Справа №761/26342/22 від 16/09/2024
Предмет спору стосується можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про встановлення строку для закінчення досудового розслідування.Суд керувався тим, що хоча такі ухвали прямо не передбачені в переліку тих, що підлягають оскарженню згідно зі ст. 309 КПК, але вони фактично впливають на долю досудового розслідування в цілому. Також суд зазначив, що слідчий суддя фактично скоротив строк досудового розслідування, встановивши конкретний термін для його завершення, що має важливе значення як для якісного проведення розслідування, так і для руху кримінального провадження загалом. Крім того, суд відзначив, що на момент прийняття рішення діяла норма про незастосування строків досудового розслідування під час воєнного стану.Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню.
Справа №335/5556/24 від 26/11/2024
Суд виходив з того, що введення воєнного стану само по собі не є підставою для поновлення процесуальних строків – потрібно довести, що конкретні обставини воєнного стану реально унеможливили подання апеляції вчасно. Скаржник не надав доказів того, що обстріли Запоріжжя та відпустка працівника дійсно завадили подати апеляцію в строк. Суд також зазначив, що організаційні труднощі в роботі державного органу є суб’єктивними причинами і не можуть бути підставою для поновлення строку.
Справа №990/60/24 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що ВККС діяла в межах своїх повноважень, надавши загальне роз’яснення щодо заповнення декларації. Комісія не зобов’язана надавати індивідуальні роз’яснення для конкретних життєвих ситуацій, оскільки декларант самостійно визначає правдивість тверджень при заповненні декларації. Те, що позивачка не погоджується зі змістом роз’яснення, не свідчить про протиправність дій ВККС.
Справа №924/195/24 від 21/11/2024
Суд встановив, що сторони уклали мирову угоду, за якою визнали недійсними оскаржувані рішення загальних зборів та новий статут релігійної організації. Суд проаналізував, що мирова угода не порушує прав та інтересів третіх осіб, не обмежує право релігійної громади на визначення своєї канонічної підлеглості, а заперечення третіх осіб суперечать їх процесуальному статусу, оскільки вони виступають на стороні відповідача, який погодився на мирову угоду.
Справа №522/17464/18 від 22/11/2024
Суд керувався тим, що хоча за загальним правилом майно, набуте в шлюбі, вважається спільною сумісною власністю подружжя, але ця презумпція була спростована наявністю нотаріально посвідченої заяви чоловіка від 25 червня 2018 року, в якій він визнав, що спірне нерухоме майно є особистою власністю дружини, оскільки було придбане за її особисті кошти. Суд також врахував, що чоловік підписав цю заяву вже після фактичного припинення шлюбних відносин, усвідомлюючи її значення та наслідки.
Справа №910/14867/23 від 21/11/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором та визнання недійсним договору відступлення права вимоги.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт отримання відповідачем кредитних коштів та їх неповернення підтверджується матеріалами справи; 2) договір відступлення права вимоги є дійсним, оскільки не потребував згоди боржника та був укладений з дотриманням вимог закону; 3) наявність на договорі відступлення печатки юридичної особи підтверджує волевиявлення на його укладення, а доказів протиправного використання печатки не надано.За результатами розгляду справи суд стягнув з позичальника на користь нового кредитора заборгованість за кредитним договором у повному обсязі та відмовив у визнанні недійсним договору відступлення права вимоги.
Справа №368/477/22 від 20/11/2024
Суд зазначив, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає зареєстроване право оренди відсутнім, є вимога про визнання відсутнім права оренди, а не вимога про визнання недійсною державної реєстрації права оренди. Позивачка обрала неналежний спосіб захисту свого права, оскільки заявила вимогу про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, а не про визнання відсутнім права оренди. Також суд вказав, що вимога про повернення земельних ділянок може бути заявлена та вирішена по суті лише разом з вимогою про визнання відсутнім права оренди.
Справа №9901/452/21 від 07/11/2024
Суд першої інстанції призначив технічну експертизу документів, наданих позивачем для підтвердження законності його комерційної діяльності в Україні, оскільки виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності цих документів через суттєві розбіжності між копіями та оригіналами (різне розташування реквізитів, підписів, печаток тощо). Суд керувався принципом офіційного з’ясування всіх обставин справи, оскільки характер діяльності позивача має істотне значення для оцінки правомірності застосування санкцій.
Справа №9901/424/21 від 21/11/2024
Суд встановив, що подання Вищої ради правосуддя про призначення судді було зареєстровано в Офісі Президента України 28.12.2020, тобто більше ніж за рік до введення воєнного стану. Цей строк був достатнім для розгляду подання та видання указу відповідно до вимог закону. Суд врахував, що призначення суддів Президентом має церемоніальний характер і повинно відбуватися протягом 30 днів з моменту отримання подання ВРП.
Справа №449/164/24 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження відмови апеляційного суду у відкритті провадження щодо ухвали про тимчасовий доступ до документів ТОВ «АКРІС-ЗАХІД».Суд керувався тим, що апеляційний суд проігнорував важливу норму закону – можливість оскарження ухвал про тимчасовий доступ до документів, без яких юридична особа не може здійснювати діяльність. Апеляційний суд не врахував аргументи компанії про те, що вилучення договорів оренди землі фактично унеможливить її господарську діяльність, і не навів належного обґрунтування своєї відмови у відкритті провадження.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд.
Справа №990/108/23 від 07/11/2024
Суд визнав, що Верховна Рада діяла в межах своїх повноважень, оскільки Закон про правовий режим воєнного стану надає парламенту право звільняти посадових осіб через висловлення недовіри як додаткову підставу до тих, що передбачені спеціальними законами. Ця норма не суперечить Конституції, адже не розширює конституційні повноваження Верховної Ради, а лише доповнює підстави для звільнення. Процедура звільнення була дотримана, а рішення не було свавільним, оскільки обговорювалось на пленарному засіданні.
Справа №911/1175/18 (911/2260/23) від 12/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що на момент укладення оспорюваної додаткової угоди майнові права на спірну квартиру належали ТОВ ‘Олімпекс Транс’ згідно з Договором про співпрацю та Актом розподілу площ. Тому ОК ‘Набережний Квартал-Жаботинського’ не мав права відчужувати ці майнові права на користь іншої особи. Також суд врахував, що позивач (ПАТ ‘Ханнер-Схід’) набув майнові права на спірну квартиру від ТОВ ‘Олімпекс Транс’ за договором купівлі-продажу майнових прав.
Справа №908/1764/20 від 21/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у визнанні штрафних санкцій, оскільки вони були застосовані після відкриття провадження у справі про банкрутство. Однак Верховний Суд вказав, що для правильного вирішення справи необхідно встановити момент виникнення основного податкового зобов’язання і його невиконання, а не дату документального оформлення штрафів. Якщо податкове зобов’язання виникло до відкриття справи про банкрутство, то і штрафні санкції можуть вважатися конкурсними вимогами, незалежно від часу їх оформлення податковим органом.
Справа №910/14867/23 від 21/11/2024
Предмет спору – стягнення 17,8 млн грн за договором та зустрічний позов про визнання цього договору недійсним.Суд розглянув касаційну скаргу ТОВ ‘Вінд Енерджі’ на рішення судів нижчих інстанцій. Касаційне провадження було відкрито за кількома підставами, передбаченими ГПК України. За частиною підстав провадження було закрито, а в частині іншої підстави касаційного оскарження скарга була визнана необґрунтованою. Суд також поновив виконання рішень попередніх інстанцій, яке було раніше зупинено.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №924/1351/20 (924/926/23) від 13/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що заявлена сума витрат у розмірі 23 000 грн є непропорційною до предмета спору та завищеною, враховуючи що адвокат був обізнаний зі справою, брав участь у попередніх інстанціях, а судове засідання відбувалось у режимі відеоконференції. Також суд взяв до уваги критерії розумності та обґрунтованості витрат, встановлені практикою ЄСПЛ.
Справа №920/199/23 від 19/11/2024
Предмет спору: звернення стягнення на квартиру, що перейшла у власність територіальної громади як відумерла спадщина, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Основні аргументи суду: Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій помилково закрили провадження у справі, оскільки вимоги про стягнення збитків (попередня справа) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (поточна справа) мають різну правову природу. До територіальної громади як набувача нерухомого майна перейшли права та обов’язки іпотекодавця згідно зі ст.23 Закону України ‘Про іпотеку’, тому банк має право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки навіть якщо право власності територіальної громади не зареєстровано. Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій про закриття провадження та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки по суті.
Справа №990/115/24 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що рішення ВККС про невідповідність судді займаній посаді не має самостійних правових наслідків, а є частиною єдиного кваліфікаційного провадження. Таке рішення може бути оскаржене лише разом з рішенням Вищої ради правосуддя, яка приймає остаточне рішення про звільнення судді. Суд також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обґрунтованим обмеженням.
