Справа №202/4400/22 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду про пом’якшення покарання особі, засудженій за незаконний обіг наркотичних засобів. Суд керувався тим, що апеляційний суд неправильно застосував статтю 69 КК України (призначення більш м’якого покарання), оскільки не обґрунтував, як обставини, на які він посилався (щире каяття, позитивна характеристика, спортивні досягнення тощо), істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Суд вказав, що ці обставини можуть бути підставою лише для призначення мінімального покарання в межах санкції статті, але не для виходу за її межі. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, вказавши, що призначене покарання із застосуванням статті 69 КК є занадто м’яким та не відповідає тяжкості вчиненого злочину.
Справа №175/4683/18 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі за обвинуваченням особи у порушенні правил безпеки дорожнього руху (ч.2 ст.286 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині постанови, оскільки повний текст рішення буде проголошено пізніше. Проте з тексту видно, що Верховний Суд не знайшов підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень нижчих інстанцій.Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №202/2174/23 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо особи, засудженої за ст. 114-2 ч.3 КК України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України).Оскільки в документі наведена лише резолютивна частина, конкретні аргументи суду не розкриті. Однак, суд розглянув касаційну скаргу захисника в повному обсязі та не знайшов підстав для її задоволення. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та визнав їх законними й обґрунтованими.Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисника без задоволення, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду – без змін.
Справа №709/407/22 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо двох осіб, засуджених за незаконне зайняття рибним промислом з використанням заборонених знарядь лову.Суд керувався тим, що вина засуджених повністю доведена показаннями свідків, протоколами огляду місця події та висновком експертизи. Версія захисту про те, що обвинувачені ловили рибу на спінінги, була спростована, оскільки на місці події не було виявлено жодних спінінгів. Суд також відзначив, що сукупність доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, крім вчинення кримінального проступку саме цими особами.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №233/2440/20 від 29/10/2024
Суд визнав правильною кваліфікацію дій засудженого за п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України, оскільки було доведено наявність прямого умислу на вбивство потерпілої з метою заволодіння її майном. Суд врахував характер дій обвинуваченого, послідовність і інтенсивність їх вчинення, а також те, що умисел на вчинення злочинів виник заздалегідь. Докази, зокрема протокол слідчого експерименту, були визнані допустимими.
Справа №587/288/18 від 11/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо незаконного зберігання зброї та незаконного полювання, де засуджений просив звільнити його від відбування покарання з випробуванням.Суд при винесенні рішення керувався тим, що призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Хоча засуджений характеризується позитивно і раніше не судимий, але він не визнав свою вину, а орган пробації вказав на середню ймовірність вчинення ним повторного злочину. Суд також врахував, що за частиною злочинів засудженого звільнено від покарання у зв’язку із закінченням строків давності.Верховний Суд залишив без змін вирок першої інстанції та апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні касаційної скарги засудженого.
Справа №272/639/19 від 11/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій внаслідок удару кулаком в обличчя.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) обвинувачений, будучи фізично сильнішим за потерпілу-жінку, завдав їй сильного удару в обличчя, усвідомлюючи можливість її падіння та отримання тяжких травм; 2) внаслідок удару потерпіла впала та вдарилась головою об каміння, отримавши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому черепа та травм головного мозку; 3) хоча обвинувачений прямо не бажав таких наслідків, але свідомо їх припускав, що свідчить про умисну форму вини.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким обвинуваченого засуджено до 5 років позбавлення волі за умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
Справа №756/847/17 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та апеляційної ухвали щодо засудження особи за організацію умисного вбивства з обтяжуючими обставинами.Суд при винесенні рішення керувався необхідністю перегляду призначеного покарання, враховуючи правила сукупності злочинів та зарахування строку попереднього ув’язнення. Важливим аспектом стало застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим при наявності попереднього вироку. Суд також взяв до уваги необхідність конфіскації майна засудженого, але з виключенням житла з переліку майна, що підлягає конфіскації.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги захисту, змінивши попередні судові рішення та призначивши остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.
