Справа №420/10379/24 від 28/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую це судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності Херсонського апеляційного суду щодо неперерахунку стажу судді у відставці та не виготовлення оновленого розрахунку стажу для перерахунку довічного грошового утримання.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які відмовили в задоволенні позову судді у відставці, мотивуючи це тим, що стаж роботи на посаді судді позивачці вже зараховано в повному обсязі з урахуванням половини строку навчання та двох років роботи адвокатом, як це було встановлено попередніми судовими рішеннями. Суд зазначив, що згідно з чинним законодавством, до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, але обсяг такого стажу визначається виходячи з критеріїв, які діяли на момент первинного призначення на посаду судді. Оскільки на момент призначення позивачки суддею вимагалося два роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, то саме цей стаж і підлягає зарахуванню додатково. Суд також відхилив доводи позивачки про необхідність застосування до всіх суддів положень частини другої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції після рішення Конституційного Суду України, оскільки це не змінює критеріїв визначення обсягу стажу, який підлягає зарахуванню. Суд також відхилив клопотання позивачки про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки не вбачає підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року.
3. Суд вирішив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №620/12995/24 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є правомірність припинення виплати індексації пенсії позивачу, яка була проведена на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 118 та № 168, після перерахунку його пенсії на підставі рішення суду.
2. Суд касаційної інстанції, задовольняючи касаційну скаргу Пенсійного фонду, керувався тим, що перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, є перерахунком пенсії з підвищенням. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 118 та № 168, це є правомірною підставою для припинення виплати індексації за 2022 та 2023 роки. Суд також врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24, яка стосувалася аналогічних правовідносин. Суд зазначив, що справа, яка розглядається, відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, а тому висновки, зроблені у зразковій справі, підлягають застосуванню.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Справа №201/6750/16-ц від 23/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є звернення стягнення на іпотечну квартиру, що належить відповідачу, для погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між банком та третьою особою.
2. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги банку, виходив з того, що:
* Іпотека залишається дійсною, навіть якщо право власності на предмет іпотеки перейшло до іншої особи (в даному випадку, до відповідача).
* Наявність судового рішення про стягнення заборгованості з позичальника не припиняє іпотеку та не позбавляє кредитора права звернути стягнення на предмет іпотеки.
* Суд врахував непогашену заборгованість за виконавчими провадженнями на підставі листа приватного виконавця.
* Відповідач не надав доказів виконання заочного рішення суду про стягнення заборгованості.
* Договір дарування квартири сину (відповідачу) був укладений під час дії рішення суду про визнання іпотеки недійсною, але це рішення було скасовано, що свідчить про можливу недобросовісність сторін договору дарування.
* Суд врахував, що іпотекодавець переоформила предмет іпотеки на сина без згоди банку, щоб унеможливити виконання рішення суду про стягнення боргу.
3. Суд касаційної інстанції змінив рішення апеляційного суду, зазначивши про зупинення виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його завершення.
Справа №0814/13257/2012 від 29/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання вироку суду першої інстанції на час розгляду касаційної скарги.
2. Суддя відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи це тим, що згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року, вирок набирає законної сили негайно після оголошення рішення апеляційної інстанції та є обов’язковим до виконання на всій території України. Суддя підкреслив, що строки виконання судового рішення є гарантією правової визначеності, яка є складовою принципу верховенства права. Сам факт витребування справи з суду першої інстанції не є підставою для зупинення виконання судового рішення. Суддя також послався на те, що касаційна скарга особи буде розглянута по суті, але це не є підставою для призупинення виконання рішення суду.
3. Суд ухвалив: клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання вироку залишити без задоволення, кримінальну справу витребувати з суду першої інстанції для перевірки в касаційному порядку.
Справа №638/2757/19 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Суд касаційної інстанції задовольнив заяву представника ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, понесених в апеляційній та касаційній інстанціях, мотивуючи це наступним:
* Було поновлено строк для подання доказів понесення витрат, оскільки причини пропуску строку визнано поважними.
* Заявлені витрати підтверджені матеріалами справи, зокрема договором про надання правничої допомоги, актами виконаних робіт та квитанцією про оплату послуг в апеляційній інстанції.
* Відсутність доказів оплати послуг в касаційній інстанції не є перешкодою для відшкодування, оскільки обов’язок сплати цих витрат виник, а обсяг наданих послуг і їх вартість підтверджено.
* ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заявляли клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, тому відсутні підстави для їх зменшення.
* Суд врахував, що касаційну скаргу ОСОБА_6 було задоволено, а отже, його витрати підлягають відшкодуванню.
3. Верховний Суд постановив поновити строк для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 10 000 грн з кожного.
Справа №260/3158/23 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн за участь у бойових діях.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов військовослужбовця. Суд зазначив, що основним доказом участі військовослужбовця в бойових діях є довідка, видана командиром військової частини, до якої він був відряджений. Суд підкреслив, що надсилання списків особового складу за встановленою формою є лише елементом процедури виплати винагороди, і їх відсутність не може позбавити військовослужбовця права на отримання належної йому винагороди, якщо його участь у бойових діях підтверджується іншими доказами. Суд також зазначив, що держава не може відмовляти у виплатах, якщо існують законодавчі норми, які їх передбачають, і військовослужбовець відповідає встановленим умовам. Суд врахував попередні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень наказу Адміністрації Держприкордонслужби, який визначає порядок виплати додаткової винагороди.
3. Суд залишив касаційну скаргу військової частини без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №947/32825/23 від 24/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.
1. Предметом спору є можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження.
