Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/698
Цей регламент поширює існуюче антидемпінгове мито на імпорт глутамату натрію (MSG) походженням з Китаю на імпорт MSG, що поставляється з Малайзії, незалежно від того, чи заявлено, що він походить з Малайзії. Це означає, що на імпорт MSG з Малайзії тепер буде поширюватися антидемпінгове мито в розмірі 39,7%, тобто така ж ставка, що застосовується до китайського MSG. Регламент також визначає, що розширене мито застосовується до імпорту, зареєстрованого згідно з Регламентом імплементації (ЄС) 2024/1976, і відхиляє запит на звільнення від Ajinoriki MSG (M) Sdn Bhd. Регламент деталізує, як компанії можуть подавати запити на звільнення від розширеного мита.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/711
Цей регламент поновлює дозвіл і розширює використання конкретної кормової добавки для тварин – препарату ендо-1,4-бета-ксиланази та ендо-1,3(4)-бета-глюканази. Регламент дозволяє його використання для відлучених поросят, курей-несучок, малих видів птиці (як несучок, так і на відгодівлі), свиней на відгодівлі, усіх видів Suidae та індиків на відгодівлі, а також вперше дозволяє його використання для поросят-сисунів. Регламент скасовує попередні регламенти, які дозволяли використання цієї добавки, і встановлює перехідні заходи та включає оновлені заходи безпеки для користувачів добавки та преміксів.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/714
Цей регламент дозволяє використання індигокарміну як кормової добавки для котів, собак і декоративних риб. Регламент визначає, що барвник може використовуватися для додавання або відновлення кольору в кормах для тварин за визначених умов. Регламент також встановлює перехідні заходи для поточних запасів і включає заходи безпеки для користувачів добавки та преміксів. Максимальний рівень вмісту встановлено на рівні 250 мг/кг для котів і собак і 1000 мг/кг для декоративних риб.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/715
Цей регламент вносить зміни до Регламенту імплементації (ЄС) 2021/404, оновлюючи Додатки V і XIV щодо ввезення птиці, зародкових продуктів птиці та свіжого м’яса птиці та дичини з третіх країн до ЄС. Зміни насамперед стосуються нещодавніх спалахів високопатогенного пташиного грипу (ВППГ) у Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах. Імпорт із постраждалих зон тимчасово призупинено, тоді як імпорт із певних зон у Канаді відновлено після вирішення попередніх спалахів ВППГ. Регламент оновлює списки зон у Канаді, Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах, з яких імпорт дозволено або призупинено на основі останньої ситуації з ВППГ.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/691
Цей регламент дозволяє використання грибного порошку з вітаміном D2 як нової їжі в Європейському Союзі. Він вносить зміни до Регламенту імплементації (ЄС) 2017/2470, щоб включити цю нову їжу до списку Союзу, і визначає умови використання та вимоги до маркування. Регламент надає тимчасові виключні права компанії Luxidum GmbH, захищаючи певні дані, пов’язані з її виробництвом. Зокрема, цей регламент вимагає, щоб харчові добавки, що містять цей інгредієнт, не вживалися немовлятами та малими дітьми.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/688
Цей регламент вносить зміни до Регламенту імплементації (ЄС) 2017/2470 щодо нової їжі олії Schizochytrium sp. (FCC-3204). Зміна розширює дозволені способи використання цієї олії, включаючи білкові продукти (за винятком молочних аналогів), призначені для широкого загалу. Регламент також надає тимчасовий захист даних компанії Fermentalg щодо конкретних наукових даних, пов’язаних із цим розширенням використання. Компанії Fermentalg надається п’ятирічний період захисту даних для конкретних наукових даних, поданих на підтримку цього розширення.
Рішення Суду Європейського Союзу (Європейський ордер на арешт)
Це рішення роз’яснює обставини, за яких у видачі європейського ордера на арешт може бути відмовлено. Справа стосується ордера, виданого Іспанією проти громадянина Іспанії, який проживає в Румунії, за податкові злочини та відмивання грошей. Румунський суд відмовився виконати ордер. Суд Європейського Союзу роз’яснює, що стаття 4(6) Рамкового рішення 2002/584 застосовується лише тоді, коли ордер видано для виконання остаточного вироку або постанови про тримання під вартою. На неї не можна посилатися, якщо ордер видано для здійснення кримінального переслідування. Крім того, статтю 4(4) не можна використовувати для відмови у видачі європейського ордера на арешт, якщо держава-член, яка виконує ордер, не має юрисдикції для встановлення фактів, обидві умови статті 4(4) повинні застосовуватися кумулятивно.
Рішення Суду Європейського Союзу (Картка на проживання для членів сім’ї)
Це рішення роз’яснює, як держави-члени повинні оцінювати «залежність» громадянина третьої країни, який подає заяву на отримання картки на проживання як член сім’ї громадянина Союзу, зокрема прямого родича по висхідній лінії. Воно роз’яснює відповідні часові рамки для оцінки залежності та стверджує, що незаконне проживання відповідно до національного законодавства автоматично не дискваліфікує заявника, якщо умови для залежності виконано. У рішенні чітко зазначено, що національні органи влади повинні оцінювати залежність члена сім’ї як на момент його прибуття до приймаючої держави-члена, так і на момент подання заяви на отримання картки на проживання. Рішення роз’яснює, що документи, видані в минулому, навіть за кілька років до подання заяви на отримання картки на проживання, можуть бути використані для доведення наявності залежності на момент приєднання члена сім’ї до громадянина Союзу в приймаючій державі-члені.
Рішення Суду Європейського Союзу (Рівне ставлення та пенсії)
Це рішення розглядає питання про те, чи іспанський закон, який обчислює цю пенсію на основі фактичної заробітної плати, отриманої на момент нещасного випадку, непрямо дискримінує жінок, які могли скоротити свій робочий час для догляду за дітьми. Суд роз’яснив, що право ЄС не забороняє державі-члену обчислювати пенсії по інвалідності на основі заробітної плати, отриманої на момент нещасного випадку, навіть якщо працівник скоротив свій робочий час для догляду за дитиною. Національний суд повинен перевірити статистичні дані, щоб показати, що переважно жіноча категорія працівників перебуває в особливо невигідному становищі.