Справа №203/3699/19 від 31/10/2024
Предмет спору: оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення реального покарання у виді позбавлення волі на 3 роки за крадіжку кабелю зв’язку.Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений раніше неодноразово був засуджений за злочини проти власності та мав незняту судимість. Хоча суд врахував щире каяття як пом’якшуючу обставину, але наявність рецидиву та тяжкість вчиненого злочину стали підставою для призначення реального покарання. Апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції про звільнення від відбування покарання з випробуванням.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги засудженого.
Справа №726/464/19 від 05/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за незаконний обіг наркотичних засобів, вчинений у складі організованої групи.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) доведено існування організованої групи з чотирьох осіб зі стійким складом та чітким розподілом ролей; 2) підтверджено, що засуджений був активним учасником цієї групи і брав участь у незаконному обігу наркотиків; 3) наявні всі кваліфікуючі ознаки злочину – повторність, особливо великий розмір наркотичних засобів та вчинення злочину в складі організованої групи.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, лише частково змінивши формулювання щодо класифікації канабісу та смоли канабісу, які більше не вважаються особливо небезпечними наркотичними засобами.
Справа №464/7111/14-к від 14/11/2024
Предмет спору – заява засудженого про роз’яснення постанови Верховного Суду від 22 січня 2020 року.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині ухвали, зазначивши лише, що повний текст рішення буде оголошено пізніше, оскільки його складання вимагає значного часу. Суд керувався положеннями статей 376, 380 та 441 Кримінального процесуального кодексу України.За результатами розгляду Верховний Суд відмовив засудженому в роз’ясненні постанови від 22 січня 2020 року.
Справа №161/4116/24 від 31/10/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги через пропуск строку оскарження.Суд керувався тим, що скаржник подав першу апеляційну скаргу вчасно (в межах 7-денного строку), хоч і з порушенням процедури – напряму до апеляційного суду замість місцевого. Після отримання повідомлення про неправильну подачу, він одразу ж того ж дня подав скаргу повторно через місцевий суд. Верховний Суд вважає, що відмова у поновленні строку оскарження в такій ситуації є проявом надмірного формалізму і необґрунтовано обмежує право особи на апеляційний перегляд справи.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд.
Справа №199/6828/22 від 12/11/2024
Предмет спору: Перегляд Верховним Судом вироків судів нижчих інстанцій щодо засудження особи за державну зраду та незаконне поводження зі зброєю.Основні аргументи суду: 1) Доведено, що обвинувачений умисно передавав представнику російських спецслужб через месенджер інформацію про розташування військових об’єктів та техніки ЗСУ. 2) Зібрані докази (протоколи обшуків, експертизи телефону, листування) є допустимими та достовірними. 3) Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані як державна зрада, оскільки він свідомо надавав допомогу представнику іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України.Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін вироки судів нижчих інстанцій, якими особу засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду та незаконне поводження зі зброєю.
Справа №136/53/22 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення апеляційного суду у кримінальній справі щодо порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.2 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що розглядалась касаційна скарга захисника на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 6 грудня 2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7.Верховний Суд вирішив залишити без змін ухвалу Вінницького апеляційного суду, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №444/856/23 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду у справі щодо громадянина РФ, обвинуваченого у посяганні на територіальну цілісність України, розпалюванні національної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ.Суд не навів детальної аргументації в резолютивній частині рішення, зазначивши, що повний текст постанови буде складено пізніше через значний обсяг роботи. Проте сам факт часткового задоволення касаційної скарги прокурора свідчить про те, що суд знайшов істотні порушення в рішенні апеляційної інстанції, які потребують нового розгляду справи.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу Львівського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в апеляційній інстанції.
