Справа №916/5677/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке було прийняте щодо ТОВ ‘Канів-СГЕМ’.Оскільки надана лише вступна та резолютивна частини постанови Верховного Суду, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Однак, з огляду на резолютивну частину, суд встановив істотні порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що стало підставою для скасування попередніх судових рішень.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ ‘Канів-СГЕМ’, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Справа №757/37682/23-к від 19/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) для підтвердження повноважень захисника достатньо надати свідоцтво про право на адвокатську діяльність та один з документів – ордер, договір або доручення; 2) законодавство не вимагає зазначення в ордері номера кримінального провадження та процесуального статусу особи; 3) апеляційний суд мав би спочатку залишити скаргу без руху для усунення недоліків, а не повертати її одразу.
Справа №751/626/22 від 19/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку щодо двох працівників патрульної поліції, засуджених за службову недбалість, що призвела до смерті особи.Основні аргументи суду: 1) Поліцейські неналежно виконали службові обов’язки, коли залишили місце конфлікту між групою осіб та потерпілим, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, без належного реагування та припинення конфлікту. 2) Внаслідок такої бездіяльності потерпілого було вбито, а його дружині завдано моральної шкоди на суму 394 875 грн, що кваліфікується як тяжкі наслідки. 3) Хоча поліцейські не були зобов’язані застосовувати поліцейське піклування, вони мали вжити інших заходів для припинення конфлікту.Рішення суду: Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги захисників, змінивши вирок в частині покарання – звільнив засуджених від відбування 2,5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки, але залишив без змін визнання їх винними у службовій недбалості.
Справа №761/14500/23 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції.Оскільки в резолютивній частині рішення відсутні мотиви суду, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався Верховний Суд при прийнятті рішення.За результатами розгляду Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисника без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №463/4026/23 від 26/11/2024
Предмет спору – законність засудження особи за спробу крадіжки продуктів харчування на суму 308,46 грн в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що 9 серпня 2024 року набув чинності новий закон, який підвищив межу вартості майна для кримінальної відповідальності. Об’єднана палата ККС ВС раніше дійшла висновку, що цей закон має зворотну дію в часі і скасовує кримінальну відповідальність за дрібні крадіжки. Оскільки вартість викраденого (308,46 грн) була меншою ніж 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян у 2022 році, діяння перестало бути кримінально караним.Верховний Суд скасував вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і закрив кримінальне провадження у зв’язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна відповідальність за це діяння.
Справа №876/59/23 від 20/11/2024
Предмет спору – скасування рішення третейського суду про стягнення заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій з поручителя.Суд керувався тим, що: 1) між сторонами було укладено дійсну третейську угоду у вигляді застереження в договорах поставки та поруки; 2) заявниця була належним учасником третейського розгляду як відповідач, тому її аргумент про порушення прав осіб, які не брали участі у справі, є безпідставним; 3) матеріали справи містять докази належного повідомлення заявниці про розгляд справи третейським судом.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у скасуванні рішення третейського суду, оскільки не встановив передбачених законом підстав для його скасування.
Справа №914/2070/23 від 02/12/2024
Справа №990SСGС/11/24 від 14/11/2024
Суд встановив, що суддя ОСОБА_1 дійсно допустила порушення строків розгляду 39 справ про адміністративні правопорушення, що призвело до закриття проваджень через закінчення строків притягнення до відповідальності. При цьому суддя не вжила всіх можливих заходів для своєчасного розгляду справ, а її посилання на велике навантаження не може бути достатнім виправданням. Водночас ВРП не навела мотивів щодо обчислення строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, враховуючи що між вчиненням проступку та накладенням стягнення минуло більше 3 років.
Справа №911/414/23 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що згідно з пунктом 1-6 Прикінцевих положень Кодексу з процедур банкрутства не можна відкривати провадження про банкрутство, якщо борги не погашені через перебування майна на окупованих територіях. При цьому не має значення, коли виник борг – до чи після початку війни. Важливим є сам факт знаходження всього майна боржника на територіях бойових дій або окупації, що унеможливлює нормальне проведення процедури банкрутства.
Справа №285/30/20 від 19/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) вина обвинуваченого у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень та хуліганстві повністю доведена показаннями потерпілих, свідків та висновками експертиз; 2) версія обвинуваченого про самооборону спростована характером нанесених ним ушкоджень та іншими доказами; 3) внаслідок змін у законодавстві щодо розміру матеріальної шкоди за крадіжку, епізод з викраденням велосипеда вартістю 1109 грн перестав бути кримінально караним діянням.
Справа №910/6314/24 від 02/12/2024
Суд керувався тим, що оскільки справа є малозначною (ціна позову не перевищує 100 прожиткових мінімумів), то представником може бути особа, яка досягла 18 років та має цивільну процесуальну дієздатність – це є винятком із загального правила про виключне представництво адвокатом. Представник МТСБ України Бутенко М.О. надала належну довіреність від Генерального директора на представництво інтересів у судових органах, що є достатнім підтвердженням її повноважень у малозначній справі.
