Це судове рішення стосується справи громадянина Казахстану, якому загрожувала екстрадиція з Туреччини до Казахстану, де він розшукувався за підозрою у терористичних злочинах. Ключові аспекти рішення:
- Суд встановив, що Туреччина порушила статтю 3 Конвенції, здійснивши екстрадицію заявника до Казахстану без належної оцінки ризику жорстокого поводження, особливо з огляду на його статус підозрюваного у тероризмі
- Суд не виявив порушення статті 13 у поєднанні зі статтею 2 щодо ризику смертної кари, оскільки Казахстан надав достатні запевнення
- Суд встановив порушення статті 3 через незадовільні умови утримання та статті 5§4 через відсутність швидкого перегляду затримання
Основні положення рішення включають:
- Дипломатичні запевнення від Казахстану були визнані недостатніми для усунення ризику жорстокого поводження, оскільки вони були занадто загальними та не мали механізмів практичної перевірки
- Турецькі органи влади не провели ретельної оцінки конкретних ризиків, з якими стикаються підозрювані у тероризмі в Казахстані
- Трирічна затримка Конституційного Суду з перегляду затримання була визнана такою, що порушує вимогу щодо швидкого судового перегляду
- Незадовільні умови в Центрі утримання Кумкапи становили принизливе поводження
Найважливіші аспекти для впровадження:
- Держави повинні проводити ретельну індивідуальну оцінку ризиків перед екстрадицією, особливо щодо підозрюваних у тероризмі
- Дипломатичні запевнення мають бути конкретними, перевірюваними та практично ефективними
- Конституційний Суд повинен здійснювати швидкий перегляд затримання
- Умови утримання мають відповідати базовим стандартам незалежно від міграційного тиску