[:uk]
Аналіз Постанови Верховної Ради України № 4013-IX від 9 жовтня 2024 року
Прийняття за основу проекту Закону
Верховна Рада України постановляє прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Ці зміни спрямовані на вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях, особливо щодо корупційних кримінальних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією. Проект закону, зареєстрований під номером 12039, подано народним депутатом України Арахамією Д.Г. та іншими народними депутатами.
Доопрацювання законопроекту Комітетом
Постанова також передбачає, що Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності має доопрацювати зазначений законопроект. Це доопрацювання повинно враховувати поправки та пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи. Крім того, встановлюється скорочений термін подання таких поправок і пропозицій наполовину від стандартного. Після завершення доопрацювання Комітет повинен внести законопроект на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Підпис та дата
Постанова підписана Головою Верховної Ради України Р. Стефанчук та датована 9 жовтня 2024 року. Це офіційний документ, що підтверджує початковий етап розгляду законопроекту, спрямований на покращення законодавчого регулювання у сфері боротьби з корупцією.
Наслідки:
Опис наслідків прийняття законодавчого акту
Прийняття проекту Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу може мати суттєвий вплив на правову систему країни, зокрема в контексті боротьби з корупцією. Це рішення, з одного боку, пропонує можливості для покращення ефективності правосуддя, а з іншого – ставить під загрозу деякі його принципи.
Позитивні наслідки
Однією з ключових переваг є спрощення процесу укладання угод про визнання винуватості. Це може зменшити тривалість кримінальних проваджень і пришвидшити притягнення винних до відповідальності. Також, новий механізм може підвищити ймовірність співпраці з особами, які мають важливу інформацію про корупційні правопорушення, що в свою чергу може призвести до ефективніших розслідувань.
Крім того, вдосконалене законодавство може сприяти формуванню прозорішого правового середовища, що підвищить довіру громадян до державних інститутів. Зменшення термінів подачі поправок дозволить оперативно реагувати на зміни в суспільстві та правовій практиці.
Негативні наслідки
Незважаючи на позитивні аспекти, є ризики, пов’язані з потенційним погіршенням ситуації з корупцією. Введення нових механізмів може спонукати осіб до вчинення корупційних правопорушень, адже можливість уникнути серйозного покарання в обмін на співпрацю може заохочувати до безвідповідального поводження.
Також, зміни можуть викликати зниження довіри до правоохоронних органів, оскільки суспільство може сприймати це як спробу легалізації корупції. Відсутність належного покарання може створити атмосферу безкарності.
Важливим питанням є також прозорість правосуддя. Введення угод може призвести до зловживань і маніпуляцій, що негативно вплине на імідж правосуддя в Україні. Непередбачуваність у правозастосуванні може загрожувати бізнес-середовищу, відлякуючи потенційних інвесторів через невизначеність.
Нарешті, існує ризик порушення прав людини, оскільки особи можуть бути змушені визнати свою провину під тиском, що суперечить принципам справедливого суду.
Отже, прийняття цього законопроекту несе в собі як позитивні, так і негативні наслідки, і його впровадження вимагатиме ретельного моніторингу та оцінки з метою забезпечення справедливості та ефективності правосуддя в Україні.[:]