Справа №754/15954/20 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за підробку печатки та інвестиційного договору.Суд касаційної інстанції встановив, що суди нижчих інстанцій допустили істотні порушення, оскільки: 1) питання про звільнення від кримінальної відповідальності було вирішено на стадії підготовчого засідання, коли суд не мав повноважень встановлювати фактичні обставини справи; 2) суд першої інстанції неправомірно виклав обставини підозри як встановлені факти; 3) не було забезпечено участь потерпілого (ТОВ «Фірма «Т.М.М.») при розгляді справи.Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №401/2378/21 від 07/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку апеляційного суду щодо визнання особи винною у нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) вина обвинуваченого підтверджується сукупністю доказів – показаннями свідків, відеозаписами з камер спостереження, висновками спеціаліста та експертів; 2) висновок спеціаліста є допустимим доказом у справах про кримінальні проступки згідно з КПК України; 3) суд апеляційної інстанції правильно оцінив всі докази та обґрунтовано дійшов висновку про винуватість особи.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду в частині визнання особи винною, але змінив його в частині призначення покарання – виключив призначення конкретного строку покарання, оскільки особа звільняється від покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
Справа №755/25/21 від 25/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо обвинувачення особи у розбої (ч.3 ст.187 КК України).Суд не наводить аргументів прийнятого рішення, оскільки це лише резолютивна частина постанови. Проте з тексту видно, що Верховний Суд виявив істотні порушення при розгляді справи апеляційним судом, що стало підставою для скасування його рішення. При цьому суд вважав за необхідне залишити обвинуваченого під вартою на час нового апеляційного розгляду.За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково її задовольнив, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд, обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Справа №953/8874/23 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження потерпілим закриття кримінального провадження щодо крадіжки огорожі вартістю 4009 грн, особу злочинця в якому не було встановлено.Суд керувався тим, що: 1) орган дізнання провів повне та всебічне розслідування, допитавши численних свідків та провівши необхідні слідчі дії; 2) не було отримано достатніх доказів для повідомлення конкретній особі про підозру; 3) сплив 2-річний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу потерпілого та підтримав рішення судів нижчих інстанцій про закриття кримінального провадження.
Справа №592/18486/23 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.Суд керувався тим, що обвинувачений, отримавши повістку про призов, умисно не з’явився у визначений час до військкомату без поважних причин. Його спроби отримати відстрочку від призову були здійснені лише за 10 днів до дати явки, що свідчить про намір ухилитися від мобілізації. Суд також врахував, що обвинувачений не мав законних підстав для відстрочки від призову.Верховний Суд залишив без змін вирок першої інстанції, яким особу засуджено до 3 років позбавлення волі за ухилення від призову під час мобілізації.
Справа №557/356/23 від 21/11/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що домашнє насильство є триваючим правопорушенням, яке набуло ознак систематичності вже після ухвалення попереднього вироку. Тому при призначенні покарання правильно застосовано ч.1 ст.71 КК України (а не ч.4 ст.70 КК як просив захисник). Суд також врахував всі обставини справи, включаючи особу винного, який раніше вже був судимий за аналогічний злочин, але на шлях виправлення не став.
Справа №308/10947/19 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення апеляційного суду про звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, засудженої за порушення правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не навів належних мотивів для звільнення засудженої від відбування покарання, не врахував тяжкість злочину та його наслідки (потерпілий отримав інвалідність), а також не дослідив повною мірою питання відшкодування шкоди потерпілим. Верховний Суд вказав, що при таких обставинах звільнення від відбування покарання з випробуванням є неправильним застосуванням кримінального закону.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №161/15802/21 від 08/10/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не перевірив належним чином доводи засудженого про відсутність у нього статусу службової особи та умислу на заволодіння коштами. Апеляційний суд також допустив суперечності, вказавши що ОСОБА_10 вчинив злочини як службова особа сільради, хоча обвинувачення стверджувало про його статус службової особи як фактичного власника ФОП.
Справа №755/4833/19 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження відмови апеляційного суду у поновленні строку на оскарження вироку у кримінальній справі за ч.2 ст.307 КК України (незаконний обіг наркотичних засобів).Хоча в резолютивній частині не вказані мотиви суду, але сам факт часткового задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду свідчить про те, що Верховний Суд вважає необґрунтованою відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження. Суд вирішив, що питання про поважність причин пропуску строку потребує нового розгляду в апеляційній інстанції.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №213/1224/13-к від 20/11/2024
Суд встановив, що водій автомобіля рухався зі швидкістю понад 66 км/год у населеному пункті та не вжив належних заходів для запобігання наїзду на велосипедиста, хоча мав технічну можливість це зробити. При цьому той факт, що велосипедист також порушив ПДР, не звільняє водія від відповідальності, оскільки саме його порушення перебували у причинному зв’язку з настанням смерті потерпілого.