2. Суд касаційної інстанції погодився з апеляційним судом, який відмовив у відкритті апеляційного провадження, виходячи з того, що Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) чітко визначає перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування, і ухвала про скасування арешту майна до цього переліку не входить. Суд зазначив, що арешт майна обмежує права власника, а скасування арешту, навпаки, поновлює ці права, тому законодавець не передбачив можливості оскарження ухвали про скасування арешту. Суд також послався на практику об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка підтверджує, що ухвали про скасування арешту майна не підлягають апеляційному оскарженню. Додатково, суд не знайшов підтвердження доводам прокурора щодо відсутності повноважень у слідчого судді на розгляд клопотання про скасування арешту.
3. Суд залишив ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Справа №910/3867/19 від 18/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є оскарження ухвали апеляційного суду про відмову в перегляді рішення за нововиявленими обставинами у справі про усунення перешкод у користуванні правом власності.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду, що обставини, на які посилається ТОВ “ФК “Поліс” (а саме, наявність у ТОВ “Пермус” іншої мети при зверненні з позовом, ніж захист власних порушених прав), є новим обґрунтуванням заперечень проти позову, а не нововиявленими обставинами, які існували на момент розгляду справи, але не були відомі. Суд зазначив, що надані ТОВ “ФК “Поліс” докази свідчать про поведінку ТОВ “Пермус” після ухвалення постанови апеляційного суду, а не про його наміри на момент подання позовної заяви. Суд наголосив, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не передбачає нової правової оцінки обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті. Суд також підкреслив, що принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, але не зобов’язує суд вважати доведеною обставину, про яку сторона стверджує, без належних доказів. Суд врахував практику Європейського суду з прав людини, яка допускає перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності виняткових обставин та відсутності зловживання правом.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ “ФК “Поліс” без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду – без змін.
Справа №320/5034/24 від 23/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз рішення суду:
Предметом спору була бездіяльність Етичної ради щодо неоприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
Суд зазначив, що згідно з чинним законодавством, обов’язок оприлюднення інформації у формі відкритих даних покладається лише на суб’єктів владних повноважень та деякі інші категорії юридичних осіб. Етична рада, згідно з аналізом її функцій та повноважень, не здійснює владні управлінські функції, рішення якої є обов’язковими для виконання, а є допоміжним органом, що сприяє органам, які обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Суд також врахував попередні рішення Великої Палати Верховного Суду, які підтверджують, що Етична рада не є суб’єктом владних повноважень, а її висновки не створюють самостійних правових наслідків. Крім того, перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджений Кабінетом Міністрів України, не містить Етичної ради серед переліку суб’єктів, зобов’язаних оприлюднювати таку інформацію. Суд відхилив аргументи позивачки про порушення її права на доступ до публічної інформації, оскільки Етична рада не має обов’язку оприлюднювати набори даних у формі відкритих даних.
Суд вирішив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1.
Справа №910/15170/23 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є стягнення витрат на професійну правничу допомогу між ТОВ «ТЕП «Горизонт» та ДП «Сантрейд» у господарській справі.
2. Суд частково задовольнив заяви обох сторін про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії обґрунтованості, пропорційності та розумності таких витрат. Суд зазначив, що не є обов’язковими для суду зобов’язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд оцінив надані сторонами докази щодо обсягу наданих адвокатами послуг, врахував наявність попередньої правової позиції Верховного Суду у подібній справі між тими ж сторонами, а також ту обставину, що позиція сторін не змінювалась протягом розгляду справи в судах усіх інстанцій. Суд також взяв до уваги клопотання обох сторін про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу одна одній. В результаті, суд визнав обґрунтованими витрати на правничу допомогу в суді касаційної інстанції в сумі 50 000 грн для кожної сторони.
3. Суд постановив частково задовольнити заяви обох сторін та стягнути з ДП «Сантрейд» на користь ТОВ «ТЕП «Горизонт» 50 000 грн, а також стягнути з ТОВ «ТЕП «Горизонт» на користь ДП «Сантрейд» 50 000 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Справа №120/5175/23 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предмет спору: Військовослужбовець позивався до військової частини через ненарахування та невиплату додаткової винагороди за участь у бойових діях.
Аргументи суду: Суд задовольнив позов частково, визнавши протиправною бездіяльність військової частини. Суд зазначив, що право на отримання додаткової винагороди підтверджується довідкою про безпосередню участь у бойових діях, виданою командиром військової частини, до якої було відряджено військовослужбовця. Суд наголосив, що надсилання списків за встановленою формою є лише елементом процедури виплати, а відсутність цих списків не може позбавити військовослужбовця права на винагороду, якщо його участь у бойових діях підтверджується іншими доказами. Суд також підкреслив, що держава не може відмовляти у виплатах, якщо існують законодавчі норми, які їх передбачають, і особа відповідає встановленим умовам. Суд врахував попередні висновки Верховного Суду щодо застосування положень наказу Адміністрації Держприкордонслужби, який регулює порядок виплати додаткової винагороди. Суд вказав, що підтвердження участі у бойових діях не повинно бути надмірно обмеженим, і навіть формальні недоліки у документах не можуть бути підставою для відмови у виплаті.
