Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених

Аналіз проекту закону:

Аналіз проекту Закону України про внесення змін до Закону “Про наукову і науково-технічну діяльність”

Суть проекту: Цей проект закону спрямований на удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері наукової та науково-технічної діяльності, зокрема, щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених. Він вводить нові поняття, такі як “відкрита наука” та “дослідницькі дані”, а також визначає порядок створення та функціонування Реєстру дослідницької інфраструктури. Крім того, законопроект передбачає додаткові права та обов’язки для наукових установ та вчених, а також встановлює вимоги до доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури. Зміни торкаються і питань фінансування наукової діяльності, зокрема, підтримки молодих вчених. Удосконалюються положення щодо центрів колективного користування науковим обладнанням та національних наукових центрів.
Структура та основні положення:

• Розділ I: Вносить зміни до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
  • Стаття 1: Зміни до статті 1 Закону:
    • Додаються нові визначення: “відкрита наука”, “відкритий доступ”, “дослідницькі дані”, “науковий керівник наукового (науково-технічного) проекту” та інші.
    • Уточнюються визначення “дослідницька інфраструктура”, “науковий результат”, “наукові дослідження” та ін.
    • Виключається визначення “державна дослідницька інфраструктура”.
  • Стаття 2: Зміни до статті 5 Закону:
    • Доповнення частини другої пунктами щодо права на безоплатний доступ до Реєстру дослідницької інфраструктури та доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури.
    • Доповнення частиною четвертою про відповідальність вченого за повноту і достовірність опублікованих результатів.
  • Стаття 3: Зміни до статті 6 Закону:
    • Доповнення частиною сьомою щодо призначення наукового керівника наукового (науково-технічного) проекту та його повноважень.
  • Стаття 4: Зміни до статті 7 Закону:
    • Уточнення обов’язків наукових установ щодо утримання, збереження та розвитку дослідницької інфраструктури, забезпечення відкритого доступу до результатів наукових досліджень та ін.
    • Надання науковим установам права відбирати на конкурсних засадах докторів філософії/докторів мистецтва для проведення постдокторантських наукових досліджень.
  • Стаття 5: Доповнення статтею 12-1 “Дослідницька інфраструктура”:
    • Визначення суб’єктів дослідницької інфраструктури.
    • Порядок формування переліків об’єктів дослідницької інфраструктури та їх оприлюднення.
    • Створення та функціонування Реєстру дослідницької інфраструктури.
    • Умови використання об’єктів дослідницької інфраструктури суб’єктами наукової діяльності.
    • Вимоги до регламенту доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури.
    • Класифікація дослідницької інфраструктури за місцем розташування та формою власності.
  • Стаття 6: Зміни до статей 13 і 14 Закону:
    • Викладення в новій редакції положень щодо центрів колективного користування науковим обладнанням та національних наукових центрів.
  • Стаття 7: Зміни до статті 15 Закону:
    • Викладення частини другої щодо фінансової підтримки наукової і науково-технічної діяльності державних ключових лабораторій
  • Інші зміни: Коригування термінології, доповнення прав та обов’язків суб’єктів наукової діяльності, уточнення порядку фінансування та управління науковою діяльністю.
• Розділ II: “Прикінцеві положення” – визначає терміни набрання чинності законом та заходи щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Ключові положення та важливі зміни:

• Для законодавців:
  • Необхідність узгодження термінології та положень законопроекту з іншими нормативно-правовими актами у сфері наукової діяльності та інтелектуальної власності.
  • Визначення джерел фінансування для створення та ведення Реєстру дослідницької інфраструктури.
  • Оцінка впливу запропонованих змін на розвиток наукової сфери та інноваційної діяльності в Україні.
• Для експертів:
  • Аналіз відповідності положень законопроекту європейським стандартам та рекомендаціям у сфері відкритої науки та дослідницької інфраструктури.
  • Оцінка практичної реалізованості вимог до відкритого доступу до наукових результатів та дослідницьких даних з урахуванням питань захисту інтелектуальної власності та конфіденційності.
  • Проведення експертизи критеріїв включення об’єктів до Реєстру дослідницької інфраструктури.
• Для бізнесу:
  • Можливість використання об’єктів дослідницької інфраструктури для проведення наукових досліджень та розробок на договірних умовах.
  • Доступ до інформації про наукові результати та дослідницькі дані, що може сприяти розвитку інноваційних продуктів та технологій.
  • Участь у фінансуванні та управлінні центрами колективного користування науковим обладнанням.
• Для громадян:
  • Розширення доступу до наукової інформації та результатів досліджень.
  • Можливість участі у наукових проектах та ініціативах.
  • Підвищення якості освіти та наукових послуг.

Аналіз інших документів:

Аналіз документів щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

1. Лист Міністерства освіти і науки України

Позиція: Міністерство освіти і науки України (МОН) підтримує проєкт закону. Це випливає з того, що у листі надається детальна інформація про необхідні підзаконні акти, які потрібно буде розробити або змінити у разі прийняття законопроєкту.
Основні положення:

• Необхідність розробки нових підзаконних актів: У разі ухвалення закону, потрібно буде розробити 7 постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють різні аспекти наукової діяльності, а саме:
• Положення про конкурсні наукові програми для постдокторантів.
• Критерії формування переліків об’єктів дослідницької інфраструктури.
• Положення про Реєстр дослідницької інфраструктури та порядок включення об’єктів до нього.
• Порядок утворення національних консорціумів дослідницьких інфраструктур.
• Умови сплати внесків за входження української інфраструктури до міжнародних мереж.
• Положення про національний науковий центр.
• Порядок формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки.
• Необхідність внесення змін до існуючих актів: Також потрібно внести зміни до 9 постанов Кабінету Міністрів України, серед яких:
• Питання центрів колективного користування науковим обладнанням.
• Утворення Ідентифікаційного комітету з питань науки.
• Діяльність Національного фонду досліджень України.
• Питання державних ключових лабораторій.
• Утворення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
• Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему.
• Типове положення про раду молодих вчених при органах виконавчої влади.
• Склад Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

Важливість для зацікавлених сторін: Ця інформація важлива для розуміння обсягу роботи, яку необхідно буде виконати для реалізації закону, а також для оцінки потенційного впливу на наукову сферу, оскільки нові та змінені нормативні акти визначатимуть правила гри для дослідницьких інфраструктур, молодих вчених та інших учасників наукового процесу.

2. Фінансово-економічні розрахунки до проєкту Закону

Позиція: Документ підтримує проєкт закону, обґрунтовуючи необхідність його реалізації для розвитку науки та інновацій, а також представляє фінансові розрахунки для забезпечення його виконання.
Основні положення:

• Період реалізації: Початок реалізації акта – 2023 рік.
• Стратегічні цілі та показники результату:
  • Збільшення кількості вчених, на яких поширюється дія акта.
  • Підвищення рівня поінформованості суб’єктів господарювання та фізичних осіб з основних положень акта.
  • Збільшення кількості вчених та суб’єктів господарювання, які займаються дослідженнями на конкурентоздатній інфраструктурі.
  • Збільшення частки витрат на наукові роботи у ВВП.
  • Збільшення чисельності українських вчених, які беруть участь у міжнародних дослідженнях.
• Бюджетна програма: Реалізація акта планується в межах бюджетної програми Міністерства освіти і науки України (загальнодержавні видатки та кредитування).
• Загальна вартість публічної послуги: Загальна вартість становить близько 1,190,006,7 тис. грн щороку з 2023 по 2026 рік.
• Джерела фінансування: Витрати покриваються за рахунок коштів державного бюджету.
• Питання щодо потреби проведення зведених фінансово-економічних розрахунків:
• Державна підтримка та допомога.
• Оплата праці працівників бюджетних установ.
• Придбання, передача, списання майна.
• Здійснення публічних закупівель.
• Розробка веб-сайтів, онлайн-систем, реєстрів.
• Проведення комунікаційних заходів.
• Зміни у видатках на зв’язок, комунальні послуги, оренду.
• Введення, зміна чи скасування податків, зборів.
• Вплив на обсяг державного боргу.
• Передача повноважень на здійснення видатків між бюджетами.

