СПРАВА БЕНДЕРОВОЇ ПРОТИ СЛОВАЧЧИНИ
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Бендерова проти Словаччини”:
1. **Суть рішення:**
ЄСПЛ встановив, що Словаччина порушила статтю 6 § 1 Європейської конвенції з прав людини через надмірну тривалість цивільного провадження щодо майнового спору, ініційованого матір’ю заявниці. Провадження, яке тривало понад дванадцять років в одному рівні юрисдикції, було визнано необґрунтовано тривалим. Суд постановив, що справедлива сатисфакція в розмірі 500 євро, присуджена Конституційним судом, була недостатньою. ЄСПЛ присудив заявниці 12 500 євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди та 250 євро відшкодування витрат і видатків.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладу історії справи, залучених сторін та деталей представництва.
* **Факти:** У ньому підсумовується фактична основа, включаючи ініціювання цивільного провадження у 2009 році, вступ заявниці у справу як спадкоємиці у 2020 році та встановлення Конституційним судом факту порушення у 2021 році. У ньому зазначається тривалість провадження, відсутність рішення першої інстанції по суті та апеляція, що перебувала на розгляді станом на лютий 2022 року.
* **Право:** У цьому розділі представлено скаргу заявниці відповідно до статті 6 § 1 щодо вимоги “розумного строку”. У ньому розглядаються аргументи Уряду щодо статусу заявниці як жертви та вичерпання внутрішніх засобів правового захисту. Суд посилається на свою усталену практику щодо оцінки обґрунтованості тривалості провадження, враховуючи такі фактори, як складність, поведінка сторін та те, що було поставлено на карту для заявника.
* **Застосування статті 41:** Суд визначає належну компенсацію, яка має бути присуджена заявниці, посилаючись на свою попередню практику.
* **Резолютивна частина:** Суд оголошує заяву прийнятною, констатує порушення статті 6 § 1 і наказує Словаччині виплатити заявниці зазначені суми відшкодування збитків і витрат.
3. **Основні положення для практичного використання:**
* **Статус жертви:** Суд роз’яснює, що спадкоємець, який заявляє про свій намір продовжувати провадження, може скаржитися на всю тривалість цього провадження, починаючи з моменту його ініціювання.
* **Вичерпання внутрішніх засобів правового захисту:** Рішення підтверджує, що повторний звернення до внутрішніх засобів правового захисту не вимагається, якщо початковий засіб правового захисту (в даному випадку, рішення Конституційного суду) не вирішує належним чином порушення, особливо коли присуджена справедлива сатисфакція є непропорційно низькою.
* **Оцінка розумного строку:** Рішення підтверджує критерії оцінки обґрунтованості тривалості провадження: складність справи, поведінка сторін і органів влади та те, що було поставлено на карту для заявника.
* **Недостатня справедлива сатисфакція:** Суд підкреслює, що низький розмір справедливої сатисфакції, присудженої національним судом, може не вважатися достатнім відшкодуванням, особливо коли провадження залишається надмірно тривалим, а національний суд не ухвалив рішення по суті справи.
Сподіваюся, цей аналіз буде корисним!
СПРАВА БОДОРІНА ТА ІНШІ ПРОТИ РУМУНІЇ
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Бодорін та інші проти Румунії” (Перегляд):
ЄСПЛ переглянув своє попереднє рішення від 21 вересня 2023 року після повідомлення румунського уряду про те, що одна із заявниць, пані Мірела-Александра Чуке, померла до винесення первісного рішення. Уряд звернувся з проханням про перегляд, оскільки спадкоємці пані Чуке не повідомили Суд про її смерть і не виявили зацікавленості в продовженні розгляду заяви. Суд погодився з тим, що смерть заявниці, про яку не було відомо на момент винесення первісного рішення, є вирішальним фактом, що виправдовує перегляд відповідно до Правила 80 Регламенту Суду. Оскільки жоден зі спадкоємців не зголосився продовжувати розгляд заяви, Суд вирішив вилучити заяву № 24429/17 зі свого списку справ, фактично анулювавши справедливу сатисфакцію, первісно присуджену померлій заявниці.