Справа №916/5139/23 від 03/12/2024
Предмет спору – стягнення коштів у розмірі 189 960 гривень та скасування оперативно-господарської санкції, а також вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.Суд касаційної інстанції розглянув скаргу на додаткову постанову апеляційного суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Верховний Суд дійшов висновку про необхідність нового розгляду питання про судові витрати апеляційним судом, оскільки попереднє рішення з цього питання потребує перегляду.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував додаткову постанову апеляційного суду та направив справу в частині розподілу судових витрат на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №761/14500/23 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку.Суд керувався тим, що захисник пропустив 30-денний строк на оскарження вироку на один день без поважних причин. Апеляційний суд обґрунтовано вказав, що захисник мав достатньо часу (більше 2 тижнів) для підготовки короткої апеляційної скарги на 3 аркуші. Специфіка роботи адвоката та його завантаженість не є поважними причинами для пропуску процесуального строку, оскільки він мав врахувати ці фактори при плануванні подання скарги.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу захисника та без змін ухвалу апеляційного суду.
Справа №396/109/23 від 19/11/2024
Суд при прийнятті рішення керувався тим, що засуджений раніше не судимий, щиро розкаявся, намагався допомогти потерпілій після злочину, має на утриманні малолітню дитину та матір похилого віку, бере активну участь у бойових діях, захищаючи Україну, позитивно характеризується за місцем служби. Суд врахував як обтяжуючі обставини вчинення злочину в присутності дитини та щодо подружжя.
Справа №243/12225/21 від 26/11/2024
Предмет спору – розірвання договорів застави та відновлення депозитних договорів, які були розірвані банком внаслідок вчинення кримінального правопорушення працівниками банку.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) встановлено факт підробки підписів позивача на договорах застави та відступлення права вимоги, що підтверджується висновками експертизи та вироком суду; 2) оскільки договори застави є нікчемними через відсутність волевиявлення позивача, то і розірвання депозитних договорів банком було неправомірним; 3) хоча строк позовної давності сплив, суд визнав поважними причини його пропуску, оскільки позивач отримав документи про набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі лише в 2021 році.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд, оскільки суди не дослідили належним чином питання початку перебігу позовної давності та не надали оцінку всім обставинам справи.
Справа №910/16580/23 від 20/11/2024
Суд дійшов висновку, що якщо відомості про особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи, внесені до Єдиного державного реєстру – цього достатньо для підтвердження її повноважень діяти в суді від імені юридичної особи. Суд не повинен вимагати додаткового підтвердження повноважень такої особи статутом, положенням чи трудовим договором, оскільки може покладатися на відомості з Реєстру як на достовірні.
Справа №910/507/24 від 03/12/2024
Предмет спору – скасування оперативно-господарських санкцій у розмірі 2,24 млн грн, накладених ТОВ ‘Оператор ГТС України’ на ТОВ ‘Норма Плюс’, та повернення відповідних коштів.Суд не розкрив у резолютивній частині своїх аргументів щодо скасування рішень попередніх інстанцій. Проте, направлення справи на новий розгляд зазвичай свідчить про те, що суди попередніх інстанцій неповно дослідили обставини справи або допустили істотні порушення норм процесуального права, які не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги Оператора ГТС, скасував усі рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №910/762/24 від 03/12/2024
Предмет спору – стягнення заборгованості у розмірі 195393,72 грн за позовом ПрАТ ‘Завод Супутник’ та зустрічний позов про визнання зобов’язань припиненими.На жаль, з наданої резолютивної частини рішення неможливо встановити аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина. Можна лише констатувати, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення, які не задовольнили ФОП Понькіну О.В., внаслідок чого вона звернулась з касаційною скаргою.Верховний Суд частково закрив касаційне провадження та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційної скарги ФОП Понькіної О.В.
Справа №904/2573/22 від 27/11/2024
Суд встановив, що державний виконавець незаконно стягнув кошти з рахунків фермерського господарства за неіснуючим судовим наказом. Протиправність дій виконавця була раніше підтверджена в адміністративній справі. Суд визнав наявність всіх елементів цивільного правопорушення – протиправної поведінки виконавця, завданої шкоди та причинного зв’язку між ними.
Справа №910/2207/24 від 27/11/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій повернули заяву, вважаючи що розпорядник майна не має права її подавати, оскільки не припинені повноваження органів управління кредитора. Однак Верховний Суд вказав, що подання розпорядником майна такої заяви є виконанням його обов’язку щодо захисту майна боржника, адже в разі незаявлення вимог у встановлений строк вони вважатимуться погашеними. Крім того, КУзПБ не містить заборони розпоряднику майна подавати заяви з грошовими вимогами.
Справа №990/106/24 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що для участі в конкурсі на посаду судді апеляційного суду кандидат повинен мати не лише свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а й документально підтверджений 7-річний досвід такої діяльності щодо представництва в суді. Позивачка змогла підтвердити судовими рішеннями лише 4 роки такого досвіду (2017, 2018, 2022 та 2023 роки), що є недостатнім для участі в конкурсі. Сама наявність свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з 2007 року не є підтвердженням фактичного здійснення адвокатської діяльності.
Справа №373/448/22 від 19/11/2024
Предмет спору – законність вироку апеляційного суду щодо засудження особи за незаконне зберігання зброї та хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам захисту щодо відсутності в діях обвинуваченого складу хуліганства. Зокрема, не було доведено, що використання зброї створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян. Також суд не перевірив належним чином аргументи захисту щодо кваліфікації дій та не навів детального обґрунтування своїх висновків. Водночас суд відхилив доводи захисту про недопустимість доказів у вигляді протоколів слідчих експериментів.За результатами розгляду Верховний Суд скасував вирок апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №350/1941/19 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що засуджені повністю визнали свою вину, щиро розкаялися, а обставин, які обтяжують покарання, встановлено не було. При цьому апеляційний суд не застосував статтю 69-1 КК України, яка передбачає, що за наявності пом’якшуючих обставин і відсутності обтяжуючих, строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку. Також суд врахував, що відсутність відшкодування збитків не є перешкодою для застосування цієї статті, якщо такі збитки не були заподіяні.
