Огляд Регламенту (ЄС) 2025/925 (BRIDGEforEU)
Регламент (ЄС) 2025/925, також відомий як BRIDGEforEU, встановлює добровільну структуру для держав-членів з метою виявлення та усунення законодавчих чи адміністративних перешкод, що заважають транскордонній діяльності та державним послугам у прикордонних регіонах ЄС. Він запроваджує транскордонні координаційні пункти в межах держав-членів для сприяння вирішенню транскордонних питань і заохочує використання “Інструменту сприяння транскордонному співробітництву” для усунення виявлених перешкод.
Регламент визначає ключові терміни, такі як “транскордонна взаємодія”, “транскордонна перешкода” та “ініціатор”, і застосовується до сухопутних і морських прикордонних регіонів у межах ЄС. Він деталізує створення, організацію та завдання транскордонних координаційних пунктів, дозволяючи створювати спільні координаційні пункти між сусідніми країнами та визначаючи їх роль як посередників для ініціаторів транскордонних проєктів. Регламент окреслює процес підготовки та подання транскордонних файлів, включаючи необхідний зміст і етапи оцінювання, які мають бути здійснені координаційними пунктами або компетентними органами. Він встановлює часові обмеження для відповіді ініціаторам і визначає процедури обробки файлів, які належать до компетенції іншої держави-члена.
Процедура Інструменту сприяння транскордонному співробітництву передбачає інформування ініціатора про виявлену перешкоду та взаємодію з відповідними органами для пошуку рішень, чи то шляхом внесення змін до адміністративних положень, чи то шляхом ініціювання законодавчих змін. Комісії доручено координаційні завдання, включаючи створення публічного реєстру транскордонних файлів, підтримку нарощування потенціалу в державах-членах і сприяння обміну досвідом. Перегляд імплементації регламенту є обов’язковим до 2030 року.
Ключові статті визначають сферу дії Регламенту, визначають, як держави-члени можуть створювати координаційні пункти, визначають, хто може подавати транскордонний файл, перелічують основні елементи транскордонного файлу, описують процес оцінювання транскордонних файлів і деталізують етапи, пов’язані з використанням Інструменту сприяння транскордонному співробітництву.
Огляд Регламенту (ЄС) 2025/914, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2016/1011
Регламент (ЄС) 2025/914 вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2016/1011, зосереджуючись на бенчмарках, які використовуються у фінансових інструментах і контрактах. Зміни спрямовані на спрощення вимог до звітності, зменшення регуляторного навантаження на адміністраторів менших бенчмарків і вдосконалення правил для бенчмарків третіх країн, які використовуються в Союзі. Регламент також розглядає конкретні питання, пов’язані з бенчмарками переходу до кліматичної нейтральності, бенчмарками, узгодженими з Паризькою угодою, і товарними бенчмарками.
Регламент змінює кілька статей Регламенту (ЄС) 2016/1011. Він звужує сферу дії Розділів II, III, IV, V і VI до критичних бенчмарків, значних бенчмарків, бенчмарків ЄС для переходу до кліматичної нейтральності та бенчмарків ЄС, узгоджених з Паризькою угодою. Він запроваджує режим добровільної участі для адміністраторів, які бажають, щоб їхні бенчмарки були визначені як значні. Регламент також уповноважує Комісію звільняти спотові валютні бенчмарки за певних умов, особливо там, де в третіх країнах застосовується валютний контроль. Він скасовує вимогу до адміністраторів значних бенчмарків надавати бенчмарк ЄС для переходу до кліматичної нейтральності або бенчмарк ЄС, узгоджений з Паризькою угодою, але заохочує надання таких бенчмарків. Змінений регламент також містить положення про моніторинг і повідомлення, коли бенчмарк досягає певного порогу використання в Союзі, і він дозволяє компетентним органам або ESMA визначати бенчмарки як значні за певних умов. Він також розглядає нагляд і використання бенчмарків ЄС для переходу до кліматичної нейтральності та бенчмарків ЄС, узгоджених з Паризькою угодою, а також товарних бенчмарків.