Структура рішення є простою: воно починається з процесуальної історії, в якій викладено первісну справу, встановлене порушення та клопотання уряду про перегляд. Потім переходить до розділу “Право”, де викладає аргументи уряду на користь перегляду та цитує відповідні статті Конвенції та Регламенту Суду. Далі йде обґрунтування Суду, в якому пояснюється, чому він задовольняє клопотання про перегляд і зрештою вирішує вилучити заяву. Рішення завершується резолютивною частиною, в якій офіційно оголошується перегляд і вилучення справи. Основною зміною порівняно з попереднім рішенням є вилучення заяви пані Чуке зі списку справ і скасування справедливої сатисфакції, присудженої їй.
Найважливішим аспектом цього рішення є роз’яснення того, як Суд розглядає справи, коли заявник помирає до винесення рішення, а його спадкоємці не виявляють зацікавленості в продовженні розгляду справи. Воно підтверджує, що такі обставини є вагомою підставою для перегляду рішення відповідно до Правила 80 Регламенту Суду. Це рішення підсилює принцип, згідно з яким провадження в Суді в першу чергу призначене для розгляду скарг живих осіб або тих, чиї спадкоємці активно прагнуть продовжувати судову тяганину.
СПРАВА “ГРЕБЕНЮК ПРОТИ УКРАЇНИ”
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Гребенюк проти України”:
1. **Суть рішення:**
ЄСПЛ визнав Україну винною у порушенні статті 2 Європейської конвенції з прав людини через неефективне розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка загрожувала життю пана Гребенюка. Суд підкреслив декілька недоліків у розслідуванні, зокрема недостатню ретельність і оперативність, що підірвало здатність органів влади встановити обставини аварії та ідентифікувати будь-яких відповідальних осіб. Ця справа перегукується з попередніми рішеннями проти України щодо подібних недоліків у розслідуваннях. Суд наголосив, що хоча розслідування не повинні бути успішними в кожному випадку, вони повинні використовувати адекватні засоби для встановлення фактів і потенційного покарання винних. У результаті Суд присудив пану Гребенюку 6 000 євро відшкодування моральної шкоди.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладу історії справи, зазначаючи, що заяву було подано до Суду в листопаді 2023 року і повідомлено українському уряду.
* **Факти:** У цьому розділі коротко описуються дані заявника та відповідна довідкова інформація, що стосується заяви.
* **Право:** Це ядро рішення, в якому основна увага приділяється передбачуваному порушенню статті 2 Конвенції (право на життя).
* Суд роз’яснює, що справа розглядається в рамках процесуальної частини статті 2, яка стосується обов’язку держави проводити ефективне розслідування.
* Він посилається на встановлені принципи щодо ефективних розслідувань, включаючи адекватність, оперативність, залучення сім’ї та незалежність.
* Потім Суд оцінює факти справи, виявляючи недоліки в розслідуванні, які перешкоджали встановленню обставин і відповідальності.
* Суд посилається на аналогічні минулі справи проти України, в яких було виявлено порушення.
* Зрештою, Суд доходить висновку, що розслідування не відповідало критеріям ефективності, що призвело до порушення статті 2.
* **Застосування статті 41:** У цьому розділі розглядається питання справедливої сатисфакції. Суд, посилаючись на свою попередню практику, присуджує заявнику грошову суму за нематеріальну шкоду.
* **Резолютивна частина:** Рішення завершується рішенням Суду, яким заяву визнано прийнятною, констатовано порушення статті 2 та зобов’язано Україну виплатити заявнику 6 000 євро плюс відсотки.
