1. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики та забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка вже перебуває в іпотеці.
2. Суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову, наклавши арешт на квартиру боржника, вважаючи, що це необхідно для забезпечення виконання майбутнього рішення суду. Апеляційний суд скасував це рішення, мотивуючи тим, що арешт порушує права іпотекодержателя, який не є учасником справи, позбавляючи його можливості реалізувати своє пріоритетне право на задоволення вимог за рахунок іпотечного майна. Верховний Суд, скасовуючи рішення апеляційного суду, вказав, що накладення арешту не позбавляє іпотекодержателя його пріоритетного права, оскільки іпотека залишається чинною, і кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами. Суд касаційної інстанції також зазначив, що апеляційний суд не врахував положення Закону України “Про іпотеку” щодо пріоритету прав іпотекодержателя.
3. Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
**:** Суд відступив від попередньої позиції, висловленої в інших рішеннях Верховного Суду, щодо порушення прав іпотекодержателя у випадку забезпечення позову шляхом накладення арешту на іпотечне майно.
