Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 08/12/2024

Справа №455/338/20 від 27/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не дав належної оцінки важливим аргументам захисту, зокрема щодо відсутності на місці ДТП дорожніх знаків ‘Населений пункт’, ‘Пішохідний перехід’ та ‘Нерегульоване перехрестя’. Також не було проаналізовано питання видимості пішохідного переходу, відстані руху велосипедиста від краю дороги та причинно-наслідкового зв’язку між діями обох учасників ДТП.

Справа №645/2847/23 від 02/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором ухвали апеляційного суду щодо особи, обвинуваченої у крадіжці (ч.4 ст.185 КК України), яка раніше вже була двічі судима.Суд касаційної інстанції, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність нового апеляційного розгляду справи. При цьому суд врахував попередні судимості обвинуваченого та тяжкість інкримінованого злочину, що стало підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи.

Справа №760/20083/23 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду, яким засудженому призначено реальне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі за крадіжку в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що: 1) злочин вчинено в умовах воєнного стану, який діяв на всій території України, тому кваліфікація за ч.4 ст.185 КК є правильною; 2) засуджений раніше неодноразово був судимий за злочини проти власності, характеризується посередньо і не працює; 3) наявні обтяжуючі обставини (рецидив злочину), а викрадене майно було повернуто не добровільно, а вилучено поліцією під час обшуку.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.

Справа №747/824/13-к від 12/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не дав належної оцінки всім доказам у справі. Хоча апеляційний суд правильно визнав недопустимими докази, отримані з порушенням процедури негласних слідчих дій, він не проаналізував належним чином інші докази – показання свідка, протоколи огляду та контролю за вчиненням злочину. Також не було належно обґрунтовано висновок про недопустимість протоколу огляду місця події через можливе жорстоке поводження з обвинуваченим.

Справа №185/5420/22 від 02/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7, засудженого за ч.4 ст.404 КК України.Суд не навів аргументів у резолютивній частині постанови, оскільки повний текст рішення буде складено пізніше. Проте суд вважав за можливе одразу оголосити резолютивну частину через те, що складання повного тексту постанови вимагає значного часу.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.

Справа №454/3058/22 від 28/11/2024

Суд апеляційної інстанції змінив вирок першої інстанції, призначивши замість обмеження волі штраф у розмірі 68 000 грн. При цьому суд врахував позитивні характеристики обвинуваченого, його молодий вік, відсутність судимостей, волонтерську діяльність та щире каяття. Прокурор оскаржив це рішення як занадто м’яке, але Верховний Суд не знайшов підстав для його зміни.

Справа №199/9774/22 від 21/11/2024

Суд визнав вину особи доведеною на підставі показань свідків, протоколів огляду телефону обвинуваченого, результатів експертиз та НСРД, які підтвердили факт передачі обвинуваченим інформації про розташування військових об’єктів, залізничної інфраструктури та переміщення військової техніки представнику ФСБ РФ через месенджер Телеграм. Суд також врахував, що злочин було вчинено в умовах воєнного стану, що є обтяжуючою обставиною.

Справа №629/6034/23 від 28/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) санкції статей, за якими засуджено особу (ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК), не передбачають додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами; 2) характер вчинених кримінальних проступків не пов’язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху; 3) призначене покарання у вигляді обмеження волі відповідає тяжкості вчинених правопорушень та особі засудженого.

Справа №185/5253/14-к від 03/12/2024
Предмет спору: Касаційне оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження осіб за шахрайство та зловживання службовим становищем. Основні аргументи суду: Суддя встановив, що касаційні скарги подані належними особами та в установлений законом строк. Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону судами нижчих інстанцій. Обидва засуджені були звільнені від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності, але оскаржують саме засудження. Рішення суду: Суд постановив витребувати матеріали кримінальної справи з Павлоградського міськрайонного суду для перевірки у касаційному порядку.

Справа №953/7262/22 від 28/11/2024

Суд керувався тим, що засуджений подав повторну апеляційну скаргу 15 листопада 2023 року, тобто після закінчення 30-денного строку на оскарження вироку від 5 вересня 2023 року. При цьому засуджений не подав клопотання про поновлення пропущеного строку. Важливо, що пізніше захисник засудженого все ж домігся поновлення строку на оскарження та апеляційний суд розглянув справу по суті.