Справа №202/4400/22 від 12/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого у незаконному збуті наркотичних засобів.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, зазначивши лише, що повний текст постанови буде проголошено пізніше. Проте з рішення видно, що суд встановив істотні порушення при розгляді справи апеляційним судом, які вимагають нового розгляду справи. При цьому суд вважав за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в апеляційній інстанції, обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Справа №199/6828/22 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження вироків судів першої та апеляційної інстанцій щодо засудження особи за державну зраду та незаконне поводження зі зброєю.Верховний Суд не знайшов підстав для скасування чи зміни попередніх судових рішень. Оскільки це лише резолютивна частина, конкретні аргументи суду не наведені, але суд визнав законними та обґрунтованими рішення попередніх інстанцій.Суд залишив без змін вироки судів першої та апеляційної інстанцій, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №359/13106/21 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором виправдувального вироку особи, яка обвинувачувалась у порушенні порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (ч.1 ст.333 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення, але зазначає, що повний текст постанови буде оголошено пізніше. Важливо відмітити, що і суд першої інстанції, і апеляційний суд прийняли рішення на користь обвинуваченого, виправдавши його.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора, остаточно підтвердивши виправдання обвинуваченого.
Справа №536/1359/23 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що під час розгляду справи у першій інстанції було дотримано всіх процесуальних вимог – обвинувачений добровільно визнав свою вину, погодився на спрощений розгляд справи, розумів суть обвинувачення та наслідки такого розгляду. Технічні записи судових засідань, всупереч твердженням захисту, були наявні та підтверджували дотримання процедури. Апеляційний суд правомірно розглянув скаргу лише в межах заявлених вимог щодо справедливості покарання.Верховний Суд залишив без змін вирок першої інстанції та апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №136/53/22 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо водія, який спричинив ДТП з тяжкими тілесними ушкодженнями через порушення правил дорожнього руху при виїзді з другорядної дороги.Суд керувався тим, що вина водія ОСОБА_7 повністю доведена сукупністю доказів: показаннями свідків, протоколом огляду місця ДТП, висновками автотехнічної експертизи та іншими матеріалами справи. Експертиза встановила, що причиною ДТП стало порушення водієм вимог дорожнього знаку ‘Дати дорогу’ при виїзді на головну дорогу. Доводи захисту про недопустимість доказів та відсутність дорожнього знаку були визнані необґрунтованими.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду, яким ОСОБА_7 визнано винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху з призначенням покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік.
Справа №263/13128/18 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення апеляційного суду щодо особи, засудженої за участь у терористичній організації, незаконне поводження зі зброєю та терористичний акт.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, зазначивши лише, що повний текст постанови буде оголошено пізніше. Однак з рішення видно, що були виявлені істотні порушення, які вимагають повторного розгляду справи в апеляційній інстанції. При цьому суд вважав за необхідне залишити обвинуваченого під вартою на час нового апеляційного розгляду.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував рішення апеляційного суду та призначив новий розгляд справи, одночасно продовживши тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.
Справа №643/9869/20 від 04/11/2024
Суд встановив, що водій ОСОБА_6 правомірно припаркував автомобіль біля правого краю проїзної частини, дотримавшись усіх вимог ПДР щодо стоянки транспортних засобів. ДТП сталася виключно з вини іншого водія (ОСОБА_7), який рухався вночі з перевищенням швидкості майже вдвічі та не врахував дорожню обстановку. Важливо, що суд розмежував поняття ‘зупинка’ та ‘стоянка’ транспортного засобу, які мають різні вимоги за ПДР.
Справа №750/9588/23 від 07/11/2024
Предмет спору – законність повернення власнику автомобіля, який був використаний як знаряддя злочину при умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень.Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд не перевірив належним чином можливість застосування спеціальної конфіскації автомобіля. Зокрема, не було досліджено, чи дійсно власник має реальний інтерес у поверненні майна, враховуючи що він тривалий час перебуває за кордоном і надав засудженому довіреність на розпорядження автомобілем. Також суд наголосив, що при вирішенні питання про спеціальну конфіскацію терміни ‘власник’ і ‘законний володілець’ використовуються як альтернативні, і закон не надає переваги правам власника перед законним володільцем.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для ретельної перевірки підстав застосування спеціальної конфіскації автомобіля.
Справа №175/4683/18 від 12/11/2024
Суд встановив, що водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем Hyundai Santa Fe, порушив правила дорожнього руху при спробі розвороту, що призвело до зіткнення з автомобілем Skoda Octavia, який після удару виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з мотоциклом. Винуватість ОСОБА_6 підтверджується показаннями свідків, висновками експертиз та іншими належними доказами. При цьому суд встановив, що водії автомобіля Skoda та мотоцикла не мали технічної можливості уникнути ДТП, тоді як ОСОБА_6 міг запобігти аварії.