Рішення Суду Європейського Союзу (Звільнення від боргів для неплатоспроможних підприємців)
Суд постановив, що держави-члени можуть відмовляти у звільненні від боргів, навіть якщо нечесна поведінка була спрямована проти кредиторів третьої сторони. Суд також роз’яснив, що національне законодавство може встановлювати об’єктивні критерії для відмови у звільненні від боргів, не вимагаючи суб’єктивної оцінки поведінки боржника, якщо такі обмеження чітко визначені та обґрунтовані відповідно до національного законодавства. Рішення підтверджує, що якщо підприємець діє нечесно або недобросовісно щодо кредиторів компанії, якою він керує, це може бути підставою для відмови йому в особистому звільненні від боргів.
Рішення Суду Європейського Союзу (Поліцейська місія Європейського Союзу в Афганістані (EUPOL Afghanistan))
Суд Європейського Союзу постановив, що надбавки ЄС (добові, надбавки за важкі умови та надбавки за ризик) не повинні виплачуватися одночасно з аналогічними надбавками, які виплачуються країною походження працівника. Тлумачення Суду Європейського Союзу підтверджує, що держави-члени не зобов’язані виплачувати надбавки на додаток до добових, надбавок за важкі умови та надбавок за ризик, які вже надаються ЄС для персоналу, відрядженого до місії EUPOL Afghanistan. Це має фінансові наслідки для держав-членів, оскільки роз’яснює їхні обов’язки щодо витрат на відряджений персонал.
Рішення Суду Європейського Союзу (Європейський сільськогосподарський фонд для розвитку сільських територій (ЄФСРР))
Рішення Суду Європейського Союзу роз’яснює, що 18-місячний період, зазначений у статті 54(1) Регламенту № 1306/2013, не є строком позовної давності, який припиняє право держави-члена стягувати неправомірно виплачені кошти з бенефіціара. Загальний строк позовної давності в чотири роки, передбачений Регламентом № 2988/95, залишається чинним щодо відносин між державою-членом і бенефіціаром. Держави-члени зберігають повноваження домагатися повернення неправомірно виплачених коштів від бенефіціарів ЄФСРР навіть після закінчення 18-місячного періоду. Однак вони повинні робити це в межах ширшого строку позовної давності, встановленого Регламентом № 2988/95.
Рекомендація № 1/2024 Спеціалізованого комітету з питань енергетики
Ця рекомендація зосереджується на підвищенні ефективності електричних з’єднань між ЄС та Великобританією. Рекомендація визначає кроки для операторів передавальних систем (ОПС) для перевірки концепцій, розробки інструментів прогнозування та усунення перешкод для спільних офшорних енергетичних проектів. Це включає створення оптимального оперативного графіку та розробку проекту тендерної специфікації для прогнозування чистої позиції прикордонної зони торгівлі. Документ окреслює новий підхід до розробки MRLVC, зокрема зосередження на підході Common Order Book, розробці прогнозування чистої позиції зони торгівлі та розгляді офшорних енергетичних проектів.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Регламент (ЄС) 2025/698 Комісії від 10 квітня 2025 року про поширення остаточного антидемпінгового мита, встановленого Виконавчим регламентом (ЄС) 2021/633 на імпорт глутамату натрію, що походить з Китайської Народної Республіки, на імпорт глутамату натрію, що відправляється з Малайзії, незалежно від того, чи заявлено, що він походить з Малайзії
Це Виконавчий регламент (ЄС) 2025/698 Комісії, який поширює чинне антидемпінгове мито на імпорт глутамату натрію (MSG), що походить з Китайської Народної Республіки, на імпорт MSG, що відправляється з Малайзії, незалежно від того, чи заявлено, що він походить з Малайзії. Регламент було ухвалено за результатами розслідування, яке виявило докази обходу первинних антидемпінгових заходів. Це означає, що MSG відправляється з Китаю до Малайзії, а потім реекспортується до ЄС у спробі уникнути сплати антидемпінгового мита. Внаслідок цього регламенту, на імпорт MSG з Малайзії тепер поширюватиметься те саме антидемпінгове мито у розмірі 39,7 %, що й на імпорт з Китаю.
Регламент складається з 5 статей. Він починається з поширення остаточного антидемпінгового мита на імпорт MSG, що відправляється з Малайзії. Розширене мито є антидемпінговим митом у розмірі 39,7 %, що застосовується до «всіх інших компаній» у КНР. Він уточнює, що розширене мито застосовується до імпорту, зареєстрованого відповідно до регламенту про первинне розслідування. Він зобов’язує митні органи припинити реєстрацію імпорту, встановлену відповідно до статті 2 Виконавчого регламенту (ЄС) 2024/1976, і відхиляє запит на звільнення, поданий компанією Ajinoriki MSG (M) Sdn Bhd. Нарешті, він визначає процедуру, за якою компанії можуть подати запит на звільнення від розширеного мита, і зазначає, що регламент набуде чинності наступного дня після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу.
Найважливішими положеннями цього регламенту є ті, які поширюють антидемпінгове мито на імпорт MSG з Малайзії та встановлюють ставку мита на рівні 39,7 %. Також важливо, що мита стягуватимуться з імпорту, зареєстрованого відповідно до статті 2 Виконавчого регламенту (ЄС) 2024/1976. Це означає, що імпортери MSG з Малайзії тепер зіткнуться зі значними додатковими витратами, що може зробити їхню продукцію менш конкурентоспроможною на ринку ЄС.
