Справа стосується неналежного реагування російської влади та розслідування інцидентів, де персональні дані трьох ЛГБТІ-осіб були розкриті без їхньої згоди на соціальних медіа-платформах у дискримінаційному та гомофобному контексті. Європейський суд з прав людини встановив, що Росія порушила статтю 14 (заборона дискримінації) у поєднанні зі статтею 8 (право на повагу до приватного життя) Європейської конвенції з прав людини, не забезпечивши захист заявників від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Ключові положення рішення включають:
- Суд підкреслив, що дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації вимагає особливо переконливого обґрунтування, і держави мають вузькі межі розсуду в таких справах
- Органи влади не провели ефективного розслідування гомофобних мотивів розкриття приватних даних заявників
- Суд зазначив, що ЛГБТІ-спільнота в Росії є особливо вразливою і потребує спеціального захисту від дискримінаційного ставлення
- Суд присудив кожному заявнику по 7 000 євро немайнової шкоди
Найважливіші аспекти для практичного застосування:
- Держави мають позитивне зобов’язання захищати осіб від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, включаючи відносини між приватними особами
- При розслідуванні порушень приватності щодо ЛГБТІ-осіб органи влади повинні спеціально досліджувати потенційні гомофобні мотиви
- Вразливість ЛГБТІ-спільноти вимагає посиленого захисту від стигматизуючих заяв та дискримінаційних дій
- Розкриття інформації про сексуальну орієнтацію без згоди потрапляє до сфери захисту приватного життя відповідно до статті 8