Справа стосується скарг восьми українських заявників на неналежні умови утримання в Київському слідчому ізоляторі та відсутність ефективних засобів правового захисту щодо цих умов. Суд встановив порушення статей 3 та 13 Конвенції у всіх справах.
Суд розглянув скарги про погані умови утримання, включаючи значне перенаселення (2,3-3,4 квадратних метри на особу), відсутність належної санітарії, недостатній доступ до душових, низьку якість їжі та води, брак свіжого повітря та інші недоліки. В одній справі (№ 14644/23) Суд окремо розглянув вразливість заявника через психічне захворювання.
Ключові положення рішення включають:
• Визнання серйозних обмежень простору в камерах як достатнього фактора для встановлення «принизливих» умов за статтею 3
• Підтвердження неспроможності українських органів влади надати докази, що спростовують скарги про погані умови утримання
• Встановлення системних проблем з перенаселенням у Київському слідчому ізоляторі
• Присудження компенсацій від 600 до 10 000 євро різним заявникам залежно від їхніх конкретних обставин
Найбільш значущі аспекти рішення:
• Підтвердження попередніх позицій Суду щодо неналежних умов утримання в Україні (посилання на справи Мельник проти України та Сукачов проти України)
• Визнання відсутності ефективних засобів правового захисту в українській правовій системі для скарг про умови утримання
• Встановлення конкретних сум компенсацій за різні періоди та умови утримання
• Особливе врахування вразливих ув’язнених (осіб з психічними захворюваннями)