Рішення суду: Касаційну скаргу військової частини залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №420/22077/24 від 28/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення середньої заробітної плати за 2019-2021 роки.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, зазначив, що згідно із законодавством України, зокрема Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, індексація пенсії має проводитися шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні пенсії. Суд підкреслив, що Кабінет Міністрів України не має права встановлювати базову розрахункову величину для індексації, оскільки це суперечить меті індексації – підтримці купівельної спроможності громадян. Також, суд врахував строки звернення до суду, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, і зазначив, що захист права на індексацію може бути обмежений цими строками. Суд відмітив, що положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та частково задовольнив позов, зобов’язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 з 12 січня 2024 року із застосуванням відповідних коефіцієнтів, а вимоги за попередній період залишив без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
Справа №904/142/22 від 16/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін додаткову постанову апеляційного суду, мотивуючи це тим, що апеляційний суд, оцінивши надані докази, обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення заяви Управління соціальної політики, оскільки Управління не надало попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу разом з першою заявою по суті спору, як це передбачено Господарським процесуальним кодексом України. Суд також зазначив, що вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу є дискрецією суду, який розглядає це питання з урахуванням конкретних обставин справи та поданих доказів. Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що не може переоцінювати докази, які вже були оцінені судами попередніх інстанцій, і що наведені скаржником підстави касаційного оскарження не знайшли підтвердження під час касаційного провадження. Суд касаційної інстанції підкреслив, що принцип змагальності сторін передбачає обов’язок кожної сторони довести обставини, на які вона посилається, і що встановлення цих обставин є прерогативою суду.
3. Суд залишив касаційну скаргу Управління соціальної політики Нікопольської міської ради без задоволення, а додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду – без змін.
Справа №120/8747/23 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предмет спору: Військовослужбовець оскаржував бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за участь у бойових діях.
Аргументи суду:
Верховний Суд підкреслив, що право на додаткову винагороду виникає на підставі фактичної участі військовослужбовця в бойових діях, що має бути підтверджено відповідними документами. Суд зазначив, що Наказ № 164-АГ передбачає декілька видів документів, які можуть підтверджувати участь у бойових діях, і наявність одного з них є достатньою умовою для виплати винагороди. Важливо, що суд врахував довідку про участь у бойових діях, видану військовою частиною, де позивач виконував завдання, а також інші документи, що підтверджували його перебування в зоні бойових дій. Суд наголосив, що формальні недоліки в документах не повинні позбавляти військовослужбовця права на винагороду, якщо фактична участь у бойових діях підтверджується іншими доказами. Суд також звернув увагу на те, що відповідальність за правильність оформлення документів несе військова частина, і не можна перекладати наслідки недоліків в оформленні на військовослужбовця. Суд підкреслив, що держава не може відмовляти у виплатах, якщо існують законодавчі норми, які передбачають такі виплати, і особа відповідає умовам, встановленим цими нормами.
Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, задовольнивши позов військовослужбовця.
Справа №9901/189/21 від 22/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження ТОВ «ГЕО ПОСТ» Указу Президента України в частині, який компанія вважає протиправним.
2. Велика Палата Верховного Суду залишила апеляційну скаргу ТОВ «ГЕО ПОСТ» без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Суд, очевидно, погодився з аргументами суду попередньої інстанції та відповідача (Президента України), а також третіх осіб (Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України). Можна припустити, що оскаржуваний Указ Президента був виданий на підставі закону, в межах повноважень Президента та з дотриманням необхідної процедури. Суд, ймовірно, врахував інтереси національної безпеки і оборони, на які посилались відповідач та треті особи, і визнав їх пріоритетними над інтересами ТОВ «ГЕО ПОСТ». Також, суд міг взяти до уваги, що оскаржувана частина Указу Президента не порушує права та законні інтереси ТОВ «ГЕО ПОСТ» або ж таке порушення є правомірним та обґрунтованим.
3. Суд вирішив залишити апеляційну скаргу ТОВ «ГЕО ПОСТ» без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Справа №910/17006/23 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та визнання права власності на право вимоги за кредитним договором.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення попередніх судів, підтримавши позицію про те, що ТОВ “Фінансова компанія “Фактор Плюс” (ФК “Фактор Плюс”) є добросовісним набувачем права вимоги за кредитним договором. Суди встановили, що ФК “Фактор Плюс” здійснила оплату за відступлення права вимоги шляхом припинення зобов’язань ПАТ “Златобанк” щодо повернення частини депозиту, що свідчить про відплатність договору. Також було враховано, що ФК “Фактор Плюс” демонструвала своє волевиявлення щодо володіння правом вимоги, звертаючись до суду з позовом про стягнення боргу. Суд касаційної інстанції підкреслив, що попередні судові рішення підтверджують добросовісність набуття права вимоги ФК “Фактор Плюс”, і ці обставини не були спростовані матеріалами справи. Суд також врахував принцип юридичної визначеності, зазначивши, що наявність судового провадження не повинно нівелювати результати іншого судового провадження та/або позбавляти його остаточне рішення юридичної сили.
3. Верховний Суд постановив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №160/1063/23 від 28/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є оскарження висновку Держаудитслужби щодо порушень при проведенні публічної закупівлі послуг з організації харчування.
2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення попередніх судів, наголосив на тому, що Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради порушив Закон “Про публічні закупівлі”, розділивши предмет закупівлі на частини з метою уникнення обов’язкового оприлюднення інформації англійською мовою, що є важливим для забезпечення прозорості та конкуренції. Суд вказав, що виявлене порушення мало суттєві наслідки для процедури закупівлі, а запропонований Держаудитслужбою спосіб усунення порушення – припинення зобов’язань за договором – є пропорційним допущеному порушенню, оскільки договір був укладений з порушенням закону. Суд також зазначив, що Велика Палата Верховного Суду вже висловила позицію, що у випадку порушень при укладенні договору про закупівлю, такий договір може бути визнаний недійсним. Крім того, суд підкреслив, що держава має право контролю за використанням бюджетних коштів, і лише відповідний орган має повноваження визначати спосіб припинення нецільового використання цих коштів. Суд відмітив, що висновки попередніх судів про непропорційність заходів усунення порушень не є обґрунтованими, оскільки вони не врахували суттєвість виявлених порушень та їх вплив на прозорість і ефективність публічних закупівель.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.