Справа №350/1941/19 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження вироків судів першої та апеляційної інстанцій щодо трьох осіб, засуджених за незаконне поводження зі зброєю, контрабанду та збут наркотичних засобів.Суд частково задовольнив касаційні скарги захисників, змінивши вироки в частині призначення покарання. При цьому суд застосував статтю 69-1 КК України, яка передбачає призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання. Суд визначив остаточне покарання кожному із засуджених шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.За результатами розгляду Верховний Суд змінив вирок апеляційного суду, призначивши кожному із трьох засуджених остаточне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Справа №925/101/24 від 20/11/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу нерухомого майна, укладеного між ТОВ ‘Пивоварений завод’ та ТОВ ‘Черкаське пиво’. Суд визнав договір недійсним, оскільки він має ознаки фраудаторності – був укладений з метою уникнення сплати боргу перед міським бюджетом за оренду землі. На це вказують такі обставини: договір укладено після винесення судових рішень про стягнення заборгованості, між пов’язаними особами (засновники компаній перебувають у шлюбі), а також не доведено реальну оплату майна покупцем. Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про визнання договору недійсним та повернення майна первісному власнику.
Справа №337/3528/19 від 25/11/2024
Предмет спору: Перегляд вироку суду щодо засудженого за зґвалтування малолітньої особи.Основні аргументи суду: Суд визнав, що вина засудженого повністю доведена сукупністю доказів – показаннями потерпілої, свідків, результатами експертиз, речовими доказами (відеофайли з телефону засудженого). Суд відхилив доводи захисту про процесуальні порушення, оскільки всі слідчі дії були проведені з дотриманням вимог закону. Важливим аргументом стало те, що засудженого затримали безпосередньо після вчинення злочину, а потерпіла та свідки впізнали його.Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, якими ОСОБА_7 засуджено до 14 років позбавлення волі за зґвалтування малолітньої особи.
Справа №761/4387/24 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду, яким було залишено в силі вирок щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, засудженої за незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не надав належної оцінки тяжкості вчинених злочинів, зокрема тому, що один із них відноситься до категорії тяжких. Також не було враховано, що засуджений зберігав психотропні речовини в особливо великих розмірах, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки. Апеляційний суд не навів переконливих мотивів для застосування статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, вказавши, що за таких обставин звільнення від відбування покарання з випробуванням є неправильним застосуванням закону.
Справа №713/2185/23 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо особи, засудженої за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.Суд відхилив аргументи захисту про порушення строків досудового розслідування, оскільки між поверненням обвинувального акта прокурору та повторним направленням до суду минув лише один день із восьмиденного залишку процесуального строку. Також суд не знайшов порушень у процедурі розгляду справи за спрощеним порядком та відхилив доводи про упередженість суду першої інстанції. Апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.Верховний Суд залишив без змін вирок про 3 роки позбавлення волі та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №457/227/16-ц від 27/11/2024
Суд керувався тим, що приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень та дотримався встановленого законом порядку проведення оцінки майна. Важливо, що боржник не скористався законним правом на рецензування звіту про оцінку майна, що є встановленим способом спростування результатів оцінки. Також всі документи виконавчого провадження належним чином направлялися боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі.
Справа №752/21544/18 від 27/11/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили графік зустрічей батька з дитиною, не врахувавши при цьому ряд важливих обставин: відсутність обов’язкового висновку органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, наявні висновки психологів про негативне ставлення дитини до батька та її страх перед ним, а також не з’ясували думку самої дитини, яка на момент розгляду справи досягла віку, коли могла її висловити. Крім того, суди не взяли до уваги висновок органу опіки про доцільність позбавлення батька батьківських прав.
Справа №756/7063/20 від 20/11/2024
Суд встановив, що наказ роботодавця про зменшення окладу був законним, оскільки попереднє підвищення окладу було здійснено неправомірно. Новий оклад у розмірі 30 000 грн значно перевищував мінімальну заробітну плату та відповідав умовам колективного договору. Позивач не оскаржував законність наказу про зменшення окладу та ознайомився з ним без заперечень. Також важливо, що на момент подання позову працівник продовжував працювати в компанії.
Справа №608/53/22 від 27/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що згідно з п.15 Прикінцевих положень ЦК України, позичальник звільняється від сплати пені за прострочення платежів за позиками на період дії карантину COVID-19. Оскільки карантин діяв з березня 2020 по червень 2023 року, то весь період, за який позивач вимагав стягнення пені, припадає на час дії карантину. Тому позивач не має права на стягнення пені за цей період.
Справа №990/184/24 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що законодавство не передбачає процедури оскарження рішень про повернення дисциплінарної скарги, оскільки частина четверта статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прямо встановлює, що такі рішення оскарженню не підлягають. Крім того, статті 51-52 цього Закону регулюють порядок оскарження лише рішень про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, прийнятих за результатами розгляду справи по суті. Тому надання ВРП відповіді листом на скаргу позивача було єдиним можливим способом реагування.
Справа №676/4863/22 від 27/11/2024
Суд першої інстанції повернув позовну заяву опікуна, оскільки вважав, що позови про визнання батьківства та про передачу дітей на виховання мають різні предмети і не є взаємопов’язаними. Однак Верховний Суд встановив, що позовна заява опікуна взагалі не була належним чином зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду та не була передана судді відповідно до встановленої процедури.