Справа №450/2757/22 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо особи, обвинуваченої у незаконному обігу наркотичних засобів.Суд не навів аргументів свого рішення, оскільки це лише резолютивна частина постанови. В такому випадку суд лише оголошує своє рішення, а повний текст з мотивацією буде виготовлений пізніше. Це допускається процесуальним законом, коли складання повного тексту рішення вимагає значного часу.Верховний Суд вирішив задовольнити касаційну скаргу прокурора повністю, частково задовольнити скаргу захисника, скасувати рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №910/17582/23 від 14/11/2024
Предмет спору: стягнення збитків у розмірі 1,34 млн грн, завданих неналежним виконанням договору на розробку проектної документації для реконструкції гідротехнічної частини будівель.Основні аргументи суду: 1) Експертизою встановлено, що розроблена відповідачем проектна документація не відповідає вимогам законодавства та не може бути використана для реалізації об’єкту будівництва; 2) Відповідач не отримав необхідні погодження документації в уповноважених органах, що було обов’язковою умовою договору; 3) Позивач довів наявність всіх елементів складу правопорушення – протиправної поведінки відповідача, наявність збитків, причинний зв’язок між ними та вину відповідача.Рішення суду: Позов задоволено частково – з відповідача стягнуто 1,09 млн грн збитків (сума попередньої оплати за договором) та 81,3 тис. грн судових витрат.
Справа №922/5224/23 від 14/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не довів: 1) самого факту заподіяння збитків, оскільки спірні обсяги газу фактично не були спожиті; 2) наявності вини відповідача, оскільки обсяги були закуплені в межах планових показників; 3) причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача та заявленими збитками; 4) документального підтвердження розміру збитків.
Справа №911/3656/20 від 13/11/2024
Предмет спору: визнання недійсними рішень загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд припустився помилок, не дослідивши належним чином докази щодо дійсної кількості членів кооперативу станом на дату проведення спірних зборів. Апеляційний суд безпідставно вважав, що членство в кооперативі автоматично припиняється з припиненням трудової участі, хоча закон вимагає прийняття відповідного рішення загальними зборами. Також апеляційний суд не надав оцінки доказам, які були покладені в основу рішення суду першої інстанції щодо кількості членів кооперативу.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для встановлення фактичних обставин щодо дійсної кількості членів кооперативу та правомірності проведення загальних зборів.
Справа №907/670/23 від 06/11/2024
Суд першої інстанції залишив позов без розгляду через неявку позивача в судове засідання. Апеляційний суд скасував це рішення, оскільки встановив, що позивача не було належним чином повідомлено про судові засідання – ухвали суду не були надіслані на його офіційну електронну адресу відповідно до вимог закону. Верховний Суд погодився з апеляційним судом, зазначивши, що довідки про доставку через систему «Електронний суд» не можуть братися до уваги, оскільки відповідний закон ще не діяв на момент відправки судових ухвал.
Справа №916/2737/22 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивачка була належним чином повідомлена про проведення зборів рекомендованими листами; 2) при підрахунку голосів на зборах 02.07.2017 правильно застосовувався принцип ‘один співвласник – один голос’ згідно зі статутом; 3) на зборах 01.04.2018 голосування мало здійснюватися пропорційно площі приміщень, але через неправильний підрахунок загальної площі рішення про затвердження кошторису теплопункту та обрання голови правління є недійсними.
Справа №27/55(914/536/23) від 05/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) витрати на правничу допомогу мають бути реальними, обґрунтованими та розумними; 2) фактично було надано лише послуги з підготовки відзиву на касаційну скаргу та участі в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції; 3) заявлена сума 30 000 грн є непропорційною складності справи та обсягу наданих послуг.
Справа №916/4944/23 від 14/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що прокурор не мав права подавати апеляційну скаргу в інтересах Державного агентства України з розвитку меліорації, оскільки права та обов’язки цього агентства не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд також зазначив, що законодавство не передбачає виконання рішення суду за рахунок розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, а у разі неможливості виконання рішення воно має виконуватися за рахунок бюджетної програми для забезпечення виконання судових рішень.