Регламент (ЄС) 2025/711 Комісії від 10 квітня 2025 року щодо поновлення дозволу на використання препарату ендо-1,4-бета-ксиланази, виробленої за допомогою Trichoderma reesei MUCL 49755, та ендо-1,3(4)-бета-глюканази, виробленої за допомогою Trichoderma reesei MUCL 49754, як кормової добавки для відлучених поросят, курей-несучок, незначних видів птиці для несучості та відгодівлі, свиней на відгодівлі всіх видів Suidae та індиків на відгодівлі, дозвіл на використання препарату ендо-1,4-бета-ксиланази, виробленої за допомогою Trichoderma reesei MUCL 49755, та ендо-1,3(4)-бета-глюканази, виробленої за допомогою Trichoderma reesei MUCL 49754, як кормової добавки для поросят-сисунів (власник дозволу: AVEVE BV) та скасування Імплементаційних регламентів (ЄС) № 1088/2011, (ЄС) № 989/2012 та (ЄС) № 1040/2013
Це опис Імплементаційного регламенту (ЄС) 2025/711 Комісії.
Цей регламент стосується повторного дозволу та розширення використання конкретної кормової добавки для тварин. Добавка, про яку йдеться, є препаратом ендо-1,4-бета-ксиланази, виробленої за допомогою Trichoderma reesei MUCL 49755, та ендо-1,3(4)-бета-глюканази, виробленої за допомогою Trichoderma reesei MUCL 49754. Цей регламент поновлює її використання для відлучених поросят, курей-несучок, незначних видів птиці (для несучості та відгодівлі), свиней на відгодівлі, усіх видів Suidae та індиків на відгодівлі, а також дозволяє її використання для поросят-сисунів. Регламент також скасовує попередні регламенти, які дозволяли використання цієї добавки.
Регламент складається з 5 статей та додатку.
– Стаття 1 передбачає поновлення дозволу на використання добавки для певних видів тварин.
– Стаття 2 передбачає дозвіл на використання добавки для поросят-сисунів.
– Стаття 3 скасовує Імплементаційні регламенти (ЄС) № 1088/2011, (ЄС) № 989/2012 та (ЄС) № 1040/2013.
– Стаття 4 встановлює перехідні заходи.
– Стаття 5 визначає дату набрання чинності регламентом.
У додатку зазначено ідентифікаційний номер, назву власника дозволу, добавку, її склад, види тварин, мінімальний і максимальний вміст та інші положення.
Основні зміни, внесені цим регламентом, включають:
– Розширення використання кормової добавки на поросят-сисунів.
– Об’єднання попередніх дозволів згідно з Імплементаційними регламентами (ЄС) № 1088/2011, (ЄС) № 989/2012 та (ЄС) № 1040/2013 в єдиний, оновлений регламент.
– Включення оновлених заходів безпеки для користувачів добавки та преміксів.
Найважливіші положення цього акту:
– Поновлений дозвіл та розширення використання для поросят-сисунів, що підтверджує безпечність та ефективність добавки для ширшого спектру тварин.
– Зобов’язання для операторів кормового бізнесу встановлювати оперативні процедури та організаційні заходи для усунення потенційних ризиків, а також вимога щодо засобів індивідуального захисту для користувачів добавки та преміксів.
– Перехідні заходи, що дозволяють продовжити використання існуючих запасів, вироблених та маркованих відповідно до попередніх регламентів, забезпечуючи гнучкість для виробників кормів та користувачів.
Регламент (ЄС) 2025/714 про виконання Комісією від 10 квітня 2025 року щодо дозволу на використання індигокарміну як кормової добавки для котів, собак та декоративних риб
Цей Регламент (ЄС) 2025/714 про виконання Комісією дозволяє використання індигокарміну як кормової добавки для котів, собак та декоративних риб. Він визначає умови, за яких індигокармін може використовуватися для додавання або відновлення кольору в кормах для тварин. Регламент визнає оцінку Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA) про те, що індигокармін є безпечним для цих тварин у межах визначених лімітів, а також розглядає потенційні ризики для користувачів через вдихання та контакт зі шкірою.
Регламент складається з трьох статей та одного додатку. Стаття 1 визначає дозвіл на використання індигокарміну як кормової добавки за певних умов. Стаття 2 передбачає перехідні заходи, що дозволяють продовжувати використання існуючих запасів індиготину (раніше дозволеної речовини) та кормів, що його містять, вироблених та маркованих до конкретних дат, до вичерпання цих запасів. Стаття 3 вказує на дату набрання чинності цим регламентом. Додаток визначає ідентифікаційний номер, склад, аналітичний метод, види тварин та максимальні рівні вмісту індигокарміну в кормах. Він також включає інші положення, що стосуються зберігання, термічної обробки та безпеки користувачів. Основна зміна, запроваджена в цьому регламенті, полягає в переоцінці та повторній авторизації індигокарміну в рамках нової нормативно-правової бази, з оновленими оцінками безпеки та умовами використання.
Найважливіші положення для користувачів включають максимальні рівні вмісту індигокарміну в повноцінних кормах: 250 мг/кг для котів і собак та 1000 мг/кг для декоративних риб. Крім того, оператори кормового бізнесу повинні встановити оперативні процедури та організаційні заходи для усунення потенційних ризиків для користувачів добавки та преміксів. Якщо ризики неможливо усунути, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту для шкіри та органів дихання. Регламент також передбачає конкретні вказівки в інструкціях із застосування щодо умов зберігання та стійкості до термічної обробки.
Регламент (ЄС) 2025/728 Комісії від 8 квітня 2025 року, що вносить зміни до Додатків V та XIV до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/404 щодо записів для Канади, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів у переліках третіх країн, територій або зон у їх складі, які мають дозвіл на ввезення до Союзу партій домашньої птиці та зародкових продуктів домашньої птиці, а також свіжого м’яса домашньої птиці та дичини
Цей регламент вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/404, зокрема до Додатків V та XIV, що стосуються ввезення до ЄС домашньої птиці, зародкових продуктів домашньої птиці та свіжого м’яса домашньої птиці та дичини з третіх країн. Зміни стосуються нещодавніх спалахів високопатогенного грипу птиці (ВГГП) у Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах, що призвело до тимчасового призупинення імпорту з уражених зон. І навпаки, регламент повторно дозволяє імпорт з певних зон у Канаді після вирішення попередніх спалахів ВГГП.
