Справа №915/317/21 від 15/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що Міністерство оборони України було обізнане про порушення законодавства при укладенні договору ще з 2016 року, оскільки мало всі можливості для перевірки його законності через підконтрольну Головну контрольно-ревізійну інспекцію. Також суд зазначив, що даний спір не є негаторним позовом, оскільки виник із договірних відносин, а тому на нього поширюється строк позовної давності.
Справа №757/34859/21 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що оскільки касаційний суд задовольнив скаргу ПриватБанку та відмовив у задоволенні первісного позову, всі судові витрати мають бути покладені на позивача. При цьому суд врахував, що банк сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги (9 848,09 грн) та касаційної скарги (13 130,78 грн), які підлягають відшкодуванню позивачем відповідно до принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Справа №447/1370/22 від 25/09/2024
Суд керувався тим, що хоча відповідач і зареєструвався як ФОП, але договір про надання фінансової допомоги був укладений з ним як з фізичною особою – учасником пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей. Тому цей договір не може вважатися господарським, незважаючи на те, що кошти надавались для здійснення підприємницької діяльності. Суд також врахував, що стороною договору виступав центр зайнятості як орган соціального захисту, а не як суб’єкт господарювання.
Справа №718/435/24 від 13/01/2025
Суд встановив, що між позивачем та банком були укладені договори банківського вкладу, за якими позивач вніс кошти на депозит. Банк не повернув частину вкладу у розмірі 700 000 грн. Той факт, що начальниця відділення банку, яка підписувала договори, вчинила кримінальне правопорушення, не впливає на дійсність договірних відносин між банком та вкладником. Недотримання працівниками банку внутрішніх процедур не може бути підставою для відмови у поверненні вкладу.
Справа №920/604/23(920/1130/23) від 16/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що взяття на себе боржником обов’язків поручителя не означало автоматичного виникнення майнових зобов’язань, а пов’язаність боржника і основного позичальника свідчить про реальність і ділову мету оспорюваних правочинів. Суд також зазначив, що на момент укладення додаткових угод боржник здійснював господарську діяльність, а докази його неплатоспроможності відсутні.
Справа №926/446/24 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що строк дії договору оренди закінчився 30.11.2021 у зв’язку з затвердженням Положення про оренду комунального майна, тобто до введення воєнного стану в Україні. Також суд врахував, що подана орендарем заява про продовження договору не відповідала вимогам законодавства щодо оренди державного та комунального майна.
Справа №522/1471/17 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що бездіяльність виконавчої служби щодо невиконання ухвали суду не може бути оскаржена в межах виконавчого провадження про стягнення аліментів, оскільки для виконання такої ухвали законом передбачений інший порядок – шляхом відкриття окремого виконавчого провадження. Також суд врахував, що боржник має заборгованість по аліментах у розмірі 87 073 грн і протягом кількох років не виконує рішення про їх сплату.
Справа №760/13472/22 від 15/01/2025
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що позивачі не надали достатніх доказів непроживання відповідача у спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців. Суд врахував, що відповідач вимушено тимчасово проживає у Німеччині з лютого 2022 року як біженець, не втратив інтерес до спірної квартири, оплачував комунальні послуги та має намір реалізувати право на приватизацію.
Справа №293/1491/23 від 15/01/2025
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела, що воля сторін була спрямована на встановлення інших правовідносин, ніж передбачені договором дарування. Суд зазначив, що для визнання угоди удаваною необхідно надати докази того, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників. Таких доказів позивачкою надано не було.
Справа №522/13655/20 від 15/01/2025
Суд зазначив, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора. При цьому, оскільки відповідальність спадкоємця обмежена вартістю успадкованого майна, саме на спадкоємця покладається обов’язок доведення обсягу та вартості спадкового майна, якщо він заперечує проти вимог кредитора. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, не врахувавши, що спадкоємець своєчасно прийняв спадщину, яка належить йому з моменту її відкриття.
Справа №638/3799/23 від 15/01/2025
Суд встановив, що звільнення було законним, оскільки: 1) реорганізація закладу дійсно мала місце на підставі розпорядження Кабміну; 2) працівнику була запропонована інша посада (0,5 ставки професора), від якої він відмовився; 3) роботодавець дотримався процедури звернення до профспілки за згодою на звільнення; 4) працівник фактично припинив виконувати свої обов’язки після попередження про звільнення.
