Справа №1309/3314/12 від 18/11/2024
Предмет розгляду – клопотання захисника про участь у касаційному розгляді кримінальної справи в режимі відеоконференції.Суд керувався статтею 85-3 КПК України 1960 року, яка передбачає можливість проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції у разі неможливості особистої явки учасників процесу до суду за місцем провадження справи. Суд врахував, що така форма участі є допустимою та забезпечить реалізацію процесуальних прав захисника.Суд задовольнив клопотання захисника та постановив провести судовий розгляд у режимі відеоконференції між Касаційним кримінальним судом Верховного Суду та Яворівським районним судом Львівської області.
Справа №202/1843/15-к від 18/11/2024
Предмет спору – оскарження засудженим вироку суду, за яким його засуджено до довічного позбавлення волі за участь у злочинній організації та вчинення тяжких злочинів.Суд керувався тим, що касаційна скарга була подана після закінчення 3-місячного строку на оскарження, встановленого КПК 1960 року. Хоча засуджений просив поновити строк оскарження, таке питання не входить до компетенції касаційного суду – воно має вирішуватися судом, який розглядав справу. Засуджений не надав рішення про поновлення строку оскарження.Верховний Суд визнав касаційну скаргу такою, що не підлягає розгляду через пропуск строку на оскарження та відсутність рішення про його поновлення.
Справа №991/1870/22 від 18/11/2024
Предмет спору – розтрата коштів державних підприємств в особливо великих розмірах групою осіб через підроблення офіційних документів.Суд встановив, що обвинувачені організували схему розкрадання коштів через фіктивні акти виконаних робіт за агентськими угодами. Основними доказами стали підроблені документи та показання свідків. Суд врахував роль кожного учасника злочинної групи – від організаторів до пособників.За результатами розгляду справи суд визнав винними 7 осіб у розтраті понад 140 тисяч євро та призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі на строки від 7 до 8 років з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади. Одного обвинуваченого було виправдано за недоведеністю його вини.
Справа №488/3009/23 від 22/10/2024
Предмет спору: Касаційний перегляд вироку щодо особи, засудженої за погрозу вбивством та крадіжки в умовах воєнного стану.Основні аргументи суду: Суд звернув увагу на зміни в законодавстві, внесені Законом №3886-IX від 18.07.2024, які декриміналізували дрібні крадіжки майна вартістю менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки вартість викраденого майна в обох епізодах була меншою за встановлений законом розмір прожиткового мінімуму на 01 січня 2023 року, ці дії більше не є кримінально караними. Суд послався на принцип зворотної дії закону в часі, закріплений у статті 58 Конституції України та статті 5 Кримінального кодексу.Рішення суду: Верховний Суд закрив кримінальне провадження за статтею про крадіжку (ч.4 ст.185 КК) та залишив в силі покарання лише за погрозу вбивством у вигляді обмеження волі на 2 роки.
Справа №990/226/24 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив 6-місячний строк на оскарження рішення ВККС, який почався з моменту, коли він дізнався про це рішення у 2019 році. Зміна судової практики Великою Палатою ВС у 2024 році не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку, оскільки це лише нове тлумачення вже існуючих норм права, а не нова правова підстава для позову. Також суд врахував, що позивач вже оскаржував це саме рішення ВККС раніше, тобто знав про порушення своїх прав.
Справа №344/8350/22 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) водій ОСОБА_6, здійснюючи поворот ліворуч, не переконався у безпечності маневру та допустив зіткнення з мотоциклом; 2) саме порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 перебуває у причинному зв’язку з настанням тяжких наслідків; 3) можливі порушення з боку мотоцикліста не є визначальними для настання ДТП, оскільки ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути зіткнення.
Справа №990/241/24 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив 6-місячний строк на оскарження указу, який починається з дня офіційного опублікування. Суд вважав, що позивач мав реальну можливість дізнатись про указ з моменту його опублікування та оприлюднення в офіційних виданнях. Аргументи позивача про те, що він як іноземець не зобов’язаний відстежувати рішення України, були відхилені, оскільки незнання законів не звільняє від їх дії.
