Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі Павлюченка проти України, яке стосується скарг на неналежні умови утримання та відсутність ефективних засобів правового захисту в українських пенітенціарних установах. Суд встановив порушення статей 3 та 13 Конвенції, а також статті 5 щодо надмірного досудового утримання під вартою. Рішення розглядає три основні аспекти:
- Неналежні умови утримання в Дніпровській пенітенціарній установі № 4, включаючи перенаселення, незадовільну санітарію та брак базових зручностей
- Відсутність ефективних засобів правового захисту в національному законодавстві для оскарження умов утримання
- Надмірна тривалість досудового утримання під вартою без належного обґрунтування та розгляду альтернативних заходів
Ключові висновки Суду включають:
- Умови утримання визнані принизливими, з площею лише 3,6 квадратних метрів на ув’язненого, а також численними іншими недоліками, такими як брак свіжого повітря, погана гігієна та неналежний доступ до базових зручностей
- Український уряд не надав первинних доказів, що показують планування камер та фактичну кількість ув’язнених
- Період досудового утримання під вартою (23/08/2019 – 23/01/2023) був надмірним і не мав належного обґрунтування
- Суд присудив заявникові 9 800 євро відшкодування та 250 євро витрат
Це рішення відповідає усталеній судовій практиці ЄСПЛ, зокрема, посилаючись на провідні справи Мельник проти України та Сукачов проти України, які раніше розглядали подібні порушення в українській пенітенціарній системі.