Справа №906/1473/23 від 05/11/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, вважаючи що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав. На думку судів, належним способом захисту мав би бути позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства. Однак Верховний Суд вказав, що суди не врахували конкретних обставин справи, зокрема того, що склад учасників товариства не змінився, і визнання недійсним рішення зборів могло б ефективно захистити права позивача.
Справа №200/13101/17 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) законодавство більше не передбачає необхідності передачі будинку на баланс ОСББ для здійснення управління ним; 2) для ефективного управління спільним майном достатньо передачі технічної документації; 3) перебування майна на балансі не є ознакою права власності і не вирішує спору про право.
Справа №916/2739/20 від 30/10/2024
Предмет спору: Розгляд касаційної скарги АТ «Ощадбанк» щодо визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ «Укркава».Основні аргументи суду: 1) Суд встановив, що апеляційний суд не дослідив належним чином докази щодо реальності виконання договору відступлення права вимоги між ОСОБА_1 та первісним кредитором. 2) Апеляційний суд не надав належної оцінки розрахунку пені за кредитним договором з урахуванням умов договору. 3) Суд підтвердив правомірність визнання вимог ОСОБА_2 та ТОВ «ТД «Укркава», оскільки вони належним чином підтверджені доказами.Рішення суду: Касаційну скаргу АТ «Ощадбанк» задоволено частково – скасовано постанову апеляційного суду в частині вимог АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 і направлено справу на новий розгляд, в іншій частині постанову залишено без змін.
Справа №460/22736/23 від 11/11/2024
Суд керувався тим, що після рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 відновила дію стаття 39 Закону про Чорнобиль у редакції до 01.01.2015, яка передбачає право на підвищення пенсії для непрацюючих пенсіонерів, що проживають на території радіоактивного забруднення. При цьому для отримання такого підвищення визначальним є місце проживання особи та статус непрацюючого пенсіонера, а не наявність статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розмір підвищення має розраховуватись виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не мінімальної заробітної плати.
Справа №320/41592/23 від 07/11/2024
Предмет спору: оскарження рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару (органічного розчинника Solvent Nitro), імпортованого з Польщі.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) митний орган мав право витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості, але повинен був обґрунтувати свої сумніви щодо заявленої вартості; 2) неподання декларантом окремих документів саме по собі не є підставою для коригування митної вартості – потрібно довести, що це призвело до недостовірності заявлених відомостей; 3) митний орган повинен був дотримати послідовність застосування методів визначення митної вартості та провести належні консультації з декларантом перед застосуванням резервного методу.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд, оскільки суди не дослідили належним чином всі обставини справи та не надали оцінку важливим аргументам сторін.
Справа №820/5945/17 від 08/11/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування податку на нерухоме майно за цех реставрації.Суд керувався тим, що для звільнення від оподаткування будівель промисловості необхідно встановити два ключові факти: 1) власником об’єкту може бути як фізична, так і юридична особа; 2) об’єкт має фактично використовуватись за промисловим призначенням. Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином питання фактичного використання будівлі для промислового виробництва, а також допустили неточності щодо характеристик самого об’єкту нерухомості.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного з’ясування всіх обставин справи.
Справа №1240/1863/18 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) хоча Закон забороняє передачу обов’язків зі сплати ЄСВ третім особам, у даному випадку не відбулось такої передачі, оскільки платежі здійснювались від імені та за рахунок самого платника; 2) через арешт рахунків платник об’єктивно не міг використати передбачений законом спосіб сплати ЄСВ; 3) в умовах наявності прогалин у спеціальному законі щодо порядку сплати ЄСВ при неможливості використання звичайного способу, правомірними є дії платника, спрямовані на виконання цього обов’язку будь-яким іншим законним способом.
Справа №555/816/22 від 15/11/2024
Суд встановив, що підрядник отримав від замовника аванс у сумі 308 990 грн, але не виконав своїх зобов’язань щодо доставки матеріалів та будівництва будинку. Апеляційний суд відхилив аргумент підрядника про те, що замовник не підготував фундамент, оскільки такий обов’язок не був передбачений договором. Також суд визнав правомірним стягнення штрафних санкцій та інфляційних втрат, передбачених договором.