Базові показники:

• Кількість заінтересованих сторін: розробники, вчені, винахідники, бізнес, інноваційні структури, венчурні компанії та інвестори.
• Прямі та непрямі витрати: не розписані за показниками.

Видатки та доходи бюджету:

• Збільшення видатків на наукову та науково-технічну діяльність, забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, міжнародне співробітництво, діяльність на антарктичній станції, діяльність у сфері охорони здоров’я, будівництва, агропромислового комплексу, засобів масової інформації, науки у Національній академії наук України.
• Доходи бюджету не змінюються.

Обґрунтування та припущення:

• Реалізація акта не впливатиме на розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію.
• Впливатиме на створення сприятливих умов для наукової діяльності, розбудову дослідницьких інфраструктур та сприяння міжнародному партнерству.
• Відсутні гендерні, корупційні та дискримінаційні ризики.
• Не потребує відкриття нової бюджетної програми та фінансується в рамках існуючих програм.

Важливість для зацікавлених сторін: Документ надає детальну інформацію про фінансові аспекти реалізації закону, що важливо для оцінки його економічної доцільності та потенційного впливу на різні сфери.

3. Подання проєкту Закону Кабінетом Міністрів України

Позиція: Кабінет Міністрів України є ініціатором та повністю підтримує проєкт закону, подаючи його на розгляд до Верховної Ради.
Основні положення:

• Кабінет Міністрів України подає проєкт Закону України “Про внесення змін до Закону ‟Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених” до Верховної Ради України.
• Міністр освіти і науки Лісовий Оксен Васильович представлятиме проєкт Закону у Верховній Раді.

Важливість для зацікавлених сторін: Цей документ підтверджує підтримку законопроєкту з боку виконавчої влади, що є важливим фактором для його успішного проходження у парламенті.

4. Проєкт Постанови Верховної Ради України

Позиція: Документ свідчить про намір Верховної Ради України розглянути та прийняти за основу проєкт закону.
Основні положення:

• Пропонується прийняти за основу проєкт Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених”.
• Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій доручається доопрацювати законопроєкт з урахуванням зауважень і пропозицій та внести його на розгляд у другому читанні.

Важливість для зацікавлених сторін: Цей документ є важливим етапом у законодавчому процесі, показуючи, що проєкт закону має підтримку в парламенті та буде розглянутий більш детально.

5. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України

Позиція: Управління висловлює низку зауважень та пропозицій щодо законопроєкту, що вказує на необхідність його доопрацювання, але не виступає проти його прийняття.
Основні положення:

• Мета законопроєкту: Удосконалення норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо створення умов для діяльності суб’єктів дослідницької інфраструктури.
• Зауваження:
• Неузгодженість щодо діяльності державного господарського об’єднання, яке може приймати рішення про створення державної дослідницької інфраструктури.
• Нечітке визначення понять «наукові послуги» та «науково-технічні послуги».
• Неузгодженість щодо закріплення майна за науковими установами на основі права оперативного управління.
• Неузгодженість щодо форми власності дослідницької інфраструктури (відсутність комунальної власності).
• Звуження кола осіб, які можуть передавати наукове обладнання.
• Недостатньо чіткі формулювання, що порушують принцип правової визначеності (наприклад, «близьке географічне розташування», «забезпечити наявність необхідних умов для доступу до наукового обладнання»).
• Некоректне формулювання «дотримання вимог міжнародного законодавства».
• Недостатня повнота регулювання окремих питань (наприклад, не визначено адміністратора та держателя Реєстру дослідницьких інфраструктур).
• Техніко-юридичні недоліки (невикористані терміни, невластиві терміни, розташування визначень в різних статтях).