* **Додаток:** Додаток містить зведену таблицю з ключовими деталями заяви, включаючи інформацію про заявника, передісторію справи, ключові питання та присуджену суму.
3. **Основні положення для використання:**
* **Наголос на процесуальному обов’язку:** Рішення підкреслює обов’язок держави проводити ефективні розслідування, навіть у випадках, коли державні агенти безпосередньо не причетні.
* **Критерії ефективного розслідування:** У рішенні повторюються ключові елементи ефективного розслідування: адекватність заходів, оперативність, залучення сім’ї та незалежність. Вони слугують орієнтирами для оцінки якості розслідувань.
* **Вплив недоліків:** У рішенні наголошується, як різні недоліки можуть підірвати ефективність розслідування, перешкоджаючи встановленню фактів і відповідальності.
* **Створення прецеденту:** Суд прямо посилається на попередні справи проти України з аналогічними проблемами, що свідчить про закономірність неефективних розслідувань. Це можна використовувати як посилання в майбутніх аналогічних справах.
* **Справедлива сатисфакція:** Присудження 6 000 євро є орієнтиром для компенсації у справах, що стосуються подібних порушень та обставин.
* **Інформація в додатку:** Додаток містить короткий опис справи і може бути корисним для швидкого розуміння рішення.
СПРАВА “ХОРВАТ І ІНШІ ПРОТИ УГОРЩИНИ”
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі “Хорват та інші проти Угорщини”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Угорщина порушила статтю 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через надмірну тривалість кримінальних проваджень у справах кількох заявників. Суд розглянув п’ять окремих заяв спільно, встановивши, що тривалість проваджень у кожній справі була необґрунтованою. Крім того, Суд встановив порушення щодо інших скарг, поданих деякими заявниками відповідно до Конвенції, посилаючись на свою усталену судову практику. В результаті Суд зобов’язав Угорщину виплатити заявникам визначені суми компенсації за матеріальну та моральну шкоду, а також витрати і видатки.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладу процесуальної історії, зазначаючи, що заяви були подані проти Угорщини відповідно до статті 34 Конвенції.
* **Факти:** У ньому підсумовуються ключові деталі кожної заяви, включаючи скарги заявників на надмірну тривалість кримінальних проваджень.
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати заяви спільно через їхню подібну тематику.
* **Імовірне порушення статті 6 § 1:** Основна частина рішення стосується скарг заявників на те, що тривалість їхніх кримінальних проваджень порушила їхнє право на справедливий розгляд справи протягом розумного строку, як це гарантовано статтею 6 § 1 Конвенції. Суд оцінив обґрунтованість тривалості провадження на основі складності справи, поведінки заявників і органів влади, а також того, що було поставлено на карту для заявників.
* **Інші ймовірні порушення:** Рішення також стосується інших скарг, поданих деякими заявниками, і встановлює додаткові порушення на основі усталеної судової практики Суду.
* **Застосування статті 41:** Суд застосував статтю 41 Конвенції, яка дозволяє йому присуджувати справедливу сатисфакцію потерпілій стороні, якщо внутрішнє право допускає лише часткове відшкодування.
* **Резолютивна частина:** Рішення завершується оголошенням заяв прийнятними, визнанням наявності порушення статті 6 § 1 щодо тривалості провадження та встановленням порушень щодо інших скарг. Воно зобов’язує Угорщину виплатити кожному заявнику конкретні суми як компенсацію.
3. **Основні положення для використання:**
* **Порушення статті 6 § 1:** Ключовим висновком є те, що Угорщина порушила статтю 6 § 1 Конвенції через надмірну тривалість кримінальних проваджень. Це підтверджує важливість своєчасного правосуддя та обов’язок держави забезпечувати, щоб провадження не затягувалися необґрунтовано.
* **Посилання на усталену судову практику:** Рішення посилається на існуючу судову практику Суду, зокрема на справи “Barta and Drajkó v. Hungary”, вказуючи на те, що принципи, застосовані в цій справі, узгоджуються з попередніми рішеннями з аналогічних питань.