Справа №760/2096/22 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що: 1) відсутні правові підстави для відібрання дитини у батька, оскільки не було попереднього судового рішення про визначення місця проживання дитини; 2) апеляційний суд неправильно застосував норму про самочинну зміну місця проживання дитини; 3) при визначенні місця проживання дитини не були належно досліджені всі обставини справи, включаючи висновок органу опіки та психологічну діагностику, які свідчили на користь проживання дитини з батьком.
Справа №511/967/24 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що позивач подав необґрунтований позов, оскільки предмет спору на момент подання позову не існував. Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження відповідач має право на компенсацію витрат через необґрунтовані дії позивача. Суд встановив, що витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 61 500 грн є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.
Справа №729/371/22 від 15/01/2025
Суд апеляційної інстанції відмовив у стягненні середнього заробітку, вважаючи що позов мав бути поданий до Бобровицького ліцею як роботодавця, а не до Відділу освіти. Однак Верховний Суд не погодився з цим, оскільки саме Відділ освіти уклав трудовий договір з директором, виплачував їй заробітну плату та преміальні виплати, тобто фактично виступав роботодавцем. Також суд врахував, що фінансування закладів освіти здійснюється з державного та місцевих бюджетів через відповідні органи управління освітою.
Справа №760/17849/20 від 15/01/2025
Предмет спору – скасування реєстрації права власності на групи приміщень у гуртожитку, який був незаконно поділений на житлові та нежитлові приміщення.Суд керувався тим, що: 1) переведення житлових приміщень у нежитлові було здійснено без отримання необхідного дозволу від Департаменту містобудування КМДА; 2) поділ гуртожитку та зміна цільового призначення приміщень порушує житлові права позивача, який проживає там тривалий час; 3) такі дії унеможливлюють реалізацію позивачем права на приватизацію займаного житлового приміщення.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про скасування реєстрації права власності на поділені групи приміщень гуртожитку.
Справа №200/4670/13-ц від 15/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково застосував старі процесуальні норми щодо строків оскарження (10 днів замість 30 днів). Верховний Суд наголосив, що процедура апеляційного оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскаржуваного рішення. Також суд зазначив, що право на апеляційне оскарження заочного рішення виникло після постановлення ухвали про його перегляд у 2024 році, тому мають застосовуватись чинні процесуальні норми.
Справа №127/2115/13-ц від 14/01/2025
Суд встановив, що строк пред’явлення виконавчого документа до виконання не сплив, оскільки був перерваний поверненням виконавчого листа у 2019 році через дію мораторію на стягнення іпотечного майна. Додатково цей строк був зупинений через введення воєнного стану в Україні. Суд також врахував, що відбулось належне правонаступництво прав вимоги від первісного кредитора до заявника через укладення відповідних договорів.
Справа №739/717/24 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що батьки загиблого військовослужбовця заперечували проти встановлення факту батьківства їхнього сина щодо дітей заявниці. Оскільки батьки також можуть претендувати на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, виник спір про право, який не може розглядатися в порядку окремого провадження. Суд також врахував, що наявність заперечень з боку заінтересованих осіб свідчить про відсутність безспірності факту батьківства.
Справа №909/1001/23 від 15/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що договір між сторонами за своєю правовою природою є договором найму. Відповідно до законодавства про особливості оренди майна у період воєнного стану, такі договори автоматично продовжуються на період дії воєнного стану та 4 місяці після його припинення. Оскільки не було встановлено обставин, які б перешкоджали продовженню договору, вимоги позивача про звільнення майданчиків є безпідставними.
Справа №910/12128/23 від 17/01/2025
Предмет спору – стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України помилково сплачених коштів у розмірі 34 000 грн, інфляційних втрат та 3% річних. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) суди попередніх інстанцій неправильно визначили відповідача, оскільки стягнення мало здійснюватися з Державного бюджету України, а не з органу казначейства; 2) суди не з’ясували необхідність залучення Міністерства фінансів України як учасника справи, хоча саме цей орган виніс постанову про штраф; 3) не було досліджено питання можливості ідентифікації платежу як оплати конкретного штрафу та значення неповідомлення позивачем про добровільну оплату. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення виявлених порушень.
