Справа стосується призупинення виплат пенсії за віком пані Наталії Марущак, громадянці України, яка працювала головним редактором муніципальної газети, отримуючи пенсію, розраховану відповідно до Закону про цивільну службу. Призупинення відбулося в період між квітнем 2015 та квітнем 2016 року у зв’язку зі змінами до пенсійного законодавства.
Суд встановив, що призупинення пенсійних виплат з квітня по травень 2015 року було законним і виправданим, однак продовження призупинення з червня 2015 по квітень 2016 року порушувало статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Це пояснюється тим, що правова підстава для призупинення перестала існувати після 1 червня 2015 року, коли очікуване спеціальне законодавство не було прийняте.
Ключові положення рішення включають:
• Суд відхилив аргумент уряду про шестимісячне правило, зазначивши, що заявниця належним чином використала внутрішні засоби правового захисту
• Призупинення пенсії за квітень-травень 2015 року визнано легітимним, оскільки воно слугувало загальним інтересам захисту державних фінансів
• Продовження призупинення після 1 червня 2015 року визнано незаконним через відсутність належної правової підстави
• Суд присудив заявниці 4 000 євро компенсації за всі збитки
Найбільш значущими аспектами цього рішення є розмежування Судом двох періодів призупинення пенсії та висновок про те, що продовження призупинення без належної правової підстави становить порушення права власності. Суд також підтвердив, що, незважаючи на широкі повноваження держав у впровадженні соціальної політики, такі заходи мають зберігати належну правову основу протягом усього періоду їх реалізації.