Справа №758/14106/21 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
Предмет спору: ОСОБА_2 оскаржував ухвалу суду першої інстанції про повернення його зустрічного позову до АТ «Універсал Банк» про припинення поруки.
Аргументи суду: Верховний Суд встановив, що апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2, не дослідивши всіх обставин справи. Апеляційний суд не врахував, що ухвала про повернення зустрічного позову була винесена в межах іншої судової справи, пов’язаної з основним позовом. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги, не витребував матеріали справи, в якій було винесено ухвалу про повернення зустрічного позову, та дійшов передчасного висновку про відсутність оскаржуваної ухвали. Верховний Суд наголосив на важливості забезпечення права на апеляційний перегляд справи та ефективного доступу до правосуддя, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд також зазначив, що ухвала про повернення зустрічної позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, посилаючись на постанову об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 1 листопада 2021 року.
Рішення суду: Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Справа №320/6091/24 від 28/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження ТОВ «Стратум Україна» податкових повідомлень-рішень та рішення Державної податкової служби України.
2. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу податкового органу, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій лише в частині одного з податкових повідомлень-рішень. Суд касаційної інстанції вирішив, що суди першої та апеляційної інстанцій не повною мірою дослідили обставини справи щодо конкретного податкового повідомлення-рішення, а саме щодо правомірності його винесення. Для всебічного та об’єктивного розгляду справи в цій частині, її необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині, де суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги ТОВ «Стратум Україна», Верховний Суд залишив їх рішення без змін, погодившись з їх висновками. Це означає, що Верховний Суд підтримав позицію судів нижчих інстанцій щодо інших оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішення ДПС.
3. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій в частині одного податкового повідомлення-рішення та направив справу на новий розгляд, а в іншій частині залишив рішення без змін.
Справа №9901/201/21 від 22/04/2025
Вітаю! Ось детальний аналіз рішення, як ви і просили:
Предметом спору є оскарження ТОВ «НАДРАПРОСТІР» Указу Президента України в частині, який, ймовірно, стосується діяльності компанії.
Велика Палата Верховного Суду, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, виходила з того, що Президент України діяв у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, зокрема, в питаннях національної безпеки та оборони. Суд врахував аргументи щодо важливості захисту національних інтересів, економічної безпеки держави та запобігання загрозам, які можуть виникати у зв’язку з використанням надр. Також, суд взяв до уваги позицію Ради національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України щодо обґрунтованості застосування певних заходів. Суд наголосив на дискреційних повноваженнях Президента у сфері національної безпеки, які дозволяють оперативно реагувати на виклики та загрози. Суд також зазначив, що оскаржуваний Указ Президента був прийнятий на основі всебічного аналізу ситуації та з урахуванням наявної інформації про можливі ризики.
Суд вирішив залишити апеляційну скаргу ТОВ «НАДРАПРОСТІР» без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Справа №916/3011/24 від 23/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є стягнення заборгованості з орендної плати та визнання зобов’язань за договором оренди припиненими у зв’язку з добровільною відмовою від оренди.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення попередніх судів, зазначивши, що добровільна відмова від оренди не призводить до автоматичного припинення договору, а є лише підставою для його розірвання. Суд підкреслив, що ТОВ “АКВАТОРІЯ” повинно було ініціювати процедуру розірвання договору у встановленому порядку, чого зроблено не було. Також, передача багатоквартирних будинків на баланс обслуговуючого кооперативу не є підставою для автоматичного переходу прав на земельну ділянку. Оскільки ТОВ “АКВАТОРІЯ” не довело підстав для звільнення від сплати орендної плати, воно зобов’язане сплатити заборгованість за період, визначений Радою. Суд також врахував, що ТОВ “АКВАТОРІЯ” не заперечувало правильність розрахунку заборгованості, а посилалося лише на припинення орендних правовідносин.
3. Суд задовольнив первісний позов Таїровської селищної ради про стягнення заборгованості з орендної плати та відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ “АКВАТОРІЯ” про визнання зобов’язань за договором оренди припиненими.
Справа №562/2375/21 від 08/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку та ухвали судів попередніх інстанцій щодо засудження особи за ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України.
2. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, змінивши рішення судів попередніх інстанцій. Суд перекваліфікував дії засудженого лише за ч. 2 ст. 342 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, але звільнив від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Водночас, ВС скасував вирок та ухвалу в частині засудження за ч. 2 ст. 345 КК України та призначив новий розгляд у суді першої інстанції, вважаючи, що суди попередніх інстанцій не повною мірою дослідили обставини справи в цій частині. Також, ВС виключив посилання на ст. 70 КК України, ймовірно, через некоректне її застосування судами попередніх інстанцій.
3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, змінив вирок в частині засудження за однією статтею, призначивши покарання з іспитовим строком, а в частині іншої статті – скасував рішення та призначив новий розгляд.
Справа №620/9532/24 від 28/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую це судове рішення.
1. Предметом спору є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.
2. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, зазначив, що згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, індексація пенсії має проводитися шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні. Суд підкреслив, що Порядок проведення перерахунку пенсій, затверджений Кабінетом Міністрів України, в частині, що суперечить цьому закону, не підлягає застосуванню. Також, суд врахував строки звернення до адміністративного суду, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, і обмежив період виплати недоотриманих сум пенсії шістьма місяцями, що передували зверненню до суду. Суд також зазначив, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмежений строком звернення до суду. Суд також взяв до уваги свою попередню практику, в якій наголошувалося на необхідності застосування саме показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії.
3. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, зобов’язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, але обмежив період виплати недоотриманих сум пенсії шістьма місяцями до дати звернення до суду.
Справа №916/4956/24 від 29/04/2025
Доброго дня! Розглянемо справу про забезпечення позову щодо оренди державного майна.
1. Предметом спору є заява ТОВ “Біоенерджі-Вінниця” про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України вчиняти певні дії щодо завантаження рішення про відмову від укладення договору оренди в електронну торгову систему.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили заяву про забезпечення позову, мотивуючи це тим, що вжиті заходи забезпечення позову фактично мають наслідком втручання у процедуру проведення аукціону з передачі державного майна в оренду, що прямо заборонено частиною дванадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Суд зазначив, що всі дії Регіонального відділення Фонду державного майна України щодо укладення договору за результатами аукціону є етапами його проведення. Також, суд вказав на неспівмірність обраного заходу забезпечення позову предмету позову та порушення балансу між правами й інтересами позивача та наслідками впливу таких заходів на права і свободи інших учасників процесу. Суд підкреслив, що забезпечення позову має бути адекватним та не порушувати права інших учасників процесу. Суд врахував попередні висновки Верховного Суду щодо неприпустимості втручання у процедуру проведення аукціонів.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні заяви ТОВ “Біоенерджі-Вінниця” про забезпечення позову.
Справа №903/1311/23 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:
1. Предметом спору є стягнення судових витрат, понесених прокуратурою у зв’язку з переглядом справи в касаційному порядку.
2. Суд касаційної інстанції, задовольняючи заяву про стягнення судових витрат, виходив з того, що прокуратура частково виграла касаційну скаргу, оскільки Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції на користь прокуратури. Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов’язані з переглядом справи в касаційній інстанції, мають бути розподілені на відповідача, оскільки саме його дії призвели до необхідності звернення до суду. Суд зазначив, що оскільки касаційну скаргу прокурора задоволено частково, а рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, залишене в силі, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Вишнівську сільську раду. Суд також врахував, що Вишнівська сільська рада була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але не направила своїх представників і не зверталася з клопотанням про відкладення розгляду справи.
3. Суд постановив задовольнити заяву про стягнення судових витрат та стягнути з Вишнівської сільської ради на користь Рівненської обласної прокуратури 27 290,00 грн витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Справа №240/15137/20 від 28/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.
1. Предметом спору у цій справі є оскарження ТОВ «Діва-Агролан» податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДПС у Житомирській області.
2. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «Діва-Агролан» без задоволення, підтримавши рішення судів попередніх інстанцій. Це означає, що суд погодився з висновками Житомирського окружного адміністративного суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. На жаль, з наданої частини постанови неможливо встановити конкретні аргументи, якими керувався суд, однак, можна припустити, що суди попередніх інстанцій, з якими погодився Верховний Суд, могли враховувати податкові перевірки, докази порушень податкового законодавства, надані податковим органом, та відповідність винесених рішень нормам чинного законодавства. Для більш точного аналізу потрібен повний текст судового рішення.
3. Суд вирішив залишити касаційну скаргу ТОВ «Діва-Агролан» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №580/9406/23 від 28/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу.
2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, керувався тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо строків звернення до суду. Зокрема, суди попередніх інстанцій застосували положення статті 233 Кодексу законів про працю України (КЗпП), в редакції, яка набрала чинності 19.07.2022, що обмежує строк звернення до суду трьома місяцями. Верховний Суд наголосив, що оскільки спірні правовідносини виникли до 19.07.2022, то до них має застосовуватися редакція статті 233 КЗпП, яка діяла до цієї дати і не обмежувала строк звернення до суду у справах про стягнення заробітної плати. Суд також врахував правову позицію, викладену в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, де зазначено, що зміни до статті 233 КЗпП не поширюються на правовідносини, які виникли до 19.07.2022.
3. Суд вирішив касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа №562/2375/21 від 08/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку щодо особи, засудженої за опір працівникові правоохоронного органу та умисне заподіяння йому легких тілесних ушкоджень.
2. Суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу захисника, мотивуючи це тим, що суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, не навів достатніх доказів умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції, як того вимагає диспозиція ч. 2 ст. 345 КК України. Суди попередніх інстанцій не розкрили доказовий зміст письмових доказів та не надали належної оцінки показанням учасників процесу щодо обставин отримання тілесних ушкоджень потерпілим. Водночас, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо доведеності вини особи в опорі працівнику правоохоронного органу (ч. 2 ст. 342 КК України), оскільки вина підтверджується показаннями потерпілого, свідка та іншими доказами, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою. Апеляційний суд, переглядаючи вирок, не усунув цих недоліків, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
3. Верховний Суд змінив судові рішення, скасувавши їх в частині засудження за ч. 2 ст. 345 КК України та призначивши новий розгляд в суді першої інстанції, а також зменшив строк іспитового строку за ч. 2 ст. 342 КК України.