Справа №817/1050/18 від 26/11/2024
Предмет спору: Оскарження рішень Рівненської міської ради щодо відведення земельної ділянки, яка частково накладається на прибудинкову територію багатоквартирного будинку.Основні аргументи суду: 1) Суд визнав, що мешканці багатоквартирного будинку мають право оскаржувати рішення щодо землевідведення, яке стосується прибудинкової території, оскільки це впливає на їхні права як співвласників. 2) Апеляційний суд помилково вважав, що позивачі не мають права на оскарження, оскільки рішення прийняті не щодо них особисто. 3) Необхідно детально дослідити, чи дійсно межі відведеної земельної ділянки накладаються на прибудинкову територію та порушують права мешканців.Рішення суду: Скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними рішень про землевідведення та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №924/185/24 від 20/11/2024
Предмет спору – визнання незаконною бездіяльності селищної ради та зобов’язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки.Суд керувався тим, що після створення фермерського господарства права орендаря земельної ділянки автоматично перейшли від фізичної особи-засновника до фермерського господарства. Тому позивач як фізична особа не мав права подавати позов. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту (вимога зобов’язати укласти додаткову угоду) є неналежним – правильним було б вимагати визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її конкретного змісту.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу селищної ради та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Справа №922/5426/23 від 21/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач не довів причинно-наслідкового зв’язку між пошкодженнями сільгосптехніки та діями відповідача, оскільки не надав переконливих доказів, що пошкодження техніки сталися саме внаслідок аварії; 2) не доведено факту приниження ділової репутації підприємства та зменшення кола контрагентів; 3) не підтверджено розміру упущеної вигоди від недоотриманого врожаю.
Справа №240/1800/24 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що додаткова винагорода є тимчасовою виплатою на період воєнного стану та відноситься до категорії винагород, які згідно з Порядком №260 не включаються до розрахунку допомоги на оздоровлення. Також суд врахував, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення цієї додаткової винагороди до складу грошового забезпечення при обчисленні допомоги на оздоровлення.
Справа №154/2120/18 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо колишнього митника, якого обвинувачували в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 300 грн за безперешкодне проходження митного контролю.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) докази щодо першого епізоду отримання хабаря були визнані недопустимими, оскільки НСРД проводились без відповідної постанови прокурора; 2) щодо другого епізоду – не було належних доказів передачі коштів, оскільки після нібито отримання хабаря підозрюваного не затримали і кошти не вилучили; 3) показання свідків не підтвердили фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті.Верховний Суд залишив без змін виправдувальний вирок щодо обвинуваченого, відхиливши касаційну скаргу прокурора.
Справа №910/20605/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що відчуження предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя є нікчемним, а іпотека залишається дійсною для нового власника майна. Також суд врахував, що поділ квартири на дві частини не призвів до виникнення двох окремих об’єктів нерухомості, тому іпотека залишилась чинною щодо всієї квартири. Крім того, суд визначив, що спір підлягає розгляду в господарському суді, оскільки основне зобов’язання (кредитний договір) укладене між юридичними особами.
Справа №21/5005/2686/2012 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що права вимоги за кредитним договором були відчужені ПАТ «Омега Банк» за нікчемним договором та в подальшому перепродані кільком особам, останньою з яких стало ТОВ «Глобус-А». Оскільки ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» не вчиняли дій щодо витребування цих прав від ТОВ «Глобус-А» в порядку статей 387, 388 ЦК України, то процесуальні права у справі до них не перейшли. Для заміни сторони у справі необхідний фактичний перехід матеріальних прав, а не лише укладення договору про їх відступлення.
Справа №712/3525/23 від 23/10/2024
Суд керувався тим, що відчуження автомобіля було здійснено законно уповноваженим органом (робочою групою, до складу якої входило військове командування), переслідувало легітимну мету (забезпечення потреб оборони України в умовах воєнного стану) та було пропорційним втручанням у право власності, оскільки передбачає механізм компенсації вартості майна після скасування воєнного стану. Крім того, позивачка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування актів про відчуження майна не призведе до повернення права власності, а лише позбавить можливості отримати компенсацію.
Справа №754/16432/17 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позовів, мотивуючи це тим, що справа розглянута за неналежного складу відповідачів, оскільки не були залучені всі сторони оспорюваних правочинів. Однак Верховний Суд вказав, що апеляційний суд помилково вважав необхідним залучення представника як співвідповідача, адже у справах про визнання недійсним договору, укладеного представником, належним відповідачем є лише інша сторона договору, а не представник.
Справа №910/11103/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що банк виявив підозрілу діяльність клієнта, а саме – використання особистих рахунків фізичної особи для підприємницької діяльності та проведення фінансових операцій без очевидної економічної мети. Відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг, банк мав право встановити клієнту неприйнятно високий ризик та відмовитись від ділових відносин для запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Суд визнав, що банк діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог закону.
Справа №639/3093/23 від 21/11/2024
Предмет спору: Оскарження вироку суду щодо засудження особи за незаконне придбання та зберігання прекурсорів (псевдоефедрину) в особливо великих розмірах.Основні аргументи суду: Суд визнав необґрунтованими доводи захисту про провокацію злочину та психологічний тиск з боку правоохоронців, оскільки засуджена добровільно видала речові докази під час огляду місця події. Суд також відхилив аргументи про те, що засуджена не знала про вміст псевдоефедрину в таблетках, оскільки вона раніше вже була двічі засуджена за аналогічні злочини. Призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі суд визнав справедливим, враховуючи тяжкість злочину та відсутність пом’якшуючих обставин.Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №337/3528/19 від 25/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за частиною 4 статті 152 КК України (зґвалтування).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови буде оголошено пізніше. Проте з рішення видно, що Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги захисника та засудженого, не знайшов підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень нижчих інстанцій.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши у задоволенні касаційних скарг захисника і засудженого.
Справа №404/8624/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) вимога про визнання дій неправомірними не є належним способом захисту порушеного права; 2) Регіональний офіс водних ресурсів є неналежним відповідачем щодо вимоги про підключення до електромережі; 3) позивачка не довела наявність договірних відносин з ПАТ ‘Кіровоградобленерго’ та не надала доказів звернення до них із заявою на укладання договору; 4) відсутні умови для компенсації моральної шкоди, оскільки не доведено її наявність.
Справа №624/429/22 від 21/11/2024
Предмет спору: Оскарження вироку суду щодо засудженої за нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості через необережність (ст. 128 КК України). Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) Медична документація була отримана законним шляхом від потерпілої, тому висновки експертиз, базовані на ній, є допустимими доказами; 2) Протоколи впізнання за фотознімками проведені з дотриманням процесуальних вимог та за участю понятих; 3) Показання свідків та інші докази у своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченої. Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу захисника та без змін ухвалу апеляційного суду, яким було підтверджено законність вироку суду першої інстанції.
Справа №205/3234/20 від 20/11/2024
Предмет спору – вимога міської ради про знесення самочинно збудованої автозаправної станції на земельній ділянці комунальної власності та зустрічна вимога ТОВ про визнання його добросовісним набувачем цієї нерухомості.Суд встановив, що спірна автозаправна станція є самочинним будівництвом, оскільки збудована на земельній ділянці, яка не відводилась для цієї мети. Реєстрація права власності на таке майно не змінює його правового режиму як самочинного будівництва. Крім того, вимога про визнання добросовісним набувачем не є належним способом захисту прав, оскільки добросовісність набуття – це лише одна з обставин, що має значення при витребуванні майна.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу міської ради – скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд в частині вимоги про знесення самочинного будівництва, а також відмовив у задоволенні зустрічного позову про визнання ТОВ добросовісним набувачем.
Справа №755/25/21 від 25/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за розбійний напад на магазин із застосуванням ножа.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив істотні порушення процесуального права, зокрема: не забезпечив переклад апеляційної скарги засудженого з грузинської мови, чим порушив його право на захист; не надав оцінку важливим доводам захисту щодо ненадання обвинуваченому перекладу процесуальних документів та порушень при врученні повідомлення про підозру; необґрунтовано ототожнив факт ознайомлення захисника з матеріалами справи як ознайомлення всієї сторони захисту.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №9901/86/21 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження звільнення та поновлення на посаді, де позивач ОСОБА_1 оскаржує рішення Президента України.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлена лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення та залишити без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2024 року.
Справа №910/18250/16 (910/17658/23) від 21/11/2024
Суд встановив, що заявник не довів наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями ТОВ ‘Амадеус Ко’ та банкрутством боржника. Судові рішення, на які посилався заявник, не підтверджували факт виведення майна чи доведення до банкрутства, а лише встановлювали наявність дебіторської заборгованості ТОВ ‘Амадеус Ко’ перед банкрутом. Крім того, сума, яку просив стягнути заявник, не була зобов’язаннями банкрута, а була дебіторською заборгованістю перед ним.
Справа №460/2558/24 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачає не окремий вид пенсії, а лише пільгові умови для призначення пенсії за віком через зменшення пенсійного віку. Оскільки пільгова пенсія за віком призначається та виплачується в порядку та на умовах Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особи, які отримують таку пенсію, не мають права на повторне призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком) із застосуванням нового показника середньої заробітної плати. При цьому Верховний Суд відступив від своїх попередніх правових позицій у подібних справах.