Справа №2-412/07 від 03/12/2024

Суд відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки заявник дізнався про існування оскаржуваного рішення ще в липні 2021 року, але подав апеляційну скаргу лише в квітні 2023 року, не надавши при цьому поважних причин такого тривалого пропуску строку. Суд також врахував, що сам факт неучасті особи у справі не може бути безумовною підставою для поновлення строку на оскарження після спливу 16 років з моменту ухвалення рішення, оскільки це порушує принцип правової визначеності.

Справа №496/3889/19 від 27/11/2024

Суд встановив, що державний виконавець безпідставно скасував обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, оскільки на момент скасування існувала значна заборгованість по аліментах (712 678 грн). Працевлаштування боржника водієм не є достатньою підставою для скасування обмеження, оскільки у нього немає перешкод для роботи за іншою спеціальністю. Обмеження у праві керування транспортними засобами є пропорційним заходом для забезпечення виконання судового рішення про стягнення аліментів.

Справа №500/3027/24 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження дій та бездіяльності податкових органів Товариством з обмеженою відповідальністю «Мишковицький спиртовий завод».Оскільки надано лише вступну та резолютивну частини рішення, неможливо визначити конкретні аргументи суду. Проте, враховуючи що суди трьох інстанцій (першої, апеляційної та касаційної) прийняли однакове рішення, можна зробити висновок, що позиція позивача була належним чином обґрунтована та підтверджена доказами.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги податкового органу та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які були прийняті на користь спиртового заводу.

Справа №691/517/23 від 29/11/2024
Предмет спору – встановлення факту постійного проживання дочки зі спадкодавцем (матір’ю) на момент відкриття спадщини для оформлення спадкових прав.Суд керувався тим, що: 1) позивачка надала належні докази (показання свідків) про спільне проживання з матір’ю на момент її смерті; 2) хоча позивачка була зареєстрована за іншою адресою, той будинок був непридатний для проживання (не мав комунікацій); 3) після смерті матері позивачка фактично прийняла спадщину – проживала в будинку, робила ремонт, сплачувала комунальні послуги.Суд задовольнив позов про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та відмовив у зустрічному позові сільради про визнання спадщини відумерлою.

Справа №577/3233/23 від 27/11/2024

Суд встановив, що позичальник взяв у борг 237 600 доларів США, які використав не в інтересах сім’ї, а для потреб ТОВ через внесення фінансової допомоги та надання позик іншим особам. Дружина позичальника не надавала згоди на отримання позики, тому солідарна відповідальність подружжя відсутня. Щодо оспорювання договору дарування частки у статутному капіталі – суд не зміг належно дослідити це питання через ненадання відповідачами оригіналу договору.

Справа №910/2990/24 від 03/12/2024
Предмет спору – стягнення з АТ ‘НАЕК ‘Енергоатом’ на користь Корпорації ‘ТСМ Груп’ заборгованості у розмірі 4,7 млн грн.Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, апеляційний суд залишив це рішення без змін. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу Енергоатому, не знайшов підстав для її задоволення та погодився з висновками судів нижчих інстанцій. Додатково суд стягнув з відповідача 10 тис. грн витрат на правничу допомогу в касаційній інстанції.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій – без змін.

Справа №354/678/15-ц від 20/11/2024
Предмет спору: визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.Суд керувався тим, що: 1) вимога про визнання недійсним державного акта є неналежним способом захисту права, оскільки не відновить право держави на майно – належним способом є віндикаційний позов; 2) вимога про витребування земельної ділянки має розглядатися в господарському суді, оскільки позивач і відповідач є юридичними особами; 3) обставини незаконності набуття права власності на земельну ділянку підтверджуються постановою суду у кримінальній справі.Суд відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним державного акта та закрив провадження щодо витребування земельної ділянки через непідсудність справи цивільному суду.

