою особою.Суд встановив, що апеляційний суд передчасно зробив висновок про відсутність повноважень у командира військової частини на підписання апеляційної скарги, не перевіривши належним чином цю інформацію та не витребувавши відповідні докази. Також не було враховано особливості процедури прийняття повноважень командиром військової частини згідно з військовим законодавством, яке передбачає спеціальний порядок передачі справ і посади.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.
Справа №500/3027/24 від 04/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зупинки виробництва, невиконання договірних зобов’язань, неможливості виплати заробітної плати працівникам та податків. Також суд врахував, що в умовах воєнного стану важливо зберегти функціонування виробничих потужностей та суб’єктів економічної системи. Суд зазначив, що забезпечення позову спрямоване лише на збереження існуючого становища до вирішення спору по суті.
Справа №380/3017/23 від 04/12/2024
Суд при розгляді справи виходив з того, що: 1) з 27 травня 2022 року було скасовано мораторій на застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних; 2) платники податків звільнялися від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію накладних, складених з 1 лютого по 31 травня 2022 року, лише за умови їх реєстрації до 15 липня 2022 року; 3) суди не перевірили належним чином строки подання та реєстрації кожної конкретної накладної.
Справа №306/967/20 від 20/11/2024
Предмет спору стосується встановлення земельного сервітуту та стягнення судових витрат на правову допомогу.Суд апеляційної інстанції розглянув заяву про стягнення судових витрат без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, що є порушенням процесуального права. Верховний Суд наголосив, що додаткове судове рішення має ухвалюватися в тому ж порядку, що й основне – тобто у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін. Таке порушення позбавило позивача можливості надати заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу та докази щодо звільнення від сплати судового збору.Верховний Суд скасував додаткову постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №440/8800/22 від 10/12/2024
Предмет спору: оскарження постанови НКРЕКП про накладення штрафу та розпорядження про усунення порушень, виявлених під час перевірки ТОВ «Полтаваенергозбут».Суд керувався тим, що до спірних правовідносин застосовується спеціальний Закон «Про НКРЕКП», а не загальні закони про держнагляд та ліцензування. За цим спеціальним законом НКРЕКП має право одночасно накладати штраф та видавати розпорядження про усунення порушень. Також суд врахував, що порушення компанією своїх зобов’язань щодо оплати послуг з передачі електроенергії було доведено матеріалами справи.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову ТОВ «Полтаваенергозбут», визнавши правомірними дії НКРЕКП щодо одночасного накладення штрафу та видачі розпорядження про усунення порушень.
Справа №372/1837/22 від 04/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, спираючись на висновок почеркознавчої експертизи, проведеної за копією договору дарування. Однак Верховний Суд вказав, що експертиза підпису може проводитися лише за оригіналом документа, а тому висновок експерта є недопустимим доказом. Також суди не забезпечили витребування оригіналу договору дарування, хоча відповідачка стверджувала про його наявність у неї.
Справа №204/16497/23 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково відмовили у відкритті провадження, вважаючи що позивач як боржник мав оскаржувати дії державного виконавця в порядку розділу VII ЦПК України. На думку Верховного Суду, суди не могли на стадії відкриття провадження встановити чи є позивач боржником та в якому виконавчому провадженні, не визначили обсяг арештованого майна та не встановили стягувача. Такі обставини мають встановлюватися після відкриття провадження у справі.
Справа №9901/123/21 від 10/12/2024
Предметом спору є оскарження Указу Президента України про застосування санкцій щодо ТОВ «Фінбізнесгруп».Хоча в наданому тексті відсутня мотивувальна частина рішення, з якої можна було б дізнатися про аргументи суду, але виходячи з резолютивної частини видно, що суд не знайшов підстав для скасування санкцій. Такі справи зазвичай розглядаються з урахуванням наявності достатніх доказів для застосування санкцій та дотримання процедури їх введення.Верховний Суд відмовив у задоволенні позову ТОВ «Фінбізнесгруп» та залишив у силі санкції, введені Указом Президента.