Справа №588/93/20 від 07/11/2024
Предмет спору стосується правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій положень КК України щодо призначення покарання особі, яка вчинила новий злочин до постановлення попереднього вироку.Суд касаційної інстанції встановив, що нижчестоящі суди неправильно застосували норми кримінального права, коли об’єднали покарання за двома вироками та звільнили особу від відбування обох покарань з випробуванням. Верховний Суд наголосив, що коли особа має відбувати реальне покарання за першим вироком, а за новим вироком її звільняють від відбування покарання з випробуванням – такі вироки мають виконуватися окремо, без застосування правил сукупності. Суд також послався на висновок об’єднаної палати ККС від 1 квітня 2024 року, де сформульована аналогічна правова позиція.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №202/1843/15-к від 18/11/2024
Предмет спору: Касаційна скарга засудженого на вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо його засудження за участь у злочинній організації та інші тяжкі злочини.Основні аргументи суду: Верховний Суд зазначив, що касаційна скарга була подана після закінчення тримісячного строку на касаційне оскарження. Хоча засуджений порушив питання про відновлення пропущеного строку, таке питання не входить до компетенції касаційного суду – воно має вирішуватися судом, який розглядав справу. Засуджений може звернутися з касаційною скаргою лише після відновлення строку на оскарження відповідним судом.Рішення суду: Касаційну скаргу визнано такою, що не підлягає розгляду через пропуск строку на касаційне оскарження.
Справа №1-123/2011 від 18/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи до довічного позбавлення волі за умисне вбивство.Суд розглянув касаційну скаргу засудженого, в якій той вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону судами нижчих інстанцій. Суддя встановив, що скарга відповідає всім формальним вимогам закону – подана належною особою та в установлений строк. Для повного та об’єктивного розгляду скарги необхідно дослідити матеріали кримінальної справи.Суд прийняв рішення витребувати матеріали кримінальної справи з Дружківського міського суду Донецької області для перевірки доводів касаційної скарги.
Справа №990SСGС/11/24 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої ради правосуддя про притягнення судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу до дисциплінарної відповідальності.На жаль, з наданого тексту рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо визначити аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина постанови.Велика Палата Верховного Суду задовольнила скаргу судді, скасувала рішення Вищої ради правосуддя та постановила стягнути на користь скаржника судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Справа №280/8197/23 від 14/11/2024
Предмет спору – невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за безпосередню участь у бойових діях під час воєнного стану.Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою військової частини, оскільки визнав неповажними причини пропуску строку на оскарження. Суд зазначив, що сам факт введення воєнного стану без належного обґрунтування конкретних перешкод для подання апеляції та їх документального підтвердження не може бути підставою для поновлення пропущеного строку. Також суд врахував, що військова частина вже двічі подавала апеляційні скарги, які поверталися через неусунення недоліків, що свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, визнавши її законною та обґрунтованою.
Справа №444/856/23 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що апеляційний суд необґрунтовано застосував статтю 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням), не надавши належної оцінки суспільній небезпечності вчинених діянь. Верховний Суд також вказав на помилковість висновку апеляційного суду щодо наявності щирого каяття, оскільки обвинувачений лише частково визнав вину та стверджував про відсутність умислу.
Справа №639/673/24 від 12/11/2024
Суд відхилив доводи захисту про порушення права на захист та неправильне застосування спрощеного провадження, оскільки обвинувачений добровільно, в присутності захисника надав згоду на такий розгляд справи та визнав свою вину. Апеляційний суд правомірно змінив покарання з арешту на штраф, врахувавши зміни до кримінального законодавства. Також суд правильно застосував правила призначення покарання за сукупністю вироків.
Суд керувався тим, що ЄСПЛ встановив порушення статті 3 Конвенції щодо жорстокого поводження з засудженим під час досудового розслідування, але не визнав рішення національних судів такими, що суперечать Конвенції по суті. ЄСПЛ також не встановив, що процесуальні порушення ставлять під сумнів результат судового розгляду справи. Справедливою сатисфакцією за порушення було визначено грошову компенсацію.
Справа №554/5826/22 від 12/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений вчинив особливо тяжкі злочини проти життя, які характеризуються підвищеною суспільною небезпекою – жорстоко вбив двох осіб, в тому числі свою матір похилого віку, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння. Суд також врахував, що засуджений веде аморальний спосіб життя, не працює, страждає на алкогольну залежність. Хоча були враховані і пом’якшуючі обставини (щире каяття, відсутність судимостей), але суд дійшов висновку, що виправлення особи неможливе при призначенні строкового покарання.