Справа №214/1423/15-ц від 20/11/2024
Суд керувався тим, що банк надав належні докази видачі та використання кредиту позичальником (заява на видачу готівки, видатковий ордер, виписки з рахунку). Надання кредиту в іноземній валюті було правомірним, оскільки сторони вільні у виборі умов договору. При цьому суд застосував річний строк позовної давності до вимог про стягнення пені та перерахував її розмір за актуальним курсом НБУ.
Справа №748/3368/23 від 27/11/2024
Суд встановив, що спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги річки Річище (рукава річки Дніпро) та відносяться до земель водного фонду. Згідно із законодавством, такі землі не можуть передаватись у приватну власність. Особа, яка набула права на ці ділянки, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про неможливість їх приватизації через явні природні ознаки розташування біля водного об’єкту. Суд також зазначив, що повернення державі незаконно відчужених земель водного фонду не порушує права власності особи в контексті Конвенції про захист прав людини, оскільки переслідує легітимну мету захисту суспільних інтересів.
Справа №524/8208/23 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що позивач не надав доказів свого статусу потерпілого у кримінальному провадженні, не підтвердив статус підозрюваних/обвинувачених щодо відповідачів, а також не довів, що кримінальне провадження перебуває на розгляді саме в цьому суді. Позивач не усунув ці недоліки у встановлений судом строк, хоча мав таку можливість. Суд також врахував, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам цивільного судочинства.
Справа №336/3796/15-к від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудженого за незаконне виготовлення підакцизних товарів та підробку документів.Суд при винесенні рішення керувався тим, що частина злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.204 КК, підлягають закриттю у зв’язку із закінченням строків давності. Водночас суд залишив в силі обвинувачення за ч.3 ст.204 (незаконне виготовлення підакцизних товарів) та ч.1 ст.199 КК (підробка документів). При призначенні покарання суд застосував принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим та частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.За результатами розгляду Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу захисника, скасувавши вирок в частині ч.1 та ч.2 ст.204 КК, та призначила остаточне покарання у вигляді 5 років і 6 місяців позбавлення волі.
Справа №175/9509/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що справи про передачу безхазяйного майна у комунальну власність розглядаються виключно в порядку цивільного судочинства як окреме провадження. Господарські суди не мають повноважень розглядати такі справи, навіть якщо майно пов’язане з банкрутством підприємства. При цьому, якщо під час розгляду справи виникне спір про право, суд може залишити заяву без розгляду.
Справа №359/4126/23 від 02/12/2024
Предмет спору: визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті матері позивача.Суд керувався тим, що: 1) позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом своєї матері; 2) спадкодавиця мала право власності на спірний будинок, що підтверджується записом у погосподарській книзі; 3) розбіжності в написанні по батькові спадкодавиці в документах є лінгвістично ідентичними варіантами одного й того ж імені. Щодо стягнення судового збору – суд вирішив, що орган місцевого самоврядування був належним відповідачем у справі, тому має відшкодувати судові витрати позивачу.Суд визнав право власності позивача на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом та стягнув з міської ради судовий збір на користь позивача.
Справа №450/177/24 від 27/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що накладення арешту на грошові кошти відповідача є обґрунтованим та співмірним із заявленими вимогами, оскільки існує реальний ризик неможливості виконання рішення суду в майбутньому через можливість розпорядження коштами. Водночас суд вказав на необхідність додаткового дослідження питання щодо накладення арешту на частку в статутному капіталі ТОВ, оскільки це не стосується здійснення корпоративних прав та господарської діяльності юридичної особи. Щодо арешту рухомого та нерухомого майна – відмовлено, оскільки нерухоме майно вже перебуває в іпотеці, а наявність іншого майна не доведено.
Справа №320/44934/23 від 03/12/2024
Предмет спору – стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 156 818,16 грн з податкового органу на користь ПрАТ «МХП» в адміністративній справі про оскарження податкового повідомлення-рішення.Суд керувався тим, що розподіл судових витрат має здійснюватися при ухваленні остаточного судового рішення по справі. Оскільки основне рішення у справі було скасоване Верховним Судом та направлене на новий розгляд, додаткова постанова про стягнення судових витрат не може існувати окремо, бо є невід’ємною частиною основного рішення. Також суд врахував, що питання судових витрат має вирішуватись після остаточного вирішення спору по суті.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу податкового органу та скасував додаткову постанову апеляційного суду про стягнення судових витрат.
Справа №757/43805/23-ц від 20/11/2024
Суд керувався тим, що оскільки арешт був накладений при виконанні не судового рішення, а виконавчого напису нотаріуса, то такі вимоги не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства. Суд послався на практику Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою оскарження дій державного виконавця щодо виконання рішень несудових органів здійснюється в порядку адміністративного судочинства. Також суд зазначив, що боржник у виконавчому провадженні не може пред’являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом передбачений інший спосіб захисту.
Справа №686/16059/22 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що втручання у право власності позивача було законним та пропорційним, оскільки: 1) відчуження здійснювалось для легітимної мети – забезпечення обороноздатності держави в умовах воєнного стану; 2) процедура відчуження відповідала вимогам законодавства; 3) позивач має право на компенсацію вартості майна після скасування воєнного стану. Також суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту (повернення автомобіля) є неефективним, оскільки не призведе до відновлення його прав.