Справа №766/3683/20 від 20/11/2024
Предмет спору – захист честі, гідності та ділової репутації прокурора через публікацію в газеті та звернення до державних органів щодо незаконного встановлення гаражу.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив принцип рівності сторін, оскільки не перевірив, чи була позивачка належним чином повідомлена про апеляційні скарги та засідання суду. Апеляційний суд не надав позивачці можливості ознайомитись із апеляційними скаргами та надати свої заперечення, чим порушив її право на справедливий судовий розгляд.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №464/915/21 від 18/11/2024
Суди відмовили у задоволенні позову, оскільки позов було подано до неналежного відповідача (ОСОБА_1), який на момент розгляду справи вже не був власником спірного майна. Фактичним власником майна є ТОВ «Бондар», яке не було залучено до справи як відповідач. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені по суті.
Справа №922/2623/21 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) боржник неправильно розрахувала розмір вимог забезпеченого кредитора, не включивши частину заборгованості за кредитним договором у розмірі 62 660,11 грн, що призвело до невірних розрахунків у плані реструктуризації; 2) боржник не надала належних доказів недостатності своїх доходів для виконання умов реструктуризації; 3) боржник подала неповні відомості про майновий стан члена сім’ї.
Справа №922/2008/21 від 13/11/2024
Суд встановив, що приватизація комунального майна шляхом викупу орендарем була можлива лише за умови здійснення ним невід’ємних поліпшень орендованого майна в розмірі не менше 25% його вартості, чого зроблено не було. Також суд зазначив, що вимога про визнання недійсним рішення міськради є неефективним способом захисту, оскільки рішення вже виконане шляхом укладення договору.
Справа №754/8892/21 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише за наявності винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов’язками. Апеляційний суд не врахував факти вчинення домашнього насильства, не проаналізував належним чином поведінку батька щодо виховання дитини та її негативне ставлення до нього. Також не було взято до уваги видачу обмежувального припису щодо батька та притягнення його до адміністративної відповідальності за домашнє насильство.
Справа №449/164/24 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою адвоката ТОВ «АКРІС-ЗАХІД».Оскільки в резолютивній частині рішення відсутні мотиви суду, можна лише зазначити, що Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови апеляційного суду у відкритті провадження та необхідність повторного розгляду питання про відкриття апеляційного провадження.За результатами розгляду Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи.
Справа №904/3936/23 від 06/11/2024
Предмет спору – визнання недійсною додаткової угоди, якою було продовжено строк використання авансу на період воєнного стану, та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне повернення невикористаного авансу.Суд керувався тим, що постановами Кабінету Міністрів України чітко встановлено тримісячний строк для використання авансу на придбання матеріалів при будівництві за бюджетні кошти. Продовження цього строку, навіть в умовах воєнного стану, законодавством не передбачено. Тому додаткова угода про продовження строку суперечить вимогам законодавства.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення з підрядника штрафних санкцій за несвоєчасне повернення невикористаного авансу.
Справа №917/1938/23 від 20/11/2024
Суд встановив, що асфальтна площадка не є окремим об’єктом нерухомого майна, а є приналежною річчю, тому не підлягає окремій державній реєстрації. Державний реєстратор помилково вніс до опису об’єкта нерухомого майна ТОВ ‘Відродження’ відомості про асфальтну площадку, оскільки такі відомості взагалі не підлягають внесенню до опису об’єкта нерухомого майна. Хоча така реєстрація не порушує право оренди позивача, вона порушує його інтерес у правовій визначеності.
Справа №925/1442/23 від 21/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) адвокат фактично надав не всі послуги, передбачені договором про правничу допомогу (не брав участі в судовому засіданні); 2) розмір відшкодування має відповідати критеріям пропорційності, розумності та справедливості; 3) питання про відшкодування судового збору вже було вирішено попередньою постановою суду.
Справа №908/1817/23 від 20/11/2024
Предмет спору – визнання незаконним рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та знесення самочинно збудованої будівлі КПП.Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином всі докази та обставини справи, зокрема: не надали оцінку суперечності між технічним паспортом будівлі та умовами договору оренди; не з’ясували, чи може наявність споруди площею 7 кв.м бути підставою для поновлення договору оренди ділянки площею 4 га без конкурсу; не встановили законність зміни цільового призначення земельної ділянки.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №240/24842/23 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що додаткова винагорода є тимчасовою виплатою на період воєнного стану та відноситься до категорії винагород, які згідно з Порядком №260 не включаються до розрахунку допомоги на оздоровлення. Також суд врахував, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення цієї додаткової винагороди до складу грошового забезпечення при обчисленні допомоги на оздоровлення.
Справа №465/918/21 від 25/11/2024
Суд встановив, що роботодавець неправомірно наклав на працівницю три дисциплінарні стягнення у вигляді доган. Зокрема, відсутність на робочому місці протягом 13-46 хвилин не є грубим порушенням, що могло б бути підставою для догани. Скарги пацієнтів на неякісне лікування не були належно перевірені компетентною комісією. При накладенні стягнень не було враховано ступінь тяжкості проступків та попередню бездоганну роботу лікаря протягом багатьох років.
Справа №990/39/24 від 31/10/2024
Предмет спору: оскарження рішення Вищої ради правосуддя про залишення в силі дисциплінарного стягнення у вигляді догани прокурору.Основні аргументи суду: 1) Прокурор як процесуальний керівник неналежно виконував свої обов’язки, оскільки протягом 19 місяців не володів інформацією про місцезнаходження матеріалів одного кримінального провадження та 7 місяців не реагував на непризначення слідчих в іншому провадженні. 2) Хоча КПК прямо не визначає повноваження прокурора ініціювати призначення слідчих, такі повноваження випливають із змісту процесуального керівництва для виконання завдань кримінального провадження. 3) Бездіяльність прокурора призвела до нездійснення досудового розслідування протягом тривалого часу, що суперечить завданням кримінального провадження.Суд залишив без задоволення позов прокурора та підтвердив законність накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Справа №990/231/24 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що Етична рада є лише допоміжним органом, який сприяє у відборі кандидатів, але не приймає остаточних рішень про призначення. Її висновки не створюють самостійних правових наслідків і не можуть бути предметом окремого судового оскарження. Судовому контролю підлягають лише остаточні рішення органів, які безпосередньо призначають членів ВРП (з’їзд суддів, Президент, Верховна Рада тощо).
Справа №751/7807/23 від 18/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором вироку суду щодо призначення покарання у вигляді штрафу особі, яка керувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння та спричинила ДТП з тяжкими тілесними ушкодженнями.Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений щиро розкаявся, добровільно відшкодовує завдану шкоду шляхом оплати операцій потерпілій, яка перебуває на його утриманні. Також суд врахував, що злочин вчинено з необережності, обставини, які пом’якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), та відсутність обтяжуючих обставин. Призначення реального позбавлення волі позбавило б потерпілу можливості продовжувати лікування, яке оплачує засуджений.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про призначення покарання у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, відмовивши у задоволенні касаційної скарги прокурора.
Справа №183/6908/19 від 20/11/2024
Предмет спору – поділ спільного сумісного майна подружжя та усунення перешкод у користуванні спільним майном. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, що є порушенням основних засад цивільного судочинства. В матеріалах справи наявне поштове повідомлення, яке було повернуто за закінченням терміну зберігання, що не може вважатися належним повідомленням учасника справи. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №522/13613/21 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд помилково не дослідив належним чином спільну нотаріально посвідчену заяву матері та батька про визнання батьківства. Також суд неправильно оцінив докази, надавши перевагу світлинам матері з іншим чоловіком без належного обґрунтування відсутності кровного споріднення між дитиною та позивачем. При вирішенні питань щодо батьківства суд має оцінювати всі докази в сукупності.
Справа №127/20982/23 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Апеляційний суд не перевірив, коли саме скаржнику було вручено копію оскаржуваного рішення, і помилково вирішив, що строк на оскарження пропущений. Згідно з документами, скаржник отримав копію рішення 22 лютого 2024 року і подав скаргу 26 лютого 2024 року, тобто в межах 5-денного строку на оскарження.
Справа №908/2259/22 від 19/11/2024
Предмет спору: визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів та повернення права власності на них первісному власнику. Суд встановив, що справа не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки серед відповідачів є фізичні особи, а предмет спору безпосередньо стосується їх прав і обов’язків щодо спірних автомобілів. Суд зазначив, що відповідно до процесуального законодавства та практики Верховного Суду, такі спори мають розглядатися в порядку цивільного, а не господарського судочинства. Також суд наголосив на важливості дотримання принципу правової визначеності та необхідності розгляду взаємопов’язаних вимог в межах одного виду судочинства. Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та закрив провадження у справі, роз’яснивши позивачам їх право звернутися до суду цивільної юрисдикції.
Справа №127/9748/21 від 21/11/2024
Предмет спору – законність притягнення особи до кримінальної відповідальності за крадіжки майна невеликої вартості після зміни законодавства.Суд керувався тим, що 9 серпня 2024 року набув чинності закон, який підвищив межу вартості викраденого майна для кримінальної відповідальності до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки вартість викраденого майна за кожним епізодом була меншою за встановлену межу (2270-2684 грн залежно від року), а новий закон має зворотну дію в часі, то діяння обвинуваченого втратили ознаки кримінального правопорушення. Суд також врахував правову позицію, викладену в постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду щодо застосування нового закону.Верховний Суд скасував попередні судові рішення та закрив кримінальне провадження, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна відповідальність за ці діяння.