Справа №1309/3314/12 від 18/11/2024
Предмет спору – клопотання засудженого про участь у касаційному розгляді справи в режимі відеоконференції.Суд керувався статтею 85-3 КПК України 1960 року, яка передбачає можливість проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції у разі неможливості особистої явки учасників до суду. Враховуючи, що засуджений перебуває в установі виконання покарань, проведення відеоконференції є обґрунтованим способом забезпечення його участі у судовому засіданні.Суд задовольнив клопотання засудженого та постановив провести судове засідання в режимі відеоконференції між Верховним Судом та Дрогобицькою виправною колонією.
Справа №404/4513/24 від 18/11/2024
Предмет розгляду – питання про призначення адвоката для надання безоплатної правничої допомоги заявнику ОСОБА_5.Суд керувався положеннями Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», який гарантує право на безоплатну правову допомогу. Враховуючи необхідність забезпечення права на захист при розгляді клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, суд визнав за необхідне призначити адвоката.Верховний Суд постановив доручити директору Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для ОСОБА_5 та забезпечити його участь у розгляді відповідного клопотання.
Справа №284/937/21 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за порушення правил безпеки дорожнього руху та залишення в небезпеці.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не дав належної оцінки важливим доказам та аргументам захисту, зокрема щодо: невідповідності часу вчинення злочину фактичним обставинам справи; допустимості доказів, отриманих під час огляду автомобіля без понятих; законності проведення слідчого експерименту із засудженим у статусі свідка, коли вже були підстави вважати його підозрюваним.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №500/5585/23 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що постанова КМУ №335 від 20.03.2022 передбачала формування ціни на товари для потреб оборони під час воєнного стану виключно на основі калькуляції витрат, без включення прибутку. Хоча пізніше законодавство було змінено і дозволило включати прибуток, але на момент укладення договорів діяла заборона. Також суд відхилив аргумент про те, що постачальник не був ‘виконавцем’ у розумінні Закону про оборонні закупівлі.
Справа №640/14211/19 від 14/11/2024
Предмет спору: оскарження відмови Держгеокадастру у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій допустили суттєві порушення: 1) не врахували, що з 27.05.2021 повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли від Держгеокадастру до територіальної громади; 2) не залучили до справи належного відповідача (територіальну громаду); 3) не взяли до уваги заборону безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність в умовах воєнного стану.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення допущених порушень та прийняття законного рішення.
Справа №120/4858/23 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що довідка військової частини №1219 від 05.08.2022, видана на підставі бойового розпорядження, є належним доказом участі позивача у бойових діях. При цьому ненадходження списків за формою додатку 2 до Наказу №164-АГ не може бути підставою для невиплати винагороди, оскільки це лише елемент процедури виплати, а не підстава для встановлення права на неї.
Справа №182/2214/22 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за умисне вбивство до 9 років позбавлення волі.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) обвинувачений завдав потерпілому чотири удари колуном по голові та два удари ногою в груди, що призвело до смерті; 2) не було доведено, що злочин вчинено у стані сильного душевного хвилювання, оскільки обвинувачений спеціально вийшов за колуном і повернувся, щоб завдати ударів; 3) призначене покарання (9 років позбавлення волі) є справедливим та відповідає тяжкості злочину.Верховний Суд залишив без змін вирок першої та апеляційної інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №459/863/20 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за незаконний збут наркотичних засобів.Суд керувався наступними аргументами: 1) наявність належних та допустимих доказів, включаючи результати оперативних закупок, показання свідків та висновки експертиз, які підтверджують вину засудженого; 2) відсутність порушень при проведенні слідчих дій та збиранні доказів; 3) необґрунтованість доводів захисту щодо недопустимості доказів та порушення процесуальних прав засудженого.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, якими особу засуджено до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна за незаконний збут наркотичних засобів.
Справа №759/19904/20 від 13/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що у справах про оскарження рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини належними відповідачами мають бути як орган опіки та піклування, так і той з батьків, для кого встановлюється порядок спілкування. Оскільки позивач не залучив матір дитини як співвідповідача, це є самостійною підставою для відмови в позові, адже скасування оскаржуваного розпорядження безпосередньо вплине на її права щодо участі у вихованні дочки.
Справа №161/12476/22 від 15/11/2024
Суд встановив, що клієнт здійснював платежі на користь російської компанії ТОВ «ПС Яндекс.Гроші», щодо якої були введені санкції РНБО у вигляді блокування активів та обмеження торговельних операцій. Такі дії клієнта становили ризиковану операцію, пов’язану з виведенням капіталів всупереч встановленим санкціям. Тому банк мав законне право розірвати договори з клієнтом через встановлення йому неприйнятно високого рівня ризику.