Ключові положення включають переглянуту сферу застосування, зосереджену на значних і критичних бенчмарках, і запровадження порогу для визначення значних бенчмарків на основі їх використання у фінансових інструментах і контрактах. Регламент також деталізує умови, за яких бенчмарки можуть бути визначені як значні компетентними органами або ESMA, навіть якщо вони не відповідають пороговому значенню. Крім того, регламент встановлює вимоги до адміністраторів значних бенчмарків, включаючи авторизацію, реєстрацію, визнання або схвалення, і він дозволяє видавати публічні повідомлення, якщо бенчмарки не відповідають регламенту. Нові правила також роз’яснюють використання бенчмарків третіх країн і запроваджують заходи для передачі наглядових повноважень до ESMA.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Регламент (ЄС) 2025/925 Європейського Парламенту та Ради від 7 травня 2025 року про інструмент для розвитку та зростання прикордонних регіонів (BRIDGEforEU)
Ось роз’яснення Регламенту (ЄС) 2025/925, яке допоможе вам зрозуміти його ключові аспекти:
**1. Суть акту:**
Регламент (ЄС) 2025/925, відомий як BRIDGEforEU, має на меті стимулювати розвиток і зростання в прикордонних регіонах ЄС шляхом створення рамкових умов для виявлення та вирішення транскордонних перешкод. Він зосереджується на законодавчих чи адміністративних питаннях, які перешкоджають транскордонній діяльності та наданню державних послуг, пропонуючи добровільний інструмент для держав-членів співпрацювати та координувати свої зусилля у подоланні цих бар’єрів. Регламент запроваджує пункти транскордонної координації в державах-членах для сприяння вирішенню транскордонних питань і сприяє використанню “Інструменту сприяння транскордонному співробітництву” для усунення виявлених перешкод.
**2. Структура та основні положення:**
Регламент структуровано в п’ять розділів:
* **Розділ I (Загальні положення):** Визначає предмет, сферу застосування та ключові терміни, такі як “транскордонна взаємодія”, “транскордонна перешкода” та “ініціатор”. У ньому роз’яснюється, що регламент застосовується до сухопутних і морських прикордонних регіонів у межах ЄС, але не до кордонів із третіми країнами.
* **Розділ II (Пункти транскордонної координації та відповідні органи):** Визначає створення, організацію та завдання пунктів транскордонної координації в державах-членах. Він передбачає створення спільних координаційних пунктів між сусідніми країнами та визначає їхню роль як посередників для ініціаторів транскордонних проєктів. Він також розглядає ситуацію, коли держава-член не створює координаційний пункт, вимагаючи від неї надання інформації про відповідний орган.
* **Розділ III (Транскордонні файли):** Детально описує процес підготовки та подання транскордонних файлів, включаючи необхідний зміст і кроки оцінки, які мають бути виконані координаційними пунктами або компетентними органами. Він встановлює часові обмеження для відповіді ініціаторам і визначає процедури обробки файлів, які підпадають під компетенцію іншої держави-члена.
* **Розділ IV (Інструмент сприяння транскордонному співробітництву):** Описує конкретну процедуру, якої слід дотримуватися при застосуванні Інструменту сприяння транскордонному співробітництву. Це включає інформування ініціатора про виявлену перешкоду та взаємодію з відповідними органами для пошуку рішень, чи то шляхом внесення змін до адміністративних положень, чи то шляхом ініціювання законодавчих змін.
* **Розділ V (Прикінцеві положення):** Покладає завдання з координації на Комісію, включаючи створення публічного реєстру транскордонних файлів, підтримку нарощування потенціалу в державах-членах і сприяння обміну досвідом. Він також передбачає перегляд імплементації регламенту до 2030 року.
**3. Основні положення, важливі для використання:**
* **Стаття 1 (Предмет):** Визначає сферу застосування Регламенту, зосереджуючись на інфраструктурі та державних послугах, які сприяють економічній, соціальній та територіальній згуртованості в прикордонних регіонах.
