Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору у цій справі є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням встановлених коефіцієнтів збільшення середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та зобов’язання провести таку індексацію.
2. Верховний Суд, розглядаючи справу, зазначив, що індексація пенсії є невід’ємною складовою частиною пенсійних виплат, спрямованою на підтримання купівельної спроможності громадян в умовах інфляції. Суд підкреслив, що Кабінет Міністрів України не має права встановлювати базову розрахункову величину для індексації, оскільки це суперечить Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Суд відступив від попередньої позиції щодо застосування положень Порядку №124 в частині, що суперечить Закону № 1058-IV, наголосивши, що при перерахунку пенсії має використовуватись показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався при призначенні пенсії. Водночас, суд врахував строки звернення до суду, зазначивши, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і обмежене шестимісячним строком звернення до суду. Суд також зазначив, що у випадку, якщо суми індексації фактично не нараховувалися, то відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, визнавши протиправною відмову у проведенні індексації пенсії з певної дати та зобов’язавши здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням встановлених коефіцієнтів, але лише в межах шестимісячного строку звернення до суду.