Справа №922/1181/24 від 14/01/2025
Суд встановив, що після скасування Верховним Судом попередніх судових рішень та направлення справи на новий розгляд, період до прийняття справи судом першої інстанції не вважається періодом фактичного розгляду справи. Тому за цей період (31 день) правомірним є нарахування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день. Суд також зазначив, що існує стала судова практика щодо такого тлумачення норм закону, від якої суди нижчих інстанцій не мають права відступати.
Справа №911/1795/22 від 20/01/2025
Суд керувався тим, що: 1) між первісним кредитором та новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги, який є чинним і не визнаний недійсним; 2) заміна кредитора у зобов’язанні допускається протягом усього часу існування зобов’язання, включаючи стадію виконання судового рішення; 3) наявність судового рішення не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін і не обмежує їх право на відступлення права вимоги.
Справа №205/4972/23 від 15/01/2025
Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд не надав належної оцінки наявним доказам (архівній довідці, показанням свідків, фотографіям), не перевірив достатність доказів на підтвердження походження заявника від померлого, факту визнання ним батьківства за життя, спільного проживання та ведення господарства. Також не було встановлено коло всіх спадкоємців померлого. Суд наголосив, що чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування факту родинних відносин.
Справа №217/116/22 від 15/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що роботодавець не довів об’єктивної необхідності відсторонення працівника, оскільки не обґрунтував, що той створював реальні загрози поширення інфекції при виконанні своїх обов’язків. Суд зазначив, що для визначення необхідності обов’язкового щеплення потрібно враховувати не лише формальну належність до переліку професій, а й оцінювати фактичні ризики, зокрема кількість соціальних контактів працівника, умови праці та можливість дистанційної роботи. Відсторонення працівника лише на підставі роботи в АТ ‘Укрзалізниця’ без врахування специфіки його посади визнано непропорційним втручанням у право на працю.
Справа №760/16255/23 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу. Хоча мати дійсно не спілкувалася з сином з 2014 року, але зараз вона визнає свою провину, намагається відновити контакт з дитиною та готова виконувати батьківські обов’язки. При цьому відсутні докази, що спілкування з матір’ю може зашкодити дитині. Суд також врахував, що органи опіки не надавали належної підтримки у налагодженні стосунків між матір’ю та сином.
Справа №926/5558/23 від 15/01/2025
Предмет спору стосується визнання недійсним правочину щодо передачі нерухомого майна від ТОВ «Чернівці Девелопмент» до фізичної особи ОСОБА_1, який був здійснений для уникнення стягнення боргу.Суд касаційної інстанції встановив, що цей спір не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки: 1) позивач має цивільний інтерес до майна боржника як стягувач у виконавчому провадженні, а не в межах корпоративних відносин; 2) майно передано фізичній особі; 3) правовідносини не мають ознак господарсько-правових. Суд врахував усталену практику Верховного Суду, згідно з якою такі спори мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі, роз’яснивши позивачу право звернутися до суду цивільної юрисдикції.
Справа №916/2714/23 від 14/01/2025
Предмет спору: визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії та повернення безпідставно сплачених коштів.Основні аргументи суду: 1) Прокурор мав право звернутися з позовом в інтересах держави, оскільки Ізмаїльське управління водного господарства, будучи розпорядником бюджетних коштів, не вживало заходів для захисту державних інтересів; 2) При укладанні додаткових угод сторони порушили обмеження щодо можливості збільшення ціни не більше ніж на 10% від первісної ціни договору – фактично ціна була збільшена на 104%; 3) Відповідач не довів наявність об’єктивних причин для такого значного підвищення ціни та не обґрунтував неможливість виконання договору за первісною ціною.Рішення суду: Визнано недійсними додаткові угоди до договору постачання електроенергії та стягнуто з постачальника на користь Ізмаїльського управління 71 910,09 грн безпідставно сплачених коштів.
Справа №916/1507/21 від 16/01/2025
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа має розглядатись по суті, оскільки предмет спору існував як на момент звернення виконавця із поданням, так і продовжує існувати. Той факт, що питання щодо оспорюваного нерухомого майна є предметом розгляду в іншій цивільній справі, не може свідчити про відсутність предмету спору. Крім того, спори, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, мають розглядатися саме господарським судом.