Справа №П/990/64/24 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження указу Президента України про застосування персональних санкцій щодо громадянина Німеччини.Оскільки в рішенні наведена лише вступна та резолютивна частини, неможливо проаналізувати аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Для розуміння мотивів суду необхідно дочекатися повного тексту рішення, яке буде складено протягом п’яти днів.Суд відмовив у задоволенні позову повністю, залишивши в силі санкції, застосовані до громадянина Німеччини згідно з Указом Президента №813/2023 від 7 грудня 2023 року.

Справа №485/1500/21 від 04/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що оскільки держава не є фактичним володільцем спірної земельної ділянки (право власності зареєстроване за приватною особою), то належним способом захисту прав держави є витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), а не усунення перешкод у користуванні (негаторний позов). Суд зазначив, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки негаторний позов застосовується для захисту прав власника, який є фактичним володільцем майна.

Справа №926/114/24 від 03/12/2024
Предмет спору – зобов’язання АТ ‘Чернівціобленерго’ вчинити певні дії на вимогу ТОВ ‘Укренергомашінжиніринг’.Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд підтримав це рішення. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, не знайшов підстав для її задоволення та погодився з висновками судів нижчих інстанцій.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Справа №333/2766/21 від 20/11/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд помилково відмовив у задоволенні позову через нібито неналежного відповідача. Верховний Суд наголосив, що у справах про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, належним відповідачем є саме держава як учасник цивільних відносин, а не конкретний державний орган. При цьому залучення чи незалучення до справи органів прокуратури чи інших органів не впливає на правильність визначення відповідача, оскільки відповідачем є держава.

Справа №990/92/24 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді.Велика Палата Верховного Суду, розглянувши апеляційну скаргу, дійшла висновку про необхідність скасування попереднього судового рішення та задоволення позовних вимог. Суд визнав, що рішення ВККС України було протиправним, і кандидату на посаду судді має бути надана можливість повторного проходження співбесіди в рамках конкурсу на зайняття вакантних посад у місцевих судах.Суд задовольнив позов повністю, скасував оскаржуване рішення ВККС України та зобов’язав комісію провести повторну співбесіду з позивачем, а також відшкодувати судові витрати.

Справа №924/80/24 від 26/11/2024

Суд встановив, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, оскільки Головне управління Держгеокадастру не видавало дозвіл на розробку проекту землеустрою, який є обов’язковою складовою процедури приватизації. Було встановлено низку послідовних дій щодо незаконного отримання ділянки у приватну власність з одночасним вчиненням дій для унеможливлення її повернення (об’єднання, поділ земельних ділянок, зміна конфігурації). Суд також врахував, що об’єднання спірної ділянки з іншими не перешкоджає її витребуванню, оскільки не відбулось створення нового майна.

Справа №753/2030/21 від 27/11/2024

Суд керувався тим, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить законодавству, оскільки кредитором може бути лише банк або інша фінансова установа. При цьому вимоги про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу не є ефективним способом захисту, оскільки належним способом захисту є витребування майна від останнього власника, який не залучений до справи.

Справа №904/217/24 від 02/12/2024

Суд керувався тим, що для стягнення судових витрат у такому випадку необхідно довести необґрунтованість дій позивача. Сам факт звернення до суду при наявності третейського застереження не може вважатися необґрунтованою дією, оскільки це конституційне право особи. Відповідач не довів, що позивач діяв недобросовісно чи мав на меті ущемлення прав відповідача.

Справа №758/7636/23 від 27/11/2024

Суд встановив, що для законного призупинення трудового договору має бути доведена абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника – її виконувати. КП «Київпастранс» продовжувало свою діяльність і не довело неможливість забезпечити позивача роботою. Вибіркове призупинення трудових договорів з окремими працівниками не було належно обґрунтоване. Саме погіршення фінансового стану підприємства не є достатньою підставою для призупинення трудових договорів згідно зі статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Справа №916/360/22 від 26/11/2024

Суд керувався тим, що спірний договір оренди від 13.12.2019 був укладений з порушенням встановленої законом процедури передачі комунального майна в оренду – за відсутності відповідного рішення уповноваженого органу та з перевищенням строку оренди (49 років замість дозволених 2 років 11 місяців). Також суд врахував, що акт приймання-передачі майна за цим договором не підписувався сторонами.

