СПРАВА “ГЕВОРГЯН ПРОТИ ВІРМЕНІЇ”
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі “Геворгян проти Вірменії”:
1. **Суть рішення:**
Справа стосується журналістки Ані Геворгян, яка стверджувала, що працівники поліції перешкоджали її роботі, застосовували до неї силу та пошкодили її обладнання під час висвітлення події з розповсюдження листівок. Суд встановив порушення статті 10 (свобода вираження поглядів), оскільки поліція безпідставно втрутилася в її журналістську діяльність. Однак Суд встановив, що фізична сила, застосована поліцією, хоч і була встановлена, не досягла порогу принизливого поводження відповідно до статті 3. Суд також розглянув питання ефективності розслідування скарг журналістки.
2. **Структура та основні положення:**
* **Факти:** У рішенні детально описуються події 12 лютого 2014 року, коли Геворгян, журналістка, висвітлювала розповсюдження листівок опозиційною партією. Описано сутичку з прихильниками правлячої партії, прибуття поліції та подальший арешт журналістки.
* **Скарги:** Геворгян скаржилася за статтею 3 щодо насильства з боку поліції та відсутності ефективного розслідування, а також за статтею 10 щодо перешкоджання її журналістській роботі, вилучення та пошкодження її обладнання.
* **Аналіз статті 3:** Суд визнав, що поліція застосувала фізичну силу, що призвело до незначних тілесних ушкоджень. Однак він дійшов висновку, що ці дії не були принизливим поводженням, враховуючи короткочасність інциденту, відсутність наміру принизити та незначний характер тілесних ушкоджень.
* **Аналіз статті 10:** Суд встановив, що дії поліції втрутилися у свободу вираження поглядів Геворгян. Він визначив, що це втручання не було виправданим, оскільки уряд не довів, що дії поліції були законними або переслідували законну мету.
* **Справедлива сатисфакція:** Суд присудив Геворгян 4500 євро відшкодування моральної шкоди та 1000 євро відшкодування витрат і зборів.
* **Окрема думка:** Судді Арутюнян і Сарку висловили окрему думку щодо порушення статті 3, стверджуючи, що будь-яке непотрібне застосування сили правоохоронними органами принижує людську гідність і порушує статтю 3, незалежно від тяжкості.
3. **Основні положення для використання:**
* Рішення підкреслює важливість захисту свободи вираження поглядів журналістів і забезпечення того, щоб вони могли виконувати свої обов’язки без зайвого втручання з боку органів влади.
* Воно роз’яснює поріг для встановлення принизливого поводження відповідно до статті 3, особливо в ситуаціях, пов’язаних із застосуванням сили поліцією.
* У рішенні наголошується на необхідності для урядів обґрунтовувати будь-які заходи, які обмежують журналістську діяльність, і демонструвати, що такі заходи є законними, переслідують законну мету та є необхідними в демократичному суспільстві.
* Окрема думка нагадує про суворий стандарт, встановлений Великою палатою Суду у справі *Bouyid проти Бельгії* щодо застосування сили правоохоронними органами.
Це рішення підкреслює прихильність Суду до захисту свободи преси, а також встановлює межі того, що становить принизливе поводження в контексті дій поліції.
СПРАВА ЙОРДАН ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі Йордан проти Республіки Молдова, що стосується скарги судді на журналіста, який поширював нібито неправдиві твердження, що натякали на корупцію. Національні суди відмовилися покарати журналіста в рамках провадження про адміністративне правопорушення, що змусило заявника стверджувати про порушення його права на приватне життя відповідно до статті 8 Європейської конвенції з прав людини. ЄСПЛ встановив, що національні суди застосували декілька відповідних критеріїв з прецедентного права Суду під час збалансування конкуруючих прав на свободу вираження поглядів і захист репутації. Суд підкреслив, що обмежений обсяг вправ зі збалансування значною мірою був зумовлений вибором заявником засобу правового захисту в кримінальному праві, а не цивільного позову про дифамацію. Зрештою, ЄСПЛ дійшов висновку, що Молдова не виконала свого позитивного зобов’язання забезпечити ефективні засоби захисту репутації заявника, не встановивши порушення статті 8.