Справа №127/5134/17 від 15/01/2025
Суд встановив, що через систематичне порушення позичальником графіку платежів строк повернення кредиту змінився з 2022 на 2012 рік згідно умов договору. Оскільки банк звернувся з позовом лише у 2017 році, тобто після спливу 3-річного строку позовної давності, а відповідач заявив про застосування позовної давності – у задоволенні позову слід відмовити. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, не врахувавши питання позовної давності.
Справа №390/137/24 від 15/01/2025
Суд встановив, що свекор систематично вчиняв психологічне насильство через майновий спір щодо будинку – влаштовував сварки, погрожував, ображав невістку та сина, бився з сином у присутності дітей, приходив з погрозами на роботу до невістки. Суд врахував, що після видачі термінового заборонного припису свекор продовжив агресивну поведінку, що свідчить про високий ризик повторення насильства.
Справа №295/6702/22 від 14/01/2025
Предмет спору: визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, яка була предметом іпотеки, та її витребування з чужого незаконного володіння.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) іпотекодержатель належним чином повідомив позивачку про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, направивши відповідні повідомлення на адреси, вказані в договорі; 2) оцінка вартості квартири була проведена належним чином суб’єктом оціночної діяльності; 3) реєстрація місця проживання дітей у спірній квартирі після укладення договору іпотеки не є підставою для визнання договору недійсним; 4) позивачка мала у власності іншу нерухомість, тому мораторій на стягнення іпотечного майна не застосовується.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки не встановив порушень при зверненні стягнення на предмет іпотеки та продажу квартири.
Справа №910/12395/22 від 20/01/2025
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що позивач не довів наявність свого майна у вказаних приміщеннях, а також тим, що відповідач мав законне право притримати майно орендаря через заборгованість з орендної плати. Спроба перегляду справи за нововиявленими обставинами була відхилена, оскільки надані докази не спростовували встановлені судом факти та не відповідали критеріям нововиявлених обставин.
Справа №591/809/22 від 14/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що необхідно враховувати найкращі інтереси дитини, її вік, психоемоційний стан, тривалу відсутність батька в житті дитини та наявність у нього психічного захворювання. Також суд взяв до уваги висновок Служби у справах дітей щодо можливого порядку спілкування. Суд врахував, що за зміни суттєвих обставин сторони можуть змінити спосіб участі батька у вихованні як за взаємною згодою, так і через суд.
Справа №755/15383/23 від 15/01/2025
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки встановив, що батьки вже фактично дійшли згоди щодо проживання дитини з батьком, і мати не заперечувала проти цього. Суд вирішив, що оскільки між батьками немає спору і вони вже домовились про місце проживання дитини, відсутні порушені права позивача, які потребують судового захисту. Додатково суд врахував, що для дитини створені належні умови проживання у батька, що підтверджується висновком органів опіки та піклування.
Справа №915/1592/23 від 15/01/2025
Суд визнав, що орендар не міг використовувати крани через об’єктивні обставини – мінування акваторії порту та припинення судноплавства внаслідок військової агресії РФ. Оскільки неможливість використання майна виникла з незалежних від орендаря причин, суд застосував норму ч.6 ст.762 ЦК України, яка звільняє наймача від плати за час, коли майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає.
Справа №760/9289/20 від 13/01/2025
Суд керувався тим, що наявність у позивача оригіналу розписки підтверджує факт укладення договору позики та отримання боржником коштів. Оскільки відповідач не довів відсутність свого підпису на розписці та не спростував презумпцію правомірності правочину, а також враховуючи, що борг не був повернутий вчасно, суд визнав вимоги обґрунтованими. Додатково суд зазначив, що відсутність заяви про застосування позовної давності унеможливлює її застосування судом за власною ініціативою.
Справа №910/4295/24 від 20/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково розрахував суму судового збору виходячи із суми, задоволеної судом першої інстанції, а не з оспорюваної відповідачем суми. При цьому апеляційний суд також не врахував, що при поданні документів в електронній формі застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8 для розрахунку судового збору. Суд дійшов висновку, що апеляційний суд неправильно застосував норми Закону України ‘Про судовий збір’ та процесуального законодавства.