Справа №298/66/21 від 23/10/2024

Суд при розгляді справи керувався тим, що хоча спільне володіння і користування майном є неможливим, припинення права власності відповідача на його частку завдасть істотної шкоди його інтересам та інтересам членів його сім’ї, оскільки вони проживають у спірному будинку, а наявність у відповідача часток в іншому житлі не гарантує забезпечення його сім’ї житлом. Також суд врахував, що частка відповідача (1/2) є значною, на відміну від справ, на які посилався апеляційний суд, де припинялось право на незначні частки (1/214 та 1/5, 1/20).

Справа №613/1404/23 від 27/11/2024

Суд врахував, що після визначення попереднього розміру аліментів сімейний та матеріальний стан батька змінився, оскільки з нього стягуються аліменти на утримання ще однієї дитини від іншого шлюбу. Зміна сімейного стану є самостійною підставою для зміни розміру аліментів згідно зі статтею 192 СК України, незалежно від зміни матеріального становища. Також суд взяв до уваги необхідність забезпечення рівних прав обох дітей на утримання.

Справа №725/5967/21 від 03/12/2024

Суд керувався тим, що позивачка не довела належними доказами факт непроживання відповідачів у спірній квартирі більше 6 місяців без поважних причин. Щодо ОСОБА_2 було встановлено, що її відсутність пов’язана з роботою за кордоном, що є поважною причиною. Стосовно інших відповідачів – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – позивачка взагалі не надала доказів їх непроживання у квартирі. Також суд врахував, що сам факт несплати комунальних послуг не є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

Справа №380/13261/23 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру від’ємного значення ПДВ на суму 781 млн грн.Основні аргументи суду:1. Договори позивача на будівництво доріг є довгостроковими у розумінні п.187.9 ПК України, оскільки не передбачають поетапного здавання робіт, а лише проміжні розрахунки.2. Господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується первинними документами та фактичним виконанням робіт.3. Позивач правильно відобразив податкові зобов’язання та податковий кредит з ПДВ у податковій звітності.Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення та підтримав рішення судів попередніх інстанцій про скасування податкового повідомлення-рішення.

Справа №558/450/22 від 27/11/2024

Суд встановив, що на момент укладення договору купівлі-продажу в 2008 році законодавство забороняло приватизацію захисних споруд цивільної оборони. Однак сам факт визнання недійсним договору купівлі-продажу не призведе до відновлення порушених прав держави на спірне майно. Крім того, суд не перевірив належним чином, чи дійсно протирадіаційне укриття знаходиться саме в будівлі, придбаній відповідачем, та не оцінив баланс інтересів сторін з урахуванням добросовісності набувача, який володіє майном з 2008 року.

Справа №910/6226/23 від 03/12/2024
Предмет спору – стягнення з ПрАТ ‘Київський дослідно-експериментальний завод ‘Вугілля’ на користь Департаменту економіки та інвестицій КМДА грошових коштів у розмірі 20,4 млн грн.На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки документ містить лише резолютивну частину без мотивувальної частини. Проте видно, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення, які стали підставою для скасування їхніх рішень.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №914/1408/23 від 06/11/2024
Предмет спору: визнання незаконними рішень Стрийської міської ради та недійсним договору оренди земельної ділянки площею 44,5 га, переданої в оренду приватній особі без проведення земельних торгів.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) на земельній ділянці розташоване нерухоме майно орендаря площею лише 13,7 кв.м, що є неспівмірним з площею орендованої ділянки у 44,5 га; 2) земельна ділянка передавалась для рибогосподарських потреб, а не для обслуговування нерухомого майна орендаря; 3) на момент укладення договору оренди орендар не мав необхідного дозволу на спеціальне водокористування.Суд частково задовольнив позов – визнав недійсним договір оренди землі та зобов’язав орендаря повернути земельну ділянку територіальній громаді, але відмовив у визнанні незаконними рішень міської ради як неефективного способу захисту.