Справа №380/19138/22 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження наказу про проведення позапланової перевірки, припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності та постанови про адміністративне правопорушення, виданих Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) щодо фізичної особи, яка здійснювала будівництво житлового будинку.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, які визнали протиправними дії ДІАМ, мотивуючи це тим, що суди попередніх інстанцій невірно оцінили лист Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) про погодження позапланової перевірки. Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій надали перевагу формальним ознакам листа (тобто, що це лист, а не наказ) без належної оцінки його змісту та суті як управлінського рішення. Верховний Суд підкреслив, що оскільки Мінрегіон є центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва, його лист про погодження перевірки слід розглядати як рішення, що дозволяє проведення перевірки, особливо в умовах воєнного стану, коли такі перевірки потребують особливого дозволу. Суд касаційної інстанції також зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі обставини справи, зокрема, не оцінили встановлені перевіркою порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. Суд касаційної інстанції також послався на те, що відповідно до типової інструкції, управлінським рішенням є будь-яке завдання, визначене посадовою особою або колегіальним органом в межах повноважень та спрямоване на досягнення поставлених цілей.
3. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №381/2977/22 від 23/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є поділ майна колишнього подружжя, а саме земельних ділянок та іншого майна, набутого під час шлюбу.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, оскільки апеляційний суд не перевірив належним чином доводи відповідача (колишнього чоловіка) про те, що майно було придбане за його особисті кошти після фактичного припинення шлюбних відносин, хоча і до офіційного розлучення. Крім того, апеляційний суд не врахував, що деякі земельні ділянки могли припинити своє існування як окремі об’єкти цивільних прав через об’єднання в нову ділянку. Також, суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо поділу земельних ділянок, залишивши спір у цій частині фактично не вирішеним, що є неприпустимим. Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд мав визначити ідеальні частки подружжя у спірному майні, якщо поділ в натурі неможливий.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №902/1177/15 від 21/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є заміна сторони виконавчого провадження, а саме заміна боржника – державного підприємства на його правонаступника – товариство з обмеженою відповідальністю, яке придбало майно цього підприємства в процесі приватизації.
2. Суд касаційної інстанції залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, якими було задоволено заяву державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження. Суд виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю, яке придбало єдиний майновий комплекс державного підприємства в процесі приватизації, є правонаступником майнових прав та обов’язків цього підприємства відповідно до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”. Суд зазначив, що правонаступництво стосується саме покупця об’єкта приватизації, який набуває майнові права приватизованого підприємства. Також суд підкреслив, що державний виконавець має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Суд відхилив доводи скаржника про те, що правонаступництво настає лише після затвердження передавального акта, а також про те, що Закон України “Про приватизацію державного і комунального майна” не регулює питання правонаступництва. Суд також вказав, що висновки Верховного Суду, на які посилався скаржник, не стосуються подібних правовідносин.
3. Суд касаційної інстанції залишив без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Справа №757/357/23-ц від 24/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є стягнення з банку на користь спадкоємця грошових вкладів, процентів, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
2. Суд першої інстанції задовольнив позов, стягнувши з банку на користь спадкоємця суми вкладів, проценти, інфляційні нарахування та 3% річних. Апеляційний суд скасував рішення в частині стягнення процентів за вкладами, оскільки вони вже були нараховані та виплачені. Банк оскаржував рішення, стверджуючи, що свідоцтво про право на спадщину оформлене неналежним чином, а також наполягав на відсутності підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Верховний Суд не погодився з доводами банку, зазначивши, що спадкоємець правомірно отримав свідоцтво про право на спадщину на банківські вклади. Суд також підкреслив, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних не є подвійним стягненням, оскільки це є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов’язання. Додатково, Верховний Суд відхилив посилання банку на воєнний стан як на підставу для звільнення від відповідальності, оскільки банк відмовив у виплаті спадщини з інших причин.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу банку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №120/11159/23 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предметом спору є бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди військовослужбовцю за участь у бойових діях.
Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши протиправною бездіяльність військової частини, оскільки факт участі позивача у бойових діях підтверджується довідкою військової частини, яка не була спростована відповідачем. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи довідку неналежним доказом, оскільки вона не містить конкретних дат участі у бойових діях та не відповідає встановленій формі. Верховний Суд не погодився з апеляційним судом, наголосивши, що довідка є належним доказом, виданим на підставі бойового розпорядження, і відповідальність за її зміст несе командир, який її видав. Суд також зазначив, що недоліки в оформленні документів між військовими частинами не можуть позбавляти військовослужбовця права на отримання винагороди, а надсилання списків є елементом процедури виплати, а не підставою для виникнення права на неї. Верховний Суд підкреслив, що позивач не повинен нести відповідальність за недоліки в організації документообігу між військовими частинами.
Рішення апеляційного суду скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.
Справа №761/21508/13-ц від 23/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є відмова Київського апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення суду першої інстанції про стягнення з неї солідарно з іншими відповідачами заборгованості за кредитним договором.
2. Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, посилаючись на те, що ОСОБА_2 вже брала участь у перегляді цього заочного рішення в апеляційному порядку як правонаступник одного з відповідачів. Верховний Суд не погодився з таким висновком, наголосивши, що ОСОБА_2 є самостійним учасником справи як поручитель за кредитним договором, і її апеляційна скарга стосується її власних інтересів, а не лише інтересів правопопередника. ВС зазначив, що апеляційний суд не врахував, що під час попереднього апеляційного розгляду перевірялись лише доводи в частині вимог інших відповідачів, а не вимог, заявлених безпосередньо до ОСОБА_2 як поручителя. ВС підкреслив, що особа має право оскаржити рішення суду першої інстанції, якщо вважає, що її права порушені, а її доводи не були враховані при розгляді апеляційної скарги іншої особи. ВС вказав на те, що апеляційний суд не розрізнив призначення норм ЦПК України, які врегульовують порядок оскарження заочного рішення суду, та процесуальні права особи, яка його оскаржує, а також порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Справа №916/5400/23 від 23/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов’язання повернути земельну ділянку у зв’язку з систематичною несплатою орендної плати орендарем.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, підтримавши рішення суду першої інстанції, з наступних причин:
* Апеляційний суд невірно застосував статтю 762 Цивільного кодексу України, оскільки орендар не довів повної неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що є необхідною умовою для звільнення від сплати орендної плати.