Регламент змінює Додаток V, у якому перелічено треті країни, яким дозволено ввезення домашньої птиці та зародкових продуктів, і Додаток XIV, у якому перелічено країни, яким дозволено ввезення свіжого м’яса птиці. Основні зміни передбачають оновлення списків зон у Канаді, Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах, з яких дозволено або призупинено імпорт на основі останньої ситуації з ВГГП. Щодо Сполученого Королівства та Сполучених Штатів, регламент додає нові зони, на які поширюються обмеження на імпорт через нещодавні спалахи ВГГП. Для Канади регламент замінює існуючі записи для кількох зон, що відображає повторний дозвіл на імпорт після локалізації спалахів ВГГП.
Найважливіші положення цього регламенту стосуються конкретних зон, перелічених для кожної країни, оскільки вони визначають, звідки дозволено імпорт птиці та супутніх продуктів з Канади, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів. Ці зміни безпосередньо впливають на умови торгівлі та стан здоров’я тварин в межах Союзу, запобігаючи потенційному поширенню ВГГП з уражених регіонів.
Регламент (ЄС) 2025/691 про виконання Комісією від 9 квітня 2025 року, що дозволяє розміщення на ринку порошку грибів із вітаміном D2 як нової їжі та вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2017/2470 про виконання
Це опис Регламенту (ЄС) 2025/691 про виконання Комісією щодо дозволу на розміщення на ринку порошку грибів із вітаміном D2 як нової їжі.
Суть цього регламенту полягає в тому, щоб дозволити розміщення на ринку порошку грибів із вітаміном D2 як нової їжі в межах Європейського Союзу. Він вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2017/2470 про виконання, щоб включити цю нову їжу до списку Союзу. Регламент визначає умови використання, вимоги до маркування та захищає певні дані, пов’язані з її виробництвом, надаючи тимчасові виключні права компанії Luxidum GmbH.
Структура акту така:
– Він починається з преамбули, яка пояснює причини та підстави для регламенту, посилаючись на відповідні регламенти ЄС і попередні дії.
– Стаття 1 стверджує, що порошок грибів із вітаміном D2 дозволено розміщувати на ринку в межах Союзу та буде включено до списку нових продуктів харчування Союзу. У ній також згадується, що Додаток до Регламенту (ЄС) 2017/2470 про виконання змінюється відповідно до Додатка до цього регламенту.
– Стаття 2 надає Luxidum GmbH виключні права на розміщення нової їжі на ринку протягом п’яти років, за винятком випадків подальшої авторизації на основі інших даних або за згодою Luxidum GmbH.
– Стаття 3 захищає наукові дані, подані Luxidum GmbH, протягом п’яти років, забороняючи їх використання наступними заявниками без згоди.
– Стаття 4 визначає дату набрання регламентом чинності.
– Він включає два додатки, які вносять зміни до Регламенту (ЄС) 2017/2470 про виконання, включаючи специфікації нової їжі.
Найважливішими положеннями цього акту є:
– **Авторизація порошку грибів із вітаміном D2:** Цей регламент офіційно дозволяє продаж і використання порошку грибів із вітаміном D2 в ЄС за певних умов.
– **Захист даних:** Регламент надає Luxidum GmbH п’ятирічний період захисту даних для їхнього виробничого процесу та тестів на стабільність. Це означає, що інші компанії не можуть використовувати ці дані для отримання власної авторизації протягом цього періоду без згоди Luxidum GmbH.
– **Умови використання:** Регламент визначає категорії продуктів харчування, в яких можна використовувати порошок грибів із вітаміном D2, і встановлює максимальні рівні його концентрації в цих продуктах.
– **Вимоги до маркування:** Існують конкретні вимоги до маркування для інформування споживачів, включаючи заяву про те, що харчові добавки, що містять цей інгредієнт, не повинні споживатися немовлятами та малими дітьми.
Виконавчий регламент (ЄС) 2025/688 Комісії від 9 квітня 2025 року, що вносить зміни до Виконавчого регламенту (ЄС) 2017/2470 щодо умов використання нової їжі олії Schizochytrium sp. (FCC-3204)
Це опис Виконавчого регламенту (ЄС) 2025/688 Комісії, який вносить зміни до Виконавчого регламенту (ЄС) 2017/2470 щодо нової їжі олії Schizochytrium sp. (FCC-3204). Новий регламент розширює дозволене використання цієї олії, включаючи білкові продукти (за винятком молочних аналогів), призначені для населення в цілому. Він також надає тимчасовий захист даних компанії Fermentalg щодо конкретних наукових даних, пов’язаних з цим розширенням використання.
Регламент змінює перелік нових продуктів харчування Союзу в Додатку до Виконавчого регламенту (ЄС) 2017/2470. Ключовою зміною є розширення дозволеного використання олії Schizochytrium sp. (FCC-3204), включаючи білкові продукти, за винятком молочних аналогів, з максимальним рівнем 1 г/100 г. П’ятирічний період захисту даних надається компанії Fermentalg, заявнику, для конкретних наукових даних (таксономічний аналіз, аналіз життєздатних клітин і сертифікат аналізів білкових продуктів), поданих на підтримку цього розширення. Це означає, що протягом цього періоду лише Fermentalg має право продавати олію для використання в білкових продуктах, якщо інший заявник не отримає дозвіл без посилання на захищені дані Fermentalg або за згодою Fermentalg.