Справа №760/26371/19 від 27/11/2024
Предмет спору – виселення колишнього власника та інших осіб з квартири, яка була придбана новим власником на електронних торгах в процесі звернення стягнення на іпотечне майно.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) спірна квартира була придбана відповідачем за кредитні кошти та передана в іпотеку; 2) після звернення стягнення квартира була законно реалізована на торгах новому власнику; 3) у відповідача є у власності інший житловий будинок, тому його виселення не призведе до порушення його житлових прав та не покладе на нього надмірний тягар.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій про виселення відповідачів зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Справа №922/3448/23 від 03/12/2024
Предмет спору – стягнення 1,5 млн грн ТОВ “Формула Комфорта-4” з ОСББ “Німецький проект”.Суд прийняв рішення закрити касаційне провадження за скаргою ТОВ “Формула Комфорта-4”, при цьому частково задовольнив касаційну скаргу ОСББ “Німецький проект” на додаткову постанову апеляційного суду. Суд вирішив, що додаткова постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа в цій частині має бути направлена на новий розгляд до апеляційного суду. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки наведена лише резолютивна частина рішення.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ОСББ, скасував додаткову постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд.

Справа №755/14315/21 від 09/10/2024

Суд встановив, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не забезпечили повного та належного розгляду справи, не перевірили достатньою мірою доводів позовної заяви та не дослідили всіх наявних доказів. Зокрема, суди не надали належної оцінки обставинам набуття Київською міською радою права власності на об’єкт нерухомості, не перевірили його правовий режим, чи є вказаний об’єкт окремим об’єктом будівництва чи вбудованою частиною житлового комплексу. Також суди не встановили, чи не належить об’єкт до самочинного будівництва, оскільки відсутні дозвільні документи на його зведення та документи про прийняття в експлуатацію.

Справа №0340/1303/18 від 04/12/2024

Суд встановив, що підприємець надав всі необхідні первинні документи (авансові звіти, чеки тощо), які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та використання паливно-мастильних матеріалів у господарській діяльності. Окремі недоліки в оформленні авансових звітів (відсутність копій паспортів водіїв, перекладів чеків) не можуть бути підставою для невизнання витрат, оскільки факт здійснення операцій підтверджується первинними документами.

Справа №911/363/23 від 02/12/2024
Предмет спору: стягнення 450 000 грн заборгованості за договором купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул.Суд при розгляді справи керувався тим, що: 1) Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права щодо оцінки доказів, зокрема безпідставно визнали недопустимими копії документів, надані відповідачем; 2) Суди не дослідили належним чином всі докази у справі та не надали їм належної оцінки, зокрема щодо фактичного здійснення поставки товару; 3) Суди не врахували принцип добросовісності та не дослідили процесуальну поведінку позивача.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Справа №816/1307/18 від 04/12/2024

Суд керувався тим, що на момент виникнення спірних відносин (2017 рік) право укладати трудові договори із засудженими мала виключно виправна колонія, а не інші юридичні особи. Оскільки фактичним роботодавцем засуджених було державне підприємство при колонії, яке нараховувало та сплачувало всі податки та збори, то виправна колонія не мала статусу податкового агента і не була зобов’язана сплачувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ.

Справа №766/95/23 від 29/11/2024

Суд керувався тим, що більшість вимог позивача вже були предметом розгляду в іншій справі, де суд відмовив у задоволенні позову через пропуск строку звернення до суду. Щодо нових вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу – суд вказав, що вони не можуть бути задоволені, оскільки попереднім рішенням встановлено відсутність підстав для поновлення позивача на роботі. Суд також зазначив, що подання тих самих вимог в іншому формулюванні не змінює їх суті та не дає підстав для повторного розгляду справи.

Справа №910/9206/23 від 03/12/2024
Предмет спору: Стягнення АТ ‘Харківобленерго’ з ДП ‘Укрінтеренерго’ заборгованості у розмірі 261,7 млн грн.Аргументи суду: З наданого тексту постанови неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки наведена лише резолютивна частина рішення. Проте видно, що суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позовні вимоги, а Верховний Суд погодився з їхніми висновками та не знайшов підстав для скасування попередніх рішень.Рішення суду: Верховний Суд закрив касаційне провадження в частині однієї з підстав оскарження та відмовив у задоволенні касаційної скарги в іншій частині, залишивши без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Справа №817/704/18 від 04/12/2024

Суд встановив, що податковий орган базував свої висновки виключно на показах свідків з матеріалів кримінального провадження, яке було закрите. При цьому податковий орган не здійснив власної перевірки фактичних обставин справи, не встановив конкретні періоди роботи неоформлених працівників та суми виплаченої їм заробітної плати, не проаналізував документи податкового та бухгалтерського обліку. Покази свідків не були підтверджені жодними первинними документами.