* **Стаття 4 (Створення пунктів транскордонної координації):** Визначає, як держави-члени можуть створювати координаційні пункти, або як частину існуючих органів, або як окремі органи.
* **Стаття 7 (Підготовка та подання транскордонних файлів):** Визначає, хто може подавати транскордонний файл (“ініціатор”) і куди його слід подавати.
* **Стаття 8 (Зміст транскордонних файлів):** Перелічує основні елементи, які повинні бути включені до транскордонного файлу, такі як опис проблеми, її вплив і географічний район, якого вона стосується.
* **Стаття 9 (Етапи оцінки):** Описує процес оцінки транскордонних файлів, включаючи виявлення перешкод і потенційних рішень.
* **Статті 11 і 12 (Процедура, Заключні етапи):** Детально описують кроки, пов’язані з використанням Інструменту сприяння транскордонному співробітництву, від виявлення перешкоди до реалізації рішень та інформування ініціатора про результат.
Регламент (ЄС) 2025/914 Європейського Парламенту та Ради від 7 травня 2025 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2016/1011 щодо сфери застосування правил для орієнтирів, використання в Союзі орієнтирів, наданих адміністратором, розташованим у третій країні, та певних вимог до звітності (Текст, що має значення для ЄЕЗ)
Регламент (ЄС) 2025/914 Європейського Парламенту та Ради вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2016/1011, зосереджуючись на орієнтирах, які використовуються у фінансових інструментах та контрактах. Зміни спрямовані на впорядкування вимог до звітності, зменшення регуляторного навантаження на адміністраторів менших орієнтирів та уточнення правил для орієнтирів третіх країн, які використовуються в Союзі. Регламент також розглядає конкретні питання, пов’язані з орієнтирами переходу до кліматичної нейтральності, орієнтирами, узгодженими з Паризькою угодою, та товарними орієнтирами.
Регламент змінює декілька статей Регламенту (ЄС) 2016/1011. Він звужує сферу застосування Розділів II, III, IV, V та VI до критичних орієнтирів, значних орієнтирів, Орієнтирів ЄС переходу до кліматичної нейтральності та Орієнтирів ЄС, узгоджених з Паризькою угодою. Він запроваджує режим добровільної участі для адміністраторів, які бажають, щоб їхні орієнтири були визначені як значні. Регламент також уповноважує Комісію звільняти спотові валютні орієнтири за певних умов, особливо коли в третіх країнах застосовуються валютні обмеження. Він скасовує вимогу до адміністраторів значних орієнтирів надавати Орієнтир ЄС переходу до кліматичної нейтральності або Орієнтир ЄС, узгоджений з Паризькою угодою, але заохочує надання таких орієнтирів. Змінений регламент також містить положення про моніторинг та повідомлення, коли орієнтир досягає певного порогу використання в Союзі, і дозволяє компетентним органам або ESMA визначати орієнтири як значні за певних умов. Він також стосується нагляду та використання Орієнтирів ЄС переходу до кліматичної нейтральності та Орієнтирів ЄС, узгоджених з Паризькою угодою, а також товарних орієнтирів.
Ключові положення включають переглянуту сферу застосування, зосередження на значних та критичних орієнтирах, а також запровадження порогу для визначення значних орієнтирів на основі їх використання у фінансових інструментах та контрактах. Регламент також детально визначає умови, за яких орієнтири можуть бути визначені як значні компетентними органами або ESMA, навіть якщо вони не відповідають пороговому значенню. Крім того, регламент встановлює вимоги до адміністраторів значних орієнтирів, включаючи авторизацію, реєстрацію, визнання або схвалення, і дозволяє публікувати публічні повідомлення, якщо орієнтири не відповідають регламенту. Нові правила також роз’яснюють використання орієнтирів третіх країн і запроваджують заходи для передачі наглядових повноважень до ESMA.