Рішення починається зі вступу, в якому викладено предмет справи: відмова національних судів покарати журналіста за поширення нібито неправдивих тверджень про заявника. Далі представлено факти, зокрема посада заявника як судді, відеозапис і коментарі журналіста, подальша публікація відео та національне провадження, ініційоване заявником. У рішенні викладено відповідну правову базу, включаючи статтю 70 Кодексу Республіки Молдова про адміністративні правопорушення та статтю 16 Цивільного кодексу. Далі Суд розглядає alleged violation статті 8 Конвенції, спочатку розглядаючи питання прийнятності, зокрема аргумент Уряду щодо вичерпання національних засобів правового захисту, а потім суть справи, включаючи подання сторін і оцінку Суду. Рішення завершується резолютивною частиною Суду, в якій оголошується заява прийнятною та констатується відсутність порушення статті 8 Конвенції. Жодних змін порівняно з попередніми версіями, згаданими в тексті, немає.
Найважливішим положенням цього рішення є оцінка Судом того, чи виконала держава-відповідач свої позитивні зобов’язання щодо обох публікацій, зокрема шляхом вивчення того, як національні суди збалансували два конкуруючі права у світлі критеріїв, зазначених у пункті 29, і з урахуванням позиції Уряду про те, що наявність цивільного провадження у справах про дифамацію, яке не було розглянуто заявником, забезпечило необхідний захист.
СПРАВА ДАНЕВИЧ ПРОТИ УКРАЇНИ
Нижче наведено аналіз рішення у справі “Даневич проти України” Європейського суду з прав людини:
1. **Суть рішення:**
Справа стосувалася звільнення заявника, пана Даневича, з посади першого заступника голови Державної казначейської служби на підставі Закону України “Про очищення влади” (GCA), також відомого як Закон про люстрацію. Він скаржився на надмірну тривалість судового провадження щодо його спроби поновлення на посаді та відсутність ефективних внутрішніх засобів правового захисту у зв’язку з цією затримкою. Суд встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд протягом розумного строку) та статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції у зв’язку з тривалістю провадження та відсутністю засобу правового захисту щодо цієї тривалості. Однак Суд визнав його скарги щодо порушення його права на приватне життя (стаття 8) у зв’язку з самим звільненням та пов’язаною з цим відсутністю засобу правового захисту передчасними, посилаючись на можливість отримання індивідуальної оцінки його ситуації в українських судах після змін у національній судовій практиці після рішення у справі *”Полях та інші”*.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** У цьому розділі викладено основні питання: звільнення заявника на підставі GCA, тривалість провадження щодо поновлення на посаді та відсутність засобів правового захисту.
* **Оцінка Суду:**
* **Порушення статті 6 § 1 та 13:** Суд оголосив скарги щодо тривалості провадження прийнятними. Він послався на справу *”Карнаушенко проти України”*, зазначивши схожість. Він визнав надмірну тривалість провадження (понад десять років) і відсутність ефективного засобу правового захисту.
* **Порушення статті 8 та 13:** Суд послався на своє попереднє рішення у справі *”Полях та інші”*, в якому розглядалося питання люстраційного процесу в Україні. Він зазначив, що після рішення у справі *”Полях та інші”* українські суди почали пропонувати індивідуальні оцінки у люстраційних справах. З огляду на це, Суд вважав скаргу заявника щодо його звільнення передчасною, оскільки він не використав ці нові можливості для індивідуальної оцінки.
* **Застосування статті 41:** Вимогу заявника про відшкодування матеріальної шкоди було відхилено, але йому було присуджено 3000 євро за моральну шкоду та 200 євро за витрати.
* **Резолютивна частина:** Суд оголосив частини заяви прийнятними, а інші неприйнятними, встановив наявність порушень статті 6 § 1 та статті 13, а також визначив суми, які мають бути виплачені заявнику.
3. **Основні положення для використання:**
* **Тривалість провадження:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким провадження щодо поновлення на посаді має здійснюватися протягом розумного строку.
* **Ефективний засіб правового захисту:** Рішення підкреслює важливість наявності ефективних внутрішніх засобів правового захисту у разі надмірних затримок у судовому провадженні.