Справа №363/504/21 від 15/01/2025
Суд апеляційної інстанції наклав арешт як на сам будинок, так і на земельну ділянку під ним для забезпечення позову. Однак Верховний Суд встановив, що арешт земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки вона не є предметом спору, а її власник (держава) не є учасником справи. При цьому арешт самого будинку суд визнав правомірним, оскільки це необхідно для запобігання його можливому відчуженню до вирішення спору.
Справа №922/4376/21 від 15/01/2025
Суд при розгляді справи керувався тим, що нежитлові будівлі, для обслуговування яких продавалась земельна ділянка, були об’єктами самочинного будівництва, а площа проданої ділянки в 46 разів перевищувала площу цих будівель. Також суд зазначив, що продаж земельної ділянки відбувся з порушенням вимог законодавства, оскільки вона мала продаватись через земельні торги. При цьому суди попередніх інстанцій неправильно застосували наслідки недійсності правочину, не вирішивши питання про повернення покупцю сплачених за ділянку коштів.
Справа №344/10159/17 від 15/01/2025
Предмет спору – виселення колишнього чоловіка з будинку, який позивачка успадкувала від свого батька.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач правомірно набув право користування житлом ще в 90-х роках як член сім’ї власника; 2) сам факт припинення сімейних відносин не позбавляє права користування житлом; 3) необхідно враховувати баланс інтересів сторін, зокрема вік і стан здоров’я відповідача та відсутність у нього іншого житла.Верховний Суд відмовив у виселенні відповідача, скасувавши рішення апеляційного суду та залишивши в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Справа №908/3106/20 від 14/01/2025
Предмет спору: розгляд грошових вимог податкового органу до банкрута ТОВ ‘Тех Пром Газ’ на суму понад 545 млн грн.Суд при розгляді справи керувався тим, що для визнання грошових вимог податкового органу в процедурі банкрутства необхідно встановити момент виникнення податкового боргу та дотримання податковим органом строків як для проведення перевірок і винесення податкових повідомлень-рішень, так і для звернення до суду. Також суд зазначив, що штрафні санкції, нараховані після відкриття провадження у справі про банкрутство, не можуть бути визнані як кредиторські вимоги, оскільки це суперечить мораторію на задоволення вимог кредиторів.За результатами розгляду Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для детального встановлення всіх обставин щодо виникнення податкових зобов’язань та дотримання строків їх стягнення.
Справа №753/23931/21 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що: 1) передаючи майно в іпотеку та видаючи довіреність на це, спадкодавець за життя визнав наявність у нього грошового зобов’язання та отримання грошей; 2) нотаріально посвідчена довіреність була дійсною на момент укладення договору іпотеки і наділяла представника відповідними повноваженнями; 3) позивач не довів порушення його прав на момент вчинення правочинів, оскільки не був їх стороною.
Справа №757/745/23-ц від 15/01/2025
Предмет спору – захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації про ухилення від сплати податків тютюновою компанією.Суд керувався тим, що: 1) ТОВ «Юей-Футбол» як власник веб-сайту UA-Football самостійно розмістило недостовірну інформацію про ТОВ «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп»; 2) позивач надав докази своєї сумлінної податкової поведінки у вигляді довідки податкової про відсутність заборгованості; 3) відповідач не спростував у суді недостовірність поширеної інформації.Суд зобов’язав ТОВ «Юей-Футбол» спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на своєму сайті відеозапису спростування.
Справа №336/5984/17 від 15/01/2025
Суд зазначив, що при вирішенні питання про виселення необхідно встановити: 1) чи придбано іпотечне майно за кредитні кошти; 2) чи є це житло єдиним для мешканців; 3) чи надавав банк згоду на реєстрацію мешканців у цьому житлі після укладення договору іпотеки. Суди попередніх інстанцій не дослідили ці обставини належним чином, зокрема не врахували умови договору іпотеки про заборону реєстрації третіх осіб без згоди банку та гарантії іпотекодавця про те, що це житло не є єдиним місцем проживання.