Справа №759/4623/24 від 27/11/2024
Суд зазначив, що при розгляді справ про встановлення факту смерті на окупованих територіях не можна ігнорувати обʼєктивні складнощі, які виникають у заявників при наданні доказів. Суди мають уникати формального підходу та можуть враховувати документи окупаційної влади про смерть особи (так звані «намібійські винятки») разом з іншими доказами, оскільки це має істотне значення для реалізації прав громадян. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином усі надані докази та не використали можливості для їх перевірки.
Справа №308/13866/23 від 27/11/2024
Суд встановив, що оскільки позивач оскаржує рішення органу влади з мотивів недотримання процедури їх прийняття та порушення містобудівного законодавства, такий спір має публічно-правовий характер. Ключовим для суду стало те, що захист прав від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, які полягають у недотриманні процедури прийняття рішень, є завданням адміністративного, а не цивільного судочинства.
Справа №555/1289/14-ц від 28/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не довів факт порушення його прав, оскільки конфігурація земельної ділянки, якою він фактично користується, не відповідає промірам і конфігурації ділянки, вказаній у його державному акті. Експертиза встановила, що частиною земельної ділянки відповідача користується позивач, а не навпаки. Крім того, технічна документація на земельну ділянку позивача не містить координат поворотних точок, що унеможливлює встановлення її точних меж.
Справа №560/18940/23 від 03/12/2024
Суд встановив, що районна рада не мала права самостійно змінювати межі села без погодження з Красилівською міською радою, оскільки нові межі села могли накладатися на фактичні межі міста Красилів. Суди першої та апеляційної інстанцій помилково вирішили, що відсутність офіційно встановлених меж міста дозволяє змінювати межі села без погодження з міською радою. Вони не дослідили докази щодо фактичних меж населених пунктів та наявності погодження між радами.
Справа №466/8860/17 від 29/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) договір дарування був належним чином укладений та виконаний сторонами; 2) позивач не довів, що квартира має для нього велику немайнову цінність; 3) не було надано доказів недбалого ставлення обдарованої до дарунка чи створення нею загрози його безповоротної втрати.
Справа №206/1725/24 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) комісією лікарів-психіатрів встановлено наявність у особи тяжкого психічного розладу (гострий поліморфний психотичний розлад); 2) особа виявляла реальну небезпеку для себе та оточуючих, зокрема розгойдувала дитину біля вікна на 8-му поверсі; 3) стан особи підтверджується висновками лікарів та її неадекватною поведінкою під час судового засідання.
Справа №336/6708/20 від 27/11/2024
Суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі до вирішення іншої справи №335/5841/19, оскільки в ній вирішується питання щодо прав власності на спірну торговельну марку між колишнім подружжям. Суд вважав, що між справами існує тісний матеріально-правовий зв’язок, оскільки рішення в справі №335/5841/19 матиме преюдиційне значення для вирішення даного спору.
Справа №567/1020/22 від 27/11/2024
Предмет спору – повернення власнику трьох земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія».Суд апеляційної інстанції, рішення якого підтримав Верховний Суд, виходив з того, що між сторонами фактично існували орендні відносини, оскільки власниця земельних ділянок отримувала орендну плату від ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Хоча власниця стверджувала, що не підписувала додаткові угоди про заміну орендаря, але вона визнавала наявність орендних відносин і регулярно отримувала орендні платежі. За таких обставин договір не можна вважати неукладеним, якщо він фактично виконувався обома сторонами.Суд відмовив у задоволенні позову про повернення земельних ділянок власнику, оскільки орендні правовідносини між сторонами фактично існували і підтверджувались регулярними орендними платежами.
Справа №380/13157/24 від 03/12/2024
Суд зазначив, що для забезпечення позову необхідно довести реальну загрозу невиконання майбутнього судового рішення або істотне ускладнення прав позивача. Однак компанія не надала конкретних доказів негативного впливу рішення податкового органу на її діяльність. Крім того, віднесення до ризикових платників є формою податкового контролю, при цьому компанія зберігає право довести реальність своїх операцій.
Справа №214/4092/15-ц від 20/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання почався з моменту повернення його стягувачу 11 травня 2021 року, тому звернення банку в лютому 2022 року було вчасним; 2) відсутність доказів отримання банком оригіналу виконавчого листа та його відсутність в органах виконавчої служби свідчить про його втрату; 3) законодавство не вимагає конкретної форми доказу втрати виконавчого документа.
Справа №132/3338/19 від 27/11/2024
Предмет спору – визнання батьківства та стягнення аліментів на двох дітей.Суд керувався тим, що відповідач неодноразово не з’являвся для проведення генетичної експертизи ДНК без поважних причин. Згідно зі статтею 109 ЦПК України, якщо особа ухиляється від участі в експертизі, суд може визнати факт, для з’ясування якого експертиза призначалась. Суд також відхилив аргументи відповідача про неможливість з’явитись через воєнний стан, оскільки експертиза вперше призначалась ще у 2019 році, до початку війни.Суд визнав ОСОБА_2 батьком дітей та зобов’язав його сплачувати аліменти у розмірі 1/3 від усіх видів заробітку.
Справа №369/13599/14-ц від 27/11/2024
Предмет спору: витребування земельних ділянок лісового фонду з незаконного володіння приватних осіб на користь держави.Суд керувався тим, що спірні земельні ділянки належали до земель лісогосподарського призначення державної власності і були передані у приватну власність з порушенням встановленого порядку – без рішення уповноваженого органу про їх вилучення. При цьому суд зазначив, що вимога про витребування земельних ділянок в порядку ст. 388 ЦК України є належним способом захисту порушеного права держави, оскільки, на відміну від земель водного фонду, лісові ділянки можуть перебувати у приватній власності.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про застосування позовної давності та перевірки добросовісності набувачів земельних ділянок.