* Апеляційний суд порушив статтю 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки закриття провадження у зв’язку з погашенням заборгованості після рішення суду першої інстанції є неправомірним.
* Суд касаційної інстанції підкреслив, що систематична несплата орендної плати є самостійною підставою для розірвання договору оренди згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України та статтею 651 Цивільного кодексу України, а сплата боргу після звернення до суду не усуває факту порушення.
* Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд невірно розподілив судові витрати, оскільки позовні вимоги були обґрунтованими.
* Суд касаційної інстанції підкреслив, що для розірвання договору оренди землі достатньо встановити факт систематичної несплати орендної плати, і немає необхідності доводити істотність порушення умов договору.
3. Верховний Суд постановив задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, а також скасувати додаткову постанову апеляційного суду щодо розподілу судових витрат.
Справа №927/1089/23 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую це судове рішення.
1. Предметом спору є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту.
2. У цій справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом до АТ «Укртелеком» та Коропської селищної ради щодо повернення захисної споруди цивільного захисту. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, проте апеляційний суд скасував це рішення. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, частково скасував постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції в частині двох позовних вимог. Оскільки при ухваленні постанови Верховним Судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, прокурор звернувся з клопотанням про ухвалення додаткового рішення. Верховний Суд, керуючись нормами ГПК України та Закону України «Про судовий збір», здійснив розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам, враховуючи сплачені суми судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг. Суд також взяв до уваги, що АТ «Укртелеком» є належним відповідачем за задоволеними позовними вимогами, а апеляційну скаргу було подано в електронній формі, що вплинуло на розмір судового збору.
3. Суд задовольнив клопотання прокурора та здійснив розподіл судових витрат між сторонами.
Справа №914/158/19 від 15/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором підряду, інфляційних втрат та пені.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково не врахував можливий вплив санкцій РНБО, накладених на позивача, на можливість виконання грошових зобов’язань. Апеляційний суд не дослідив, чи підпадає позивач під дію Закону України “Про санкції” та постанови Кабінету Міністрів України №187, яка встановлює мораторій на виконання зобов’язань перед особами, пов’язаними з державою-агресором. Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд мав встановити, чи є позивач кредитором, стосовно якого встановлені обмежувальні заходи, та чи підпадає він під визначення осіб, на яких поширюється дія мораторію. Оскільки апеляційний суд цього не зробив, а касаційний суд не має права встановлювати нові обставини, справу було направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції підкреслив, що для повного та всебічного розгляду справи важливо встановити та проаналізувати сукупність всіх обставин, а їх відсутність не дає змоги розглянути спір у відповідності до вимог законодавства.
3. Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №910/12815/22 від 24/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу між оператором газорозподільної системи та підприємством.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, який відмовив у задоволенні позову оператора газорозподільної системи, мотивуючи це тим, що підприємство не могло користуватися послугами розподілу газу через бойові дії та пошкодження виробничих потужностей. Апеляційний суд встановив, що газопостачання було припинено самим оператором, а виробничі потужності підприємства знаходились на окупованій території та були пошкоджені внаслідок бойових дій. Суд також врахував, що забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи має на меті фізичну доставку газу, яка в даному випадку була неможливою. Суд касаційної інстанції зазначив, що для задоволення касаційної скарги, скаржник повинен був довести, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, чого зроблено не було.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Справа №947/32825/23 від 24/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, яку прокурор намагався оскаржити в касаційному порядку.
2. Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду, відмовивши прокурору у задоволенні касаційної скарги. Фактично, це означає, що суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду про відмову у відкритті провадження. Причини, чому апеляційний суд відмовив у відкритті провадження, з тексту постанови не зрозумілі, але Верховний Суд, перевіривши матеріали, не знайшов підстав для скасування цього рішення. Судді касаційного суду керувалися статтями Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють порядок касаційного оскарження та повноваження суду касаційної інстанції. Відсутність детальної аргументації в резолютивній частині ускладнює розуміння конкретних мотивів, якими керувався Верховний Суд, однак загальний висновок полягає в тому, що апеляційний суд діяв у межах своїх повноважень, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, і касаційний суд не знайшов підстав для втручання.
3. Суд постановив залишити ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Справа №914/2435/19 від 22/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предметом спору є визнання незаконною ухвали Львівської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди.
Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено в задоволенні позову АТ КБ “Приватбанк”. Суд виходив з того, що банк не довів порушення його прав оскаржуваною ухвалою Львівської міськради, оскільки на момент придбання ним нерухомості, інша будівля вже належала ТОВ НВФ “Нью-Трейдінг Львів”, і було погоджено вилучення частини земельної ділянки для обслуговування цієї будівлі. Крім того, у договорі купівлі-продажу не було зазначено кадастрового номера земельної ділянки, що є істотною умовою для переходу права на землю. Суд також зазначив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не гарантує набуття права на землю. Також суд взяв до уваги, що банк придбав нерухомість вже після узгодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами.
Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №911/654/21 від 22/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую це судове рішення для вас.