Важливість для зацікавлених сторін: Цей висновок є важливим для законодавців, оскільки вказує на конкретні недоліки законопроєкту, які необхідно виправити для забезпечення його якості та ефективності. Експертні зауваження допомагають уникнути правової невизначеності та забезпечити узгодженість із чинним законодавством.

6. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

Позиція: Комітет з питань бюджету підтримує законопроєкт з урахуванням впливу на показники державного бюджету, але за умови, що реалізація положень здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік.
Основні положення:

• Вплив на бюджет: Законопроєкт має вплив на показники державного бюджету.
• Фінансування: Реалізація положень законопроєкту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів державного бюджету, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів на наукову і науково-технічну діяльність.
• Відсутність додаткових видатків: Реалізація положень законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Важливість для зацікавлених сторін: Цей висновок підтверджує фінансову обґрунтованість законопроєкту та вказує на те, що його реалізація не потребуватиме додаткового навантаження на бюджет, що важливо для його підтримки в парламенті.

7. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу

Позиція: Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу вважає, що проєкт Закону не суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та праву Європейського Союзу, однак потребує доопрацювання для дотримання принципу правової визначеності.
Основні положення:

• Відповідність Угоді про асоціацію: Проєкт Закону охоплюється статтею 374 Глави 9 «Співробітництво у сфері науки та технологій» Розділу IV «Економічне та галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
• Сумісність з правом ЄС: Запропоновані зміни не суперечать європейській практиці та відповідають цілям наукового розвитку та зміцнення наукового потенціалу.
• Необхідність доопрацювання: Проєкт Закону потребує доопрацювання з метою дотримання принципу правової визначеності, зокрема в контексті термінологічної єдності (наприклад, визначення понять «наукові послуги» та «науково-технічні послуги»).

Важливість для зацікавлених сторін: Цей висновок є важливим для забезпечення відповідності законопроєкту європейським стандартам та зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію. Він вказує на необхідність уточнення термінології для уникнення правової невизначеності.

8. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

Позиція: Комітет підтримує проєкт Закону та рекомендує Верховній Раді України прийняти його у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.
Основні положення:

• Мета законопроєкту: Удосконалення норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо створення умов для діяльності суб’єктів дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.
• Основні зміни у підготовленій редакції:
• Доповнення та уточнення визначень ключових термінів (відкритий доступ, відкрита наука, науковий керівник, наукові дослідження, принципи ЕАІК).
• Розширення прав вченого та введення його відповідальності за результати досліджень.
• Надання науково-педагогічним працівникам права бути науковими керівниками наукових проєктів.
• Встановлення обов’язків наукової установи щодо утримання та розвитку дослідницької інфраструктури, забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень.
• Надання науковим установам права відбирати постдокторантів на конкурсних засадах.
• Визначення суб’єктів дослідницької інфраструктури, мети створення Реєстру дослідницької інфраструктури, видів дослідницької інфраструктури та зобов’язань суб’єктів державної та комунальної форми власності.
• Уточнення завдань центру колективного користування науковим обладнанням.
• Визначення порядку надання статусу національного наукового центру.
• Уточнення джерел фінансування державних ключових лабораторій.
• Розширення діяльності ради молодих вчених.
• Впровадження принципів відкритої науки.
• Уточнення порядку формування державного замовлення на науково-технічні розробки.

Результати розгляду пропозицій: З 138 пропозицій та поправок відхилено 35, враховано 74, враховано частково 23, враховано редакційно 6.

Важливість для зацікавлених сторін: Цей висновок є ключовим, оскільки він відображає позицію профільного комітету Верховної Ради, який рекомендує прийняти законопроєкт з урахуванням внесених змін. Він також надає уявлення про основні положення законопроєкту та зміни, які були внесені в процесі його підготовки.

9. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації

Позиція: Комітет підтримує вдосконалення державної політики стосовно надання державної підтримки молодим вченим, однак вважає, що законопроєкт потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.
Основні положення:

• Предмет розгляду: Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених».
• Зауваження до законопроєкту:
• Відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні електронні реєстри» (далі – Закон) публічний електронний реєстр (реєстр, кадастр, регістр тощо) (далі – реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації.

Висновки: Міністерство цифрової трансформації України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні електронні реєстри» (далі – Закон) публічний електронний реєстр (реєстр, кадастр, регістр тощо) (далі – реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації.

Важливість для зацікавлених сторін: Цей висновок є важливим для забезпечення відповідності законопроєкту європейським стандартам та зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію. Він вказує на необхідність уточнення термінології для уникнення правової невизначеності.

10. Висновок Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної Ради України

Позиція: Головне управління документального забезпечення здійснило лінгвістичну експертизу законопроєкту та запропонувало редакційні правки з метою поліпшення якості тексту.
Основні положення:

• Лінгвістична експертиза: Текст законопроєкту викладено сучасною українською літературною мовою з урахуванням функціонально-стилістичних особливостей офіційно-ділового стилю.
• Редакційні правки: Запропоновано правки щодо:
• Вживання термінів у тексті законопроєкту (уточнення визначення термінів, уніфікація вживання скорочень).
• Вдосконалення тексту законопроєкту (застосування нумерації, використання прямого порядку слів, заміна слів «університети, академії, інститути» словами «заклади вищої освіти»).
• Виправлення помилок (вживання слова «інфраструктура» у формі однини, вживання розділових знаків).
• Приведення тексту законопроєкту у відповідність з Правилами оформлення проектів законів та основними вимогами законодавчої техніки.

Результат: Після врахування узгоджених редакційних правок зауважень до тексту законопроєкту немає.

Важливість для зацікавлених сторін: Цей висновок є важливим для забезпечення якості та юридичної чистоти тексту законопроєкту. Лінгвістична експертиза допомагає уникнути двозначностей та забезпечити правильне розуміння положень законопроєкту.

11. Зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України

Позиція: Головне юридичне управління висловило зауваження щодо законопроєкту, вказуючи на необхідність його доопрацювання для узгодження з вимогами Закону України “Про публічні електронні реєстри”.
Основні положення:

• Неузгодженість з Законом України “Про публічні електронні реєстри”: Законопроєкт не враховує вимог частин другої та третьої статті 26 Закону України “Про публічні електронні реєстри” щодо врегулювання на рівні закону обов’язкових аспектів функціонування реєстру (бази даних, системи).
• Відсутність визначення ключових аспектів: Законопроєктом не визначено держателя реєстру, вимоги до адміністратора, публічних реєстраторів та створювачів, об’єкт реєстру, порядок реєстрації та ідентифікації, джерела інформації, види реєстрових даних, порядок створення інформації про об’єкт реєстру, строки внесення інформації, фінансові джерела створення реєстру, вимоги до ведення та адміністрування, вимоги до обробки та захисту даних, порядок оприлюднення та отримання інформації.
• Порушення Конституції України: В порушення вимог Конституції України (статті 19, 92) основоположні питання створення та функціонування Національної електронної науково-інформаційної системи та Реєстру дослідницької інфраструктури визначатимуться на рівні підзаконних нормативно-правових актів.
• Висновок: Положення нових пункту 28! статті 1 та статті 12! Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (в редакції законопроекту) потребують перегляду та суттєвого доопрацювання.

Важливість для зацікавлених сторін: Ці зауваження є критично важливими для забезпечення юридичної обґрунтованості законопроєкту та його відповідності вимогам чинного законодавства. Недоліки, вказані Головним юридичним управлінням, можуть призвести до правової невизначеності та ускладнити реалізацію положень законопроєкту.

Повний текст за посиланням