Справа №753/6126/22 від 16/01/2025
Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, визнав договір недійсним, оскільки він був укладений поручителем з метою уникнення звернення стягнення на майно за борговими зобов’язаннями. Суд встановив, що на момент продажу квартири поручитель знав про невиконання кредитних зобов’язань і про відкрите судове провадження щодо стягнення боргу, тому його дії були недобросовісними і спрямованими на приховування майна від кредитора.
Справа №712/11263/21 від 08/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що неправомірність дій податкового органу вже була встановлена в попередніх судових рішеннях. Суд врахував, що частина епізодів вже була предметом розгляду в інших справах, де моральна шкода вже відшкодовувалась. Також суд взяв до уваги висновок судово-психологічної експертизи, яка підтвердила негативний вплив дій податкового органу на психоемоційний стан позивача, та тривалість порушення прав позивача.
Справа №757/31041/15-ц від 15/01/2025
Суд керувався тим, що відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради №1017 від 11.09.2014, житлові приміщення, що звільнилися, мають передаватися Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, який здійснює їх розподіл. Тому позовні вимоги мали бути заявлені саме до цього Департаменту, а не до Печерської РДА. Пред’явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.
Справа №400/995/19 від 20/01/2025
Суд встановив, що позивач (ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія») здійснював реальні операції з переробки соняшника на давальницьких умовах, що підтверджується первинними документами, актами приймання-передачі, документами про перевезення та зберігання продукції. Податковий орган безпідставно вважав ці операції безоплатною передачею продукції і не довів відсутність реальності господарських операцій. Наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів сама по собі не доводить фіктивність операцій.
Справа №444/1304/20 від 17/01/2025
Суд встановив, що позивачка не надала належних доказів того, що приватизація спірної земельної ділянки ОСОБА_4 перешкоджає їй оформити свою земельну ділянку. Межі ділянки ОСОБА_4 були встановлені відповідно до акту узгодження меж і проходять по огорожі, а не по господарській будівлі позивачки, як вона стверджувала. Технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_4 була виготовлена та затверджена з дотриманням вимог законодавства.
Справа №296/7017/20 від 15/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б підтверджували абсолютну неспроможність спадкодавця усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент складання заповіту. Висновок судово-психіатричної експертизи не дав однозначної відповіді щодо психічного стану спадкодавця на момент складання заповіту. Інших переконливих доказів нездатності спадкодавця розуміти значення своїх дій надано не було.
Справа №990/303/24 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив 6-місячний строк на оскарження Указу, який відраховується з моменту його офіційного опублікування в 2014 році. Суд не знайшов поважних причин для поновлення строку, оскільки позивач не довів, що не міг знати про існування Указу протягом такого тривалого часу (більше 10 років), особливо враховуючи, що межі парку були винесені на публічну кадастрову карту ще в 2021 році.
Справа №140/1046/24 від 20/01/2025
Предмет спору: оскарження рішень Держпродспоживслужби про накладення штрафів на мережу ‘Сільпо’ за порушення правил реклами тютюнових виробів. Основні аргументи суду: 1) На період воєнного стану позапланові перевірки можуть проводитись лише за рішенням Міністерства охорони здоров’я, а не Держпродспоживслужби; 2) Наказ МОЗ №522, яким Держпродспоживслужбі було делеговано право погоджувати такі перевірки, суперечить постанові Кабміну №303 і є перевищенням повноважень; 3) Оскільки перевірка була проведена без належного погодження МОЗ, вона є незаконною, як і накладені за її результатами штрафи. Рішення суду: позов ТОВ ‘Сільпо-Фуд’ задоволено повністю, рішення про накладення штрафів скасовано як протиправні.
Справа №140/34881/23 від 20/01/2025
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення, виданого податковою службою Волинської області приватному підприємству «ТІМТРЕЙД».Суд першої інстанції задовольнив позов підприємства та скасував податкове повідомлення-рішення, апеляційний суд підтримав таке рішення. Податкова служба не погодилась з рішеннями судів та оскаржила їх до Верховного Суду. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надано лише резолютивну частину рішення.Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкової без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін.
Справа №753/8125/17 від 08/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) середній заробіток за час вимушеного прогулу є заробітною платою і на нього не поширюється тримісячний строк позовної давності; 2) при розрахунку компенсації за невикористану відпустку мають враховуватись всі виплати за час, коли за працівником зберігався середній заробіток; 3) матеріальна допомога на оздоровлення виплачується лише при фактичному наданні відпустки, а не при виплаті компенсації за неї.