Справа №990/162/23 від 28/11/2024

Суд керувався тим, що описка – це механічна граматична помилка, яка має істотний характер і впливає на зміст рішення (наприклад, помилки в прізвищах, датах, адресах). У даному випадку незазначення інформації про професійну діяльність особи в резолютивній частині не є опискою, оскільки не змінює процесуальний статус цієї особи і не впливає на результат справи. Незгода учасника з формулюваннями чи стилістикою викладення тексту не є підставою для виправлення описки.

Справа №463/1258/22 від 27/11/2024

Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що: 1) позивачі ніколи не були одноосібними власниками спірних приміщень; 2) підвальні приміщення є спільною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку, які не уповноважували позивачів діяти в їхніх інтересах; 3) не доведено наявності підстав для відшкодування шкоди.

Справа №916/1653/22 від 26/11/2024
Предмет спору стосується стягнення заборгованості з орендної плати та компенсації вартості невід’ємних поліпшень орендованого комунального майна після його приватизації.Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не з’ясували ключові обставини справи: чи звертався орендар щодо компенсації поліпшень під час приватизації, чи дотримано порядок оцінки таких поліпшень, а також дійшли суперечливих висновків щодо припинення чи продовження орендних відносин з новим власником майна. Суд також зазначив, що не було належним чином перевірено правильність розрахунку суми компенсації та підстави для її нарахування.В результаті Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.

Справа №711/5788/21 від 27/11/2024

Суд дійшов висновку, що оскільки позивач був членом кооперативу і перебував на посаді голови правління, то спір виник з корпоративних правовідносин, адже стосується прав учасника непідприємницького товариства на участь в управлінні ним. Суд зазначив, що члени кооперативу є носіями корпоративних прав, а відносини між членами та кооперативом щодо управління є корпоративними, незалежно від того, що звільнення оформлене за нормами КЗпП України.

Справа №760/18907/22 від 27/11/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела належними доказами факт спільного проживання та ведення спільного господарства зі спадкодавцем. Суд зазначив, що наявність документів про поховання, декількох грошових переказів та показання свідків не можуть самі по собі підтверджувати наявність фактичних шлюбних відносин. Крім того, було встановлено існування фактичних шлюбних відносин позивачки з іншим чоловіком у спірний період.

Справа №758/135/22 від 27/11/2024

Суд встановив, що позивач не довів, що спірний гаражний бокс є адміністративною будівлею кооперативу. Натомість документально підтверджено, що цей бокс був розподілений члену кооперативу ОСОБА_3 на загальних зборах у 1992 році, нею був сплачений пайовий внесок, отримане свідоцтво про право власності, а потім бокс був правомірно подарований іншим особам. Також суд зазначив, що позивач не заявив вимог до одного зі співвласників майна.

Справа №367/7673/20 від 20/11/2024

Суд керувався тим, що державний реєстратор зареєстрував право власності на квартиру за відповідачем без необхідних документів (зокрема, без документа про введення будинку в експлуатацію). Також суд врахував, що позивачка є власником об’єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій він розташований, тому має право на захист своїх майнових прав. При цьому Верховний Суд встановив, що справа розглядалась без належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Справа №638/2334/23 від 02/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не виконав вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не надав доказів звернення до органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо набуття права власності на реконструйований житловий будинок. Також суд зазначив, що позивач не надав доказів порушення чи невизнання його права власності іншими особами, що є необхідною передумовою для судового захисту права власності. Крім того, не було надано експертного висновку про можливість переведення приміщення в житловий фонд.

Справа №464/2062/22 від 27/11/2024

Суд встановив, що банк не надіслав позичальнику належну письмову вимогу про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності. Також банк не надав державному реєстратору оцінку вартості майна на момент реєстрації права власності, що є обов’язковим за законом. Суд визнав, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки дізнався про порушення своїх прав лише у 2022 році, продовжуючи проживати в квартирі.