Справа №240/31525/23 від 26/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що додаткова винагорода, запроваджена постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород на період воєнного стану. Згідно з Порядком №260, до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду. Також суд врахував, що саме Порядок №260 унормував приписи Закону №2011-ХІІ, встановивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення.
Справа №9901/468/21 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що обов’язок оприлюднювати таку інформацію у формі відкритих даних виник лише з 28 квітня 2021 року після набрання чинності відповідною постановою Кабміну. Тому ВККС не була зобов’язана публікувати дані за 2016-2019 роки. Водночас суд визнав, що дані за 2020 рік були опубліковані у неналежному форматі (текстовому замість машиночитаного), що порушує вимоги закону.
Справа №990/105/24 від 18/11/2024
Суд встановив, що для участі в конкурсі на посаду судді апеляційного суду необхідно мати саме 5 років стажу роботи на посаді судді після призначення та зарахування в штат суду, а не загального стажу юридичної роботи. Положення про зарахування попереднього юридичного стажу стосується лише питань суддівської винагороди та відставки, але не конкурсного відбору. Оскільки позивач був призначений суддею лише у 2020 році, він не має необхідного 5-річного стажу роботи суддею.
Справа №320/46484/23 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та перерахунок пенсії. Суд зазначив, що додаток 1 до постанови КМУ №704 визначає тарифні коефіцієнти для всіх військовослужбовців незалежно від виду військового формування, тому відмова МВС у видачі довідки була неправомірною.
Справа №640/14934/20 від 26/11/2024
Предмет спору – відмова ДАБІ у видачі дозволу на виконання будівельних робіт для будівництва житлового комплексу на проспекті Відрадному в Києві. Суд встановив, що на земельній ділянці, де планувалось будівництво, розташовані будівлі і споруди, які мають статус нерухомого військового майна та перебувають у власності держави. Оскільки забудовник не надав документи про право власності на ці об’єкти або згоду їх власника на будівництво, ДАБІ правомірно відмовила у видачі дозволу. Крім того, ця земельна ділянка належить до земель оборони, що підтверджено рішеннями судів в інших справах. Верховний Суд залишив касаційну скаргу забудовника без задоволення та підтвердив законність відмови у видачі дозволу на будівництво.
Справа №372/1561/23 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції задовольнив позов, керуючись тим, що спірне майно було придбане під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Суд також врахував, що приватний виконавець наклав арешт на весь будинок, не визначивши частку боржника у спільному майні. При цьому не було встановлено, що борги чоловіка виникли в інтересах сім’ї, а тому дружина не несе відповідальності за цими зобов’язаннями.
Справа №200/7497/19 від 20/11/2024
Предмет спору: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності шляхом знесення самочинно збудованого нежитлового приміщення. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) земельна ділянка належить територіальній громаді і не відводилась під будівництво; 2) нежитлове приміщення визнано самочинним будівництвом попереднім судовим рішенням; 3) реєстрація права власності на самочинне будівництво не змінює його правового режиму як самочинного; 4) власник земельної ділянки має право вимагати знесення самочинної будівлі за рахунок особи, яка нею володіє. Суд частково задовольнив позов – зобов’язав відповідача за власний рахунок знести самочинно збудоване приміщення, але відмовив у вимозі про скасування державної реєстрації права власності як неефективного способу захисту.
Справа №760/23694/18 від 21/08/2024
Суд керувався тим, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були скасовані іншим судовим рішенням, тому відсутні підстави для звільнення за систематичне невиконання трудових обов’язків. Також суд врахував, що справа розглядалась більше року не з вини працівника, тому середній заробіток підлягає стягненню за весь час вимушеного прогулу. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходив з принципів розумності та справедливості.
Справа №757/56545/20-ц від 20/11/2024
Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, оскільки арешт можна накладати лише на майно, що належить відповідачу, а не позивачу. Крім того, суди не обґрунтували необхідність заборони вчинення правочинів та не довели, що невжиття таких заходів може ускладнити виконання майбутнього рішення. Також заборона реалізації прав іпотекодержателя необґрунтовано обмежує його законні права на стягнення боргу.
Справа №757/27396/23-ц від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд передчасно повернув апеляційну скаргу, оскільки заявник вчасно (в межах встановленого строку) направив поштою документи для усунення недоліків скарги. Верховний Суд зазначив, що згідно з процесуальним законодавством строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи здані на пошту. Тому висновок апеляційного суду про те, що заявник не усунув недоліки, є помилковим.
Справа №753/17695/20 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження відмови апеляційного суду поновити строк на апеляційне оскарження вироку у справі про крадіжку з проникненням в автомобіль.Суд керувався тим, що захисник не навів конкретних непереборних обставин, які завадили подати апеляційну скаргу вчасно. Загальні посилання на повітряні тривоги та ракетні обстріли без деталізації, як саме це завадило подати скаргу протягом 30 днів, не є достатньою підставою для поновлення строку. Особливо враховуючи, що адвокат був присутній при проголошенні вироку і мав достатньо часу для оскарження.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у поновленні строку на оскарження та повернення апеляційної скарги.
Справа №369/11834/22 від 21/11/2024
Предмет спору: визнання права іпотекодержателя на земельну ділянку, яка була відчужена боржником після винесення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд керувався тим, що виключення відомостей про іпотеку з Державного реєстру іпотек на підставі підробленого судового рішення не припиняє саму іпотеку. Суд також встановив недобросовісність набувачів майна, оскільки ОСОБА_2 як нотаріус за професією не могла не помітити розбіжності в кадастрових номерах земельної ділянки, а ціна продажу була значно нижчою за ринкову. Крім того, відчуження відбулось одразу після незаконного зняття обтяження з реєстру, що свідчить про узгоджені дії відповідачів з метою уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд визнав за позивачем право іпотекодержателя на спірну земельну ділянку, оскільки іпотека залишається чинною незалежно від наявності запису в реєстрі.
Справа №922/2494/24 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що по цій справі вже існує судове рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа №922/840/21). Новий доказ у вигляді витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є зміною обставин справи, а лише спробою повторного перегляду вже вирішеної справи, що суперечить принципу верховенства права.
Справа №280/602/23 від 26/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином всі обставини справи, зокрема: чи перебував позивач у трудових відносинах з селищною радою на момент перевірки, чи було дотримано строк звернення до суду, а також не надали оцінку аргументам Мін’юсту щодо правомірності проведення перевірки. Ці порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, важливих для правильного вирішення справи.
Справа №5019/592/12 від 14/11/2024
Суд апеляційної інстанції встановив, що ліквідатор не вжив належних заходів для повернення активів боржника, зокрема майна, проданого на аукціоні, результати якого були визнані недійсними. Звіт ліквідатора містив лише дані про роботу у 2014-2015 роках, але не відображав жодних дій після 2015 року. Також у звіті не було наведено даних щодо визнаних судом поточних вимог податкової служби.
Справа №990/92/22 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження звільнення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у зв’язку із закінченням строку повноважень.Суд розглянув позов про визнання протиправною постанови про звільнення омбудсмена та вимогу визнати позивачку звільненою з посади з 15 березня 2023 року у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень. На жаль, з наданого тексту рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надано лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини.За результатами розгляду справи Верховний Суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Справа №910/1786/24 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, зокрема застосували редакцію КЗпП України, яка набрала чинності після виникнення спірних правовідносин. Також суди помилково обмежили строк звернення до суду щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки такі вимоги не обмежуються будь-яким строком згідно з чинним на момент звільнення законодавством.
Справа №948/1074/22 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд допустив помилку, зосередившись на недоведеності факту колабораційної діяльності позивачки, хоча підставою звільнення був саме прогул. Також не було належно оцінено, що відсутність письмового пояснення працівника не є безумовною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений іншими доказами. Крім того, суд не дослідив належним чином суперечливі пояснення позивачки щодо причин її відсутності на роботі.
Справа №643/1718/23 від 20/11/2024
Предмет спору – поділ спільного майна подружжя після розірвання шлюбу, а саме автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, який був проданий чоловіком без згоди дружини.Суд керувався тим, що: 1) автомобіль був придбаний під час шлюбу, тому є спільною сумісною власністю подружжя з рівними частками; 2) чоловік продав автомобіль без згоди дружини і не довів, що кошти від продажу були використані в інтересах сім’ї; 3) при визначенні компенсації має враховуватись ринкова вартість подібного майна на момент розгляду справи, а не ціна продажу.Суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію в розмірі 240 000 грн, що становить половину ринкової вартості автомобіля.
Справа №295/13373/23 від 26/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який застосовується лише у виняткових випадках; 2) батько заперечував проти позбавлення прав та висловлював бажання брати участь у вихованні дітей; 3) не було надано достатніх доказів свідомого ухилення батька від виконання своїх обов’язків чи жорстокого поводження з дітьми.