Справа №620/2325/24 від 16/01/2025
Предмет спору: визнання протиправною бездіяльності Чернігівської обласної ради щодо оформлення права власності на пам’ятку архітектури місцевого значення «Миколаївська церква». Суд керувався тим, що законодавство, яке діяло за часів УРСР та після проголошення незалежності України, відносило культові споруди та виявлені об’єкти культурної спадщини, власник яких невідомий, до державної власності. Миколаївська церква не була передана з державної у комунальну власність у встановленому законом порядку, а саме лише рішення обласної ради про включення церкви до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад не створює достатніх правових підстав для оформлення права комунальної власності. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову прокурора, оскільки у Чернігівської обласної ради не виникло юридично обґрунтованого обов’язку реєструвати право комунальної власності на церкву.
Справа №990SСGС/16/24 від 12/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку.Основні аргументи суду: 1) Суддя допустив позапроцесуальне спілкування з адвокатом та іншими суддями щодо справ, які перебували в його провадженні, що підтверджується протоколами негласних слідчих дій. 2) Така поведінка судді порушує норми суддівської етики, підриває авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду. 3) Враховуючи умисний характер дій судді та те, що він обіймав посаду голови апеляційного суду, найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є пропорційним.Рішення суду: Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади.
Справа №640/13460/19 від 20/01/2025
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих податковою службою приватному підприємству «Нове житло».Хоча суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію підприємства та скасували податкові повідомлення-рішення, Верховний Суд дійшов протилежного висновку. На жаль, через відсутність мотивувальної частини рішення, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався Верховний Суд при прийнятті такого рішення.За результатами розгляду справи Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу податкової служби, скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив підприємству в задоволенні позовних вимог.
Справа №463/615/13 від 11/12/2024
Суд апеляційної інстанції прийняв рішення про виселення сім’ї лише на підставі того, що приміщення зареєстровані як нежитлові, не врахувавши, що сім’я проживала там на законних підставах з 1951 року, мала офіційну реєстрацію, робила ремонт за власний кошт і сплачувала комунальні послуги. Європейський суд з прав людини визнав таке рішення порушенням права на повагу до житла, оскільки не було доведено наявність нагальної суспільної потреби у виселенні та не оцінено пропорційність такого заходу.
Справа №278/2012/22 від 16/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що запропонований експертом варіант №1 розподілу нерухомості найбільше відповідає інтересам сторін, оскільки є наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників (52/100 та 48/100), забезпечує можливість експлуатації будинку як окремих об’єктів, а необхідні переобладнання не потребують значних затрат. Також суд врахував, що висновки експертизи не містять застережень щодо неможливості такого поділу через рік побудови чи фізичний знос будинку.
Справа №400/995/19 від 20/01/2025
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення, виданого податковим органом щодо ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія».На жаль, через те що надана лише вступна та резолютивна частини рішення, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. В повному тексті рішення, який буде виготовлений протягом п’яти днів, будуть викладені всі мотиви суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги податкового органу та залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, які були на користь платника податків.
Справа №380/17040/22 від 17/01/2025
Предмет спору: оскарження рішення Міністерства юстиції України про визнання особи такою, що не пройшла спеціальну перевірку для зайняття посади державного реєстратора.Суд при розгляді справи керувався тим, що: 1) спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора є кваліфікаційною вимогою, з якою пов’язана можливість зайняття посади; 2) у цій справі не йдеться про зворотну дію закону в часі, оскільки перевірка проводилась після набрання чинності відповідними змінами до законодавства; 3) суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином докази щодо конкретних порушень, допущених державним реєстратором.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.
Справа №352/2182/23 від 20/01/2025
Предмет спору – стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень з працівниці, яка програла справу про поновлення на роботі в дитячому садку.Суд керувався тим, що відповідач (дитячий садок) надав всі необхідні докази понесених витрат на адвоката – договір про надання правничої допомоги, ордер, акт наданих послуг та платіжний документ. Розмір витрат був визнаний обґрунтованим та співмірним зі складністю справи. Важливо, що відповідач заявив про намір стягнути ці витрати ще під час розгляду справи, а позивачка не надала заперечень щодо їх розміру.Суд задовольнив заяву дитячого садка та стягнув з позивачки повну суму заявлених витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.