Справа №607/5646/23 від 06/11/2024
Суд апеляційної інстанції встановив, що договори дарування насправді приховували договори купівлі-продажу, але відмовив у задоволенні позову через пропуск позовної давності, оскільки вважав, що позивач знав про укладення договорів дарування ще в 2014 році. Однак апеляційний суд не навів доказів обізнаності позивача про зміст договорів з 2014 року та не дослідив його доводи про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише в 2021 році.
Справа №940/1064/21 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що позивач подав апеляційну скаргу через 2 роки після ухвалення рішення суду першої інстанції, значно перевищивши річний строк на оскарження. При цьому позивач як ініціатор справи мав обов’язок цікавитися її перебігом та вчасно реалізовувати свої процесуальні права. Суд також врахував, що не було доказів виникнення обставин непереборної сили, які б унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Справа №905/1870/20 від 05/11/2024
Суд керувався тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму про покладення судових витрат на сторону через її неправильні дії. Зокрема, не було належним чином обґрунтовано в чому полягали неправильні дії ТОВ «Телевізійна компанія «Орбіта», оскільки компанія не була замовником закупівлі і не приймала рішення про проведення переговорної процедури. Крім того, основний спір було вирішено на користь відповідачів через неефективний спосіб захисту, обраний прокурором.
Справа №917/354/24 від 12/11/2024
Предмет спору: зобов’язання Фонду держмайна провести перерахунок орендної плати за період з 02.07.2022 по 15.08.2022 шляхом звільнення від сплати через пошкодження орендованого майна внаслідок ракетних обстрілів. Основні аргументи суду: 1) Доведено факт істотного пошкодження об’єкта оренди (Кременчуцької ТЕЦ) внаслідок ракетних обстрілів, що унеможливило його використання за призначенням. 2) Наявність форс-мажорних обставин підтверджена сертифікатом торгово-промислової палати. 3) Орендар має право на звільнення від сплати орендної плати за період неможливості користування майном з незалежних від нього причин. Рішення суду: Позов задоволено повністю – зобов’язано Фонд держмайна провести перерахунок та звільнити орендаря від сплати орендної плати за вказаний період.
Справа №910/11135/22 від 19/11/2024
Предмет спору – визнання незаконним наказу Державного агентства України з питань кіно, оскаржений Державним підприємством ‘Національний центр Олександра Довженка’.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, але вирішив закрити касаційне провадження в частині однієї з підстав оскарження та відмовити у задоволенні касаційних скарг щодо інших підстав. Суд погодився з висновками апеляційного суду та залишив його рішення без змін.За результатами розгляду справи Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційних скарг ДП ‘Національний центр Олександра Довженка’ та третьої особи, залишивши без змін постанову апеляційного суду.
Справа №926/148/24 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що вантажовідправник зобов’язаний сплачувати залізниці плату за користування вагонами та зберігання вантажів у разі їх затримки з причин, не залежних від залізниці. Затримка вагонів була пов’язана з митним оформленням та арештом вантажу в рамках кримінального провадження, що не звільняє вантажовласника від оплати. Суд також врахував, що залізниця довела факт надання послуг та затримки вагонів актами загальної форми.
Справа №640/15563/17 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що при поділі спільного майна необхідно точно визначити частки кожного співвласника. Верховний Суд встановив, що ОСОБА_1 має право на 66/200 частин будинку (замість раніше визначених 65/200), а ОСОБА_2 – на 134/200 частин, з виплатою компенсації за зменшення його частки. Суд також визначив конкретні приміщення, які виділяються кожному співвласнику, та порядок облаштування окремих систем опалення й електропостачання.
Справа №912/1640/22 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.08.2021 було скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу; 2) в межах виконавчих проваджень вже було стягнуто частину боргу; 3) безспірною є лише частина заявлених вимог у сумі 583 328 грн, а решта вимог носить спірний характер і заперечується боржником.
Справа №5/58 (907/847/23) від 14/11/2024
Суд керувався тим, що розпорядження адміністрації не може замінювати законні способи розірвання договору оренди (взаємну згоду сторін або рішення суду). Також суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту (визнання розпорядження незаконним) є неефективним, оскільки саме по собі не відновлює порушене право користування земельною ділянкою та не забезпечує поновлення запису про право оренди в державному реєстрі.