* **Компенсація:** У рішенні зазначено суми компенсації, які підлягають виплаті кожному заявнику, що забезпечує відчутний результат і міру збитків, понесених внаслідок порушень.
* **Інші порушення:** Рішення також висвітлює інші порушення Конвенції, вказуючи на те, що права заявників були порушені кількома способами.
**** Це рішення може бути актуальним для України, оскільки підкреслює важливість забезпечення своєчасного та справедливого кримінального провадження, принципу, який є життєво важливим для підтримки верховенства права та захисту прав людини.
СПРАВА “ХРЯПА ПРОТИ УКРАЇНИ”
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Хряпа проти України”:
1. Суть рішення:
ЄСПЛ встановив, що Україна порушила пункт 1 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) та статтю 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Європейської конвенції з прав людини через надмірну тривалість цивільного провадження за участю пана Хряпи та відсутність ефективного внутрішнього засобу юридичного захисту з цього питання. Суд визначив, що тривалість провадження понад вісім років була нерозумною, посилаючись на свою усталену практику у подібних справах. У результаті Суд зобов’язав Україну виплатити заявнику 1200 євро відшкодування моральної шкоди.
2. Структура та основні положення:
* **Процедура:** У цьому розділі викладено походження справи, зазначено, що заяву було подано у 2017 році і що заявника представляв адвокат. Також згадується, що український уряд був повідомлений про цю заяву.
* **Факти:** Цей розділ містить посилання на додану таблицю, що містить інформацію про заявника та інформацію, що стосується заяви.
* **Право:** Це ядро рішення, в якому детально описані передбачувані порушення та обґрунтування Суду:
* Заявник стверджував про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 через нерозумну тривалість цивільного провадження та відсутність ефективного засобу юридичного захисту.
* Суд послався на свої усталені критерії оцінки обґрунтованості тривалості провадження, включаючи складність справи, поведінку сторін та те, що було поставлено на карту для заявника.
* Суд послався на попередню аналогічну справу проти України, “Карнаушенко проти України”, в якій було встановлено порушення.
* Суд дійшов висновку, що тривалість провадження у справі пана Хряпи була надмірною і що він не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту.
* Суд оголосив скарги прийнятними та встановив порушення пункту 1 статті 6 та статті 13.
* **Застосування статті 41:** Цей розділ стосується справедливої сатисфакції. Суд, посилаючись на свою попередню практику, визнав обґрунтованим присудження заявнику суми, зазначеної у додатку (1200 євро).
* **Резолютивна частина:** Суд:
* Оголосив заяву прийнятною.
* Постановив, що було порушено пункт 1 статті 6 та статтю 13.
* Зобов’язав Україну виплатити заявнику 1200 євро протягом трьох місяців, з нарахуванням відсотків у разі несвоєчасної виплати.
* **Додаток:** Ця таблиця містить резюме справи, включаючи дані про заявника, тривалість провадження та присуджену суму.
3. Основні положення для використання:
* **Встановлення порушення:** Ключовим висновком є те, що Суд встановив, що Україна порушила пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції.
* **Розумний строк:** Рішення підкреслює важливість вимоги “розумного строку” в цивільному провадженні та підкреслює, що затримка понад вісім років, ймовірно, буде вважатися надмірною.
* **Ефективний засіб юридичного захисту:** Рішення підкреслює зобов’язання держав надавати ефективні засоби юридичного захисту у зв’язку зі скаргами на тривалість провадження.
* **Справедлива сатисфакція:** Присудження 1200 євро відшкодування моральної шкоди встановлює орієнтир для подібних справ.
* **Посилання на попередню судову практику:** Посилання Суду на справу “Карнаушенко проти України” демонструє послідовність його підходу до справ, що стосуються аналогічних питань в Україні.