Найважливішими положеннями цього регламенту є ті, що стосуються розширеного використання олії Schizochytrium sp. (FCC-3204) у білкових продуктах і захисту даних, наданого Fermentalg. Виробники харчових продуктів, які виробляють білкові продукти, за винятком молочних аналогів, тепер можуть використовувати цю олію як інгредієнт до визначеної межі. Однак інші компанії, які бажають використовувати ту ж саму нову їжу, не зможуть використовувати дані Fermentalg протягом 5 років.
Рішення Суду (П’ята палата) від 10 квітня 2025 року. Ministerio Fiscal та Abogado del Estado проти JMTB. Запит про попереднє рішення – Судове співробітництво у кримінальних справах – Рамкове рішення 2002/584/JHA – Європейський ордер на арешт – Стаття 4(4) та (6) – Підстави для необов’язкової відмови у виконанні – Умова, що діяння підпадають під юрисдикцію держави-виконавця згідно з її власним кримінальним правом – Обвинувальний вирок, який не є остаточним – Європейський ордер на арешт, виданий з метою кримінального переслідування. Справа C-481/23.
Це рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення Рамкового рішення про європейський ордер на арешт. Справа стосується виконання європейського ордера на арешт, виданого Іспанією проти громадянина Іспанії, який проживає в Румунії, і якого було засуджено в Іспанії за податкові злочини та відмивання грошей, але оскаржив це рішення. Румунський суд відмовився виконати ордер, посилаючись на причини, пов’язані з проживанням особи в Румунії та строком давності згідно з румунським законодавством.
Структура рішення передбачає, що CJEU розглядає два питання, порушені іспанським судом. Перше питання стосується того, чи може бути відмовлено у виконанні європейського ордера на арешт на підставі статті 4(6) Рамкового рішення 2002/584, якщо його було видано не для виконання остаточного вироку про позбавлення волі, і держава-виконавець не погодилася забезпечити виконання будь-якого можливого остаточного вироку. Друге питання стосується того, чи може бути відмовлено у виконанні європейського ордера на арешт на підставі статті 4(4), якщо суди держави-виконавця не мають юрисдикції щодо діянь, навіть якщо строк давності минув би згідно з їхнім законодавством. CJEU роз’яснює тлумачення статті 4(4) та статті 4(6) Рамкового рішення Ради 2002/584/JHA.
Ключові положення, які роз’яснюються, полягають у тому, що стаття 4(6) застосовується лише тоді, коли ордер видано для виконання остаточного вироку або постанови про тримання під вартою. На неї не можна посилатися, якщо ордер видано з метою кримінального переслідування, особливо коли остаточного обвинувального вироку не було досягнуто. Крім того, статтю 4(4) не можна використовувати для відмови у виконанні європейського ордера на арешт, якщо держава-член, яка виконує ордер, не має юрисдикції для встановлення фактів. У рішенні наголошується, що обидві умови статті 4(4) повинні застосовуватися кумулятивно.
Рішення Суду (Перша палата) від 10 квітня 2025 року. XXX проти État belge (Бельгійської держави). Запит про попереднє рішення – Громадянство Союзу – Директива 2004/38/ЄС – Право громадян Союзу та членів їхніх сімей вільно пересуватися та проживати на території держав-членів – Стаття 3 – Бенефіціари – Стаття 2(2)(d) – Член сім’ї – Прямий родич по висхідній лінії партнера громадянина Союзу, який перебуває на утриманні цього громадянина Союзу та/або цього партнера – Оцінка умови «перебування на утриманні» – Відповідна дата для визначення матеріальної залежності – Стаття 10 – Умови видачі посвідки на проживання – Декларативний характер посвідки на проживання – Подання заяви на отримання посвідки на проживання в приймаючій державі-члені через кілька років після виїзду з країни походження – Вплив ситуації незаконного проживання згідно з національним законодавством на оцінку умови «перебування на утриманні». Справа C-607/21.
Ось розбір рішення, який допоможе вам зрозуміти його ключові аспекти:
**1. Суть акту**
Це рішення роз’яснює, як держави-члени повинні оцінювати «утримання» громадянина третьої країни, який подає заяву на отримання посвідки на проживання як член сім’ї громадянина Союзу, зокрема прямого родича по висхідній лінії (наприклад, батьків) партнера громадянина Союзу. Воно стосується ситуацій, коли заява подається через кілька років після того, як член сім’ї вже в’їхав і проживав у приймаючій державі-члені. Суд визначає відповідні часові рамки для оцінки залежності та роз’яснює, що незаконне проживання згідно з національним законодавством автоматично не дискваліфікує заявника, якщо умови для утримання виконані.
**2. Структура та основні положення**
Рішення стосується запиту про попереднє рішення з Бельгії щодо тлумачення Директиви 2004/38/ЄС, яка регулює право громадян Союзу та членів їхніх сімей вільно пересуватися та проживати в межах ЄС.
* **Стаття 2(2)(d):** Ця стаття визначає «члена сім’ї», включаючи прямих родичів по висхідній лінії (батьків, дідусів, бабусь), які перебувають на утриманні громадянина Союзу або його подружжя/партнера.
* **Стаття 3:** Ця стаття визначає, до кого застосовується Директива.
* **Стаття 7:** Визначає умови, за яких громадяни Союзу та члени їхніх сімей мають право проживати в іншій державі-члені понад три місяці.
* **Стаття 10:** Визначає вимоги до видачі посвідок на проживання членам сім’ї, які не є громадянами держави-члена. Вона деталізує документи, необхідні для підтвердження права на проживання.
Питання суду, що звернувся, стосуються визначення того, коли і як слід оцінювати «утримання» родича по висхідній лінії, особливо коли є значний часовий проміжок між його прибуттям до приймаючої держави-члена та поданням заяви на отримання посвідки на проживання.
**Ключові висновки Суду:**
* **Застосовність Директиви:** Директива застосовується, навіть якщо громадянин Союзу є громадянином держави-члена, де він проживає, за умови, що його партнер (через якого громадянин третьої країни заявляє про сімейні зв’язки) користується правами на свободу пересування.