Справа №824/20/23 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження дій та рішень державного виконавця Відділу примусового виконання рішень компанією ‘Енергоатом’ щодо виконавчого провадження за участю швейцарської компанії Zentrum Solutions AG.Суд не навів детальних аргументів у вступній та резолютивній частинах рішення, оскільки це лише короткий витяг з повного тексту постанови, який буде складено 19 листопада 2024 року. З наявного тексту можна побачити, що справа пройшла три інстанції – першу, апеляційну та касаційну, при цьому всі інстанції відмовили ‘Енергоатому’ в задоволенні скарги.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду та відмовив у задоволенні апеляційної скарги ‘Енергоатома’.
Справа №462/5552/13-ц від 06/11/2024
Верховний Суд встановив, що апеляційний суд неправомірно поновив Львівській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення першої інстанції. Апеляційний суд не перевірив належним чином причини пропуску строку на оскарження в період з 5 по 24 травня 2023 року та не надав оцінку всім обставинам справи. Крім того, суд не врахував, що міська рада мала документи щодо спірного майна ще з 2015 року, що може свідчити про її обізнаність щодо ситуації.
Справа №918/35/24 від 19/11/2024
Предмет спору – стягнення Антимонопольним комітетом 2 040 000 гривень з ТОВ «НВП Шляхбуд».Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені. Верховний Суд погодився з рішеннями попередніх інстанцій та залишив їх без змін, вказавши на їх законність та обґрунтованість. На жаль, з наданого тексту постанови неможливо встановити конкретні аргументи, якими керувався суд, оскільки надано лише резолютивну частину рішення.За результатами розгляду справи Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги Антимонопольного комітету та залишив рішення попередніх інстанцій без змін.
Справа №509/4936/17 від 31/10/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя може бути визнаний недійсним як фраудаторний (такий, що вчинений на шкоду кредиторам), якщо він використовується для унеможливлення звернення стягнення на майно боржника. При цьому важливими є такі обставини як: обсяг забезпечених іпотекою зобов’язань, момент укладення договору, створення невиправданих переваг одному кредитору перед іншим, а також хто є контрагентом боржника. Апеляційний суд не дослідив належним чином ці обставини.
Справа №676/2246/22 від 11/11/2024
Суд керувався тим, що набувач (відповідач) не надала належних доказів виконання своїх зобов’язань за договором довічного утримання щодо забезпечення відчужувача житлом, харчуванням, ліками та іншим необхідним доглядом. Було встановлено, що відповідач переселила позивачку з обумовленої договором кімнати на веранду, не забезпечувала належним харчуванням та доглядом, через що позивачка була змушена переїхати до сестри.
Справа №922/3013/19 від 09/10/2024
Предмет спору: визнання незаконним наказу про надання земельної ділянки в оренду, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) договір оренди землі був укладений без дотримання конкурентних засад та за відсутності законних підстав, тому є нікчемним; 2) Томко А.І. отримав земельну ділянку для ведення фермерського господарства за спрощеною процедурою, не маючи реального наміру займатися фермерством, що підтверджується відсутністю у нього сільгосптехніки та передачею ділянки в суборенду; 3) на момент розгляду справи земельна ділянка перейшла з державної у комунальну власність, тому вимога про її повернення державі не може бути задоволена.Верховний Суд закрив касаційне провадження за скаргою прокурора та частково за скаргою Томка А.І., а в решті залишив рішення апеляційного суду без змін.
Справа №348/278/23 від 06/11/2024
Суд апеляційної інстанції повернув скаргу, вважаючи що адвокат порушила порядок видачі ордера, заповнивши його частково власноруч, а не повністю через систему НААУ. Верховний Суд не погодився з таким формальним підходом, оскільки Положення про ордер дозволяє адвокату самостійно заповнювати певні реквізити для збереження адвокатської таємниці. Крім того, до скарги додавався сам договір про правову допомогу та інші документи, що підтверджували повноваження адвоката.
Справа №918/872/23 від 12/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) АТ ‘ДАТ ‘Чорноморнафтогаз’ здійснювало управління акціями позивача на підставі чинного договору управління активами; 2) процедура проведення зборів розпочалась до винесення ухвали про забезпечення позову щодо зупинення дії рішень НКЦПФР; 3) рішення зборів були прийняті вже після скасування цієї ухвали; 4) позивач не довів порушення його корпоративних прав оспорюваними рішеннями.