Справа №199/10008/21 від 27/11/2024
Предмет спору: Стягнення трьох процентів річних та пені за 19 депозитними договорами, укладеними між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк». Основні аргументи суду: Верховний Суд встановив, що після звернення позивача до банку 9 грудня 2019 року з заявою про повернення вкладів, договірні відносини між сторонами припинились 11 грудня 2019 року. З цього моменту між сторонами перестали існувати споживчі правовідносини, тому на них не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» і банк не повинен сплачувати пеню за цим законом. Водночас, оскільки банк не повернув вклади після їх розірвання, позивач має право на отримання 3% річних згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України. Рішення суду: Касаційну скаргу банку задоволено частково – скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення пені та відмовлено у задоволенні цих вимог, але залишено в силі рішення про стягнення 3% річних.
Справа №344/14038/20 від 27/11/2024
Предметом спору є поділ майна подружжя, зокрема нежитлового приміщення, яке було внесено одним з подружжя до статутного капіталу ТОВ без згоди іншого.Суд дійшов висновку, що хоча позовна вимога про визнання недійсним внесення майна до статутного капіталу має формальні ознаки корпоративного спору, але по суті це спір про поділ майна подружжя. Основними аргументами суду були: 1) предметом спору є саме питання поділу майна подружжя, а вимога про визнання недійсним внесення майна до статутного капіталу має похідний характер; 2) всі позовні вимоги взаємопов’язані і стосуються поділу спільного майна подружжя; 3) розгляд справи у судах різних юрисдикцій порушить принцип ефективного судового захисту.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій про закриття провадження та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Справа №825/4616/13-а від 21/11/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов, але апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові. ЄСПЛ визнав порушення права на справедливий суд, оскільки апеляційний та касаційний суди не надали оцінки ключовим аргументам позивача щодо права на компенсацію за ст.9-1 Закону про соціальний захист військовослужбовців та п.20 Положення про речове забезпечення. Суди проігнорували той факт, що позивач був діючим військовослужбовцем, а не звільненим.
Справа №753/13059/23 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції скасував рішення попередніх судів, оскільки вони: не дослідили питання юрисдикції спору, адже дитина вже тривалий час проживає в Німеччині; не врахували докази щодо домашнього насильства з боку батька та його алкогольної залежності; не з’ясували думку самої дитини, яка боїться батька; формально підійшли до встановлення графіку спілкування, не врахувавши режим навчання та відпочинку дитини.
Справа №948/1065/22 від 20/11/2024
Суд зазначив, що апеляційна інстанція помилково зосередилась на недоведеності факту колабораціонізму працівника, хоча підставою звільнення був саме прогул. Суд також вказав, що невиконання роботодавцем обов’язку отримати письмове пояснення від працівника не є безумовною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений іншими доказами. При цьому сам позивач не заперечував своєї відсутності на роботі з початку вересня 2022 року.
Справа №495/4664/14-ц від 20/11/2024
Суд частково задовольнив позов, оскільки позивач просив виділити йому в натурі житлові приміщення та господарські споруди, які були раніше набуті ним за договорами дарування. При цьому суд врахував, що всі співвласники мають окремі ізольовані квартири з самостійним виходом та необхідними комунікаціями. Водночас суд відмовив у задоволенні вимог щодо виділення гаража, водопроводу та частини воріт через відсутність правовстановлюючих документів на це майно, а також щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою через відсутність правових підстав для використання її у збільшеному розмірі.
Справа №818/1168/17 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження фізичною особою податкових повідомлень-рішень щодо нарахування податку на нерухоме майно за 2015-2016 роки.Суд керувався тим, що орган місцевого самоврядування (Грунська сільська рада) мав право виправити технічну помилку в раніше прийнятих рішеннях та зменшити ставку податку з 1% до 0,01%. Суд зазначив, що за органами місцевого самоврядування законодавчо закріплено право на зміну та скасування власних рішень, що підтверджується рішенням Конституційного Суду України. Також суд врахував, що рішення сільради про виправлення помилки не було оскаржене та не визнане незаконним.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про часткове скасування податкових повідомлень-рішень та зменшення сум нарахованого податку відповідно до виправленої ставки 0,01%.
Справа №2-1245/11 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд не перевірив належним чином докази щодо належності земельних ділянок боржнику ОСОБА_1, хоча це вже було встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Також апеляційний суд безпідставно послався на нечитабельність доказів та не дослідив можливість виконання рішення в інший спосіб, окрім передбаченого ст. 440 ЦПК України. Суд не надав належної оцінки всім обставинам справи та доводам сторін.
Справа №567/1040/22 від 27/11/2024
Предмет спору – вимога власниці земельних ділянок повернути їй дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення та скасувати реєстрацію права оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія».Суд встановив, що хоча підписи власниці на договорах оренди були підроблені (що підтверджено експертизою), вона протягом кількох років отримувала орендну плату від орендаря та не заперечувала проти користування земельними ділянками. Суд вирішив, що така поведінка власниці свідчить про фактичне визнання нею орендних відносин, а її позов є недобросовісним, оскільки суперечить її попередній поведінці.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову власниці земельних ділянок.
Справа №320/3477/19 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що податкові повідомлення-рішення були належним чином вручені підприємцю, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Оскільки ці рішення не були оскаржені платником податків у встановленому порядку, сума податкового боргу вважається узгодженою. Суд також зазначив, що фактичні перевірки, за результатами яких були винесені податкові повідомлення-рішення, проводяться без попередження платника податків.