* **Оцінка залежності:** Компетентний національний орган повинен враховувати ситуацію родича в обох випадках:
* В країні їхнього походження на момент їхнього виїзду для возз’єднання з громадянином Союзу.
* В приймаючій державі-члені на момент подання заяви на отримання посвідки на проживання.
* **Документальні докази:** Заявник може подати документи з минулого для доведення факту існування залежності на момент прибуття до приймаючої держави-члена. Ці документи не можна відхиляти як застарілі.
* **Незаконне проживання:** Незаконне проживання згідно з національним законодавством автоматично не позбавляє заявника права на отримання посвідки на проживання, якщо він може довести факт утримання у відповідний час і громадянин Союзу відповідає умовам проживання.
* **Декларативний характер посвідки на проживання:** Суд підтверджує, що посвідка на проживання є лише документом, який підтверджує, що особа вже має право на проживання.
*Основні положення, які можуть бути важливими для її використання*
1. **Подвійна оцінка залежності:** У рішенні чітко зазначено, що національні органи повинні оцінювати залежність члена сім’ї як на момент його прибуття до приймаючої держави-члена, так і на момент подання заяви на отримання посвідки на проживання. Це означає, що член сім’ї повинен продемонструвати, що він перебував на утриманні громадянина Союзу або його партнера, коли він спочатку переїхав до приймаючої країни, і що він продовжує перебувати на утриманні на момент подання заяви.
2. **Прийняття старих документів:** У рішенні роз’яснюється, що документи, видані в минулому, навіть за кілька років до подання заяви на отримання посвідки на проживання, можуть бути використані для доведення факту існування залежності на момент, коли член сім’ї приєднався до громадянина Союзу в приймаючій державі-члені. Це має вирішальне значення для заявників, які можуть не мати під рукою свіжої документації.
3. **Вплив незаконного проживання:** У рішенні наголошується, що незаконне проживання згідно з національним законодавством автоматично не позбавляє заявника права на отримання посвідки на проживання. Це важливий момент, оскільки він гарантує, що особи, які, можливо, перевищили термін дії своїх віз або іншим чином порушили національні імміграційні закони, все ще розглядаються для отримання дозволу на проживання, якщо вони відповідають вимогам щодо утримання.
Сподіваюся, це пояснення буде корисним.
Рішення Суду (Шоста палата) від 10 квітня 2025 року. Asepeyo Mutua Colaboradora de la Seguridad Social nº 151 та KT проти Instituto Nacional de la Seguridad Social (INSS) та інших. Запит про попереднє рішення – Соціальна політика – Рівне ставлення до чоловіків і жінок у питаннях соціального забезпечення – Директива 79/7/ЄЕС – Стаття 4(1) – Непряма дискримінація за ознакою статі – Метод обчислення пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві – Врахування фактичної винагороди на дату нещасного випадку на виробництві – Скорочення робочого часу для догляду за дітьми віком до 12 років. Справа C-584/23.
Ось розклад рішення, представлений так, як я пояснив би його журналісту:
Це рішення Суду Європейського Союзу стосується питання рівного ставлення до чоловіків і жінок у соціальному забезпеченні, зокрема щодо обчислення пенсій по інвалідності, що виникла внаслідок нещасних випадків на виробництві. У справі розглядається питання про те, чи іспанське законодавство, яке обчислює цю пенсію на основі фактичної заробітної плати, отриманої на момент нещасного випадку, опосередковано дискримінує жінок, які, можливо, скоротили свій робочий час для догляду за дітьми. Суд попросили роз’яснити, чи відповідає цей метод обчислення директивам ЄС про рівне ставлення.
Структура рішення передбачає вивчення застосовності директив ЄС і основних прав до іспанського законодавства, яке розглядається. Суд розглядає аргументи щодо непрямої дискримінації, особливо з огляду на те, що статистика показує, що більше жінок, ніж чоловіків, скорочують робочий час для догляду за дітьми. Основним спірним питанням є те, чи ставить обчислення пенсії на основі зменшеної заробітної плати, зумовленої домовленостями про догляд за дітьми, жінок у невигідне становище порівняно з чоловіками. Рішення посилається на попередні рішення, особливо щодо свободи розсуду держав-членів в організації систем соціального забезпечення, за умови дотримання ними законодавства ЄС про рівне ставлення.
Ключовий висновок із цього рішення полягає в тому, що законодавство ЄС не забороняє державі-члену обчислювати пенсії по інвалідності на основі заробітної плати, отриманої на момент нещасного випадку, навіть якщо працівник скоротив робочий час для догляду за дитиною. Однак це умовно. Національне законодавство не повинно створювати непрямої дискримінації. Національний суд повинен перевірити статистичні дані, щоб показати, що переважно жіноча категорія працівників особливо потерпає. Суд підкреслює, що якщо національний суд встановить фактичну незручність, він також повинен оцінити, чи має законодавство законну мету та чи є пропорційним заходом.
Рішення Суду (Шоста палата) від 10 квітня 2025 року. Agencia Estatal de la Administración Tributaria проти VT та UP. Запит про попереднє рішення – Судова співпраця у цивільних справах – Директива (ЄС) 2019/1023 – Провадження щодо реструктуризації, неплатоспроможності та списання боргу – Стаття 20 – Доступ до списання боргу – Стаття 23(1) та (2) – Відступи – Фізична особа, яка стала неплатоспроможною – Умови доступу до списання боргу – Поняття «нечесної або недобросовісної» поведінки – Поведінка щодо кредиторів третьої сторони. Справа C-723/23.
Ось аналіз рішення Суду Європейського Союзу у справі C-723/23, з акцентом на його ключових аспектах та наслідках.
Це рішення роз’яснює тлумачення Директиви (ЄС) 2019/1023, зокрема щодо доступу до списання боргу для неплатоспроможних підприємців. Воно стосується питання, чи можуть національні закони обмежувати або відмовляти у списанні боргу на підставі нечесної поведінки щодо кредиторів третьої сторони, і чи повинні національні суди оцінювати суб’єктивні обставини боржника. Суд наголошує на балансі між наданням «другого шансу» підприємцям та захистом кредиторів від нечесної або недобросовісної поведінки.