Справа №910/19784/23 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що згідно із Законом України ‘Про публічні закупівлі’ ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни, яка була визначена в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Суд також зазначив, що збільшення ціни на 28% від початкової ціни суперечить меті закону та нівелює результати публічних торгів. Додатково суд вказав, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі.
Справа №922/244/22 від 23/10/2024
Суд встановив, що вимога про визнання недійсним рішення міської ради є неефективним способом захисту, оскільки рішення вже виконане шляхом укладення договору. Водночас для вирішення вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна необхідно встановити, чи була здійснена державна реєстрація права власності на нерухоме майно за покупцем, що має значення як для захисту порушеного права, так і для застосування позовної давності.
Справа №906/1016/21 від 19/11/2024
Предмет спору – стягнення 1,616,313 гривень Олевською районною спілкою споживчих товариств з ТОВ ‘Два ЕС’.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлено лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги Олевської районної спілки споживчих товариств та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №922/5494/23 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що орендар земельної ділянки (ТОВ ‘Рівлад, ЛТД’) здійснив реконструкцію будівель кафе зі значним збільшенням їх площі (з 285,2 м2 до 725,3 м2) без отримання дозволу власника земельної ділянки (міської ради). При цьому до декларації про готовність об’єкта були внесені недостовірні відомості щодо отримання містобудівних умов та обмежень. Суд також врахував, що за договором оренди земельна ділянка передавалась лише для експлуатації існуючого тимчасового павільйону, а будь-яке будівництво потребувало письмової згоди орендодавця.
Справа №922/3921/21 (904/2267/20) від 29/10/2024
Суд встановив, що договір був підписаний особою (Ковальовим С.В.), яка не мала повноважень представляти ТОВ фірма ‘Харків-Москва’, оскільки запис про неї як про директора був визнаний незаконним та скасований Мін’юстом. Крім того, сторони не здійснювали реальної господарської діяльності за договором – відсутні будь-які платежі та первинна документація. Суд дійшов висновку, що договір укладався недобросовісно з метою створення штучної заборгованості для можливого ініціювання банкрутства.
Справа №910/17785/20 (910/8077/21) від 14/11/2024
Предмет спору: розірвання договору про внесення змін до договору управителя із забудовником житлового комплексу та повернення об’єкта незавершеного будівництва. Суд керувався тим, що ТОВ ‘БІК ‘Інтербудінвест’ не є стороною договору №2-3/12 після заміни забудовника, тому не має права вимагати його розірвання. Крім того, позивач не довів порушення відповідачем умов саме оспорюваного договору №1 про заміну забудовника. Суд також зазначив, що позивач не має права вимагати повернення об’єкта незавершеного будівництва, оскільки не довів наявність у нього прав на це майно. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Справа №925/727/22 від 07/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не дослідив належним чином докази щодо зарахування зустрічних вимог між сторонами. Зокрема, не було надано оцінки видатковим накладним та податковим документам, які підтверджували поставку товару за іншими договорами між тими ж сторонами на аналогічну суму. Також не було враховано, що заява про зарахування зустрічних вимог є чинним одностороннім правочином, який не був оскаржений позивачем.
Справа №910/9920/24 від 18/11/2024
Суд керувався тим, що апеляційний суд неправильно повернув скаргу, не врахувавши, що хоча ухвала про відкриття провадження не підлягає оскарженню, але ця ж ухвала містила рішення про зупинення провадження, яке можна оскаржувати окремо від рішення суду згідно з п.12 ч.1 ст.255 ГПК України. Апеляційний суд повинен був розглянути скаргу в частині зупинення провадження.
Справа №644/6703/21 від 11/11/2024
Суд керувався тим, що строк пред’явлення виконавчого листа до виконання не був пропущений, оскільки після набрання чинності новим законом про виконавче провадження цей строк становить 3 роки і поширюється на виконавчі документи, видані раніше. Крім того, строк переривався пред’явленням виконавчого документа до виконання. Також суд зазначив, що законом не встановлено присічного 6-місячного строку для виконання рішення про стягнення заборгованості за договором позики.