**** Це рішення безпосередньо стосується України та висвітлює поточні проблеми з тривалістю судових проваджень та наявністю ефективних засобів юридичного захисту в українській правовій системі. Це особливо актуально для українців, які беруть участь у судових провадженнях, та для тих, хто прагне зрозуміти свої права відповідно до Європейської конвенції з прав людини.
СПРАВА МУРАДВЕРДІЄВ ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі Мурадвердієв проти Азербайджану:
Європейський суд з прав людини встановив, що Азербайджан порушив статтю 5, параграфи 1 і 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Заявник, пан Мурадвердієв, скаржився на незаконне затримання та відсутність обґрунтування його досудового тримання під вартою. Суд встановив, що незадокументоване затримання пана Мурадвердієва 20 червня 2013 року з 9:30 до 19:00 становило порушення статті 5 § 1. Крім того, Суд встановив порушення статті 5 § 3 через те, що національні суди не надали достатніх підстав для застосування досудового тримання під вартою. Заявнику було присуджено 3900 євро за нематеріальну шкоду та 500 євро за судові витрати.
**Структура та основні положення рішення**
Рішення структуровано у стандартному форматі ЄСПЛ, починаючи з процедури, що описує, як справу було передано до Суду. Далі підсумовуються факти справи, представлені заявником. Суть рішення полягає в розділі “Право”, де Суд оцінює заявлені порушення Конвенції.
* **Порушення статті 5 § 1:** Суд посилається на свою усталену практику, наголошуючи на тому, що будь-яке позбавлення волі має бути законним і захищати осіб від свавілля. Він цитує попередні справи проти Азербайджану, де були виявлені подібні порушення. Ключовим висновком тут є те, що затримання заявника було “незадокументованим”, що робить його незаконним відповідно до статті 5 § 1.
* **Порушення статті 5 § 3:** Суд також посилається на свою усталену практику щодо вимоги наявності достатніх підстав для досудового тримання під вартою. Він робить висновок, що національні суди не надали цих підстав, тим самим порушивши статтю 5 § 3.
* **Інші скарги:** Суд зазначає, що він розглянув основні правові питання і не потребує окремого рішення щодо інших скарг, поданих заявником.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присуджує заявнику компенсацію за нематеріальну шкоду та судові витрати.
**Основні положення для використання**
* **Незадокументоване затримання:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким будь-яке затримання має бути належним чином задокументовано. Це має вирішальне значення для запобігання свавільному позбавленню волі.
* **Обґрунтування досудового тримання під вартою:** Рішення підкреслює зобов’язання національних судів надавати чіткі та достатні підстави для призначення досудового тримання під вартою. Це гарантує, що такі заходи не застосовуються свавільно та підлягають належній перевірці.
* **Посилання на усталену практику:** Посилання Суду на попередні справи проти Азербайджану свідчить про закономірність подібних порушень, що може бути використано в майбутніх справах проти цієї країни.
Це рішення є важливим, оскільки воно доповнює корпус прецедентного права щодо порушень прав людини в Азербайджані, особливо щодо незаконного затримання.
СПРАВА «ОЛІЩУК ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
Добре, ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі «Оліщук та інші проти України», адаптований для журналістського використання:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Україну винною у порушенні статті 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку) та статті 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд постановив, що тривалість кримінального провадження проти заявників була надмірною та необґрунтованою. Крім того, заявники не мали доступу до ефективного засобу юридичного захисту для оскарження тривалості цих проваджень в Україні. Суд об’єднав три заяви у зв’язку зі схожістю предмета. У результаті Суд зобов’язав Україну виплатити заявникам певні суми в якості компенсації матеріальної та моральної шкоди.
**2. Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладення процесуальної історії, зазначаючи, що заяви були подані відповідно до статті 34 Конвенції і що український уряд був повідомлений.
* **Факти:** У цьому розділі коротко згадується додаток, який містить перелік заявників та відповідні деталі їхніх заяв.