* **Індивідуальна оцінка у люстраційних справах:** Акцент Суду на можливості індивідуальної оцінки після рішення у справі *”Полях та інші”* є вирішальним. Це свідчить про те, що особи, які постраждали від люстраційних заходів, повинні використовувати ці можливості у національних судах, перш ніж звертатися до ЄСПЛ.
* **Передчасність скарг:** Рішення ілюструє, що скарги до ЄСПЛ можуть вважатися передчасними, якщо не було повністю вичерпано національні засоби правового захисту, особливо коли відбуваються поточні зміни у національній судовій практиці.
**** Це рішення є актуальним для України, оскільки воно стосується застосування Закону про люстрацію та його впливу на окремих осіб. Рішення підкреслює необхідність для України забезпечити ефективне проведення судових проваджень і надання окремим особам доступу до ефективних засобів правового захисту у разі порушення їхніх прав. Воно також підкреслює важливість індивідуальних оцінок при застосуванні люстраційних заходів.
СПРАВА ГУР’ЯНОВА ПРОТИ УКРАЇНИ
Добре, ось розбір рішення у справі Гур’янова проти України від Європейського суду з прав людини:
**1. Суть рішення:**
У справі Гур’янова проти України Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд. Заявниця, пані Гур’янова, скаржилася на те, що не змогла бути присутньою на слуханні її касаційної скарги, оскільки отримала повістку після того, як слухання вже відбулося. Суд наголосив, що держава зобов’язана належним чином повідомити її про дату слухання, але не зробила цього, надіславши повістку не у ту в’язницю. Це завадило їй представити свої аргументи та спростувати подання прокурора, що порушило принцип рівності сторін. В результаті Суд присудив їй 900 євро відшкодування моральної шкоди.
**2. Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** У цьому розділі викладено скаргу заявниці, зосереджуючись на ймовірному порушенні статті 6 § 1 через її відсутність на апеляційному слуханні. Тут також підсумовано передісторію кримінального провадження проти неї, включаючи її засудження за масштабне шахрайство та подальші апеляції.
* **Оцінка Суду:** Це є ядром рішення.
* Воно починається з оголошення заяви прийнятною, тобто вона відповідає критеріям, за якими Суд може її розглянути.
* Потім він повторює загальні принципи рівності сторін, посилаючись на попередню судову практику.
* Суд наголошує на обов’язку держави інформувати заявника про слухання та підкреслює невиконання цього обов’язку через те, що повістка була надіслана не до тієї в’язниці.
* Він робить висновок, що ця невдача порушила принцип рівності сторін, оскільки заявниця не змогла ефективно брати участь у слуханні, тоді як прокурор був присутній.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** Цей розділ стосується вимоги заявниці щодо справедливої сатисфакції (компенсації). Суд відхиляє її вимогу про відшкодування матеріальної шкоди через відсутність доказів, але присуджує їй 900 євро за моральну шкоду.
* **Резолютивна частина:** Рішення офіційно оголошує заяву прийнятною, констатує наявність порушення статті 6 § 1, визначає суму компенсації, яка має бути виплачена, та відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.
**3. Основні положення для практичного використання:**
* **Обов’язок держави інформувати затриманих осіб:** Рішення підкреслює обов’язок держави забезпечити належне інформування осіб, які перебувають під вартою, про судові слухання, особливо коли їх присутність необхідна для справедливого судового розгляду. Надсилання повісток до правильного місця є вирішальним.
* **Рівність сторін:** Рішення підкреслює важливість принципу рівності сторін, тобто всі сторони в судовому процесі повинні мати розумну можливість представити свою справу в умовах, які не ставлять їх у суттєво невигідне становище порівняно з їхнім опонентом.
* **Наслідки процесуальних порушень:** Рішення підкреслює, що процесуальні недоліки, такі як перешкоджання особі бути присутньою на слуханні, можуть призвести до порушення статті 6 § 1 і призвести до того, що держава буде зобов’язана виплатити компенсацію.
**** Ця справа має наслідки для України, підкреслюючи необхідність для її влади забезпечити належний зв’язок і процесуальну справедливість у своїй системі правосуддя, особливо щодо затриманих осіб.