**Структура та основні положення:**
* **Сфера застосування:** Рішення стосується тлумачення статті 20 та статті 23(1) Директиви (ЄС) 2019/1023, яка регулює рамки превентивної реструктуризації, списання боргу та заходи для підвищення ефективності процедур неплатоспроможності.
* **Ключові питання:** Іспанський суд звернувся за роз’ясненнями щодо того, чи може національне законодавство відмовити у списанні боргу, коли боржник діяв нечесно щодо кредиторів третьої сторони (наприклад, компанії, де він був директором), і чи повинні національні суди враховувати індивідуальні обставини боржника при прийнятті рішення про списання боргу.
* **Обґрунтування Суду:** Суд постановив, що держави-члени можуть відмовити у списанні боргу, навіть якщо нечесна поведінка була спрямована проти кредиторів третьої сторони. Суд також роз’яснив, що національне законодавство може встановлювати об’єктивні критерії для відмови у списанні боргу без необхідності суб’єктивної оцінки поведінки боржника, якщо такі обмеження чітко визначені та обґрунтовані відповідно до національного законодавства.
**Основні положення, які можуть бути важливими:**
1. **Нечесна поведінка щодо кредиторів третьої сторони:** Рішення підтверджує, що якщо підприємець діє нечесно або недобросовісно щодо кредиторів компанії, якою він керує, це може бути підставою для відмови йому у списанні особистого боргу. Це має вирішальне значення для директорів та керівників компаній.
2. **Об’єктивні критерії для відмови у списанні:** Держави-члени можуть встановлювати чіткі, об’єктивні правила для відмови у списанні боргу (наприклад, попереднє встановлення неплатоспроможності, заснованої на вині) без необхідності заглиблюватися в конкретні наміри чи обставини боржника. Це забезпечує юридичну визначеність, але може призвести до суворішого застосування правил неплатоспроможності.
3. **Обґрунтування згідно з національним законодавством:** Будь-які національні правила, що обмежують списання боргу, повинні бути чітко визначені та обґрунтовані законним суспільним інтересом відповідно до національного законодавства. Це гарантує, що обмеження не є свавільними та служать чіткій меті.
Рішення Суду (Перша палата) від 10 квітня 2025 року. NR проти Ministero della Difesa та інших. Запит про попереднє рішення – Спільна зовнішня політика та політика безпеки (СЗППБ) – Рішення 2010/279/CFSP – Поліцейська місія Європейського Союзу в Афганістані – Стаття 7(3) – Витрати, пов’язані з відрядженим персоналом – Виплати, що здійснюються як Європейським Союзом, так і державою-членом, до якої належить співробітник – Одночасні – Заключне речення другого підпункту статті 24(1) ДЄС – Перший параграф статті 275 ДФЄС – Юрисдикція Суду щодо тлумачення положення права ЄС, що стосується СЗППБ. Справа C-238/24.
Ось розбір рішення для журналістського використання:
**Суть акту:**
Це рішення роз’яснює, як слід обробляти виплати персоналу, відрядженому до Поліцейської місії Європейського Союзу в Афганістані (EUPOL Afghanistan), коли і ЄС, і країна походження співробітника надають виплати. Суд Європейського Союзу (CJEU) попросили розтлумачити, чи означає стаття 7(3) Рішення 2010/279/CFSP, що виплати, здійснені державою-членом, повинні виплачуватися на додаток до тих, що виплачуються EUPOL, чи виплати ЄС мають замінювати національні виплати. CJEU постановив, що виплати ЄС (добові, за важкі умови та за ризик) не повинні отримуватися одночасно з подібними виплатами, що виплачуються країною походження співробітника.
**Структура та ключові положення:**
Рішення стосується запиту про попереднє рішення від італійського суду (Consiglio di Stato). Основне питання стосується тлумачення статті 7(3) Рішення Ради 2010/279/CFSP, яка стосується фінансової відповідальності за персонал, відряджений до місії EUPOL Afghanistan.
* **Стаття 2 Рішення 2010/279**: Визначає цілі місії EUPOL Afghanistan, зосереджуючись на створенні стійких та ефективних механізмів цивільної поліції під афганською відповідальністю.
* **Стаття 7 Рішення 2010/279**: Розглядає питання персоналу, зазначаючи, що держави-члени або інституції ЄС несуть витрати на відряджений персонал, включаючи зарплати та виплати.
* **Стаття 8 Рішення 2010/279**: Охоплює статус персоналу EUPOL Afghanistan, включаючи привілеї, імунітети та розгляд претензій, пов’язаних з відрядженням.
Італійський правовий контекст включає:
* **Королівський декрет № 941/26**: Стосується виплат для персоналу державної адміністрації у закордонних місіях.
* **Закон № 108/2009**: Розглядає питання продовження участі Італії в міжнародних місіях та виплати виплат на місії, але віднімає будь-які виплати, що виплачуються безпосередньо міжнародними органами.
Суд, що звернувся, не був впевнений щодо тлумачення “other than” в англійській версії статті 7(3) Рішення 2010/279, запитуючи, чи означає це “на додаток до” або “за винятком”. CJEU вивчив різні мовні версії положення, щоб дійти узгодженого тлумачення.
**Основні положення та наслідки:**
Найважливішим аспектом цього рішення є роз’яснення статті 7(3) Рішення 2010/279. Тлумачення CJEU підтверджує, що держави-члени не зобов’язані виплачувати виплати на додаток до добових, виплат за важкі умови та за ризик, які вже надаються ЄС для персоналу, відрядженого до місії EUPOL Afghanistan. Це має фінансові наслідки для держав-членів, оскільки роз’яснює їхні обов’язки щодо витрат на відряджений персонал. Це також має наслідки для самих співробітників, оскільки визначає загальну компенсацію, на яку вони мають право під час своєї місії.