Справа №160/8143/23 від 13/11/2024
Суд встановив, що податковий орган не довів дотримання всієї процедури стягнення боргу – зокрема, не підтверджено спроби стягнення з майна боржника, яке було описано в податкову заставу. Також виникли питання щодо точної суми боргу, оскільки в матеріалах справи фігурують різні цифри, а суди не навели мотивів, чому стягується саме заявлена сума 1,83 млн грн.
Справа №160/27328/23 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що хоча позивачка просила звільнити її від сплати судового збору через складне матеріальне становище, вона не надала необхідних доказів свого майнового стану (зокрема, довідки від податкового органу про доходи). Суд також врахував, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов’язком суду, і може застосовуватися лише за наявності вичерпного переліку умов, визначених законом. При цьому суд апеляційної інстанції вже пішов назустріч позивачці, зменшивши розмір судового збору до 5% від її річного доходу.
Справа №990/230/24 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) до стажу роботи судді для відставки зараховується половина строку навчання лише у вищих юридичних навчальних закладах при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»; 2) на момент навчання позивачки технікум відносився до середніх спеціальних закладів освіти; 3) освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», який отримала позивачка в технікумі, не давав права бути призначеним на посаду судді.
Справа №640/31187/21 від 07/11/2024
Предмет спору стосується оскарження містобудівних умов та обмежень щодо висотності будівництва (27 метрів) та розташування об’єкта в історичному ареалі Києва.Суд керувався тим, що межі історичного ареалу міста Києва були закріплені в Генеральному плані міста Києва 2002 року, який є чинним нормативно-правовим актом і обов’язковим до виконання. Той факт, що межі історичного ареалу не були окремо затверджені в порядку, передбаченому законодавством про охорону культурної спадщини, не скасовує їх правового статусу та необхідності дотримання обмежень забудови в цих зонах.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову, визнавши правомірним встановлення обмежень щодо висотності будівництва та віднесення об’єкта до історичного ареалу міста.
Справа №818/1123/17 від 08/11/2024
Суд керувався тим, що податковий орган не довів факт здійснення підприємцем господарської діяльності в павільйоні, де проводилась перевірка. Матеріали справи, зокрема довідки сільської ради, підтверджують, що ФОП займається лише рибальством на орендованій водоймі і не має інших об’єктів торгівлі на території села. Також не було спростовано заперечення підприємця про його непричетність до діяльності перевіреного павільйону.
Справа №818/2312/18 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що нерухоме майно перебувало у власності УДППЗ ‘Укрпошта’, а після реорганізації перейшло у власність АТ ‘Укрпошта’ як правонаступника. Це підтверджується свідоцтвами про право власності та даними державних реєстрів. Зміна організаційно-правової форми не звільняла від обов’язку подавати декларації вчасно.
Справа №160/8143/23 від 13/11/2024
Суд встановив, що податковий орган не довів дотримання всієї процедури стягнення боргу – зокрема, не підтвердив спроби стягнення з майна КП «Північне», яке було описане актом від 03.06.2021. Також виникли питання щодо точної суми боргу, оскільки за судовими рішеннями 2012-2018 років стягувалась одна сума (2,45 млн грн), частково погашена (853 тис грн), а в позові вимагається інша сума (1,83 млн грн).
Справа №808/2844/14 від 11/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих податковою службою щодо ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».На жаль, з наданої вступної та резолютивної частини рішення неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки мотивувальна частина відсутня. Проте можна побачити, що позиція платника податків була підтримана як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а Верховний Суд погодився з їхніми висновками.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги податкового органу та залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, які були прийняті на користь платника податків.
Справа №240/4652/22 від 11/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що неповнолітні діти, яким призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника, є непрацюючими пенсіонерами через їх непрацездатність. Тому на них поширюється право на виплату підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (а не двох мінімальних заробітних плат, як просив позивач) за умови проживання на території радіоактивного забруднення.