Справа №489/414/19 від 27/11/2024
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 дійсно постійно проживав разом із батьком-спадкодавцем на момент його смерті, що підтверджується показаннями свідків та письмовими доказами. Однак позивач пропустив строк позовної давності, оскільки оспорюване свідоцтво про право на спадщину було видане у вересні 2007 року, а до суду із позовом він звернувся лише у січні 2019 року. При цьому позивач мав можливість дізнатися про порушення своїх прав значно раніше, оскільки брав участь в оформленні документів на будинок у 2007-2010 роках.
Справа №391/505/21 від 28/11/2024
Предмет спору: визнання протиправним рішення селищної ради про передачу земельної ділянки у власність іншій особі та визнання недійсними подальших правочинів щодо цієї ділянки.Суд керувався тим, що земельна ділянка була сформована у 2020 році на підставі проекту землеустрою позивачки, яка першою отримала дозвіл на його розробку в 2019 році. При цьому селищна рада безпідставно відмовила позивачці у затвердженні документації із землеустрою, одночасно надавши цю ж ділянку у власність іншій особі на підставі того самого проекту землеустрою. За наявності кількох бажаючих отримати земельну ділянку, першочергове право має особа, на підставі проекту землеустрою якої ця ділянка була сформована.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про визнання протиправним рішення селищної ради та недійсними договорів купівлі-продажу й оренди спірної земельної ділянки.
Справа №676/4253/21 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що спірна земельна ділянка відповідно до матеріалів лісовпорядкування знаходиться в кварталі лісництва, тобто відноситься до земель лісового фонду та природно-заповідного фонду і перебуває в постійному користуванні державного лісгоспу. При цьому рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення повноважним органом не приймалося, у законного користувача не вилучалася і відповідна документація не розроблялася. Також суд врахував, що землі природно-заповідного фонду, що перебувають у комунальній власності, не підлягають приватизації.
Справа №175/998/16-ц від 27/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) спадкоємці зобов’язані відповідати за боргами спадкодавця в межах вартості успадкованого майна; 2) відсутність свідоцтва про право на спадщину не звільняє спадкоємця від відповідальності за боргами; 3) оскільки позика була надана в гривнях з прив’язкою до долара США, то повернення має здійснюватися з урахуванням валютного еквіваленту.
Справа №810/5013/15 від 03/12/2024
Предмет спору: Оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податку на прибуток, ПДВ та штрафних санкцій за порушення касової дисципліни. Основні аргументи суду: 1) Суд визнав, що платник податків документально підтвердив реальність господарських операцій з контрагентами та правомірно сформував податковий кредит з ПДВ. 2) Щодо операцій з переведення боргу – суд встановив відсутність об’єкта оподаткування, оскільки дохід дорівнював зобов’язанням. 3) Курсові різниці за валютними зобов’язаннями правомірно включені до витрат, оскільки пов’язані з господарською діяльністю. Однак суд визнав правомірним накладення штрафу за відсутність підписів одержувачів у видаткових касових ордерах. Рішення суду: Частково задовольнив касаційну скаргу податкового органу – залишив у силі скасування податкових повідомлень-рішень щодо податку на прибуток та ПДВ, але визнав законним штраф за порушення касової дисципліни.
Справа №458/1201/23 від 28/11/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій закрили провадження у справі, оскільки на момент її розгляду Верховний Суд вже скасував попередні рішення про визначення місця проживання дитини з матір’ю та постановив залишити дитину проживати з батьком. Суди дійшли висновку, що предмет спору відсутній, оскільки питання місця проживання дитини вже вирішене Верховним Судом і між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо цього.
Справа №753/9962/22 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) приватний виконавець дотримався всіх вимог закону при описі та арешті майна, залучивши понятих за відсутності боржника; 2) боржник не оскаржував звіт про оцінку майна у встановленому порядку; 3) на момент проведення електронних торгів не було підстав для їх зупинення, оскільки провадження про банкрутство боржника ще не було відкрито. Тому передача квартири банку в рахунок погашення боргу після того, як торги не відбулися, була законною.
Справа №757/12831/19-ц від 27/11/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав. Закон не передбачає такого способу захисту як «визнання договору припиненим». Належним способом захисту в даному випадку було б визнання припиненими зобов’язань за кредитним та іпотечним договорами. Суд не може самостійно змінювати заявлені позовні вимоги, оскільки це порушило б принцип диспозитивності цивільного процесу.
Справа №641/6828/20 від 28/11/2024
Суд встановив, що приватизація спірної квартири була проведена з порушенням закону, оскільки відбулась без письмової згоди позивача ОСОБА_1, який був зареєстрований та проживав у квартирі. Хоча раніше було прийнято рішення про виселення позивача, воно було скасоване вищою інстанцією, тому він не втратив право на участь у приватизації. Той факт, що позивач не був членом сім’ї відповідачів та наявність конфлікту між мешканцями не є підставою для позбавлення його права на приватизацію.
Справа №757/1523/22-ц від 20/11/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що: 1) відсутність згоди кредитора на переведення боргу не робить договір про переведення боргу нікчемним, а лише означає, що він не створює правових наслідків для кредитора; 2) суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив зобов’язати банк перерахувати кошти, а суд ухвалив рішення про їх стягнення; 3) апеляційний суд помилково закрив провадження щодо частини вимог, неправильно вважаючи, що ці вимоги вже були предметом розгляду в іншій справі.