Рішення Суду (Сьома палата) від 10 квітня 2025 року. M. K. проти Ministerstvo zemědělství. Запит про попереднє рішення – Спільна сільськогосподарська політика (CAP) – Фінансування, управління та моніторинг CAP – Регламент (ЄС) № 1306/2013 – Фінансування з Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій (EAFRD) – Стаття 54 – Захист фінансових інтересів Європейського Союзу – Регламент (ЄС, Євроатом) № 2988/95 – Стаття 3 – Повернення неправомірно виплачених сум гранту – Строк позовної давності – Орієнтовний термін. Справа C-657/23.
Це попереднє рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо тлумачення статті 54(1) Регламенту (ЄС) № 1306/2013 про фінансування, управління та моніторинг Спільної сільськогосподарської політики (CAP), зокрема, у зв’язку з поверненням неправомірно виплачених сум бенефіціарам Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій (EAFRD). Справа походить з Чеської Республіки та стосується спору між M.K. та Міністерством сільського господарства щодо повернення неправомірно виплаченого гранту.
Рішення стосується питання, чи є 18-місячний строк, передбачений у статті 54(1) Регламенту № 1306/2013 для держав-членів, щоб вимагати повернення неправомірно виплачених сум від бенефіціарів, суворим терміном, після якого право на повернення цих виплат втрачається, чи він є лише орієнтовним терміном. У рішенні роз’яснюється взаємозв’язок між цим положенням та статтею 3(1) Регламенту № 2988/95, яка встановлює загальний чотирирічний строк позовної давності для проваджень, пов’язаних з порушеннями, що впливають на фінансові інтереси ЄС.
Рішення CJEU роз’яснює, що 18-місячний строк, передбачений у статті 54(1) Регламенту № 1306/2013, не є строком позовної давності, який припиняє право держави-члена на повернення неправомірно виплачених сум від бенефіціара. Натомість, він в першу чергу регулює фінансові відносини між ЄС та державою-членом щодо розподілу фінансової відповідальності за неповернуті суми. Загальний строк позовної давності в чотири роки, як це передбачено в Регламенті № 2988/95, залишається застосовним до відносин між державою-членом та бенефіціаром. Це означає, що хоча держава-член може зіткнутися з фінансовими наслідками за те, що не ініціювала повернення протягом 18-місячного періоду, їй не заборонено домагатися повернення від бенефіціара після закінчення цього терміну, за умови, що вона зробить це протягом чотирирічного строку позовної давності.
Найважливішим аспектом цього рішення є те, що воно підтверджує, що держави-члени зберігають право домагатися повернення неправомірно виплачених сум від бенефіціарів EAFRD навіть після закінчення 18-місячного періоду. Однак вони повинні зробити це в межах більш широкого строку позовної давності, встановленого Регламентом № 2988/95. Ця відмінність має вирішальне значення для забезпечення як захисту фінансових інтересів ЄС, так і ефективного управління фондами розвитку сільських територій.
Рекомендація № 1/2024 Спеціалізованого комітету з питань енергетики, створеного відповідно до пункту (l) статті 8(1) Угоди про торгівлю та співробітництво між Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної енергії, з однієї сторони, та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, з іншої сторони, від 19 грудня 2024 року, для кожної зі Сторін щодо підготовки технічних процедур для ефективного використання електричних з’єднувальних ліній [2025/706]
Ось аналіз Рекомендації № 1/2024 Спеціалізованого комітету з питань енергетики.
Ця рекомендація зосереджена на підвищенні ефективності електричних з’єднувальних ліній між ЄС і Великою Британією. Вона стосується розробки технічних процедур для багаторегіонального нещільного об’єднання обсягів (MRLVC) і спрямована на вирішення проблем, виявлених у попередніх підходах, зокрема, щодо ризиків маніпулювання ринком. Рекомендація визначає кроки для операторів систем передачі (TSO) для перевірки концепцій, розробки інструментів прогнозування та усунення перешкод для спільних проєктів з офшорної енергетики.
Документ структуровано на кілька статей, кожна з яких стосується конкретних аспектів рамки співпраці між ЄС та Великою Британією в енергетичній сфері.
* **Стаття 1** відкидає підхід попередніх книг замовлень для MRLVC через виявлені ризики.
* **Стаття 2** рекомендує кожній Стороні звернутися до відповідних TSO з проханням розпочати початковий етап перевірки концепції до підготовки єдиного набору початкових проєктів технічних процедур для MRLVC. Це включає створення оптимального оперативного графіку та розробку проєкту специфікації тендеру для прогнозиста чистої позиції торгової зони.
* **Стаття 3** зосереджується на спільних і гібридних офшорних проєктах, зобов’язуючи TSO дослідити бар’єри, що виникають внаслідок існуючих торгових домовленостей або MRLVC, і запропонувати необхідні зміни для підтримки цих проєктів.
* **Стаття 4** наголошує на регулярному нагляді та залученні зацікавлених сторін до процесу розробки.
* **Стаття 5** координує комунікацію між Сторонами та їхніми TSO, встановлюючи термін у 11 місяців для завершення окресленої роботи.
* **Стаття 6** рекомендує Сторонам звернутися до відповідних TSO з проханням отримати неофіційну думку національних енергетичних регуляторів Великобританії та ACER щодо їхньої роботи, виконаної відповідно до статей 2 і 3, яка має бути надана протягом одного місяця після надання спільного звіту TSO.
Найважливішими положеннями є ті, що визначають новий підхід до розробки MRLVC, зокрема, зосередження на підході спільної книги замовлень, розробка прогнозиста чистої позиції торгової зони та врахування проєктів офшорної енергетики. Ці положення закладають основу для майбутніх технічних процедур і спрямовані на забезпечення безпечної та ефективної роботи як енергетичних ринків ЄС, так і Великобританії.
