1. Предметом спору є оскарження бездіяльності військової частини щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
2. У цій справі Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, які залишили позов без розгляду через пропуск строку звернення до суду. Суди попередніх інстанцій вважали, що позивач пропустив тримісячний строк, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (КЗпП) у редакції, чинній з 19.07.2022. Верховний Суд, однак, вказав, що оскільки спірні правовідносини виникли до 19.07.2022, то слід застосовувати редакцію статті 233 КЗпП, яка діяла до цієї дати і не обмежувала строк звернення до суду у справах про стягнення заробітної плати. Суд також зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково пов’язали застосування нової редакції статті 233 КЗпП з датою виключення позивача зі списків особового складу, оскільки позивач продовжує військову службу. **** Верховний Суд відступив від попередніх висновків щодо застосування статті 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19.07.2022, до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