Справа №120/17056/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що органи Держпраці мають законні повноваження накладати штрафи на підставі актів перевірок податкових органів, якими виявлено порушення трудового законодавства. При цьому відсутність такого права у підзаконних актах не має значення, оскільки ці повноваження прямо передбачені законом. Водночас суди не дослідили інші важливі обставини справи – щодо процедури перевірки та суті порушення.
Справа №758/7736/22 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) позивачка довела факт спільного проживання з померлим чоловіком однією сім’єю в період з 2004 по 2022 рік, що підтверджується показаннями свідків, спільними фото та іншими доказами; 2) спірна квартира була придбана за час такого спільного проживання за спільні кошти; 3) відповідач (син померлого) не спростував презумпцію спільної сумісної власності на квартиру.
Справа №757/25409/22-ц від 26/11/2024
Предмет спору: витребування з чужого незаконного володіння двох машино-місць (гаражів) у підземному паркінгу житлового будинку в м. Києві. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач набув майнові права на спірні машино-місця за інвестиційними договорами та повністю сплатив їх вартість; 2) забудовник втратив право розпоряджатися цими об’єктами, але незаконно повторно продав їх іншій особі; 3) хоча останній набувач (відповідач) є добросовісним покупцем, майно вибуло від позивача поза його волею, що дає підстави для витребування майна. Суд задовольнив позов та витребував спірні машино-місця з володіння відповідача на користь позивача.
Справа №916/3658/23 від 19/11/2024
Суд встановив, що відповідач (портовий оператор) мав законне право надавати послуги з оформлення перепусток на територію порту, оскільки законодавство не передбачає виключних повноважень Адміністрації морських портів України на такі послуги. Також суд зазначив, що наявність підписаних актів наданих послуг та їх оплата позивачем без зауважень свідчить про законність отримання коштів відповідачем.
Справа №2-1542-2010 від 20/11/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що заявник пропустив 30-денний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки інформація про відсутність спірного майна на балансі ДСНС була відома заявнику ще з березня 2023 року з відповіді на адвокатський запит. При цьому заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку.
Справа №299/3686/15-ц від 20/11/2024
Суд керувався тим, що фабрика, уклавши договір про спільну діяльність з фізичними особами щодо добудови будинку, де кожен учасник зробив свій внесок (фабрика – недобудований будинок, фізичні особи – кошти та роботи з добудови), в подальшому недобросовісно оформила право власності на весь будинок лише на себе, проігнорувавши права інших учасників договору. Експертиза підтвердила, що частка фабрики у вартості будівництва становила лише 28-29%.
Справа №524/2926/21 від 26/11/2024
Суди відмовили у встановленні сервітуту, оскільки позивач не довів необхідність його встановлення – виділеної йому раніше за рішенням суду земельної ділянки достатньо для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Суди керувалися тим, що земельний сервітут може бути встановлений лише у випадку, коли потреби власника не можуть бути задоволені іншим способом.
Справа №500/6011/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) позивач не мав права на винагороду 100 000 грн за вересень 2022 року через вживання алкоголю під час служби, що підтверджено службовим розслідуванням; 2) додаткова винагорода 30 000 грн за лютий-березень 2023 року не виплачується за період перебування на лікарняному, не пов’язаному з бойовою травмою; 3) з січня 2023 року змінився порядок виплат і вони здійснюються лише за фактичне виконання бойових завдань.
Справа №711/10781/14-ц від 26/11/2024
Суд керувався тим, що приватний виконавець вичерпав усі можливі заходи стягнення з іншого майна боржника, оскільки у боржника відсутні зареєстровані транспортні засоби, на банківських рахунках недостатньо коштів, а відсутність державної реєстрації права власності на земельну ділянку утруднює її примусову реалізацію. При цьому документально підтверджено, що земельна ділянка була передана боржнику у власність рішенням сільської ради.
Справа №922/509/24 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили ключові обставини справи, зокрема: чинність основного договору оренди, наявність його державної реєстрації, факт виставлення рахунків на оплату комунальних послуг. Також суди не визначили, чи підлягають застосуванню до продовження договору суборенди загальні норми ЦК України про найм чи спеціальні норми закону про оренду державного майна.
Справа №382/1649/19 від 26/11/2024
Суд встановив, що земельна ділянка була отримана колишнім чоловіком у власність через приватизацію після розірвання шлюбу, тому є його особистою власністю. Щодо будинку – старий будинок, придбаний у шлюбі, був зруйнований, а новий будинок колишній чоловік побудував у 2011 році на власній земельній ділянці за власні кошти, не перебуваючи у шлюбі з позивачкою. Також суд врахував, що право власності позивачки на нерухомість за вказаною адресою не було зареєстроване в державному реєстрі.
Справа №756/17513/21 від 22/11/2023
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не з’ясував ключові обставини справи: чи пред’являвся виконавчий лист до виконання, які були наслідки завершення виконавчого провадження, чи не сплив строк пред’явлення виконавчого листа та чи існує саме зобов’язання на момент подання заяви про заміну стягувача. Верховний Суд наголосив, що заміна стягувача можлива лише за наявності відкритого виконавчого провадження або можливості його відновлення, а також дотримання строків пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Справа №922/3607/20 від 13/11/2024
Суд зазначив, що при розгляді справи необхідно з’ясувати: 1) чи дійсно на ділянці розташоване нерухоме майно орендаря, оскільки сама реєстрація права власності не доводить факт існування нерухомості; 2) чи можна було передати в оренду без торгів ділянку, площа якої в 51 раз перевищує площу наявної будівлі; 3) чи законно надавати ділянку без аукціону для нового будівництва, а не лише для обслуговування існуючого об’єкта.
Справа №925/1577/20 від 21/11/2024
Суд зазначив, що для покладення солідарної відповідальності на керівника необхідно встановити момент виникнення загрози неплатоспроможності (коли сумарний розмір зобов’язань перед щонайменше двома кредиторами перевищив розмір активів) та факт неподання заяви про банкрутство протягом місяця з цього моменту. Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином всі докази щодо розміру активів та зобов’язань боржника, а також повноваження посадових осіб.
Справа №344/16968/16-ц від 19/11/2024
Суд відмовив у перегляді рішення, оскільки заявник пропустив встановлений законом трирічний строк для подання такої заяви. Суд зазначив, що про нововиявлені обставини (висновок експертизи про недійсність паспорта) заявник дізнався ще у січні 2020 року, але звернувся до суду лише у липні 2023 року, тобто після спливу як 30-денного строку з моменту, коли особа дізналася про нові обставини, так і трирічного строку з моменту набрання чинності рішенням, яке просить переглянути. При цьому трирічний строк є присічним і поновленню не підлягає.
Справа №161/9219/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що позивач отримав кредит у доларах США, але сплатив у 2023 році лише гривневий еквівалент заборгованості, визначений у 2013 році. При цьому згідно зі ст. 533 ЦК України при сплаті боргу в іноземній валюті у гривні слід враховувати офіційний курс на день платежу. Також суд зазначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення кредитної заборгованості є різними способами захисту, і грошове зобов’язання після звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо воно не виконане, не припиняється.
Справа №910/7335/23 від 26/11/2024
Предмет спору – стягнення Міністерством оборони України з ДК ‘Укрспецекспорт’ 576,8 млн грн.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, оскільки апеляційний суд не дослідив належним чином всі обставини справи та докази. На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини.За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково задовольнив вимоги Міністерства оборони, скасувавши рішення апеляційного суду та направивши справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Справа №531/1827/23 від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій порушили процесуальне право, ухваливши рішення про стягнення 5 000 грн витрат на правничу допомогу без надання товариству можливості подати додаткові докази протягом 5 днів після ухвалення рішення, як це передбачено ч.8 ст.141 ЦПК України. Суди також не дослідили акт виконаних робіт, який був поданий товариством у встановлений законом строк.
Справа №953/19656/20 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивачка не є власником спірної квартири і не оспорює правомірність переходу права власності; 2) позивачка разом з дитиною вже проживає за іншою адресою; 3) за дитиною органами влади закріплена інша житлова площа за адресою: АДРЕСА_3. Тому права дитини в цьому випадку не порушуються.
Справа №490/3580/21 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не з’ясували ключові обставини: чи відповідає найкращим інтересам дітей налагодження стосунків з батьком, з яким вони не спілкуються з 2015 року; які конкретні дії він вчинив для налагодження стосунків; не врахували думку самих дітей, які категорично заперечували проти відновлення стосунків. Суди також не оцінили, що батько лише формально заперечував проти позбавлення прав, але реальних кроків для відновлення стосунків з дітьми не робив.
Справа №160/15243/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що демонтаж огорожі до вирішення справи по суті міг би істотно ускладнити виконання майбутнього судового рішення, оскільки об’єкт був би фактично знищений. Також суд взяв до уваги, що питання права власності на спірну огорожу є предметом окремого судового розгляду, тому аргументи міськради про відсутність зареєстрованих прав власності не можуть бути підставою для відмови в забезпеченні позову.