* **Право:**
* **Об’єднання заяв:** Суд вирішив розглядати заяви спільно через їхню схожу тематику.
* **Імовірне порушення статті 6 § 1 та статті 13:** Це є ядром рішення. Суд посилався на свою усталену практику, зокрема на справу «Нечай проти України», яка стосувалася подібних питань. Він встановив, що тривалість провадження була надмірною і що заявникам не було надано ефективного засобу юридичного захисту.
* **Застосування статті 41:** Суд визначив розмір компенсації, яка має бути виплачена кожному заявнику, посилаючись на свою попередню практику (справа «Бевз проти України») як на орієнтир.
* **Резолютивна частина:** Рішення завершується рішенням Суду:
* Заяви об’єднано.
* Заяви є прийнятними.
* Було порушення статті 6 § 1 та статті 13.
* Україну зобов’язано виплатити зазначені суми відшкодування збитків, а також відсотки у разі несвоєчасної виплати.
* **Додаток:** Додаток містить детальний перелік заяв, включаючи імена заявників, дати народження, деталі провадження та суми, присуджені до виплати.
**3. Основні положення для використання:**
* **Порушення статті 6 § 1 (розумний строк):** Ключовим висновком є те, що Україна не забезпечила проведення кримінального провадження проти заявників протягом розумного строку. Це підкреслює важливість своєчасного здійснення правосуддя.
* **Порушення статті 13 (ефективний засіб юридичного захисту):** Рішення підкреслює відсутність ефективного внутрішнього засобу юридичного захисту для оскарження заявниками надмірної тривалості провадження. Це підкреслює необхідність доступних та ефективних механізмів для осіб, які прагнуть отримати відшкодування за порушення їхніх прав.
* **Компенсація:** Конкретні суми, присуджені кожному заявнику (детально описані в додатку), забезпечують відчутну міру збитків, завданих внаслідок порушень.
* **Посилання на попередню практику:** Рішення посилається на попередні справи («Нечай проти України», «Бевз проти України»), вказуючи на те, що Суд застосовує встановлені принципи та стандарти у своїй оцінці.
* **Одностайне рішення:** Рішення було одностайним, що посилює авторитет і переконливість рішення.
**** Це рішення безпосередньо стосується України та висвітлює поточні проблеми з тривалістю судових проваджень та наявністю ефективних засобів юридичного захисту в країні. Ця інформація може бути особливо актуальною для українців, які беруть участь у судових провадженнях, або для тих, хто працює над судовою реформою.
СПРАВА “ШПІТАЛЬНИК ТА АРТЮХ ПРОТИ УКРАЇНИ”
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі *”Шпітальник та Артюх проти України”*:
**Суть рішення:**
ЄСПЛ встановив порушення Україною статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через непропорційні санкції, накладені на заявників у митних справах. Заявники скаржилися на конфіскацію незадекларованої готівки та накладення штрафів, стверджуючи, що ці санкції були надмірними. Суд погодився, посилаючись на свої попередні рішення з аналогічних питань, і дійшов висновку, що сукупне покарання у вигляді конфіскації та штрафів поклало на заявників непропорційний тягар. Суд присудив заявникам відшкодування матеріальної шкоди, а також витрат і видатків.
**Структура та основні положення:**
Рішення починається з опису процесуальної історії, в якому викладено заяви, подані Шпітальником та Артюхом проти України. Далі стисло викладаються факти справи, після чого йдеться про правовий аналіз. Суд вирішив об’єднати дві заяви у зв’язку з їхньою подібною тематикою. Основна частина рішення стосується передбачуваного порушення статті 1 Протоколу № 1, зосереджуючись на принципі пропорційності санкцій, пов’язаних з митними порушеннями. Суд послався на свою попередню судову практику, зокрема на справу *«Яремійчук та інші проти України»*, яка стосувалася аналогічних питань. Рішення завершується застосуванням статті 41 Конвенції, що стосується справедливої сатисфакції для заявників, присудженням відшкодування матеріальної шкоди, а також витрат і видатків.