Справа №600/6478/23-а від 13/11/2024
Суд керувався тим, що після рішення Конституційного Суду від 17.07.2018 було відновлено дію статті 39 Закону про Чорнобиль у редакції до 01.01.2015. При цьому розмір доплати має обчислюватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (а не мінімальної зарплати), встановленого на 1 січня відповідного року. Також суд зазначив, що відсутність посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути єдиною підставою для відмови у виплаті, якщо особа проживає у відповідній зоні.
Справа №826/13239/18 від 13/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що платник податків надав всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами. Суд зазначив, що порушення податкової дисципліни контрагентами не може бути підставою для позбавлення платника права на податковий кредит, якщо не доведено його обізнаність про неправомірні дії контрагентів. Також суд врахував, що придбані товари/послуги були реально використані платником у господарській діяльності.
Справа №380/14959/21 від 13/11/2024
Предмет спору стосується визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах. Суд при винесенні рішення керувався тим, що прокурор належним чином виконав вимоги щодо представництва інтересів держави в суді – повідомив Яворівську районну державну адміністрацію про порушення та намір звернутися до суду, але адміністрація протягом розумного строку самостійно не звернулася з позовом. Суд також врахував, що прокурор обґрунтував порушення інтересів держави тим, що при наданні дозволу не були враховані вимоги законодавства щодо обов’язкової наявності права користування об’єктом водного фонду. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №160/6439/23 від 11/11/2024
Предмет спору: оскарження компанією-імпортером численних рішень митниці про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій.Суд апеляційної інстанції, а потім і Верховний Суд встановили, що позивач зловживав процесуальними правами шляхом штучного об’єднання непов’язаних між собою позовних вимог, подання позову з пропущенням строків без поважних причин, без сплати судового збору в належному розмірі та з маніпуляцією автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд також встановив, що компанія неодноразово подавала аналогічні позови з тими самими вимогами до різних суддів.Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду про залишення позову без розгляду через зловживання процесуальними правами.
Справа №560/22224/23 від 13/11/2024
Суд встановив, що прокуратура була обізнана про видачу спірного дозволу ще з липня 2019 року через відповіді на власні запити та оприлюднені документи. Тому звернення прокурора з позовом у грудні 2023 року відбулось із пропуском тримісячного строку без поважних причин, оскільки регулярні запити документів не можуть слугувати механізмом продовження строків звернення до суду.
Справа №320/17015/23 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо ТОВ ‘А.В.С.’.Оскільки в документі наведено лише вступну та резолютивну частини постанови, неможливо визначити конкретні аргументи суду. Проте можна зазначити, що позиція платника податків була підтримана двома попередніми інстанціями (Київським окружним адміністративним судом та Другим апеляційним адміністративним судом), і Верховний Суд погодився з їхніми висновками.Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №813/2317/17 від 12/11/2024
Суд встановив, що платник податків мав право на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки: 1) реальність господарських операцій та податкових накладних не оспорювалась податковим органом; 2) компанія мала достатній розмір податкового кредиту з попередніх періодів; 3) допущена технічна помилка при заповненні декларації не вплинула на правильність визначення суми до відшкодування.
Справа №990/317/23 від 06/11/2024
Предмет спору – стягнення з Вищої ради правосуддя на користь її колишнього члена невиплаченої винагороди за період відсторонення від посади.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) право на отримання винагороди членом ВРП є гарантією його незалежності та невід’ємною складовою статусу; 2) відсторонення від посади не позбавляє статусу члена ВРП і права на винагороду; 3) законодавством не передбачено підстав для припинення нарахування та виплати винагороди діючому члену ВРП. При цьому суд визначив період для нарахування винагороди з моменту відсторонення до дня отримання копії наказу про звільнення.Суд частково задовольнив позов, стягнувши на користь позивача 658 986,07 грн невиплаченої винагороди за період з 7 травня по 22 серпня 2022 року.
Справа №823/1437/17 від 08/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) згідно результатів аналізу вилучена рідина є горілкою, але не відповідає вимогам ДСТУ за вмістом альдегідів, тобто є фальсифікованою; 2) горілка зберігалась у пластиковій тарі об’ємом 5 л, що заборонено законом; 3) на пляшках були відсутні акцизні марки, що є порушенням вимог щодо маркування алкогольних напоїв.