Справа №120/6129/22 від 10/12/2024
Предмет спору – надання дозволу податковому органу на погашення податкового боргу ТОВ «Балтекс» за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.Суд керувався тим, що за компанією обліковується узгоджений податковий борг у розмірі 990797,41 грн, майно боржника перебуває в податковій заставі згідно з актом опису, а спроби стягнути кошти через банківські рахунки виявились безуспішними. Суд зазначив, що для надання такого дозволу необхідна сукупність умов: наявність узгодженого податкового боргу, відсутність коштів на рахунках платника та наявність майна в податковій заставі – всі ці умови були дотримані податковим органом.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про надання дозволу податковому органу на погашення податкового боргу за рахунок майна в податковій заставі.
Справа №824/150/23 від 26/11/2024
Предмет спору – видача виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.Верховний Суд встановив, що рішення третейського суду було прийнято одноособово суддею Морозовим О.В., хоча згідно із законом та регламентом третейського суду справа мала розглядатися непарною кількістю суддів. Крім того, це рішення третейського суду вже було скасоване ухвалою Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року саме через невідповідність складу третейського суду вимогам закону. Тому наявні підстави для відмови у видачі виконавчого листа.Верховний Суд скасував ухвалу Київського апеляційного суду про видачу виконавчого листа та відмовив у задоволенні заяви Кредитної спілки «ЗАРАЗ» про видачу виконавчого листа.
Справа №551/812/23 від 04/12/2024
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що справа не може розглядатися в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право між заявником (вітчимом) та біологічним батьком однієї з дітей щодо її утримання. Суд зазначив, що факт утримання дитини не біологічним батьком, а вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку, оскільки це може порушити принцип дотримання найкращих інтересів дитини. Крім того, сімейні обов’язки є такими, що тісно пов’язані з особою і не можуть бути передані іншій особі.
Справа №280/2363/24 від 10/12/2024
Суд керувався тим, що податкові повідомлення-рішення були належним чином надіслані на офіційну адресу реєстрації платника податків, яка відповідала даним Державного реєстру. Хоча листи повернулися з відміткою ‘за вказаною адресою не проживає’, згідно з Податковим кодексом такі документи вважаються врученими в день, зазначений поштовою службою. Суд наголосив, що платник податків зобов’язаний інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних і несе ризики невиконання цього обов’язку.
Справа №906/1616/23 від 26/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт поставки товару підтверджується податковими накладними, які відповідач включив до податкового кредиту; 2) відповідач демонстрував суперечливу поведінку, спочатку визнавши поставку через відображення в податковій звітності, а потім заперечуючи її; 3) позивач надав достатньо доказів реальності господарських операцій (журнали-ордери, товарно-транспортні накладні тощо), які є більш вірогідними, ніж заперечення відповідача.
Справа №127/5778/21 від 27/11/2024
Суд встановив, що чоловік отримав у позику 65 000 доларів США для купівлі будинку та земельної ділянки. Ці кошти були використані в інтересах сім’ї, оскільки на них було придбано нерухомість, яка пізніше була визнана спільною сумісною власністю подружжя та поділена між ними. Суд також взяв до уваги, що дружина надавала згоду на купівлю цього майна, що підтверджується відповідними документами.
Справа №620/5695/24 від 10/12/2024
Суд зазначив, що для правильного вирішення питання юрисдикції необхідно встановити: чи звернувся син за виплатою протягом 6 місяців після смерті матері, чи є інші члени сім’ї, та чи була ця сума включена до свідоцтва про право на спадщину. Від цих обставин залежить, чи входить невиплачена сума пенсії до складу спадщини і в якому порядку (цивільному чи адміністративному) має розглядатися справа.
Справа №160/8372/23 від 10/12/2024
Суд дійшов висновку, що пеня за порушення валютного законодавства та пеня за порушення податкового законодавства – це різні правові інститути. Положення Податкового кодексу про незастосування пені під час карантину COVID-19 не поширюються на пеню за порушення строків валютних розрахунків, оскільки це регулюється окремим Законом ‘Про валюту і валютні операції’. Також суд врахував, що зміни щодо незастосування пені мали б вноситись саме до валютного законодавства, а не до Податкового кодексу.