Справа №460/52392/22 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження постанови Держпраці про накладення штрафу на ТОВ «Едімік» за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудових договорів.Суд керувався тим, що між компанією та фізичними особами були цивільно-правові, а не трудові відносини, оскільки: 1) роботи виконувались несистематично та у зручний для виконавців час; 2) особи не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку; 3) оплата здійснювалась разово за результатом виконаних робіт; 4) ці факти підтверджені показаннями свідків під присягою в суді, які не можна було відхиляти лише через їх розбіжність з письмовими поясненнями, наданими під час перевірки.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і залишив в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови Держпраці про накладення штрафу.
Справа №991/4264/24 від 22/11/2024
Предмет спору: застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави корпоративних прав українських компаній, які контролюються російськими бізнесменами. Суд керувався тим, що відповідачі через групу компаній «Поліпластик» здійснювали матеріально-технічне забезпечення збройних сил РФ шляхом постачання полімерних матеріалів для виготовлення зброї, реалізовували інфраструктурні проекти в окупованому Криму. Хоча формально корпоративні права були переоформлені на інших осіб, суд встановив, що це були номінальні власники, через яких відповідачі зберігали фактичний контроль над активами. Про це свідчить відсутність оплати за придбані корпоративні права новими власниками, їх тривалі трудові відносини з групою «Поліпластик», а також умови договорів, які обмежували самостійність нових власників у прийнятті рішень. Суд прийняв рішення про стягнення в дохід держави корпоративних прав у статутних капіталах українських компаній групи «Поліпластик», які формально належали іншим особам, але фактично контролювались відповідачами.
Справа №910/6059/21 (370/2192/15-ц) від 05/11/2024
Предмет спору – можливість боржника у справі про банкрутство самостійно відмовитись від позову про витребування майна з чужого незаконного володіння без погодження з керуючим реалізацією майна.Суд зазначив, що хоча боржник і має процесуальне право подавати заяву про відмову від позову, але оскільки майно, яке є предметом витребування, має бути включене до ліквідаційної маси для розрахунків з кредиторами, така відмова можлива лише за погодженням з керуючим реалізацією майна. Крім того, суд повинен перевірити чи не призведе залишення позову без розгляду до перешкод у погашенні вимог кредиторів та чи зможуть кредитори захистити свої права з огляду на строк позовної давності.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд для з’ясування наявності погодження керуючого реалізацією та оцінки наслідків залишення позову без розгляду для кредиторів.
Справа №759/4401/20 від 19/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) ОСББ належним чином підтвердило фактичне надання правничих послуг документами (договір, акти, платіжні документи); 2) частина заявлених послуг (підготовка апеляційної скарги та письмових пояснень) не підлягає відшкодуванню, оскільки апеляційну скаргу ОСББ було відхилено, а пояснення відсутні в матеріалах справи; 3) заявлена сума в 11 200 грн є необґрунтовано завищеною та не відповідає критеріям розумності й реальності витрат.
Справа №910/19875/23 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І».На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини. В документі відсутні правові позиції та обґрунтування суду щодо прийнятого рішення.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №904/6054/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що статутом ОСББ не було передбачено спеціальних вимог щодо кількості голосів для прийняття рішень про розмір внесків та ремонтні роботи. Тому відповідно до закону такі рішення могли прийматися простою більшістю голосів співвласників, а не 2/3 голосів, як стверджував позивач. Оскільки рішення були прийняті більшістю голосів, вони є законними.
Справа №873/104/24 від 19/11/2024
Предмет спору: розгляд заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та судового збору у справі про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.Суд при винесенні рішення керувався такими аргументами: 1) судові витрати мають відшкодовуватись стороні, на користь якої ухвалено рішення; 2) розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг та ціною позову; 3) оскільки справа не є складною, а сума позовних вимог не перевищує 8000 грн, суд вирішив частково зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу.Суд частково задовольнив заяву, стягнувши з відповідача на користь заявника 1514 грн судового збору та 10400 грн витрат на правничу допомогу замість заявлених 13400 грн.
Справа №360/422/23 від 27/11/2024
Суд зазначив, що для отримання підвищеної винагороди недостатньо просто перебувати на території ведення бойових дій – потрібно документально підтвердити безпосередню участь у бойових діях або заходах через бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів. Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином, які саме завдання виконував військовослужбовець у спірний період та чи дійсно не було підстав для виплати підвищеної винагороди.
Справа №398/2994/22 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності скаржниці, належно не повідомивши її про дату, час і місце судового засідання. Це порушило право особи на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та позбавило можливості представляти свої інтереси в суді. Також суд зазначив, що обов’язок повідомлення учасників справи є реалізацією принципу відкритості судового процесу.
Справа №161/8523/23 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції залишив позов прокурора без розгляду, вважаючи що прокурор не мав повноважень представляти інтереси держави, оскільки ГУ Держгеокадастру не є органом державної влади. Однак Верховний Суд встановив, що і Держгеокадастр, і його територіальне управління є суб’єктами владних повноважень, які мали захищати інтереси держави, але не зробили цього через обмежене фінансування та відсутність бажання. Це дало прокурору законні підстави звернутись до суду в інтересах держави.
Справа №440/18379/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що право на безкоштовне навчання не є безумовним, а реалізується на конкурсній основі через систему широкого конкурсу за принципом ‘місце йде за абітурієнтом’. Конкурсний бал доньки позивача (160,732) був нижчим за мінімальний прохідний бал (169,500) за обраною спеціальністю. Також суд врахував, що вступниця свідомо обмежила свій вибір лише одним навчальним закладом та однією спеціальністю, хоча мала можливість подати документи до інших ВНЗ.
Справа №420/4860/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що на момент виникнення спірних відносин діяла міжнародна Угода між державами СНД про соціальні гарантії військовослужбовцям, яка передбачала збереження прав і пільг для військовослужбовців колишнього СРСР на території держави їх проживання. Також суд врахував, що відмова у виплаті лише на підставі служби в армії іншої держави є неправомірною, оскільки позивач є громадянином України.
Справа №946/8282/19 від 29/05/2024
Предмет спору стосується відмови апеляційного суду у відкритті провадження за апеляційною скаргою на рішення про визнання права власності на спадкове майно.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково відмовив у відкритті провадження, оскільки: 1) в матеріалах справи відсутні докази направлення та вручення скаржникам копії оскаржуваного рішення; 2) не доведено, що адвокат мав повноваження представляти інтереси неповнолітніх дітей на момент ознайомлення з матеріалами справи; 3) суд апеляційної інстанції допустився надмірного формалізму при оцінці поважності причин пропуску строку на оскарження.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Справа №758/5987/22 від 25/11/2024
Предмет спору – визначення місця проживання малолітньої дитини з одним із батьків після їх розлучення.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) дитина з народження проживає з матір’ю, має до неї особисту прихильність і враховуючи малолітній вік (4 роки) потребує материнської опіки; 2) мати створила належні умови для проживання, виховання і розвитку дитини, що підтверджується висновком органу опіки та піклування; 3) мати не перешкоджає спілкуванню дитини з батьком, постійно інформує його про стан здоров’я та розвиток дитини.Суд визначив місце проживання дитини разом з матір’ю до досягнення дитиною 14-річного віку.
Справа №340/2624/21 від 27/11/2024
Предмет спору: визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради та її виконавчого комітету щодо незабезпечення завершення будівництва житлового комплексу «Золоте Руно».Суд керувався тим, що відповідачі не досягли конкретних результатів у врегулюванні ситуації із будівництвом комплексу, обмежившись лише листуванням та створенням комісій, без реальних дій щодо організації завершення будівництва. Хоча законом прямо передбачено обов’язок органів місцевого самоврядування організовувати роботу із завершення будівництва багатоквартирних будинків у разі неспроможності забудовника, відповідачі фактично самоусунулись від виконання цих повноважень.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було визнано протиправною бездіяльність відповідачів та зобов’язано виконком розробити програму завершення будівництва житлового комплексу.
Справа №758/4723/19 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що позивачка не довела належними доказами факт спільного проживання однією сім’єю з відповідачем. Суд зазначив, що сам по собі факт спільного відпочинку, святкування свят та пересилання коштів без доведення ведення спільного господарства та наявності спільного бюджету не свідчить про відносини, притаманні подружжю. Верховний Суд погодився з такими висновками, оскільки позивачка не надала достатніх доказів наявності між сторонами взаємних прав та обов’язків, характерних для подружжя.
Справа №243/12225/21 від 26/11/2024
Предмет спору – розірвання договорів застави, відновлення депозитних договорів та стягнення моральної шкоди з АТ КБ ‘ПриватБанк’.На жаль, з наданого тексту постанови неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки документ містить лише резолютивну частину без мотивувальної. Текст не розкриває правових підстав та мотивів, якими керувався суд при прийнятті рішення.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ПриватБанку, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №334/1277/16-ц від 20/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) не можна розірвати договір позики, який вже припинив свою дію; 2) позивачка не довела підробку її підпису на додатковій угоді, оскільки експертиза підтвердила справжність підпису; 3) державний реєстратор порушив процедуру реєстрації права власності, оскільки не було належної оцінки майна та інших необхідних документів.