**Ключові положення для практичного застосування:**
* **Непропорційні санкції:** Головний висновок полягає в акценті на принципі пропорційності у митних санкціях. ЄСПЛ підтвердив, що, хоча держави мають право забезпечувати дотримання митних правил, накладені санкції мають бути пропорційними правопорушенню.
* **Конфіскація та штрафи:** У рішенні наголошується, що поєднання конфіскації незадекларованої готівки та накладення штрафу може вважатися непропорційним тягарем, що порушує статтю 1 Протоколу № 1.
* **Посилання на попередню судову практику:** Рішення посилається на справу *«Яремійчук та інші проти України»*, що свідчить про те, що ЄСПЛ послідовно застосовує подібні принципи у справах, пов’язаних з непропорційними митними санкціями в Україні.
* **Справедлива сатисфакція:** Підхід Суду до справедливої сатисфакції також заслуговує на увагу. Визнаючи порушення, Суд також зазначив, що це встановлення не означає, що заявники не повинні нести жодної відповідальності за порушення ними внутрішнього законодавства, яке вони вчинили, не задекларувавши готівку.
**** Це рішення важливе для України, оскільки воно підкреслює необхідність для української влади переглянути та, можливо, переглянути свої митні правила та практику застосування санкцій, щоб забезпечити дотримання принципу пропорційності відповідно до Європейської конвенції з прав людини. Воно також створює чіткий прецедент для аналогічних справ, пов’язаних з непропорційними санкціями у митних справах.
СПРАВА ŢÎBÎRNĂ ТА ІНШІ ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА
Ось аналіз рішення у справі Ţîbîrnă та інші проти Республіки Молдова.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення щодо невиконання остаточного судового рішення на користь групи заявників проти приватних боржників у Молдові. Ключовим питанням було ймовірне неналежне виконання державним агентом ухвали про арешт, що призвело до відчуження активів боржників і, як наслідок, до неможливості виконання судового рішення. Заявники стверджували, що ця бездіяльність порушує їхні права за статтею 6 § 1 Конвенції (право на справедливий суд) та статтею 1 Протоколу № 1 (захист майна). Суд встановив порушення цих статей щодо деяких заявників, визначивши, що дії влади безпосередньо вплинули на провадження щодо виконання. Хоча деякі заявники були виключені через процедурні питання, Суд присудив кожному з решти заявників по 1000 євро відшкодування моральної шкоди, але не присудив жодної компенсації матеріальної шкоди або витрат і видатків через відсутність підтверджуючих документів.
Рішення структуроване наступним чином: воно починається з процедури, де викладено походження справи та представництво. Далі представлені факти, детально описані інвестиції заявників у шахрайську компанію, кримінальне провадження проти директора компанії та невиконання рішення через дії корумпованого слідчого. Далі рішення переходить до правового аналізу, розглядаючи ймовірні порушення статті 6 § 1 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1. Воно розглядає прийнятність заяви, вичерпання внутрішніх засобів правового захисту та відповідальність держави за виконання рішень проти приватних боржників. Нарешті, воно розглядає застосування статті 41 Конвенції щодо справедливої сатисфакції, включаючи матеріальну та моральну шкоду, а також витрати та видатки. Рішення містить додатки зі списком заявників, їхніми даними та статусом їхніх заяв.
Найважливішими положеннями цього рішення є ті, що стосуються відповідальності держави за виконання рішень навіть проти приватних осіб. Суд підкреслює, що держава має позитивне зобов’язання забезпечити правову базу, яка дозволяє особам стягувати суми, присуджені судовими рішеннями. Хоча це не є зобов’язанням щодо результату, держава може бути притягнута до відповідальності, якщо порушення з боку її органів влади негативно впливають на провадження щодо виконання. У цій справі дії слідчого, державного агента, безпосередньо призвели до відчуження активів, що унеможливило виконання рішення та зумовило відповідальність держави за Конвенцією.