Справа №130/8/23 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що додаткова угода є неукладеною, оскільки власниця її не підписувала. У такому випадку ефективним способом захисту порушеного права є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації цієї угоди. Суд також зазначив, що запис про державну реєстрацію додаткової угоди створює власниці перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Справа №701/638/22 від 27/11/2024
Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів порушення його прав відповідачем. Наданий позивачем висновок інженера-землевпорядника не містить чітких висновків про те, що збільшення площі ділянки відповідача відбулося саме за рахунок ділянки позивача. Для встановлення факту порушення прав позивача необхідним було проведення судової земельно-технічної експертизи, про призначення якої позивач не клопотав.
Справа №947/16551/21 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, оскільки не було досліджено ряд важливих обставин: чи є спірна квартира єдиним житлом малолітньої дитини, чи має вона інше житло, чи буде виселення співмірним із переслідуваною метою. Суд наголосив, що сам факт переходу права власності на житло до іншої особи не є безумовною підставою для визнання членів сім’ї колишнього власника такими, що втратили право користування житлом – необхідно оцінювати пропорційність такого втручання у право на житло відповідно до статті 8 Європейської конвенції з прав людини.
Справа №754/2133/23 від 04/12/2024
Суд при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу керувався критеріями реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Суд врахував, що заявлені представниками сторін суми витрат не відповідають критерію розумності та обсягу фактично наданих послуг.
Справа №760/8229/22 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди нижчих інстанцій не врахували, що на момент вселення відповідач був неповнолітнім і згідно зі ст.65 ЖК України не потребував згоди наймача на вселення. Також суди не дослідили належним чином докази та необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотань про виклик свідків та витребування доказів, які могли б підтвердити правомірність проживання відповідача в квартирі. Крім того, суди не оцінили пропорційність виселення в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини.
Справа №924/159/14 (924/175/23) від 29/11/2024
Предмет спору – витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна на користь ТОВ ‘Октант-центр’ та визнання недійсними договорів іпотеки.Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій передчасно закрили провадження у справі на підставі відмови нового розпорядника майна від позову. При цьому суди не перевірили належним чином, чи не суперечить така відмова інтересам боржника та його кредиторів, оскільки позовні вимоги були спрямовані на поповнення майнових активів боржника в процедурі банкрутства. Також не було враховано, що відмова від позову позбавить боржника можливості повторного звернення з такими вимогами.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для належної перевірки підстав для закриття провадження за заявою нового розпорядника майна.
Справа №910/2286/23 від 10/12/2024
Предмет спору – стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 250 000 гривень у справі про захист прав інтелектуальної власності.Суд розглянув касаційну скаргу іспанської компанії Лакме Косметікс С.Л. на додаткову постанову апеляційного суду щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу на користь ТОВ ‘Мейкап трейдинг’. Суд перевірив правильність визначення апеляційним судом розміру судових витрат та обґрунтованість їх стягнення.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду про стягнення 250 000 гривень витрат на правничу допомогу – без змін.
Справа №686/18510/21 від 04/12/2024
Суд встановив, що банк мав право звернути стягнення на предмет іпотеки, оскільки позичальник не виконував своїх зобов’язань за кредитним договором. Однак банк пропустив строк позовної давності – він звернувся з позовом у 2021 році, тоді як право вимоги виникло у 2014 році після отримання рішення суду про стягнення заборгованості. Трирічний строк позовної давності сплив у 2017 році.
Справа №924/408/21 від 05/12/2024
Предмет спору – покладення солідарної відповідальності на керівника підприємства-банкрута за незадоволення вимог кредиторів.Суд зазначив, що арбітражний керуючий обрав неефективний спосіб захисту права, оскільки просив лише визнати порушення та покласти відповідальність, але не заявив вимогу про стягнення конкретних збитків. Такий спосіб захисту не призводить до реального відновлення порушених прав та створює необхідність повторного звернення до суду. За усталеною практикою Верховного Суду, обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших обставин справи.Суд відмовив у задоволенні заяви арбітражного керуючого через неефективність обраного способу захисту прав.