Справа №367/4424/23 від 18/11/2024
Предмет спору стосується правильності зарахування строку відбування покарання особі, яка вчинила нові злочини до постановлення попереднього вироку.Суд керувався тим, що відповідно до ч.4 ст.70 КК України при призначенні покарання за новим вироком необхідно зарахувати у строк остаточного покарання частково або повністю відбуте покарання за попереднім вироком. Суд також врахував, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив нові злочини (крадіжку, грабіж та незаконне поводження зі зброєю) до постановлення попереднього вироку від 29 червня 2023 року, тому правильним є зарахування строку покарання з моменту його фактичного затримання 18 травня 2023 року.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора.
Справа №191/1058/22 від 20/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.Суд керувався наступними аргументами: вина засудженого була повністю доведена сукупністю доказів, включаючи показання свідків, протоколи обшуку та вилучення наркотичних засобів, висновки експертиз. Суд відхилив аргументи засудженого про порушення права на захист та упередженість судді, оскільки вони не підтвердились матеріалами справи. Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом був дотриманий, а сторона обвинувачення надала достатньо допустимих доказів.Верховний Суд залишив без змін вирок першої інстанції та апеляційного суду, яким особу було засуджено до 3 років обмеження волі за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів.
Справа №201/9734/21 від 20/11/2024
Предмет спору: кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків та службового підроблення документів головним бухгалтером та в.о. директора ТОВ через заниження орендної плати за землю.Основні аргументи суду: 1) Не доведено умисел обвинувачених на ухилення від сплати податків, оскільки вони діяли відповідно до наявних судових рішень та мали підстави вважати свої дії законними. 2) Податкове повідомлення-рішення про донарахування податків наразі оскаржується в адміністративному суді, тому факт несплати податків не є остаточно встановленим. 3) За період 2019-2020 років взагалі відсутні акти перевірок та податкові повідомлення-рішення щодо заборгованості, а самостійно подані декларації не оскаржувались податковим органом.Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін виправдувальний вирок щодо обох обвинувачених, відхиливши касаційну скаргу прокурора.
Справа №607/3133/20 від 08/10/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив істотні порушення процесуального закону, оскільки не дослідив належним чином усі докази в їх сукупності, дав суперечливу оцінку доказам та не навів достатніх мотивів для скасування вироку першої інстанції. Зокрема, апеляційний суд безпідставно визнав недопустимими докази через відсутність захисника під час обшуку та неналежне оформлення доручення на проведення досудового розслідування.
Справа №473/1087/18 від 20/11/2024
Суд першої інстанції виправдав обвинувачених, визнавши недопустимими більшість доказів через те, що слідчі дії проводились неуповноваженими слідчими, які не були належним чином включені до складу слідчої групи. Апеляційний суд погодився з такими висновками та залишив вирок без змін.
Справа №906/1205/23 від 26/11/2024
Предмет спору – визнання укладеною додаткової угоди до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії між АТ ‘Житомиробленерго’ та ФОП Стадником.Суд першої інстанції та апеляційний суд відмовили у задоволенні позову, а Верховний Суд погодився з їхніми рішеннями. На жаль, з наданої резолютивної частини неможливо встановити конкретні аргументи, якими керувався суд при прийнятті рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина.За результатами розгляду справи Верховний Суд частково закрив касаційне провадження та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №910/18626/23 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що балансоутримувач майна (КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3») належним чином повідомив орендаря про небажання продовжувати договір оренди листом від 27.04.2022, тобто до закінчення строку дії договору 28.06.2022. Хоча лист був направлений до набрання чинності Постановою КМУ №634 від 27.05.2022, яка регулює особливості оренди майна у воєнний час, суд визнав таке повідомлення правомірним, оскільки дія постанови поширюється на відносини з 24.02.2022. Також суд відхилив аргументи орендаря про неотримання повідомлення, оскільки воно було направлене на юридичну адресу, вказану в договорі.