СПРАВА “ВОРОШИЛО ПРОТИ УКРАЇНИ”
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Ворошило проти України”:
1. **Суть рішення:**
ЄСПЛ встановив, що Україна порушила статтю 6 § 1 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд. Заявник, Едуард Анатолійович Ворошило, скаржився на те, що його не було належним чином повідомлено про апеляцію, подану протилежною стороною у його справі щодо стягнення кредитної заборгованості. Оскільки українські суди розглянули апеляцію, не забезпечивши інформування Ворошило та надання йому можливості відповісти, ЄСПЛ постановив, що йому було відмовлено у справедливому судовому розгляді та рівності сторін. Суд посилався на свою попередню судову практику з аналогічних питань, особливо щодо недоліків у повідомленні. У результаті Ворошило було присуджено 500 євро відшкодування збитків.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення починається з викладення історії справи, зазначаючи, що заяву було подано до Суду 7 лютого 2023 року, і про це було повідомлено Уряду України.
* **Факти:** У цьому розділі коротко згадується, що дані заявника та відповідна інформація викладені в додатковій таблиці.
* **Право:** Це є серцевиною рішення, в якому основна увага приділяється ймовірному порушенню статті 6 § 1 Конвенції.
* Суд повторює ключові принципи справедливого судового розгляду, включаючи змагальний характер провадження та принцип рівності сторін.
* Він підкреслює, що сторони повинні мати можливість знати та коментувати подання іншої сторони, включаючи апеляції.
* Суд посилається на попередні справи проти України (“Стріжак проти України” та “Лазаренко та інші проти України”), в яких було встановлено аналогічні порушення.
* На підставі відсутності доказів належного повідомлення Суд робить висновок, що Україна не дотрималася принципу рівності сторін.
* **Застосування статті 41:** У цьому розділі розглядається питання справедливої сатисфакції. Суд, враховуючи деталі справи та свою практику, вважає обґрунтованим присудити заявнику 500 євро.
* **Резолютивна частина:** Рішення завершується одностайним рішенням Суду:
* Оголошує заяву прийнятною.
* Постановляє, що статтю 6 § 1 було порушено.
* Зобов’язує Україну виплатити заявнику 500 євро протягом трьох місяців з нарахуванням відсотків на будь-яку прострочену виплату.
* **Додаток:** Таблиця підсумовує ключові деталі заяви, включаючи інформацію про заявника, характер спору, дати судових засідань, конкретне порушення (неналежне повідомлення), відповідну судову практику та присуджену суму.
3. **Основні положення для використання:**
* **Принципи справедливого судового розгляду:** Рішення підсилює основоположні принципи справедливого судового розгляду, зокрема право бути поінформованим про провадження та принцип рівності сторін.
* **Обов’язок повідомлення:** Воно підкреслює обов’язок національних судів забезпечувати належне повідомлення сторін про апеляції та надання їм можливості відповісти.
* **Прецедент:** Посилання на попередні справи проти України (“Стріжак” і “Лазаренко”) встановлює чіткий прецедент для аналогічних недоліків у повідомленні.
* **Рівність сторін:** Рішення підкреслює, що позбавлення сторони можливості коментувати апеляцію підриває рівність сторін та справедливість провадження.
* **Справедлива сатисфакція:** Відносно невелика сума відшкодування в розмірі 500 євро є орієнтиром для відшкодування збитків у справах, пов’язаних з аналогічними процесуальними порушеннями.
**** Це рішення є важливим для України, оскільки воно висвітлює повторювану проблему в її судовій системі щодо повідомлення сторін у судовому процесі. Воно слугує нагадуванням про зобов’язання України відповідно до Європейської конвенції з прав людини забезпечувати дотримання стандартів справедливого судового розгляду.