Справа №638/8540/20 від 04/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що: 1) не було встановлено порушень процедури проведення електронних торгів, оскільки позивачка була належним чином повідомлена про їх проведення; 2) на спірну квартиру не поширювався мораторій на стягнення іпотечного майна, оскільки позивачка мала у власності іншу квартиру; 3) позивачка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки для повернення майна слід було заявляти вимогу про його витребування, а не про визнання недійсними документів щодо торгів.
Справа №461/7568/18 від 04/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору дарування квартири та похідних від нього правочинів, які були укладені боржником на користь своєї дочки після ухвалення судового рішення про стягнення боргу.Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином обставини справи, зокрема: чи був договір дарування фіктивним та укладеним на шкоду кредитору (фраудаторним); чи мав боржник інше майно для погашення боргу; чи були пов’язаними між собою особи, які в подальшому набували права на спірну квартиру. Суд наголосив, що сам факт реального виконання договору дарування не виключає його фіктивності, якщо метою було приховати майно від стягнення.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для повного та всебічного дослідження обставин справи.
Справа №640/17271/22 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження правил, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, компанією ТОВ «Юнайтед Енерджі».Оскільки в наявному тексті відсутня мотивувальна частина рішення, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Наявна лише резолютивна частина, яка показує, що суд погодився з висновками апеляційного суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Юнайтед Енерджі» та залишив без змін рішення апеляційного суду.
Справа №760/2625/22 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що відповідач отримав від позивача кошти, що підтверджується розписками, але при цьому не мав права укладати правочини щодо нерухомості та не був її власником. Між сторонами не було укладено жодних договорів, а тому відповідач безпідставно отримав кошти без належної правової підстави. Суд також врахував, що відповідач не міг розумно розраховувати на правомірне набуття такої значної суми у власність.
Справа №753/24208/21 від 20/11/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, вважаючи, що єдиним доказом поважності відсутності на роботі може бути лише лікарняний листок. Однак Верховний Суд не погодився з таким підходом, зазначивши, що відсутність працівника за станом здоров’я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами. Суди не дослідили належним чином надану позивачем медичну довідку та інші докази поважності причин його відсутності.
Справа №420/34504/23 від 10/12/2024
Суд встановив, що податковий орган не надав належних доказів нереальності господарських операцій компанії з контрагентами. Всі первинні документи (договори, накладні, платіжні документи, акти інвентаризації) підтверджують фактичне придбання товарів. Доводи податкового органу про недостовірність документів та відсутність коштів для оплати товару ґрунтуються лише на припущеннях.
Справа №201/11405/20 від 06/12/2024
Суд відмовив у перегляді рішення, оскільки скасування державної реєстрації права власності на будівлю через підробку декларації про готовність об’єкта не є нововиявленою обставиною і не впливає на висновок про те, що майно було набуте під час спільного проживання без реєстрації шлюбу. Суд зазначив, що порушення при оформленні права власності не спростовують факт набуття майна в період спільного проживання, а тому не можуть бути підставою для перегляду попереднього рішення.
Справа №922/1792/24 від 26/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що витрати на правничу допомогу мають бути реальними, обґрунтованими та розумними. Суд врахував, що правова позиція заявника була сталою протягом розгляду справи в трьох інстанціях, а участь адвоката здійснювалася в режимі відеоконференції, що не потребувало додаткових витрат. Також суд зазначив, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення.
Справа №752/20709/17 від 20/11/2024
Суд встановив, що спірна квартира була придбана під час шлюбу і є спільним майном подружжя. При цьому чоловік брав гроші в борг не в інтересах сім’ї, а для бізнесу. Державний виконавець при передачі квартири на торги не перевірив належним чином статус майна та не визначив частку боржника у спільному майні. Це порушило права дружини як співвласника.
Справа №620/17139/23 від 10/12/2024
Суд встановив, що ця пам’ятка архітектури з 1963 року перебувала у власності УРСР і перейшла у державну власність України, при цьому не було належного рішення про її передачу з державної у комунальну власність. Включення церкви до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад області було безпідставним, оскільки не дотримано встановлену законом процедуру передачі майна з державної у комунальну власність. Також суд врахував, що об’єкт внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.