Справа №757/43177/21-ц від 27/11/2024

Суд керувався тим, що: 1) сам факт подання заяви про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП не є підставою для автоматичного звільнення і не дає працівнику право не виходити на роботу; 2) після отримання відмови роботодавця у звільненні працівник мав продовжувати виконувати трудові обов’язки до вирішення спору в суді; 3) невихід на роботу без поважних причин є прогулом, що є законною підставою для звільнення.

Справа №545/1096/20 від 23/10/2024
Предмет спору: визнання незаконним наказу про передачу у приватну власність земельної ділянки, яка знаходиться в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак.Суд керувався тим, що землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність згідно із законодавством. Прокурор мав право подавати позов в інтересах держави, оскільки Держгеокадастр, будучи учасником спірних відносин, сам порушив інтереси держави, видавши оспорюваний наказ. На вимогу про повернення земельної ділянки не поширюється позовна давність, оскільки це негаторний позов.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – відмовив у задоволенні вимог про визнання незаконним наказу та припинення права власності, але залишив в силі рішення про повернення земельної ділянки державі.

Справа №754/11243/23 від 20/11/2024

Суд апеляційної інстанції скасував рішення першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви, оскільки на момент розгляду справи вже існувало лікарське свідоцтво про смерть, на підставі якого можна було здійснити державну реєстрацію смерті в позасудовому порядку. Суд зазначив, що встановлення факту смерті в судовому порядку можливе лише за відсутності можливості отримати відповідні документи в позасудовому порядку.

Справа №916/2168/22 від 26/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач вчасно заявив про намір подати докази щодо витрат на правничу допомогу та подав їх протягом 5 днів після рішення; 2) неподання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні; 3) заявлені витрати частково не відповідали критерію розумності щодо витраченого адвокатом часу на окремі види робіт.

Справа №910/507/24 від 03/12/2024

Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій неправильно оцінили обставини форс-мажору. Зокрема, не було враховано, що договір укладався вже під час війни, тому підрядник мав усвідомлювати ризики та оцінити можливість виконання робіт у погоджені строки. Крім того, суди не дослідили, наскільки конкретні обставини (повітряні тривоги, мобілізація працівників) реально вплинули на можливість виконання робіт.

Справа №910/12474/23 від 26/11/2024
Предмет спору: стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 120 000 грн з позивача на користь відповідача за результатами розгляду справи про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач своєчасно заявив про намір отримати компенсацію витрат на правничу допомогу та надав підтверджуючі документи; 2) позивач не довів неспівмірність заявленої суми витрат, хоча саме на нього покладено такий обов’язок; 3) водночас суд визнав заявлену суму 120 000 грн непропорційною складності справи та зменшив її до 60 000 грн.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про стягнення 60 000 грн витрат на правничу допомогу, оскільки воно відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.

Справа №728/788/23 від 20/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що батько належним чином піклується про дитину, має власне житло та стабільний дохід, створює необхідні умови для її розвитку та навчання. Органи опіки та піклування підтвердили, що проживання дитини з батьком відповідає її найкращим інтересам. Натомість брат є студентом без власного житла, який отримує лише стипендію.

Справа №947/38994/20 від 27/11/2024
Предмет спору: визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.Суд керувався тим, що: 1) вимоги щодо ТОВ “Будлайф Одеса” належать до господарської юрисдикції, оскільки стосуються спору між юридичними особами; 2) Одеська міська рада не довела порушення своїх прав як власника земельної ділянки та не надала належних доказів того, що спірна земельна ділянка перебуває у її власності; 3) суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином докази щодо прав на земельну ділянку СТ “Маяк-3”.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – закрив провадження в частині вимог до ТОВ “Будлайф Одеса” та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду в частині інших вимог для належного встановлення всіх обставин справи.

Справа №991/6770/23 від 03/12/2024
Предмет спору – позов держави про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.Оскільки в наявному тексті міститься лише вступна та резолютивна частини постанови без мотивувальної частини, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Для повного аналізу правових підстав необхідно дочекатися повного тексту постанови, який буде складено 10.12.2024.Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін рішення суду першої інстанції та відмовила у задоволенні всіх апеляційних скарг.