Справа №480/14519/21 від 11/11/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень про накладення штрафів на ТОВ ‘Альянс’ за нереєстрацію акцизних складів, відсутність лічильників пального та неподання інформації про об’єкти оподаткування. Суд керувався тим, що: 1) ємності для зберігання газу у складі зерносушарки є її паливними баками, а не акцизними складами, тому не потребують реєстрації; 2) обсяг іншого пального (бензину та дизпалива) не перевищував 1000 куб. м на рік, що не вимагає реєстрації акцизних складів; 3) податковий орган неправомірно нарахував штрафи за неподання інформації про об’єкти оподаткування, оскільки частина порушень була за межами строку давності. Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про скасування всіх оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Справа №380/5084/22 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення Львівської міської ради про затвердження детального плану території, яким змінено функціональне призначення земельної ділянки з промислової зони на житлову забудову.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) прокурор має право представляти інтереси держави в суді у випадку відсутності органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) ДІАМ не має повноважень контролювати законність рішень органів місцевого самоврядування щодо затвердження містобудівної документації; 3) при розгляді справи про оскарження нормативно-правового акта має бути дотримана спеціальна процедура з публікацією оголошення про розгляд справи.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції через порушення процедури розгляду справ про оскарження нормативно-правових актів.
Справа №523/13798/19 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що згідно з висновком посмертної судово-психіатричної експертизи заповідач на момент складання заповіту страждав на хронічний стійкий психічний розлад, який позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Важливо, що для визнання правочину недійсним за статтею 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій. Додатково суд врахував, що раніше вже визнавався недійсним договір дарування, укладений цією ж особою, через її нездатність усвідомлювати свої дії.
Справа №160/20829/23 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.Суд керувався тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, було встановлено неможливість своєчасного виконання позивачем обов’язку щодо реєстрації податкових накладних через воєнний стан. Відповідно до п.69.1 Податкового кодексу України, платники податків звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків у разі доведення неможливості їх своєчасного виконання. Оскільки факт неможливості виконання обов’язку був встановлений судовим рішенням, накладення штрафних санкцій є необґрунтованим.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Справа №160/7289/22 від 11/11/2024
Суд апеляційної інстанції закрив провадження, вважаючи що підприємство не має права оскаржувати рішення, оскільки не є стороною спору. Однак Верховний Суд вказав, що оскільки на підприємство законом покладено обов’язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату пільгової пенсії, воно має право брати участь у справі як третя сторона та оскаржувати судові рішення щодо призначення такої пенсії своїм працівникам.
Справа №990/134/24 від 06/11/2024
Предмет спору: оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у наданні рекомендації для призначення на посаду судді через сумніви в доброчесності кандидата.Основні аргументи суду: 1) Дарування земельної ділянки родичу судді, який розглядав справи за участю кандидата як адвоката, створює реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 2) Неповідомлення про цей факт іншим учасникам судових процесів позбавило їх можливості реалізувати право на відвід судді; 3) Сама кандидат визнала під час співбесіди, що в подібній ситуації могла б заявити відвід судді, що свідчить про усвідомлення нею наявності конфлікту інтересів.Рішення суду: відмовити у задоволенні позову, оскільки висновок ВККС про наявність обґрунтованого сумніву в доброчесності кандидата не є свавільним чи необґрунтованим і не виходить за межі дискреційних повноважень Комісії.
Справа №П/857/7/24 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що позивач (Рівненська РДА) не з’явився у підготовче засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому суд наголосив, що сам факт неповідомлення про причини неявки є достатньою підставою для залишення позову без розгляду, незалежно від поважності цих причин. Також суд врахував, що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті.
Справа №0340/1511/18 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафних санкцій.Суд керувався тим, що: 1) контролюючий орган не довів факт реалізації товариством продукції за цінами нижче собівартості; 2) донарахування податкових зобов’язань за період поза межами 1095 днів є неправомірним; 3) застосування підвищених розмірів штрафів (50% та 75%) безпідставне, оскільки не доведено повторність порушень протягом 1095 днів.Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення та підтримав рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову платника податків.