Справа №440/496/22 від 27/11/2024
Суд при розгляді справи встановив, що НКРЕКП, накладаючи штраф у розмірі 510 000 грн, не обґрунтувала належним чином розмір санкції – не надала оцінки серйозності і тривалості виявлених правопорушень, їх наслідків для ринку електроенергії, не вказала на існування пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин. Крім того, постанова не містить розбивки суми штрафу по кожному із 16 вчинених правопорушень.
Справа №465/4230/22 від 04/11/2024
Суд зазначив, що належним способом захисту прав позичальника при реструктуризації валютного кредиту є вимога про зобов’язання кредитора провести реструктуризацію. При цьому не потрібно додатково вимагати визнання незаконною відмови банку чи його дій. Суд також наголосив, що для реструктуризації необхідна відсутність простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року.
Справа №911/2794/21 (911/3542/23) від 21/11/2024
Суд встановив, що ліквідатор банкрута дотримався всіх вимог законодавства при підготовці та проведенні аукціону – належним чином повідомив членів комітету кредиторів про умови продажу, скликав засідання комітету кредиторів, отримав необхідні погодження. Позивач не довів, що порушення, на які він посилається (неповідомлення уповноваженої особи засновників про умови продажу, спірність частини заборгованості), вплинули на результати торгів та порушили його права.
Справа №500/576/22 від 27/11/2024
Предмет спору – визнання протиправною бездіяльності лісгоспу щодо невстановлення меж лісового заказника загальнодержавного значення «Суразька Дача» в натурі.Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція має повноваження звертатися до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо невстановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду, оскільки саме цей орган здійснює державний контроль за додержанням режиму таких територій. Суд також зазначив, що встановлення меж територій природно-заповідного фонду є обов’язковим заходом із землеустрою для їх раціонального використання та охорони. Тому прокурор правильно визначив орган, який представляє інтереси держави у спірних відносинах.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду про залишення позову без розгляду та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №522/10191/22 від 20/11/2024
Суд зазначив, що для стягнення частини прибутку ФОП позивачка повинна була довести не лише факт отримання доходу під час шлюбу, але й те, що відповідач витратив ці кошти не в інтересах сім’ї. Сам факт отримання доходу як ФОП під час шлюбу вказує на те, що подружжя могло спільно розпоряджатися цими коштами за взаємною згодою. Позивачка не надала доказів нецільового використання коштів відповідачем.
Справа №369/1872/18 від 06/11/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що прокурор не надав належних доказів того, що спірна земельна ділянка станом на момент передачі її у власність (2009 рік) відносилась до земель водного фонду. Суд взяв до уваги висновок експерта, який не зміг підтвердити розташування ділянки в межах прибережної захисної смуги річки, та не надав належної оцінки іншим доказам у справі, зокрема викопіюванню з генерального плану села.
Справа №909/550/23 від 26/11/2024
Предмет спору – стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в касаційному провадженні у справі про стягнення неустойки.Суд розглянув заяву ФГ ‘Персей Агро’ про відшкодування витрат на адвоката в касаційному провадженні. При прийнятті рішення суд керувався положеннями Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат між сторонами. Оскільки ФГ ‘Персей Агро’ документально підтвердило розмір витрат на правничу допомогу, а сума в 31 508,80 грн є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, суд задовольнив заяву.Суд вирішив стягнути з ПП ‘КБ Ентерпрайз Юкрейн’ на користь ФГ ‘Персей Агро’ витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 508,80 грн.
Справа №910/1834/19 від 26/11/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій ПриватБанку від 21.12.2016 року та зустрічний позов про визнання відсутнім права вимагати повернення цих акцій.Суд розглянув касаційні скарги колишніх власників банку та пов’язаної з ними компанії на рішення судів нижчих інстанцій. Справа стосується процесу націоналізації ПриватБанку, коли держава в особі Міністерства фінансів України придбала 100% акцій банку. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні вимог колишніх власників про повернення їм акцій банку.Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін, остаточно підтвердивши законність переходу ПриватБанку у державну власність.
Справа №464/3515/18 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що дружина померлого постійно проживала з ним на момент відкриття спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину. Малолітня донька також вважається такою, що прийняла спадщину в силу закону. При видачі свідоцтв про право на спадщину батькові померлого були порушені права дружини та доньки як спадкоємців першої черги. Оскільки батько не мав законних підстав відчужувати все спадкове майно, договори дарування також підлягають частковому визнанню недійсними.
Справа №203/3404/22 від 26/11/2024
Суд встановив, що функції ведення квартирного обліку та прийняття рішень про розподіл житла належать до компетенції Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, а не Дніпровської міської ради чи Центральної адміністрації. Оскільки позивачка не заявляла вимог до належного відповідача – Виконавчого комітету, а наполягала на розгляді позову лише щодо обраних нею відповідачів, які не мають відповідних повноважень, суд не знайшов підстав для задоволення позову.
Справа №500/6011/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) позивач не мав права на винагороду 100 000 грн за вересень 2022 року через вживання алкоголю в службовий час, що підтверджено службовим розслідуванням; 2) додаткова винагорода 30 000 грн за лютий-березень 2023 року не виплачується за період перебування на лікарняному, не пов’язаному з бойовою травмою; 3) після змін у законодавстві з січня 2023 року виплата 30 000 грн здійснюється лише за фактичне виконання бойових завдань.
Справа №905/136/23 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) на період воєнного стану діє заборона на нарахування штрафних санкцій між учасниками ринку електроенергії згідно постанови НКРЕКП; 2) інфляційні втрати та 3% річних можуть нараховуватись як на прострочення оплати планових платежів, так і фактично наданих послуг, оскільки це є єдиним механізмом розрахунків; 3) користувач зобов’язаний здійснювати оплату і планових, і фактичних обсягів послуг у встановлені договором строки.
Справа №824/16/24 від 14/11/2024
Суд встановив, що третейський суддя Колесник О.І. мав конфлікт інтересів, оскільки був бенефіціаром Асоціації юридичних фірм України, засновником якої є юридична фірма, чий старший партнер представляв інтереси позивача. При цьому суддя не повідомив сторони про наявність таких зв’язків та не заявив самовідвід, що ставить під сумнів його неупередженість.
Справа №910/15342/23 від 26/11/2024
Предмет спору – стягнення ТОВ “Закарпаттяенергозбут” з ДП “Гарантований покупець” заборгованості у розмірі понад 2 мільярди гривень.Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, встановив наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій. На жаль, з наданого тексту постанови неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки наведена лише резолютивна частина рішення без мотивувальної частини. Очевидно, суд виявив істотні порушення норм матеріального чи процесуального права, що вимагають нового розгляду справи.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №910/9933/20 від 23/10/2024
Предмет спору – визнання недійсними розпорядження про продаж та договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 15,1563 га, на якій розташований водний об’єкт (ставок).Суд встановив, що на спірній земельній ділянці знаходиться ставок площею 9,2065 га, який відноситься до земель водного фонду. За законом, землі водного фонду не можуть перебувати у приватній власності (крім водойм до 3 га). Тому договір купівлі-продажу такої ділянки є нікчемним і не потребує визнання його недійсним. Крім того, прокурор обрав неналежний спосіб захисту – замість вимоги про повернення земельної ділянки державі заявив вимогу про скасування реєстрації права власності.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову через обрання прокурором неналежного способу захисту порушеного права.
Справа №910/3368/24 від 26/11/2024
Предмет спору – затвердження плану санації компанії ТОВ ‘Дієса’ до відкриття провадження у справі про банкрутство.Суд розглянув касаційні скарги кількох кредиторів, включаючи податкову службу та інші компанії, які оскаржували рішення судів нижчих інстанцій щодо затвердження плану санації. Враховуючи аргументи скаржників, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування попередніх судових рішень. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення.За результатами розгляду справи Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив у затвердженні плану санації ТОВ ‘Дієса’.
Справа №560/18507/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що копія ухвали суду першої інстанції була направлена лише до Електронного кабінету Державної екологічної інспекції (код ЄДРПОУ 38045514), але не була направлена прокурору, який подавав позов. Суд встановив, що не було дотримано порядку надсилання судового рішення всім учасникам справи, а тому апеляційний суд передчасно зробив висновок про пропуск прокурором строку на оскарження.
Справа №560/11681/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що у випадку переходу особи з пенсії за вислугу років за Законом №1788-ХІІ на пенсію за віком за Законом №1058-IV має місце не переведення з одного виду пенсії на інший, а первинне призначення пенсії за віком. Тому при обчисленні розміру такої пенсії має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Суд також врахував аналогічні правові позиції, висловлені раніше Верховним Судом України та Великою Палатою Верховного Суду.
Справа №910/14483/23 від 26/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними договорів та стягнення безпідставно одержаних коштів за позовом прокурора в інтересах Міністерства оборони України до ТОВ «Транснафтапром».На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки наведена лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини. Текст не містить обґрунтування прийнятого рішення та правових позицій суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги заступника Генерального прокурора та залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду.