Справа №925/641/22 від 03/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що заявниця належним чином підтвердила фактичне надання адвокатських послуг та їх вартість відповідними доказами (договором, актом виконаних робіт, квитанціями). Суд визнав заявлену суму обґрунтованою та розумною, враховуючи обсяг наданих послуг та складність справи. Аргументи банку щодо завищення вартості послуг були відхилені як необґрунтовані, а перебування банку в процедурі ліквідації не стало перешкодою для стягнення з нього витрат на правничу допомогу.

Справа №918/248/24 від 26/11/2024

Суд керувався тим, що між сторонами був укладений договір оренди сільгосптехніки, за яким орендодавець передав техніку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі. Орендар прийняв послуги за актом, але оплатив їх лише частково. Суд відхилив аргументи відповідача про удаваність правочину, оскільки не було надано належних доказів на підтвердження цього.

Справа №380/3017/23 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження фермерським господарством рішення податкової служби Львівської області.Суд касаційної інстанції вирішив, що попередні судові рішення підлягають скасуванню, оскільки справа потребує нового повного та всебічного розгляду. На жаль, з наявного тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ФГ ‘Улар’, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №489/8251/23 від 20/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що державні виконавці безпідставно скасували постанову про відкриття виконавчого провадження. Суд зазначив, що відсутність адреси стягувача (органу місцевого самоврядування) у виконавчому листі не є перешкодою для виконання, оскільки ця інформація є відкритою. Також помилкове зазначення прокуратури замість департаменту фінансів як стягувача могло бути виправлене як описка, без скасування постанови про відкриття провадження.

Справа №175/3127/22 від 27/11/2024

Суд встановив, що хоча договір позики був підписаний відповідачкою, висновками експертів підтверджено, що всі банківські документи щодо відкриття рахунку, на який мали перераховуватись кошти, були підписані не нею, а іншою особою. Оскільки договір передбачав надання позики в безготівковій формі, а відповідачка не мала доступу до рахунку, відкритого від її імені сторонньою особою, суд дійшов висновку про недоведеність факту отримання нею коштів.

Справа №910/2721/23 від 03/12/2024
Предмет спору – стягнення НЕК ‘Укренерго’ з ТОВ ‘Агро-НВ’ заборгованості, пені та штрафних санкцій на загальну суму майже 6,9 млн грн.Суд першої та апеляційної інстанцій частково відмовили у стягненні пені та штрафу, задовольнивши вимоги щодо основної заборгованості. Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги обох сторін, дійшов висновку про необхідність стягнення пені та штрафу в повному обсязі, оскільки їх нарахування було правомірним. Також суд врахував, що відповідач не надав належних доказів для зменшення розміру штрафних санкцій.За результатами розгляду Верховний Суд частково скасував рішення попередніх інстанцій та додатково стягнув з відповідача 224,4 тис. грн пені та 202,2 тис. грн штрафу, а також судові витрати.

Справа №826/11718/17 від 04/12/2024

Суд керувався тим, що автомобіль позивача входив до офіційного переліку Мінекономрозвитку як об’єкт оподаткування у 2017 році, оскільки його середньоринкова вартість становила 1245374,40 грн, що перевищувала встановлений поріг у 375 мінімальних зарплат. Суд також зазначив, що незначна різниця між технічним показником об’єму двигуна в кубічних сантиметрах (2967 куб.см) та округленим значенням у літрах (3.0 л) не впливає на визначення автомобіля як об’єкта оподаткування.

Справа №465/4855/23 від 27/11/2024

Суд керувався тим, що для законного призупинення трудового договору має бути доведена абсолютна неможливість надання роботи роботодавцем та її виконання працівником через військову агресію. Оскільки АТ ‘Укрзалізниця’ продовжувала свою діяльність, а робоче місце позивача знаходилось у Львові, де не велись бойові дії, суд визнав, що підстав для призупинення трудового договору не було. Також суд вказав, що саме по собі зменшення обсягів діяльності підприємства не є достатньою підставою для призупинення трудових договорів.

E-mail
Password
Confirm Password