Справа №160/36/24 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо порядку розміщення зовнішньої реклами та демонтажу рекламних засобів.Суд апеляційної інстанції відмовив Управлінню дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга була подана з пропуском строку, а поважні причини пропуску не були доведені. Верховний Суд погодився з цим рішенням, зазначивши, що Управління як підпорядкований виконкому орган мало знати про судовий розгляд, оскільки було опубліковано відповідне оголошення в офіційному виданні, а також Управління знаходиться за тією ж адресою, що й виконком.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №902/875/23 від 21/11/2024
Предмет спору: стягнення з АТ ‘Оператор газорозподільної системи ‘Вінницягаз’ заборгованості за негативні небаланси природного газу та штрафних санкцій.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт безпідставного відбору відповідачем природного газу з газотранспортної системи без подання таких обсягів газу до ГТС підтверджений документально; 2) позивач правильно розрахував суму основного боргу та штрафних санкцій згідно умов договору; 3) є підстави для зменшення розміру пені на 50% з урахуванням майнового стану сторін та відсутності значних збитків у позивача.Суд частково задовольнив позов – стягнув основний борг у повному обсязі (31,1 млн грн), але зменшив розмір пені на 50% (до 3,8 млн грн), також стягнув інфляційні втрати та 3% річних.
Справа №902/43/24 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що заявник надав всі необхідні докази понесених витрат (договір про правничу допомогу, акти виконаних робіт, платіжні документи), дотримався процесуальних строків подання заяви, а відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру витрат та не надав доказів їх неспівмірності. Суд також врахував, що заявлена сума є обґрунтованою з огляду на складність справи, обсяг наданих послуг та витрачений час.
Справа №902/363/23 від 13/11/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, вважаючи, що проведення капітального ремонту без згоди орендодавця є істотним порушенням договору. Однак Верховний Суд не погодився з таким висновком, оскільки суди не дослідили, чи дійсно це порушення є істотним – тобто чи завдало воно такої шкоди орендодавцю, що він значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору. Також не було досліджено, як саме проведений ремонт вплинув на можливість використання приміщення за призначенням.
Справа №160/29496/23 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що земельна ділянка вже є сформованою і має кадастровий номер, тому її подальше формування можливе лише за технічною документацією із землеустрою щодо поділу, а не за проектом землеустрою. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише первинне формування земельної ділянки як окремого об’єкта, чого в даному випадку не потрібно. Також суд врахував, що позивач не надав доказів наявності у нього права власності чи користування цією земельною ділянкою.
Справа №910/9782/20 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір витрат на правничу допомогу має відповідати критеріям реальності та розумності. При оцінці суд враховував складність справи, час витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг та значення справи для сторони. Суд також зазначив, що подання доказів на підтвердження витрат не є безумовною підставою для їх відшкодування у повному обсязі.
Справа №915/1802/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) договір був укладений і товар поставлений до введення воєнного стану; 2) позивач є українською компанією з українським бенефіціаром і до нього не застосовані жодні санкції; 3) припущення відповідача про можливе подальше використання коштів позивачем для розрахунків з російськими компаніями не можуть бути підставою для невиконання зобов’язань за договором.
Справа №910/11243/23 від 20/11/2024
Суд встановив, що невиконання постачальником зобов’язань з поставки товару не припиняє саме зобов’язання, яке діяло до моменту розірвання договору. Вимога покупця повернути попередню оплату не є підставою для припинення договірних зобов’язань. Тому постачальник має сплатити пеню за весь період прострочення до моменту розірвання договору.
Справа №922/452/24 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) договір оренди був автоматично продовжений на рік в силу воєнного стану згідно з Законом №2145-IX; 2) орендар добросовісно виконував умови договору та своєчасно звернувся щодо його поновлення; 3) формальна відсутність проекту додаткової угоди не може бути підставою для відмови в поновленні договору з огляду на воєнний стан та розташування ділянки в зоні бойових дій.
Справа №905/17/24 від 20/11/2024
Предмет спору: стягнення з російської федерації збитків у розмірі 32,7 млн доларів США, завданих ТОВ “Промцемент” внаслідок втрати майна та упущеної вигоди через збройну агресію РФ у 2014 році.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач не довів належним чином розмір реальних збитків, оскільки не надав звіт про оцінку майна станом на 2013 рік, на який посилався експерт; 2) не було обґрунтовано збільшення вартості майна зі 2 млн грн при купівлі до 240 млн грн у 2013 році; 3) розрахунок упущеної вигоди за показником EBITDA не відповідав вимогам законодавства про оцінку збитків внаслідок збройної агресії РФ.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову через недоведеність розміру збитків.
Справа №910/14594/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно повинно бути пов’язано з підставою для проведення такої реєстрації та одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Оскільки позивач не довів наявності у нього права власності на будівельні матеріали та спірне майно, відсутні підстави для скасування державної реєстрації прав відповідачів. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття права власності, а є лише офіційним засвідченням державою такого набуття.
Справа №926/4693/23 від 13/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач дійсно має заборгованість за перевищення договірної потужності транспортування газу. Водночас суд врахував скрутне фінансове становище відповідача, зупинення його ліцензії та те, що заборгованість виникла через встановлення НКРЕКП економічно необґрунтованих тарифів. Суд також зважив на необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін.