Справа №592/8783/21 від 25/11/2024
Суд встановив, що заповіт відповідає всім вимогам закону щодо форми та порядку укладення: особу заповідача було належно встановлено за паспортом, заповіт підписаний особисто заповідачем, містить всі необхідні реквізити та посвідчений уповноваженою особою, яка перевірила дієздатність заповідача і з’ясувала його справжню волю. Позивач не надав переконливих доказів порушення процедури складання заповіту чи відсутності вільного волевиявлення заповідача.
Справа №463/5652/23 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що після звернення кредитора до суду з позовом про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, право на нарахування додаткових відсотків та пені припиняється. В такому випадку права кредитора захищаються через механізм статті 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), але позивач таких вимог не заявляв. Щодо моральної шкоди – позивач не довів факт завдання йому моральних страждань.
Справа №380/20587/23 від 27/11/2024
Суд зазначив, що для отримання такої винагороди необхідні дві умови: поранення має бути пов’язане із захистом Батьківщини та має бути тяжким за висновком військово-лікарської комісії. Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином всі докази, зокрема виписки з історії хвороби та направлення на МСЕК, які підтверджували факт лікування позивача внаслідок поранення. Також не було з’ясовано, чи є довідки ВЛК про потребу в реабілітації належним висновком про необхідність лікування.
Справа №320/1815/21 від 27/11/2024
Предмет спору: оскарження відмови Броварської міської ради у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва учаснику бойових дій та постраждалому від Чорнобильської катастрофи. Суд керувався тим, що законодавством встановлена чітка процедура безоплатної приватизації земельних ділянок, яка передбачає спочатку подання клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а вже потім – розробку та погодження самого проекту. Позивач одразу просив відвести йому ділянку, минаючи етап отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, що суперечить встановленій процедурі. Той факт, що позивач має пільги як учасник бойових дій та постраждалий від Чорнобильської катастрофи, не звільняє його від обов’язку дотримуватися визначеної законом процедури отримання земельної ділянки. Суд відмовив у задоволенні позову, визнавши правомірною відмову міської ради у відведенні земельної ділянки через недотримання позивачем встановленої законом процедури.
Справа №333/3525/22 від 26/11/2024
Суд встановив, що новий власник (іпотекодержатель) не надав доказів належного надсилання боржнику та іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов’язання, як того вимагає закон. Така вимога є обов’язковою умовою для позасудового врегулювання і має містити інформацію про порушені зобов’язання, строк їх виконання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки ця процедура не була дотримана, іпотекодержатель не мав права на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки.
Справа №756/912/22 від 20/11/2024
Суд встановив, що власник добровільно передав автомобіль разом з ключами та документами у користування іншій особі за усною домовленістю про оренду. Оскільки майно вибуло з володіння власника за його волею (а не було викрадене чи втрачене), то згідно зі статтею 388 ЦК України його не можна витребувати від добросовісного набувача, який придбав автомобіль за відплатним договором. Той факт, що довіреність на продаж автомобіля була підроблена, не має правового значення, адже власник сам взяв на себе ризики, передавши майно без належного оформлення.
Справа №757/470/24-ц від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції, керувався тим, що: 1) позивачка підтвердила своє волевиявлення на подання позову та особисто його підписала; 2) її інтереси представляв адвокат з належно оформленими повноваженнями; 3) висновок експерта щодо підробки підпису був зроблений без участі позивачки та без відібрання у неї зразків підпису.
Справа №910/1630/24 від 25/11/2024
Предмет спору: стягнення страхового відшкодування в розмірі 96 145,03 грн за пошкоджений в ДТП службовий автомобіль Департаменту патрульної поліції. Основні аргументи суду: Верховний Суд вказав, що страховик не зобов’язаний коригувати розмір страхового відшкодування залежно від зміни вартості ремонту після первинної виплати, якщо вона була здійснена вчасно і в правильному порядку. Суди попередніх інстанцій не дослідили, чи правильно страхова компанія визначила розмір відшкодування на момент первинного звернення та не оцінили правильність застосування коефіцієнту фізичного зносу. Тому справа потребує нового розгляду для з’ясування цих обставин. Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №873/103/24 від 19/11/2024
Предмет спору: розгляд заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та судовий збір у справі про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.Суд керувався такими аргументами: 1) Судові витрати мають відшкодовуватись стороні, на користь якої ухвалене рішення; 2) Розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг та ціною позову; 3) Оскільки справа не є складною, а сума позовних вимог не перевищує 5000 грн, суд вирішив частково зменшити заявлені витрати на правничу допомогу.Суд вирішив частково задовольнити заяву та стягнути з відповідача на користь заявника 1514 грн судового збору та 10400 грн витрат на правничу допомогу (замість заявлених 13400 грн).
Справа №380/8791/24 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що оскільки рішення міської ради вже реалізоване (земельна ділянка передана у власність третій особі і право власності зареєстроване), то спір втратив публічно-правовий характер і трансформувався у приватноправовий спір про право на земельну ділянку. Такі спори мають розглядатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. Скасування рішення про надання дозволу не вплине на вже набуте право власності.
Справа №990/240/24 від 14/11/2024
Суд встановив, що позивач пропустив 6-місячний строк на оскарження Указу, який почався з дня його офіційного опублікування 21.02.2023. Причини пропуску строку (перебування за кордоном, незнання української мови та законодавства) суд не визнав поважними, оскільки Указ був належним чином опублікований та доступний, в тому числі на офіційних веб-сайтах. Додаткового порядку повідомлення іноземців про санкції законодавство не передбачає.
Справа №910/628/20 від 12/11/2024
Предмет спору: розгляд заяв кредиторів про покладення солідарної відповідальності на керівника компанії-боржника за незвернення до суду із заявою про банкрутство при наявності загрози неплатоспроможності.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) заявники не довели наявність у керівника обов’язку звернутися до суду з заявою про банкрутство саме з 21.10.2019; 2) не було доведено, що в цей період задоволення вимог окремих кредиторів призвело до неможливості виконання зобов’язань перед іншими; 3) керівник у спірний період перебував на лікарняному та у відпустках, що підтверджено документально.Верховний Суд залишив без задоволення касаційні скарги кредиторів та підтримав рішення судів нижчих інстанцій про відмову в покладенні солідарної відповідальності на керівника компанії-боржника.
Справа №910/13066/21 від 18/11/2024
Суд керувався тим, що між банком та новим кредитором було укладено договір про відступлення прав вимоги, який підтверджується протоколом відкритих торгів та платіжним дорученням про сплату коштів. Суд також встановив, що представник нового кредитора мав належні повноваження, підтверджені ордером адвоката, а відсутність доказів направлення заяви іншим учасникам не є підставою для відмови у заміні сторони на стадії судового розгляду.
Справа №826/2325/13-а від 14/11/2024
Предмет спору: перегляд за виключними обставинами судових рішень про повернення позовної заяви щодо визнання протиправними дій міліції при перешкоджанні проведенню мирних мітингів.Суд керувався тим, що хоча ЄСПЛ у справі «Цімейко проти України» встановив порушення Україною статей 11 та 13 Конвенції щодо права на мирні зібрання та ефективний засіб правового захисту, але ці порушення стосувались інших справ заявника, а не справи №826/2325/13-а, рішення в якій він просив переглянути. ЄСПЛ не встановлював порушень Конвенції саме при розгляді цієї конкретної справи про повернення позовної заяви через непідсудність.Велика Палата Верховного Суду відмовила в задоволенні заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами, оскільки не було встановлено порушень міжнародних зобов’язань України при вирішенні саме цієї справи.
Справа №560/18565/23 від 27/11/2024
Предмет спору – повернення апеляційної скарги військової частини через нібито неусунення недоліків щодо несплати судового збору.Суд встановив, що військова частина вчасно (29 січня 2024 року) направила через систему ‘Електронний суд’ клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги разом з платіжним документом про сплату судового збору. Суд наголосив, що дата реєстрації документів судом (21 лютого 2024 року) не може вважатися датою їх подання, оскільки в системі ‘Електронний суд’ дата подання фіксується автоматично і не може бути змінена. Також суд зазначив, що обмеження права на апеляційне оскарження порушує принцип справедливого суду.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №420/31213/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що для повного виконання судового рішення недостатньо лише прийняття міською радою рішення про надання згоди на передачу гуртожитку – необхідне також підписання акту приймання-передачі та проведення державної реєстрації права власності. Оскільки ці дії не були виконані, немає підстав для закінчення виконавчого провадження через фактичне виконання рішення.
Справа №911/3072/23 від 26/11/2024
Предмет спору – стягнення 4,7 млн грн за позовом ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна».Суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки одна з підстав оскарження була закрита через процесуальні причини (п.1 ч.2 ст.287 ГПК), а по іншій підставі (п.3 ч.2 ст.287 ГПК) суд не виявив порушень, які б вимагали скасування рішення апеляційного суду. Важливо відзначити, що суд розглядав скаргу за двома окремими підставами касаційного оскарження.Верховний Суд прийняв рішення закрити касаційне провадження за однією з підстав та відмовити в задоволенні касаційної скарги за іншою підставою, залишивши без змін постанову апеляційного суду.
