Предмет спору стосується правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій положень КК України щодо призначення покарання особі, яка вчинила новий злочин до постановлення попереднього вироку.Суд касаційної інстанції встановив, що нижчестоящі суди неправильно застосували норми кримінального права, коли об’єднали покарання за двома вироками та звільнили особу від відбування обох покарань з випробуванням. Верховний Суд наголосив, що коли особа має відбувати реальне покарання за першим вироком, а за новим вироком її звільняють від відбування покарання з випробуванням – такі вироки мають виконуватися окремо, без застосування правил сукупності. Суд також послався на висновок об’єднаної палати ККС від 1 квітня 2024 року, де сформульована аналогічна правова позиція.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.