1. Предметом спору є виселення ТОВ «СТЕН» з орендованого державного нерухомого майна, а саме частини площадки із залізобетонним покриттям.
2. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу ТОВ «СТЕН», дійшов висновку, що апеляційний суд помилково кваліфікував підстави для припинення договору оренди, зазначивши, що рішення про припинення договору було прийнято з підстав необхідності використання майна для власних потреб орендодавця, а не балансоутримувача. Суд наголосив, що підставою для наказу про припинення договору були саме листи балансоутримувача про необхідність використання майна для власних потреб. **** Суд відступив від попереднього висновку, викладеного у постанові ВС від 12.04.2023 у справі № 917/565/22, щодо тлумачення поняття “приміщення” у контексті ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, зазначивши, що це поняття слід розуміти ширше, включаючи не тільки внутрішні об’єми будівель, але й інші об’єкти оренди, визначені у ст. 3 цього Закону. ВС вказав, що балансоутримувач правомірно вимагав повернення майна для власних потреб, і це є підставою для припинення договору оренди.
3. Верховний Суд постановив змінити мотивувальну частину постанови апеляційного суду, виклавши її в новій редакції, але в решті рішення апеляційного суду залишив без змін, підтвердивши рішення про виселення ТОВ «СТЕН» з орендованого майна.
Skip to content
Skip to sidebar
Skip to footer