Справа №990/205/24 від 09/12/2024
Предмет спору – оскарження бездіяльності Вищої ради правосуддя та вимога зобов’язати вчинити певні дії у контексті конкурсу на посаду керівника служби дисциплінарних інспекторів.На жаль, в наданому скороченому тексті рішення відсутні аргументи суду, оскільки представлено лише вступну та резолютивну частини судового рішення. Для аналізу мотивів суду необхідно ознайомитись з повним текстом рішення.Верховний Суд відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Справа №160/8372/23 від 10/12/2024
Суд дійшов висновку, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті регулюється Законом України «Про валюту і валютні операції», а не Податковим кодексом України. Тому на такі правовідносини не поширюється заборона нарахування пені під час карантину COVID-19, передбачена Податковим кодексом. Водночас суд врахував, що після прийняття позовної заяви до міжнародного арбітражу нарахування пені має бути зупинено.
Справа №583/1549/21 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що відповідачка (прийомна мати дитини) протягом трьох років ухилялася від проведення генетичної експертизи, з’явившись лише на 5 з 11 призначених дат, що свідчить про її небажання встановити істину. Також суд врахував показання свідків, які підтвердили спільне проживання позивача з матір’ю дитини та його фактичне визнання батьківства. Суд зазначив, що у справах про встановлення батьківства важливим є саме походження дитини, а не умови її виховання, і що визнання біологічного батька відповідає інтересам дитини.
Справа №990/205/24 від 09/12/2024
Предмет спору: оскарження бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо проведення конкурсу на посади в службі дисциплінарних інспекторів та вимога скасувати конкурс.Суд керувався тим, що законодавець чітко визначив – конкурс має проводити не Вища рада правосуддя, а спеціально утворена Конкурсна комісія. ВРП бере участь лише на етапі оголошення конкурсу та фінального призначення переможців. Усі інші етапи конкурсу за законом проводить Конкурсна комісія або секретаріат ВРП. Тому не можна говорити про неправомірну бездіяльність ВРП, оскільки вона діяла в межах своїх законних повноважень. Також суд зазначив, що позивач фактично не погоджується з рішенням Конкурсної комісії про його недопуск до участі в конкурсі, але це питання не було предметом розгляду в цій справі.Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки не встановив неправомірної бездіяльності Вищої ради правосуддя при проведенні конкурсу.
Справа №420/10959/23 від 09/12/2024
Предмет спору: оскарження лісорубного квитка, виданого для проведення вибірково-санітарної вирубки на території Національного природного парку ‘Куяльницький’.Суд керувався тим, що спеціальне використання природних ресурсів на території НПП може здійснюватися лише на підставі лімітів, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища, та відповідних дозволів. Оскільки лісорубний квиток був виданий без отримання необхідних лімітів та дозволів, це є порушенням вимог природоохоронного законодавства. Також суд зазначив, що особливий охоронний статус території НПП виникає з моменту його створення указом Президента, незалежно від завершення всіх організаційних процедур.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтримав рішення судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування лісорубного квитка.
Справа №317/2904/20 від 06/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу. На момент укладення договору фінансова компанія мала необхідну ліцензію. Позивач не довів порушення своїх прав внаслідок укладення цього договору, а питання правомірності набуття фінансовою компанією права вимоги вже було предметом розгляду в іншій справі про стягнення заборгованості.
Справа №336/3695/22 від 04/12/2024
Предмет спору – визнання недійсними іпотечних договорів, укладених між батьком (майновим поручителем) та банком, на підставі того, що вони були підписані під тиском сина.Суд касаційної інстанції зазначив, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження факту укладення договорів проти його волі внаслідок насильства. Хоча син був звільнений від кримінальної відповідальності у кримінальній справі, це рішення не встановлювало факт примушування до підписання договорів. Крім того, суд врахував, що позивач звернувся з позовом через 15 років після укладення оспорюваних договорів.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання іпотечних договорів недійсними.