Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, на якій самочинно збудовано нежитлову будівлю, та визнання недійсними правочинів, пов’язаних із цією будівлею.
2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, керувався такими основними аргументами:
* Вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на самочинно збудоване майно є неналежним способом захисту права власності на земельну ділянку, оскільки не вирішує юридичну долю самочинного будівництва та не відновлює єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Належним способом захисту в такому випадку є вимога про знесення самочинного будівництва або про визнання права власності на нього.
* Спір щодо визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки випливає з корпоративних правовідносин.
* Вимоги про зобов’язання повернути земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію обтяження також підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки сторонами цих правовідносин є юридичні особи.
* Суд зазначив, що пред’явлення вимог до особи, яка вже не є власником самочинного майна, є неналежним способом захисту, оскільки не відновлює право територіальної громади.
3. Суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення: відмовив у задоволенні позову до фізичної особи (ОСОБА_1) про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на самочинно збудоване майно, а провадження у справі в частині позовних вимог до юридичних осіб (ТОВ «Спортивно-оздоровчий клуб на Видубичах» та ТОВ «Стройінвест Груп») закрив.
: У цій справі Верховний Суд відступив від правового висновку, викладеного у попередньому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, щодо належного способу захисту у справах про самочинне будівництво. Суд вказав, що неналежною є вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, а також вимога про припинення права власності.