Справа №757/32818/22-ц від 27/11/2024
Суд керувався тим, що спірний будинок є частиною об’єкта трубопровідного транспорту та входить до складу об’єктів магістральних газопроводів в межах охоронної зони. Такі об’єкти належать ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на праві господарського відання і державі, та згідно із законом не підлягають приватизації. Держава як власник не надавала згоди на передачу будинку до житлового фонду.
Справа №127/15684/24 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що комісія лікарів-психіатрів встановила у особи маячний розлад, внаслідок якого вона виявляла агресію, погрожувала оточуючим, перешкоджала роботі лікарів, билася з родичами та становила небезпеку для себе й оточуючих. Також було враховано, що особа заважала наданню невідкладної допомоги військовослужбовцю та виявляла неадекватну поведінку в лікарні, що підтверджено свідченнями поліції та медичних працівників.
Справа №759/2572/23 від 27/11/2024
Суд зазначив, що відсутність реєстрації права власності на квартиру в БТІ не означає відсутність самого права власності. За законодавством, чинним на момент укладення договору купівлі-продажу в 1999 році, право власності виникало з моменту передачі речі, а не з моменту державної реєстрації. Також суд вказав на необхідність встановити, чи прийняла спадщину донька померлого як спадкоємець першої черги, оскільки це впливає на право спадкування братом померлого як спадкоємцем другої черги.
Справа №522/13306/19 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) позивачка не довела факт порушення правил проведення торгів та їх вплив на результати; 2) оцінка майна та дії виконавця, які передували торгам, мають окремий порядок оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними; 3) не доведено, що квартира була єдиним місцем проживання позивачки, тому на неї не поширювався мораторій на стягнення іпотечного майна за валютними кредитами.
Справа №138/1593/18 від 25/11/2024
Суд керувався тим, що для зміни черговості спадкування необхідна сукупність п’яти обставин: здійснення опіки над спадкодавцем, його матеріальне забезпечення, надання іншої допомоги, тривалий час здійснення цих дій, та перебування спадкодавця в безпорадному стані. Позивачка не довела належними доказами ці обставини – зокрема, не підтверджено безпорадний стан спадкодавця (він був активним волонтером) та тривале матеріальне забезпечення з її боку.
Справа №805/224/18-а від 03/12/2024
Суд встановив, що стягнення коштів з банківського рахунку підприємства, що ліквідується, порушує встановлену Цивільним кодексом черговість задоволення вимог кредиторів. Оскільки податкова служба вже включена до реєстру кредиторів третьої черги з вимогою 8,7 млн грн за рішенням господарського суду, вона має отримати погашення боргу в порядку такої черговості, а не шляхом примусового стягнення з рахунків.
Справа №804/6912/17 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що згідно з хімічним складом та властивостями, ця присадка є присадкою до мастил із вмістом нафти та нафтопродуктів, тому має класифікуватись за кодом УКТЗЕД 3811210000, а не 3811900000, як визначила митниця. Важливо, що до коду 3811900000 не відносяться антикорозійні препарати на основі сульфонату, яким і є спірний товар. Також суд врахував, що аналогічне рішення митниці щодо цього ж товару вже було скасоване в іншій справі.
Справа №206/388/24 від 28/11/2024
Предмет спору – примусова госпіталізація особи до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги. Верховний Суд встановив, що апеляційний суд розглянув справу з порушенням процесуального права – без участі прокурора, якого не було належним чином повідомлено про судове засідання. Це є критичним порушенням, оскільки за законом участь прокурора при розгляді справ про примусову госпіталізацію є обов’язковою. Суд не розглядав інші аргументи касаційної скарги по суті, оскільки виявлене процесуальне порушення вже є достатньою підставою для скасування рішення. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №676/9/24 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що заявник не надав достатньо належних та допустимих доказів, які б у сукупності підтверджували його постійне проживання в Україні на вказані дати. Крім того, суд врахував, що заявник є громадянином іншої держави (РФ), що унеможливлює встановлення факту проживання для цілей набуття громадянства України. Записи в погосподарських книгах та інші надані документи не були визнані достатніми доказами.
Справа №805/224/18-а від 03/12/2024
Предмет спору – стягнення податкового боргу у розмірі понад 2,2 млн грн з Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області.Суд касаційної інстанції, розглянувши матеріали справи та доводи сторін, дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині стягнення податкового боргу. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини.За результатами розгляду справи Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу УДСО, скасувавши рішення попередніх інстанцій в частині стягнення податкового боргу та відмовивши у задоволенні позову податкового органу.
Справа №578/595/21 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що військова частина не має права оскаржувати рішення про встановлення батьківства, оскільки це стосується виключно сімейних правовідносин. Сам факт того, що мати дитини подала позов про відшкодування моральної шкоди до військової частини в іншій справі, не дає військовій частині права оскаржувати рішення про встановлення батьківства. Військова частина не може бути учасником сімейних правовідносин, а рішення суду не містить жодних висновків щодо прав чи обов’язків військової частини.
Справа №757/47946/19-ц від 13/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду відсутня в переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду; 2) така ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі; 3) заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору. Суд також відступив від попередньої практики Касаційного господарського суду щодо тлумачення поняття ‘заява’ у процесуальному законодавстві.
Справа №808/918/17 від 03/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) мораторій на проведення перевірок не поширюється на камеральні перевірки, які є функцією контролюючого органу; 2) факт порушення строків реєстрації накладних підтверджується і не заперечується платником податків; 3) порушення податковим органом строків прийняття податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення від відповідальності за реальне податкове правопорушення.