1. Предметом спору є розподіл судових витрат між сторонами у господарській справі щодо орендної плати за користування державним майном.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які частково задовольнили заяву ТОВ “Преміум Авіа Солюшнз” про розподіл судових витрат. Суд виходив з того, що оскільки Верховний Суд скасував попередні рішення у справі та передав її на новий розгляд, то розподіл судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарг має бути здійснений судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, відповідно до загальних правил розподілу судових витрат. Суд також зазначив, що нездійснення такого розподілу призвело б до порушення принципу відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Доводи ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” про те, що судові витрати мали бути покладені на Регіональне відділення Фонду державного майна України через неправильні дії Фонду, були відхилені, оскільки такі обставини не були встановлені у справі. Суд підкреслив, що переглядає справу як “суд права”, а не “суд факту”, і не переоцінює докази, встановлені судами попередніх інстанцій.
3. Суд залишив касаційну скаргу ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” без задоволення, а додаткове рішення та постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №9901/528/21 від 22/04/2025
Звісно, ось аналіз цього судового рішення:
Предметом спору у справі є оскарження фізичною особою указу Президента України в частині.
Велика Палата Верховного Суду, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходила з того, що Президент діяв у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Суд врахував важливість забезпечення національної безпеки і оборони в умовах воєнного стану, а також широку дискрецію Президента у цій сфері. Суд також зазначив, що оскаржуваний указ не порушує прав та законних інтересів позивача. Крім того, суд взяв до уваги позицію Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України щодо необхідності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного указу. Суд підкреслив, що в умовах воєнного стану пріоритетним є забезпечення національної безпеки, а обмеження прав і свобод, навіть якщо вони і мають місце, є пропорційними та обґрунтованими.
Суд постановив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Справа №160/19883/24 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження бездіяльності Пенсійного фонду щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом індексації із застосуванням відповідних коефіцієнтів.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, зазначив, що згідно із законодавством, перерахунок пенсій має здійснюватися шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Суд підкреслив, що Кабінет Міністрів України не має права встановлювати базову розрахункову величину, оскільки це суперечить самій суті індексації, яка полягає у підтриманні купівельної спроможності громадян. Суд також врахував попередні рішення, якими були встановлені коефіцієнти збільшення середньої заробітної плати для перерахунку пенсій у попередні роки. Тому, на думку суду, Пенсійний фонд діяв протиправно, не застосувавши ці коефіцієнти при перерахунку пенсії позивача. **:** Суд відступив від попередньої практики, вказавши, що Порядок №124 (яким керуються органи ПФУ) суперечить Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
3. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та зобов’язав Пенсійний фонд здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням усіх належних коефіцієнтів індексації.
Справа №908/252/24 від 24/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є стягнення заборгованості з орендної плати, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором оренди нежитлового приміщення.
2. Суд касаційної інстанції залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, якими частково задоволено позов ТОВ “ІНФІНІТІ ГРУП”. Суди встановили, що договір оренди між ТОВ “ІНФІНІТІ ГРУП” та Правобережним відділом освіти було поновлено на підставі статті 764 Цивільного кодексу України, оскільки Відділ освіти продовжував користуватися майном після закінчення строку дії договору, а ТОВ “ІНФІНІТІ ГРУП” не заперечувало проти цього протягом місяця. Суди врахували дії сторін, які свідчили про продовження орендних відносин, зокрема, підписання актів надання послуг, листування щодо орендної плати та використання приміщення. Суд також відхилив аргументи Відділу освіти про відсутність фінансування та повноважень на продовження договору, оскільки ці обставини не звільняють від обов’язку сплатити за фактичне користування майном. Суди зменшили розмір пені, враховуючи обставини справи.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №240/10953/23 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ти просив.
1. Предметом спору є бездіяльність військової частини щодо невиплати військовослужбовцю індексації грошового забезпечення за період з 2016 по 2018 роки та компенсації за затримку виплати цієї індексації.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не повно встановили обставини справи, зокрема, не з’ясували, в якій саме військовій частині позивач проходив службу у спірний період, що є важливим для визначення належного відповідача. Також, суди не дослідили питання щодо можливого виконання попереднього рішення суду у справі між тими ж сторонами щодо індексації за той самий період. Суд наголосив на обов’язку судів всебічно досліджувати докази та встановлювати всі обставини, що мають значення для справи, а також враховувати принцип офіційного з’ясування обставин у адміністративному процесі. Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не вжили всіх заходів для витребування необхідних доказів та не надали їм належної оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи. Крім того, суд касаційної інстанції вказав на необхідність врахування єдиного підходу до застосування строків звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, визначеного Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування обставин справи.
Справа №120/1236/24 від 28/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
Предмет спору у справі – оскарження бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди військовослужбовцю за участь у бойових діях.
Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши протиправною бездіяльність військової частини та зобов’язавши виплатити додаткову винагороду, оскільки факт участі позивача у бойових діях підтверджувався довідкою військової частини, до якої він був відряджений. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи довідку неналежним доказом, оскільки вона не містила конкретних дат участі у бойових діях та не відповідала встановленій формі. Верховний Суд, скасовуючи рішення апеляційного суду, наголосив, що довідка про участь у бойових діях є достатнім доказом, а відповідальність за її достовірність несе командир, який її видав. Верховний Суд також зазначив, що недоліки в оформленні документів між військовими частинами не можуть позбавляти військовослужбовця права на отримання винагороди.
Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Справа №9901/365/21 від 28/04/2025
Доброго дня! Розглянемо рішення Верховного Суду у справі за позовом ТОВ «Інформаційне агентство «Шарій.нет» до Президента України щодо оскарження Указу Президента про застосування санкцій.
Суд відмовив у задоволенні позову ТОВ «Інформаційне агентство «Шарій.нет», залишивши в силі Указ Президента. На жаль, з наданої частини рішення неможливо зрозуміти аргументи суду.
Рішення суду: У задоволенні позову ТОВ «Інформаційне агентство «Шарій.нет» відмовлено.