Справа №754/15599/19 від 16/01/2025
Суд керувався тим, що: 1) наявність оригіналу боргової розписки у позивача свідчить про невиконання боргового зобов’язання; 2) оскільки в розписці не вказано строк повернення коштів, борг мав бути повернений протягом 30 днів після пред’явлення вимоги кредитором; 3) позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки вчасно направив вимогу про повернення боргу (12.09.2019) і звернувся до суду (28.10.2019).
Справа №520/7198/22 від 20/01/2025
Суд керувався тим, що для звернення до суду про припинення права на будівництво достатньо виявлення очевидних недостовірних даних у документах (у даному випадку – невідповідність площі об’єкта), і не обов’язково проводити перевірку об’єкта. Після внесення змін до законодавства у 2020 році саме суд, а не орган архітектурно-будівельного контролю, приймає рішення про припинення права на будівництво, що є гарантією захисту прав забудовників.
Справа №761/18632/23 від 16/01/2025
Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідач пропустив 30-денний строк на оскарження рішення і не подав заяву про його поновлення, хоча мав таку можливість. Верховний Суд погодився з цим рішенням, зазначивши, що строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення, а не з моменту його оприлюднення в ЄДРСР, як стверджував скаржник. При цьому суд надавав можливість подати заяву про поновлення строку, але відповідач цього не зробив.
Справа №748/3383/23 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що землі водного фонду не можуть перебувати у приватній власності, а належним способом захисту прав власності на такі землі є негаторний позов про їх повернення. При цьому суд вказав, що додаткові вимоги про скасування реєстрації права власності та скасування реєстрації земельної ділянки не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права, оскільки задоволення негаторного позову є достатнім способом захисту.
Справа №824/109/22 від 16/01/2025
Суд дійшов висновку, що апеляційний суд як суд першої інстанції має повноваження розглядати питання про відстрочення виконання власних судових рішень про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу. Водночас суд не має повноважень відстрочувати виконання самого рішення міжнародного арбітражу, оскільки це не передбачено ні українським законодавством, ні міжнародними конвенціями.
Справа №120/10793/22 від 20/01/2025
Суд керувався тим, що законодавство безальтернативно встановлює обов’язок власників пам’яток культурної спадщини укласти охоронний договір протягом місяця після отримання об’єкта у власність. Також суд врахував, що орган охорони культурної спадщини звертався до власника з вимогою укласти договір, але той не відреагував. Крім того, суд визнав право прокурора звертатись з таким позовом в інтересах держави через бездіяльність компетентного органу.
Справа №990/239/24 від 20/01/2025
Предмет спору: оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо результатів кваліфікаційного оцінювання судді.На жаль, з наданого тексту рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки мотивувальна частина відсутня. Для повного аналізу аргументації суду необхідно дочекатися повного тексту рішення, який буде виготовлено протягом п’яти днів.Суд прийняв рішення відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині.
Справа №205/1086/15-ц від 17/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) земельна ділянка відповідача не була сформована і її межі не встановлювались, 2) позивач не надав належних доказів порушення його прав як землекористувача, 3) межі земельної ділянки позивача були раніше погоджені відповідачем, що підтверджується його підписом в акті встановлення меж від 2006 року.
Справа №545/3171/21 від 17/01/2025
Суд керувався тим, що позивачка пропустила встановлений законом двомісячний строк для подання заяви про реструктуризацію кредиту після набрання законної сили рішенням про стягнення заборгованості. Крім того, суд зазначив, що перегляд питання заборгованості суперечитиме принципу остаточності судового рішення (res judicata), оскільки розмір боргу вже встановлено іншим судовим рішенням, що набрало законної сили.
Справа №522/10782/17 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що на момент продажу квартири діяв мораторій на примусове стягнення майна за валютними кредитами (Закон №1304-VII). Цей мораторій поширювався на випадки, коли іпотечне майно є єдиним житлом позичальника/майнового поручителя. Суд встановив, що у позивачки не було іншого житла, оскільки право власності на частину будинку, яким вона володіла раніше, було скасоване рішенням суду.