Справа №910/13574/23 від 05/11/2024
Суд керувався тим, що позивач ОСОБА_1 дотримався всіх процесуальних вимог щодо подання заяви про відшкодування витрат та надав всі необхідні докази (договір про правничу допомогу, ордер, платіжні документи, акт наданих послуг). Важливим аргументом стало те, що відповідач (ТОВ ‘Ленд Солюшен’) не заявляв про неспівмірність заявлених витрат та не подавав клопотання про їх зменшення. Суд також врахував, що відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене рішення, є однією з основних засад господарського судочинства.
Справа №922/1792/24 від 05/11/2024
Предмет спору: оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за скаргою ТОВ ‘ІТЦ Технополіс’ на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ‘НПП Флайтех’. Суд керувався тим, що: 1) право на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство мають лише учасники справи про банкрутство; 2) скаржник на момент подання апеляційної скарги не мав статусу кредитора чи іншого учасника справи про банкрутство; 3) сам факт наявності майнових вимог до боржника не надає автоматично права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, оскільки скаржник не мав процесуального права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Справа №554/1824/22 від 31/10/2024
Суд керувався тим, що: 1) наявність у позивача оригіналу боргової розписки свідчить про невиконання відповідачем зобов’язань; 2) факт написання та підписання розписки відповідачем підтверджується висновком почеркознавчої експертизи; 3) відповідач не спростував достовірність розписки та не звертався з позовом про визнання договору позики недійсним.
Справа №293/1013/21 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що мати позивача за життя не була включена до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), не отримала відповідний сертифікат, тому у неї не виникло право на земельну частку (пай). Відповідно, це право не могло увійти до складу спадщини. Крім того, для отримання права на земельну частку необхідна одночасна наявність трьох умов: перебування серед членів підприємства на час паювання, включення до списку осіб та одержання підприємством державного акту на право колективної власності на землю.
Справа №592/2168/22 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що працівниця власноруч написала заяву про звільнення за угодою сторін із зазначенням конкретної дати. Хоча вона пізніше намагалась відкликати цю заяву, для анулювання такої домовленості потрібна взаємна згода обох сторін – і працівника, і роботодавця. Оскільки роботодавець не погодився анулювати домовленість про звільнення, а доказів відсутності волевиявлення працівниці на момент написання заяви не надано, звільнення визнано законним.
Справа №910/11135/22 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що державне підприємство не має права оскаржувати рішення органу державної влади, який здійснює функції управління цим підприємством. Апеляційний суд вказав, що між позивачем та відповідачем існують відносини контролю-підпорядкування, оскільки Держкіно реалізує права держави як власника підприємства. Контроль за такими рішеннями може здійснюватися Кабінетом Міністрів України або іншими контролюючими органами, але не самим підприємством.
Справа №910/1374/24 від 12/11/2024
Суд встановив, що відповідач прийняв товар через свого представника без зауважень, не заявив вчасно про його неналежність чи відсутність замовлення, і лише після вимоги про оплату почав заперечувати факт замовлення частини товару. Такі дії суд розцінив як недобросовісні та спрямовані на ухилення від оплати. Хоча первинні документи мали певні дефекти, факт отримання товару підтверджується його наявністю на складі відповідача.
Справа №465/5653/15-ц від 30/10/2024
Суд встановив, що кредитний договір був укладений добровільно, позичальник був ознайомлений з усіма його умовами та певний час виконував зобов’язання. Банк надав позичальнику всю необхідну інформацію перед укладенням договору, а сам договір містить повну інформацію щодо умов кредитування. Суд також зазначив, що ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав, а з метою ухилення від виконання зобов’язань є неприпустимим.
Справа №754/1017/24 від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди нижчих інстанцій помилково закрили провадження у справі, вважаючи її тотожною з раніше розглянутою справою. Верховний Суд зазначив, що хоча сторони та предмет спору співпадають, підстави позову є різними – в новій справі позивач обґрунтовує свої вимоги відмовою нотаріуса посвідчити договір через невиконання відповідачем необхідних умов, що є новою обставиною, яка виникла після розгляду першої справи.
Справа №522/11565/21 від 06/11/2024
Суд встановив, що справа була помилково розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки згідно із законом та правовими висновками Великої Палати Верховного Суду оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафів належить до юрисдикції адміністративних судів. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства.
Справа №908/2464/22 від 19/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними правочинів, укладених Приватним акціонерним товариством «Український графіт» та фізичною особою.Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, апеляційний суд підтримав таке рішення, а Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, погодився з висновками попередніх інстанцій. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
